Донецький обласний інститут післядипломної педагогичної освіти
Кафедра дошкільної освіти
Тема: « Модель взаємодії закладу дошкільної освіти та сім'ї в системі корекційно-педагогичної підтримки дітей з вадами мовлення.»
Роботу виконала
Давидчук Ю.О.
Вчитель-логопед
Відділу освіти
Добропільської
міської ради
ЗМІСТ
1.Актуальність теми.
2. Зміст та завдання організації розповсюдження логопедичних знань серед батьків дітей з порушеннями мовлення.
2.1. Напрями роботи вихователів та логопеда з батьками дітей з порушеннями мовлення.
2.2. Форми і методи пропаганди логопедичних знань серед батьків дітей з
мовною патологією.
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Відомості про педагога.
Прізвище, ім'я, по батькові
| Давидчук Юлія Олександрівна. |
Дата рародження
| 24. 05.1981 р. |
Освіта | Слов'янський державний педагогичний університет, 2011 р.
|
Спеціальність за дипломом
| Дефектолог. |
Кваліфікація | Олігофренопедагог, логопед, вчитель дітей з вадами розумового розвитку.
|
Місце роботи
| ДНЗ №4 «Ластівка» |
Загальний стаж роботи
| 16 років. |
Стаж роботи на данній посаді
| 4 років. |
Державні нагороди, звання | - |
Підвищення кваліфіквції
| Донецький обласний ІППО, 07. 09. 2013р. |
Результат попередньої атестації
| Відповідає займанній посаді та підтверджує посадовий оклад, 1 категорія , 2014р. |
1.Актуальність теми.
Досить часто методи,форми і прийоми корекційно – відновлювального впливу на дитину із ЗНМ у дошкільному навчальному закладі та в родині не збігаються. Безумовно, батьки хочуть, щоб їхня дитина була комунікабельною, красномовною, без жодних вад мовлення; однак далеко не всі розуміють і знають, як цього досягти. Відтак вкрай важливою є організація просвітницької роботи з батьками для підвищення теоретичних і практичних знань з питань особистісно орієнтованого підходу розвитку мовлення дитини, а також з’ясування причин його порушень. Це сприятиме виробленню єдиних вимог щодо мовленнєвого розвитку малюка в родині та дитячому садку, пошукові спільних шляхів своєчасного подолання та попередження порушень мовлення
2.Зміст та завдання організації популяризації логопедичних знань серед батьків дітей з порушеннями мовлення
При будь-якій формі організації навчально-виховного процесу з дітьми з вадами психофізичного розвитку і, зокрема, у дітей з труднощами комунікації, його основними особливостями є: комплексний підхід до подолання відхилень у розвитку, диференційований корекційно-педагогічний вплив на дітей залежно від індивідуальних проявів їх порушення і потенційних можливостей, корекційна спрямованість і тісний взаємозв'язок корекційних заходів з формування у дітей практичних умінь і навичок.
В процесі логопедичної роботи батьки можуть значно вплинути на швидкість подолання мовленнєвих порушень: регулярне, щоденне виконання з дитиною домашніх завдань логопеда дозволяє значно скоротити час проведення корекційної роботи. Найчастіше, на жаль, тільки розв'язання лікувальних, педагогічних чи психологічних проблем змушує батьків звернути увагу на процес мовленнєвого розвитку дітей, формування їхньої особистості, становлення характеру .
Головне завдання дошкільної установи в роботі з батьками дітей з порушеннями мовлення полягає у формуванні психолого-педагогічної компетенції батьків. Просвітницька робота із батьками з проблем порушення мовлення та їх корекції - один з найважливіших напрямків діяльності логопедів. Робота логопеда з родиною, що виховує дитину з порушенням мовленнєвого розвитку, має на меті: надання кваліфікованої підтримки батькам; допомогу близьким дорослим в створенні комфортного сімейного середовища для повноцінного розвитку дитини; створення умов для активної участі батьків у вихованні і навчанні дитини; формувати адекватні взаємини між дорослими та їхніми дітьми.
