*******
Ліс зашумів і посміхнувся
Промінням сонця крізь гілки,
Він вже в самотності набувся,
Свої рахуючи віки.
А зараз я з ним наодинці -
Лиш ліс і я, лиш ми удвох,
Радію кожній з ним хвилинці,
Присівши на зелений мох.
Дуби предвічні обізвались,
Додавши до блаженства штрих,
До мене низько повгинались,
Щоби набратись сили в них.
У небо пісню відпускаю,
Неначе оперний співак -
І оду радості співаю,
Не наспіваюся ніяк!
Я тут неначе сповідаюсь
Лікує душу ліс мені,
Та із природою єднаюсь
У цій розмові потайній.
Як з кимсь невидимим вітаюсь -
Весь ліс у мЕні, а я в нім,
В струмку холодному вмиваюсь
У дзюркотливім, голоснім!
Най буде мир і Перемога!
@Богдан Іваночко
Шістсотий день великої війни
