КОНСТРУКТИВНІ ІГРИ ЯК ЗАСІБ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

КОНСТРУКТИВНІ ІГРИ

ЯК ЗАСІБ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Виконала:

Вихователь вищої категорії ЗДО – центру розвитку дитини

Коноваленко Н.І.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………....3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ КОНСТРУКТИВНИХ ІГОР……………………………………….....5

1.1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження....5

1.2. Стан логіко-математичного розвитку дітей старшого дошкільного віку в сучасних ДНЗ……………………………………………………………..............21

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИКОРИСТАННЯ КОНСТРУКТИВНИХ ІГОР В ПРОЦЕСІ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ....................................42

2.1. Система використання конструктивних ігор в процесі логіко-математичного розвитку дітей старшого дошкільного віку……………………..42

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….....49

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………51

ДОДАТКИ……………………………………………………………………52

ВСТУП

Актуальність дослідження визначається пріоритетними напрямами Оновленої концепції Нової української школи, законом «Про дошкільну освіту», концептуальними положеннями Базового компонента дошкільної освіти (2012 р.) щодо модернізації національної системи дошкільної освіти, зокрема логіко-математичного розвитку дітей, використовуючи інтерактивні прийоми навчально-виховної роботи, в тому числі й ігри конструктивного характеру.

Теоретико-методологічні засади логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку розкрито в роботах таких учених, як: Н. Баглаєва, Ф. Блехер, Л. Глаголєва, З. Лебедєва, Т. Степанова, К. Щербакова та ін. Створено ефективні методики формування в дошкільників операцій лічби (Г.Леушина, М.Макляк, Н.Менчинська, Г.Усова), особливостей сприйняття геометричних фігур і форм (З.Богуславська, О.Запорожець, Є.Корзакова та ін.), обґрунтовано методичне забезпечення ігрової діяльності дітей з математики (В.Ізгаршева, Л.Островська, Т.Степанова), досліджено особливості взаємодії дітей у процесі ігрової діяльності з математичним змістом (З.Богуславська, Л.Венгер, О.Смирнова, А.Столяр та ін.).

Натомість у дослідженнях не розглядається зв’язок ефективності роботи з логіко-математичної підготовки дітей дошкільного віку математичних уявлень за допомогою конструктивних ігор. Спостереження за логіко-математичним розвитком дітей старшого дошкільного віку засвідчили наявність низки суперечностей, між: вимогою практики дошкільної освіти щодо логіко-математичного супроводу конструктивної гри і відсутністю науково обґрунтованих методичних рекомендацій з логіко-математичного розвитку дітей старшого дошкільного віку в конструктивній грі; недостатнім науковим вивченням специфіки логіко-математичного розвитку старших дошкільників у процесі конструктивних ігор і постійним використанням дітьми нематематичних термінів.

Необхідність розв’язання означених суперечностей зумовили вибір теми колективного проекту: «Конструктивні ігри як засіб логіко-математичного розвитку дітей старшого дошкільного віку».

Мета дослідження. Науково обґрунтувати та практично перевірити ефективність впливу конструктивних ігор на логіко-математичний розвиток старших дошкільників.

Відповідно до мети нами визначено такі основні завдання дослідження:

Визначити сутність поняття «логіко-математичний розвиток дітей старшого дошкільного віку засобами конструктивних ігор»; уточнити поняття «гра», «конструктивна гра».
Розробити й апробувати методику логіко-математичного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами конструктивних ігор

Об’єкт дослідження – логіко-математичний розвиток дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження – процес впливу конструктивних ігор на логіко-математичний розвиток старших дошкільників.

Структура випускної роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи 91 сторінка друкованого тексту, з них 51 сторінка основного тексту. В роботі вміщено 1 таблицю. У списку використаних джерел 9 найменувань.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ КОНСТРУКТИВНИХ ІГОР

Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження

Ще з давніх часів психологи і педагоги називали дошкільний вік віком гри. І це невипадково. Майже все, чим займається маленька дитина, вона називає грою. Для дитини гра – це її незалежна діяльність, в якій вона може реалізувати свої бажання та інтереси, не дивлячись на обов’язки та необхідності, заборони і вимоги, які властиві світу дорослих.

Гра зароджується в дитини ще в ранньому віці. З переходом до дошкільного віку усвідомлюваний дитиною світ значно розширюється. До нього входять не тільки предмети і явища найближчого оточення, а й ширше коло предметів, з якими діють дорослі і які ще не доступні дитині. Водночас зростає її тенденція до самостійності. Дитина відкриває для себе світ дорослих і прагне в ньому жити [42, с. 91].

У сучасній теорії дошкільної педагогіки питання історичного походження гри являється одним з головних, тому що висвітлює саме її суть. До сьогоднішнього дня висловлюються думки про гру як діяльність, що обумовлена біологічними причинами, і має постійний, позаісторичний характер. Невідповідність таких поглядів заперечують самі дитячі ігри, які відрізняються за своїм змістом не тільки в залежності від історичної епохи, але й у дітей, які живуть один час, але в різних культурних, економічних, і географічних умовах.

Являючись основною діяльністю, гра в найбільшій мірі сприяє формуванню новоутворень дитини, її психічних процесів, в тому числі уяви. Одним з перших, хто пов’язав розвиток гри з особливостями дитячої уяви, був К. Ушинський. Він звернув увагу на виховну цінність образів уяви: дитина щиро вірить в них, тому, граючись, переживає сильні не підроблені почуття [58].

Ставлення вчених до гри як до активної пізнавальної діяльності творчого характеру є істотним для визначення сутності ігрової діяльності й розуміння її ролі в навчанні та вихованні дітей. Ігрова діяльність як творчий процес сприяє активному розвитку мислення дитини: підвищує результативність усього навчально-виховного процесу [64, с. 63].

Проблема гри широко висвітлена в науково-методичній літературі (у працях Д. Менджерицької, Л. Усової, А. Сорокіної, Р. Жуковської, В. Нечаєвої та інших авторів класиків), у сучасних розробках, зокрема Л. Артемової, у багатьох статтях педагогів практиків і методистів, які друкуються у журналах «Дошкільне виховання», «Палітра педагога» та інших педагогічних виданнях [28, с. 81].

В. Сухомлинський, А. Макаренко, сучасні педагоги і психологи (Д. Менджерицька, А. Чирков, Р. Жуковська, Д. Ельконін, П. Саморукова, Р. Римбург, Г. Люблінська, А. Усова) поглибили аналіз значимості гри і науково пояснили її як своєрідну творчу діяльність. Вони вважають гру своєрідною формою світо відношення дітей до оточуючої дійсності, формою пізнавальної діяльності і відношення до життя. У такій своїй якості гра є одним з видів діяльності. Широкі та різноманітні можливості гри дозволяють оцінювати її в іншому плані – як цінний метод виховання і розвитку.

Гру як провідний вид діяльності досліджували відомі вчені:Ш. Амонашвілі, Л. Артемова, Т. Маркова, Є. Тихєєва, О. Сорокіна, Є. Удальцова та ін. Було зроблено висновок про те, що гра виступає засобом, який пов’язує різні види діяльності: ігрову, комунікативно-мовленнєву та навчально-мовленнєву. Гра є інтерактивною, оскільки вона є найефективнішим засобом вияву мовленнєвої активності дітей. Питання впливу гри на виховний процес дітей висвітлено у працях педагогів-класиків (А. Коменський, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський), психологів (Ю. Аркін, П. Блонський, Л. Виготський, Д. Ельконін, С. Рубінштейн, Д. Узнадзе) та сучасних педагогів (Л. Артемова, А. Бондаренко, Р. Жуковська, Д. Менджерицька, О. Усова, Г. Швайко).

Гру як діяльність, що відображає дійсність шляхом активного її перетворення, розкрито в працях психологів: Н. Виноградова, О. Леонтьєва, О. Лурія та ін. У грі активізуються й розвиваються психічні процеси, формується особистість дошкільника, розвивається пам’ять, логічне мислення , увага, уява.

Гру назвали «супутником дитинства», хоч у житті граються не тільки діти, але й дорослі. Дитяча гра – це діяльність, що спрямована на орієнтування в предметній і соціальній дійсності, у якій дитина відображає враження від її пізнання. Мати дитинство – це передусім мати право на розвиток власної ігрової діяльності, що є важливою складовою дитячої субкультури. Водночас гра є могутнім виховним засобом, у ній, за словами К. Д. Ушинського, реалізується потреба людської природи [72, с. 5]. В педагогічній літературі розуміння гри як відображення справжнього життя вперше було озвучено саме К. Д. Ушинським. За його словами, навколишня дійсність дуже впливає на гру, «вона дає для неї матеріал значно різноманітніший, ніж той, що пропонують іграшкові лавки» [72, с. 11]. К. Д. Ушинський доводить, що зміст гри повністю впливає на формування особистості дитини в цілому. Ця думка підтверджується даними наукових досліджень в області фізіології та психології.

І.М. Сєченов зазначав вроджену властивість нервово – психічної організації людини – підсвідоме прагнення розуміти навколишнє. У дитини це виявляється у питаннях, з якими вона звичайно звертається до дорослих, а також у іграх. До гри дитину підштовхує її бажання наслідувати дорослих [72, с. 12].

А.С. Макаренко дав глибокий аналіз психології гри, показавши, що гра – осмислена діяльність, а радість гри – «радість творча», «радість перемоги». Схожість гри та праці виражається ще й у тому, що діти відчувають відповідальність за досягнення поставленої мети та за виконання ролі, яку їм доручає колектив. Відмінність гри від праці полягає в тому, що праця створює матеріальні та культурні цінності, а гра – їх не створює. Однак, гра має важливе виховне значення: вона привчає дітей до певних фізичних та психічних зусиль, які вкрай необхідні для роботи. Необхідно, щоб у ході гри формувались якості майбутнього робітника і громадянина [72].

Відтак, сучасна педагогіка вирішує питання про походження і сутність гри з інших позицій: гра – соціальна діяльність, яка виникає протягом історичного розвитку із трудових процесів; гра завжди відображає дійсне життя, тому її зміст змінюється зі зміною суспільних умов; гра – свідома, цілеспрямована діяльність, яка має багато спільного з працею і служить підготовкою до праці.

Тому спочатку народна, а потім і офіційна педагогіка використовувала гру як засіб навчання й виховання малят [72, с. 14]. Гра допомагає донести до дітей материнську ласку, тепло, настрій та повсякденні турботи сім’ї, найважливіші життєво необхідні справи, взаємини, етичні норми суспільного оточення.

Вагомі аргументи на підтвердження значення гри для розвитку дитини містять праці П. Лесгафта, Т. Осокіної, І. Павлова, І. Сєченова, Л. Чулицької та ін. Перш за все, з’ясуємо сутність поняття «гра».

За філософським словником В. Шинкарука, гра — термін, що ним традиційно позначають форму поведінки тварин і людини, в якій відтворюються характерні риси об'єктивно доцільних способів дій, моделюється відношення співробітництва або конфлікту між індивідами. В педагогіці і психології гру розглядають передусім як один із засобів інтелектуального, емоційного і морального розвитку особистості що сприяє формуванню довільної поведінки, кращій орієнтації дітей у мотивах і смислах діяльності дорослих [65, с. 106].

В Українському педагогічному словнику С. Гончаренка – гра –це форма вільного самовияву людини, яка передбачає реальну відкритість світові можливого й розгортається або у вигляді змагання, або у вигляді зображення якихось ситуацій, смислів, станів [19, с. 73].

Т. Поніманська вважає, що гра як діяльність притаманна передусім молодому організму, що зумовлене потребою дитини у виявленні активності. Тому в дитячому віці гра є нормою.

У педагогічному словнику за редакцією М. Ярмаченка читаємо: «гра – вид діяльності, мотив якої полягає не в її результатах, а в самому процесі» [42, с. 121].

В українському педагогічному словнику подано визначення, що: «гра – форма вільного самовияву людини, яка передбачає реальну відкритість світові можливого й розгортається або у вигляді змагання, або у вигляді зображення (виконання, репрезентації) якихось ситуацій, смислів, станів» [16, с. 73].

Гра є відкритою, образною, творчою й різноманітною, у поєднанні з навчанням і мовою є засобом всебічного розвитку дитини. У зв’язку із цим мовлення та гра виконують низку функцій. Сучасні дослідники (А. Богуш, Н. Луцан) називають ці функції й детально їх характеризують: освітня, виховна, естетична, розважальна; експресивна, культуроносна, контактно встановлювальна; функція мовленнєвого спрямування [5, с. 13-15].

Відомий фахівець із дошкільної педагогіки Г. Усова визначає гру як «основний вид діяльності дитини дошкільного віку» [54, с. 96].

О. Усова вважає гру великою знахідкою як навчального засобу. З цього приводу автор зауважує, що «необхідно шукати можливості побудови таких дидактичних ігор, в яких були б добре виражені елементи прямого навчання. Важливо насичувати ігри новими знаннями» [54, с. 35].

С. Рубінштейн пов’язував гру з пізнавальними потребами дитини, тобто з тим, що необхідно для нормального психічного розвитку особистості. Гра є задоволенням потреб дитини в рамках її можливостей. Вона пов’язана з потребою в діяльності, в якій проявлялися її здібності, що формуються, тому ігрова діяльність є своєрідним тренуванням та вдосконаленням дитиною своїх пізнавальних сил і здібностей [46].

У свій час А. Макаренко висловив думку про те, що хороша гра схожа на хорошу роботу, їх поєднує відповідальність за досягнення мети, радість творчості, культура діяльності. Крім того, за словами А. Макаренка, гра готує дітей до тих нервово-психологічних затрат, яких потребує праця. В силу необхідності виконувати правила діти стають організованими, вчаться оцінювати себе і свої можливості, оволодівають спритністю та багато іншим, що допомагає формуванню міцних навиків трудової діяльності [34; 36].

Гра – творча діяльність. С. Русова висловлювала думку про те, що у своїх іграх дитина наче перевіряє свої переконання, враження, перетворює їх за своїм розумінням, кожну самостійно вигадану дитиною гру можна вважати витвором її генія. Ці слова означають, що гра – це творчий процес дитини, який розкриває та зміцнює творчі сили, формулює її як унікальну особистість.

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив чимало різних підходів до класифікації дитячих ігор. Так, російський психолог Д. Ельконін розробив класифікацію, до складу якої увійшли тільки сюжетно-рольові ігри, виокремлюючи ігри з правилами [63].

Німецький психолог В. Штерн поділяє ігри на два види: індивідуальні та соціальні.

Швейцарський психолог Ж. Піаже запропонував таку класифікацію:

- ігри-вправи, що виникають у перші місяці життя дитини;

- символічні ігри – найпоширеніші ігри дітей від двох до чотирьох років;

- ігри з правилами, що спостерігаються в дітей від семи до дванадцяти років [63, с. 152].

На сучасному етапі класифікація дитячих ігор була розроблена С. Новосьоловою. В основі її класифікації лежить організаційно-функціональне джерело ігор. Авторкою виокремлено три групи ігор:

1) самостійні ігри, які виникають з ініціативи дітей;

2) ігри, що виникають з ініціативи дорослих, які використовують їх з освітньою та виховною метою (навчальні та розважальні);

3) ігри, що мають своїм джерелом історичні традиції етносу (народні) [25, с. 272-273].

На сучасному етапі ігри дітей групують таким чином:

1) за метою й формою (навчальні, розважальні, рухливі, ігри-забави, ігри-небувальщини, ігри-заняття, музично-дидактичні, народні, хороводні, етнографічні, ігри з правилами);

2) за змістом (сюжетно-рольові, ігри-драматизації, ігри за літературними сюжетами, режисерські, мовленнєві, театралізовані, спортивні, дидактичні);

3) за використанням дидактичного матеріалу (ігри на наочній основі, словесні й вербальні);

4) за способом організації (колективні, групові, індивідуальні, парні, ініціативні, самостійні, стимульовані, творчі) [5, с. 30-31].

В грі формуються всі сторони особистості дитини, відбуваються значні зміни у її психіці, що сприяють переходу до нової, вищої, стадії розвитку. Цим пояснюються величезні виховні можливості гри, які багато в чому залежать від професійної майстерності педагога.

Отже, поняття «гра» ми розуміємо як діяльність, притаманну передусім молодому організму, що зумовлена потребою дитини у виявленні розумової активності.

Серед дитячих ігор, які використовують у навчально-виховному процесі дошкільного виховного закладу важливе місце займають дидактичні ігри. Зміст поняття «дидактична гра» визначається як система впливів спрямована на формування у дитини пізнавальної активності. Вона сприяє розв’язанню завдань морального, естетичного, розумового, фізичного і трудового виховання. К. Ушинський з приводу гри писав: «У ній формуються всі сторони душі людської, її розум, її серце і її воля, і якщо говорять, що ігри прорікають майбутню долю дитини, то це правдиво в подвійному розумінні: не тільки у грі виявляються здібності дитини і відносна сила її душі, але й сама гра має великий вплив на розвиток дитячих здібностей і нахилів, а одночасно і на її майбутню долю» [55, с. 60].

Дидактична гра – одна з форм навчального впливу педагога на дитину. Вона стане йому в добрій нагоді під час засвоєння дітьми будь-якого матеріалу, передбаченого програмою, і має проводитися на заняттях; може входити до музичного заняття; бути одним із елементів прогулянки, а також особливим видом діяльності [9, с. 12-14].

Дидактична гра – господиня навчального процесу, спрямована на формування у дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок [44, с. 355].

На думку Ф. Блехер, дидактична гра – це активна діяльність з імітаційним моделюванням досліджуваних систем, явищ, процесів. У дидактичній грі основним видом діяльності є навчальна діяльність, яка вплітається в ігрову і утворюються риси спільної ігрової та навчальної діяльності [4, с. 325].

Дидактична гра – це активна навчальна діяльність з імітаційного моделювання досліджуваних систем, явищ, процесів. Це така колективна, цілеспрямована навчальна діяльність, коли кожен учасник і команда в цілому об'єднані вирішенням головного завдання й орієнтують свою поведінку на виграш [41, с. 251].

Дидактичні ігри – ігри, спеціально призначені для реалізації цілей навчання. Дидактичні ігри розвивають сенсорні орієнтування дітей (на форму, величину, колір і т. і.), спостережливість, увагу, пам'ять, мислення, рахункові уміння, мову, уявлення про оточення [48, с. 184].