Виокремлюємо такі основні завдання просвітницької роботи з батьками:
задоволення потреб дітей з порушеннями мовлення в інтелектуальному, культурному й моральному розвитку;
профілактика мовленнєвих порушень у дітей раннього віку;
організація і проведення на високому професійному рівні навчально-виховної, методичної і дослідно-експериментальної роботи із проблем подолання мовленнєвих порушень;
удосконалення методики проведення різних видів занять та їх навчально-методичного і матеріально-технічного забезпечення;
підвищення педагогічної кваліфікації вчителів;
організація і проведення педагогічних експериментів з пошуку і впровадження нових інформаційних технологій навчання;
обмін досвідом між логопедами, вихователями та іншими фахівцями;
організація взаємодії з батьками дітей;
вивчення досвіду роботи інших навчальних закладів
Метою пропаганди логопедичних знань є підвищення активності батьків у попередженні та корекції мовленнєвих порушень дітей, систематизація наявних у них знань, озброєння практичними прийомами роботи з дітьми. Логопед дошкільного закладу в процесі розповсюдження логопедичних знань виступає вихователем дітей і партнером батьків.
2.1 Напрями роботи вихователів та логопеда з батьками дітей з порушеннями мовлення.
Логопедичний супровід вихованців - головний напрям роботи з родинами, які виховують дітей з порушеннями мовлення. Успіх роботи логопеда значною мірою залежить від тісного контакту з педагогами та батьками, від єдності вимог, прийомів роботи дітьми. Взаємодія логопеда з педагогами та батьками здійснюється на всіх етапах роботи з дитиною, починаючи з первинного обстеження, результати якого повідомляються вихователям та батькам. Також педагоги та родина систематично інформуються про специфіку і зміст корекційно - розвиваючої роботи з дітьми, і одночасно одержують інформацію про успіхи дітей. Реалізація корекційних завдань у режимі взаємодії всіх учасників освітнього простору (дитина-логопед-вихователь-батьки) дозволяє розширити класичну схему супроводу дитини (Схема 1.1.)
Схема 1.1
Робота логопеда і вихователя з батьками дітей із порушеннями мовлення здійснюється в таких напрямах:
психолого-педагогічна просвіта батьків;
гармонізація дитячо-батьківських відносин;
допомога батькам у формуванні адекватної оцінки стану дитини;
оптимізація соціальних контактів родини;
навчання батьків прийомам корекційно - логопедичної роботи з подальшим контролем за її здійсненням
1.3 Форми і методи розповсюдження логопедичних знань серед батьків дітей з порушеннями мовлення
На сучасному етапі розвитку освіти в основу роботи з батьками має бути покладене поняття розвиваючої взаємодії логопеда і родини, де кожний з її членів не лише сприяє розвитку іншого, але й знаходить умови для власного особистісного розвитку.
Колективну роботу можна представити в кількох видах: батьківські збори, консультації, семінари, фронтальні відкриті заняття, виставка посібників, бібліотека ігор та вправ, свята на мовленнєву тематику, дні відкритих дверей.
Однією із форм взаємодії з родиною дитини є організація клубу «Діалог». В процесі роботи з підвищення педагогічної культури батьків дітей порушення мовлення особливу увагу набувають практичні прийми роботи. Використання останніх надає можливість досягати вагових результатів в корекційному процесі. Завдяки роботі клуба та поетапній, вдумній роботі логопеда підвищується рівень самосвідомості батьків в здійсненні практичної допомозі дитині.
