8 класи.

Хвилі міграцій

Особливості

Перша, кінець

— початок ХІХ ст.

Переважно із Галичини, Буковини, Закарпаття, що належали Австро-Угорщині, до інших провінцій цієї імперії та за океан виїхали до 10 % населення. 1895-1913 рр. з українських території, що входили до складу Російської імперії, кількість переселенців на Схід становила 1,6 млн осіб. Причини — соціально-економічні

Друга, міжвоєнний період

Соціально-економічні причини доповнилися політичними. У Радянському Союзі міграційні потоки з України часто носили примусовий характер. Населення спрямовували на освоєння віддалених територій, не менше 1 млн розкуркулених селян були вислані в період колективізації

Третя, період після Другої світової війни і до кінця XX ст.

У західному напрямку була майже винятково політичною. У східному — складалася з наступних компонентів: вимушена евакуація та біженство воєнних часів; репресивні депортації противників радянської влади (переважно із західної України); організоване спрямування робочої сили на освоєння цілинних земель, природних ресурсів Сибіру і Далекого Сходу Росії, служба в армії

Четверта, з кінця XX ст.

Має передусім соціально-економічний характер. Формується діаспора в тих регіонах, де до кінця XX ст. її практично не було — насамперед, в Південній Європі