Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації

КЗО «Дніпропетровська академія неперервної освіти»

Відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Межівської селищної ради

КЗО «Новогригорівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»

Межівської селищної ради»

З досвіду роботи

вчителя зарубіжної літератури

Іванової Віти Миколаївни

с Новогригорівка

2019

Назва навчального видання: «Використання інформаційних та інтерактивних технологій на уроках зарубіжної літератури»

Тип видання: посібник з досвіду використання інтерактивних вправ та WEB-технологій на уроках зарубіжної літератури.

Повна назва навчального закладу: КЗО «Новогригорівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Межівської селищної ради»

Кількість сторінок

У навчально-наочному посібнику представлено опис досвіду організації освітнього процесу на уроках зарубіжної літератури засобами використання інтерактивних вправ та WEB-технологій. Наведено коротку характеристику одних з найновіших форм проведення сучасного уроку літератури (практична робота вчителя та учнів з онлайн-генераторами, інтелект-картами, QR –кодами, Google формами, мемами, сучасними освітніми платформами та деякими інтерактивними вправами). Також наведено приклади конспектів кількох уроків.

Матеріал підготувала: Іванова Віта Миколаївна, вчитель зарубіжної літератури КЗО «Новогригорівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Межівської селищної ради», спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії.

ЗМІСТ

І. Вступ……………………………………………...……………………………..4

ІІ. Роль вчителя в сучасному освітньому процесі .……………………………. 5

ІІІ. Доцільність використання інформаційних та інтерактивних технологій на

уроках зарубіжної літератури ………………………………………………. 6

ІV. Школярі покоління Z та Альфа. Як їх навчати?.…………..…..………….7

V. Сучасний урок літератури у форматі медіаосвіти ……………………..…8

VІ. Сучасним учням - сучасні методи навчання…….……………………… 14

VІІ. Перелік інтерактивних вправ та засоби їх використання……………….14

VІІІ.Підсумки……………………………………………………………………. 19

ІХ. Додатки……………………………………………………………………….23

Х. Використана література………………………………...………………….. 40

ВСТУП

Досягти успіху не означає,

що ви повинні зробити що-небудь визначальне.

Це значить, що ви повинні робити те саме,

що і всі, тільки виключно добре.

Колін Тернер

Кожного дня я йду до школи. Вона не лише місце моєї роботи, вона – моя друга домівка, в якій вирує своє життя, свої турботи, свої мрії, свої прагнення. Спочатку школа була моєю рожевою мрією, потім стала долею і, врешті-решт перейшла в сенс життя. З першим досвідом я зрозуміла, що вчительська професія – це не лише радість пізнання нового, не лише позитивні емоції від спілкування з учнями, це купа проблем, які потрібно постійно і негайно вирішувати: як зацікавити учнів предметом, як організувати шкільний захід… І чому доба має лише 24 години?

Модернізація освітнього процесу на сучасному етапі життя сприяє формуванню та розвитку творчої особистості, спроможної повноцінно реалізуватись в житті, бути активним співрозмовником, оратором, вміти критично мислити та аналізувати ситуацію. І це стосується не лише учня. Розвиток ключових компетентностей учасників освітнього процесу - це основний пріоритет у роботі сучасного вчителя.

Особливо важливими у формуванні основних компетентностей особистості є уроки літератури, які спрямовані на досягнення мети загальної середньої освіти, що полягають у розвиткові соціалізації учнів, формуванні їх національної свідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення. Відповідно до Концепції Нової української школи учні загальноосвітніх навчальних закладів мають не лише опанувати зміст дисципліни, а набути необхідних умінь та навичок, важливих для всебічного розвитку особистості, її подальшого становлення, морального та професійного зростання. Відповідно до Рекомендацій Європейської Ради

засобами предмета «Зарубіжна література» мають бути сформовані такі ключові компетентності:

• спілкування державною мовою;

• спілкування іноземними мовами;

• математична компетентність;

• компетентності в природничих науках і технологіях;

• інформаційно-цифрова компетентність;

• уміння вчитися;

• ініціативність і підприємливість;

• соціальна та громадянська компетентності;

• обізнаність та самовираження у сфері культури;

• екологічна грамотність і здоровий спосіб життя.

Кожну з даних компетенцій формуємо в учнів через змістовні лінії літературного компонента: емоційно-ціннісну, літературознавчу, культурологічну та компаративну.

РОЛЬ ВЧИТЕЛЯ В СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

«Учитель – це не професія. Це стан душі. Це спосіб життя». Цю фразу я часто чую від свого колеги і відчуваю, що для того, щоб бути справжнім вчителем потрібно весь час вчитися самому, удосконалювати свою майстерність. Я розумію, що від моєї діяльності залежить яким прийде в доросле життя майбутній лікар, будівельник, вчитель чи державний службовець. Саме тому не лише міцні знання повинен давати вчитель, а й вміння знайти своє місце у суспільстві, вміння жити. Народна мудрість говорить: «Виховати крилатого може лише крилатий». Саме тому свої «крила» я постійно намагаюся підживлювати сучасними методичними новинками, підходами та технологіями і постійно тримаю руку на клавіші перезавантаження підходів до організації освітнього процесу. Та ще й вислів відомої французької дизайнери Коко Шанель «Щоб бути незамінною, потрібно весь час змінюватися» також весь час нагадує про необхідність змінювати підходи до викладання, удосконалювати навички використання більш нових та сучасних інтерактивними вправ, методів та

технологій, які мають безпосередній вплив на активізацію діяльності учнів не лише на уроці, а й під час підготовки домашніх завдань.

ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ІКТ

НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Питання у якій мірі використовувати ІКТ на уроках літератури, особливо гостро стоїть у вчителя-словесника. Адже він, перш за все, має справу з мистецтвом слова, працює над розвитком мовлення, залучає учнів до духовності й естетичних цінностей. Урок літератури, насамперед, повинен притримуватись читацькоцентричної моделі навчання.

Саме тому слід пильніше спостерігати, щоб комп’ютер не витіснив учителя з уроку літератури, щоб яскравість медіа технологій не затулила роботу

зі словом; щоб велика кількість наочного матеріалу не ускладнила завдання вивчення літератури; щоб глибокий аналіз тексту не підмінявся невиправданими інтерактивними методиками.

Мета даного посібника – довести доцільність використання інтерактивних та інформаційно-комунікаційних технологій на уроках зарубіжної літератури.

Головне завдання:

- проаналізувати шляхи, методи і форми уведення інтерактивних та інформаційно-комунікаційних технологій у структуру уроку зарубіжної літератури;

- провести аналіз сучасних веб-технологій, які допомагають урізноманітнити освітній процес;

- виявити позитивні та негативні сторони використання ІКТ на уроках;

- підтвердити доцільність використання ІКТ на уроках зарубіжної літератури шляхом проведення опитування серед вчителів ШПЦК суспільно-гуманітарного циклу та учнів.

Проведене дослідження:

− підтверджує доцільність використання ІКТ на уроках зарубіжної літератури;

− дає змогу оцінити переваги та недоліки уроків з використанням ІКТ;

− розкриває нові можливості використання сучасних технологій вчителями-словесниками.

ШКОЛЯРІ ПОКОЛІННЯ Z та АЛЬФА. ЯК ЇХ НАВЧАТИ?

Сучасні школярі так звикли до постійних стимулів від смартфонів та інтернету, що під час звичайних шкільних занять не можуть зосередитися на

головному. Ці діти народилися у світі, в якому алгоритми постійно змушують їх натискати, скролити і свайпати з шаленою швидкістю.

Таке ж непросте завдання постало й перед педагогами.

Як же пристосувати традиційну навчальну програму до учнів, вихованих технологіями, і якою буде ціна компромісу з традиційною освітою?

Дуже просто, якщо мислити як учні. Коли завдання відповідають їх інтересам, вони здатні помітно довше утримувати їхню увагу, включитися до аналізу, дискусії, обговорення, інтелектуальних дебатів.