Групові батьківські збори в логопедичній групі проводимо тричі на рік: на початку, в середині і в кінці навчального року. Саме вони допомагають об'єднати батьків, націлити їх на допомогу команді дитячого садка, своїй групі, активно залучитися в процес виховання дітей. Важливо, щоб батьки на зборах діяли, включалися в ту або іншу запропоновану їм роботу
Консультації будуємо так, щоб вони не були формальними, а по можливості залучали батьків для розв'язання проблем, спрямовувати батьків до співпраці. Оскільки сучасні батьки ведуть інтенсивний спосіб життя, консультації мають бути гранично чіткими, містити лише необхідний батькам конкретний матеріал і проводитися не для «галочки», а для користі справи. Найбільш актуальними темами для консультацій, які цікавлять батьків дітей логопедичної групи, можуть бути такі «Артикуляційна гімнастика»; «Розвиток дрібної моторики дитини»; «Виконання домашнього завдання»; «Розвиток уваги й мислення» ; «Мовні ігри вдома»; « Як стежити за автоматизацією звуку в домашніх умовах»; « Як навчити дитину читати» ; «Як навчити звуко-буквенному аналізу». Корисно включити ту або іншу консультацію до порядку денного батьківських зборів
До деяких консультацій готується спеціальне обладнання, тобто організується виставка посібників. Наприклад, до теми «Розвиток дрібної моторики» добираємо намисто, ґудзики, чобіток зі шнурівкою, мозаїку, конструктори, заводні іграшки, палички й завдання до них, кольорові та прості олівці, фарби, альбом для малювання, альбом для розфарбовування, пластилін, ножиці, голки, нитки, контури для вишивання на папері, одяг для ляльок, кубики. Батьків необхідно переконати у важливості й необхідності розвитку дрібної моторики рук дитини з порушенням мовлення. Організація виставки « Як умілі ручки язичку допомагали» надають можливість визначити рівень оволодіння інформацією батьками з даної проблеми. На виставці демонструються лише ті експонати, що були зроблені дітьми і батьками вдома.
Дні відкритих дверей передбачають відвідування батьками індивідуальних і групових занять, спостереження за дітьми, визначення подальших напрямів роботи вдома .
До нетрадиційних колективних форм належать фронтальні відкриті заняття. Корисно поєднувати заняття зі зборами, тоді батьки з більшою зацікавленістю ставляться до їх відвідування (це стосується других і третіх батьківських зборів). Спочатку логопед проводить ці заняття самостійно, а батьки спостерігають за роботою логопеда та діяльністю своїх дітей, записують ігри, вправи, вчаться методам і прийомам роботи. Головна вимога до таких занять - попереднє обговорення з батьками теми заняття і завдання, що потрібно провести з дітьми
Бібліотека ігор і вправ є стимулом до активної участі батьків у корекційному процесі, оскільки батьки можуть скористатися добіркою практичного матеріалу. Здебільшого це матеріал, об'єднаний однією лексичною темою, що містить у собі лексичні, граматичні, словникові завдання, завдання на розвиток уваги, пам'яті. В бібліотеці логопеда в наявності всі посібники, що використовуються на фронтальних логозаняттях. Батьки беруть ці посібники додому, щоб використовувати їх для індивідуальних занять з дітьми. Водночас бібліотека поповнюється зусиллями самих батьків.
Корисним для розвитку комунікативних умінь і навичок, підвищення самооцінки, усвідомлення необхідності правильної мови, закріплення пройденого матеріалу є свята на мовленнєву тематику. Мовною основою свят стає той матеріал, який опрацьовується дітьми та батьками вдома. Тематика свят охоплює різні аспекти мовленнєвого розвитку дитини
До індивідуальних форми роботи входять такі види: індивідуальні бесіди, індивідуальні практикуми, перегляд індивідуальних занять, записки-рекомендації, зошит для домашніх завдань, анкетування, домашня бібліотечка.
