ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО – КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС
ВСТУП
Стаття «Впровадження інформаційно – комунікаційних технологій у освітній процес» обумовлена тим, що дана тема є широко висвітленою у сучасній педагогічній та методичній літературі, але слід констатувати наявність таких протиріч: різні автори по-різному класифікують уроки виробничого навчання за типами і видами, причому одні класифікації протирічять повністю або частково іншим та логіці процесу професійно-практичної підготовки учнів професійного навчального закладу; деякі педагоги професійної школи мають теоретичні уявлення з даної теми, але не мають (або мають недостатні) уміння і навички з практичного їх використання; автор даної статті відчуває потребу вдосконалити рівень власної професійно-педагогічної компетентності у напрямку теми, яка ним досліджується. Проблемою, яку намагається вирішити автор даної статті, є необхідність розв’язання вищеозначених протиріч.
1.ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ІКТ
В ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ
Головні напрямки і показники інноваційної державної політики знаходять своє відображення в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, яка говорить, що «лише за умови зростання освітнього потенціалу суспільства може бути забезпечене впровадження новітніх інформаційних технологій». Зокрема, у ІХ розділі «Інформаційні технології в освіті» зазначається, що «пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних ІКТ, що забезпечують вдосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному просторі».
Закон України «Про Національну програму інформатизації» містить Концепцію Національної програми інформатизації, сукупність програм з інформатизації, галузеві програми та проекти інформатизації органів місцевого самоврядування.
Створення необхідних умов для забезпечення громадян та суспільства своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого використання інформаційних технологій – таке фундаментальне значення, з педагогічної точки зору, має Національна програма інформатизації.
Велике значення в контексті розвитку ПТО має Державна програма «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці», метою якої є створення умов для розвитку освіти і науки, підвищення ефективності державного управління шляхом впровадження ІКТ, здійснення підготовки спеціалістів та кваліфікованих користувачів, сприяння розвитку вітчизняного виробництва високотехнологічної продукції.
Важливість означеної проблеми зумовлює істотний інтерес до неї науковців, дослідників, педагогів. Проблемі професійної підготовки учнів приділяється значна увага у працях О.А. Абдуліної, Ю.К. Бабанського, В.М. Галузинського, С.У. Гончаренка, І.А. Зязюна, С.О. Сисоєва, В.О. Сухомлинського тощо. Помітно зросла кількість досліджень, предметом яких стало застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі. Цій темі в Україні присвячені дослідження таких науковців, як В.Ю. Биков, Я.В.Булахова, О.М. Бондаренко, В.Ф. Заболотний, Г.О. Козлакова, О.А. Міщенко, О.П.Пінчук, О.В. Шестопал та інші. Питання впровадження інноваційних педагогічних технологій у системі професійної освіти досліджують Р.Гуревич, О.Коваленко, А.Нікуліна, Н.Ничкало, В.Радкевич, О.Щербак, В.Химинець. Науковими дослідженнями щодо впровадження комп’ютерної техніки та нових інформаційних технологій в освіті займаються такі науковці як А.П. Єршов, М.І. Жалдак, О.В. Майборода, В.М. Монахов, Н.В. Морзе, П.В. Стефаненко, О.К. Філатов та інші. Основні засади інноваційної діяльності ПТНЗ розглядаються також в контексті окремих публікацій у науково-популярних та періодичних виданнях. Це вказує на те, що процес дослідження ефективності впровадження ІКТ в освітній простір розвивається та вдосконалюється.
Розглянемо основні визначення і терміни в галузі інформаційних технологій, які використовуються в педагогічних технологіях. Розвиток інформаційного суспільства пов’язаний, насамперед, із застосуванням комп’ютерної техніки, різноманітного програмного забезпечення, глобальних мереж, мультимедійних технологій і передбачає широке впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.
У науковій літературі поняття «інформаційні технології» узагальнено можна розглядати як сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації за допомогою комп’ютерної техніки й комп’ютерних комунікацій. Це також технології навчально-виховного процесу з використанням новітніх електронних засобів навчання. Комунікаційні технології надають доступ до багатьох джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають можливість для закріплення професійних навиків, творчості, реалізації принципово нових форм і методів навчання.
Актуальною нині стала фраза "Хто володіє інформацією, той володіє світом". Сучасний стан застосування інформаційних технологій потребує розширення їх впровадження в освітній діяльності. Кількість показників, що визначають рівень досягнень у цій галузі, достатньо велика і включає в себе такі: Забезпеченість науки і освіти технічними засобами (кількість комп’ютерів на одного учня, процент навчальних закладів і бібліотек, що мають доступ до мережі Інтернет тощо);
Показники використання ІКТ (процент учнів та відвідувачів бібліотек, які використають Інтернет в процесі навчання тощо);
Інтенсивність використання ІКТ (середня кількість годин, які проводить учінь за комп’ютером у мережі Інтернет на тиждень або місяць);
Показники якості лінії доступу до спеціалізованих освітніх мереж.
Особливостями цієї системи показників є акцентування уваги на якості доступу до освітніх мереж. Одним з головних є швидкість надання послуг, які доступні між та у межах національних дослідницьких та освітніх мережах.
