6 січня 2022 року, четвер — шостий день року в григоріанському календарі. До Нового року залишається 359 днів.
Навечір’я Різдва Христового або Святий Вечір
Християни західного обряду і більшості Східних церков відзначають Різдво 25 грудня. Православні християни та греко-католики України святкують Різдво 7 січня. Це пов’язано з використанням церквами двох різних календарів – юліанського та григоріанського. Святий Вечір, або Надвечір’я Різдва за юліанським календарем теж настає 24 грудня, але за цивільним (або ж григоріанським календарем) цей день припадає на 6 січня. Це день очікування важливої та радісної події – народження Ісуса Христа. 6 січня до самої Святої Вечері віряни дотримуються особливо суворого посту. Святвечір розділяє собою сорокаденний різдвяний або пилипівський піст та період різдвяних свят, що триває 12 днів.
Як виникла ідея святкування?
Хоч у Біблії й не вказано точної години народження Христа, але традиційно вважається, що він народився опівночі. Можливо, це пішло від старовинної єврейської традиції, за якою день починається ввечері. Тож Святвечір у християнській релігії символізує собою урочисте очікування народження Ісуса Христа.
Події, описані в євангельських книгах, відомі кожному християнину. Діва Марія з чоловіком Йосифом жили в місті Назарет та очікували на дитину. У Віфлеєм вони мусили приїхати за наказом імператора Августа, який вирішив провести перепис населення.
Йосиф та Марія не знайшли місця для ночівлі в місті, бо все було зайнято людьми, які встигли приїхати раніше. Подружжю довелося заночувати у хліву для овець. Там і народився Ісус, а першою колискою для нього стали ясла з сіном. В момент народження Божого Сина на небі загорілася яскрава зірка.
Першими дізналися про народження Спасителя пастухи з околиць Віфлеєму, звістку яким приніс янгол. Згодом, побачивши на небі Вифлеємську зірку та слідуючи за нею, до новонародженого прийшли три вавілонські мудреці з дарами — золотом, ладаном та смирною. Золото символізувало данину цареві, ладан — подарунок Богу, а смирна — смертній людині.
12 страв на Різдвяний святвечір
Кутя
Кутя — головна страва. Традиційно кутю готують з пшениці. До неї додають мед, горіхи та родзинки. Кутю готують по-різному не лише в кожному регіоні. Вона унікальна в кожній родині!
Узвар
Узвар обов'язково має бути на різдвяному столі. Він символізує очищення тіла та душі.
Вареники
Зручність страви в тому, що ви за один раз готуєте одразу кілька з дванадцяти пісних страв — з картоплею, з капустою, з грибами... Вареники подають змащеними олією, смаженою цибулею або з грибною підливою. В багатьох домівках готують ще й солодкі вареники із вишнями чи сливами.
Голубці
Сама назва цієї страви глибоко символічна — голуб приносить мир та злагоду. Крім того, це страва з капусти, яка є символом єднання навколо однієї основи, символом стабільності та сили.
Тушена капуста з грибами
Гриби символізують продовження роду та плодовитість. Саме тому страв з грибів, як і страв з капусти, на столі у Святвечір має бути багато. А ще й тому, що гриби є одним з найважливіших складових пісних страв.
Грибна юшка
Грибна юшка та вушка — це дві страви, що гармонійно поєднуються одна з одною.
Квасоля
Страви з квасолі й гороху символізують весну, відродження.
Оселедець
Риба — це символ християнства. Тому обов'язково серед 12 пісних страв на Святвечір має бути риба.
Різдвяний калач
Калач або колач — традиційний обрядовий хліб з білого борошна, випечений у формі кола із крученого й переплетеного тіста, з отвором посередині.
Пампушки
Пампухи на Святвечір — це символ свята та солодкого життя.