Особливості сімейного виховання, потребу батьків у знаннях виділяємо за допомогою бесіди, найважливіша ознака якої - двостороння активність. На початку року знайомимо батьків з результатами обстеження дітей. З батьками кожної дитини ведеться окрема розмова, під час якої рідні дитини дізнаються про особливості її розвитку і отримують поради, рекомендації щодо корекції відхилень. Бесіду необхідно вести тактовно, адже від того, як проходять перші зустрічі логопеда з батьками, залежатиме їхнє подальше співробітництво. Для теми бесіди не слід обирати значний матеріал, слід обмежитися вузьким колом питань і не зловживати науковою термінологією, а в разі її використання, обов'язково супроводжувати поясненнями, адже логопедичні терміни можуть бути незрозумілі батькам і створюють бар'єр у спілкуванні
Індивідуальні практикуми з навчання батьків спільним формам діяльності з дітьми також мають корекційну спрямованість. Сутність цієї форми роботи полягає в тому, що батьки відвідують індивідуальні заняття логопеда з метою формування практичних навичок роботи з дитиною вдома (різні види продуктивної діяльності, артикуляційна гімнастика, розвиток зв'язного мовлення, формування звуковимови дітей тощо).
Схожу функцію виконують батьківські п'ятихвилинки, де батьки одержують можливість короткочасної особистої консультації в зручний для них час.
Важливу роль у спільній, комплексній роботі логопеда і родини має анкетування батьків. За допомогою анкетування довідуємося склад родини, особливості сімейного виховання, позитивний досвід батьків, їх труднощі, помилки. Відповідаючи на запитання анкети, батьки починають замислюватися про проблеми виховання, про особливості виховання дитини. Важливим для педагогів є питання, спрямований на виявлення потреби батьків у педагогічних знаннях. Наприклад, «З яких питань у навчанні дитини ви прагнули б одержати рекомендацію логопеда». В анкетах батьки повідомляють про те, які проблеми їх хвилюють, а логопед бере цю інформацію на озброєння при плануванні роботи з батьками. Особливо ефективним є проведення анкетування батьків на початку навчального року, адже за допомогою відомостей, отриманих з анкет, педагоги отримують необхідну інформацію про дітей та родину, що допомагає їхній адаптації та більш успішній взаємодії
Однією з основних формою взаємодії логопеда з батьками є зошит для домашніх завдань. Залежно від форми мовленнєвого порушення завдання в зошиті даються не лише зі звуковимови, а й по формуванню словника, граматичних умінь і навичок, на розвиток уваги і пам'яті дітей. Зошит заповнюється логопедом два-три рази на тиждень для того, щоб заняття вдома проводилися систематично. Ця форма роботи, на нашу думку, допомагає логопедові спостерігати як за станом залучення батьків в корекційний процес, так і за рівнем психолого-педагогічної компетенції батьків з окремих питань. Ця інформація надалі слугує темою для індивідуальних консультацій.
Наочна форма роботи дуже важлива для батьків, діти яких мають порушення мовлення. До них належать: дошка оголошень, папка-пересувка, щоденники, екран звуковимови, інформаційні листи, газета для батьків, мовленнєвий куточок, домашні завдання, домашня ігротека. Наочність пропаганди забезпечується застосуванням різноманітних ілюстрацій, демонстрацій практичних робіт, виставковим матеріалом має на меті стимулювати активність батьків.
Так, папка-пересувка являє собою матеріал із практичними порадами та рекомендаціями, який змінюється тричі на рік і передається від родини до родини всередині групи. Ці папки робимо як груповими, так і індивідуальними. В індивідуальній папці містяться матеріали, дібрані з урахуванням індивідуальних особливостей конкретної дитини, а також практичні рекомендації для окремої родини. Це дозволяє батькам виробити індивідуальний підхід до своєї дитини, глибше будувати з нею взаємини в період дошкільного дитинства
Мовленнєвий куточок функціонує у вигляді оформленого планшету з відображенням мовленнєвої роботи логопеда з дітьми. Він містить корисну інформацію, яку батьки можуть вивчити, приходячи за своїми дітьми, поки ті збираються додому . Мовленнєвий куточок може містити такі рубрики: «Домашнє завдання», «Домашня ігротека», «Екран звуковимови». Рубрика «Домашнє завдання» дає батькам практичні рекомендації з формування різних мовленнєвих навичок, наприклад артикуляції; з виявлення рівня розвитку деяких складових мовлення дитини, наприклад: як перевірити рівень розвитку фонематичного слуху в дитини. Рубрика «Домашня ігротека» знайомить батьків з іграми, ігровими вправами й завданнями на закріплення різних мовленнєвих навичок. Екран звуковимови відображає кількість порушених звуків у дітей групи та динаміку виправлення звуків. Батьки наочно бачать, як просувається процес корекції звуків (це позначається кольоровими символами), який звук ще автоматизується, а який уведений в мовлення. Раз на тиждень матеріал на стендах куточку оновляється. При оформленні стендів використовуються не лише малюнки, написи «від руки», але плакати і фотографії
Щоденники інформують батьків про успішність дитини. Відзначимо, що в них не передбачене оцінювання за бальною шкалою, а лише інформація про виконану роботу на занятті в групі та її результати.
