Місія Ксенії Семенової в НАУ «Зробити хороший університет»

«Цьому НАУ як пороблено», вже другий тиждень майорять коментарі у соціальних мережах, щодо історичного призначення Ксенії Семенової ректором НАУ у 34 роки. Наукову спільноту найбільше обурює факт відсутності «наукового ступеня та вченого звання», це порушення Закону України "Про вищу освіту". Проте попри суперечки Ксенія вважає, що «вимога про наявність ступеня — це вимога до науковця. Ректор — це не науковець, а керівник, тому краще запитати в нього про досвід управління і контакти». Ксенія Семенова дала інтерв'ю для "УП Життя", де розповіла про те, що чекає на НАУ. Ми зібрали головні тези з інтерв'ю та запрошуємо разом порефлексувати над майбутньою долею НАУ.

— Якими будуть ваші перші кроки на посаді ректора?

1. Оновлення команди.

Ми зараз змінюємо команду і функціонал менеджменту.

... Не буде такого, що приходить нова команда і звільняє всіх, хто був лояльний до попередньої і набирає своїх, незалежно від їхніх компетенцій.

Ми хочемо розуміти, хто в університеті нормально працює, кому треба підтягнути свій рівень, а хто ніколи не зможе досягти того рівня, який потрібен у НАУ.

2. Оновлена грейдингова система оплати праці.

У нас буде система оплати праці. Зараз університет — бюджетна установа, тому в нас є тарифна сітка. Ми хочемо, щоб у постанові Кабміну про експеримент було зафіксовано, що новий Київський авіаційний інститут — державне неприбуткове підприємство.

Так ми зможемо адаптувати будь-яку систему оплати праці. У нас буде грейдингова система оплати праці як це є в приватних компаніях.

3. Створення кар'єрних можливостей для студентів.

Також HR-директор відповідатиме за створення кар'єрного офісу для студентів, адже зараз системної роботи по цьому немає. Якщо на кафедрі є хороші контакти, компанія звертається на кафедру або до конкретного викладача. Він рекомендує студентів, а далі ми це не трекаємо ніяк. Колись була вимога, що з деканату продзвонювали випускників і питали, де вони зараз працюють. Так ми звітували, скільки випускників працює за спеціальністю. Але це не об'єктивно. Нам хочеться тримати зв'язок.

4. Цифровізація, електронний документообіг.

Цифровізація. У НАУ досі паперовий документообіг. Буде система електронного документообігу, яка, зокрема, стосуватиметься і сервісів.

Людина не повинна залежати від настрою працівниці відділу кадрів, тому всюди, де держава від нас не вимагає, щоб ми щось робили у паперовому варіанті, ми робитимемо у цифрі.

Крім того, у травні відкриємо дві лабораторії. Обидві з електроніки, але трохи різного профілю. Вони повністю зроблені за партнерські кошти двох різних компаній, які займаються електронікою у сфері безпеки.

— Які найбільші проблеми зараз існують в НАУ?

1. Розвиток університету.

... Останні 10—15 років складається враження, що ніхто не планував розвиток університету. Було лише бажання швиденько щось зробити, в основному для особистого збагачення. Історія з Луцьким не нова. Є розслідування, що він персонально заробив з цього університету.

2. Надбавки за викладання англійською мовою.

У НАУ зараз купа "мертвих душ". Це люди, які насправді не ходять на роботу, а лише отримують зарплату. У них були шалені надбавки та премії, але при цьому надбавок викладачам немає. Я навчалася англійською мовою. У викладачів, які викладали іноземною, була подвійна зарплата, що мало сенс, але це скасували.

3. Підготовка до опалювального сезону.

Господарська частина. Останній опалювальний сезон був дуже складним: ми тільки починали щось вмикати, відразу рвало всі труби. Ми ледве вигребли. В останній місяць опалювального сезону всіх відпустили в онлайн, тому що навчатися очно було неможливо. Тому проведемо нормальний аналіз господарської частини, визначимо, що потребує негайних ремонтів. Підготовка до опалювального сезону зараз.

4. Виводити більше студентів в офлайн.

Наступне — аналіз укриттів. Ми потенційно можемо виводити більше студентів в офлайн, але є невідремонтовані підземні приміщення, які зараз не використовуються як укриття.

5. Легалізувати готівковий заробіток.

У НАУ — багато готівкових заробітків, які не йдуть в бюджет.

Наприклад, парковки. У нас три паркувальних майданчики на території університету, але незрозуміло, яким чином відбувається оплата за стоянку. У нас величезна СТО на Семеренка, 1. Там надаються платні послуги. Проте, судячи із цифр, які я бачу у звіті бухгалтерії, це не той заробіток, який об'єктивно є. Половина в кишеню, половина в бюджет.

6. Залучати науковців до співпраці для розвитку військових технологій.

Наукова частина. У нас є викладачі, які можуть надавати експертизу, наукове обладнання, лабораторії, але немає системи, як з цим працювати.

Ми почали робити це з Brave1. Вони надають багато компаній, стартапів з оборонного сектору, які консультуються з НАУ. Але у нас немає зрозумілого тарифу – скільки коштує година консультації певного спеціаліста. Ми це не продаємо зараз, але ж компанії готові платити за експертизу.

— Багато хто підтримав ваше призначення, однак є ті, хто поставився скептично. Зокрема, через відсутність наукового ступеня. Як ви це прокоментуєте?