Інформац́ійно-комун́ікаційні технології (ІКС, від англ. Information and communications technology, ICT) – поняття, яке часто використовується як синонім до інформаційних технологій (ІТ), хоча ІКТ це загальніший термін, який підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій (телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, під програмного забезпечення, програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію. Іншими словами, ІКТ складається з ІТ, а також телекомунікацій, медіа-трансляцій, усіх видів аудіо і відео обробки, передачі, мережевих функцій управління та моніторингу.
Таким чином, поняття «інформаційно-комунікаційні технології» можна розглядати як сукупне поняття, засоби, пов’язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформацією. Цей широко вживаний термін включає в себе всі технології, що використовуються для спілкування та роботи з інформацією.
Для поєднання інформаційних та комунікаційних технологій і їх проектування на сучасну освітню парадигму, необхідно визначити основні передумови, чинники, шляхи, які забезпечать ефективність такого впровадження. Безумовно, кожна технологія, яка впроваджується в діяльність, потребує чималих зусиль, багато часу і засобів для реалізації.
2. ІНТЕРАКТИВНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПТНЗ
2.1 Комп'ютерні технології
Будь-яка педагогічна технологія - це інформаційна технологія, оскільки основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення інформації.
Більш вдалим терміном для технологій навчання, що використовують комп'ютер, є комп'ютерна технологія. Комп'ютерні (нові інформаційні) технології навчання - це процес підготовки і передачі інформації тому, кого навчають, засобом здійснення яких є комп'ютер.
При підготовці до уроку з використанням ІКТ викладач не повинен забувати, що це УРОК, а значить складає план уроку виходячи з його цілей, при відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основні дидактичні принципи: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює викладача, а тільки доповнює його.
Такому уроку властиво таке:
принцип адаптивності: пристосування комп'ютера до індивідуальних особливостей учня;
керованість: у будь-який момент можлива корекція викладачем процесу навчання;
інтерактивність і діалоговий характер навчання; - ІКТ мають здатність "відгукуватися" на дії учня і викладача; "вступати" з ними в діалог, що і становить головну особливість методик комп'ютерного навчання.
оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи;
підтримання в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп'ютером;
необмежене навчання: зміст, його інтерпретації і додаток скільки завгодно великі;
комп'ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці уроку, так і в процесі навчання: при поясненні (введення) нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі.
При цьому комп'ютер виконує такі функції:
1.У функції викладача комп'ютер є:
джерелом навчальної інформації;
наочним посібником;
тренажером;
засобом діагностики і контролю.
2. У функції робочого інструменту:
засобом підготовки текстів, їх зберігання;
графічним редактором;
засобом підготовки виступів;
обчислювальною машиною великих можливостей.
При проектуванні уроку викладач може використовувати різні програмні продукти:
1. Мови програмування - за їх допомогою викладач може скласти різні програмні продукти, які можна використовувати на різних етапах уроку, але їх застосування для викладача важко. Складання проекту за допомогою мови програмування вимагає спеціальних знань і навичок і великих трудовитрат.
2. Можливо при підготовці та проведенні уроку використання готових програмних продуктів (енциклопедій, навчальних програм і т.п.). Використання комп'ютерної технології при вивченні спеціальних предметів відкриває широкі можливості для створення та використання складного наочно-демонстраційного супроводу на уроці , при повторенні пройденого матеріалу учень самостійно відтворює всі демонстраційні експерименти, які викладач показував на уроці. При цьому він може перервати експеримент, зупинити його чи повторити ту частину, яка погано засвоєна. Такий підхід розвиває ініціативу і сприяє підвищенню інтересу учнів до досліджуваного предмета.
3. Велику допомогу при підготовці та проведенні уроків надає викладачу пакет Microsoft Office, який включає в себе, крім відомого всім текстового процесора Word, ще й систему баз даних Access і електронні презентації PowerPoint.
4. Система баз даних передбачає велику підготовчу роботу при складанні уроку, але в підсумку можна отримати ефективну і універсальну систему навчання та перевірки знань.
5. Текстовий редактор Word дозволяє підготувати роздавальний та дидактичний матеріал.
6. Електронні презентації дають можливість викладачу при мінімальній підготовці і незначних витратах часу підготувати наочність до уроку. Уроки, складені за допомогою PowerPoint видовищні і ефективні в роботі над інформацією.
Переваги використання ІКТ:
індивідуалізація навчання;
інтенсифікація самостійної роботи учнів;
зростання обсягу виконаних на урок завдань;
розширення інформаційних потоків при використанні Internet;
підвищення мотивації та пізнавальної активності за рахунок різноманітності форм роботи, можливості включення ігрового моменту
Комп'ютер дає викладачу нові можливості, дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від захопливого процесу пізнання, не тільки силою уяви розсовуючи стіни кабінету, але за допомогою новітніх технологій дозволяє зануритися в яскравий барвистий світ. Таке заняття викликає у учнів емоційний підйом, навіть відсталі учні охоче працюють з комп'ютером. Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє викладачу перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, теорем та інших важливих частин матеріалу, тому що викладачу не доводиться повторювати текст кілька разів (він вивів його на екран), учневі не доводиться чекати, поки викладач повторить саме потрібний йому фрагмент.
Цей метод навчання дуже привабливий і для викладачів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання учнів, зрозуміти, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання, стимулює його професійний ріст і все подальше освоєння комп'ютера.
Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить викладачу за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скорегувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.
Для учня важливо те, що відразу після виконання тесту (коли ця інформація ще не втратила свою актуальність), він отримує об'єктивний результат із зазначенням помилок, що неможливо, наприклад, при усному опитуванні.