Дидактичні ігри – це різновид ігор з правилами, спеціально створеними педагогами. Вони спрямовані на вирішення конкретних завдань у навчанні і вихованні дітей. Основна особливість дидактичних ігор визначена їх назвою: це навчальні ігри. За О. Леонтьєвим, дидактичні ігри належать до «рубіжних ігор», оскільки вони є перехідною формою до тієї неігрової діяльності, яку вони готують [30].

Найбільш повно досліджено і розроблено в дошкільній педагогіці дидактичні ігри (Л. Артемова, Л. Венгер, З. Михайлова, С. Новосьолова, О.Сорокіна, О. Усова, О. Янківська та ін.). Дидактична гра – це навчальна гра, вона використовується у навчально-виховному процесі дошкільного закладу для закріплення й уточнення знань дітей про довкілля. Вчені визначають дидактичну гру як єдину систему впливів, спрямовану на формування у дитини потреби у знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, а також на формування більш досконалих пізнавальних навичок і вмінь – сенсорних, інтелектуальних, мнемічних тощо [43, с. 232].

Дидактична гра як ігровий метод навчання розглядається у двох видах: дидактична гра у власному розумінні слова та гра-заняття (гра-вправа). Перший вид ґрунтується на автодидактизмі та самоорганізації дітей. У другому випадку провідна роль належить вихователю, який організовує ігри-заняття, використовуючи різноманітні ігрові прийоми [43, с. 233].

Високо оцінювала дидактичну гру як метод навчання О. Усова. Вона відзначала, що дидактичні ігри, ігрові заняття і прийоми дають можливість вихователю піднести рівень сприймання дітьми навчального матеріалу, урізноманітнюють навчальну діяльність, вносять до неї елемент цікавості [56, с. 170]. Дидактична гра, як самостійна ігрова, діяльність відбувається лише за умови доступності дидактичних завдань, наявності інтересу дітей до гри, засвоєння правил та ігрових дій, а це, у свою чергу, залежить від рівня ігрового досвіду. У самостійних іграх діти мають можливість застосовувати свої знання про предмети і явища довкілля у практичній діяльності.

Дидактичну гру О. Сорокіна розглядає, як форму організації навчання дітей. Вона зауважує: «Своєрідність дидактичної гри, як засобу навчання і виховання, і її відмінність від інших засобів у тому, що вона дає можливість здійснювати навчання у захоплюючій і доступній для дітей формі діяльності» [49, с. 9].

Особливості дидактичних ігор та їх впливу на розвиток дитини свого часу досліджували Є. Тихеєва (ігри з дидактичною лялькою, іншими іграшками, з предметами побуту, природним матеріалом, ігри для мовленнєвого розвитку), Ф. Блехер (ігри для математичного розвитку), Л. Венгер (дидактичні ігри і вправи для сенсорного розвитку), А. Бондаренко (роль словесних дидактичних ігор у розвитку самостійності й активності мислення дитини).

Як і всі інші види ігор, дидактичні ігри стимулюють загальний особистісний розвиток дошкільників. Поєднання в них готового навчального змісту з ігровим задумом і діями вимагає від вихователя майстерного педагогічного керівництва ними [2].

Дидактична гра має сталу структуру, що відрізняє й від інших видів ігрової діяльності. Основними елементами, які одночасно надають їй форми навчання і гри, є дидактичні та ігрові завдання, правила, ігрові дії, результат. Кожна дидактична гра має специфічне дидактичне (навчальне) завдання, що відрізняє її від іншої. Ці завдання обумовлені передбаченим програмою навчальним і виховним впливом педагога на дітей та можуть бути різноманітними (наприклад, з розвитку мовленнєвого спілкування — розвиток мовленнєвого апарату, зв'язного мовлення, закріплення звуковимови, уточнення і розширення словникового запасу при ознайомленні з живою і неживою природою тощо). Наявність дидактичного завдання (або кількох) підкреслює спрямованість навчального змісту гри на пізнавальну діяльність дітей. Правила кожної дидактичної гри обумовлені її змістом та ігровим задумом, вони визначають характер і способи ігрових дій дитини, організовують і спрямовують її стосунки з іншими дітьми, спонукають дошкільника керувати своєю поведінкою, оскільки йому часто доводиться діяти всупереч безпосередньому імпульсу.

Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність можлива лише за доступності дидактичних завдань для сприйняття дітьми, наявності у них інтересу до гри, засвоєння ними правил та ігрових дій, які, у свою чергу, залежать від рівня ігрового досвіду. Такими є передумови використання дошкільниками набутих знань про предмети і явища навколишнього світу.

Для того, щоб дидактичні ігри стимулювали різнобічну діяльність і задовольняли інтереси дітей, вихователь повинен добирати їх відповідно до програми дошкільного навчального закладу для кожної вікової групи, враховуючи пізнавальний зміст, ступінь складності ігрових завдань і дій. Творче ставлення педагога до справи є передумовою постійного і поступового ускладнення, розширення варіативності ігор. На жаль, як показує практика, дидактичні ігри використовуються недостатньо, діти не проявляють до них стійкого інтересу. Можливо, причиною цього є те, що вихователі основну увагу приділяють навчальному змісту лише на заняттях і мало використовують цікаву для дітей ігрову діяльність.

Ознайомленню дітей зі змістом дидактичної гри сприяють демонстрування предметів, ілюстрацій, короткі бесіди, під час яких уточнюються їхні знання й уявлення. Розкриваючи хід і правила гри, педагог повинен налаштувати дітей на дотримання її правил, спільно з ними з'ясувати найраціональніші способи досягнення передбачуваного результату. Безпосередня його участь залежить від віку, рівня підготовки дітей, складності дидактичного завдання, ігрових правил. Головне при цьому для педагога — спрямувати дії гравців порадою, запитанням, нагадуванням [62, с. 18].

Цінність дидактичних ігор полягає в тому, що в них перед дітьми ставляться дидактичні завдання, для розв’язання яких потрібна зосередженість, довільна увага, розумове зусилля, вміння осмислити правила, послідовність дій, перебороти труднощі. Ігри сприяють розвитку у дітей відчуттів і сприймання, формуванню уявлень, засвоєнню знань, дають змогу навчити дітей використовувати раціональні способи розв’язання певних розумових і практичних завдань. Як зазначала Є.І. Тихеєва, гра є основним змістом життя дитини, її працею і розвагою одночасно; вона дає її душі широку можливість виявитися у всій багатогранності своїх рис і особливостей. Бо саме у грі формуються індивідуальні особливості кожної дитини, почуття колективізму, бажання допомогти [52, с. 238].

На думку Т. Степанової, великого значення в освітньо-виховному процесі набувають саме дидактичні ігри. Діти шести – семи років із задоволенням беруть участь у рухливих іграх із правилами, що вимагають пояснення складних рухів, а також в іграх із елементів змагань [86, с.62].

Дидактична гра є багатоплановим, поліфункціональним, доволі складним педагогічним явищем. Вона водночас виступає ігровим методом навчання дітей дошкільного віку і формою їх навчання, самостійною ігровою діяльністю та засобом всебічного виховання особистості [70].

Для дидактичних ігор характерним є наявність завдання навчального характеру, ними керуються дорослі, створюючи ту чи іншу дидактичну гру, але надаючи їм цікаву для дітей форму. Суттєвий ознака дидактичній гри – стійка структура, що відрізняє її від іншої діяльності. Структурні компоненти дидактичній гри: ігровий задум, ігрові дії і правил.

Зміст ігрової діяльності у дошкільних навчальних закладах визначається вимогами Базового компоненту дошкільної освіти, програмами розвитку дітей дошкільного віку «Дитина», «Впевнений старт», які спрямовані на збалансований розвиток дитини, формування елементарних форм її життєвої компетентності, реалізацію власного природного потенціалу, індивідуалізацію особистісного становлення [9, с. 6].

Окрему групу дидактичних ігор становлять конструктивні ігри.

Т. Поніманська розглядає конструктивні ігри як різновид творчої гри, оскільки, крім певних знань, моторних, сенсорних навичок, моральних і вольових якостей, вони потребують активної роботи дитячої уяви, нешаблонного мислення, уміння знаходити оригінальні рішення, вміти ініціативно діяти у незвичних ситуаціях. Під час конструктивних ігор усі ці якості динамічно розвиваються і випробовуються дітьми в єдності і взаємодії [9].

На думку З. Ліштван, під час конструктивної діяльності формуються такі

важливі якості особистості, як самостійність, ініціативність, організованість, цілеспрямованість, наполегливість, у дітей розвивається інтерес до будівництва, формуються уявлення про процес зведення споруд та готові споруди.

Конструювати старші дошкільники вчаться на спеціальних заняттях, під час самостійної ігрової діяльності. Як рекомендує 3. Ліштван, набуття цих навичок має передбачати поступове, логічно вмотивоване ускладнення вимог

до дитини [4].

В. Горбатих вказує на важливе значення конструктивної гри, яка допомагає розкрити перед дитиною практичне призначення конструювання, закріпити у неї вміння та навички, отримані на заняттях з конструювання [2].

Конструктивні ігри більше, ніж інші види ігор, наближені до творчої продуктивної діяльності дорослих. За твердженням психолога О. Леонтьєва, вони є рубіжними у переході від ігрової до продуктивної конструктивної діяльності, їх розвиток не повинен обмежуватися створенням матеріальних умов для гри, наявністю матеріалів тощо.

Дошкільна педагогіка будується на принципі «граючись, навчаємось». Конструктивні ігри більше, ніж інші види ігор, наближені до творчої продуктивної діяльності дорослих, також вони формують в дітей перші логіко-математичні навички, незаперечним є їх вплив на розвиток у дошкільників пізнавальних здібностей, естетичного смаку, інтересу до розумової діяльності.

Самостійна конструктивна діяльність сприяє закріпленню набутих на заняттях умінь і навичок, вирішенню нових конструктивних завдань, що вимагають ініціативи та винахідливості.

Конструктивні ігри — різновид творчих ігор, у яких діти за допомогою дидактичного матеріалу самостійно конструюють явища предметного світу та навколишньої дійсності.

Конструювання – це створення моделі, побудова, повне взаєморозміщення предметів, частин, елементів. Конструювання в дошкільному віці – це різноманітні конструкції, саморобки з будівельного, природного, залишкового та інших матеріалів. Робота з різними матеріалами розвиває у дітей творчість, креативне мислення, допомагає формувати практичні вміння та навички.

Конструктивні ігри – діяльність не тільки захоплива, але й корисна, оскільки надає надзвичайно широкі можливості для розумового, морального, естетичного розвитку дитини, для її трудового виховання. При створенні будь-якої конструкції діти працюють з різними деталями, інструментами, завдяки чому розвивається дрібна моторика рук, окомір.

Робота з різними видами конструктивних матеріалів, площинними геометричними формами, папером, дрібними деталями, спонукають дітей мислити, знаходити шляхи вірішення певних проблем і завдань.

Дитяче конструювання тісно пов'язане з грою і є діяльністю, що відповідає інтересам дітей.

У дошкільній педагогіці дитяче конструювання розглядається як засіб всебічного розвитку дитини.

Конструктивні ігри виховують у дітей такі логіко-математичні здібності, як класифікація предметів, серіація предметів, оперування будівельним матеріалом тощо. Формують вміння ставити мету, планувати свою діяльність, підбирати необхідний матеріал, критично оцінювати результати своєї роботи й роботи своїх товаришів, творчо підходити до здійснення поставленої мети.

Дитяче конструювання є органічною складовою частиною навчально-виховного процесу. У ньому, як і в іграх, відбивається діяльність навколишніх факторів.

Діти в процесі навчання засвоюють, що перш ніж будувати, потрібно добре уявляти предмет, уважно й певним способом розглянути його, а вже потім, володіючи узагальненим способом дій при конструюванні подібних предметів, у певній послідовності зводити новий варіант її.

Тому при плануванні занять, особлива увага повинна приділятися не тільки тому, щоб навчити дітей споруджувати конкретні будівлі, але особливо тому, щоб ці заняття сприяли розвитку якостей особистості, розвитку розумових здібностей, довільності психічних процесів (сприйняття, пам'яті, мислення, уваги. уяви). При цьому оволодіння навичками вже не стає самоціллю. Дитина здобуває їх усвідомлено як засіб для розв’язання більш складних розумових завдань.

Конструктивна діяльність надає багаті можливості для формування інтересу до техніки, розвитку спостережливості, здобуття деяких відомостей технічного характеру, знайомства з найпростішими властивостями геометричних тіл (деталі будівельних наборів – різні геометричні тіла). Планування конструктивної діяльності старших дошкільників полягає в тому, щоб, перш ніж конструювати, добре вивчити, розглянути предмет або зразок, урахувати можливості практичного матеріалу, визначити форму основи майбутньої конструкції, її розмірів, врахувати ті умови, за допомогою яких дитина вдало та без труднощів, зумовлених зовнішніми факторами, виконає практичне завдання.

Серед дидактичних ігор з розвитку логіко-математичних уявлень дітей старшого дошкільного віку можна виокремити конструктивні ігри.

Конструктивні ігри – це ігри, за допомогою яких змодельовані математичні споруди, відношення, закономірності. До таких ігор відносяться: ігри-головоломки з викладання різних об’єктів за допомогою паличок, ґудзиків, мотузок; ігри з конструювання площинних та об’ємних геометричних фігур з паличок і пластиліну; ігри на викладання візерунків та орнаментів; ігри на викладання об’ємних фігур з спец наборів; ігри на створення з геометричних фігур образних і сюжетних зображень; ігри на збирання цілого з частин. В ході цих ігор, насамперед, потрібно застосовувати попередній аналіз умов, правил, змісту гри. В ході рішення потрібне застосування логіко-математичних методів та умовисновків [84].

Використання конструктивних ігор на заняттях з математики в дошкільних закладах зумовлено особливостями та рівнем розвитку мислення дітей 6-го року життя, а також потребою організовувати практично-пізнавальну діяльність дітей. Розумові операції (аналіз, синтез, порівняння, абстракція, узагальнення) дітей 6-го року життя пов’язуються з їхньою практичною діяльністю. Поступово у дітей старшого дошкільного віку розумові процеси набувають відносної самостійності й починають, у певних умовах, передувати їх практичній діяльності.

Виходячи з особливостей мислення дітей старшого дошкільного віку, для досягнення оптимального рівня розвитку необхідно цілеспрямовано застосовувати в навчальному процесі ДНЗ конструктивні ігри [85].

Конструктивні ігри дозволяють навчити дітей розумовим діям. Діти повинні засвоїти практичні дії з конкретним матеріалом. Потім, поступово, дії переводяться на вищий рівень і виконуються без наочності, в думці.

Конструктивні ігри виступають як джерело яскравих чуттєвих образів, необхідних для усвідомлення відповідних об’єктів, властивостей, відношень.

Будь-яка конструктивна гра несе в собі певне розумове навантаження, частіш за все замасковане цікавим сюжетом, зовнішніми даними, умовами гри. Розумові задачі (скласти фігуру, видозмінити її, знайти шлях рішення) реалізуються засобами гри. Розвиток кмітливості, винахідливості, ініціативи здійснюється в процесі активної розумової діяльності побудованої на безпосередньому інтересі дітей до гри.

Свої конструкції дитина призначає для практичного використання в грі: гараж для автомобілів, будинок для ляльок, при цьому автомобілі, ляльки, тварини повинні розміщатися в будівлі. Практичне призначення будівлі вчить дітей вирішувати конструктивні завдання з урахуванням призначення будівлі, кількості наявного матеріалу, його властивостей. Все це можливо виконати лише при наявності певних знань, які допоможуть попередньо розрахувати розмір будівлі, необхідну кількість іграшок, допоможуть зробити будівлю міцною. Ці знання дитина здобуває на заняттях у процесі навчання, провідна роль у якому належить вихователеві.

Конструктивна діяльність, сприяючи практичному пізнанню властивостей геометричних тіл і просторових відносин, розвиває в дітей стереометричні уявлення. Учителі постійно відзначають, що при вивченні геометрії й стереометрії в школі виникає багато утруднень саме тому, що ці уявлення в дітей дуже бідні.

Конструюючи, діти засвоюють такі слова, геометричні назви (наприклад: брусочок, пластина, кубик, піраміда й т.д.), які в інших видах діяльності майже не вживаються, але в школі їм будуть дуже потрібні. Цікавість логіко-математичному матеріалу придають ігрові елементи, які містяться в кожній конструктивній грі, будь-то «Шахова дошка» чи «Палички Кюізенера».

Конструктивні ігри можна згрупувати за логічними способами, на розвиток яких вони спрямовані:

порівняння («Дослідник». «Знайди вирізані клаптики», «Порівняй фігуру», «Чим схожі і чим відрізняються?»);
узагальнення («Один – зайвий», «Назви одним словом»);
систематизація («Продовж ряд предметів», «Заповни матрицю»);
змістове співвідношення («Асоціації») [86].

Кожна гра вирішує конкретне завдання щодо удосконалення логіко-математичних умінь у дітей старшого дошкільного віку. Широке використання конструктивних ігор на заняттях з математики дають дитині можливість не тільки засвоювати логіко-математичні поняття, а й досягати високого рівня розвитку пізнавальних процесів (сприйняття, увага, пам’ять, уява, образне і асоціативне мислення, творчі здібності, фантазія). За допомогою цих ігор дитина набуває навичок моделювання, виховуються такі якості як самостійність, наполегливість, посидючість; розвивається дрібна моторика, сенсорний апарат.

Отже, можна дійти висновку, що конструктивні ігри сприяють всебічному розвитку дитини-дошкільника та є необхідним підґрунтям для подальшого успішного навчання в школі.

Стан логіко-математичного розвитку дітей старшого дошкільного віку в сучасних ЗДО

Інформатизація світового простору, розквіт наноіндустрії й Інтернет-комунікативних технологій, значне ускладнення соціальних відносин зумовлює нові вимоги до системи освіти, у тому числі й дошкільної. У Національній стратегії розвитку освіти України у XXI столітті, Законі України «Про дошкільну освіту» наголошено на важливості розробки освітніх технологій, спрямованих на розвиток у дитини найбільш продуктивних видів і форм мислення.

