8 травня - День пам’яті та перемоги

8 травня в Україні та у всьому світі вшановується День пам’яті та примирення. Кожне слово у назві цієї дати має глибоке значення. Пам’ять говорить нам про те, що ми маємо не забувати мільйони людей, які загинули у Другій світовій війні. Примирення – означає, що всі країни, що брали участь у кривавих діях тієї війни мали б примиритися між собою та не починати нових війн.

Мета цього пам’ятного дня – ще раз нагадати про невинних жертв війни, про безглуздо знищених в результаті бойових дій людей, про жахливі воєнні злочини, злочини проти людяності. Народи повинні були примиритися для того, щоб не допустити повторення подібних подій знову. На жаль, наші сподівання не завжди виправдовуються і українцям знову доводиться боронити своє право на існування, яке цього разу заперечують російські нацисти.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ?

День пам’яті та примирення відзначають 8 травня не випадково. Адже саме цього дня, у 1945 році було підписано Акт про капітуляцію тодішнього агресора – Німеччини. Подумки повертаючись в ті дні, важливо оцінити внесок кожної держави, а також кожної окремої людини у завершення воєнних дій. Розглянемо, які історичні події передували запровадженню Дня пам’яті та примирення, як у світі, так і в Україні.

Восени 2004 року, на 59-му з’їзді Генасамблеї Організації об’єднаних націй, дата 8 травня отримала офіційне визнання та назву – День пам’яті та примирення. У відповідній Резолюції було зазначено, що всі держави, що мають членство в ООН відзначати цей день як пам’ятний на честь жертв, що постраждали під час Другої світової війни.

ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ – ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СВІТУ

Друга світова війна відбувалася з 1 вересня 1939 року по 2 вересня 1945 року за участю країн Осі – Німеччини, Італії та Японії – і союзників антигітлеровської коаліції – Франції, Великобританії, США, Радянського Союзу, Китаю, а також усіх підписантів Декларації ООН, включаючи Австралію та Нову Зеландію.

Ця війна принесла людству незліченні скорботи, особливо в Європі, Азії, Африці та на Тихому океані. Епічна боротьба за свободу та визволення призвела до загибелі 40 мільйонів мирних жителів та 20 мільйонів солдатів. Друга світова війна ознаменувалася фашизмом, тиранією, Голокостом та іншими тяжкими та жахливими злочинами, вчиненими нацистами проти людства.

День 8 травня, який називається Днем пам’яті та примирення в честь жертв Другої світової війни, має подолати негативну спадщину війни та посилити міжнародний акцент на примиренні, міжнародному та регіональному співробітництві та демократичних цінностях, правах людини та основних свободах, зокрема через ООН.

ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ – ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ

День пам’яті та примирення, що відзначається 8 травня у всьому світу, дає змогу кожному з нас переосмислити події минулого та підсумувати ті жахливі наслідки, які отримала наша країна у тій всесвітній боротьбі.

У міжвоєнний час однією з найбільших трагедій українського народу стало те, що після Першої світової війни українці не змогли утворити національну державу і знову опинилися по різні боки кордонів багатьох держав – СРСР, Польщі, Чехословаччини, Румунії.

Вже в березні 1939 року закарпатські українці взялися за зброю, щоб відстояти незалежність Карпатської України, на землі якої зазіхала хортиська Угорщина.

У вересні 1939 року, коли німецькі війська на заході та Червона армія зі сходу почали військові дії проти Польщі і почали бомбардувати вулиці Львова та інших українських населених пунктів, наші земляки вступали на службу до Польського Війська, щоб протистояти навалі агресорів.

Однак вже в червні 1941 році колишні союзники стали ворогами, коли німецькі військові формування вдерлися на територію СРСР, до складу якого в той час входила Україна. З того часу українські землі стали осередком запеклих боїв. За весь період війни до радянських військ було мобілізовано понад 6 000 000 чоловіків, 3 000 000 з них загинуло, а 1 500 000 отримали інвалідність.

Але для українців війна не закінчилась в 1945 році, оскільки Українська повстанська армія вела бойові дії принаймні до 1956 року.