2.2 . Мультимедійні технології
Останніми роками увагу педагогів привернули мультимедійні технології (ММТ). Під мультимедійною технологією ми розуміємо технологію, яка окреслює порядок розробки, функціонування та застосування засобів обробки інформації: можливість об’єднання інформації, представленої в різних формах (текст, звук, графіка, відео, анімація) та інтерактивний режим роботи з інформацією.
Дослідження феномену «мультимедія» в освіті багатоаспектні: мультимедія як засіб підвищення ефективності навчання в ПТНЗ застосування засобів мультимедія в процесі навчання спеціалістів, мультимедія як засіб навчання й інструмент, за допомогою якого розробляються педагогічні програмні засоби. Ціла низка педагогічних досліджень присвячена розробці методичних основ проектування, створення та використання мультимедійних навчальних програм та мультимедійних навчальних комплексів. Усі автори відзначають, що використання засобів ММТ дозволяє підвищити інтенсивність і ефективність процесу навчання; створює умови для самоосвіти та дистанційної освіти, тим самим дозволяючи здійснювати перехід до безперервної освіти; у поєднанні з телекомунікаційними технологіями розв’язує проблему доступу до нових джерел різноманітної за змістом і формою представлення інформації.
Вважаємо, що на сучасному етапі розвитку педагогічної науки та практики роль мультимедійних технологій у навчанні визначається, насамперед, у розширенні уявлень про засоби навчання. Констатуємо появу новітнього технічного засобу навчання, для використання якого в навчально-виховному процесі необхідно використовувати апаратні та програмні засоби, що реалізують мультимедійну технологію.
У даний час спостерігається збільшення впливу медіа-технологій на людину. Особливо це сильно діє на учня, який з великим задоволенням подивиться телевізор, ніж прочитає книгу.
Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп'ютерних технологій на телебаченні, розповсюдження ігрових приставок, електронних іграшок і комп'ютерів надають велику увагу на виховання учня і сприйняття навколишнього світу. Істотно змінюється і характер його улюбленої практичної діяльності - гри, змінюються і його улюблені герої і захоплення. Раніше інформацію з будь-якої теми учень міг отримати за різними каналами: підручник, довідкова література, лекція викладача, конспект уроку.
Але, сьогодні, з огляду на сучасні реалії, викладач повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Виникає питання, навіщо це потрібно. Мозок учня, налаштований на отримання знань у формі розважальних програм по телебаченню, набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою медіа засобів.
Вже давно доведено, що кожен учень по різному засвоює нові знання. Раніше викладачам важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер же, з використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, ПТНЗ отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня.
Необхідно навчити кожного учня за короткий проміжок часу засвоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб учень активно, з цікавістю і захопленням працював на уроці, бачив плоди своєї праці і міг їх оцінити.
Допомогти викладачу у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних. Адже використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним.
Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки і самі різні ігри, сучасний комп'ютер разом з тим є для учня рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити, якого йому так часом не вистачає. З іншого боку, цей метод навчання є досить привабливим і для викладачів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання учня, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.
2.3. Дистанційне навчання
Дистанційне навчання (ДО) - сукупність технологій, що забезпечують доставку основного об'єму матеріалу, що вивчається, інтерактивну взаємодію учнів викладачів в процесі навчання.
Сучасне дистанційне навчання будується на використанні наступних основних елементів:
середовища передачі інформації (пошта, телебачення, радіо, інформаційні комунікаційні мережі);
методів, залежних від технічного середовища обміну інформацією.
Нині перспективною є інтерактивна взаємодія з учнем за допомогою інформаційних комунікаційних мереж, з яких масово виділяється середовище інтернет - користувачів. У 2003 році ініціативна група ADL почала розробку стандарту дистанційного інтерактивного навчання SCORM, який припускає широке застосування інтернет - технологій. Введення стандартів сприяє як поглибленню вимог до складу дистанційного навчання, так і вимог до програмного забезпечення. Нині є вітчизняні розробки програмного забезпечення, які досить широко застосовуються як вітчизняними, так і зарубіжними організаціями, що надають послуги з дистанційного навчання.
Дистанційне навчання претендує на особливу форму навчання (разом з очною, заочною, вечірньою, екстернатом).
Використання технологій дистанційного навчання дозволяє:
понизити витрати на проведення навчання;
проводити навчання великої кількості людина;
підвищити якість навчання за рахунок застосування сучасних засобів,
об'ємних електронних бібліотек і так далі - створити єдине освітнє середовище (особливо актуально для корпоративного навчання).
Дистанційне навчання, здійснюване за допомогою комп'ютерних телекомунікацій, має наступні форми занять.
Чат-заняття - учбові заняття, здійснювані з використанням чат-технологій. Чат-заняття проводяться синхронно, тобто усі учасники мають одночасний доступ до чату. У рамках багатьох дистанційних учбових закладів діє чат-школа, в якій за допомогою чат-кабінетів організовується діяльність дистанційних педагогів і учнів.
Веб-заняття - дистанційні уроки, конференції, семінари, ділові ігри, лабораторні роботи, практикуми і інші форми учбових занять, що проводяться за допомогою засобів телекомунікацій і інших можливостей "Всесвітньої павутини".
