Профорієнтаційна робота в ПТНЗ
Сьогодні питання формування контингенту є одним з пріоритетних для кожного ПТНЗ. Час вимагає нових підходів до цієї роботи.
Роботу з профорієнтації в ПТНЗ потрібно переформатувати, спланувати її так, щоб вона була спрямована на особистість, професійне самовизначення випускника школи у виборі професій та навчального закладу і носила не циклічний, а системний характер.
Тож нові завдання, які стоять перед ПТНЗ :
1. Формування соціальної привабливості робітничих професій;
2. Підготовка кадрів з дефіцитних професій в регіоні, області.
Розпочинати планування профорієнтаційної роботи на наступний рік потрібно вже в жовтні місяці. В річному плані роботи ПТНЗ є розділ «Профорієнтаційна робота», де повинні бути включенні такі основні напрямки роботи, а саме:
1. Організаційно-методична робота. Інформаційно-аналітична діяльність;
2. Робота з педкадрами (відповідальні за профорієнтаційну роботу в ПТНЗ, ЗОШ);
3. Робота з учнями ЗОШ;
4. Спільна робота ПТНЗ, ЗОШ, служби зайнятості, підприємств-замовників кадрів;
5. Організація роботи з батьками учнів ЗОШ;
6. Моніторинг якості профорієнтаційної роботи.
Але разом з тим, у відповідальних за профорієнтаційну роботу в ПТНЗ повинні бути сплановані окремі плани роботи, де враховані всі напрямки роботи, які заплановані в річному плані з профорієнтації та спільні заходи за планами НМЦ ПТО , ЦЗ та міськими службами.
Серед основних є:
- декади робітничих професій за галузевим спрямуванням;
- екскурсії на виробництва (активне залучення роботодавців до цієї роботи);
- виставки технічної та художньої творчості ;
- дні відкритих дверей;
- учнівські конференції «Я і моя майбутня професія»;
- спільні заходи з Міським центром зайнятості.
Якість профорієнтаційної роботи визначає подальше існування ПТНЗ. Тож, вважаю, що треба міняти управління профорієнтаційною роботою. Досвід показує, що не все гаразд на місцях. В більшості ПТНЗ це обладнані приміщення з наочністю про професії, за якими здійснюють підготовку в ПТНЗ.
- По - перше, необхідно на базі приймальних комісій створити «Центри профорієнтації» або «Інформаційно-консультативні центри»;
- По – друге, обов’язково створити в навчальному закладі циклову комісію з питань профорієнтації, щоб реалізувати заплановані заходи та надати допомогу молодим педагогам з питань профорієнтаційної роботи з молоддю.
- По – третє, робота буде ефективна при умові, якщо ви будете вивчати перспективний досвід роботи інших навчальних закладів міста, області.
- Четверте - формування позитивного іміджу ПТНЗ через засоби масової інформації, соціальної реклами. Тільки чітко спланована система профорієнтаційної роботи забезпечить виконання прийому молоді на навчання в ПТНЗ.
Створення Центру профорієнтації - вимога сьогодення
Для управління профорієнтаційною роботою в ПТНЗ бажано створити Центр профорієнтації, який очолює директор
В складі Центру - заступник директора, старший майстер, методист, практичний психолог, соціальний педагог, голови методичних комісій.
Саме Центр профорієнтації визначає напрямки дій учасників навчально – виховного процесу впродовж профорієнтаційного періоду.
Мета діяльності Центру полягає у створенні системи профорієнтаційного супроводу учнівської молоді, що забезпечить їх успішну самореалізацію в структурі соціально – економічних відносин, сприятиме формуванню професійної перспективи, розгорнутих життєвих планів, спрямованих на вибір професії і ствердження себе як суб’єкта професійної діяльності.
Основними завданнями та напрямками Центру профорієнтації є:
1. Планування роботи та координація діяльності педпрацівників ПТНЗ через укладання договорів між ПТНЗ та ЗОШ;
2. Нормативне забезпечення профорієнтаційної діяльності в ПТНЗ;
3. Аналіз наявних ліцензій на підготовку робітничих кадрів;
4. Організація роботи та надання методичної допомоги щодо проведення профорієнтації, професійне консультування фахівців;
5. Написання методичних рекомендацій щодо проведення профорієнтаційної роботи ;
6. Створення умов для реалізації заходів профорієнтаційного спрямування;
7. Моніторингові дослідження ринку праці;
8. Визначення потреб роботодавців у робітничих кадрах з конкретної професії, сумісні заходи ЗОШ, ПТНЗ та підприємства;
9. Звітність педпрацівників щодо проведення профорієнтаційної роботи;
10.Соціальна реклама престижності робітничих професій;
11.Виконання обсягів державного замовлення .
12.Одним із напрямів в Центрі профорієнтації повинна бути і позаурочна робота.
Залучення учнів до гурткової діяльності є ефективним засобом формування вмінь самостійно підвищувати свій фаховий рівень, працювати творчо, з ініціативою, а також гурткові заняття допомагають у проведенні профорієнтаційної роботи. Особливо вражають, зацікавлюють виготовлені учнями ПТНЗ макети, представлені на виставках технічної творчості в рамках проведення Днів відкритих дверей, Декад робітничих професій, зустрічах з учнями шкіл та їх батьками.