Я вважаю, що вимога про наявність ступеня — це вимога до науковця. Ректор — це не науковець, а керівник, тому краще запитати в нього про досвід управління і контакти.

Людина, яка захистила кандидатську… Ну що це про неї говорить? Добре, ти зробив своє наукове дослідження. До чого тут керівництво університетом?

Чи повинен мати ректор в принципі науково-педагогічний стаж? Напевно. Чи треба, щоб цей стаж був 10 років? Що такого людина має зрозуміти за 10 років роботи в університеті?

Ці дві вимоги були колись ухвалені для того, щоб ректором могла стати лише людина з внутрішнього (наукового) середовища, що зараз дуже шкідливо. Будь-хто, хто з цього середовища стане ректором, не зможе зробити нормальний університет.

— Ви закінчили аспірантуру, але не захищали кандидатську. Не плануєте?

У мене немає часу. Я закінчила аспірантуру у 2016 році, пішла на роботу, де платили гроші. У мене не було часу захищатися, тому що треба сформувати цей текст, видатися. Є певна процедура. У мене тоді не було в цьому потреби.

Науковий ступінь став чимось статусним. Якщо ти хочеш бути поважною людиною, то маєш захиститися. Я так не вважаю. Науковою роботою мають займатися науковці. Наука — це фултайм робота. Звання — це підтвердження кваліфікації у науковій роботі. Якщо ти наукою не плануєш в житті займатися, то який сенс захищатися? Я не планую.

Бути ректором і писати дисертацію неможливо. У мене немає на це часу.

— Реорганізація. Розкажіть "на пальцях", чого очікувати студентам і викладачам, крім уже зазначеного раніше, створеної наглядової ради та зміни керівництва?

Що означає реорганізація? Від нас відділяється льотна академія у Кропивницькому. Юридично, бюрократично це виглядає як величезна ревізія всього господарства НАУ. Перевірка кожного стільчика, стола і так далі, бо це все передаватиметься на баланс КАІ. Переведення викладачів та студентів. На цьому етапі до вересня для них особливо нічого не змінюється.

Зміниться в адміністративному корпусі. Тут ми будемо різати, змінювати, скорочувати структуру управління. Науково-педагогічних працівників поки що не чіпаємо.

Далі важливо переглянути контент наявних навчальних програм, особливо технічних. Зрозуміти, що робити з гуманітарними факультетами — юридичним, економічним. Вони, на жаль, слабкі.

Якщо подивитися на науковців, які там є, на жаль, частина викладачів просто переписують українською російські дисертації і статті. Іноді замінюють (вибачте, але так і є) рублі на гривні і видають це за свою роботу.

Однак для того, щоб об'єктивно підійти до питання якості освіти, нам треба завершити господарські питання реорганізації і створити систему, як оцінювати людей, щоб у них не було відчуття, що ми до них упереджені.

— Чи зміниться вартість навчання?

Вартість навчання змінилась би і без реорганізації, з кожним роком вона буде зростати. Не тільки в НАУ, в інших університетах також.

МОН ще не повернуло ту реформу, яку колись почав Єгор Стадний — про індикативну собівартість навчання. Зараз держава платить щонайменше вдвічі дорожче за навчання одного студента, ніж студент-контрактник платить за себе.

Це штучний демпінг цін і це неправильно. Реформа про гранти, яку зараз впроваджує МОН — що держава платитиме за навчання різну пропорцію залежно від того, наскільки добре ти здаси НМТ — справедлива система і вона нас підводить до того, що ціни на навчання будуть зростати.

— Ви — перша жінка, яка очолила НАУ. До того ж у 34 роки. Чи відчуваєте ви на собі тиск стереотипів?

Так, я б хотіла сказати, що це… мерзотно — кожного разу, коли жінка обіймає якусь посаду, кидатися на неї з претензією, що вона жінка. Я не бачила таких заголовків про чоловіків. Це неправильно, цього в суспільстві не повинно бути.

Коли мені розповідають, що фемінізм це якась забаганка — Заходу, що це не треба, тим більше в мілітаризованому суспільстві, то подивіться на реакцію — у нас що не жінка десь з'являється, то відразу починаються маніпуляції на тему, як вона цього досягла. Мені ще подобається історія про те, що я з Кривого Рогу, як і президент — це взагалі фантастика.

Передісторія про колишнього ректора НАУ Максима Луцького:

• У 2006 році Луцького було обрано у Верховну Раду від "Блоку Юлії Тимошенко", однак того ж року він перейшов до "регіоналів".

• У 2010 році Луцький повторно обрався в Раду, наступного року ставши головою комітету з питань науки і освіти. Там він був одним з найвідоміших соратників тодішнього міністра освіти Дмитра Табачника.

• У 2014 році Луцький став проректором НАУ.

• У 2015 році новопризначений в.о. ректора НАУ Рімвідас Хращевський звільнив Луцького. У наказі про звільнення йшлося, що Луцький і інші особи були призначені на посади "із перевищенням службових повноважень без погодження Вченої ради НАУ, всупереч Статуту, та перебували на них всупереч нормам чинного законодавства України", а зарплати їм були встановлені з порушенням процедур, що завдало збитків бюджету.

• Проте, згодом Луцького поновили на посаді. Як відомо, Луцький є кумом проросійського екс-міністра освіти Дмитра Табачника.

Розгорнуте інтерв'ю можна почитати за посиланням: «Українська правда. Життя».