Працюючи з дітьми там, де вони активно проводять час і створюють щось своє, допомагає краще залучити їхню увагу і це приносить спільну користь від навчання адже педагогіка співробітництва найбільш відповідає принципам гуманізації та демократизації освіти, активізації пізнавальної діяльності, забезпечує партнерську діяльність вчителя і учнів, спрямовану на розв’язання системи суспільно та особистісно найважливіших навчальних і життєвих проблем. При такому підході учень є співавтором уроку, основна ж стратегія вчителя полягає у виявленні його індивідуальних здібностей і нахилів та створення сприятливих умов для подальшого їх розвитку.

У досягненні цієї мети дуже допомагає впровадження інтерактивних технологій навчання. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що освітній процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів.

Дещо змінивши слова великого китайського педагога Конфуція, можна сформулювати кредо (великого) інтерактивного навчання: “Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу і чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я бачу, обговорюю, я

починаю розуміти”. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром”.

Мозок не тільки отримує інформацію, а й обробляє її. Щоб ефективно обробити інформацію, необхідно заподіяти як зовнішні, так і внутрішні чинники. Коли ми обговорюємо проблеми з іншими, ставимо запитання, що їх стосуються, наш мозок працює набагато краще. В літературі описані результати дослідження, коли викладач, пояснюючи матеріал невеликими частинами, блоками, пропонував учням обговорити між собою кожну таку частину, а потім продовжував пояснення. В результаті такого пояснення засвоєння матеріалу

було вдвічі більшим, ніж під час засвоєння пояснення. Як джерело знань відео посідає друге місце після вчителя і саме тому під час проведення уроків за напрямком література і культура майже завжди проводжу паралель між твором та його вираженням різних видах мистецтва, в тому числі і відеофільми та мультфільми. За таких умов учні можуть порівняти своє уявлення з режисерським представленням загальному глядачу, проаналізувати відповідність поведінки героїв та взагалі викладу твору сценаристами.

СУЧАСНИЙ УРОК ЛІТЕРАТУРИ У ФОРМАТІ МЕДІАОСВІТИ

У сучасному освітньому просторі стали актуальними поняття не лише «інформаційно-комунікативні технології», а й «медіа-грамотність», «медіа-освіта», «мульти-медіа». Інформаційне суспільство з активним упровадженням мульти-медіа в повсякденну реальність вимагає від системи освіти перебудови методів та форм навчання, які дозволять учневі гнучко адаптуватися до умов життя, що змінюються, володіти високим рівнем толерантності, пристосовувати отриманий наратив до власного життєвого простору. Тобто, для того, щоб жити в сучасному суспільстві, необхідно бути медіа-грамотним».

Медіаграмотність дозволяє людині активно використовувати можливості інформаційного поля телебачення, радіо, відео, кінематографа, преси, Інтернету, розвиває критичне мислення. На сьогодні дитина починає працювати з комп’ютером як споживач та користувач ІКТ з 6 років. В Україні понад 600 тис. дітей у віці від 5 до 18 років використовують Інтернет. І кількість молодших

онлайн-користувачів з кожним роком зростає більш ніж на 30 %. Тоді як школа відстає з запровадженням ІКТ, що не сприяє мотивації учнів до навчання. З одного боку, школа декларує перехід до ІКТ пріоритетним, з іншого, − використання медіа-технологій є проблемним з точки зору невизначеності методів та форм навчання,технології уроку, жанру проведення уроку. Сьогодні існує великий технологічний розрив між учнями і школою. Нове «мультимедійне покоління» хоче бачити в школі найсучасніші технології. У багатьох учнів відсутність сучасних електронних інтерактивних засобів і новаторських програм відбиває інтерес до навчання і тому вчителю потрібно весь час удосконалювати відповідні методи викладання.

Оскільки вищезазначені технології базуватимуться на нових вимогах до

пізнавальної діяльності учня, зокрема, сприйняття та осмислення інформації, що надходить з різних комунікативних каналів, то уміння аналізувати інформацію, виділяти головне в інформаційному повідомленні,розуміти спрямованість комунікації, її прихований зміст стає необхідним на усіх стадіях навчання. Але невирішеним лишається понятійне поле визначень та співвідношень «ІКТ – медіаосвіта», «урок літератури і мультимедіа».

У науковій літературі висвітлено різні проблеми адаптації та використання ІКТ та мультимедіа в контексті шкільного навчання, методології і теорії комп’ютеризації освіти (В. Биков, В. Гузєєв, Ю. Жалдак,Ю. Жук, І. Захарова, О. Полат, С. Раков, А. Федоров). Не залишаються осторонь означеної проблеми й учені-методисти, які пропонують своїваріанти в системі інформатизації: О. Ісаєва, Ю. Ковбасенко, О. Куцевол,О. Пронкевич, А. Уліщенко, В. Шуляр. Учителі-практики в розрізненому форматі представляють власні моделі уроків літератури з використанням комп’ютерних технологій.

Аналіз результатів наукових досліджень свідчить про недостатню вивченість питання розробки комп’ютерного та мультимедійного супроводу предметів гуманітарного циклу, зокрема, уроків літератури, виходячи зі специфіки предметів, на системному рівні з теоретичним обґрунтуванням.

Актуальність проблеми зумовлена низкою суперечностей між потенційними можливостями мультимедійних технологій як засобу полімодального і багатоканального сприйняття мистецької, зокрема, інформації з літератури та невизначеністю технології проведення уроку літератури з використанням ІКТ технологій, а також недостатньою розробкою жанру комп’ютерно-орієнтованого уроку літератури, виходячи зі специфіки сприйняття художнього літературного твору в системі діяльнісно-ціннісного навчання.

В основі проблематики даної методичної розробки лежить застосування ІКТ підчас вивчення зарубіжної літератури, що окреслює проблемну ситуацію, а саме: 1) як найкращим чином організувати взаємодію ІКТ у процесі навчання літератури; 2) співвідношення художнього тексту та гіпертексту; 3) визначення інтерпретаційного поля художнього тексту та гіпертексту; 4) необхідні зміни змісту предметної області під час навчання із застосуванням ІКТ.

Основою проведення уроку літератури з використанням ІКТ є два основних поняття: «гіпертекст» та «медіаосвіта». Так, поняття «медіаосвіта» – це процес навчання і самонавчання особистості за посередництва масово-комунікаційних засобів». Оскільки до масово комунікаційних засобів віднесемо ІКТ, то виникає проблема ІКТ-дидактики. Отже, можемо припустити, що використання ІКТ на уроці літератури можна розглядати як елемент медіаосвіти. Це дозволить нам розглянути поняття «гіпертекст», що пов’язане з використанням ІКТ у навчальному процесі. Якщо основною дидактичною одиницею на уроці літератури є текст, а під час використання ІКТ та медіаодиницею роботи є поняття «гіпертекст», виникає потреба у тлумаченні співвідношення тексту художнього твору та гіпертексту.

Поняття гіпертексту стає актуальним як для постмодерного явища в літературі, так і для мережевої технології. На сьогодні вже доведено, що оптимальне, дозоване використання інформаційних технологій на уроці активізує та розвиває розумові здібності дитини, сприяє активному й свідомому набуттю знань, умінь і навичок самоосвіти та культурного спілкування. Лише

впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес, за оцінками спеціалістів, здатне підвищити ефективність навчання на 30-40 %. Притому використання ІКТ серед молодших школярів, за результатами експериментального дослідження Ю. Жука, впливає позитивно на формування рівня здатності до абстрагування, ступінь здатності до побудови внутрішнього плану дій, рівень розвитку мовних якостей, які супроводжують процес мислення.

Можемо припустити, що й у школярів середнього та старшого шкільного віку використання ІКТ розвиває навички аналізу, класифікації та синтезу як найнеобхідніших мисленнєвих операцій, впливає на вміння виробляти тактику й логіку побудови умовиводів тощо. У такому разі безперечним є використання ІКТ та мультимедіа на уроці як чинник мислення та розвитку учня-читача.

