Справа в тому, що цим мікроскопічним істотам, які ніколи не бачили сонячного світла, для виживання не потрібні кисень і фотосинтез. Вчені вважають, що мешканці вологих глибин можуть бути схожі на перших жителів планети, що з'явилися близько трьох з половиною мільярдів років тому, коли в атмосфері Землі було дуже мало кисню.
Однак набагато більше Маньябоско та її колег цікавить, чи можуть ці найдавніші земні мікроби допомогти розкрити секрети життя на Марсі та інших планетах Сонячної системи з, начебто, непридатними для виживання умовами. Наприклад, на супутниках Сатурна та Юпітера, чия поверхня повністю покрита шаром льоду.
Краплям води, що стікають по стінах тунелю Бедретто, близько 300 мільйонів років, але в Канаді та Південній Африці було знайдено ще більш глибоко залягаючі зразки води, вік якої обчислюється мільярдами років. Тобто мікроорганізми, що мешкають у ній, розвивалися без контакту з поверхнею планети більше чверті від усього часу існування життя на Землі.
Вчені розраховують зрозуміти, як виживають давні підземні мікроби, і навчитися знаходити хімічні сліди присутності цього життя у навколишньому середовищі. Тоді може виявитися, що відповідь на запитання «Чи є життя на Марсі?» буде ствердною.