Опубліковано 4 квітня 2020 о 20:19
4 0

8 клас. Мольєр "Міщанин-шляхтич"

Широко відомий вислів Мольєра, що став крилатим: «Мета комедії полягає в тому, щоб виправляти людей, розважаючи їх». Такий спосіб ненав’‎язливого виховання за допомогою висміювання був характерним для класицистичної комедії. Розглянемо, як майстерно Мольєр використав у п’‎єсі прийом висміювання. Тож вперед…

Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Мольєр

Крок 1. Пригадаємо засоби комічного.

Крок 2. Згадаємо героїв твору.

Згідно з правилами класицистичної комедії, образна система «Міщанина-шляхтича» відзначається чіткістю й симетричністю побудови. Образи об’єднані в певні пари: пан Журден і пані Журден, Дорант і Дорімена, Люсіль і Клеонт, Ков’єль і Ніколь. Кожен із персонажів є художнім типом: Журден — тип міщанина, втілення марнолюбства; Дорант — лицемірний і цинічний дворянин; пані Журден — тип сварливої дружини; Ков’єль — розумний і кмітливий слуга; Клеонт — тип благородної людини, яка понад усе ставить честь і кохання.

Відео-огляд сюжету твору

https://www.youtube.com/watch?v=5GCPAj_EwJY

https://drive.google.com/file/d/1IVyRSiMHYlX7MkRNNgVConZsNOWfnBv0/view?usp=sharing

Крок 3. Знаходимо приклади комічного в тексті.

Гумор. Це веселий сміх над наївністю героя.

Адже до пуття в пана Журдена нічого не виходить. У новому вбранні Журден виглядає так, що служанка Ніколь не може стримати сміху. Хазяйновита та розсудлива дружина Журдена також намагається повернути чоловіка до реальності: «Вірно, надумав посмішити людей, коли вирядився таким блазнем?». Дуже комічно драматург демонструє повну неспроможність Журдена до великосвітських танців. Пісні аристократів видаються учневі нудними та тоскними, він любить невигадливі народні мелодії: «Про овечку». Вчитель філософії натовкує свого учня прописними істинами. Сміх до того ж викликає стійкість та впертість героя, який терпить весь цей хаос у своєму домі заради мети – виглядати справжнім аристократом.

Іронія – сміх, прихований за удавано-серйозним, також використовується як засіб комічного.

Вчителі та кравець лестять своєму бездарному учневі, з серйозним виглядом захоплюються його «успіхами», називають його «ваша милість», «ваша світлість» - дворянськими титулами. З таким само серйозним виглядом проголошують нісенітниці «турки», а насправді – перевдягені посланці Клеонта. Останній за допомогою слуги все-таки вирішив домогтися руки Люсіль і видав себе за турецького аристократа.

Сатира – осудливий, злий сміх.

Мета героя не варта виїденого яйця. Серед світу аристократів Журденом цікавляться лише пройдохи типу Доранта, точніше, цікавляться його грошима. Автор наголошує, що дворяни не є кращими за міщан, а часто навпаки. До того ж пан Журден заради своїх дурних ідей порушує лад та спокій у родині. Він навіть хоче пожертвувати щастям дочки Люсіль – забороняє ії виходити заміж за коханого Клеонта, який не є дворянином. Батьки Журдена були купцями, але тепер герой намагається будь-що відхреститися від них.

Крок 4. Перевір себе. Виконай завдання.

https://learningapps.org/display?v=psc3kyyot17

https://learningapps.org/6924942

https://learningapps.org/6925406