В європейській освіті пріоритетно ІКТ використовуються у вивченні курсу гуманітарних та суспільних наук. В Україні, навпаки, предмети гуманітарного циклу традиційно вважаються «некомп’ютерними предметами», отже, використання ІКТ, як правило, обмежується ілюстративними та наочними функціями. Учитель не ставить перед собою завдання дати учневі спеціальні

пошукові знання, навчити навігації в інформаційному просторі – тобто формувати діяльнісно-ціннісний підхід до освіти й самоосвіти, компетенції читача, а обирає шлях демонстрації, унаочнення та контролю знань. Тоді як в основі інформаційних технологій лежить не ілюстративна функція, а смислове оформлення матеріалу, тобто створення такої демонстрації, яка направлена не на ілюстрування матеріалу, а на спонукання до пошуків відповіді на запитання.

Ураховуючи, що література – це, насамперед, мова асоціації, метафори, а гіпертекст передбачає нелінійне сприйняття матеріалу, тобто побудоване на асоціації, то можемо припустити, що організація роботи з художнім текстом будується нелінійно, через метафоричне дослідження, що дозволяє учням обирати свій шлях пошуку істини від образу, ідеї до осмислення змісту.

Включаються мисленнєві операції аналізу, синтезу з виходом на самостійні узагальнення й висновки. Діяльність учнів у системі ІКТ передбачає роботу з інтернет-бібліотеками, ілюстрування навчального матеріалу, обробку даних –

дидактичні матеріали з екрану, використання відеоматеріалів, фрагментів теле-, художніх фільмів як основи формування інтерпретаційної культури учнів, що породжує новий жанр уроку – комп’ютерно-орієнтований урок. Дидактичні та композиційні можливості такого уроку полягають в урахуванні особливостей сприйняття сучасних підлітків та молоді (візуалізація сприйняття). Але комп’ютер, передбачаючи роботу з текстом, реанімує (на відміну від телебачення,орієнтованого на зоровий образ) друкований текст і сприяє, у кінцевому підсумку, умінню читати… «користувачі перейшли на використання писемної комунікації у вигляді дисплею, котрий, на відміну від телеекрану, вибудовує світ образів подібно книжковому. Але текст на моніторі комп’ютера набуває ознак гіпертексту (книга в книзі),що характерно й для творів мистецтва, зокрема, літератури, постіндустріального суспільства. З точки зору дидактичних можливостей «гіпертекст дозволяє зв’язувати текст, аудіо, фотографії, креслення, карти, картинки, що рухаються, та інші форми інформації в осмислене ціле, до якого може здійснюватися доступ за допомогою системи індексації, орієнтованої на конкретні ідеї, а не на конкретні слова в тексті».

Поняття «гіпертексту» дозволяє класифікувати урок літератури як навчальний гіпертекст, у якому вчитель пропонує текст художньоготвору,

літературно-критичні матеріали щодо його інтерпретації, асоціативні зв’язки типу «слово − символ – метафора», «епізод – герой – ідея»,«ілюстрація – образ», «кінофрагмент – інтерпретація», «візуальний ряд –асоціативний ряд», «жанр в історичній ретроспекції – індивідуальні авторські особливості роботи в жанрі» і т. п. Таким чином інформація на уроці вибудовується як на лінійному, так і на тематичному рівнях.

Навчальні матеріали, підготовлені на основі мультимедійних гіпертекстових технологій, мають ряд очевидних переваг: це новий рівень презентації навчального матеріалу, що пов’язане з використанням зорової та адитивної наочності. Крім того, сама гіпертекстова структурованість навчального матеріалу має власне дидактичне значення, бо є значно гнучкішою формою подачі матеріалу, яка дозволяє максимально враховувати індивідуальні

особливості того, хто навчається: швидкість мисленнєвих процесів, спосіб сприйняття матеріалу та ін. По суті, це створення власного навчального тексту на основі запропонованих концептів та конструктів, унаслідок чого процес навчання набуває творчого характеру. Вибудова уроку літератури як гіпертексту дає широкі можливості для порівняння культурних зразків різних літератур та культур («Казка у світовому літературному процесі», «Балада у світовому літературному процесі»,«Жанр сонету у світовій літературі», «Мандрівні сюжети», «Біблійні мотиви у світовому мистецтві» та інше»), що урізноманітнює тематику подачі матеріалу й вибудовує сприйняття культурних явищ як єдиний гіпертекст.

Система навчання з поєднанням традиційних для уроку літератури джерел інформації, як художній текст, підручник на паперових носіях та нетрадиційних, як ІКТ та мультимедіа, отримала назву змішаної або компаративної. Така система навчання підвищує роль індивідуальної творчої пізнавальної діяльності учня і реалізується за певною схемою. Таким чином, вибудовується логіка ІКТ супроводу уроку літератури (додаток 1).

Найбільш оптимальними різновидами інтеграції літератури та медіаосвіти є:

1) тексти підручника;

2) дидактичні матеріали;

3) тексти художніх творів;

4) критична література;

5) періодична преса;

6) телевізійні передачі;

7) аудіо- та відеозаписи;

8) музичні твори;

9) довідкова та енциклопедична література;

10) освітні сайти;

11) електронні підручники та посібники;

12) різноманітні он-лайн платформи тощо.

СУЧАСНИМ УЧНЯМ - СУЧАСНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Майже кожна сучасна особа, а особливо шкільного віку, полюбляє онлайн ігри. Саме тому важливим інструментом, яким має володіти сучасний педагог – це вміння користуватися різноманітними інтерактивними вправами, методами, веб-технологіями, онлайн-платформами для створення ігор вікторинного характеру, розгадування кросвордів, складання пазлів, створення стрічки часу тощо. Серед відомих платформ та програм я надаю перевагу наступним: classtime, jigsawplanet.com, LearringApps.org, prezi.com, tiki-toki.com, MyCollages, використовую матеріал з платформи «1000 журавлів», працюю з різноманітними онлайн-генераторами, інтелект-картами, QR –кодами, Google-

формами, мемами та пізнаю інші цікаві технології, які з’являються у вільному доступі в Інтернеті. Намагаюся заохотити й учнів до даного виду діяльності. Так, учні 5 - 8 класів створюють для уроків презентації, опановують платформи, на яких можна створювати кросворди, пазли, у звичайному Pover-Point або Word створюють кроссенси, хмарки тегів тощо. Учні 9 - 11 класів також працюють з даними технологіями а також користуються мобільним додатком «WordCloub», розшифровують QR –коди, намагаються створювати буктрейлери.

ПЕРЕЛІК ІНТЕРАКТИВНИХ ВПРАВ ТА ЗАСОБИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Всі перераховані вище ІКТ можна використовувати на будь-якому етапі уроку незалежно від його типу: це і уроки вивчення нового матеріалу, уроки закріплення та узагальнення знань, формування і застосування умінь та навичок, перевірки і корекції знань, комбіновані уроки. Відповідно ж і до структури: під

час мотивації можна використати відео та медіа файли, роботу з епіграфом (коли учні самостійно підбирають вислів чи цитату дня), загадування загадки, створення сюрпризного моменту тощо; під час перевірки домашнього завдання чи актуалізації знань (використовую паперове лото, заморочки з бочки, презентація власної розробки чи творчого завдання, он-лайн-генератори чи ігри); під час вивчення нового матеріалу учні можуть складати так звану «стрічку часу», створювати меми, фанфіки, правило п’ятірки, заповнюють карту твору; для закріплення вивченого матеріалу та застосування його на практиці використовую такі інтерактивні вправи як тестування, он-лайн тестування, он-лайн ігри, встановлення відповідності та збирання пазлів, цікавою для учнів є вправа «Створення сторінки автора чи літературного героя у ФБ»; домашні завдання завжди задаю учням різного характеру та, через низьку наповнюваність учнів у класі, переважно індивідуальні.

До проведення уроків я намагаюся вносити завдання, які є зрозумілими, доступними і важливими для сучасних учнів. Якщо вдається їм пояснити, як урок стосується їхнього життя тут і зараз, зацікавити підготовкою до уроку, їхня увага цілком прокращується, вони йдуть на контакт: опановують нові веб-додатки, стають активнішими та впевненішими на уроці, спілкуються, висловлюють свою думку, диспутують, наводять приклади. Тобто, учні стають активними учасниками навчального заняття.