Сторінка «Поради логопеда» на блозі днз № 4 «Ластівка»
Група в Вконтакті «Логопунктик» для батьків дітей логопедичної групи, де виставляються фото-звіти про роботу вчителя логопеда.
Висновки
У ході роботи над проблемою дослідження розповсюдження логопедичних знань із батьками дітей з порушеннями мовлення добилися певних результатів:
1.Завдяки поетапній, систематичній роботі логопеда з родинами стосовно оволодіння батьками прийомів колекційної роботи рівень звуковимови дітей на лютий 2017 р. підвищився на 9,8%, розширився рівень словникового запасу на 12%.
2. Результат контрольного етапу експерименту (жовтень, 2016) показав, що більшість батьків групи (86,6%) характеризується недостатнім рівнем логопедичних знань. Аналіз роботи на лютий 2017 р. свідчить, що рівень грамотності батьків підвищився на 26% від попередніх даних.
3. Робота логопеда і вихователя з батьками дітей із порушеннями мовлення здійснюється через організацію напрямків: 1) психолого-педагогічна просвіта батьків; 2) гармонізація дитячо-батьківських відносин; 3) допомога батькам у формуванні адекватної оцінки стану дитини; 4) оптимізація соціальних контактів родини; 5) навчання батьків прийомам корекційно-логопедичної роботи з подальшим контролем за її здійсненням. Це сприяло встановленню партнерських відносин з родинам, активізації участі батьків в корекційній роботі та розвитку своєї дитини.
5. Системи роботи розповсюдження логопедичних знань із батьками була спрямована на формування в них адекватної взаємодії в системах «батько - дитина» і «батько - педагог», на підвищення рівня педагогічної компетентності. Це надало можливість на 50% підвищити рівень індивідуальної активності батьків в корекційно – педагогічній роботі.
Список використаних джерел.
1. Бачина О. Взаимодействие логопеда и семьи ребенка с недостатками речи / О. Бачина, Л. Самородова. - М. : Сфера. 2009. - 64 с. - Серия : Библиотека журнала "Логопед".
2. Богомолова З.А. Формирование партнерских отношений педагогов и родителей в условиях сотрудничества в ДОУ / З.А. Богомолова// Дошкольная педагогика. - 2010. - № 2. - С. 54-58.
3.Вайс М. Н. Партнерство ДОУ и семьи в логопедической работе / М. Н. Вайс, Т. В. Пустякова // Логопед. - 2010. - №3. - С. 85-96.
4. Вершинина О.М. Формирование готовности родителей дошкольников с речевыми нарушениями к участию в коррекционной работе / О.М. Вершинина//Логопед в детском саду. - 2010. - № 2. - С. 5-17.
5. Власенко И.Т. Методы обследования речи у детей / И. Т. Власенко, Г. В. Чиркина. - М.: ВЛАДОС, 2005. - 68 с.
6. Глаголева Е. Школьный логопед - ребёнок - семья: помогаем стать успешным / Е. Глаголева// Воспитательная работа в школе. - 2009. - № 8. - С. 38-52.
7. Граб Л.М. Тематическое планирование коррекционной работы в логопедической группе для детей 5-6 лет с ОНР / Людмила Михайловна Граб. - М. : Гном-Пресс, 2008. - 156 с.