Оновлення змісту навчання у початковій школі призвело до введення у курс математики вже в першому класі буквеної символіки, найпростіших алгебраїчних операцій, відрізків і дій над ними, що потребує сформованості логіко-математичних понять у вихованців дошкільних навчальних закладів, володіння логікою розумових дій у процесі пізнавальної діяльності.

У наукових дослідженнях доведено спроможність дітей старшого дошкільного віку розуміти нескладні за змістом наукові поняття (Л. Виготський, П. Гальперін, Є. Голант, Є. Зейлігер, Є. Кабанова-Меллер, З. Калмикова, О. Леонтьєв, Н. Менчинська, І. Равич-Щербо, С. Рубінштейн, Н. Тализіна, А. Усова), виявлені суттєві зв’язки дійсності, які є доступними дошкільникам у предметно-чуттєвій пізнавальній діяльності (Л. Венгер, О. Запорожець), розкрито особливості засвоєння дошкільниками узагальнень (І. Домашенко, С. Ніколаєва, Ф. Фрадкін, О. Цеханська), ґенезу поняття «число» й особливості усвідомлення дітьми числових абстракцій (О. Астряб, М. Вовчик-Блакитна, П. Гальперін, В. Давидов, Г. Костюк).

Вивчено формування у дошкільників операцій рахунку (О. Грибанова, Г. Леушина, М. Макляк, Н. Менчинська, Н. Непомняща, О. Усова), особливостей сприйняття геометричних фігур і форм об’єктів (З. Богуславська, О. Запорожець, Г. Кислюк, Є. Корзакова, Л. Пеньєвська, А. Рузська, В. Сохіна), освоєння величини предметів і формування просторових уявлень (В. Котирло, Т. Мусейбова), розроблено найоптимальніші форми і методи навчання дошкільників (Л. Артемова, А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Грама, Е. Карпова), складено низку методичних посібників, які спрямовані на розвиток логічного, творчого мислення дітей дошкільного віку в процесі формування математичних понять (Г. Леушина, З. Лебедєва, Л. Метліна, З. Михайлова, А. Столяр, К. Щербакова та ін.), досліджено методику реалізації індивідуально-диференційованого підходу в процесі формування у дітей дошкільного віку математичних уявлень (Н. Баглаєва, Т. Степанова), створено ефективні методики формування елементарних математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку (А. Бєлошиста, О. Брежнєва, Л. Гайдаржийська, Л. Зайцева, О. Фунтікова).

Дошкільна дидактика накопичила певний досвід використання різних методів навчання в роботі з дітьми дошкільного віку. В період становлення суспільного дошкільного виховання на розвиток методики формування елементарних логіко-математичних уявлень вплинули методи навчання математиці в початковій школі. У практику роботи дитячих садків увійшли монографічний метод А. Грубе і обчислювальний метод (метод вивчення дій).

Працюючи з дошкільниками, Є. Тихеєва внесла багато нового в розробку методів навчання дітей. Складені нею ігри-заняття поєднували в собі слово, дію і наочність. У 30-ті роки ідею використання ігор в навчанні дошкільників рахунку обгрунтовувала Ф. Блехер.

Істотний внесок в розробку дидактичних ігор і включення їх в систему навчання дошкільників математики внесли Т. Васильева, Т. Мусейібова, А. Сорокина, Л. Сисуєва, Е. Удальцова та ін. Починаючи з 50-х рр. в навчанні дітей все частіше використовують практичні методи (Г. Леушина). Вона розглядала практичні методи в системі інших (словесних і наочних) методів. Саме з практичних дій з наочними множинами починається знайомство дітей з елементарною математикою. Це було доведено в дослідженнях як Г. Леушиной, так і її учнів [57].

Логіко-математичний аспект пізнавального розвитку дошкільників має на меті формування логіко-математичної компетентності дітей і реалізується на основі створення й утримання сталого інтересу до логіко-математичної діяльності. Він базується на вікових особливостях пізнавального розвитку дошкільників, передбачає поступове формування у них умінь мислити, обґрунтовувати і доводити правильність власних міркувань, розв'язувати нестандартні ситуації.

Багатовекторне спрямування логіко-математичного розвитку інтегрується з усією дитячою життєдіяльністю (при розгляданні та описі предметів, підготовці форм для ліплення й аплікації, в малюванні та конструюванні, настільних конструкторських іграх, іграх - головоломках, при виготовленні схем, простих планів, моделей чи макетів, у творчих іграх тощо) .[12, 7-9]

Підготовка в дошкільному віці з формування логіко-математичної уяви дуже важлива з психологічної точки зору. У цей період дитина поступово адаптується до нового бачення світу і привчається до специфіки кількісної оцінки навколишньої дійсності.

Поняття «кількість» є опосередкованим, його усвідомлення і вичленення відбувається тоді, коли дитина вчиться бачити окремі деталі «цілісного» об'єкту або окремі елементи множини як «цілісної» групи. Для становлення такого бачення необхідна спеціальна цілеспрямована підготовка (виховання). Для успішного становлення адекватного сприйняття кількісних і просторових характеристик у дитини в достатній мірі повинна сформуватися операція аналізу, що дозволяє успішно проводити виділення потрібної характеристики даного явища і абстрагування від інших, неістотних для даного процесу ознак. Операція аналізу формується в нерозривному зв'язку з операцією синтезу, а якість їх сформованості значною мірою залежить від технології їх формування. При цьому виявлення схожості і відмінності форм і кількісних характеристик об'єктів і груп об'єктів вимагає від дитини уміння проводити операції абстрагування від неістотних ознак, порівняння і узагальнення виділених ознак, проведення аналогії з вже відомими і освоєними поняттями і діями.

Таким чином, найважливішим підсумком логіко-математичної підготовки дитини є не тільки і не стільки накопичення певного запасу наочних знань і умінь, скільки розумовий розвиток дитини, формування у неї необхідних специфічних пізнавальних і розумових умінь, які є базовими для успішного засвоєння надалі логіко-математичного і будь-якого іншого узагальненого змісту.

Дитина дуже багато може засвоїти в перші роки життя. Період дошкільного дитинства щодо всього життя людини недовгий, але дуже насичений пізнанням. Великий потік інформації, який обрушує на маленьку людину навколишнє життя. На багато питань він знаходить відповідь, йдучи шляхом проб і помилок, осягаючи закономірності: у вузький отвір не можна втиснути об'ємний предмет; щоб м'яч далі котився, потрібно його сильніше ударити. І багато що, багато що інше.

Джерелом пізнання дошкільника є також особистісний досвід. Спонтанно накопичений особистісний і інтелектуальний досвід може бути значним, але не впорядкованим, неорганізованим. Спрямувати його на користь дитини повинен педагог, який не тільки знає, чому учити дитину, але і як учити, щоб навчання було таким, що розвиває.

Зміст математичної підготовки направлений на розвиток і формування логіко-математичних уявлень і здатностей, логічного мислення, розумової активності, кмітливості, тобто уміння робити прості думок, користуватися граматично правильними оборотами мови .[32, 98-101]

У логіко-математичній підготовці, передбаченою програмою, разом з навчанням дітей рахунку, розвитком уявлень про кількість і число в межах першого десятка, діленню предметів на рівні частини велика увага приділяється операціям з наочним матеріалом, проведенню вимірювань за допомогою умовних мірок, визначенню об'єму рідких і сипких тіл, розвитку окоміру дітей, їх уявлень про геометричні фігури, про час, формуванню розуміння просторових відносин. На заняттях з математики вихователь реалізує не тільки освітні завдання, але і вирішує виховні. Педагог знайомить дошкільників з правилами поведінки, виховує у них старанність, організованість, звичку до точності, стриманість, наполегливість, цілеспрямованість, активне відношення до власної діяльності.

Роботу з розвитку у дітей елементарних логіко-математичних уявлень вихователь організовує на заняттях і поза заняттями: вранці, вдень під час прогулянок, увечері, 2-3 рази на тиждень. Педагоги всіх вікових груп повинні використовувати всі види діяльності для закріплення у дітей логіко-математичних знань. Наприклад, в процесі малювання, ліплення, конструювання у дітей закріплюються знання про геометричні фігури, число і розмір предметів, про їх просторове розташування; просторові уявлення, рахункові навики, порядковий рахунок - на музичних і фізкультурних заняттях, під час спортивних розваг. У різних рухливих іграх можуть бути використані знання дітей про вимірювання умовними мірками величин предметів.

Велике місце в роботі з дітьми всіх вікових груп займають методи розвиваючого навчання. Це і систематизація пропонованих ним знань, використання наочних засобів (еталонних зразків, простих схематичних зображень, предметів-замінників) для виділення в реальних предметах і ситуаціях різних властивостей і відносин, застосування загального способу дії в нових умовах.

Л.В. Занков стверджував, що педагоги, добираючи наочний матеріал, повинні дотримуватися таких вимог: достатня кількість предметів, використовуваних на занятті; різноманітність предметів за розмірами (великі і маленькі); обігрування з дітьми всіх видів наочності до заняття в різні відрізки часу, з тим, щоб на занятті їх привертала тільки логіко-математична сторона, а не ігрова (при обігруванні ігрового матеріалу потрібно вказати дітям його призначення); динамічність (діти діють із запропонованому їм предметом відповідно до завдань вихователя, тому предмет повинен бути міцним, стійким, щоб його можна було переставити, перенести з місця на місце, узяти в руки); художнє оздоблення.

Наочний матеріал повинен привертати дітей естетично, він викликає у дітей бажання займатися з ними, сприяє організованому проведенню занять і хорошому засвоєнню матеріалу [48, 83-86].

Для розумового розвитку дошкільників велике значення мають заняття з розвитку елементарних логіко-математичних уявлень. На заняттях з цього розділу програми діти не тільки займаються засвоєнням навиків рахунку, рішенням і складанням простих арифметичних завдань, але і знайомляться з геометричними формами, поняттям множини, вчаться орієнтуватися в часі і просторі. На цих заняттях в значно більшій мірі, ніж на інших, інтенсивно розвивається кмітливість, логічне мислення, здатність до абстрагування, виробляється лаконічна і точна мова. Програма виховання і навчання в ЗДО «Дитина» передбачає наступний зв'язок з програмою по цій дисципліні для 1 класу школи. Якщо дитина не засвоїла яке-небудь правило або поняття, то це неминуче спричинить її відставання на заняттях по математиці в школі.

Завдання вихователя на занятті з математики – включити всіх дітей в активне і систематичне засвоєння програмного матеріалу. Для цього він, перш за все, винен добре знати індивідуальні особливості дітей, відношення їх до таких занять, рівень їх логіко-математичного розвитку і ступінь розуміння ними нового матеріалу. Індивідуальний підхід в проведенні занять по математиці дає можливість не тільки допомогти дітям в засвоєнні програмного матеріалу, але і розвинути їх інтерес до цих занять. Забезпечити активну участь всіх дітей в загальній роботі, що веде за собою розвиток їх розумових здатностей, уваги, попереджає інтелектуальну пасивність у окремих хлоп'ят, виховує наполегливість, цілеспрямованість і інші вольові якості. Вихователь повинен піклуватися про розвиток у дітей здатностей до проведення рахункових операцій, навчити їх застосовувати отримані раніше знання, творчо підходити до вирішення запропонованих завдань. Всі ці питання він повинен вирішувати, враховуючи індивідуальні особливості дітей, що виявляються на заняттях по математиці [56, 29-37].

У старшому дошкільному віці основна увага приділяється розвитку у дітей умінь самостійно аналізувати різні об'єкти, порівнювати їх, узагальнювати. З цією метою використовуються 8—10 об'єктів. Різноманітні вправи сприяють вдосконаленню уміння класифікувати предмети; виділяти їх істотні ознаки, підставу класифікації і серіації; простежувати зміни в розташуванні об'єктів у зв'язку із зміною підстави класифікації або серіації. Наприклад, розкладали стовпчики по висоті, потім по товщині, за кольором, вазі і так далі Кожен предмет при цьому займає певне місце залежно від наявності в нім тієї або іншої якості. Діти виділяють різноманітні властивості об'єктів, проявляючи при цьому самостійність в оцінці, віднесенні об'єктів до певного класу. Найбільш успішна подібна діяльність в ігрових вправах на пошук зайвого, не дістає, наступного у ряді об'єкту, в широко відомих іграх з обручами і ін.

Геометричні фігури, протяжності і об'єми, маса об'єктів, сила, глибина стають предметом вивчення і самостійної дослідницької діяльності дітей.

У старшому дошкільному віці удосконалюються кількісні уявлення. Діти порівнюють числа, використовують їх для оцінки величини: тимчасової тривалості, ваги, довжини і так далі Освоюють рахунок, арифметичні дії в доступному кожній дитині межі. Самостійне використання дітьми цифр, знаків: =, > (більше), < (менше), + — слід вважати природним. Потрібно забезпечити дітей матеріалами і іграми для відповідних вправ.

В процесі спеціальних ігор і вправ діти освоюють елементи логіки математики. У них складається уявлення відносинах, еквівалентності, збереженні, алгоритмах, розбитті множин і ін.

Пропоновані педагогам гри, ігрові вправи, включені в певну систему освітньої роботи з дітьми, сприятимуть розвитку у дітей уваги, пам'яті, уяви, творчих проявів, самостійності, особистісної незалежності. Вони представлені у вигляді ігрових занять, об'єднаних єдиним цікавим сюжетом, що повинне викликати у дітей активність і інтерес до подальшої аналогічної діяльності.

Пропоновані ігрові заняття — лише одна з форм організації дітей, метою якої є розвиток логіко-математичних здатностей дітей [67, 111-116].

Важливу роль займає організація самостійної дитячої діяльності в спеціально організованому розвиваючому середовищі. У вільному використанні у дітей — цікаві ігри, ігрові матеріали і допомога, такі як «Зроби сам», «Унікуб», «Кубики для всіх», «Дроби», «Палички Кюізенера», «Блоки Дьєнеша» та ін.

Створюються умови для зосередження дітей, захоплення їх математичними і логічними іграми, успішного освоєння їх, що стимулює пізнавальну активність.

Саме у самостійній діяльності дитина усвідомлено сприймає ігрове завдання, цілеспрямовано вирішує її, вибирає шляхи і способи досягнення результату, розмовляє з однолітками і педагогом, висловлюється з приводу ігрових дій, суть гри і так далі У вільній діяльності дитина має в своєму розпорядженні час для освоєння нових ігрових і учбових дій, самостійний в подоланні супутніх цьому процесу труднощів. Він поступово оволодіває умінням співвідносити мету і результат, елементами самоконтролю, адекватною оцінкою своїх дій і результату.

Педагог, незалежно від характеру ігрової діяльності, її призначення (вільна або організована), спрямовує процес пізнання дитиною логіко-математичних уявлень (відносин і залежностей), включаючись безпосередньо в гру, придумування схем і планів, карт подорожей і пошуку кладів, розвиток подій в часі, виконання найрізноманітніших дитячих бажань, збагачуючи при цьому представлення дітей.

У організації процесу пізнання в старшому дошкільному віці особлива увага педагога направлена на з'ясування того, наскільки активна дитина в сприйнятті учбового завдання, організації учбових| дій, направлених на рішення, оволодіння елементами самоконтролю і самооцінки. Тільки при поступовому успішному включенні дітей в повноцінну, доступну зросту інтелектуальну діяльність реалізуються ідеї розвиваючого навчання [78, 83-86].

У змістовних іграх, на заняттях педагог сприяє розвитку у дітей:

— інтересу до вирішення пізнавальних, творчих завдань, до різноманітної інтелектуальної діяльності;

— образного і логічного мислення, умінь сприймати і відображати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати, видозмінювати і т. д.;

— довільної уваги; уміння використовувати прийоми мнемотехніки;

— здатності до встановлення математичних зв'язків, закономірностей, порядку проходження, взаємозв'язку арифметичних дій, знаків і символів, відносин між частинами цілого, чисел, вимірювання і др.;

— прагнення до творчого процесу пізнання і виконання строгих дій з алгоритму, самовираження в активній, цікавій, змістовній діяльності.

Математика – це явище загальнолюдської культури. Залучення до неї - це, перш за все, залучення до культурних цінностей і, таким чином, її роль абсолютно безумовна в розвитку особистості дитини.

З іншого боку, благополуччя цієї особистості багато в чому залежить від адекватності її поведінки сучасним умовам існування в соціумі (тобто сучасному суспільстві), від її підготовленості до існування в цьому соціумі. Математика сьогодні – це одна з найбільш життєво важливих областей знання сучасного людства, вона украй необхідна для існування в цивілізованому людському суспільстві. Повсюдне використання техніки, у тому числі і комп'ютерною, вимагає від індивіда певного мінімуму математичних знань і уявлень для того, щоб забезпечити йому відчуття комфортності на нашому все більш і більш високотехнічному світі.

З раннього дитинства і до самої старості людина так чи інакше пов'язана з математикою (навіть набір телефонного номера вимагає знання цифр і вміння запам'ятовувати цифрові послідовності). Дитина зустрічається з математикою вже в ранньому дитинстві.

Існують різні погляди на об'єм і якість цього необхідного для соціалізації мінімуму. Вирішення проблеми створення оптимального курсу математики для загальноосвітньої школи є на сьогодні настільки дискусійним, що безпосередній «реалізатор» результатів таких дискусій - вчитель виявився чи не похороненим цим «дев'ятим валом» підручників і програм, які обрушилися на нього в останнє десятиліття шкільної «свободи слова». Досить сказати, що на сьогодні існує не менше п'ятнадцяти варіантів підручників із математики для початкових класів і майже всі вони рекомендовані міністерством до використання в учбовому процесі.

Дошкільна математична освіта безпосередньо пов'язана з процесом навчання математиці в початковій школі і тому даний «дев'ятий вал» неминуче починає захльостувати дошкільну освітню ланку, що і спостерігається останнє десятиліття, відмічене появою небувалої кількості альтернативних дошкільних комплексних і парціальних (однопредметных) програм, у тому числі і в навчанні математиці.

Практика показала, що стихійне формування передматематичних уявлень у дітей дошкільного віку відбувається, але ці уявлення формуються на життєвому рівні, і, як правило, прикладені до вельми обмеженого набору ситуацій. Наукове ж знання раціональне, усвідомлено, додається до різних багатообразних ситуацій, оскільки має узагальнений характер. Отримати такі знання дитина може тільки при спілкуванні із спеціально організованим матеріалом під безпосереднім керівництвом носія цих знань.