Детальніше хочу познайомити з даними вправами та описати їх спосіб використання:

«Паперове лото». Дану інтерактивну вправу можна використовувати як під час актуалізації опорних знань учнів, так і під час узагальнення вивченого матеріалу. В основі даної вправи лежить завдання на встановлення відповідності. Для цього кожному учневі видається конверт з картками, які він повинен

розікласти, встановивши відповідність. Таким чином формується логічне мислення, тренується пам'ять, підвищується мотивація до навчання.

«Заморочки з бочки». Для даної вправи готую ілюстративний матеріал у вигляді бочки, в якій у конвертах криються запитання, школяр вибирає конверт і

дає відповіді на запитання, інші уважно слухають і в разі необхідності виправляють або доповнюють.

«Лепбук» та «Скрапбукінг» – інтерактивні папки для учнів та особлива організація навчального матеріалу на певну тему. Темою папки-лепбуку може бути абсолютно будь-яка тема уроку. Вчитель завчасно повинен подумати наскільки глибоко він збираєтеся занурюватися в тему. Від цього і буде залежати кількість розгорток й деталей лепбука. На уроці його оформлення, звісно, забирає час, але якщо задати домашнє завдання для наповнення деталей, а потім

у класі доповнити також окремими фрагментами, то ця робота якісно систематизує матеріал за даною темою і в ньому швидко можна буде знайти необхідну інформацію.

«Печворк» використовується як настільна гра і являє собою цікаву та одну з найвідоміших абстрактних ігор. Розрахована вона на різновікову категорію здобувачів освіти та й педагогів. Мета гри: створити максимально цілісне зображення з клаптиків. Це може бути аналіз твору, характеристика героїв, біографія автора. Учень повинен об’єднати деталі і скласти за ними розповідь. Візуалізація матеріалу допомагає не лише систематизувати знання учня, а й розвиває мовлення, допомагає послідовно висловлювати свою думку.

«Фанфіки» - короткі записи, які створюються з метою активізації уваги на чомусь, навіть на якійсь важливій дрібниці. Такі фанфіки я пропоную створювати учням під час подачі нового матеріалу з метою зосередитися на

головному. А потім вони стають у нагоді під час перевірки домашнього завдання чи актуалізації опорних знань.

«Кроссенси». Це слово англійського походження, утворене від cross – перетинатися, sens – смисл (подібно до кросворд (англ. Crossword), де word – слово). Ось звідки взялися дві літери С. Отже, слово кроссенс означає «перетин значень». Так названо головоломку, сутність якої полягає у встановленні асоціативних взаємозв’язків між сусідніми зображеннями з 9-ти картинок. Починати розгадувати кроссенс можна з будь-якої картинки, але найчастіше зв’язки встановлюють між квадратами 1-2, 2-3, 3-6, 6-9, 9-8 8-7, 7-4, 4-1 (за «основою») або між квадратами 2-5, 6-5, 8-5 і 4-5 (за «хрестом»). Кроссенс цікавий тим, що допускає певні варіанти у його дешифруванні, оскільки в різних людей одна і та ж картинка може викликати різні асоціації. У результаті може вийти цілий текст. Найчастіше дану вправу використовую в парах, або малих

групах, коли учні обговорюють завдання, аналізують свою думку й думку товариша, вчаться складати цілісний текст та презентувати його.

«Хмарка тегів» (хмара слів, або зважений список, представлена (-ий) візуально) — це візуальне подання списку категорій (або тегів, також званих мітками, ярликами, ключовими словами, тощо). Зазвичай використовується для

опису ключових слів (тегів) на веб-сайтах, або для представлення неформатованого тексту. Ключові слова найчастіше являють собою окремі слова, і важливість кожного ключового слова позначається розміром шрифту або кольором. Таке уявлення зручне для швидкого сприйняття найвідоміших термінів і для розподілу термінів за популярністю щодо один одного . При використанні ключових слів створюється картинка-символ твору чи літературного персонажа, чи письменника тощо. Дана вправа формує образність та цілісність думки, розвиває естетичний смак, філософські погляди тощо.

Так, старшокласники найчастіше виконують домашні завдання використовуючи різноманітні гаджети: смартфони, планшети, ПК. Спеціалізовані навчальні платформи дозволяють школярам ділитися своїми презентаціями та іншими напрацюваннями, допомагають залучити учнів до навчання у звичному для них середовищі. Адже дослідження видавництва Pearson 2018 року виявило, що учні покоління Z замість паперових підручників надають перевагу навчальним відео. Саме тому для уроків я використовую і «Стрічку часу», і презентації, і буктрейлери, і кліпи, і музичний супровід. Також пропоную учням створювати онлайн колажі тощо. Серед інтерактивних вправ, які застосовую для учнів 8 -11 класів – це «Крилаті вислови», «Цитата дня» (учні вчаться підбирати відповідні цитати чи вислови), «Правило п’ятірки» (спосіб роботи з інформацією. Слід

наголосити учням, що потрібно вивчити всього 5 ключових компонентів: біографії автора, особливостей твору і т.д. Конкретно встановлена мета, вивчити п'ятірку, сприяє досягненню результату), інтерактивна вправа «Я учитель» (вчить відповідальності, аналізувати, вмінню доносити інформацію, працювати на результат), «Читання для себе» (учень заповнює карту твору, записуючи туди найнеобхідніше), «Сторінка автора чи героя твору в ФБ» (вчить виділяти ключове у творі чи біографії письменника, розвиває пам'ять, логічне мислення, креативність тощо).

Результатів інтерактивного навчання можна досягти тільки за умови проведення рефлексії як завершення будь-якої інтерактивної технології. Коли

учні оцінюють свою діяльність на уроці, аналізують що нового вони довідалися, як дана інформація вплинула на них і чи є вона для них корисною.

Хоча дані технології, можливо, й руйнують деякі аспекти традиційної освіти, вони надихають і вчителя і учнів деякими непередбачуваними способами активізувати свою самоосвітню діяльність.

ПІДСУМКИ

Чи завжди учні задоволені інтерактивним навчанням? Звичайно ж, ні. Чим менш активним було їхнє попереднє навчання, тим складніше вони переходи муть до інтеракції. Деякі учні займають позицію спостерігача або навпаки, працюючи у групі, намагаються всю роботу зробити індивідуально. Деякі скаржаться – це зайва

витрата часу, що не можливо індивідуально працювати плідно і творчою. Проте інтеракцію потрібно вводити поступово, учні звикатимуть і зможуть оцінити переваги такого навчання. Головне завдання вчителя – зацікавити учня, дати можливість кожному проявити себе. Наприклад, вони можуть шукати відповідь самостійно, до того як вчитель встигне пояснити матеріал. "Вони можуть подивитися на YouTube, дані про письменника, або прочитати в підручнику, перш ніж питати в учителя. Ви можете сказати: «Навіщо ж тоді вчитель?». А вчитель повинен бути цікавим співрозмовником з учнем, бути йому товаришем, партнером, з яким учень захоче поділитися своїми знаннями і почути цікаву інформацію від нього. Для цього він повинен завжди йти у ногу з часом і на крок швидше , ніж учень. За рахунок самоосвітньої діяльності, використовуючи різноманітні онлайн генератори, інтелект карти, віртуальні стіни на своїх блогах чи сайтах, QR –коди, Google форми, меми та інші цікаві технології вчитель привертає до себе увагу учня, а точніше – викликає інтерес, цікавість, допитливість. Саме за таких умов навчання для нового покоління школярів стане цікавим і необхідним.

Якщо вам спадає на думку приклад Цукерберга, Гейтса, Сендберга та всіх інших «Хто досяг успіху в галузі технологій, то їм це вдалося не завдяки тому, що вони вміють писати коди, а тому що вони вміють думати", то вчитель же над цим і працює: навчає дітей вирішувати завдання різноманітними шляхами.

