А осінь тільки-тільки почалася,
Ще літо у саду не відцвіло.
Їх зустріч на узліссі відбулася,
І сонце над стежиною зійшло.
Ще пахнуть трави свіжістю і літом,
Ще айстри усміхаються мені,
А вітер тихо бавиться із цвітом,
І листячко кружляє вдалині.
Та вже багрянцем вбралися діброви,
І стиглі яблука в саду дзвенять,
А сонце сипле промені ласкаві,
Й у вирій вже журавлики летять.
Я осінь полюблю душею щиро —
За золото, за тишу, за красу,
За те, що береже у серці віру,
І тихо повертає нам весну.
( Л. Медина.)