500

Так, п'ять сотень. Так, днів. Але то не термін перебування якоїсь владної персони на своєму бойовому посту, а вік одної шкільної газети. От перше повідомлення, ну і 22.10.21 виповнюється рівно п'ятсот днів. Треба вже спробувати підбити підсумки.

Скоріше мертва, ніж жива?

Можна й так сказати. Решетилівська гімназія не схотіла тої газети. А я користуюсь нею як ресурсом інформальної освіти. Більше тисячі переглядів? То кожного дня дві людини бачили (от як ви зараз), знизували плечима (ну що тут скажеш) і йшли далі у своїх справах. Але ж бачили. Відтак, як я тепер з ними (або зараз з вами) буду розмовляти про шкільну газету, то ми будемо спиратись на це наше спільне бачення. Хоч тут, звісно, гра слів. Ви можете бачити газету зовсім по-іншому, це нормально, це джерело її розвитку. Але й те, що я показав, вже у вашій свідомості залишилось. Певний корисний результат є. І є надія на полтавських педагогів, менеджерів освіти, що з часом вони якось тую хвилю та й піднімуть...

Важливі події

Так, їх було у житті газети дві: 4.6.21 і 31.7.21.

Може, ви подумаєте, що тут нема зв'язку? Ні, йдеться про те саме: шкільну газету. І, конкретизуємо, про пошук директора школи, якому вона була б потрібна. Бо інформальна освіта - це добре, але жива газета живої школи краще.

А схема видається такою: вчитель-словесник, який мав би, це зрозуміло, працювати на газетному напрямку, може і з великим задоволенням, творчо й ефективно, він же без команди не зрушить. А команди нема, бо директору-начальнику газета зовсім не потрібна. Газета потрібна директору-лідеру. Подумайте, як інакше він може з колективом тримати повноцінний сучасний контакт? Доносити своє бачення розвитку школи, одержувати аргументовані пропозиції колег, батьків, учнів? Тут допоможе тільки газета. Звісно, як частина кластеру, але корінна, критична частина, бо все інше – то сервіс, допомога, підтримка. А суть, зміст, власне комунікація в публікаціях газети. Де директор, виступає як перший блогер серед рівних. Директор-блогер? Ну…

План на наступні 500

А може ми з вами і раніше впораємось (ви приєднуєтесь?). Скажімо, за сто чи двісті днів – чому ні, може бути. Адже план дуже простий: знайти директора, якому потрібна в його школі повноцінна сучасна газета. А для цього він має хотіти (!) навчатись, зрозуміло, разом із своїми колегами, але ж саме подавати їм в цьому приклад. І, звісно, треба директору знайти редактора. Бо газета - це не стос паперових аркушів чи яскравий сайт. Газета - це редакція, колектив, що складається з педагогів, учнів і їх батьків. А хто має ту команду зібрати? Звісно, що редактор. Якого знайшов і виховав директор - знов повернулись до центральної фігури процесу.

Отже, в пошуках цього директора поставимо по різних форумах таке голосування: