Слава Україні!.
Тема: Склад бойової групи. Розподіл обов'язків між військовослужбовцями та їх взаємодія у бойовій групі.
Хід уроку:
Підручник М.Р.Гнатюк Захист вітчизни., 10 клас
1.Опрацювати тему: Склад бойової групи. Розподіл обов'язків між військовослужбовцями та їх взаємодія у бойовій групі.
(Параграф 17. стор. 150-152)
1.Склад бойової групи. Бійці в парах чи трійках (далі просто парах) діють у тісному контакті, постійно перебувають у межах прямої видимості і підтримують голосовий зв’язок. Вони мають регулярно контролювати своїх товаришів за принципом «кожен відповідає за кожного».
Щоб такі пари діяли ефективно й мали високий рівень взаєморозуміння, треба формувати їх заздалегідь, ще в процесі підготовки до бойових дій. Таким чином, у бійців складатимуться не тільки дружні стосунки, а й почуття розуміння і передбачення дій товариша. При спільних тренуваннях у парах ітиме обмін досвідом і вироблятися єдина тактика дій, навіть буде формуватися своя «мова» спілкування. Подібна практика, наприклад, діє у Французькому іноземному легіоні, де військовослужбовці розбиті на пари (біноми).
У разі посилення відділення вогневими засобами, до складу бойових груп можуть додатково входити вогнеметних, обслуга АГС-17 або СПГ-9.
Із урахуванням зазначених чинників елементами бойового порядку відділення можуть бути: перша група (трійка), друга група (трійка), третя група (бойова машина).
Варіант складу бойових груп може бути таким: перша група — старший стрілець (старший групи), кулеметник і стрілець; друга група — командир від ділення, снайпер, гранатометник, стрілець-помічник-гранатометника; третя група — заступник командира БМ — навідник-оператор (кулеметник) і механік-водій (водій).
Розподіл обов’язків між військовослужбовцями та їх взаємодія у бойовій групі. Особливості дій солдата у складі бойової групи в умовах ближнього бою.
Склад бойових груп в обороні: 1-а група — старший стрілець, кулеметник та стрілець; 2-а група — командир відділення, снайпер, гранатометник, помічник гранатометника; 3-я група — механік-водій, навідник-оператор (навідник).
Солдати в обороні діють у складі відділення. Залежно від обстановки та рішення командира вони розміщуються розосереджено (рівномірно) або бойовими групами.
Відстань між ними за рівномірного розміщення особового складу може бути 14-16 м, між бойовими групами — 20-30 м, а між собою в середині — до 5 м.
Завдання бойових груп на полі бою.
Перша бойова група: веде розвідку на відстані 500-700 м; знищує живу силу та неброньовані цілі супротивника на відстанях 500-300 м. Резерв групи — найбільш підготовлений солдат, який діє за вказівкою командира: це захистить передові групи від ударів з тилу або ж замаскованих сил супротивника.
Друга бойова група, веде розвідку на відстанях 500-700 м; знищує живу силу та броньовані цілі на відстані 300-500 м; охороняє командира відділення.
Третя бойова група, використовуючи оптичні приціли БМП (БТР): веде розвідку на відстані до 2000 м; знищує супротивника на відстані до 2000 м; знищує броньовані цілі на дальності до 1500 м.
Солдату бойової групи вказують 2-3 вогневі позиції, основний і додатковий сектори стрільби які мають перекриватися не менше ніж на 10-15°, створюючи зону суцільного вогню. Сектор обстрілу для кулеметника сягає 120°, для автоматника — 40°.
Зміна позицій здійснюється під вогневим прикриттям чергового вогневого засобу і вогню БМП (БТР). Щоб зменшити ймовірність ураження БМП (БТР) вогнем ПТРК, ними обладнуються один-два окопи і заздалегідь готуються маршрути висування і зайняття їх.
Щоб підвищити ефективність виконання завдань у наступальному бою під час дій у траншеях, ходах сполучення, а також в особливих умовах ведення бою у відділенні можуть створюватися бойові групи («двійки», «трійки»), які ведуть наступ з інтервалом між собою 20-25 м, а між солдатами в них — 3-5 м. Бойові групи можуть діяти в лінію, уступом або у дві лінії (одна за другою).
Дії механізованого відділення в бою у складі бойових груп застосовуються зазвичай під час наступу в глибині, на поспішно зайняту оборону супротивника, під час ведення боїв у ході переслідування малих груп супротивника та в інших сприятливих умовах.
Старшому кожної бойової групи повідомляють про напрямок наступу, смугу висунення, рубіж переходу в атаку (або умовний сигнал на перехід в атаку), спосіб атаки супротивника (з фронту, з виходом у фланг або в тил, одночасно із сусідньою бойовою групою або самостійно, із застосуванням засобів задимлення або без них), об’єкт атаки і напрямок продовження наступу.
Старші бойових груп визначають відповідні завдання кожному солдатові під час висунення до переднього краю супротивника, під час зближення з супротивником. Зазначені завдання, через кожні (50-100 м), можна уточнювати або ставити наново (з урахуванням характеру дій супротивника, утрат особового складу тощо).
Важливо взаємодіяти між парами, здійснюючи під час бою штурмові дії (певних пересувань), тоді для забезпечення безпеки необхідно організувати взаємне прикриття.
Одна група прикриває, друга — здійснює маневр і навпаки.
Кожному солдату, з урахуванням умов місцевості, на напрямки дій групи вказуються 2-3 вогневі позиції, які необхідно міняти після кількох коротких черг з автомата; також кожному солдатові бойової групи призначають сектори стрільби — основний і додатковий, вони мають перекриватися між військовослужбовцями, які діють поряд, не менше ніж на 10-15°, створюючи зону суцільного вогню; висунення на рубіж переходу в атаку здійснюється на дистанціях, які забезпечують візуальне спостереження за діями один одного і взаємну підтримку вогнем; атака супротивника здійснюється, як правило, після максимально можливого просунення під прикриттям димів (як з фронту, так і з виходом в один із флангів або тил). Рух груп у бою відбувається короткими кидками від укриття до укриття.
Навіть за відсутності вогню супротивника бійцям слід бути обережними й не затримуватися на відкритих ділянках понад дві-три секунди.
2.Онайомитись з фільмом за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=SQNXLgFfXmc
3.Онайомитись з фільмом за посиланням:https://www.youtube.com/watch?v=xfixDddlcjU