Сертифікація - це не тільки процедура зовнішнього оцінювання професійної діяльності, а й можливість випробувати власні сили.
Для мене особисто участь у даному випробуванні була складним вибором, адже крім теоретичних основ викладання навчального предмета мовно – літературної галузі, треба було дотримуватися компетентнісного підходу в навчанні та розвивати критичне мислення учнів та учениць.
На підготовку до І етапу сертифікації «Незалежне тестування фахових знань та вмінь учителів української мови та літератури» витратила більше місяця. Значну увагу приділила вивченню нормативних документів, що регламентують діяльність учителя закладу загальної середньої освіти (закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепцію «Нова українська школа», державні стандарти тощо).
Нарешті спостерігаєш в кабінеті учасника результат проходження – «набрано граничну кількість балів».
Другий етап «Самооцінювання учасниками сертифікації власної педагогічної майстерності» виявився легким і це був час для відновлення. Отримавши візуалізацію результатів самооцінювання, розумієш над чим ще варто попрацювати. Одразу після передачі даних до департаменту акредитації та моніторингу Державної служби якості освіти України приступила до підготовки до ІІІ етапу.
Найвідповідальнішим виявився етап «Вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації». Процедура вивчення передбачала такі складові:
самопрезентація педагога;
спостереження за навчальними заняттями та їх самоаналіз;
проведення інтерв’ю з учасником сертифікації.
Декілька тижнів працювала над підготовкою до самопрезентації. Треба було визначити особливості педагогічної діяльності, розкрити власну участь в організації українськомовного середовища в закладі освіти, поділитися досвідом взаємодії з учнями та їхніми батьками та зазначити досягнення в професійній діяльності.
Лише за п’ять робочих днів отримала строк, в який експерти вивчатимуть практичний досвід. Навчальні заняття проводила згідно з календарним планом своєї роботи та відповідним навчальним планом. Звичайно, ніяких репетицій уроків не було, оскільки такі заняття могли бути анульовані. Та і навіщо витрачати час на репетиції занять? Треба провести їх із задоволенням - тоді побачиш результат. Так вийшло, що замість трьох навчальних занять провела чотири. Перший урок обірвався, бо завадила повітряна тривога. Експерти вирішили, що 20 хвилин недостатньо, тому заняття не зарахували. Уроки були різні за формою проведення: очні, дистанційні та змішані.
Важливо учаснику здійснити об’єктивний самоаналіз двох занять за власним вибором, оскільки це дає можливість з’ясувати розуміння вчителем сильних і слабких сторін власної діяльності.
Чомусь дуже боялася інтерв’ю з еспертками, оскільки вони мали змогу уточнити показники, які не вдалося простежити.
Звичайно, підготовка і участь у такому відповідальному випробуванні - це брак часу, виснажливість та стрес, проте це також - можливість вчителю одержати визнання свого професіоналізму, заявити про себе та отримати результат за високий рівень компетентності. Сертифікація зараховується як проходження атестації педагогічним працівником та є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання.
Мій результат - 120 зі 125 балів!
Не бійтеся взяти участь у фаховому випробуванні! Вірте в себе!