8. Довідник учителя-логопеда / авт.-упоряд. Лупінович С. М. - Тернопіль: Мандрівець, 2008. - 112 с.
9. Єфімова С. Налагодження партнерських стосунків з родинами / С. Єфімова// Управління освітою. - 2008. - №2. - С.28-32.
10. Жукова Н.С. Преодоление общего недоразвития речи / Н. С. Жукова, Е. М. Мастюкова // Воспитание и обучение. -2009. - № 3. - С. 7-9.
11. Захарова Е.Н. О работе логопеда с родителями / Е.Н. Захарова // Дошкольная педагогика. - 2009. - №4. - С.31-36.
12. Кузьмина Т.С. Организация взаимодействия ДОУ и семьи как условие развития педагогической компетентности родителей / Т.С. Кузьмина// Методист. - 2008. - №7. - С.62-63.
13. Лагутина А. О работе воспитателя в группе для детей с ОНР / А. О. Лагутина// Дошкольное воспитание. 2006. - №11. - С. 76-80.
14. Лопатина Л.В. Комплексный подход в диагностике и коррекции общего недоразвития речи у детей / Л. В. Лопатина // Дошкольная педагогика. - 2010. - №5. - С. 32-35.
15. Миронова С.П. Диференціація роботи логопеда дошкільного закладу з батьками вихованців / 9С.П. Миронова, В.П. Пельвецька // Дефектологія. - 2009. - №4. - С. 22-26.
16.Ніколаєнко В. Взаємодія вчителя-логопеда, вихователя і батьків – запорука успішної корекційної роботи з дітьми, які мають вади мовлення / ВалентинаНіколаєнко// Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2010. - № 3. - С. 50-58.
17. Новиковская О.А. Сотрудничество логопеда с родителями / О.А. Новиковская// Дошкольная педагогика. - 2003. - №5. - С.25-27.
18. Организация работы с родителями детей логопедической группы детского сада / Е.В. Степанова// Коррекционная педагогика. - 2008. - №6. - С. 74-78.
19. Пахомова С. Е. Сущность процесса повышения психолого-педагогической компетентности родителей, воспитывающих дошкольников с речевыми нарушениями в условиях ДОУ / С. Е. Пахомова // Логопедия сегодня. - 2009. - № 1(23) - С. 62-65
20. Перчаткина Е. Сотрудничество логопеда и родителей / Е. Перчаткина// Дошкольное воспитание. - 2008. -№ 11. - с.47-49.
21. Рібцун Ю. Вихователь у логопедичній групі / Ю. Рібцун // Дошкільне виховання. - 2008. - №8. - С.17-19.
. 22.Рыскина В.Л. Особенности диалога взрослого и ребенка с нарушениями в развитии и некоторые методы работы с семьей / В. Л. Рыскина// Логопед вдетском саду. - 2008. - №1. - С.24-30.
23. Рычкова В. Н. Дошкольный логопедический пункт: специфика работы логопеда / В.Н. Рычкова// Логопед. - 2010. - № 3. - С. 16-27.
24. Синько А. А. Организация работы логопеда с семьей в ДОУ / А.А. Синько // Логопед. - 2008. - №4. - С. 12-18.
25. Система роботи з батьками // Дитячий садок. - 2006. - №30-32. - С.52-53.
26. Степанова Е.В. Организация работы с родителями детей логопедической группы детского сада / Е. В. Степанова // Коррекционная педагогика: теория и практика. - 2008. - №6. - С.74-78.
27.Степанова Е. В. Основ ные направления оптимизации коррекционно-образовательного про цесса в ДОУ (группах) для детей с на рушениями речи / Е. В.Степанова //Логопед. - 2004. - №4. - С.4-13.
28. Степанова О. А. Организация логопедической работы в ДОУ / Ольга Андреевна Степанова. - М.: Логобург, 2007. - 188 с.
29. Фоминых Е. Н. Взаимодействие учителя-логопеда с родителями воспитанников: традиционные и инновационные формы / Е.Н. Фоминых// Логопед. - 2009. - № 7. - С. 92-95.
