А що, панянко, знову? Щось забули?
Прийшли до нас у стомлених снігах.
Принесли кригу, ніби-то не чули,
Як пробудились квіти у лісах.
І як на вербах розпустився котик,
Як тішилися сонцю горобці.
Навіщо знову Ваш холодний дотик
Весна відчула на своїм лиці?
Що ж, Ви напевно просто закохались.
Ну так, це ж Квітень - красень іще той.
То ось чому ви вкотре повертались!
Це ж Ваш роман, а Квітень в нім - герой.
Мені шкода Вас, мила, - він брехливий,
Хоч і красивий, милий, молодий.
І цей роман таємний і бурхливий
Він на для Вас, і не смішіть людей.
Тож повертайтесь краще в свої володіння,
Де вічний холод, де сніги метуть.
А що до Квітня, ті його цвітіння
Залиште Веснам - нехай з ним цвітуть!
05.04.2023.
******Наталія Афанасова**********