Для веб-занять використовуються спеціалізовані освітні веб-форуми - форма роботи користувачів по певній темі або проблемі за допомогою записів, що залишаються на одному з сайтів зі встановленою на нім відповідною програмою. Від чат-занятий веб-форуми відрізняються можливістю тривалішої (багатоденною) роботи і асинхронним характером взаємодії учнів і педагогів.
Телеконференції - проводяться, як правило, на основі списків розсилки з використанням електронної пошти. Для учбових телеконференцій характерне досягнення освітніх завдань. Також існують форми дистанційного навчання, при якому учбові матеріали висилаються поштою в регіони.
У основі такої системи закладений метод навчання, який дістав назву "Природний процес навчання" (Natural Learning Manner). Дистанційне навчання - це демократична проста і вільна система навчання.
Теоретичні знання засвоюються без додаткових зусиль, органічно вплітаючись в тренувальні вправи. Формування теоретичних і практичних навичок досягається в процесі систематичного вивчення матеріалів і прослуховування і повторення за диктором вправ на аудіо і відео носіях.
Вебінар - це слово-неологізм. Вебінар означає особливий тип веб-конференцій. Зв'язок, як правило, односторонній - з боку того, що говорить, і взаємодія із слухачами обмежена, наприклад як у веб-класах. Вебінари можуть бути спільними і включати сеанси голосувань і опитувань, що забезпечує повну взаємодію між аудиторією і ведучим. В деяких випадках ведучий може говорити через телефон, коментуючи інформацію, що відображується на екрані, а слухачі можуть йому відповідати, переважно по телефону з гучномовцем.
2.4. Розвиток Інтернету в цілях освіти
В даний час Інтернет стає важливим фактором інформаційної взаємодії, який поступово проникає в освітню область. Що ж приваблює викладачів та учнів серед можливостей Інтернету? Деякі опитування дають ось такі відповіді:
• на серверах Інтернету можна відшукати інформацію та документи, які важко знайти де-небудь ще;
• мережа дає можливість доступу до великих бібліотек та їх каталогами;
• можна знайти різні програми, необхідні для роботи;
• отримати доступ до різних відео і аудіо матеріалами тощо.
Які ж можливості надає Інтернет для цілей освіти?
1.Електронная пошта - для обміну інформацією між учнями і викладачами. Електронна пошта має ряд переваг у порівнянні зі звичайною поштою. По-перше, це оперативність. По-друге, можливість масової розсилки кореспонденції без додаткових витрат на конверти, марки, послуги поштового відділення. По-третє, порівняльна дешевизна кореспонденції. По-четверте, відсутність тимчасової залежності. По-п'яте, підвищення продуктивності праці за допомогою організації єдиного інформаційного простору як усередині навчального закладу, так і за його межами.
2.Спискі розсилки - для розсилки загальної інформації навчальної групи і організації колективних обговорень;
3.Передача файлів за допомогою FTP, що дозволяє через FTP-сервер організувати забезпечення учнів і слухачів базовими методичними і навчальними матеріалами та програмним забезпеченням;
4. Використання інтернет - технологій, які в даний час можуть бути базовими технологіями для підтримки навчального процесу і тренінгів в області мережевих інформаційних технологій та організації дистанційної освіти з інтерактивними елементами;
5.Доступ до світових інформаційних ресурсів в предметних областях через Інтернет.
Використання елементів дистанційної освіти в звичайному освіті дозволяє зробити навчальний процес більш гнучким, сприяти всебічному розвитку фахівця, особливо, на етапі формування його професійного шляху. Електронна пошта та списки розсилки - є вже достатніми для організації найпростішої моделі дистанційного навчання. Більш складними сервісами можуть бути програми Skype, Video port, Yahoo Messenger, а так же так звані вебінари. Вебінар - це он-лайн семінари, для участі в такому потрібно зайти на певний сайт, зареєструватися і створити свій вебінар.
2.5 Готовність викладачів ПТНЗ до професійного використання інформаційно комунікаційних технологій
Ефективне практичне використання засобів ІКТ в освіті немислимо без готовності педагогів до використання таких коштів у своїй професійній діяльності. Про переваги говорити не доводиться: це і підвищення якості знань учнів за рахунок використання активних методів навчання, і можливість забезпечення диференційованого підходу до учнів (у тому числі можливість вибору рівня складності виконуваних завдань), і підготовка учнів до використання інформаційних джерел, забезпечення адаптації учнів у сучасному інформаційному суспільстві, раціональна організація навчального процесу, а також процесу підготовки до нього. Сучасний педагог повинен багато чого: знати, як застосовувати мультимедійні засоби навчання, вміти знаходити навчальні матеріали в телекомунікаційних мережах, знати, як представити зміст навчальних предметів за допомогою мультимедійних технологій. Але для використання сучасних ІКТ викладач повинен мати початковий рівень знань і умінь. Що сюди відноситься:
• знання прийомів роботи з прикладним програмним навчанням
• вміння користуватися програмами перегляду відео та прослуховування аудіо файлів
• вміння пошуку інформації в мережі Інтернет.
Більша частина викладачів і майстрів нашого навчального закладу освоїли комп'ютер, сучасні технології і не відчувають істотних труднощів у роботі. Що цьому посприяло?
Важливу роль в цьому процесі відіграє позиція керівництва навчального закладу. Якщо керівник сам не відчуває потреби в цих технологіях, займає пасивну позицію невтручання, то дуже великий відсоток педпрацівників не включиться в цей процес.