Така передматематична підготовка дуже важлива не стільки з наочної, скільки з психологічної точки зору. У цей період дитина поступово адаптується до нового бачення світу і привчається до специфіки кількісної оцінки навколишньої дійсності. З погляду психології сприйняття характеристика «кількість» є опосередкованою, її усвідомлення і вичленення відбувається тоді, коли дитина научається бачити окремі деталі «цілісного» об'єкту або окремі елементи множини як «цілісної» групи.

Не випадково всі психологічні тести готовності шестирічної дитини до школи побудовані на визначенні адекватності сприйняття ним не кількісних характеристик, а форми: її розпізнаванні і відтворенні. Вимоги до визначення ним кількісних характеристик (рахунок, число) зазвичай привносяться додатково ініціативою шкільних вчителів, що проводять прийом дітей в школу, те ж саме можна сказати про маніпулювання числовими характеристиками множин або об'єктів (арифметичні дії, вирішення завдань).

При цьому для успішного становлення сприйняття вказаних характеристик (кількісних і просторових) у дитини в достатній мірі повинна сформуватися операція аналізу, що дозволяє успішно проводити виділення потрібної характеристики даного явища і абстрагування від інших, неістотних для даного процесу ознак. Наприклад, при рішенні арифметичної задачі важливі тільки кількісні характеристики об'єктів і тип зв'язку між ними, характер же об'єктів є неістотною ознакою. При нерозумінні цього дитина підходить до кожного завдання як до самостійної проблеми, не бачачи спільності завдань «про зайчиків» і «про редиски».

Становлення ж операції аналізу, як доведено психологами, не є самостійним і таким, що тим більше швидко йде, не вимагає корекції процесом. Операція аналізу формується в нерозривному зв'язку з попередньою нею операцією синтезу, а якість їх сформованості значною мірою залежить від технології їх формування. При цьому виявлення схожості і відмінності форм і кількісних характеристик об'єктів і груп об'єктів вимагає від дитини уміння проводити операції абстрагування від неістотних ознак, порівняння і узагальнення виділених ознак, проведення аналогії з вже відомими і освоєними поняттями і діями і тому подібне.

Таким чином, найважливішим підсумком передматематичної підготовки дитини є не тільки і не стільки накопичення певного запасу наочних знань і вмінь, скільки розумовий розвиток дитини, формування у неї необхідних специфічних пізнавальних і розумових умінь, які є базовими для успішного засвоєння надалі математичного і будь-якого іншого узагальненого змісту.

Можна з упевненістю стверджувати, що особлива важливість передматематичного періоду полягає в тому, що в цей час повинне пройти становлення і розвиток основних логічних прийомів розумової діяльності, що у поєднанні з необхідним рівнем розвитку дрібної моторики забезпечить дитині оптимальний стартовий рівень для безпосереднього знайомства і операції арифметичним матеріалом, цілком і що повністю замикається на операцію чисельними характеристиками множин, об'єктів і ситуацій (завдання).

Хороший розвиток дрібної моторики саме в передматематичний період важливий тому, що в школі, у зв'язку із специфікою змістовного вирішення курсу математики в початкових класах (перевага арифметичного матеріалу), дитина дуже рано стикається з листом цифр і з перших же днів повинна працювати в зошиті з дрібною кліткою. Вчителі - практики знають, що дитина загалом і в цілому може непогано розуміти матеріал, але із-за проблеми з листом цифр і інших математичних записів часто отримує незадовільні відмітки, що, у свою чергу, погано впливає на бажання дитини займатися цим предметом.

Якщо ж поганий розвиток моторики супроводжується недоліками розвитку уваги і пам'яті, то це часто приводить до загального відставання в предметі. При цьому обумовлено дане відставання проблемами, що фактично не мають відношення безпосередньо до самої математики як до учбового предмету. Таким чином, на одностайну думку шкільних вчителів, багато проблем навчання математиці в школі було б знято при якісно і методично грамотно організованому передматематичному періоді підготовки дитини.

Передматематична підготовка дитини в Україні традиційно велася широкою мережею дошкільних установ по спеціально розроблених і офіційно затверджених єдиних програмах дошкільної освіти.

Основною метою математичної освіти дошкільників було формування елементарних математичних уявлень і підготовка до школи. Розробником методики роботи за цією програмою, що багато років не допускала в дитячих садах ніякої альтернативи, була Л. Метліна, учениця і послідовниця Г. Леушиної (1955, 1961, 1974), відомого радянського педагога - фахівця з питань дошкільного навчання математики, автора монографії «Навчання рахунку в дитячому саду» (1961). Як видно з назви, основною метою передматематичного періоду Г. Леушина вважала навчання дитини навичок рахунку. Авторкою було написане перший навчальний посібник для педвузів «Формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку» (1974) для спеціальності «Дошкільна педагогіка і психологія» педагогічних інститутів.

Л. Метліна продовжила і розвинула цю тенденцію. Її книга «Заняття по математиці в дитячому саду» витримала з 1977 року декілька видань, і довгі роки була єдиною і основною допомогою для вихователя в організації навчання математиці дошкільників, що нагадує нам ситуацію з навчальними посібниками по математиці для початкових класів М. Моро, М. Байтовою та ін., що є «традиційними».

Таким же традиційним для системи ЗДО є зазначена вище допомога Л. Метліної. Головною метою передматематичної освіти, позначеною автором в методичній записці, була підготовка дітей до школи, яку автор трактувала характерним для того періоду чином:

«Робота по формуванню у дошкільників елементарних математичних уявлень - найважливіша частина їх загальної підготовки до школи. У зв'язку з переходом до навчання дітей з шести років увага до цієї роботи повинна бути посилене. Вона починається з другої молодшої групи.

Відсутність чіткого розмежування цілей дошкільної логіко-математичної підготовки з цілями шкільними, приводить до того, що в практичній діяльності вихователі і батьки часто намагаються механічно дублювати ці цілі, причому, у зв'язку з методичною непідготовленістю до розвиваючого навчання математиці, реально зводять процес математичної освіти дитини до заучування мінімального об'єму логіко-математичних знань напам'ять (склад числа, рахунок, табличне додавання і віднімання в межах 10, вирішення деяких типових завдань). При цьому подібний стан речей на практиці не змінюється вже більш за півстоліття, не дивлячись на появу великої кількості альтернативних програм логіко-математичної освіти дошкільників.

Знання у вигляді способів дій і відповідних ним уявлень дитина отримує спочатку поза грою, в іграх лише створюються сприятливі умови для їх уточнення, закріплення, систематизації. Структура більшості дидактичних ігор не дозволяє повідомити дітям нові знання, проте це не означає що в принципі таке неможливе [41, 24-37]

В даний час розроблена система так званих повчальних ігор. На відміну від тих, що існують вони дозволяють формувати у дітей принципово нові знання, які не можна отримати безпосередньо з навколишньої дійсності, оскільки їх змістом є абстрактні поняття математики. Основною їх метою є підготовка мислення дошкільника до сприйняття фундаментальних математичних понять: «множина і операції над множинами», «функція», «алгоритм» і так далі В цих іграх використовується специфічний дидактичний матеріал, підібраний по певних ознаках. Моделюючи логіко-математичні поняття, він дозволяє виконувати логічні операції: розбиття множини на класи, відшукання об'єктів по необхідних і достатніх критеріях і так далі Ігри, зміст яких орієнтований на формування логіко-математичних понять, сприяють абстрагуванню в розумовій діяльності, учать оперувати узагальненими уявленнями, формують логічні структури мислення [3, с. 94].

Дидактичні ігри виконують повчальну функцію успішніше, якщо вони застосовуються в системі, що припускає варіативність, поступове ускладнення і за змістом, і по структурі, зв'язок з іншими методами і формами роботи по формуванню елементарних логіко-математичних уявлень.

При підборі дидактичних ігор для занять, індивідуальної роботи з дітьми вихователь звертається до різноманітних джерел, використовує народні і авторські ігри, з предметами і без них.

Дидактичні ігри можуть застосовуватися як один з методів проведення занять, індивідуальної роботи, бути формою організації самостійної пізнавальної діяльності дітей.

Гра як метод навчання і формування елементарних логіко-математичних уявлень припускає використання окремих елементів різних видів ігор (сюжетно-ролевий, гри-драматизації, рухомої і т. д.), ігрових прийомів (сюрпризний момент, змагання, пошук і т. д.), органічне поєднання ігрового і дидактичного початку у вигляді керівної, повчальної ролі дорослого і зростаючій пізнавальній активності і самостійності дитини [11, с. 118-119].

Забезпечити всебічну логіко-математичну підготовку дітей можливо за вмілого поєднання ігрових методів і методів прямого навчання. Хоча зрозуміло, що гра захоплює дітей, не перенавантажує їх розумово і фізично. Поступовий перехід від інтересу дітей до гри до інтересу до учіння абсолютно природно [13, 102].

Наочні і словесні методи в навчанні математиці не є самостійними. Вони супроводять практичним і ігровим методам. Але це зовсім не зменшує їх значення в логіко-математичному розвитку дітей.

До наочних методів навчання відносяться: демонстрація об'єктів і ілюстрацій, спостереження, показ, розгляд таблиць, моделей. До словесних методів відносяться: розповідь, бесіда, пояснення, пояснення, словесні дидактичні ігри [13, с. 99 - 100].

1. Демонстрація вихователем способу дії у поєднанні з поясненням. Це основний прийом навчання, він носить наочно-дієвий характер, виконується за допомогою різноманітних дидактичних засобів, дає можливість формувати навики і уміння у дітей. До нього, як правило, пред'являють наступні вимоги:

- чіткість, «покрокова» розчленована демонстрації;

- узгодженість дій із словесними поясненнями;

- точність, стислість і виразність мові, супроводжуючій показ способів дії;

- активізація сприйняття, мислення і мови дітей.

Цей прийом найчастіше використовується при повідомленні нових знань.

2. Інструкція по виконанню самостійних завдань (вправ). Прийом пов'язаний з показом вихователем способів дії і витікає з нього. Інструкція повідомляє, що, як і в якій послідовність треба робити, щоб вийшов необхідний результат.

У старших групах інструкція носить цілісний характер, дається повністю до виконання завдання.

3. Пояснення, роз'яснення, вказівки. Ці словесні прийоми використовуються вихователем при демонстрації способів дії або в ході виконання дітьми завдання, щоб попередити помилки, подолати утруднення і так далі Вони повинні бути короткими, конкретними, живими і образними [13, 119].

«Слово – скло», - наголошував лінгвіст А. Потебня. Через слово повинно завжди просвічувати його наочний зміст. Тому слово вихователя повинне бути завжди ясним і точним [4, 146].

4. Питання до дітей. Це один з основних прийомів формування елементарних логіко-математичних уявлень у дітей у всіх вікових групах. Вони можуть бути:

- репродуктивно - мнемічні (Що це таке? Якого кольору прапорці? І т. д.)

- репродуктивно - пізнавальні (Скільки буде на полиці кубиків, якщо я поставлю ще один? І т. д.)

- продуктивно - пізнавальні (Що треба зробити, щоб кружків стало порівну? І т. д.) [8, 43].

Питання активізують сприйняття, пам'ять, мислення, мова дітей. При формуванні елементарних логіко-математичних уявлень зазвичай використовується серія питань, починаючи від більш простих, направлених на опис конкретних ознак, властивостей предметів, результатів практичних дій, тобто констатуючих факти, до складніших, таких, що вимагають встановлення зв'язків, відносин, залежностей, їх обгрунтування і пояснення, використання простих доказів. Найчастіше такі питання задаються після демонстрації зразка вихователем або виконання завдання дитиною [6, 76].

Деякі основні вимоги до питань вихователя як методичного прийому:

- точність, конкретність і лаконізм;

- логічна послідовність;

- різноманітність формулювань, тобто про одне і те ж слід питати по-різному;

- оптимальне співвідношення репродуктивних і продуктивних питань залежно від віку дітей, матеріалу, що вивчається;

- питання повинні будити думку дитини, розвивати її мислення, примушувати замислюватися, аналізувати, порівнювати, зіставляти, узагальнювати;

- кількість питань повинна бути невеликою, але достатньою, щоб досягти поставлену дидактичну мету;

- слід уникати питань, що підказують і альтернативних.

Питання слід розглядати як ефективний засіб активізації пізнавальної діяльності дітей. Вони пропонуються зазвичай всій групі, а відповідь дає одна дитина. В окремих випадках можливі і групові відповіді, що характерний для молодших дошкільників.

Старших дошкільників необхідно вчити формулювати питання самостійно. Педагог учить правильно формулювати питання за наслідками безпосереднього порівняння окремих предметів, груп предметів і т. д., при цьому діти успішніше оволодівають умінням ставити питання в тих випадках, коли вони адресуються конкретній особі - вихователеві, товаришеві, батькам.

На основі аналізу і синтезу дітей підводять до узагальнень, в яких зазвичай підсумовуються результати спостережень і дій. Цей прийом направлений на усвідомлення кількісних, просторових і тимчасових відносин, виділення головного і істотного. Узагальнення проводиться зазвичай в кінці кожної частини заняття, а також і в кінці всього заняття з провідною роллю вихователя.

Порівняння, аналіз, синтез, узагальнення здійснюється на наочній основі із залученням різноманітних дидактичних засобів. Спостереження, практичні дії з предметами, віддзеркалення їх результатів в мові, питання до дітей є зовнішнім виразом цих методичних прийомів, які тісно між собою зв'язані і використовуються комплексно.

Для дитини дошкільного віку оптимальними є речове моделювання (конструювання) і графічне моделювання (малюнок, схема). При цьому, чим молодше дитина, тим значиміше перший вид моделювання. Ця моделююча конструктивна діяльність дозволяє побудувати наочну, сенсорну сприйману модель поняття, що вивчається, або відношення, що надзвичайно важливе як з погляду психологічних особливостей дітей молодшого віку, так і з погляду процесу засвоєння понять [1, 234].

Широко використовуються моделі при формуванні: тимчасових уявлень (наприклад, модель частин доби, тижні, роки, календар); кількісних уявлень (наприклад, числова драбинка), числова фігура і т. д.); просторових уявлень (наприклад, моделі геометричних фігур і т. д.).

Використання моделей і моделювання природно повинне поєднуватися з іншими прийомами навчання, при цьому вихователь, володіючи різноманітними методами і прийомами, має на увазі головне завдання їх використання і творчого застосування – здійснення передматематичної підготовки дошкільників [11, 123-124].

Таким чином, за два роки до школи можна зробити значущий вплив на розвиток логіко-математичних здатностей дошкільника. Навіть якщо дитина не стане неодмінним переможцем математичних олімпіад, проблем з математикою у неї в початковій школі не буде.

У межах нашого наукового дослідження ми здійснили аналіз програм щодо логіко-математичного розвитку дітей старшого дошкільного віку.

Відтак, звернемося до державного документа — Базового компонента дошкільної освіти. В освітній лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» Базового компонента дошкільної освіти в Україні розкрито зміст освіти дошкільника за основними для цього віку складовими – сенсорні еталони, пізнавальна активність, сенсорно-пізнавальна компетенція, елементарні математичні уявлення, математична компетенція. Кожна з них сама по собі важлива для становлення особистості дошкільника, його логіко-математичного розвитку.

Конструктивні ігри – це ігри, за допомогою яких змодельовані математичні споруди, відношення, закономірності.

До таких ігор відносяться: ігри-головоломки з викладання різних об’єктів за допомогою паличок, ґудзиків, мотузок; ігри з конструювання площинних та об’ємних геометричних фігур з паличок і пластиліну; ігри на викладання візерунків та орнаментів; ігри на викладання об’ємних фігур з спец наборів; ігри на створення з геометричних фігур образних і сюжетних зображень; ігри на збирання цілого з частин.

В ході цих ігор, насамперед, потрібно застосовувати попередній аналіз умов, правил, змісту гри. В ході рішення потрібне застосування логіко-математичних методів та умовисновків [87].

Кожна гра вирішує конкретне завдання щодо удосконалення логіко-математичних умінь у дітей старшого дошкільного віку.

Широке використання конструктивних ігор на заняттях з математики дають дитині можливість не тільки засвоювати логіко-математичні поняття, а й досягати високого рівня розвитку пізнавальних процесів (сприйняття, увага, пам’ять, уява, образне і асоціативне мислення, творчі здібності, фантазія). За допомогою цих ігор дитина набуває навичок моделювання, виховуються такі якості як самостійність, наполегливість, посидючість; розвивається дрібна моторика, сенсорний апарат.

РОЗДІЛ 2

ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИКОРИСТАННЯ КОНСТРУКТИВНИХ ІГОР В ПРОЦЕСІ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Система використання конструктивних ігор в процесі логіко-математичного розвитку дітей старшого дошкільного віку

Розробляючи систему використання конструктивних ігор в процесі логіко-математичного розвитку дітей старшого дошкільного віку, ми виходили з того, що сформованість елементарних математичних уявлень дітей старшого дошкільного віку залежить від педагогічних умов, необхідних для їхнього формування та форм і методів роботи з дітьми, що сприяють реалізації визначених педагогічних умов.

Завданнями практичного аспекту проекту виступили:

формування інтересу до конструктивних ігор, стимулювання активності дітей в процесі логіко-математичного розвитку;
забезпечення реалізації таких педагогічних умов, як забезпечення взаємозв’язку логіко-математичної та конструктивної ігрової діяльності; використання педагогами ЗДО інтерактивних методів і прийомів навчально-виховної роботи з логіко-математичного розвитку старших дошкільників; залучення батьків до спільної роботи з логіко-математичного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами конструктивних ігор.

