1. Самостійно їсти.
Звичайно, батькам набагато простіше та чистіше нагодувати дитину самим.
Але ж навчитися тримати ложку, донести, не проливши і не впустивши і, нарешті, відправити всю цю «смаковину» в рот – вимагає немислимих сил і терпіння, які дитина вкладає в цей процес добровільно.
Забороняючи їсти самостійно, ми присікаємо на корені не лише перші уроки зосередженості та посидючості, а й можливість відчути себе великим, як мама та тато, відчути впевненість у своїх силах – «я можу сам». Без втрат не обійтися, але хіба забруднена футболка може зрівнятися зі стараннями маленького героя?
2. Допомагати вам.
Як часто ми чуємо «Постав, проллєш», «поклади, впустиш» і т.д. А за пару-трійку років: «Він нічого не хоче робити!». Вічний страх батьків, що дитина завдасть зайвого клопоту. Малюкові важливо почуватися потрібним, зауважте, з яким ентузіазмом він витягуватиме білизну з пральної машинки, поливатиме квітку або митиме свій столик.
Ще важливіше отримати похвалу від мами і знати, що від неї теж багато залежить. Завжди кличте дитину на допомогу, виділіть їй один-два посильні обов’язки і частіше кажіть, що вам без неї не впоратися.
3. Малювати фарбами.
На жаль, не всі дають своєму юному художнику розбіг для фантазії. Відмовки стандартні – забрудниться, помалює стіни, наїсться хімії. Все це можна звести до мінімуму, якщо вибрати місце, яке легко відмити, зняти одяг чи одягнути той, який не шкода, дати нетоксичні фарби.
Творчість – особливо малювання – не просто розвиває уяву, це виплеск емоцій у правильній формі, пізнання сущого і відображення внутрішніх переживань малюка. Малюйте разом та розгадуйте своє чадо через його малюнки.
4. Роздягатися вдома.
Дуже часто діти скидають із себе одяг, а ми переживаємо, що змерзне в ноги та захворіє. Не варто зводити батьківські переживання до параної. За пів години, які дитина побігає голяка або босоніж у теплій кімнаті, захворіти вона не встигне. До того ж, це природне бажання відпочити від одягу.
А якщо вірити досвіду батьків, які гартують своїх дітей, не перевантажене зайвим одягом тіло малюка легко і охоче йде назустріч вимогам розумового порядку. Це із боку психології. А з погляду фізіології, можна сказати про закон згортання функцій за непотрібністю, тобто організм дитини перестає боротися і «виживати», якщо зовнішні фактори не стимулюють цей процес.
5. Пищати, кричати, бігати і стрибати вдома.
Тобто, іншими словами, активно висловлювати свої емоції. Для дитини це і своєрідна гра, і спосіб розслабитися і виплеснути енергію, особливо якщо йдеться про рухливих та темпераментних дітей. Не намагайтеся переробити ваше чадо, звичайно, пояснювати та виховувати потрібно, але все це має працювати у суспільстві, на вулиці, у лікарні чи дитячому садку.
А вдома дозвольте бути дитині такою, якою вона є. Де, як не вдома, це можливо? Згадайте дитинство та спробуйте запищати разом із сином чи донькою – веселий вечір вам забезпечений.
6. Лазити по спортивних комплексах на вулиці.
На дитячому майданчику тільки й чути «впадеш», «забруднешся», «не лізь», «не бігай». По-перше, ніколи не говоріть дитині під руку, а по-друге, подумайте, що набагато простіше навчити її правильно залазити сходами, скочуватися з гірки і висіти на кільцях, ніж постійно зупиняти.
У дітях ще сильний дух пізнання по горизонталі та вертикалі, вони нічого не бояться, вони на відміну від їхніх старіючих батьків сповнені енергії та сил, і повірте, що рано чи пізно ваш малюк влучить момент і таки залізе на заборонену гірку. Хіба не краще запобігти неприємним результатам? До того ж спритній і «легкій» дитині завжди простіше пристосуватися до життя.
7. Гратися із водою.
Тут знову все банально – батьки переживають, що діти влаштують справжній потоп. Звичайно, можуть влаштувати, тому приготуйте все для прибирання та сміливо вмикайте воду. Обов’язково поясніть дитині зону, в якій вона може виливати, переливати та плескатися. Не чекайте, що вона зрозуміє це з першого разу.
Проконтролювати процес просто – приєднайтеся до пізнавальної гри, візьміть різні ємності, ложки, кухарі. І ви побачите сяюче обличчя маленького чарівника. Ігри з водою – це невичерпне джерело знання та щастя!
8. Торкатися та розглядати речі, які можуть зламатися.
Якщо зламана річ не небезпечна – не сваріть дитину, якщо вона раптом щось зламала. Аналітичний розум багатьох дітей просто вимагає «знайти істину» і розібрати по гвинтику цікаву річ. Якщо предмет може бути небезпечним – наприклад, розбита чашка, не намагайтеся негайно відібрати. Краще розкажіть, чому нею не можна гратися і що може статися.
Дитині потрібно не так кинути, як доторкнутися, просто дозвольте їй це і побачите, що після вашої розповіді вона сама поставить чашку на стіл. Діти набагато тямущіші, ніж ми про них думаємо. А якщо чашку все ж таки зберегти не вдалося – поясніть на цьому наочному прикладі про небезпеку поранення.
9. Висловлювати свою думку.
Начебто сьогодні ми всі досить грамотні і знаємо, що дитина – це повноцінна особистість зі своїми думками, бажаннями та примхами. Але часто в пориві емоцій у нас все-таки виривається – “що ти розумієш”, “я краще знаю, що тобі потрібно”, “бо я так сказала”.
По-перше, не факт, що ми праві у своїх переконаннях, а, по-друге, пам’ятайте, що для дитини це не аргумент. Розмовляйте з нею на рівних, не лінуйтеся пояснювати і постійно спілкуватися, прислухайтеся до вашого малюка, і побачите, як швидко ви опинитеся на одній хвилі.
10. Дивитися мультики.
Сучасне телебачення бажає кращого, це факт. Але для дитини, особливо яка відвідує дитячий садок, дуже важливо бути в курсі того, про що говорять однолітки. Події чергової серії мультсеріалу для дітей – це те, що для нас щоденні новини.
Заборони можуть спровокувати у дитині замкнутість. Підберіть ті мультфільми або окремі серії, які ви вважаєте за прийнятні. Дивіться їх разом із дитиною, обговорюйте та розповідайте приклади з життя.
