А серце все до крихти пам‘ятає...
Тепло долонь, чи квітку, чи слова,
Мелодію, що раптом залунає
І аромат, що дивом ожива.
Усе десь там, чекає тільки хвилі,
Щоб хлюпнути, як радість, через край.
Живуть в серцях оті моменти милі,
Що для душі є згадкою про рай...
