А осінь танцювала під дощем,
Кружляло листя в золотім намисті.
І вітер тихо грався із плащем,
А краплі мерехтіли променисті.
Садок дрімав у дощовій імлі,
Туман котився сірий, волохатий.
І пахли трави свіжістю землі,
І ранок був задумливий, крилатий.
А сонце виглядало із-за хмар,
Даруючи проміння золотисте,
І день плив тихо, наче дивний дар,
На небі розсипаючи намисто.
Ніс вітерець мелодію здаля,
Щось шепотів, торкаючись калини,
І усміхалась лагідно земля,
Вбираючи лиш дощові краплини.
( Л. Медина.)