ЩО ЦЕ ЗА ПОДІЯ?
Кваліфікованої медичної допомоги часом потребують не тільки люди, а й тварини. В такому разі на допомогу приходять спеціалісти дуже шляхетної й доброї професії —лікарі ветеринарної медицини або ветеринари. Їхня праця нелегка, адже чотирилапі чи пернаті пацієнти не можуть розповісти, що й де болить, та й слів вдячності від них годі чекати. Тому займатися цією роботою можуть тільки ті, хто по-справжньому любить тварин, а також володіє талантом спілкування з ними. Для вшанування всіх ветеринарів та їхньої надзвичайно потрібної роботи існує свято — Всесвітній день ветеринара (World Veterinary Day), який відзначають щороку в останню суботу квітня.
ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВЕТЕРИНАРА?
Необхідність лікування домашніх тварин люди усвідомили дуже давно — з часів, коли з’явилися перші приручені тварини — коні, рогата худоба та собаки, які виконували роль пастухів. З ростом чисельності поголів’я в стаді зростала ймовірність різних хвороб, а оскільки від стану господарства залежав добробут родини, то для лікування тварин використовували всі можливі засоби, якими на той час лікували й людей — цілющі трави й мінерали, магічні ритуали та замовляння, навіть примітивні хірургічні операції.
В Давньому Єгипті існували спеціальні жерці-цілителі, які лікували людей і тварин. Давній папірус, датований 1800-м роком до нашої ери, містить відомості про способи лікування великої рогатої худоби та ліки від паразитів для собак. В кодексі вавілонського царя Хаммурапі регламентувалися наслідки ветеринарних операцій: власник тварини, яка видужала, мав заплатити цілителю певну суму, а якщо в результаті операції тварина гинула, ветеринар відшкодовував господарю чверть її вартості.
Давньогрецький лікар Гіппократ вперше висловив думку, що на хвороби тварин, як і на людські недуги, впливає харчування та навколишнє середовище, а не гнів богів. Арістотель класифікував тварин і описав деякі їхні захворювання, зокрема, сказ. Першість серед домашніх тварин греки віддавали коням, тому ветеринарів називали гіппіатрами (від слова «hyppos» — кінь), а роботи грецьких вчених щодо анатомії та хвороб коней складають цілу збірку під назвою «Hippiatrica», датовану V-VI століттями.
В Древньому Римі ветеринарія піднялася на досконаліший рівень, оскільки була важливою для держави. Велике регулярне військо потребувала багато здорових і витривалих коней, тому в римській армії були ветеринарні лікарі й лазарети для хворих тварин. Крім ветеринарів, до лікування коней допускалися й звичайні лікарі.
В часи середньовіччя церква заборонила зцілювати тварин, мотивуючи це відсутністю в них безсмертної душі. Тому античні традиції ветеринарії забулися, і тільки в XII – XIII століттях європейці знову почали звертати увагу на домашніх тварин. Щоправда, ця увага обмежувалася лише конями, які були транспортним засобом, та рогатою худобою, яка забезпечувала м’ясом і працювала на полях. Всерйоз зацікавилися ветеринарною наукою лише в епоху Просвітництва.
ВЕТЕРИНАРНІ ШКОЛИ
В ті часи епідемії серед тварин були звичним явищем, і якось після чергової масової загибелі від чуми поголів’я худоби у Франції хірург-ветеринар Клод Буржела відкрив перший ветеринарний коледж. Це сталося в 1762 році, а вже через три роки за рішенням короля Франції Людовіка XV заклад перейменували на Королівську школу ветеринарної медицини.
Незабаром подібні школи відкрилися в Швеції, Данії та Німеччині. В Лондоні Королівський ветеринарний коледж було відкрито в 1791 році. На території Російської імперії ветеринарія на науковій основі стала розвиватися з відкриттям ветеринарних відділень при Петербурзькій та Московській медичних академіях, відповідно в 1808 та 1811 роках. Першим закладом в Україні стало ветеринарне училище в Харкові, відкрите в 1851 році. В США в 1863 році було створено Ветеринарну медичну асоціацію, а першу ветеринарну школу відкрито в 1879 році.
З відкриттям учбових закладів з ветеринарії розширилося й коло досліджень у цій області. Почали вивчати інфекційні захворювання, які можуть передаватися від тварин людині. Робота мікробіологів, зокрема, Луї Пастера, допомогла створити вакцини проти сказу, сибірки та інших хвороб у тварин.
ВСЕСВІТНІЙ ВЕТЕРИНАРНИЙ КОНГРЕС
В 1863 році професор Джон Гемджі з Единбурзького ветеринарного коледжу запросив ветеринарів з Європи взяти участь у спільному засіданні для обговорення епізоотичних захворювань та засобів їхньої профілактики. Зустріч пройшла в Гамбурзі, з представництвом десяти країн. Відтоді такі засідання стали регулярними та отримали назву Всесвітнього ветеринарного конгресу.
Ця ініціатива переросла у Всесвітню ветеринарну асоціацію (World Veterinary Association, WVA). WVA об’єднує і представляє світову ветеринарну професію. Вона є головною організацією для національних ветеринарних. Асоціацій та Міжнародних асоціацій ветеринарних лікарів, які працюють у різних галузях ветеринарної медицини. WVA продовжує прагнення доктора Гамгі об’єднати ветеринарів з усього світу, щоб вони могли ділитися досвідом, обмінюватися ідеями та об’єднувати зусилля для просування і розвитку ветеринарної медицини. WVA захищає інтереси здоров’я та добробуту тварин і людей, а також інтереси своїх організацій-членів та їхніх членів.2
Згодом спеціалісти з ветеринарії відчули потребу в створенні міжнародної організації з певним статутом, тому в 1959 році на конгресі, що проходив у Мадриді, було засновано Всесвітню ветеринарну асоціацію. Місія нової організації полягала в зосередженні уваги на здоров’ї тварин, а також навколишнього середовища та населення.
В XX столітті на ветеринарію чекали суттєві зміни, адже раніше об’єктом цієї науки були здебільшого коні та сільськогосподарські тварини. Щодо собак, котів, кроликів та інших дрібних тварин, то опікуватися ними ветеринари почали тільки після того, як зменшилася кількість коней, тобто після масової появи автомобілів. Докорінно ситуація змінилася в 1950-х роках, коли рівень життя людей підвищився, а кількість домашніх тварин зросла. Тому зараз більшість ветеринарів спеціалізуються саме на дрібних домашніх тваринах, але є й ті, що займаються лікуванням корів, овець, коней та диких тварин у зоопарках.
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВЕТЕРИНАРА В ІСТОРІЇ
1863
В Гамбурзі відбувся перший Всесвітній ветеринарний конгрес.
1881
Луї Пастер створив вакцину від сибірської виразки рогатої худоби, а через три роки — від сказу.
1944
Відкрився Київський ветеринарний інститут.
1959
Створено Всесвітню ветеринарну асоціацію.
1992
В Україні прийнято закон «Про ветеринарну медицину».
2001
За ініціативою Всесвітньої ветеринарної асоціації в останню суботу квітня в світі почали відзначати Всесвітній день ветеринара.