Наводимо орієнтовне планування роботи з батьками з ознайомлення з умовами розвитку конструктивної діяльності дошкільників:

№	Зміст роботи	Термін	Примітки
Інформаційний – аналітичний блок
1	Анкетування для батьків «Значення конструювання у всебічному розвитку дітей»	вересень
Розважальний блок
1	Виставка-ярмарок батьків і дітей «Дари природи» (вироби з природного матеріалу)	жовтень
2	Створення «ігротеки» (придбання батьками наборів конструктивного матеріалу)	листопад
Пізнавальний блок
1	Консультації
	Старша група 1.«Види дитячого конструювання в старшому дошкільному віці» 2.«Програмні завдання з конструювання в старшому дошкільному віці» 3.«Методика навчання конструювання в старшому дошкільному віці» 4.«Форми організації навчання дитячого конструювання»	Вересень - грудень
	Підготовча група 1.«Роль конструювання в розвитку пізнавальної активності дітей» 2.«Програмні завдання з конструювання в підготовчій групі 3.«Методика навчання конструювання в підготовчій групі»	Вересень - грудень
2	Для багатодітних сімей
	«Конструюємо в дружній сім'ї»	Вересень - грудень
	«Навчання дитячого конструювання старшими дітьми»	Вересень - грудень
3	Для неповних сімей
	«Створення умов для конструктивної діяльності в домашніх умовах»	Вересень - грудень
4	Для малозабезпечених сімей
	«Конструювання з непридатного та природного матеріалу»	Вересень - грудень
5	Вечір запитань і відповідей по організації конструктивної діяльності дітей	жовтень
Семінар-практикум
1	«Завдання і основні прийоми навчання конструювання в старшому дошкільному віці»	Жовтень
2	«Керівництво конструюванням дітей у грі»	Листопад
3	«Значення ігор і занять з будівельним матеріалом»	Грудень
4	Проведення круглого столу з метою поширення сімейного досвіду з організації конструктивної діяльності	Грудень
Наочно - інформаційний блок
1	Папки - пересувки	Вересень - грудень
	«Спільна робота з конструктивної діяльності в дитячому садку і сім'ї».
2	Для багатодітних сімей	Вересень - грудень
	«Методика організації конструктивної діяльності для дітей різного віку в домашніх умовах»
3	Для неповних сімей	Вересень - грудень
	«Організація конструктивної діяльності в домашніх умовах»
4	Для малозабезпечених сімей	Вересень - грудень
	«Організація конструювання з непридатного та природного матеріалу»
	День відкритих дверей (відвідування занять з батьками конструктивної діяльності)
5	Усний журнал	Вересень - грудень
	«Конструктивна діяльність дітей дошкільного віку»
	«Умови, необхідні для ігор і занять з будівельним матеріалом»
	«Навчання конструюванню»

Метою І етапу – інформаційно-збагачувального – було накопичення і систематизація математичних знань, уміння аргументувати виконання ігор. Застосовувалися такі форми, методи і прийоми роботи як заняття, дидактичні ігри конструктивного змісту, показ, пояснення.

ІІ етап — репродуктивно-діяльнісний включав в себе активність і готовність дітей до ігор, наявність у дітей звички доводити розпочату гру до логічного завершення. Застосовувалися такі форми, методи і прийоми роботи як проговорювання математичної термінології в процесі конструктивно-ігрової діяльності, ігри-завдання, використання різних видів конструктивного матеріалу.

Метою ІІІ етапу - діяльнісно-творчого — виступила наявність інтересу до конструктивних ігор, творчий підхід до вирішення матетичних завдань. Для досягнення мети ми використовували такі форми роботи, як творчі ігри-завдання.

Започатковуючи формувальний етап експерименту, нами було розроблено тематичний план розробки серії занять з розвитку конструктивних умінь дітей старшого дошкільного віку. Наводимо зміст планування в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Тематичний план

№	Тема	Кількість занять	Форма роботи	Технічні операції
1.	«Візок для гномів»	1	Колективна	Діти вчаться вирізати по шаблону, надрізання по суцільним лініях, згинання по пунктирних лініях. Кріплення рухомих деталей.
2.	«Автобуси»	2	По підгрупах	Вчаться робити різноманітний транспорт з коробочок, кріплення рухомих коліс.
3.	«Іграшки-забави»	2	По підгрупах	Вирізають з кольорового щільного картону деталі для іграшок-забав. З'єднують деталі за допомогою шила, зробити отвори, вставити в них відрізок дроту в оболонці і закріпити з 2-х сторін спіралями.
4.	«Вертушки для ігор з вітром»	1	По підгрупах	Зробити надрізи від кута квадрата у напрямку до центру. Підігнути кути до центру і проткнути шпилькою. Взяти пробку, шпильку і два картонних кружечка. Прикріпити вертушку до пробки і через неї до палички (можна паперової).
5.	«Будиночок із сірникових коробок з відкривається дверима і вікнами для гномів»	2	Колективна	Склеїти між собою сірникові коробки, скріпити за допомогою дроту двері та вікна до каркаса будиночка і обклеїти кольоровим папером.
6.	«Чарівна скринька» (з кришкою, що)	1	Індивідуальна	Прикладання мірки до краю прямокутного аркуша і провести по ній лінію, зробити по ній згин. Скласти утворився квадрат на 16 маленьких квадратиків, розгорнути викрійку і вирізати на частини за зразком (на дошці). Надрізи робити по всіх лініях згину до їх перетину з поперечними лініями з двох протилежних сторін. Кришку скриньки прикріпити дротом до основи скриньки спіралями.
7.	Виготовлення ляльок для тіньового театру	4	Колективна	Вирізають з кольорового щільного картону деталі для ляльок. З'єднують деталі за допомогою шила, зробити отвори, вставити в них відрізок дроту в оболонці і закріпити з 2-х сторін спіралями. Прикріплення тростин, що приводять у рух окремі частини фігурок.
8.	«Вітряк»	1	Індивідуальна	Діти вирізають за шаблоном, проколюють шилом наскрізні дірочки. Кріплення рухомих деталей.
9.	«Крокодил Гена»	2	Групова	Діти вирізають за шаблоном деталі крокодила, з 3-х шарів картону, проколюють шилом дірочки. Кріплення рухомих деталей.

ВИСНОВКИ

Теоретичний аналіз літературних джерел засвідчив, що логіко-математичний розвиток дітей старшого дошкільного віку засобами конструктивних ігор є однією з актуальних проблем виховання й розвитку дітей дошкільного віку.

Аналіз філософської, психолого-педагогічної, науково-методичної літератури з проблеми дослідження дав змогу проаналізувати стан досліджуваної проблеми і виокремити провідні дослідницькі підходи до розуміння сутності базових понять нашої роботи: «логіко-математичний розвиток», «конструктивна гра».

На основі аналізу різних трактувань під поняттям «логіко-математичний розвиток» ми розуміємо процес цілеспрямованого, систематичного формування, логіко-математичного пізнання дитиною світу, включення дитини в процес освоєння просторових ознак, класифікації і серіації, кількості. Дитина поступово переходить від вказівок на факти (властивості, відношення) до твердження стосовно ідентичності, рівночисельності, від дій пізнання до виявлення відносин відповідності, порядку, частини і цілого. зумовлений законами суспільного розвитку, дією багатьох об'єктивних і суб'єктивних факторів.

Поняття «логіко-математичний розвиток дітей дошкільного віку засобами конструктивних ігор » ми розуміємо як освоєння дошкільниками логіко-математичних уявлень і способів пізнання у процесі конструктивних ігор, що сприяють кращому засвоєнню таких властивостей як форма, розмір, кількість, просторове розташування та формуванню в дітей найважливішої передумови абстрактного мислення - здатності до абстрагування.

Що стосується поняття «конструктивна гра», в основу нашої роботи ми поклали визначення, яке дає Т. Поніманська, яка розглядає конструктивні ігри як різновид творчої гри, оскільки, крім певних знань, моторних, сенсорних навичок, моральних і вольових якостей, вони потребують активної роботи дитячої уяви, нешаблонного мислення, уміння знаходити оригінальні рішення, вміти ініціативно діяти у незвичних ситуаціях.

Загальноприйнятим положенням є те, що у процесі логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку одна з провідних ролей належить конструктивній грі. Як один із основних засобів і методів логіко-математичного розвитку, конструктивна гра сприяє ефективному вирішенню навчально-виховних завдань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Баглаєва Н. І. Сучасні підходи до логіко-математичного розвитку дошкільнят [Текст] / Н. І Баглаєва // Дошк. вих. – 1999. – № 7. – С. 3–4.

2. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) / Наук. кер. А.М.Богуш; Авт.кол-в: Богуш А.М., Бєлєнька Г.В., Богініч О.Л. та ін. //

3. Використання інтернет джерел.

4. Кононко О.Л. Життєва компетентність – стратегія дошкільного виховання //Дошк. Вих. 1999. - №10//

5. Дитина : Освітня програма для дітей від двох до семи років / наук. кер. проекту В.О.Огнв’юк; автор.кол.:Г.В.Бєлєнька, О.Л.Богініч. та ін.

6. Закон України «Про дошкільну освіту». – К.: Редакція журналу «Дошкільне виховання», 2001.– 55 с.

7. Туник І. Розвиток логіко-математичних здібностей дошкільнят / І. Туник // Палітра педагога. – Київ "Світич", 2004, №№ 3, 4. - С. 24-29.

8. Плетнецька Л.С, Крутій К.Л. Логіко – математичний розвиток дошкільників. – Запоріжжя: «ЛІПС. Лтд», 2002.

ДОДАТКИ

Додаток А

Розвиваючі ігри Воскобовіча

Найбільш популярними серед ігор Воскобовіча є Геоконт, чарівний квадрат, диво-хрестики, складушкі та інші.

«Геоконт» – іграшка дивно проста, але з нею, як і з іншими іграми за методикою Воскобовіча, з цікавістю грають діти від 2 до 10 років. Геоконт являє собою фанерну дощечку з закріпленими на ній пластмасовими гвоздиками. Навколо цих цвяшків дитина повинна за завданням дорослого натягувати різнокольорові гумки, створюючи потрібні форми (геометричні фігури, силуети предметів тощо). Якщо дворічний малюк може зобразити, наприклад, трикутник, то школяреві вже буде цікаво працювати самостійно, виконуючи більш складні завдання й навіть вивчаючи в ігровій формі основи геометрії.
«Чудо-хрестики» – ще одне цікаве і корисне заняття. В ігровому наборі знаходяться вкладиші – хрестики і кружечки, які потрібно збирати, поступово ускладнюючи завдання: спочатку з двох частин, а потім додаючи все більше і більше деталей. Можна складати доріжки і башти, чоловічків, драконів і багато іншого. До набору фігурок додається альбом із завданнями. Ця гра набагато цікавіше сучасних «одноразових» пазлів, зібравши які, дитина миттєво втрачає інтерес. З іграми ж Воскобовіча можна грати дуже довго, поступово удосконалюючи і розвиваючи свої навички.
«Складушкі Воскобовіча» – це одна з варіацій методики Миколи Зайцева з навчання дітей читання по складах. Навчальне посібник виконано у вигляді дитячої книжки з яскравими веселими картинками і віршиками, в яких виділені потрібні склади (склади). У наш час разом з книжкою можна купити і аудіодиск, щоб процес навчання був легше і наочніше.
«Чарівний квадрат Воскобовіча» – напевно, найпопулярніша іграшка. Квадрат цей буває двох-і чотирибарвним і являє собою 32 пластикових трикутника, наклеєних на гнучку поверхню (тканина) в певному порядку. Між ними є невеликий простір, завдяки якому іграшка може згинатися, формуючи плоскі та об'ємні фігури різної складності.

Як зробити чарівний квадрат Воскобовіча?

Квадрат Воскобовіча можна змайструвати і самостійно, використовуючи для цього підручні матеріали:

приготуйте кольоровий картон яскравих кольорів;
наріжте його на трикутники довільного, але разом з тим однакового розміру (трикутників кожного кольору має бути 16 штук);
склейте їх між собою широким скотчем, залишаючи в потрібних місцях проміжки шириною не більше 0,5-1 см (залежно від розміру великого квадрата).

Додаток Б

Блоки Дьенеша – універсальна розвиваюча гра!

У багатьох країнах світу успішно використовується дидактичний матеріал Логічні блоки, розроблений угорським психологом і математиком Дьенешем для розвитку логічного мислення у дітей.

Логічні блоки Дьенеша є набором з 48 геометричних фігур:

а) чотирьох форм(круг, трикутник, квадрат, прямокутник);

б) чотирьох кольорів(червоний, синій, жовтий);

в) двох розмірів(великий, маленький);

г) двох видів товщини(товстий, тонкий).

Кожна геометрична фігура характеризується чотирма ознаками: формою, кольором, розміром, завтовшки. У наборі немає жодної однакової фігури.

У багатьох іграх з логічними фігурами використовуються картки з символами властивостей. Знайомство дитини з символами властивостей важлива сходинка в освоєнні усієї знакової культури, грамоти математичних символів, програмування і так далі. На картках умовно позначені властивості блоків(колір, форма, розмір, товщина) Всього 11 карток. І 11 карток із запереченням властивостей, наприклад: Не червоний.

Познайомити з формою, кольором, розміром, завтовшки об’єктів.

Розвивати просторові представлення.
Розвивати логічне мислення, уявлення про множину, операцію над множинами(порівняння, розбиття, класифікація, абстрагування, кодування і декодування інформації).
Засвоїти елементарні навички алгоритмічної культури мислення.
Розвивати уміння виявляти властивості в об’єктах, називати їх, узагальнювати об’єкти за їх властивостями, пояснювати схожість і відмінності об’єктів, обґрунтовувати свої міркування.
Розвивати пізнавальні процеси, розумові операції.
Виховувати самостійність, ініціативу, наполегливість в досягненні мети.
Розвивати творчі здібності, уяву, фантазію, здібності до моделювання і конструювання.
Розвивати мову.
Успішно опанувати основи математики і інформатики.

Як грати з ЛБД?

Усі ігри і ігрові вправи можна розділити на 4 групи з поступовим ускладненням:

- для розвитку умінь виявляти і абстрагувати властивості;

- для розвитку умінь порівнювати предмети за їх властивостями;

- для розвитку дій класифікації і узагальнення;

- для розвитку здатності до логічних дій і операцій.

Усі ігри і вправи, за винятком четвертої групи(логічні), не адресуються конкретному віку. Адже діти одного календарного віку можуть мати різний психологічний вік. Хтось з них трохи, а хтось і значно раніше за інших ровесників досягає наступного ступеня в інтелектуальному розвитку, проте кожен повинен пройти усі ці східці. Якщо дитина не справляється з постановленим завданням самостійно, означає необхідно спростити завдання, і так до тих пір, поки дитина не вирішить завдання. Самостійне і успішне рішення і буде тією сходинкою, від якої слід почати рух вперед.

Якщо ж утримувати дітей на певному ступені або передчасно дати складніші ігри і вправи, то інтерес до зайняття зникне. Діти тягнуться до розумових завдань тоді, коли вони для них важкуваті, але здійснимі.

Добре, щоб дорослий під час ігор став рівноправним партнером. Не напучував, а грав! Перш ніж приступити до ігор і вправ, нехай дитина самостійно використовує їх на власний розсуд в іграх. Як правило, діти із задоволенням з них що – те будують. В ході таких ігор блоками малюк встановить, що вони мають різну форму, колір, величину і товщину. У спілкуванні з дитиною краще користуватися словом фігура, ніж слово блок.

Ігри: КОДОВИЙ ЗАМОК або ТРЕТІЙ ЗАЙВИЙ

На картон викладаються 3 фігурки. Дві можна об’єднати по якійсь властивості, одна – зайва.

За замком може бути що завгодно: сюрприз, вхід до кімнати, дорога на прогулянку.

Дитина повинна відкрити замок: здогадатися, на яку кнопку натиснути і пояснити, чому.

Наприклад: Тут зайва червона фігура. Тому що ці обоє жовті. Натискаємо на червону фігурку!

ЗНАЙДИ СКАРБ або КУДИ СХОВАЛОСЯ ЦУЦЕНЯ

Перед дитиною лежать 8 блоків, схована монета або картинка – цуценя.

1 варіант

Шукач скарбів відвертається, ведучий під одним з блоків ховає скарб. Шукач скарбів шукає його, називаючи раз-особисті властивості блоків. Якщо малюк знаходить скарб, то забирає його собі, а під одним з блоків ховає новий скарб. Ведучий спочатку сам виконує роль шукача скарбів і показує, як вести пошук скарб. Називає різні властивостей блоків. Наприклад, ведучий запитує:

- Скарб під синім блоком?

- Ні, – відповідає дитина.

- Під жовтим?

- Ні.

- Під червоним?

- Так.

- Під великим?

- Так.

- Під круглим?

- Так.

Виграє той, хто знайде більше скарбів. При повторенні гри блоки міняють, збільшується їх кількість.

2 варіант

Ведучий говорить: цуценя сховалося під червоним, великим кругом. Можна картками – символами написати лист:

ПІДБЕРИ ЗА КОЛЬОРОМ

Малюків двох – чотирьох років добре учити класифікації. (Колір, форма, величина, товщина).

На цьому зайнятті дітки збирали для їжачка різноколірні листочки і складали їх в коробочки за кольором.

МІСТО ГЕОМЕТРИЧНИХ ФІГУР

Малюки прибули у гості до Микки – Маусу! Подивіться, яке це місто фігур!

Є район великих і район маленьких будиночків. У кожному районі є вулиці різного кольору. Будиночки мають різну форму.

Сергійко шукає прямокутний будиночок в районі маленьких будиночків, на червоній вулиці.
А Катюша зайшла у гості до котика. І говорить усім діткам: Котик живе в квадратному будиночку на синій вулиці в районі маленьких будиночків!

АВТОТРАСА(ПОБУДУЙ ДОРІЖКУ)

Перед дитиною табличка – правило побудови доріжки.

Він будує доріжку за правилом: чергує блоки з урахуванням кольору або форми : спочатку червоний, потім квадратний, потім жовтий, і трикутний. Малюк вчиться виділяти властивість, абстрагуватися від інших ознак.

Для підтримки інтересу дітей добре пропонувати різні ігрові і практичні завдання: ми будували доріжку до коробки з сюрпризом, перебиралися по містку через річку, викладали доріжку з крижинок в палаці Снігової Королеви, щоб допомогти втекти Каю і Герде.

ПОБУДУЙ МІСТ

А на цьому зайнятті хлопці потрапили у болото. Будують міцний місток. Між собою блоки мають бути схожі за двома ознаками. Наприклад: фігури обоє сині і товсті.