Народжені діти у цифрову добу будуть жадібно опановувати нові засоби масової інформації. І вчителям нічого не залишається, як прийняти цей факт. Їм доведеться винаходити нові методи навчання, які не лише застосовуватимуть технології, але й зможуть дати освіту дітям, яких постійно відволікає навколишній світ.

Як же всі перераховані мною вправи впливають на розвиток компетентностей? Давайте розберемося.

Ключові компетентності та компоненти, які її формують на уроках зарубіжної літератури:

1. Спілкування державною мовою – учні вчаться сприймати інформацію, розуміти її, критично сприймати, презентувати свої проекти державною мовою, усно та письмово виражають свою думку, розповідають літературні факти, висловлюють власну думку та почуття, відстоюють свої погляди.

2. Спілкування іноземними мовами – навчаються читати й розуміти художні тексти, вислови іноземною мовою, порівнювати оригінальні тексти з перекладами.

3. Математична компетентність – під час проведення деяких інтерактивних вправ розвивається абстрактне мислення, учень вчиться встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію, формулювати визначення, будувати гіпотези, перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст – графік, таблиця, схема, презентація, пазл, кросворд, крос сенс, мем, фанфік, леп бук, скрапбукінг, печворк тощо).

4. Компетентності у природничих науках і технологіях – розвивається вміння швидко й ефективно шукати інформацію в Інтернеті, бібліотеці та інших джерелах, використовується різні види читання для здобуття нових знань, здійснюється учнями пошукова діяльність, вчаться словесно оформлювати результат досліджень, критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі, відображені в художніх творах.

5. Інформаційно-цифрова компетентність – учні вчаться діяти за алгоритмом, складають план твору, тексту, власного виступу чи діяльності;

використовують інтернет-ресурси для отримання нових знань чи закріплення набутих вмінь.

6. Уміння вчитися – перш за все учасник освітнього процесу вчиться визначати мету діяльності та способи її досягнення; планувати та організовувати власну навчальну діяльність; постійно поповнювати власний словниковий запас; користуватися різними джерелами довідкової інформації; здійснювати само-

оцінювання результатів власної діяльності, рефлексію; застосовувати комунікативні вміння відповідно до ситуації.

7. Ініціативність і підприємливість – учень набуває впевненості під час презентації власних ідей, чітко та грамотно використовуючи доцільні мовні засоби; вчиться формувати власні пропозиції, рішення, розвиваються лідерські якості.

8. Соціальна та громадянська компетентність – школяр грамотно й аргументовано висловлює власну думку щодо суспільно-політичних питань, уникає дискримінації інших у процесі спілкування; визначає в літературних творах суспільно-політичний контекст, актуальні соціальні проблеми та ідеї, приклади громадянських якостей в образах літературних персонажів; розвиває власне критичне мислення, усвідомлює себе громадянином України, розуміє і утверджує демократичні цінності, поважає закон та право кожного на власну думку.

9. Обізнаність і самовираження у сфері культури – учень сприймає твори у контексті культури доби; аналізує та інтерпретує літературні твори зарубіжних авторів в аспекті національної культури та загальнолюдських цінностей, демонструє зв'язок літератури з іншими видами мистецтва,

використовує українську мову як державну для всіх видів самовираження, дотримується мовленнєвого етикету, розвивається вміння писати власні твори чи оформлювати дослідницькі проекти.

10. Екологічна грамотність та здоровий спосіб життя – виховується вміння не шкодити власною діяльністю довкіллю, сприймає його як життєдайне середовище, дбайливо ставиться до природи, дотримується здорового способу

життя; учень виражає свою готовність зберігати природні ресурси, за допомогою художньої літератури набуває знань про цілісну картину світу та місце людини в

ній, опановує традиції різних народів, позитивного досвіду збереження навколишнього середовища.

ДОДАТКИ

КОНСПЕКТ УРОКУ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 5 КЛАСІ

Тема. Подорож до Країни Чудес (Льюіс Керролл «Аліса в Країні Чудес»)

Мета уроку: робота з літературним твором, розкрити зміст казки; розвивати логічне мислення, усне зв’язне мовлення, навички виразного читання, інсценізації; прищеплювати інтерес до літератури.
Тип уроку: урок комбінований

Обладнання: мультимедійний проектор, ПК, презентація з онлайн-грою, портрет письменника, виставка його книжок, дидактичний набір гри «Заморочки з бочки», підручники, ілюстрації до твору.
Епіграф: У всьому є своя мораль,

треба тільки вміти її знайти!
Аліса в країні Чудес (Слайд 2)

Хід уроку
 
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
1. Слово вчителя. Чудовий світ Льюїса Керролла майже сто п’ятдесят років зачаровує і дорослих, і дітей. Книги про Алісу читають у всьому світі. Книги Керролла – це казки, переплетені з реальністю, це світ вигадки і гротеску. Подорож Аліси – це шлях, по якому вільно ковзає фантазія людини, вільної від тягот «дорослого» життя, тому персонажі, що зустрічаються на шляху, і пригоди, пережиті Алісою, так близькі дітям. Створений в секундному пориві всесвіт Аліси потряс весь світ. Напевно, жоден художній твір на світі не має стільки читачів і наслідувачів як твори Льюїса Керролла. Відправляючи Алісу вниз по кролячій норі, автор навіть не припускав, куди приведе маленьку героїню його фантазія, і вже тим більше не знав, як відгукнеться його казка в серцях мільйонів

людей.

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Прослуховування аудіо-запису «Пісня Аліси» у виконанні В. Висоцького. (Слайд 3)

ІІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Інтерактивний метод «Мікрофон»
Якою ви уявляєте собі Алісу?
Які риси характеру Аліси варто наслідувати?
Опишіть епізод з казки, який вам найбільше запам’ятався.

ІV. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Словникова робота. (Слайд 4)
2. Робота з текстом. Інтерактивна вправа «Заморочки з бочки»

(Слайд 5)
Як Аліса потрапила до Країни Чудес?
Які пригоди трапилися з нею того дня?
Що її найбільше вразило у Країні Чудес?
З ким Аліса зустрілася у Країні Чудес? Як до неї там ставилися?
Знайдіть у тексті і розкажіть, які англійські традиції зображені у казці.
3. Інсценізація «Розмова Аліси з Чеширським Котом». (Слайд 6)
– Скажіть, будь ласка, Мурчику, куди мені звідси йти?
– Спершу скажи, куди ти хочеш потрапити, – відповів Кіт.
– Мені все одно. – почала розгублено Аліса.
– Тоді все одно куди йти, – сказав Кіт.
– Аби лиш кудись потрапити. – пояснила Аліса.
– Кудись потрапиш-таки, – відповів Кіт, – лише з дороги не звертай.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Колективна онлайн-гра «Загадки країни Чудес»

2. Робота з епіграфом

Як ви розумієте вислів Аліси?

Де потрібно шукати мораль?

Чого нас навчає казкова історія про Алісу?

3. Проблемне запитання.
   Чому казку Льюіса Керролла «Аліса в країні Див» називають твором для дорослих?

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Вправа «Рефлексія»

Продовжіть речення:

Я б хотів потоваришувати з Алісою тому, що…

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

На вибір:
– Намалювати ілюстрації до твору.
– Створити публікацію «Нещодавно я зустрів Алісу»
– Створити презентацію «Пригоди Аліси в країні Див»

• Створити фанфік «Сюжет казки «Аліса в країні Див»

КОНСПЕКТ УРОКУ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 6 КЛАСІ

Тема. Образ Максима Яценка, твердість його переконань, увага і повага до інших.

Мета: розкрити роль образу Максима Яценка в житті та долі Петра Попельського, головного героя повісті; визначити драматичні епізоди молодих років дядька Максима, жорстоких випробувань у становленні його характеру; прочитати вибіркові епізоди повісті для осмислення авторського задуму у повісті; сприяти вихованню в учнів найкращих людських чеснот.

