Дев'ятнадцятого серпня за новим стилем є свято Преображення Господне, або Спаса. В цей день у церкві святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки, або жмут колосся жита й пшениці.
Колись правовірні селяни до цього дня не їли садовини, бо це вважалося гріхом. Повернувшися з церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за стіл і розпалялася: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином, — «щоб садовина родила».
В середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»
Перед Спасом є два тижні посту — "спасівка". Існує легенда, що спасівка — це є продовження Великого посту. Бог призначив для Великого посту дев’ять тижнів, а святі отці почали просити Бога, щоб щось із тим зробив, бо для людей затяжко витримати такий довгий піст. Тоді Бог розділив той піст на дві частини: сім тижнів весною перед Великоднем і два тижні вкінці літа перед Спасом. Ось чому за народнім віруванням у спасівку треба так само постити, як і у Великий піст.
Спаса це день поминання мертвих родичів; за народньою мітологією, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: мерці з'являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.
За матеріалами: Олекса Воропай. "Звичаї нашого народу". Етнографічний нарис. Том 2. "Українське видавництво", 1958, стор. 157.
Спасом завершувався й літній сезон. Тому існують такі приказки:
Прийшов Спас — бери рукавиці про запас. Спас — усьому час.
Перший Спас час припас, Петро і Павел — два добавив, Ілля-пророк — три поволок.
Як прийде Спас, то комарам урветься бас, а як прийде Пречиста (28 серпня) — забере їх нечиста.
Спасівка — ластівка, а Петрівка — голодівка.
До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе.
Кусючий, як муха у Спасівку.
Святий Спас приготував усього про запас: і дощ, і вітер, і холод, і тепло.
За матеріалами: Василь Скуратівський. "Дідух. Свята українського народу".