Але освоїти комп'ютер ще не означає бути готовим застосовувати його в навчальному процесі. Для цього необхідно:
• мати уявлення про можливості практичної реалізації навчання в умовах;
• використання мультимедійних технологій (що і як можна зробити);
• володіти методикою застосування ІКТ.
Тут необхідна постійна робота методичних комісій навчального закладу з проведення тренінгів, семінарів, робота творчих груп. Які проекти можуть розглядатися: створення дидактичного посібника засобами PowerPoint, створення тематичного каталогу Інтернет - ресурсів, створення навчального відео кліпу в середовищі Movie Marker, метод проектів і бюлетені Microsoft Publisher, розробка позакласних заходів з використанням Інтернет - ресурсів. Тобто, необхідно показати - що можна за допомогою ІКТ, які елементи уроку вони можуть замінити, які уроки з їх допомогою можна конструювати.
Поки викладач або майстер не володіє методикою використання всього цього, про готовність повноцінно застосовувати ІКТ не доводиться. Для цього теж потрібен час, потрібні «неінертні» педагоги, які будуть витрачати свій час, намагатися, яких обов'язково має стимулювати і помічати керівництво.
Необхідна добровільна участь у різних конкурсах (в тому числі що проводяться в Інтернеті), семінарах.
Ми не говоримо про таке важливе питання, як матеріально-технічне забезпечення навчального закладу - де експериментувати, якщо немає бази. Можна сказати, що викладач готовий у повному обсязі використовувати ІКТ, якщо він:
• вміє користуватися технічними засобами ІКТ
• володіє технологіями мультимедіа і гіпертексту, розуміє переваги гіпертексту і гіпермедіа, дидактичні можливості Інтернету (а також його недоліки);
• може використовувати освітні електронні видання (підручники, довідники, програми контролю знань) - розуміє дидактичні особливості сучасних комунікаційних технологій: форумів, блогів, чатів;
• володіє методикою застосування всього цього в конкретному освітньому елементі.
«Справжня комп'ютерна грамотність означає не тільки вміння використовувати комп'ютер і комп'ютерні ідеї, а й знання, коли і навіщо це потрібно робити» (Сеймур Пейперт - видатний програміст, педагог і психолог).
Але, поряд з плюсами, виникають різні проблеми як при підготовці до таких уроків, так і під час їх проведення.
Існуючі недоліки та проблеми застосування ІКТ:
відсутність комп'ютера в домашньому користуванні багатьох учнів і викладачів;
час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено в не недостатній кількості;
у викладачів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;
недостатня комп'ютерна грамотність викладача;
відсутність контакту з викладачами інформатики та інформаційних технологій;
у робочому графіку викладачів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;
складно інтегрувати комп'ютер у поурочну структуру занять;
не вистачає комп'ютерного часу на всіх;
у розкладі занять не передбачено час для використання Інтернет на уроках;
при недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;
існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, викладач перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.
Включення Інтернету в освітній процес також стикається з низкою проблем, такими як:
недостатня кількість викладачів і фахівців, що мають реальний досвід роботи в Інтернеті і розробки додатків для Інтернету;
відсутність навчальної та методичної літератури українською мовою
недостатньо розвинена комунікаційна інфраструктура в країні та швидкість каналів підключення до Інтернету в навчальних закладах;
бідні інформаційні ресурси освітнього характеру українською мовою;
слабка оснащеність комп'ютерами в навчальних закладах.
Але перш за все, існує і проблема самої інформації, що знаходиться в Інтернеті: вона може бути некоректною, перекрученою, може бути спрямована на досягнення політичних, економічних або інших цілей. Учні практично не підготовлені до роботи з такою інформацією. Вони найчастіше, самостійно інтерпретують її залежно від знань, віку, життєвого досвіду, культурного середовища і т.д. Адекватність сприйняття учнями інформації буде залежати від того навчені вони чи ні аналітичної роботи з цією інформацією, чи зможуть правильно оцінити достовірність інформації, співвіднести інформацію і вже наявні знання. Навчання учнів цим навичкам ускладнено ще й тим, що далеко не всі ПТНЗ мають якісний доступ в Інтернет.
Ті навчальні заклади, які мають доступ, стикаються з різними технічними проблемами і проблемами включення Інтернету в урочну систему через брак методичного забезпечення та якості зв'язку. З початком використання Інтернет ресурсів можна говорити і про те, що змінюється і роль викладача. Він ставати консультантом, партнером по творчому пошуку, а не вчителем, що володіє монополією на істину в ситуації стандартного уроку.
3. ПРАКТИЧНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ОРДЕНА «ЗНАК ПОШАНИ» ВИЩОГО ПРОФЕСІЙНОГО УЧИЛИЩА №75
Ключовою фігурою сучасних інноваційних форм діяльності у ПТНЗ, безперечно, є педагог, чий рівень інформаційної, професійної й особистісної культури ставить на порядок денний зміни у методології, змісті, технології освіти. Безумовно, кожна технологія, яка впроваджується в діяльність, потребує чималих затрат часу і засобів для реалізації. Організація навчально-виховної діяльності потребує від освітян новаторства, здатності генерувати сучасні ідеї. Із людини, яка дає знання й професійні навики, викладач перетворюється на організатора роботи учнів із самостійного пошуку, творчого опрацювання та застосування цих знань. На цьому етапі важливими є такі поняття, як ІКТ-грамотність – використання цифрових технологій, інструментів, комунікацій і мереж для отримання доступу до інформації, управління нею, її інтеграції, оцінювання та створення для функціонування у сучасному суспільств; ІКТ-компетентність - впевнене володіння складовими ІКТ-грамотності для розв’язування завдань та вирішення питань, що виникають у навчальній та практичній діяльності.