Обладнання: додатки (мультимедійна презентація): епіграф до уроку, ілюстрації до «Малюнкового диктанту», підібрані картки для вправи «Печворк» для 2-х груп, відкритий доступ до Інтернету на платформу LearringApps, цитатний матеріал для характеристики персонажів, узагальнювальна таблиця.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

	День — маленьке життя, і треба прожити його так, начебто ти маєш померти зараз,а тобі раптом подарували ще добу.
	М. Горький

І. Перевірка домашнього завдання.

2. Малюнковий диктант (слайд 1).

– Петрусь та Евеліна біля річки.

– Йохим та панич на конюшні.

– Евеліна в гостях у Петруся.

– Панич грає на сопілці.

– Сліпий бандурист.

– Петро Попельський за роялем.

2. «Печворк» (слайд 2).

– Що ви дізналися про дитинство Петруся?

– Як навчився хлопчик сприймати навколишній світ?

– Чому батьки ревно ставилися до дядька Максима?

– Як поява Евеліни змінила життя Петруся Попельського?

– Чому мати панича забороняла сліпим музикантам заходити на подвір’я?

– Як дядько Максим відреагував на дружбу небожа з сусідською дівчинкою?

– Чи повірив Петро у щирість почуттів дівчини?

3.Установіть послідовність подій у повісті (платформа LearringApps).

1	Знайомство з Евеліною.	А
2	Подорож до річки.	Б
3	Народження сина.	В
4	Мандрівка зі сліпими кобзарями.	Г
5	Концерт у Києві.	Д
6	Весілля Евеліни й Петра.	Е
7	Катання на коні.	Є

Ключ до завдання: 1Б, 2А, 3Є, 4Г, 5Е, 6В, 7Д.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і завдань уроку.

ІІІ. Вивчення та усвідомлення нового матеріалу.

1. Робота з епіграфом (слайд 3).

– Як ви розумієте слова епіграфа?

– Наведіть приклади хоробрості у щоденному житті та екстремальних ситуаціях.

2. Складання усної розповіді про Максима Яценка від імені Петра Попельського (слайд 4).

3. Вправа «Мікрофон».

– Що ви дізналися про перебування дядька Максима у маєтку сестри?

– Якою була юність Максима Яценка?

– Що довелося пережити героєві під час перебування в загоні Гарібальді?

– За яких обставин Максимові вдалося вибратися із в’язниці?

– Як ставився дядько до Петруся?

– Чому Евеліна боялася дядька Максима і вважала, що він б’є Петрика?

– Як зустрів Яценко сусідську дівчинку у маєтку сестри?

– Кому присвятив життя Максим Яценко?

– Чому Дядько Максим не заперечував проти мандрівки Петра зі сліпими бандуристами?

– Як змінилося ставлення Петра Попельського до життя після цієї подорожі?

4. Робота з таблицею (слайд 5).

Герой	Історія каліцтва
ЄГОРІЙ	У монастирі всіх проводжає на дзвіницю сліпий дзвонар, послушник Єгорій. Він молодий і особою дуже схожий на Петра. Єгорій озлоблений на весь світ. Він грубо лає сільських дітей, які намагаються проникнути на дзвіницю. Петро залишається поговорити зі дзвонарем. Виявляється, Єгорій - теж сліпонароджений. Коли Петро і Єгорій закінчили розмову, прийшов Роман.
РОМАН	У монастирі є інший дзвонар, Роман, що осліпнув із семи років. Єгорій заздрить Роману, який бачив світло, бачив свою матір, пам'ятає її.
ПЕТРО	Сліпий юнак грає на фортепіано перед гостями. Всі приголомшені і пророкують йому популярність. Вперше Петро усвідомлює, що і він здатний щось зробити в житті. Петро багато розповідає про свої мандри.

– Опишіть враження Петра Попельського від зустрічі в церкві зі дзвонарями. Скористайтесь таблицею.

5.Вибіркове читання.

Зачитайте уривок, в якому описується :

– зовнішність Петруся;

– характер дядька Максима;

– розчарування Петрусевої матері;

– радість Евеліни від зустрічі з Петром;

– опис почуттів Петра під час концерту.

6. Стислий переказ епізодів повісті за планом (слайд 6).

Гості-студенти у маєтку Попельських.

Дядько Максим запрошує в гості свого старого приятеля Ставрученко з синами-студентами, народолюбцями і збирачами фольклору. З ними приїжджає їхній приятель-кадет. Молоді люди вносять пожвавлення в тихе життя садиби. Дядько Максим хоче, щоб Петро і Евеліна відчули, що поруч тече яскрава і цікаве життя. Евеліна розуміє, що це випробування для її почуття до Петра. Вона твердо вирішує вийти заміж за Петра і каже йому про це.

Сліпий бандурист Юрко.

Попельських завдають відповідного візит до маєтку Ставрученко. Господарі і гості їдуть в N-ський монастир. По дорозі вони зупиняються біля могильної плити, під якою похований козачий отаман Гнат Карий, а поруч з ним - сліпий бандурист Юрко, який супроводжував отамана в походах. Всі зітхають про славне минуле. А дядько Максим каже, що вічна боротьба триває, хоча і в інших формах.

Чергове випробування Петра.

Дядько Максим з Петром йдуть до N-ської чудотворної ікони. Неподалік просять милостиню сліпці. Дядько пропонує Петру зазнати частку жебраків. Петро хоче швидше піти, щоб не чути пісні сліпців. Але дядько Максим змушує його подати кожному милостиню.

Петро важко захворює. Після одужання він оголошує домашнім, що поїде з дядьком Максимом до Києва, де буде брати уроки у відомого музиканта. Дядько Максим дійсно їде до Києва і звідти пише додому заспокійливі листи. А Петро тим часом потай від матері разом з жебраками сліпцями, серед яких знайомий дядька

Максима Федір Кандиба, йде до Почаєва. У цьому мандрівці Петро дізнається світ у його різноманітті і, співпереживаючи чужого горя, забуває про свої страждання.

У садибу Петро повертається зовсім іншою людиною, душа його зцілюється. 

Концерт у Києві.

У Києві, під час ярмарку «Контракти», численна публіка збирається слухати сліпого музиканта, про долю якого вже ходять легенди. Серед публіки і дядько Максим. Він прислухається до імпровізацій музиканта, в які вплітаються мотиви народних пісень. Раптом у жваву мелодію вривається пісня жебраків сліпців.

Максим розуміє, що Петро зумів відчути життя в її повноті, нагадати людям про

чужі страждання. Усвідомлюючи в цьому і свою заслугу, Максим переконується, що прожив життя не даремно.

7. Підсумок уроку.

Образ Максима Яценка в повісті «Сліпий музикант» – явище унікальне і дуже важливе для розуміння художнього твору і мистецького задуму Володимира Короленка, оскільки він дає можливість усвідомити, як наполегливою працею за підтримки рідних і друзів людина може здолати будь-які перешкоди, подолати навіть таку жахливу ваду, як сліпота.

8 . Складання плану характеристики Максима Яценка за опорною схемою у зошитах (слайд 7)

Домашнє завдання (слайд 8).

Для всіх учнів на вибір

Скласти сенкан або хмаринку слів до одного із образів твору

Намалювати ілюстрації картин природи з повісті «Сліпий музикант»

Оформити картку «Сторінка Максима Яценко в ФБ»

КОНСПЕКТ УРОКУ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 7 КЛАСІ

Тема. Олександр Грін «Пурпурові вітрила». Ассоль і Грей. Символіка образу пурпурових вітрил.

Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст та естетичну привабливість твору Олександра Гріна; розвивати образне та критичне мислення; формувати основні вміння аналізу та інтерпретації художнього твору, характеризувати літературних персонажів, виявляти засоби виразності; сприяти формуванню поваги до загальнолюдських цінностей, стійкості у життєвих труднощах, прагнення до реалізації своїх мрій, віри в краще майбутнє.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього, аудіо запис пісні В.Лансберга «Ребята, надоверить в чудеса», фрагменти кінофільму, дидактичний матеріал «Пазли. Характристка героїв повісті «Пурпурові вітрила», підготовлений вчителем кроссенс, завантажений мобільний додаток «WordCloub».

