Dzien' dobry! Добрий день! Zaczynamy lekcje! Розпочинаємо урок!
Тема уроку. Wołacz (кличний відмінок) w języku polskim.
Wołacza (кличний відмінок) w języku polskim używamy w sytuacji, kiedy kogoś pozdrawiamy, witamy lub wołamy.
Formy wołacza nadają naszej wypowiedzi charakter oficjalny lub bardzo uprzejmy i występują często w języku pisanym, np.: w listach. Formy wołacza pisane są wtedy często dużą literą, np.: Szanowna Pani Profesor.W mowie potocznej (розмовній) wołacz często zastępowany jest mianownikiem, np.: Cześć, Ewa!
W języku polskim nie zwracamy się do innych, mówiąc lub pisząc: Pani Kowalska! / Panie Kowalski! Jest to forma bardzo nieelegancka. Zamiast tego używamy oficjalnych zwrotów Szanowna Pani! Szanowny Panie! (bez nazwiska) lub mniej oficjalnych Pani Aniu! Panie Jacku! Ten ostatni sposób jest szczególnie rozpowszechniony w kontaktach służbowych i prywatnych, o ile nie są one bardzo oficjalne.
Przykłady ćwiczeń (виконуємо у зошиті) пишемо:
Drugie marca Praca w klacie
Wołacz (кличний відмінок) w języku polskim. Jak napisać list motywacyjny
Кличний (woŁacz) використовуємо при звертанні. Поглибимо свої знання:
У польській мові особливість звернення до будь-кого полягає не тільки у вживанні слів Pan , Pani , Panstwo , Panowie , Panie .
Якщо ми називаємо людину, наприклад, на ім'я або професію, то це слово має бути вжите у певній формі – кличному відмінку.
Кличний відмінок не має питань, оскільки є особливою формою звернення і вживається при вітанні та прощанні, у листах, проханнях, порадах, емоційних вигуках.
Звернення завжди виділяється комами.
Закінчення – e мають іменники чоловічого роду, у яких основа закінчується на твердий приголосний ( b, d, f, ł, m, n, p, r, s, t, w, z ), крім k , g , ch .
Наприклад: Pan-Panie! (чоловік);
Profesor-profesorze! (професор);
Narod-narodzie ! (Народ);
Jan-Janie! (Ян)
При цьому твердий приголосний пом'якшується за допомогою літери i або чергується з іншим звуком, як і при утворенні форм прийменникового відмінка.
Закінчення – u пишемо в іменниках чоловічого роду з основою на м'який ( ć, ś, ń, ź, j, l) або затверділий приголосний (sz, cz, rz, ż, dz, dż, с) + k , g , ch :
Mąż-meżu! (чоловік);
Tomek-Tomku! (Томек);
Tadeusz-Tadeuszu! (Тадеуш);
Kraj-kraju! (Країна);
Koń-koniu ! (Кінь);
Nauczyciel-nauczycielu! (Вчитель).
Увага!
Якщо слово закінчується на – ek , то голосний e у кличному відмінку «випадає» (це так званий звук, що побіжить). А також у словах жіночого роду – a , основа яких закінчується на м'який приголосний, у тому числі в зменшувально-пестливих формах імені:
Babcia - babciu ! (бабуся);
Kasia – Kasiu! (Катя);
Martusia - Martusiu ! (Марточка).
Закінчення - o пишемо в словах жіночого і чоловічого роду, які в називному відмінку закінчуються на -а (- ia / - ja ) і при цьому мають твердий кінцевий приголосний в основі (+ k , g , ch ).
Наприклад: Tata-tato! (Папа);
Mężczyzna-meżczyzno! (чоловік);
Mama-mamo! (Мама);
Polska-Polsko! (Польща);
Wiktoria-Wiktorio! (Вікторія);
Maria - Mario ! (Марія);
Beata - Beato ! (Беата).
Закінчення – i мають іменники жіночого роду, які у називному відмінку закінчуються на – i , а також на приголосний (переважно на м'який). Наприклад: Pani - pani ! (Жінка);
Gospodyni-gospodyni! (Господиня);
Radość-radości! (Радість);
Krew-krwi ! (Кров); Przyjaźń-przyjaźni! (Дружба).
Закінчення - y пишемо в словах жіночого роду, які в називному відмінку закінчуються на затверділий приголосний:
Noc - nocy ! (Ніч);
Mysz - myszy ! (Миша);
Moc - mocy ! (Моч, сила);
Mał ogoszcz – Mał ogoszczy ! (М. Малогощ);
Wesz - wszy ! (воша).
Зверніть увагу, що прикметники, займенники та числівники, які узгоджуються з іменником, вжитим у кличному відмінку, завжди залишаються в називному відмінку. Крім того, немає особливих форм кличного відмінка у жіночих та чоловічих прізвищ:
Pani Kozłowska! Panie Wałęsa!
При цьому слова Pan / Pani стоять у кличному відмінку.
Винятки: B ó g – Bo ż e ! (Бог);
Dziad-dziadu! (дід, предок);
Lud-Ludu! (люд);
Dom-domu! (будинок);
Syn-synu! (Син);
Ksi ą dz – ksi ęż e ! (ксьондз);
Go łą b – go łę biu ! (голуб);
Jastrz ą b – jastrzę biu ! _ (яструб);
Paw - pawiu ! (Павич);
N ó w - nowiu ! (Новолуніє);
Ch ł opiec – ch ł opcze ! (хлопчик, хлопець);
Gł upiec – gł upcze ! (дурненький);
Starzec - starcze ! (старець);
Ojciec – ojcze ! (Батько).
Про сталеві іменники на – ec схиляються за такою ж схемою.
Запам'ятайте одну особливість!
Якщо титул (вказівка посади чи професії) відноситься до жінки, то назва цього титулу залишається в називному відмінку: Panie profesorze/Pani profesor (професор); Panie redaktorze/Pani redaktor (редактор); Panie doktorze/Pani doktor (лікар, лікар); Panie prezydencie/Pani prezydent (президент).
Рraca domowa: опрацювати матеріал підручника стор.141, 142, впр.26
(виконані завдання надсилаємо в приваті повідомнення)
Повторіть вивчене:
Успіхів!Мирного дня! Слава Україні!