Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім’ї хлібороба.
Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії. Учасник німецько-радянської війни.
Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ.
Друкуватися почав з 1940 року. Пік популярності поета припав на 1980-ті.
1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького.
У 1950–1961 роках — заступник головного редактора журналу «Перець», згодом заступник головного редактора журналу «Мистецтво».
Найвідоміші збірки Павла Глазового – “Великі цяці”, “Картикатури з натури”,”Смійтесь,друзі,на здоров’я”,”Сміхологія. Посібник для всіх, кому любий сміх”.
Павло Глазовий лауреат премії імені Остапа Вишні в 1988 році за книгу «Сміхологія».
Жив у Києві на вулиці Льва Толстого, 25.
Помер 29 жовтня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
