А осінь нам зібрала кошик квітів —
Барвисті айстри й чорнобривців цвіт.
Долонями ще сипле самоцвіти,
Щоб ними милувався цілий світ.
В саду троянди лагідно сміються,
Під ноги пада листя золоте.
Із неба промені ласкаві ллються,
Даруючи нам світло лиш ясне.
На квітах ще тремтять краплинки ранні,
І вітер колихає спориші,
А осінь розсипає нам кохання,
Щоб стало затишніше на душі.
І я беру той кошик кольоровий,
Вдихаю аромат осінніх трав,
Бо кожен день — це подарунок долі,
Який Господь для нас приготував.
( Л. Медина.)