Є ігри і вправи з блоками, які призначені для старших дошкільнят. Вони допоможуть розвинути у дітей вміння розбивати множини на класи по сумісним властивостям, розвинути уміння робити логічні операції не, и, або, уміння за допомогою цих операцій будувати правильне висловлювання, кодувати і декодувати інформацію про властивості предметів.

ЗАГАДКИ БЕЗ СЛІВ

Ми допоможемо дитині навчитися розшифровувати(декодувати) інформацію про наявність або відсутність певних властивостей у предметів по їх знаково-символічних позначеннях.

На цьому зайнятті – подорожі діти потрапили до будиночка фокусника. Потрібно спочатку звільнити його від чар, а потім постукати.

Наприклад: перша фігурка має бути трикутною, жовтою, маленькою і товстою.

А ось друга – кругла, червона, не товста і не маленька. Значить, ми шукатимемо червоний, великий, тонкий круг.

КОЛЕКТИВНА РОБОТА– «СПОРУДЖЕННЯ ЗАМКУ».

Команди аналізують креслення замку, підбирали необхідну цеглу. Виграла та команда, у якої замок був побудований швидко і правильно!

РОЗДІЛИ БЛОКИ

Гра навчить розбивати множину по двох, трьом сумісним властивостям, робити логічні операції не, и, або.

«У лісі переполох! Ліса, вовк і ведмідь ніяк не можуть поділити подарунки діда Мороза! Дід Мороз сказав узяти лисиці усі маленькі подарунки, ведмедеві – усі товсті, а вовкові – круглі.

Але ось біда, є подарунки і круглі і маленькі одночасно. Їх повинні узяти і лисиця і вовк! А є подарунки і круглі, і маленькі, і товсті! Ними можуть грати усі звірі разом».

Три пересічні обручі(стрічечки, вірьовки) допомогли нам розібратися – з’ясувати, де чиї подарунки, хто чим може користуватися на правах спільної власності!

Додаток В

Будівельно-конструктивні ігри

Будівельно-конструктивні ігри вимагають особливої уваги до організації ігрової середовища. Вихователю необхідно підібрати будівельний матеріал, що відповідає завданням розвитку конструктивної діяльності дітей даного віку. Матеріал повинен бути різноманітним: настінний, настільний, різні види конструкторів, набори і т.д.; привабливо оформленим, досить стійким, відповідати можливостям дітей.

Будівництво трамваю за схемою

Мета: Закріпити вміння знаходити в предметі з допомогою схеми основні функціонально-структурні частини. Вчити послідовно відтворювати споруду, спираючись на схему конструкції. Розвивати творчу уяву.

Матеріал: Набір будівельного матеріалу, картинка із зображенням трамвая, схема трамвая, дрібні іграшки.

Хід гри: Діти розповідають все, що вони знають про трамваї, про його призначення, описують його.

Показ схеми трамвая. Дошкільнята називають у ній основні частини, співвідносять з нею наявний на столах будівельний матеріал, намічають подумки його розташування в просторі. Аналіз схеми проводять послідовно знизу вгору.

Діти розповідають, які деталі їм знадобляться, орієнтуючись на схему, відтворюють будівництво знизу вгору.

По завершенні будівництва, проводиться ігрова вправа «Посади пасажира на своє місце». Діти з опорою на схему визначають місце предмета в своїх конструкціях. Потім споруди обіграють.

Будівельно-конструктивна гра «Ферма»

Ціль: Формувати у дітей вміння використовувати настільний будівельний матеріал, різноманітно діяти з ним.

- Вчити самостійно відбирати потрібні деталі у відповідності з характером побудови і виконувати споруду за зразком вихователя.

- Закріпити раніше отримані знання про фермі.

- Вчити створювати найпростіші моделі реальних об'єктів, відображати в обіграванні споруди отримані знання та враження.

- Виховувати дружні взаємини в грі.

Ігровий матеріал: Настільний будівельний матеріал (бруски, куби, арки), набір іграшок «Ферма».

Хід гри: Вихователь дає дітям набір іграшок «Ферма» і пропонує пограти. Звертає увагу на те, що тваринкам потрібно облаштувати безпечне місце, щоб вони не розбіглися, і ніхто не завдав їм шкоди, підводячи дітей до висновку про необхідність спорудження огорожі навколо ферми. Діти самі вибирають будівельний матеріал (бруски) і ставлячи впритул один до одного вибудовують огорожу. Якщо діти забувають залишити місце для воріт, вихователь запитує, як же зможе на ферму заїхати машина цистерна за молоком. Вихователь пропонує заселити ферму дрібними тваринами (поросята, вівці, птиця) і перевірити, чи достатньо висока огорожа. Потім заселяються великі тварини (корови, коня) і діти приходять до висновку про недостатньої висоті огорожа. Вихователь показує зразок побудови паркану (куб чергується з перевернутої аркою, приставляється впритул один до одного зверху на огорожі з брусків). Діти закінчують будівництво. Вихователь задає питання про ферму і пропонує обіграти споруду.

Конспект заняття з використанням конструктора.

Тема: «Вітер»

Мета: закріпити знання дітей про таке природне явище, як вітер, про його особливості й значення для людини та навколишнього світу; спонукати їх активно використовувати слова, що характеризують вітер; учити виявляти силу вітру за допомогою вертушки; розвивати здатність самостійно робити висновки й узагальнення, вміння з'єднувати деталі конструктора за зразком; встановлювати зв'язки між предметами та явищами у процесі експериментальної роботи; ознайомити дітей з такими деталями конструктора, як балка з отворами, вісь із зубчатим колесом, рукоятка, лопаті, пластина; поповнити словарний запас дітей такими словами, як «вертушка», «лопаті», «вісь», «обертальний рух»; учити дітей працювати в парах.

Обладнання:

– 6 карток із зображенням вітру;

– віяло для кожної дитини;

– картки із зображенням різних видів вертушок;

– конструктор;

– картки для моделювання вертушки;

– фен.

Попередня робота:

- ознайомити дітей з таким природним явищем, як вітер;

- спостерігати з дітьми за вітром під час прогулянок;

- відзначати природні зміни в календарі погоди;

- ознайомити природні зміни в календарі погоди;

- ознайомити дітей із правилами роботи з конструктором.

Хід заняття:

(діти входять під спокійну музику і сідають за столи)

Вихователь: Діти, щоб дізнатися про що ми сьогодні говоритимемо на занятті, відгадайте загадку:

Рукавом махнув, дерева нагнув.

Ні рук ні очей не має, а дахи знімає.(вітер)

Вихователь: Правильно, діти, саме про вітер ми сьогодні й поговоримо. Як ви вважаєте, чому вітер називають невидимкою?

Діти: Вітер буває теплий, холодний, сильний, слабкий, злий, ніжний, північний, південний.

Вихователь: А що вміє робити вітер?

Діти: Дути, гойдати дерева, кружляти листя, підіймати хвилі на воді, зривати дахи з будинків, відкривати двері тощо.

Вихователь: Багато різних справ уміє робити вітер: і добрих, і поганих. Є у мене картинки, на яких зображено справи вітру. Діти, спробуйте здогадатися, який вітер в них зображено - добрий чи злий?

(Проводиться гра «Відгадай який вітер». Вихователь показує дітям картки із зображенням доброго та злого вітру. Коли показує дії доброго вітру, діти мають плескати в долоні, а коли злого - треба гудіти та тупати ногами).

Вихователь: Чи знаєте ви, що таке вітер?

Діти: Це рух повітря.

Вихователь: А чим можна повітря рухатися?

Діти: Рукою, віялом, аркушем, книгою, тканиною, вентилятором тощо.

(Вихователь роздає всім дітям віяла)

Вихователь: Діти, спробуйте зробити легенький вітер за допомогою віял. (Діти махають віялами). Спробуйте помахати віялом швидше. Відчуваєте, як вітер посилюється і стає прохолодно?

Діти: Так.

Вихователь: А хто з вас знає, як можна довідатися, чи на вулиці дме вітер?

Діти: Треба подивитися у вікно: якщо гілочки гойдаються, листя рухається, отже вітерець є. Або можна відкрити віконце: якщо штори колихатимуться, то на вулиці є вітер.

Вихователь: Для того щоб зрозуміти, чи є вітер на улиці, люди вигадали вертушку. (Показує спочатку картки із зображенням різних видів вертушок, а потім картку для моделювання вертушки із конструктивного набору).

Вертушка - це такий пристрій, за допомогою якого можна дізнатися про силу вітру. Цей пристрій складається з таких основних частин, як балка, вісь, лопаті. Якщо лопаті крутяться, то вітер є. Діти, давайте ми теж побудуємо вертушки із конструктора, чи є сьогодні вітер.

(Для конструювання моделі «Вертушка» діти об'єднуються в пари. Вихователь роздає їм двобічні карти для моделювання вертушок, де з одного боку зображено вертушку, а з іншого послідовність збирання цієї моделі)

Вихователь: Перед вами лежать деталі конструктора та картки для моделювання вертушки. Скажіть, деталі конструктора одинакові чи різні? Поясніть, чому ви так вважаєте?

Діти: Різні, бо вони мають різну форму, розмір та колір.

Вихователь: На що вони схожі?

Діти: Дві довгі деталі з дірочками схожі на прямокутники; дві жовті деталі на прямокутники; ось ця синя деталь схожа на палку; дві зелені деталі схожі на метеликів; жовті деталі схожі на гачок або овал з хвостиком тощо.

Вихователь: Кожна деталь має власну назву. Ось ця найдовша прямокутна деталь з дірочками називається балкою з отворами. Тоненька та коротка прямокутна деталь жовтого кольору називається пластиною. Синя паличка - вісь із зубчатим колесом. Округла зелена деталь, яка схожа на метелика - лопать. А округлі маленькі деталі жовтого кольору, які схожі на гачки - рукоятки. Подивіться уважно на зображення вертушки та розкажіть, із яких деталей вона зроблена.

(Відповіді дітей)

Вихователь: Діти, а тепер переверніть картку в інший бік. Ви бачите послідовність дій побудови вертушки. Побудуй вертушку за зразком.

(Діти будують вертушки. У процесі конструювання вихователь слідкує за послідовністю виконання роботи. Звертає увагу дітей на те, що лопаті треба по краях зігнути. Просить дітей прокоментувати свої діє. Допомагає розподіляти обов'язки в парах. Після завершення конструювання вихователь пропонує дітям дослідити роботу вертушки)

Вихователь: Візьміть вертушку та по черзі подмухайте на неї. Що відбувається?

Діти: Вертушка рухається.

Вихователь: Так, рухаються лопаті. Лопаті обертаються навколо вісі. Цей рух називається обертальним. Діти, тепер подмухайте разом на вертушку. Що відбувається з рухом?

Діти: Лопаті рухаються швидше ніж першого разу.

Вихователь: Вітер, який ви утворюєте, ударяється об лопаті й відскакує вбік, бо лопаті стоять під нахилом до вітру. Так само, як м'яч відскакує від нахиленої поверхні. Але, вдарившись об лопаті, вітер штовхає їх і вертушка починає крутитися. (Вихователь бере фен). Діти, що це в мене?

Діти: Фен.

Вихователь: А для чого він потрібен людям?

Діти: Фен сушить волосся. Коли його вмикаєш, він починає дути.

(Вихователь вмикає фен і показує дітям, із якою силою він може дути. Потім підходить до кожної пари дітей, які вже тримають на гоготові свої вертушки, та вмикає фен на першій швидкості).

Вихователь: Чи збільшується швидкість обертів лопатей порівняно з першими спробами? Якщо так, то чому?

Діти: Швидкість обертів збільшується, бо вітер сильніше дме.

(Вихователь знову підходить до кожної пари дітей з феном, увімкненим на другій швидкості)

Вихователь: Діти, сила потоку повітря збільшилась, а швидкість обертання лопатей? (Відповіді дітей). Правильно, ми можемо зробити висновок, що швидкість обертання лопатей залежить від сили вітру, який на них дме.

(Вихователь пропонує всім дітям вийти на вулицю зі своїми вертушками)

Вихователь: Діти, давайте перевіримо, чи сьогодні є вітер? Що ви можете про нього сказати?

(Відповіді дітей.)

На даному занятті застосовувалась конструктивна діяльність з дітьми, а саме виготовлення з конструктивного матеріалу «вертушки».

«Дорогою до школи» (побудова вулиці міста).

Мета: спонукати дітей до творчого застосування раніше отриманих конструктивних вмінь, закріплювати вміння працювати в колективі, розвивати вміння розрізняти будинки за зовнішнім виглядом, вміння планувати свою роботу. Виховувати естетичний смак, спонукати дітей отримувати задоволення від конструювання. Розвивати і підтримувати інтерес дітей до навчання в школі, формувати позитивне ставлення.

Матеріал: зразки сконструйованих будинків, різні конструктори: дерев'яні, металеві, пластмасові, ляльки.

Хід гри.

Вихователь: Діти, сьогодні у нас незвичайне завдання. Зовсім скоро на вас чекатиме новий дім - школа. А давайте пригадаємо, що ми знаємо про школу і що ми бачили під час прогулянок. (Відповіді дітей)

А можливо хтось розповість, що ми бачили дорогою до школи, які нам зустрічалися будинки? (Відповіді дітей)

А тепер ми всі разом побудуємо цю вулицю, яка веде нас до школи, об'єднавшись у групи по три-чотири дитини.

Діти розглядають зразки збудованих напередодні заняття споруд. Після цього одній групі пропонується будувати школу, другій - дитячий садок, третій магазин і т.д.

Вихователь уточнює, які будівельні матеріали вони використовують, втілюючи свій задум, в якій послідовності виконуватимуть роботу. Стежить за тим, щоб діти правильно добирали матеріал, дружно, не заважаючи один одному, працювали, доводили розпочате до кінця.

У кінці гри всі разом розглядають споруди, виділяють оригінальні конструкції. Вихователь схвалює дружню працю дітей, у результаті якої було збудовано гарну вулицю.

«Транспорт для школярів»

Мета: Закріпити уявлення дітей про міський транспорт, різноманітність його видів, призначення, звертаючи увагу дітей на побудову кожного виду транспорту залежно від його призначення. Виховувати бажання спільно працювати, вдосконалювати свої конструкції, естетично їх вирізняти з-поміж інших.

Матеріал: фланелеграф, картинки з зображенням міського транспорту, набори конструкторів.

Хід гри.

Вихователь звертає увагу дітей на картинки, розміщені на фланелеграфі.

– Діти, що ви бачите на цих картинках?

Діти описують картинки, пригадують який транспорт вони зустрічали на вулицях свого міста, його види, призначення.

Вихователь звертає увагу дітей на шкільний автобус, його зовнішні ознаки, призначення. Діти пригадують якими ще видами транспорту можна дістатися школи. По можливості пригадують правила дорожнього руху.

Вихователь пропонує дітям ще раз поглянути на автобус, а потім виділити з яких деталей діти будуть будувати основні частини, тобто скласти орієнтовний план побудови.

Діти виконують побудову.

У кінці гри діти розглядають побудови, виділяють помилки та разом їх усувають. Виокремлюють кращі роботи.

«У школу через місток» (побудова моста)

Мета: Закріплювати в дітей навички конструювання, розвивати вміння будувати перекриття на високих планках, спонукати до прояву самостійності та ініціативності в здійсненні задуму, продовжувати розвивати вміння домовлятися з однолітками про спільну роботу.

Матеріал: набори конструкторів, картинки з зображенням містка, іграшки (машини, ляльки).

Хід гри.

Вихователь пропонує дітям розглянути зображення містка. Пропонує поміркувати, що може з'єднувати міст, хто може переміщуватись по містку. Просить дітей виділити основні частини містка, за допомогою чого він кріпиться.

– Можливо хтось з вас знає що таке опори? Устої? (Відповіді дітей)

Запитує також для чого на містках встановлюють перила. Вихователь пропонує побудувати місток, через який іграшки будуть ходити до школи. На столах у дітей розміщені крім конструкторів і іграшки, які необхідні для того, щоб знати розміри містка.

Під час гри вихователь слідкує щоб діти дотримувались послідовності в побудові, а також нагадує про міцність містка, вибір матеріалів для конструювання.

У кінці гри діти діляться враженнями від гри, виділяють наскільки складно було виконувати завдання. Вихователь виділяє кращі роботи.

«Будуємо школу»

Мета: Вчити дітей виконувати більш складніші конструкції, конструювати складні перекриття, прикрашати побудову, закріплювати вміння працювати в колективі, прислухатися до порад інших, розвивати естетичний смак, творчість, уяву.

Матеріал: набори конструкторів, ляльки, зображення школи.

Хід гри.

Вихователь: Діти, давайте пригадаємо куди ми нещодавно ходили на екскурсію? (Відповіді дітей) Що ви цікавого побачили в школі? Чим там займаються діти? Хто вчить дітей? А давайте пригадаємо як виглядає наша школа.

Вихователь пропонує розглянути зображення школи. Діти описують основні деталі будинку.

Вихователь знайомить дітей з новою деталлю, яка характерна саме для шкіл - фронтоном. Запитує, де ще можуть зустрічатися фронтони як прикраса будинку?

Діти діляться на пари. Вихователь пропонує комусь розповісти план дій при побудові конструкції, за допомогою яких деталей можна побудувати міцну основу.

Якщо виникають труднощі вихователь допомагає їх долати, робить підказки.

Наприкінці гри діти разом з вихователем прикрашають побудову, оцінюють кращу роботу.

«Чарівна школа Казки»

Мета: Закріплювати навички конструювання, розвивати естетичне сприймання, навички декоративного оформлення конструкцій, виховувати позитивне ставлення до красивого та вміння втілювати задумане.

Матеріал: набори конструкторів: дерев'яні, металеві, пластмасові.

Хід гри.

Вихователь: Діти давайте послухаємо одну цікаву і незвичайну історію. «у одній чарівній країні жила собі Казка. Росла вона, гуляла разом зі своїми теж незвичайними друзями по лісах, луках, полях, постійно бавилася. Аж одного разу до неї прилетіла Диво-пташка і розповіла, що далеко-далеко є країна, де живуть діти і вони ходять до школи, де вчаться, спілкуються і їм дуже там цікаво. Казка задумалась. Їй теж хотілося ходити до такої школи. Запросити туди своїх друзів. Але в її країні не було такої школи….»

