Всесвітній день велосипеда
ЩО ЦЕ ЗА ДЕНЬ?
Важко уявити сучасний світ без велосипедів — ми бачимо їх на асфальтованих вулицях великих міст і ґрунтових дорогах маленьких сіл, на бездоріжжі і олімпійських стадіонах. Досвід їзди на велосипеді мають майже всі і зазвичай з цим транспортним засобом пов’язані яскраві дитячі спогади, адже саме в дитинстві більшість з нас навчилися на ньому кататися. Велосипед є настільки універсальним, доступним та екологічно чистим людським помічником, що йому присвятили спеціальне свято — Всесвітній день велосипеда (World Bicycle Day), який відзначається щорічно 3 червня. Встановлено цю подію у 2018 році рішенням Генасамблеї ООН. ((https://www.un.org/en/observances/bicycle-day))
Читайте нашу статтю: Цікаві факти про велосипед
ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВЕЛОСИПЕДА?
Велосипед в сучасному вигляді з’явився далеко не одразу і в його історії неможливо встановити одного автора — для створення цього простого, але ефективного транспортного засобу довелося докласти зусиль багатьом винахідникам.
Існує думка, що ідея двоколісної машини була ще в Леонардо да Вінчі — це підтверджують ескізи, де зображено конструкцію, дуже схожу на велосипед. Проте інші дослідники вважають ці малюнки роботою учня геніального італійця — Джакомо Капротті або взагалі підробкою, створеною набагато пізніше. Як би там не було, конструкція з ескізів Леонардо очевидно не була втілена в життя, тому ще кілька століть єдиним засобом пересування для людей залишалися коні.
«БІГОВА МАШИНА»
Першою значущою датою у велосипедній історії прийнято вважати 1817 рік. Тоді німецький винахідник Карл фон Дрейз сконструював своєрідний самокат, який мав два колеса, сідло та кермо. Педалей в конструкції не було, а для пересування на ній доводилося періодично відштовхуватися ногами від землі, набираючи інерцію для руху. Тому самокат і отримав назву «бігова машина», а ще його називали «дрезиною» — від прізвища винахідника Дрейза. Цікаво, що цей прототип велосипеда був повністю дерев’яним і не мав ланцюгового механізму.
Незабаром винахід потрапив до Франції та Англії, де отримав назву Dandy Horse, тобто «кінь для денді». В 1818 році його було вдосконалено французом – винахідником Жозефом Нісефором Ньєпсом, який надав можливість регулювати висоту сидіння. В цьому вигляді Dandy Horse використовували більш ніж 40 років, виробляючи його на каретних фабриках. Проте не можна сказати, що як транспортний засіб Dandy Horse користувався великою популярністю, адже пересуватися ним було не надто зручно.
«ВЕЛОСИПЕД»
В 1862 році француз П’єр Лальман, виробник карет, вирішив встановити на вісь переднього колеса Dandy Horse педалі. Ідею підхопив інший майстер каретної справи — П’єр Мішо. В результаті конструкція, крім педалей, отримала ще й металеву раму, а також нову назву — велосипед. Незабаром брати Олів’є, молоді підприємці, випробували цю машину на собі, для чого проїхали шлях з Парижу в Авіньйон за вісім днів. Після цього вони запустили велосипед у масове виробництво.
«ПЕННІ ФАРТИНГ»
Невдовзі однією з популярних моделей велосипеда стала модель зі збільшеним переднім колесом, вигадана в 1869 році Юджином Мейєром та запроваджена у виробництво Джеймсом Старлі. Цей велосипед назвали «пенні фартинг» по аналогії з британськими монетами, які значно різнилися за розміром. Колеса з дротяними спицями й полегшена металева рама дозволили збільшити швидкість, але через висоту переднього колеса (до 1,6 м) та зміщений центр ваги велосипедисти мали великий ризик падінь і травм.
«РОВЕР»
В 1885-му племінник Джеймса Старлі — Джон Кемп Старлі розробив конструкцію з низькою рамою, нахиленою передньою вилкою, колесами однакового розміру та ланцюговою передачею на заднє колесо, а сидіння велосипедиста розмістив між колесами. Нова модель була набагато зручнішою, а головне — безпечнішою, ніж попередні, тому отримала назву Rover Safety. Цей велосипед набув великої популярності, й відтоді «ровер» — друга назва велосипеда в багатьох країнах.
В 1888 році ірландець Джон Бойл Данлоп, намагаючись зробити велосипедні прогулянки сина більш комфортними, спробував наповнити гумові шини повітрям. В порівнянні з суцільногумовими нові шини виявилися набагато зручнішими, тому вже наступного року двоколісні машини оснастили змінними надувними камерами та покришками.
В XX столітті дизайн велосипедів стрімко розвивався, хоч, по-суті, всі вони були варіаціями велосипеду Rover Safety. В Радянському Союзі велосипедні моделі й технології виробництва запозичували з європейських країн, особливо після Другої світової війни, коли обладнання з кількох німецьких велосипедних заводів було вивезене до СРСР і встановлене на Харківському та Мінському велосипедних заводах.
«ВЕЛОСИПЕДНИЙ БУМ»
В 1970-х роках в країнах Європи та США почався так званий «велосипедний бум» — люди повною мірою усвідомили зручність та ефективність велосипеда як виду транспорту. До того ж двоколісні машини стали водночас легшими й міцнішими, а також набули аеродинамічних властивостей. З’явився навіть гірський велосипед, який позбавив власників необхідності обирати для поїздок лише рівні асфальтовані дороги.
В 2015 році викладач соціології коледжу Монтгомері в штаті Меріленд Лешек Сібільський, етнічний поляк та в минулому велогонщик молодіжної польської збірної, написав пост у блозі Світового банку під назвою «Велоспорт — справа кожного». Наступного року з’явився ще один пост Сібільського — «Чому немає Всесвітнього дня велосипеда?», а також соціолог виступив з пропозицією встановлення цього свята на колоквіумі «Вчені за велоспорт», який проходив у Тайвані. Ця ідея перетворилася на масовий рух за підтримки програми Світового банку «Стійка мобільність для всіх». Досить швидко це призвело до проголошення Організацією Об’єднаних Націй свята, присвяченого ролі двоколісних машин в сучасному світі — Всесвітнього дня велосипеда.