Тому, сучасний викладач, майстер виробничого навчання повинен досконало володіти новітніми інформаційно-комунікаційними та педагогічними технологіями, користуватися Інтернетом та оргтехнікою, добре орієнтуватися серед популярних освітніх порталів, інших інформаційних ресурсів навчального призначення. Інформаційна освіченість, таким чином, стає важливою складовою професійної компетентності кожного педагогічного працівника професійно-технічної освіти.
Як показує аналіз кадрового складу інженерно-педагогічного колективу ВПУ №75, всі працівники на достатньому та високому рівнях володіють навиками роботи з сучасною комп’ютерною та оргтехнікою. Важливим завданням кадрової політики закладу є постійне підвищення кваліфікації інженерно-педагогічного колективу. Так, на виконання Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» щодо оволодіння педагогічними працівниками навичками роботи на персональному комп’ютері, доручення начальника регіонального органу управління освіти, за останні кілька років інженерно-педагогічний колектив ВПУ №75 значно підвищив рівень володіння ІКТ.
Використання інформаційно-комунікаційних технологій у роботі педагогів значно підвищують їх самоосвіту та професійний рівень, дають можливість постійно оновлювати навчальний та дидактичний матеріал, спілкуватися з колегами на різних форумах, отримувати кваліфіковані консультації та поради експертів, публікувати свої методичні напрацювання, брати участь в обговоренні наукових досліджень, обмінюватися досвідом тощо. Систематичне включення інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес забезпечує формування і розвиток інформаційно-комунікаційної культури педагогів та вихованців, тобто, комплекс понять, уявлень, знань, умінь і навичок, які формують в особистості певний стиль мислення, що дозволить їй ефективно використовувати ІКТ у будь-якій діяльності.
Під інформаційною культурою учнів, слухачів НЗ розуміємо акцентування уваги на правильний пошук і вибір інформації, орієнтація в освітньому просторі, використання на уроках тільки освітніх продуктів та порталів навчального призначення, недопустимість відволікання на ігри та розваги у соціальних мережах. Це особливо важливо в сучасних умовах, коли в мережі Інтернет створюється вільний доступ до його ресурсів, що не належать до порталу знань та не несуть навчального навантаження, спотворюють уявлення молодого покоління про моральні й духовні якості людини. На уроках з основ роботи в мережі Інтернет педагоги не тільки навчають навиків роботи з Інтернет - ресурсами, але й намагаються донести до учнів основні виховні й моральні принципи використання Всесвітньої павутини, спілкування в соціальних мережах.
Інтернет на сучасному етапі – це відкритий простір для всіх учасників навчально - виховного процесу та можливість зовнішнього доступу до навчального закладу, що дозволяє спілкуватися, розміщувати інформацію для широкого кола користувачів. Ці функції досить широко реалізує діючий сайт ВПУ №75, структура якого відображає не тільки систему роботи установи, але й прозорість її діяльності. У даному випадку він розглядається як комунікативний простір, при цьому з інформацією взаємодіють різноманітні відвідувачі. Таким чином, забезпечуються максимально комфортні умови передачі інформації про НЗ. Зокрема, кожен бажаючий може ознайомитись зі щоденними новинами, перемогами та здобутками, передовим досвідом у навчальній, виховній та методичній роботі. Як правило, всі користувачі мають доступ до оперативної інформації, можуть висловити свої бачення й побажання на форумі з обговорення актуальних тематичних питань та проблем навчання й виховання в ВПУ, оцінити роботу сайту, знайти корисну інформацію про найпопулярніші сайти регіону, соціальних мереж тощо. Всі інструменти, що використані для передачі інформації, забезпечують практично весь набір комунікацій, насамперед, рекламу, перелік послуг тощо.
Крім основної ролі, сайт здійснює також профорієнтаційну функцію. Тут відображені не тільки перелік професій та їх основні характеристики, але й правила прийому до ВПУ, тому кожен абітурієнт може завчасно ознайомитись з основними характеристиками кожної професії, можливими місцями працевлаштування та переліком підприємств області, матеріально-технічною базою, індивідуальними робочими місцями учнів у майстернях та кабінетах, сформувати уявлення про навчання в НЗ завдяки фото та відеогалереї.
На всіх етапах впровадження інформаційних технологій важливою задачею управління закладом є організація цього процесу: стимулювання та мотивація майстрів та викладачів до використання новітніх методів та технічних засобів навчання, гнучкість управління та створення сприятливих умов для самоосвіти, удосконалення комп’ютерної грамотності та реалізації творчих ідей педагогічних кадрів навчального закладу.