Діти про кого йдеться в історії, яку я вам щойно розповіла? (Відповіді дітей) а давайте допоможемо Казці і збудуємо для неї школу. Кожен будує таку, яку уявляє.

Діти виконують побудову.

У кінці гри всі розглядають роботи, чи схожі вони на казкові, чи міцно побудовані.

«Школа» (побудова за задумом дітей)

Мета: Закріплювати у дітей навички конструювання, розвивати творчу уяву, активність, ініціативність, самостійність. Виховувати естетичний смак, старанність.

Матеріал: набори конструкторів: дерев'яні, металеві, пластмасові.

Хід гри.

Вихователь пропонує дітям побудувати школу своєї мрії, в яку б вони з задоволенням ходили після садочка.

Вихователь нагадує про способи прикрашання побудови, нагадує про попереднє обдумування того, що діти хочуть побудувати.

В кінці гри діти оглядають роботи, розповідають як саме вони будували, чому в основі та чи інша фігура.

«Класна кімната» (побудова класної кімнати, столів і стільців для учнів та вчительки)

Мета: Розвивати вміння дошкільників конструювати, закріпити вміння конструювати окремі деталі обстановки класу (меблі для ляльок дошка та ін.), привчати естетично оформлювати побудову, правильно розміщувати меблі, виховувати вміння співпрацювати з товаришами, домовлятися про спільний план дій.

Матеріал: набори конструкторів, ляльки, розглядання ілюстрацій.

Хід гри.

Вихователь пропонує дітям розглянути ілюстрації на їхніх столах.

– Діти, що ви бачите на зображеннях? Що це за кімната, де ви її зустрічали раніше? Хто навчається за цими столами?

Вихователь пропонує дітям побудувати схожу класну кімнату для своїх ляльок. Звертає увагу дітей на розміри класної кімнати, розміри меблів. Наголошує на тому, що діти можуть урізноманітнювати свою побудову, прикрашати.

Наприкінці гри всі разом розглядають кімнати, які побудували, звертають увагу на оформлення. Виділяють найкращу побудову.

Тема:Географічна подорож

Інтегроване заняття (з елементами ручної праці)

Мета. Сприяти розширенню кругозору дітей. Дати поняття про розподіл суші та води на Землі, ознайомити з картою світу, з країнами та їхніми прапорами (Україна, Японія). Розвивати просторові уявлення дітей, пробуджувати цікавість, виховувати бажання пізнавати навколишній світ.

Продовжувати формувати уміння і навички роботи з папером. Розширювати кругозір, розвивати конструкторські уміння дітей. Виховувати творче ставлення до праці.

Обладнання. Карта світу, кольорові ілюстрації, папір, кольорові олівці, клей.

Хід заняття

- Любі малята, сьогодні ми познайомимося з цікавою наукою - географією.

Слово це вам, мабуть, знайоме, та не кожен знає, що воно означає.

Географія - «записи про Землю». Вивчає ця наука океани та річки, моря та озера, гори та долини, вулкани та водоспади - все, що створила природа на планеті Земля.

Якщо б не було такої науки, ми би не знали, що знаходиться за межами нашого рідного краю. Та можливість вивчати географію дає нам багато цікавої інформації про країни та різні народи.

А тепер поміркуйте і дайте відповідь на запитання: «Де течуть сухі річки?» Вірно. На карті. Допомагає побачити чітку картину про країни карта світу. Погляньте уважно, що ми бачимо. Як ви гадаєте, що саме означає синій колір? Вірно, це вода: океани, моря, озера, річки. А що означають різнокольорові клаптики? Вірно, це країни. Давайте знайдемо нашу країну -Україну. Ось вона. Поруч з нею такі держави, як Росія, Білорусь, Молдова, Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина. У кожної держави є свій прапор. Прапор - державний символ. Давайте розглянемо український прапор. Який він? Вірно, синьо-жовтий. Що означає синій колір? (Синь українського неба). Що означає жовтий колір? (Пшениця па полях). А в цілому ці кольори означають «мир» і «багатство».

Зверніть свою увагу на політичну карту світу. Ви маєте можливість ознайомитись з прапорами всіх держав. Якщо ви відгадаєте загадку, то зрозумієте, з якою країною ми сьогодні познайомимось.

Назва якої країни стане нам відома, якщо попереду та позаду маленького коня поставити літери «я»? (Я-поні-я).

Цю країну ще називають Країною Східного Сонця. Це ми бачимо і на прапорі. На білому фоні -- червоне коло. Воно означає схід сонця.

Японія - дуже цікава країна. Розташована вона на островах Тихого океану, де багато діючих вулканів.

Ви, мабуть, чули такі слова: «ікебана» - вміння створювати квіткові композиції, «бонсай» -- вирощування карликових кімнатних дерев.

Ці слова стали нам відомі після знайомства з японською культурою. Також ви добре знаєте про орігамі - мистецтво вироблення різних фігурок шляхом згортання аркуша паперу. Давайте перенесемося на деякий час у країну Японія. Японські дітлахи дуже полюбляють займатися орігамі. Та спочатку я пропоную вам трохи відпочити.

Фізкультхвилинка.

На болте две подружки,

Две зеленые лягушки

Утром рано умывались,

Полотенцем растирались.

Ножками топали,

Ручками хлопали,

Вправо, влево наклонялись

И обратно возвращались.

Вот здоровья в чем секрет.

Всем друзьям физкультпривет!

Діти, у кожного із вас є квадратний аркуш паперу. У нашого Квадрата є обличчя, руки і ноги. Будь-яка робота починається з того, що Квадрат рівно та вірно «стає» перед нами.

Вийшов наш Квадрат на галявину квітів. Гарно навкруги. Раптом бачить - трава прим'ята, квіти у різні боки роздвинуті - хтось ішов. Хто? Та нікого не видно. Вирішив Квадрат дізнатися, хто ж на галявині завівся. Присів він у траві низенько-низенько, так, що головою до ніг дістав, сховався. (Квадрат перетворюється на трикутник).

Притулив він руки до вух, прислуховується. - десь зовсім поруч чи то хрускіт, чи то плямкання, ї звуки усі ці наближаються. Раптом бачить Квадрат, із трави вуха стирчать - ось такі довгі. А потім - раз - і уся мордочка із трави з'явилася. Хто ж це такий: маленький, вухатий, у квітах може ховатися і траву їсти? Та це є заєць! Та як же він буде пересуватися без тулуба?

Склався Квадрат навпіл - головою до ніг дістав. Почухав однією рукою на потилиці (може, краще думатись буде). другою. А потім зовсім притиснув до себе руки.

Думав він, думав. І придумав. Виставив одну долоньку... і ось що вийшло -- це хвіст, це задні ноги, а це - передні.

Так задивився на нашій галявині заєць. Поки - один. Давайте ще зайців розведемо, щоб йому не було нудно.

Тема: Космонавти

Хід заняття

Вихователь. Діти, розгляньте ці фотографії й малюнки. Що на них зображено? Відповіді дітей.

- Спробуйте відгадати загадку: Темно-синє полотно,

Золоте на нім зерно.

Сплять у ліжечках малята,

їм підморгують зернята. (Небо та зірки.)

Відповіді дітей.

- Правильно, це нічне зоряне небо. Що ми ще бачимо на ньому? А вранці що на небі є?

Відповіді дітей.

- Погляньте -- ось Сонце, а навколо* нього різні планети. (Схема дітям знайома, вони показують Землю, Місяць...). А ось Марс. Щось на ньому блимає. Як ви гадаєте, що це може бути?

Відповіді дітей.

- Ваші здогадки правильні. Подивіться, вам прийшло повідомлення з Марса.

Діти за першими звуками у словах читають слово - БІДА.

- Що будемо робити? Марс дуже далеко в Космосі, як до нього добратися?

Відповіді дітей.

- Частіше в політ вирушає двоє або троє членів екіпажу. Зробимо так: діти, які сидять за одним столом, -- це екіпаж одного зорельоту, вони сидять удвох, а отже, вважатимемо їх космічним кораблем.

Дидактична гра «Побудуй зореліт»

У дітей на столах схеми, за якими вони конструюють зорельот.

Фізкультхвилинка «Старт»

Ми, пілоти зорельоту,

Приготуймось до польоту,

Ключ на старті

Вимкнуть двигун!

Летимо все вище, вище,

Нас блакитне небо кличе.

Зорельот летить на Марс.

Ми вернемось.

Чекайте нас.

- Зорельоти готові. Але треба прокласти маршрут серед зірок, щоб не зіткнутиси з кометою, не збитися з курсу.

У космос злітати із вас хоче кожний,

Та поки про це тільки мріяти можна.

Ми шлях до Марса зробимо швидко.

Мерщій за роботу берімося, дітки!

Графічний диктант

Праворуч - дві клітинки, вниз - одна, праворуч - дві, вгору - три, вліво - одна, вгору - дві, праворуч - п'ять, вниз - одна, ліворуч-дві, вниз-дві, праворуч - шість, вгору - чотири, праворуч - три, вгору - три.

- Ми долетіли до Марса. Перед нами марсіанські будинки, з вікон нас розглядають мешканці планети. Є і порожні віконця. Подивіться уважно на мешканців у кожному віконці, порівняйте їх, подумайте, яким, на вашу думку, має бути господар вільного віконця, зобразіть на малюнку його.

Дидактична вправа «Логічний квадрат» Діти розв'язують логічний квадрат Зака, малюють обличчя марсіанина. Спочатку розбирають на дошці, потім -- у зошиті. Для дітей з високим рівнем розвитку -- окремі картки.

-- Діти, на планеті трапилася біда: космічні пірати пошкодили художню галерею. Що будемо робити?

Дидактична гра «Зроби ціле».

Вихователь, Мешканці Марса вирішили навчити нас танцювати їхній танок, але розмовляти нашою мовою вони не вміють. Тому марсіанці показуватимуть рухи, а ви під музику повторюйте їх.

Дидактична вправа «Танцівливі чоловічки»

Діти під музику виконують рухи, зображені на схемах-піктограмах.

-- Час повертатися. Заплющте свої оченята та порахуйте від п'яти до одного.

-- І от ми на планеті Земля. Знову заплющте очі. Уявіть, що ви бачили на Марсі, які будинки, тварини, дерева, квіти. Тепер візьміть аркуші паперу, олівці та намалюйте те, що ви уявляли, використовуючи геометричні фігури. Розфарбуйте малюнок так, щоб було зрозуміло, весела ця планета чи сумна, добрі мешканці тут чи злі.

Малювання, обмін враженнями.

Тема: Подорож до міста Геометрії

Матеріал: демонстраційний: тестові картки, геометричний «годинник», цифри від 1 до 10, площинне дерево;

Роздатковий : набори конструкторів (геометричні фігури), предметні картинки, сніжинки, матеріал для аплікації.

Хід заняття

Вихователь. Діти, сьогодні ми з вами вирушимо в подорож до чарівного міста Геометрії, де можна знайти багато цікавих завдань. Чи готові ви?

-- От і добре, але спочатку я розповім вам про свою знахідку (ставить на стіл кошик, прикритий серветкою). По дорозі в садок я знайшла цей кошик і листівку. Послухайте, що тут написано:

Ой, ти, зимонько-зима, В тебе жалощів нема, Снігом вкрила наш садок, Розігнала всіх пташок. Вітер твій гуде, шумить, За вікном мороз тріщить, А та віхола не раз Заганяла в хату нас.

-- Про яку пору року йдеться в цьому вірші?

-- А яка зараз пора року? Відповіді дітей.

-- Діти, подивіться, в цьому кошику сніжинки. Візьміть по одній і уважно розгляньте, на яку геометричну фігуру кожна сніжинка схожа?

Відповіді дітей.

-- Та в кошику ще один лист. Він від Зимоньки.

От що вона пише:

«Добрий день, діти! Я знаю, що ви розумні, кмітливі і збираєтесь у подорож. Для того, щоб вирушити, треба обов'язково зробити розминку. Для цього я надсилаю вам два завдання. Успіхів вам!»

Завдання 1

Дидактична гра «Зимова лічба»: порахувати від 1 до 10.

Завдання 2

Дидактична гра «Визнач послідовність»: розкласти картинки у правильній послідовності.

Вихователь. Молодці, діти! Добре провели розминку. А тепер ми з вами вирушимо у подорож до міста Геометрії, прогуляємося його незвичайними вулицями.

-- Але спочатку дайте відповіді на такі запитання:

* Скільки ніг у карася?

* Скільки крил у поросяти?

* Скільки лап у індика?

* Скільки сонечок на небі?

* Скільки вогників у світлофора?

* Скільки сторін у круга? Відповіді дітей.

- Ну, що ж, ви кмітливі і уважні. Отже, в дорогу!

- Ми у місті Геометрії, на вулиці Форми. Уявіть, що ви вдягли чарівні окуляри з круглими скельцями і тепер помічає предмети лише круглої форми. Назвіть такі предмети.

Відповіді дітей

- А зараз ви одягли окуляри з квадратними скельцями. Які предмети ви бачите? А в окулярах з трикутними скельцями?

Відповіді дітей.

- Пропоную вам пограти в гру, де потрібно дібрати предмети до відповідної геометричної фігури.

Дидактична гра «Добери форми»

- Діти, на вулиці Форми є будинки. В них на кожному поверсі вікна мають різну форму та колір. Але ці будинки ще не добудовані. Допоможіть їх добудувати.

Дидактична гра «Заповни порожні клітинки»

- А зараз, діти, вирушимо на вулицю Величини. На ній ви бачите геометричні фігури різної величини, в яких заховалися казкові герої. Отже, відгадайте їх.

Робота з тестовими картками-схемами «Яка це казка?»

- Ми прощаємося з казковими героями і вирушаємо на головну вулицю міста Геометрії -- вулицю Чарівних перетворень, на якій слід перетворити різні геометричні фігури на певні предмети та образи.

Дидактична гра «Швидке викладання форм»

- Молодці, діти! Наша подорож добігає кінця, і нам пора повертатися додому.

Фізкультхвилинка.

- От ми і вдома. Вам сподобалось подорожувати?

- Ось цей годинник вам знайомий («геометричний» годинник з дидактичної гри «Швидке викладання форм»). Ще раз пригадайте, що тут зображено і з яких геометричних фігур складається.

Відповіді дітей.

Пропоную вам обрати будь-який малюнок і зробити аплікацію (нагадує дітям послідовність роботи).

Додаток Д

Конспекти гурткових занять

Заняття 1. «Будиночки та візки для гномів»

Мета: Вчити дітей робити об'ємні іграшки-візки, працювати з папером, ножицями. Вчити розуміти креслення і діяти відповідно до нього (робити надрізи в зазначених місцях), оформляти саморобку дрібними деталями, використовувати раціональні способи вирізування однакових предметів з паперу.

Матеріал. Для кожної дитини - квадратні аркуші білого або кольорового паперу (21X21 см), дрібні обрізки кольорового паперу для оформлення, по 4 кола (можна дати смужки ватману з контуром кіл).

Організація робочого місця. Діти розташовуються за великим столом разом або парами. Матеріал розкладається на середині столу.

Хід заняття.

Створення ігрової мотивації. Заняття починається з того, що вихователь нагадує дітям про гномів і будинках, які для них зроблені. Розповідає, що гномики дуже люблять тепло, тому кожен з них зробив у своєму будиночку грубку. Гноми часто їздять в ліс по дрова. Сталося так, що всі візки у них зникли: чи то вовк заховав, чи то Баба Яга - ніхто не знає. А дрова важкі, і гноми дуже втомлюються носити їх у руках. Вихователь пропонує дітям зробити візки для перевезення дров.

Показ способів роботи. З допомогою вихователя діти вчаться, як розділити аркуш паперу на багато дрібних квадратиків: скласти навпіл, розгорнути, краю аркуша докласти до середини, знову повернути лист і повторити всі операції. Щоб виріб була акуратною, згини треба пропрасувати ножицями.

Вихователь показує готову коробочку і пропонує порахувати, скільки на ній квадратиків в довжину і у висоту (по 3). Потім діти вважають квадратики на складеному аркуші паперу у довжину і висоту (по 4). Значить, треба відрізати по одній смужці шириною в один квадратик з одного і з іншого боку. (Можна намалювати на дошці крейдою креслення квадрата, розділеного на 16 квадратиків, і заштрихувати ті частини, які треба відрізати.) Вихователь показує дошкільнятам, як зробити надрізи: на один квадрат в глибину по лінії згину з двох протилежних сторін. (У цьому випадку теж можна використовувати креслення і показати жирною лінією місце надрізу.) За допомогою вихователя діти складають коробочку. Відзначають олівцем місце, де будуть наклеювати візерунок. Потім приступають до оформлення. Педагог радить прикрасити коробочки по-різному, щоб гноми не плутали їх, нагадує дітям про спосіб швидкого вирізання однакових деталей (папір скласти в кілька разів і вирізати потрібну деталь). Потім вихователь перевіряє, які вийшли візки. Потім до заготівлі приклеюють ручку і за допомогою шила і дроту прикріплюють колеса.

Оцінка роботи. Аналізуючи вироби, вихователь звертає на точність і акуратність виконання завдання, на засвоєння досвіду складати папір навпіл. Зазначає зовнішній вигляд, характер оформлення виробів.

Заняття 2. «Автобуси»

Мета: Вчити дітей робити автобус з коробочки прямокутної форми, закріплювати навичку розподілу аркуша паперу на багато квадратику шляхом складання, оформляти виріб необхідними деталями. Удосконалювати навик виготовлення автобуса (за зразком) з коробки прямокутної форми, оформляти вироби характерними деталями, надаючи їй виразність і рухливість за допомогою коліс.

Матеріал. Квадратні аркуші паперу для автобуса (21X21 см), маленькі полички для деталей, квадрати щільного паперу для коліс (довжина сторони 5 - б см), 3 зразки різних автобусів смужка паперу для передньої частини автобуса (ширина 5 см , Довжина 7 см), дріт для кріплення коліс, шило.

Організація робочого місця. Діти сідають за окремі столи. У центрі столу - зразки іграшок. Матеріал - в середині столу.

Хід заняття

Створення ігрової мотивації. Вихователь запитує в дітей, чи люблять вони їздити в автобусах. Пропонує зробити іграшкові автобуси для гномів. Вихователь ставить перед дітьми зразок автобуса, пропонує уважно розглянути його, подумати, як він зроблений, і почати роботу.

