16 листопада - Всесвітній день гудзиків
Перші ґудзики було знайдено під час розкопок стародавньому Риму. Вчені датують деякі екземпляри третім тисячоліттям до нашої ери. Не менш старі ґудзики, зроблені з панцира маленьких черепашок, кісток, металевих злитків та камінців, археологи знайшли у долині річки Інд.
Спочатку ґудзики використовували у якості прикраси, яка вказувала на високий соціальний або фінансовий статус володаря. У Давній Русі їх вважали амулетами.
Люди, які колекціонують ґудзики, називаються філобутоністами. Перша організація з’явилася у 1939 році у Чикаго. А китаєць Бо Джинфанг, зібравши у своїй колекції понад 110 тисяч ґудзиків, зміг попасти до Книги рекордів Гіннеса.
У музеї ґудзиків у Швейцарії можна побачити не тільки більш 40 тисяч екземплярів, але й такі речі, як катафалк, труна або туалет, прикрашені різнокольоровими кругленькими застібками.
У Монреалі, Києві, Нью-Йорку та деяких інших містах було встановлено пам’ятники ґудзикам. А у Філадельфії є навіть пам’ятник розколотому ґудзику.
Завдяки старанню майстерних умільців, у світовій практиці такий виріб, як ґудзик давно став предметом колекціонування, а деякі унікальні екземпляри, навіть музейними експонатами. Досить великі зібрання ґудзиків найрізноманітніших зразків є у музеях Швеції, США, Польщі та Чехії. Одна з найбільших приватних колекцій, вважають, належить американцю Стівенсу, що проживає в містечку Бішопвіль (штат Південна Кароліна). Свою колекцію він почав збирати ще в 1983-му році. За іншими даними, найзначнішу колекцію ґудзиків у світі (близько 100.000 примірників) зібрали в іншому американському місті - Нью-Джерсі. У Швеції, наприклад, основу колекції застібок в Стокгольмському музеї склав переданий одним з місцевих церковних пасторів в дар набір з більш 40000 одиниць ґудзиків.
https://www.youtube.com/watch?v=UNyemskA38U