Завданнями Центру є:
1. Інформування учнів щодо напрямів діяльності та потреби в кадрах підприємств, організацій, установ міста та регіону;
2. Організація прямих контактів між навчальним закладом та міським Центром зайнятості, між роботодавцями та учнями;
3. Надання допомоги роботодавцям у підборі спеціалістів із числа випускників;
4. Соціальна реклама престижності робітничих професій, співпраця з підприємствами, організаціями, установами.
Особливу увагу потрібно приділити як змістовному, так і естетичному оформленню Центру. Відомо, що сила виховного впливу наочної агітації залежить як від змісту, так і від художнього втілення. Центр повинен відповідати своїм завданням; його варто оформляти за єдиним планом, дотримуючись при цьому єдиного змісту і форми; матеріали повинні бути повними по змісту, відповідати на питання, які цікавлять школярів, логічними, грамотно написаними, мати не тільки інформаційний, але і виховний характер.
Ілюстрації і малюнки роблять експонати цікавими, допомагають глибше розкрити зміст матеріалу; фотографії працівників виробництва повинні бути сюжетними і супроводжуватися відповідними анотаціями.
Слід не забувати, що Центр профорієнтації є складовою іміджу навчального закладу. Тож і від добре організованої роботи Центру профорієнтації буде залежить, чи зроблять свій вибір на користь вашого навчального закладу учні загальноосвітніх шкіл та їх батьки.
Індивідуальна робота з учнями шкіл щодо вибору професії
Однією з основних функцій профорієнтації є індивідуальна робота з учнями шкіл щодо вибору професії. Здійснювати дану роботу треба педпрацівникам ПТНЗ в тісному контакті з класними керівниками та батьками учнів шкіл.
За даними психологів, педагогів, соціологів встановлено, що обрання професії для учня школи є складним процесом, в якому істотне значення має рівень соціальної зрілості особистості. Учень обирає професійний шлях в той час, коли особистість його ще формується, а він недостатньо підготовлений для прийняття відповідального рішення.
Суть індивідуального підходу в профорієнтації полягає:
в індивідуальності особистості учня, у всебічному вивченні його особливостей;
у врахуванні відповідної реакції на той чи інший виховний вплив;
у розвитку особистої активності учня в плані підготовки до обґрунтованого вибору професії з урахуванням індивідуальності й прихованих особливостей.
Педагог сприяє пошуку учнем “своєї” професії, керує ним. В якості консультанта, здійснюючого індивідуальну роботу, можуть бути і керівник Центру профорієнтації, і вчитель, і майстри виробничого навчання, а також класний керівник, в залежності від того, чиєї допомоги найбільше потребує учень.
Успіх індивідуальної роботи багато в чому залежить від рівня кваліфікації консультанта; глибини його знань про загальні основи профорієнтаційної роботи в школі, володіння методами діагностики особистісних рис характеру, вміння враховувати вікові особливості підлітка, складати психолого-педагогічні характеристики, проводити індивідуальні консультації з учнями, їх батьками, педагогами, робити профконсультативні висновки.
У процесі всебічного індивідуального вивчення особистості учня, яке повинне здійснюватися за спеціальною програмою з перших років навчання дитини в школі, необхідно знайти разом з нею раціональні шляхи підготовки до обрання професії.
Вивчення особистості учнів повинно охопити всі її підструктури: спрямованість, характер, темперамент.
З метою ефективного застосування індивідуальної роботи використовуються такі методи:
Спостереження. Воно може бути безпосереднім і опосередкованим, включеним і не включеним, короткочасним і подовженим.
Аналіз документів і результатів діяльності учнів - їх особистих справ, підсумків і медичних обстежень, класних журналів, творчих робіт, виробів.
Аналіз практичних дій учнів у школі, в громадських місцях, у сім’ї, підведення підсумків реалізації планів випускників шкіл щодо вибору професій або продовження навчання з обраних спеціальностей.
Анкетування. Метод анкетування не універсальний. Він є суб’єктивним, так як на його результати, неминуче позначається вплив людини, яка проводить анкетування. Разом з тим, треба врахувати те, що не завжди доцільне й можливе звернення з анкетами до учнів, особливо у 7-х – 8-х класах.
Бесіди - інтерв’ю. Для них повинна бути характерною тематична спрямованість. Вони можуть проводитися як із самими учнями, так і з учителями, класними керівниками, керівниками шкіл, батьками учнів.
Педагогічний експеримент. Для виявлення індивідуальних особливостей, експеримент може проводитися в звичайних умовах навчально-виховного процесу. При цьому учень не повинен знати про його проведення. В ході експерименту використовуються спостереження, бесіди, анкетування тощо.
Вивчення особистості школяра з профорієнтаційною метою називають ще попередньою профдіагностикою. Діагностичний аспект у профорієнтації особливо необхідно застосовувати в тих випадках, коли мається на увазі професія, яка пред’являє значні вимоги до людини, наприклад – шахтар, гірник підземного профілю, вчитель, кухар, лікар, кравець, юрист тощо.