Вихователь дивиться, як справляються з завданням діти, якщо є необхідність, надає індивідуальну допомогу. Потім показує дітям, як зробити прямокутну коробочку (спочатку скласти розгортку як для коробочки квадратної форми), які зайві квадратики треба відрізати. Поки ці діти працюють, вихователь контролює малюків. Показує їм, як зробити вікна та двері - дві смужки паперу скласти навпіл: одну уздовж, щоб вийшли дві вузькі двері, а іншу - впоперек, щоб вийшли широкі вікна. Смужки розрізати по лініях згину і акуратно приклеїти. Після цього педагог пояснює дітям, як зробити надрізи на менших сторонах розгорнення в глибину на один квадратик до лінії згину. Діти складають коробочку, намічають олівцем, де будуть вікна і двері, куди прикріпити колеса. На передній панелі автобуса намічають місце для широкого вікна кабіни і фар. Потім вихователь показує, як використовувати для додаткових деталей смужки паперу, відрізані від розгортки, пропонує помінятися з рядом сидить товаришем шматочками кольорового паперу для прикраси автобуса. Діти вирізають і наклеюють необхідні деталі на розгортку, а потім збирають коробочку і склеюють її. Поки вони закінчують роботу за зразком, вихователь показує дітям, як оформити перед автобуса більш складної моделі. На смужку паперу, трохи відступивши від її краю, уздовж наклеюється переднє скло кабіни водія. Потім менші за розміром боку смужки намазуються клеєм і закріплюються па бічних стінках автобуса так, щоб вийшов півколо. Можна показати більш складним варіант виготовлення автобуса (з об'ємною передньою частиною): смуга паперу відгинається з двох менших сторін, причому на різну відстань з одного боку приблизно в дна рази більше, ніж з іншого. На підготовлену ширину поперек наклеюється вікно для кабіни »фари, підфарники і ін Готова передня панель приклеюється до коробочки. Оцінка роботи проводиться в міру завершення завдання. Причому вихователь як би висловлює думку гномів. Оцінюється стійкість вироби, використання при її виготовленні раніше засвоєних навичок, самостійність при виконанні завдання. Аналізуючи роботи дітей, педагог звертає увагу на дотримання послідовності в роботі, на чітко виконані згини при виготовленні вироби, на її оформлення. Відзначається, перш за все, уміння дошкільнят слідувати зразком, аналізувати його і виконувати роботу в певній послідовності. У всіх випадках оцінюється акуратність при виконанні завдання. Перехід до гри. Вихователь намічає дітям приблизний хід гри: пропонує стати водіями, заїхати в автобусний парк (гараж), помити автобуси зі шланга, заправити бензином, підкачати шини, відправитися в далекий рейс - в містечко гномів. По дорозі радить заїхати до їдальні (дівчата приготують смачний обід), в магазин за сувенірами для гномів, за книжками і т. д.

На наступний день ці вироби слід віддати дітям, щоб вони пограли з ними вдома.

Заняття 3. «Іграшки-забави»

Мета: діти вчаться робити іграшки-забави для малюків (Смикунця).

Матеріал. Тонкий кольоровий картон, шаблони, для виготовлення деталей, дріт в оболонці для кріплення деталей, шило.

Організація робочого місця. Діти сідають за загальний стіл. У центрі столу - зразки іграшок. Матеріал - в середині столу.

Хід заняття. Створення ігрової мотивації. На початку заняття вихователь показує іграшку в дії і пропонує кожній дитині зробити таку ж у подарунок малюкам. На дошці вивішується схема, на якій зображені деталі до кількох іграшок. Перед дітьми (працюють по чотири особи) на підносах лежать різні шаблони, шматки тонкого кольорового картону, дріт в оболонці, обрізки кольорового паперу в конвертах. Вихователь пропонує зробити іграшку за зразком або придумати свою. Показує і пояснює, як скріпити частини, як за допомогою шила (у цвяха середньої довжини і товщини сплющують капелюшок і вбивають його цією частиною в дерев'яну ручку, залишивши 1 - 1,5 см вістря) зробити отвори, як вставити в них відрізок дроту в оболонці і закрутити з двох сторін спіралями.

Оцінка роботи. При аналізі дитячих робіт особлива увага звертається на міцність скріплення частин, на прояв фантазії і творчості в оформленні вироби.

Заняття 5. «Будиночок із сірникових коробок з відкривається дверима і вікнами для гномів»

Мета: продовжувати вчити дітей робити об'ємні іграшки - будиночки з сірникових коробок для гномів, працювати з папером, ножицями. оформляти саморобку дрібними деталями, використовувати раціональні способи вирізування однакових предметів з паперу.

Матеріал. Для кожної дитини-аркуші білого або кольорового паперу (21X21 см), дрібні обрізки кольорового паперу для оформлення, сірникові коробки, шило, дріт.

Хід заняття. Створення ігрової мотивації. Вихователь показує дітям лист від гномів, де вони дякують хлопцям за візки і просять зробити для них для всіх один великий будиночок. Вихователь показує, як склеювати між собою сірникові коробки, поєднуючи їх між собою широкими стрічками паперу по ширині коробка, збираючи їх поступово в об'ємний прямокутник, залишаючи місце для дверей і вікон. Потім допомагає обклеїти корпус з коробок кольоровим папером і прикрасити його. Потім заміряють розмір вікон і дверей і за вимірами склеюють між собою ці деталі. Після закінчення вихователь допомагає закріпити на місце дверей і вікон приготовані деталі.

Оцінка роботи проводиться в міру завершення завдання. Аналізуючи роботи дітей, педагог звертає увагу на дотримання послідовності в роботі. Відзначається, перш за все, уміння дошкільнят слідувати зразком, аналізувати його і виконувати роботу в певній послідовності. У всіх випадках оцінюється акуратність при виконанні завдання.

Заняття 6. «Чарівна скринька» з кришкою

Мета: продовжувати вчити дітей робити об'ємні іграшки - скриньки, працювати з папером, ножицями. Вчити розуміти креслення і діяти відповідно до нього (робити надрізи в зазначених місцях), оформляти саморобку дрібними деталями, використовувати раціональні способи вирізування однакових предметів з паперу.

Хід заняття. Створення ігрової мотивації. Напередодні Нового року дітям пропонується зробити один для одного «чарівний скринька». До заняття вихователь пропонує подумати, який сюрприз можна помістити в цьому «чарівному скриньці» (показує зразок) і що використовувати для подарунка (цукерку в обгортці, горішок, маленьку іграшку, зроблену самостійно, ялинкову іграшку не б'ються, значок). «Але це великий секрет, розкриється він тільки після свята новорічної ялинки». Вихователь показує, як прикласти мірку (смужку паперу) до краю прямокутного аркуша і провести по ній лінію, потім зробити по цій лінії згин. Після пояснює, що потрібно скласти утворився квадрат на шістнадцять маленьких квадратиків, не звертаючи при цьому увагу на відігнуту смугу, розгорнути викрійку і вирізати ті частини, які показані штрихуванням на кресленні (він накреслений на дошці). Нагадує, що надрізи робляться по всіх лініях згину до їх перетину з поперечними лініями з двох протилежних сторін (показує це на кресленні). В кінці самому вихователь показує, як прикріпити кришку до скриньки за допомогою шила та дроту. Після цього діти складають «скринька», прикрашають його по-своєму (для прикраси пропонуються фольга, конфетті на паперовій основі, кольоровий папір). Вихователь нагадує, що прикрашати виріб необхідно перед тим, як її склеювати: «Хто пам'ятає, як визначити на викрійці, куди потрібно приклеїти прикраси?» (Скласти виріб і відзначити ці місця точками.)

Оцінка роботи. У відсутність дітей вихователь перевіряє наявність «сюрпризів», замінює ті, які не відповідають педагогічним і гігієнічним вимогам, і прибирає «скриньки» до свята. Саморобки краще розіграти

Заняття 7. Виготовлення ляльок для тіньового театру

Мета: Навчити дітей робити ляльки для тіньового театру. Продовжувати вчити працювати з шаблонами, дротом, з'єднувати рухливі деталі між собою. Вчити використовувати виготовлені іграшки для театру.

Матеріал. Шаблони з силуетами людей, тварин, дріт, шило.

Хід заняття. Створення ігрової мотивації. Вихователь запитує в дітей, чи люблять вони ляльковий театр. Запитує, чи бачили вони коли-небудь ляльковий театр. Пропонує зробити ляльки для тіньового театру і показати батькам казку. Діти самі виготовляють з шаблонів силуети тварин і людей Вихователь показує, як робити у фігурок рухаються голови, кінцівки, хвости. Для цього в деталях робляться проколи (тут потрібна допомога вихователя), втягається відрізок дроту в оболонці і з двох сторін закручується по спіралі. Тростини, що приводять у рух окремі частини фігурок, діти прикріплюють самостійно. (Їх роблять з твердого дроту.) Краще, коли діти самі придумають і намалюють силуети. Коли хлопці виріжуть деталі, можна запропонувати їм зробити у фігурок оченята. Для цього вихователь робить проколи, а діти розширюють отвори яких-небудь шпильку, Наприклад, олівцем або кінцем пензлика, і наклеюють на отвір шматочок кольорової прозорої плівки або слюди. Хлопці можуть покрити деталі чорною фарбою (щоб іграшки не бруднилися, слід додати у фарбу трохи клею або клейстеру).

Перехід до гри.

Для показу театру вихователь з дітьми майструє екран, який робиться з будь-якого напівпрозорого матеріалу (тканини, кальки). Екран натягується на рамку з фанери, картону, що встановлюється як звичайна ширма. Він повинен бути добре освітлений, тому ззаду нього встановлюється джерело світла (це робить електрик). Тіньовий театр можна показати на великому екрані (2X1, 5 м). Для цього знадобиться лампа точкового горіння (100-ватного), застосовувана в проекційних ліхтарях, 1-вольта від фільмоскопи, 6-вольта для автомобільних фар і т.п.), яка буде служити для проекції зображення на стіну. Лампу треба помістити в коробку з фанери або жерсті. Краще пофарбувати її всередині чорною фарбою. Тканина або кальку на екрані тоді треба замінити прозорою плівкою або оргсклом. Можна на них намалювати прозорим лаком «декорації». «Декорації» роблять прийомом аплікації - наклеїти деталі з прозорою кольорової плівки або слюди. Щоб зображення спроектувати, лампу встановлюють ззаду маленького екрану; пучок світла, проходячи через нього, чітко проектує зображення на великий екран.

Діти будуть радіти, коли вони будуть впізнавати свої фігурки і дивуватися їх розміром. Адже вони, як за помахом чарівної палички, перетворяться з маленьких у величезні. Тіньовий театр показують маленьким дітям і батькам.

Заняття 8. «Вітряк»

Мета: Вчити дітей робити об'ємні іграшки, працювати з папером, ножицями, оформляти саморобку дрібними деталями, використовувати раціональні способи вирізування однакових предметів з паперу.

Матеріал. Для кожної дитини - квадратні аркуші білого або кольорового паперу, дрібні обрізки кольорового паперу для оформлення, шило, дріт.

Хід заняття. Створення ігрової мотивації. Заняття починається з того, що вихователь нагадує дітям про гномів і про те, що гномам ніде молоти борошно. Необхідні вітряні млини. Показ способів роботи. З допомогою вихователя діти вчаться, як поєднати аркуш паперу в циліндр і склеїти акуратно, не погнувши виріб. Вихователь показує готову млин і пропонує подивитися з яких деталей складається млин, порахувати, скільки на ній лопатей, які мають крутитись. Вихователь показує дошкільнятам, як зробити з паперу стрижень, до якого прикріплюються лопаті, показує, в яких місцях проколювати дірочки для стержня. З допомогою вихователя діти склеюють циліндр. Відзначають олівцем місце, де будуть проколювати дірочки і наклеювати візерунок. Потім приступають до оформлення. Педагог радить прикрасити млина по-різному, щоб гноми не плутали їх. Потім вихователь перевіряє, які вийшли млини.

Оцінка роботи. Аналізуючи вироби, вихователь звертає на точність і акуратність виконання завдання, на засвоєння досвіду склеювати циліндр. Зазначає зовнішній вигляд, характер оформлення виробів.

Заняття 9. «Крокодил Гена»

Мета: Навчити дітей робити іграшки для лялькового театру. Продовжувати вчити працювати з шаблонами, дротом, з'єднувати рухливі деталі між собою. Вчити використовувати виготовлені іграшки для театру.

Матеріал. Шаблони з силуетами, дріт, шило, тонкий і товстий картон, копіювальний папір, схема складання деталей.

Хід заняття. Створення ігрової мотивації. Вихователь повідомляє, що незабаром до них у гості прийдуть малюки, що діток необхідно як-небудь розважити, пропонуючи поповнити свій театр іграшками. У крокодила Гени лапи зроблені у вигляді колеса. Коли воно котиться, то виходить, ніби-то звірятко перебирає лапками (крокує). Ця іграшка зроблена з трьох шарів картону (добре склеює картон клей ПВА). Середній шар картону товщий, ніж два зовнішніх шари. Колесо роблять з тонкого картону. Там, де має міститися колесо в зібраному вигляді, середній шар картону відсутня. Між зовнішніми шарами картону в цьому місці утворюється простір, куди і вставляють колесо-лапки. У позначеній точці на схемі у крокодила проколюють шилом отвір через два зовнішніх шари і центр колеса. В отвір вставляють вісь. Віссю може служити болтик від конструктора, який кріплять гайкою або заклепкою - шматочком мідного дроту, зігнутої у вигляді літери П. Якщо іграшки зробити в парі, тобто дві тваринки з'єднати довгою віссю, то хвіст у крокодила з'явиться додатковою точкою опори і іграшка буде стояти. За гладкою похилій площині іграшки побіжать, перебираючи ніжками. Для творчої роботи хлопцям можна запропонувати силуети різних героїв російських казок, які можна перевести на прозорий папір, не зіпсувавши книжки, а потім з прозорою папери через копіювальний папір - на картон. Так можна оживити безліч різних звіряток і героїв російських казок для групової ігротеки та поповнювати ляльковий і тіньової театри в дитячому саду.

Творча гра з конструювання «Допоможемо гномам»

Мета.
Формувати уявлення дітей про різні види транспорту.
Завдання.
Освітні: Розширювати уявлення про спеціальних машинах та їх значення в житті людини.
Розвиваючі: Розвивати увагу, пам'ять, вміння працювати по викрійці згідно із зразком.
Виховні: Формувати вміння та бажання доводити справу до кінця, виховувати доброзичливі стосунки між дітьми.
Методичні прийоми: Ігрова ситуація, бесіда-діалог, розглядання фотографій, продуктивна діяльність, фізкультхвилинка, зорова гімнастика, підведення підсумків.
Матеріали та обладнання:
Демонстраційний: Сигнальні картки, фото машин, зразок машини для кожного етапу, дерева, гномики, будиночки, виготовлені дітьми на попередніх заняттях, звуки машин в запису.
Роздатковий: Картинки із зображенням різних видів транспорту, їх силуетне зображення, форма коробочки, кабіни і кузова машин, колеса, ножиці, клей.

Хід заняття.

Вихователь:
Хлопці, давайте розповімо гостям про наших гномиків.
Діти:
В паперових будиночках паперові гномики
Живуть, поживають, працюють, грають.
Ці гноми нам знайомі,
Їх ми самі змайстрували
В ліс паперовий поселили.
Вихователь:
Гномики кажуть, що їм дуже подобаються будиночки, які ми для них зробили, але вони дуже сумують за своїм друзям, які живуть дуже далеко і до них ніяк не добратися. Давайте подумаємо, як нам допомогти. (Відповіді дітей). Звичайно, їм потрібен транспорт, Адже машини бувають різні і перевозять пасажирів і вантажі.
Словникова гра «Про машини». Які бувають машини? (Діти: вантажні, потужні. швидкі і т.д.) Що вони роблять? (мчать, гальмують, сигналять і т.д.)
Вихователь: Які види транспорту ви знаєте? (діти перераховують види транспорту). У мене є пір'їнка, як ви думаєте, який вид транспорту воно може позначати? А світлофор? А рятувальний круг? Тепер вибирайте картки, під музику машини будуть пересуватися (їдуть направо), як тільки музика закінчиться, кожна машина їде в свій будинок. (Діти виконують завдання)

Молодці! А тепер слухайте уважно, яка машина проїде мимо. Діти по звуку визначають транспортний засіб.
Вихователь: Я бачу, ви справді багато знаєте про транспорт і зможете допомогти гномам. Я думаю , що відразу багато машин ми зробити не встигнемо, давайте вирішимо, які машини самі потрібні і важливі. Діти: Швидка і пожежна. Як назвати ці машини одним словом, коли вони потрібні, як їх викликати.
Вихователь показує машини, які повинні вийти. Разом з дітьми визначає, з яких частин вони складаються, чим відрізняються.

Пальчикова гімнастика під музику.
Нам не потрібні чарівники і маги,
Тут нічого особливо мудрувати,
А потрібно просто взяти листок паперу
І постаратися щось змайструвати.
Діти конструюють з паперу пожежну машину і машину швидкої допомоги:
1 етап: виготовлення за викройкою коробочки.

Фізкультхвилинка і зорова гімнастика.

Широко розправив крила
У небі білий літак.
Він летить над нашим дахом
Чуємо, як мотор реве.
Він летить над хмарами
В дощ, грозу або завірюха
Перевозить він по небу
Багато вантажів і людей.

Діти стежать очима за літаком.
2 етап: кабіна
3 етап: кузов

4этап: колеса

Вихователь: Молодці! Несіть машини гномам.

Ну а тепер розповімо гномам про правила безпеки.
Діти:
Там, де галасливий перехрестя,
Де машин не злічити,
Перейти не так вже просто,
Якщо правила не знати.
У будь-якого перехрестя
Нас зустрічає світлофор
І заводить дуже просто
З пішоходом розмову:
Світло зелений - проходь!
Жовтий - краще зачекай!
Якщо світло запалиться червоний -
Значить,
Рухатися небезпечно!
Стій!
Нехай пройде трамвай,
наберися терпіння.
Вивчай і поважай правила руху.

(Н. Сорокін)

‹

›