Теорія літератури: повість, феєрія, художні образи, художні засоби.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

У яскраво-червоному відблиску вітрил

часу героїня Гріна побачила образ небаченого…

Вона стала символом непохитної мрії.

В.Шкловський

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Прослуховування пісні В.Лансберга «Ребята, надоверить в чудеса»

2. Спілкування:

- Чи погоджуєтесь ви з тим, що потрібно вірити в дива?

Грін стверджував, що корабель із пурпуровими вітрилами рано чи пізно приходить до кожного, хто вміє мріяти, хто всім серцем вірить у дива.

• А як дана пісня і диво пов’язані з повістю Гріна «Пурпурові вітрила»?

• Хто мріяв і про що? Чи здійснилася їхня мрія?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку

• На що ми повинні звернути увагу сьогодні на уроці? Які завдання ставимо?

- Мотивація навчальної діяльності.

О.Грін створив свій незвичайний світ, за яким в глибині душі сумує кожен із нас. У цьому світі живе маленька дівчинка Ассоль, яка довірливо чекає на диво. Це світ маленького Грея, котрий перетворюється в сміливого капітана з ніжною душею. Це світ, де можна зустріти чарівника Егля, що обіцяє щастя юній Ассоль

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Бесіда з учнями.

• Що стало символом мрії Ассоль?

• А Грея?

• У кожного з вас також, я впевнена, є мрія. Зараз я хочу вас познайомити з мобільним додатком «WordCloub». Він служить для створення хмаринок слів, які можна об’єднати символічною фігурою. Наприклад, символом мрії Ассоль були пурпурові вітрила і я обрала ось такий символ (демонстрація власної хмаринки у вигляді вітрил зі словами). А зараз вам завдання: в даному додатку обрати символічний шаблон, що відповідає вашій мрії та заповнити його словами-асоціаціями. Потім презентуєте свою хмаринку однокласникам.

(робота над створенням хмаринки і презентація – 5 хвили)

2. Слово вчителя. Отже, ми з вами ознайомимося з чудовим світом і героями повісті і будемо шукати відповіді на запитання:

• Чи була випадковою зустріч Ассоль і Грея?

• Чому вітрила пурпурові, а корабель білий?

• У чому сенс назви повісті?

3. Робота з довідковою літературою.

Ви знаєте, що ваші імена обов’язково мають значення. Мені стало цікаво що ж означє ім’я Ассоль, чому саме так автор назвав героїню свого твору і я знайшла значення її імені в Інтернеті. Саме тоді я зрозуміла, що з образом головної героїні мотив світла і сонця пов'язаний невипадково. Ім’я дівчини в перекладі з іспанської означає «до сонця». Сонце - це тепло, життя. З появою Ассоль на сторінках повісті змінюється стиль розповіді, вона стає ліричнішою і теплішою

4. Робота з відеоматеріалами, де нарізано фрагменти Ассоль, а потім Грея.

• Скажіть мені будь ласка, чи такими ви уявляли собі героїв?

• А як ви думаєте, чому не співпадають ваші уявлення з тими героями, яких ви побачили на екрані?

• Опишіть портрет Ассоль.

• Опишіть портрет Грея.

• Вправа «Збери пазл» Характеристика героїв повісті.

• Що ж спільного і що відмінного у долях головних героїв?

Ассоль об’єднує Грей

Живе біля моря море багатий спадкоємець,

дочка моряка книжки, іграшки юга на кораблі

дівчинка-ізгой самотність утрата зв’язків із сім’єю

любов до батька здатність любов до матері, моря

любити

• мрія про високе, романтика прагнення боротьби, відкриттів

духовне, чисте

• Чи була зустріч героїв випадковою? Чи принесла вона їм щастя?

IV. Підсумок уроку

Розповідь вчителя (прийом сторрітеллінг)

К.Паустовський у своїй книжці про О.Гріна писав: світ, у якому живуть герої Гріна, може здатися нереальним лише людині духовно бідній. Той, хто відчув легке паморочення від першого ж ковтка солоного і теплого повітря морського узбережжя, одразу відчує справжність пейзажу Гріна, широке дихання країн, створених уявою автора.

Грін стверджував, що корабель із пурпуровими вітрилами рано чи пізно приходить до кожного. Хто вміє мріяти, хто всім серцем вірить у дива.

V. Рефлексія

- Чи виконали ми поставлені на початку уроку завдання?

- Хто задоволений своєю роботою? Хто не дуже-чому?

- Як сьогодні працювали однокласники? Хто найкраще?

- Що потрібно зробити для здійснення своєї мрії?

- Такі книги, як «Пурпурові вітрила»,потрібні сьогоднішнім учням?

VІ. Домашнє завдання: написати листа герою повісті.

КОНСПЕКТ УРОКУ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ У 8 КЛАСІ

ТЕМА: «Трагедія «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра. Історія створення»

Мета: познайомити учнів з епохою Відродження; ввести у світ В. Шекспіра;

допомогти зрозуміти сенс трагедії «Ромео і Джульєтта»; розвивати навички виразного читання; учити зіставляти твори різних видів мистецтва; удосконалювати навички аналізу драматичного твору; розширювати кругозір учнів; розвивати естетичну сприйнятливість; формувати інтерес до творчості Шекспіра.

ТИП УРОКУ : засвоєння нових знань

ОБЛАДНАННЯ: портрет Шекспіра, ілюстрації до трагедії «Ромео і Джульєтта», виставка трагедії різних видавництв, презентація.

ХІД УРОКУ :

Любов завжди прекрасна і бажана

Особливо, коли вона неждана.

В. Шекспір

1. Організаційний момент

2. Вивчення нового матеріалу

1. Вступне слово учителя

Сьогодні перенесемося в іншу країну - в Англію, де жив талановитий і загадковий Шекспір. Ми вирушимо в епоху відродження. Блаженні часи, і блаженне те століття, коли бачили у світлі славні подвиги, гідні бути висіченими на мармурі і зображеними на полотні для науки нащадкам. Це були часи мандруючих лицарів, що шукають пригод, чарівних жінок, нових способів викрадень зачарованих. Отже, вирушаємо в дорогу.

2. Розповідь підготовленого учня про епоху Відродження у супроводі мультимедійної презентації (випереджуюче завдання)

Учитель: Ми сьогодні говоримо з вами про п'єсу, і я сподіваюся, вам вдалося відшукати матеріал про розвиток театру в епоху відродження?

3. Повідомлення про театр епохи Відродження (випереджуюче завдання). Розповідь супроводжується демонстрацією скрапбукінгу.

4. Знайомство з біографією В. Шекспіра (розповідь вчителя супроводжується роботою учнів зі створенням стрічки часу)

Учитель: Прийшов час дізнатися і про самого Шекспіра. Перед вами стрічки часу, яку ви будете оформлювати відповідно біографії письменника. Уважно слухайте та працюйте.

23 квітня 1564 року - народився Вільям Шекспір в Англії в Стратфорд-на-Ейвон в сім'ї торговця і поважного городянина

Близько 1580 року - кидає школу, щоб допомагати батьку

Листопад 1582 року - вимушено одружується на Енн Хетеуей

Травень 1583 року - народження дочки Сьюзен

Лютий 1585 року - народження двійнят : сина Гамлета і дочки Джудіт

Друга половина 1580-х років - від'їзд Шекспіра із Стратфорда

Рубіж 1590-х років - приїзд в Лондон; створення першої п'єси - хроніки «Генріх VI»

1592-1594 роки - епідемія чуми в Лондоні; театри закриті; створення п'єс : хроніка «Річард III», «Комедія помилок», «Приборкання норовливої», першатрагедія «Тит Андроник»; випуск у світ уперше під своїм ім'ям поем «Венера і адоніс» і «Лукреція»

1595-1596 роки - трагедія «Ромео і Джульєтта»; потім комедія «Венеціанський купець»

Осінь 1599 року - стає співвласником, актором трупи і основним драматургом театру «Глобус»; створення трагедії «Юлій Цезарь» і комедії «Яквам це сподобається»

1600 рік - трагедія «Гамлет»

1601-1606 роки - період «великих трагедій» : «Троїв і Крессида» - 1601-1602, «Усе добре, що добре кінчається» - 1603, «Отелло» - 1604, «Король Лір»

1605, «Макбет»

1606 рік - початок останнього періоду шекспірівської творчості

1613 рік - від'їзд Шекспіра на батьківщину; створення трагедій на античні сюжети («Антоній і Клеопатра», «Кориолан», «Тимон Афінський» - 1607-1608 року)

1610-1612 роки - пізні «романтичні п'єси», наприклад, «Зимова казка» і «Буря»

Березень 1616 року - складання і підписання заповіту через хворобу

23 квітня 1616 року - смерть Шекспіра

25 квітня 1616 року - поховання Шекспіра у вівтарі церкви Святої Трійці на околиціСтратфорда

5. Представлення підготовленим учнем герба будинку Шекспіра,

намальованого ним самим

Герб Шекспирів має форму щита, що перетинається по діагоналі списом; поверх щита на вінку стоїть сокіл, що тримає однією піднятою лапкою спис.

