А можна я писатиму тобі листи
Щодня, щомиті, на папері і в думках,
За течією буду в них пливти,
Життя ж бо вічна боротьба,
А на папері буду я листочком,
Який гойдають вітри сивочолі,
А може, фіолетовим дзвіночком,
Що загубився десь у житнім полі.
Я буду хмаркою, яка лягла спочити
Десь на вершині сніжних гір,
Чи може диво-нічкою, щоб ворожити,
Серед яскравих тихих зір.
Я буду спокоєм, що у молитві лине,
І колисковою, що кличе сон,
Лелекою , що десь блукає у долині,
І жайворонком там, де квітне льон...
Я буду тим, чого не вистачає,
Я буду тим, що загубилось у тривожні дні,
Точніше, буду просто я сама собою,
Маленька пташка у чужім вікні....
А можна, я тобі писатиму листи,
Такі прості і звичні й щирі в всьому
Без адресата.....я скажу: "Летіть....
Летіть з птахами ви.... додому"
Таня Пшенюк.