Аналізуючи впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес ВПУ, варто зауважити, що жоден урок, заняття з виробничого навчання не проводяться без використання комп’ютерної та мультимедійної техніки. Комп’ютер з програмним забезпеченням, електронними підручниками, мультимедіа в руках викладача стали ефективним технічним засобом навчання. Одночасно впливаючи на зоровий та слуховий аналізатори, комп’ютер оперативно відповідає на дії користувача, підтримуючи справжній зворотній зв'язок, тобто працює в інтерактивному режимі. Усе це дозволяє вивести сучасний урок на якісно новий рівень. Педагогічними працівниками, майстрами виробничого навчання широко використовуються електронні підручники, віртуальні лабораторії, в яких можна знайти не лише теоретичний матеріал, а й спостерігати різні фізичні явища, демонструвати досліди, виконувати лабораторні та самостійні роботи, фрагменти сучасних виробничих технологічних процесів, розширювати можливості ілюстративного супроводу уроку, подавати історичні відомості, про видатних вчених тощо. Подібні уроки підвищують інтерес до вивчення предметів, активізують пізнавальну діяльність, сприяють формуванню наукового світогляду, полегшують роботу викладача на уроці та залучають до цього процесу учнів.
На найбільшу увагу з досвіду роботи педагогів заслуговують використання мультимедійних, комунікаційних, інтерактивних, електронних тестових технологій у навчально-виховному процесі.
Застосування мультимедійних технологій значно підвищує ефективність навчання.
Характерною особливістю мультимедійних технологій є гіперпосилання.
Гіпермедіа – це комп’ютерні файли, що зв’язані за допомогою гіпертекстових посилань для переміщення між мультимедійними об’єктами.
Мультимедійні засоби, продукти здебільшого розраховані на самостійне активне сприймання та засвоєння учнями знань, умінь та навичок. Уже сама побудова уроку, дидактичне спрямування та розв’язання навчальної проблеми передбачають активну розумову діяльність учнів. Вони можуть обирати оптимальний режим роботи відповідно до індивідуальних розумових, фізіологічних можливостей та інтересів; перевіряти правильність відповідей, використовувати у процесі сприймання та засвоєння знань необхідну зорово-слухову та текстову інформацію.
У педагогічній діяльності ВПУ досить часто на уроках теоретичного та практичного навчання використовуються відеофільми, мультимедійні презентації, електронні підручники, віртуальні лабораторії тощо, адже запорукою якісного навчання для педагога є пошук найбільш ефективної структури уроку та його реалізація. У зв’язку з цим значна увага приділяється також інтерактивним методам навчання, які реалізують діяльнісний підхід до навчання. Проте, як показує практика, їх впровадження – досить непросте завдання, яке потребує вирішення комплексу психолого-педагогічних, організаційних, навчально-методичних, технічних та інших проблем.
Застосування інтерактивних методів навчання дозволяє організувати освітній процес так, що практична більшість учнів здійснює рефлексію власної навчальної діяльності через оперативне визначення її результатів. Саме у цьому плані вигідно вирізняється система професійно-практичної підготовки у ПТНЗ, реалізована в ході виробничого навчання. В ході занять з виробничого навчання за кожним учнем закріплюється окремий ПК, за допомогою чого реалізується індивідуальний підхід до навчання, можливість самостійно вирішувати навчальну мету. Тут можна повноцінно застосовувати роботу в групах, у парах, тренінгові технології, які гірше реалізуються у системі класно-урочного навчання. До основних етапів застосування інтерактивних засобів і методів навчання можна віднести також моделювання типових виробничих ситуацій і процесів, з якими майбутній робітник стикатиметься у трудовій діяльності. Говорячи про інтерактивне навчання, маємо на увазі, що така технологія сприяє індивідуальному підходу до учня, спонукає його до мислення, творчої діяльності, зацікавленості і бажання реалізувати набуті знання і досвід.
Застосування інформаційних та мультимедійних технологій, таким чином, робить процес навчання більш технологічним і результативним. Використання мультимедіа через інтерактивність здатне структурувати та візуалізувати інформацію, підсилює мотивацію учнів, активізуючи їх пізнавальну діяльність. Для засвоєння нових знань за допомогою мудьтимедіа треба вміло поєднувати продуктивний і репродуктивний типи засвоєння знань учнями таким чином, щоб основна ознака того чи іншого явища, події чи технологічного процесу була розкрита учням у процесі роботи. Тобто, з упевненістю можемо говорити про використання ділових ситуацій, методів проектів, проблемний підхід до навчання, дослідницьке навчання тощо. Практика створення й застосування мультимедійних презентацій з різних навчальних тем спеціальних предметів показує, що тільки правильна й логічна послідовність їх побудови сприяє створенню цілісного мультимедійного навчального продукту. Так, при створенні мультимедійних продуктів враховуються як відповідні принципи класичної дидактики, так і специфічні принципи використання комп’ютерних мультимедійних продуктів. По-перше, це мотивація, постановка навчальної мети, створення передумов до сприйняття навчального матеріалу, подача самого матеріалу, розподіленого за невеликими закінченим частинами, самий навчальний матеріал, як показує досвід, варто подавати, не допускаючи істотних перерв, спонукаючи учня до пізнавальної та розумової діяльності, уміння складати логічні схеми, розкривати причинно-наслідкові зв’язки явищ, технологічних процесів тощо. Дуже важливо, щоб учень бачив плоди своєї праці і міг їх оцінити.
Розробка мультимедійних продуктів з окремих навчальних тем, їх подальша систематизація стає для педагогічних працівників основою для створення електронних посібників та підручників, які допомагають підвищити, оновити та вдосконалити освітній процес професійно-технічного навчального закладу, особливо в сучасних умовах повної відсутності навчальної технічної та спеціальної літератури. Це, звичайно, вимагає від педагогічних працівників високої методичної та професійної компетентності, комп’ютерної грамотності, а також чималих затрат часу.