Символіка щита відповідає смисловому значенню імені Шекспіра - «приголомшливий списом». Знавці геральдики особливо відмічають ту обставину, що на малюнку герба зображений сокіл. Це нібито було символом близькості до королівської сім'ї.

Хоча батько Шекспіра був одружений на дворянці, звання дружини не переходило ні до чоловіка, ні до сина. Шекспір наполегливо домагався герба - не для батька і не для сина (Гамлет помер одинадцятирічним) - для зміцнення власного соціального статусу і права іменуватися джентльменом.

Учитель: Є у світі літератури імена героїв, які знайомі усім, навіть якщо людина не читала самого твору. Ці імена стали символами якихось вічних цінностей : честі, благородства, відданості, любові. Над ними не владні ні люди, ні смерть.У чому ж секрет шекспірівського таланту? Сьогодні ми спробуємо відповісти на це питання.

6. Бесіда з класом за змістом трагедії Шекспіра «Ромео і Джульєтта»

- З чого розпочинається п'єса? Який персонаж з'являється на сцені? Чи не здалося вамце дивовижним?

- Давайте прочитаємо пролог.

а) Читання вголос прологу

Учитель: В давнину в античних трагедіях був такий персонаж - хор, що складався з групи акторів. Він висловлював думку автора, висловлював відношення до того, що відбувається, коментував події. Шекспір використав цей прийом древніх авторів, щоб відразу настроїти глядачів на трагедію.

- Де відбувається дія?

- Що ми дізнаємося про життя Верони на самому початку твору?

- Якою ви уявляєте собі Верону?

- Пропоную вам переглянути буктрейлер «Верона часів Монтеккі та Капулетті»

- б) Прослуховування в грамзаписі фрагмента з балету С. Прокофьева «Ромео і Джульєтта»

- Який настрій втілений в цій музиці?

- У чому незвичність ситуації, яка з'являється перед нами в п'єсі?

- Згадайте, що таке сюжет, назвіть його елементи.

- Виділіть елементи сюжету в трагедії Шекспіра.

- Що є способом характеристики героїв в драматичному творі?

- Давайте простежимо, як створюються образи головних героїв, які змінюються під впливом своєї любові. Що говорить Ромео про любов на початку трагедії, до знайомства з Джульєттою?

- Чому герой так відзивається про любов? У чому справа?

- Коли ми уперше зустрічаємо Джульєтту? Про що йде мова?

- Згадайте, скільки років Джульєтті?

- Давайте послухаємо уривок з балету С. Прокофьева, який називається «Джульєтта, -дівчинка».

в) Прослуховування фрагмента «Джульєтта-дівчинка» з балету С. Прокофьева

- Чому автор робить героїнею таку молоду дівчину?

г) Перегляд відеофрагменту з фільму Ф. Дзефиреллі

«Ромео і Джульєтта» - зустріч)

- Зачитайте уривки з тексту, в яких герої говорять про свої враження друг від друга.

- Що заважає їх любові?

- Як поводяться Ромео і Джульєтта до і після знайомства?

- Як юні герої відносяться до ворожнечі своїх сімейств? Яка подія зіграла роковуроль в долі героїв?

- Чи хотів Ромео загибелі Тібальта? Чому?

- У чому бачать герої сенс життя?

- Чому гинуть герої?

е) Аналіз епіграфа до уроку

- Давайте звернемося до епіграфа. Чи відповідає він змісту нашого уроку?

3. Підсумок уроку

1. Завершальне слово учителя

Трагедія - цей драматичний твір, в якому зображається зіткнення героя зі світом, його загибель і крах ідеалу. Але в п'єсі Шекспіра немає трагедії любові, почуття героїв торжествує, хоча самі вони гинуть, залишаючи свій ідеал.

Історія юних героїв живе у віках, не залишаючи байдужими нікого, а імена Ромео і Джульєтти викликають у нас найзахопленіші почуття, повагу до їх стійкості і вірності.

4. Домашнє завдання

Написати відгук про трагедію В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», створити кроссенс до трагедії, кросворд, або вікторину (можна на он-лайн платформі).

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Андрєєва О. В. Використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках зарубіжної літератури // Зарубіжна література в школі. — 2008. — № 6. — С. 12-25.

2. Байков В. Интернет: поиск информации, продвижение сайтов. - Спб.: БХВ, 2000. - 288с.

3. Беженар Г. Нові інформаційні технології у навчальному процесі сучасної школи / І. Беженар, О. Волинко // Директор школи. − 2005. − № 37 (373). – С. 13–15.

4. Богдан Л. Впровадження мультимедійних технологій у навчання: крок у майбутнє – це наше теперішнє / Л. Богдан // Зарубіжна література. – 2005.– № 21–24 (421–424). − С. 60–62.

5. Громовий В. Як навчати дітей, які сидять спиною до вчителя // Завуч. – 2011. – №25. – С. 20-22.

6. Дячок С. Комп ’ ютерні технології осучаснюють урок літератури // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010. – № 11-12. – С. 22.

7. Жарковська Т. Інтеграція медіаосвіти з предметами гуманітарного циклу / Т. Жаровська // Завуч. – 2002. − № 16 (130). – С. 6–7.

8. Жук Ю. Дослідження впливу інформаційних і комунікаційних технологій на формування особистісних якостей учнів загальноосвітніх навчальних закладів / Ю. Жук // Вересень. – 2003. − № 1 (23). – С. 18–21.

9. Зязюн І. Освітній простір культури в умовах сучасних інформаційних технологій / І. Зязюн // Рідна школа. – 2006. − № 5. – С. 3–7.

10. Ісаєва О. Комп ’ ютер на уроці літератури як методична проблема // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2009. – № 5. – С. 2-5.

11. Каніболоцька О.А. Використання аудіокниг у процесі вивчення прецедентних художніх творів світової літератури. На матеріалі новели Гі де Мопасана «Намисто» // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2010. – №

10. – С. 32-35.

12. Крамар Н.К., Крамар В.М. «Інноваційні технології розвитку інтелектуальних та творчих здібностей шляхом активізації самостійної пізнавальної діяльності у процесі навчання ».

13. Обухова Н. Сучасні інформаційні технології // Відкритий урок. – 2011. – №2. – С. 22-23.

14. Таранік-Ткачук К. Інтернет як образ сучасного віртуально-мобільного світу// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010. – № 4. – С. 61-63.

15. Химера Н. Упровадження мультимедійних технологій на уроках зарубіжної літератури // Зарубіжна література. – 2010. – № 3-4. – С. 3-5.

16. Шуляр В.І. «Стратегії літературної освіти школярів у системі профільного навчання». Ч.1. Миколаїв, 2010.

17. Блог вчителя зарубіжної літератури Сич Лесі Михайлівни.

18. Соціальна мережа «Фейсбук» - група «Методичні родзинки вчителів зарубіжної літератури».

19. Онлайн-платформа «1000 журавлів».

20. Інтернет-джерела у відкритому доступі.