ГЕРОЇЧНІ ВЧИНКИ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ

Українці боролися з ворогом, перебуваючи в армійських лавах різних країн. У складі польської армії воювало близько 150 000 вихідців з України, США – до 100 000, Канади – 40 000. Також українці брали участь в боях проти німецької армії у складі окремого батальйону французького Руху Опору.

Попри те, що на європейському континенті бойові дії припинилися у травні, українські військові продовжували брати участь в боях аж до вересня 1945 року, коли Японія підписала Акт про капітуляцію. У підписанні цього документу брали участь 4 країни – Сполучені Штати, Великобританія, Китай та СРСР. Радянський Союз представляв генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко, родом з Уманщини.

ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ В ІСТОРІЇ

19391 вересня
Початок Другої світової війни.
1941червень
Вторгнення фашистських військових формуваннь на територію СРСР, до складу якого в той час належала Україна.
19458 травня
Підписано Акт про капітуляцію Німеччини.
19452 вересня
Закінчення Другої світової війни.
2004
На 59-му з’їзді Генасамблеї Організації об’єднаних націй, дата 8 травня отримала офіційне визнання та назву – День пам’яті та примирення.
Червоні маки як символ пам’яті
Національний герой Канади Джон Мак-Крей мав хист до малювання, поезії та медицини. Та в першу чергу він вважав себе солдатом: добровольцем він брав участь в другій англо-бурській війні (1899-1902), а з початком Першої світової війни був зарахований до канадських експедиційних сил.
Але навіть досвідченого воїна вразило те, що довелося пережити в першій бійні світового масштабу. У листі до своєї матері він назвав “жахіттям” Іпрську битву у Фландрії, під час якої німці організували одну з перших хімічних атак в історії військової справи.
Однією з жертв цієї битви став близький товариш Мак-Крея, на похоронах якого він помітив яскраві червоні квіти навколо могил загиблих солдат – маки. Вже наступного дня він написав один з найвідоміших віршів про війну, яким оспівав душі полеглих воїнів – “У полях Фландрії“.
```
В полях фламандських квітне мак
Поміж хрестів - скорботний знак
По нас; а жайвір серед хмар
Нам шле свій спів - останній дар,
Ледь чутний тут крізь грім атак.
Бо ми, полеглі в цих полях,
Ми, що кохали, нині - прах,
Жили - і прийняли удар
В полях фламандських.
Ідіть у бій, забувши страх,
Нам світоч випав з рук, відтак -
Вам підіймати цей тягар!
Якщо загасне віри жар -
Наш сон розвіється, як мак,
В полях фламандських…

(переклад Оксани Самари)
```
Вірш-реквієм про крихкість людського життя у воєнний час здобув популярність одразу після публікації, а от мак став символом пам’яті жертв військових конфліктів завдяки викладачці Університету Джорджії та благодійниці Моїні Майкл. Твір Мак-Крея глибоко вразив її, тому у власному вірші “Ми збережемо віру” вона заприсяглася завжди носити червоний мак. Вже у 1921 році ветеранські організації США та Великої Британії почали використовувати мак як символ пам’яті.
Ніколи? Знову!
Мак є одним з найпопулярніших образів в українській традиції. Через свої природні особливості він символізує зв’язок зі світом мертвих. Тому вибір на користь маку як символу Дня пам’яті та примирення є для України природнім, як з точки зору спорідненості з європейським культурно-цивілізаційним простором, так і виходячи з прадавніх традицій українського народу.
Автором символу, який одночасно уособлює макову квітку та кривавий слід від кульового поранення, є дизайнер Сергій Мишакін.
Однак нині гасло “Ніколи знову” вже не виглядає актуальним, бо на українську землю знову прийшла війна: російські окупанти вбивають старих і малих, руйнують міста та села, родючі землі замість пшениці всіяні мінами. Якщо в 2014 році українським воїнам вдалося локалізувати агресію на сході країни, то в лютому 2022 жахіття війни відчули мешканці населених пунктів по всій Україні: від Львова до Маріуполя, від Києва до Херсона.