Важлива роль інформаційно-комунікаційних технологій полягає в прискоренні процесів отримання, розповсюдження і використання інформації. Це спрощує передавання знань і накопиченого технологічного та соціального досвіду за допомогою електронних комунікацій, дозволяє спілкуватися на відстані, здійснювати обмін електронною навчальною інформацією тощо. Підключення всіх персональних комп’ютерів до мережі Інтернет дає можливість широко використовувати в навчально-виховному процесі електронну пошту, брати участь у Інтернет - конференціях, чатах, вебінарах. Так, базовим дидактичними властивостями Інтернет є висока швидкість передачі даних, двосторонній характер телекомунікацій, що забезпечують інтерактивність, забезпечення дружнього інтерфейсу при роботі зі структурованою інформацією.
Зважаючи на специфіку професій комп’ютерного спрямування, з яких проводиться підготовка, в навчальному закладі широко використовується електронна пошта. Це дозволяє обмінюватися текстовими і графічними повідомленнями. Мати власну поштову скриньку сьогодні – це необхідність не тільки для педпрацівників, але й для учнів. Саме таким чином найпростіше надіслати навчальну інформацію, особливо при організації дистанційного навчання для учнів з обмеженим можливостями, проведенні консультування учнів. Доцільним є використання електронної пошти для розсилання електронних версій лекцій, практичних завдань, переліку навчальної літератури тощо.
Інновацією в НЗ є участь педагогів та учнів в інтернет - конференціях, вебінарах, які передбачають об’єднання певного кола користувачів, розділених простором і часом. Зручність і перевага цих технологій полягає в тому, що такий спосіб обміну інформацією досить дешевий і зручний. Для проведення навчальних інтернет - конференцій на сервері ВПУ встановлюється відповідне програмне забезпечення, яке обслуговує групу новин в режимі реального часу та при он-лайн під’єднанні. Учасники конференції, вебінару, чату мають можливість ознайомитись з навчальною інформацією, обговорити проблеми, дискутувати, висловлювати власні бачення окресленої проблеми. При якісному інтернет - підключенні, потужній комп’ютерній матеріальній базі таким чином організують лекції, семінари тощо.
Практика впровадження телеконференцій, вебінарів – сьогодні особливо актуальна. Ця комунікаційна технологія знайшла своє визнання серед інженерно-педагогічного колективу і бажання активно впроваджувати в освітній процес. Сьогодні можемо говорити про активне вивчення методики включення телеконференцій, вебінарів у структуру навчального заняття. Додаткового вивчення потребують зміни у структурі уроку, його етапності, методології. Це, звичайно, потребує також додаткового навчання педагогів , вдосконалення їх комп’ютерної компетентності, а тому знаходить в стані запровадження.
Широке застосування інформаційних технологій в освітньому процесі знайшло електронне тестування. Вважаємо, що набуття професійних компетентностей можливе тільки шляхом використання цілісної системи професійного навчання, впровадження інноваційних технологій, активного використання інформаційно-комунікаційних засобів навчання. Інноваційне спрямування педагогічної діяльності стимулюватиме учня до активної участі у розв’язанні проблемних ситуацій, творчу імпровізацію педагогів, їх можливість розкривати, розробляти, удосконалювати і застосовувати творчі завдання для учнів. У порівнянні з традиційними методиками, інноваційні педагогічні технології забезпечують необхідний фундамент для підготовки кваліфікованого фахівця: ефективність навчально-виховного процесу, якість знань учнів, активізацію їх пізнавальної діяльності, ініціативу і зацікавленість в засвоєнні необхідних професійних компетенцій.
Досвід використання програмного забезпечення «Айрен», «Test-W» та інших програм дозволяють сформувати комплекс контролюючих завдань професійного спрямування та досить точно визначити результат з мінімальними похибками. Звичайно, це спонукає педагогів до постійного вдосконалення системи формування тестів в Google Формах та вимог до них.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
1. Активні та інтерактивні методи навчання / Укладач Кравчина О.С. – К.: ЦІППО АПН України, 2003. – 32 с.
2. Біда О. Структура і методика інтерактивного уроку. // Початкова школа. 2007 — №7.
3. Вольфовська Т.О. Визначення рівня сформованості інтерактивних умінь особистості на етапах соціалізації //Педагогіка і психологія. – 2003. — № 3/4. С. 141-148.
4. Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання. З досвіду роботи //Тема. – 2004. — № 3/4. – С. 229-232;
5. Горшкова В.В. Межсубъективные технологии диалога в процессе обучения // Дидакт. — 2002. — №1. — С.25-31.
6. Губань О. Інтерактивні методи у виробничому навчанні учнів професійно-технічних училищ //Світло. — 2003. — № 1. – С. 79-82;
7. Гузеев В.В. Интерактивные приёмы // Гузеев В.В. Педагогическая техника в контексте образовательной технологии. — М., 2001. — С.21-52.
8. Кларин М.В. Интерактивное обучение — инструмент обучения нового опыта // Педагогика. — 2000. — №7. — С.12-18.
9. Освіта для демократії в Україні. Інформаційний бюлетень. – К., 2000. – Випуск 2. – 8 с.
10. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192