20.05.2020 Географія 8 клас. Географічне положення, адміністративно-територіальний устрій, історія формування і розвитку свого адміністративного регіону.

Опрацювати конспект

Сумська область утворилась 10 січня 1939 року. Вона розташована на
крайньому північному сході України і має площу 23,8 тис. км?. Територія
області витягнута з півночі на південь. Найбільша відстань між цими
крайніми точками – 210 км. Сумщина межує з трьома областями України –
Полтавською, Харківською, Чернігівською та трьома областями Росії –
Брянською, Курською та Бєлгородською.
Обласний центр – м.Суми. Знаходиться між крупними містами –Києвом та
Харковом. На території області утворено 18 районів. Їх можна поділити на
чотири зони. Середино-Будський, Ямпільський, Шосткинський, Глухівський
і Кролевецький – північні райони Сумщини. Путивльський, Буринський,
Конотопський, Білопільський, Сумський – райони центральної частини
області. Роменський, Липоводолинський, Недригайлівський – південно-
західні райони. Великописарівський, Тростянецький, Охтирський,
Лебединський, Краснопільський – південно-східні райони.
Україна поділяється на історико-етнічні райони. Вони визначаються
характером історичного розвитку, географічним положенням території і
зв’язками з іншими народами. Так, Сумщина входить у район, який має назву
Слобожанщина від слова «слобода». Ця територія довго була вільною
землею. Заселення відбувалось в середині ХVІІ ст. українцями і росіянами.

Клімат помірно континентальний. Зима прохолодна, літо не спекотне. Середня температура липня +19 °C, січня −7,5 °C. Максимум опадів випадає влітку у вигляді дощів. Середньорічна їх кількість становить від 550 до 700 мм.

Природно-рекреаційний потенціал області значний: лісами і чагарниками зайнято 17 % території. У північних районах переважають мішані ліси (сосна, дуб, береза), у центральних районах — острівні ліси (липа, клен, ясен), трапляються дубові гаї. За винятком ділянки цілинного степу «Михайлівська цілина» (входить до Українського степового заповідника), усі степові простори розорані. Баси — кліматичний курорт лісостепової зони, розташований за 7 км від Сум на великому масиві хвойно-листяних лісів уздовж р. Псел. На території області розташовано багато об'єктів і територій природно-заповідного фонду, як от «Михайлівська цілина», заказники, дендропарк, заповідні урочища.

Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. років тому. В V-ІІІ тис. до н. е. територія області була заселена мисливсько-рибальськими племенами. З кінця ІІІ початку І тис. до н. е. на території Сумщини жили землеробсько-скотарські племена. На берегах Сейму, Сули, Ворскли та Псла виявлено більше 70 городищ, поселень та курганних могильників.

Ювілейна монета НБУ присвячена Сумській області

Починаючи з перших століть до н. е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали ранні слов'янські племена. В VII—X ст. всю територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сіверян. Тривалий процес соціально-економічного розвитку східних слов'ян зумовив формування феодальних відносин і утворення однієї з наймогутніших держав свого часу — Київської Русі, про велич і могутність якої Михайло Грушевський писав: «На кінець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським князям дань давало — не тільки українські, а й інші, аж під теперішній Петербург та Москву».

До Київської Русі входили і землі сучасної Сумщини. Розташований на кордоні зі степом край, незважаючи на постійні напади кочівників, був порівняно густо заселений. На території області відомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильників. Крім невеликих поселень, існували й великі міста, про які розповідають давньоруські літописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухів, Зартий. Територія Сумщини була ареною запеклих міжкнязівських війн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальні міжусобиці, половці посилили натиск на руські землі. Сумському краю, його людям, подвигам і славі, помилкам і поразкам присвячено найвидатнішу пам'ятку Київської Русі — «Слово о полку Ігоревім».

На початку 20-х років XIII ст. зі сходу насунули монголо-татарські орди. Велич і могутність змінилася занепадом і пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. край входив до складу Великого князівства Литовського, Річі Посполитої. В роки Визвольної війни і до смерті гетьмана Хмельницького існувала українська держава, до складу якої входила і територія Сумщини, а саме: Глухівщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пізніше ці землі ввійшли до складу Гетьманської України, а південно-східна частина належала Слобожанщині. Великими містами були Глухів, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми.

Конотопська битва

Землями Сумщини проходило військо гетьмана Івана Виговського. Саме тут, під Конотопом, відбулась знаменита Конотопська битва, в якій українська армія перемогла російську. В 1708–1709 рр. населення Сумщини опинилось в центрі Великої Північної війни між арміями Карла XII та Петра I . Трагедія народу полягає в тому, що частина громадян підтримала гетьмана, інші — царя, а це призвело до численних репресій, жертв, страт. Саме в Лебедині були страчені прибічники гетьмана Мазепи, в Сумах проголошено маніфест із засудженням Мазепи. Після руйнування гетьманської столиці Батурина столицею Гетьманської України став Глухів.

Після скасування Катериною II в 1764 р. гетьманської влади на Лівобережжі та в 1765 р. полкового устрою і самоврядування в Слобідській Україні на Сумщину було поширено адміністративно-територіальний поділ Російської імперії, а потім, за винятком короткого періоду з 1917 р. до початку 1919 р., коли знову відродилась українська державність, — тоталітарної радянської соціалістичної держави.

З другої чверті XIX ст. широкого розвитку набуло цукроваріння. Сумський повіт по кількості розташованих на його території заводів займав друге місце в Україні, а Суми називали цукровою столицею. В створеному в 1897 році цукровому синдикаті провідна роль належала цукрозаводчикам Сумщини — Харитоненку i Терещенку.

Сумська область створена 10 січня 1939.^[3] До її складу ввійшли 12 районів Харківської області (Білопільський, Великописарівський, Грунський, Краснопільський, Лебединський, Миропільський, Охтирський, Сумський, Тростянецький, Улянівський, Хотінський, Штепівський), 17 районів Чернігівської області (Буринський, Глинський, Глухівський, Дубов'язівський, Конотопський, Кролевецький, Недригайлівський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Смелівський, Талалаївський, Хильчицький, Червоний, Шалигинський, Шосткинський, Ямпільський) та 2 райони Полтавської області (Липоводолинський, Синівський).

Райони

Міста обласного значення

• Суми
• Глухів
• Конотоп
• Лебедин
• Охтирка
• Ромни
• Шостка

Міста районного значення

Райони у містах

Скласти 10 тестових запитань до вивченної теми.