Я люблю саме тебе.
Я люблю тебе завжди.
Я люблю тебе просто так.
Я люблю тебе, тому що ти існуєш.
Я люблю тебе, тому що ти – це ти.
Я люблю тебе, навіть коли ти помиляєшся.
Я люблю тебе, навіть коли ти не зі мною.
Я люблю тебе, навіть коли ти зі мною не погоджуєшся.
Я люблю тебе, навіть коли я на тебе серджуся.
Я люблю тебе, навіть коли ми посварилися.

Я люблю тебе, навіть коли ти злишся.
Я люблю тебе, навіть коли ти хуліганиш.
Я люблю тебе, навіть коли ти говориш мені “ні”.
Я люблю тебе, навіть коли ти говориш, що не любиш мене.
Я люблю тебе, навіть коли ми хочемо різного.
Я люблю тебе, навіть коли ти йдеш.
Я люблю тебе, навіть коли тобі краще з іншими людьми.
Я люблю тебе, навіть коли ти не виправдуєш мої очікування.
Я люблю тебе, навіть коли ти любиш інших.
Я люблю тебе, навіть коли ти мовчиш.
Я люблю тебе, навіть коли у тебе нічого не виходить.
Я люблю тебе, навіть коли ти запізнюєшся або поспішаєш.

Я люблю тебе, навіть коли ти не знаєш, чого хочеш.
Я люблю тебе, навіть коли ти не любиш себе.
Я люблю тебе однаково, коли тобі погано, або добре.
Я люблю тебе, коли ти змінюєшся або залишаєшся незмінним.
Я люблю тебе, навіть коли не можу зрозуміти.
Ти мені нічого не винен за свою любов. Я люблю тебе просто так.
Я люблю тебе, навіть коли мені погано.
Я люблю тебе, навіть якщо зараз хочу бути від тебе окремо.
Я люблю тебе, і мені це потрібно.
Я люблю тебе, і мені цього достатньо.
Автор: Марія Осьмачко