20 листопада за релігійним календарем – день пам’яті святого мученика Федота Корчемника. Наші пращури часто називали цей день – “Федот-льодостав” і примовляли “Святий Федот лід веде”.
Жив святий мученик Федот у другій половині III століття в Анкірі. Він був власником готелю та корчми, чим і заробляв на своє життя. Федот вирізнявся глибокою вірою у Бога, тому дотримувався цнотливості та чистоти, намагався виховати в собі стриманість. Постійно молився та дотримувався посту. Також Федот намагався своїми вчинками та словами навернути грішників на праведне, а язичників до Христа.
В той час імператор Діоклетіан розпочав гоніння християн, тому багато хто втік з міста, покидаючи напризволяще будинки і все майно. Федот завжди допомагав християнам, давав їм прихисток в своєму готелі. Він не лише годував їх, але й ховав тих, кого переслідували язичники. Також Федот віддавав запаси в церкви, щоб там проводилася Божественна літургія. Також він таємно приходив до в’язниць до християн і розмовляв з засудженими.
Коли всі церкви в Анкірі розорили, Божественну літургію почали проводити в готелі Федота. В той час багато жінок прийняли мученицьку смерть за Христа. Однією з них була тітка Федота – свята Текуса. Після смерті Текуса явилася Федоту уві сні і попросила поховати її за християнськими звичаями.
Федот разом із другом Поліхронієм пішли до озера, де втопили мучениць. Вони дістали їх тіла і поховали. Незабаром Поліхронія схопили. Він не витримав катувань і вказав на Федота, якого затримали та катували, відсікши голову.