30. Храмова М. Н. Основные направления просветительской работы школьного логопеда / М. Н. Храмова// Логопед. - 2010. - № 1. - С. 98-101.
31.Чепеленков И. Н. Скрининг-диагностика как современное средство повышения педагогической компетентности родителей, имеющих детей группыриска по речевому развитию / И.Н. Чепеленков // Логопедия сегодня. - 2010. - № 1. - С. 76-80.
32. Чернова Т. В. Организация взаимодействия логопеда с родителями старших дошкольников с ОНР / Т.В. Чернова, И.Ю. Лебеденко// Дошкольная педагогика. - 2007. - №2. - С.48-51.
33.Швець С . Активізуємо родину за ради мовлення дитини/ Робота з родиною / Логопедія / //Палітра педагога-2009-№ 6 –с.12-16.
34. Лавриненко О. У зв’язці логопед-діти-батьки./ Робота з родиною / Логопедия // Палітра педагога – 2011 - № 6 – С. 14 – 18.
35. Морозова Л. , Бикова І. Робота з батьками : сучасний підхід до організаціі. / Рбота з родиною // Палитра педагога – 2011 - № 4 – С.6 – 12.
36. Осадча В. Батькам про значення розвидку дрибної моторики рук. / Спілкуємось з батьками // Вихователь –Методист Дошкільного закладу – 2012 - № 3 – С. 43-50.
37. Ігнатенко В. Батьківський клуб як форма ефективної взаємодії з батьками. / Спілкуемось з батьками // Вихователь – Методист Дошкільного закладу – 2011 - № 11 – С. 44 – 51.
38. Акопян Л. Програма взаємодії з родиною. / Обмінюємося досвідом // Вихователь – Методист Дошкільного закладу - 2009 - № 11 – С. 42 – 53.
Додатки
Додаток А
Мовленнєвий розвиток дитини (анкета для батьків)
Прізвище, ім'я дитини
Дата народження
1. Як протікали вагітність і пологи?_________________________________
2. Чи не чи було серйозних захворювань, операцій, травм на першому році життя дитини?
3. Яким був плач дитини на першому році життя і потім: голосним, тихим; напористим, слабким; високим, низьким?____________________________________________________
4. Чи супроводжувалися заняття з дитиною емоційно-голосовими вигуками?____________________________________________________
5. Коли з'явилися звуки, комбінації звуків?_________________________
6. Наскільки різноманітними вони були, якими інтонаціями супроводжувалися: окличними, гнівними, радісними? _____________________________________________________________
7. Коли з'явилися перші складові ланцюжки?________________________
8. Наскільки різноманітними вони були? Чи з'являлися вони самостійно, чи у відповідь на Ваше звертання?_______________________________
9. Чи легко дитина контактує з однолітками та дорослими? Чи радіє, коли до Вас приходять гості?____________________________________
10. Чи залежить активність дитини від ступеня й характеру знайомства дитини з людиною?___________________________________________
11. Чи використовує дитина немовні засоби спілкування: міміку (рухи м'язів обличчя), пантоміміку (рухи всього тіла), жести (рухи окремих частин тіла)? Чому наддає перевагу з немовних засобів? _____________________________________________________________
12. Чи використовує мовленнєві засоби при спілкуванні: вигуки, інтонації, окремі звуки, ланцюжки звуків і складів, слова, фрази?_______________________________________________________
13. Чи розумієте Ви й інші члени родини те, що дитина прагне пояснити немовними засобами?_________________________________________
14. Яким чином Ви реагує на мовленнєві труднощі дитини?______________
15. Які взаємини дитини з іншими дітьми?____________________________
16. Яким чином дитина реагує на нову іграшку: радісно вигукує, змахує руками, підстрибує, мовчки бере й розглядає, фактично не реагує?_______________________________________________________
17. Чи супроводжуються її емоційні прояви мовленнєвими засобами?_____
18. Як Ви оцінюєте характер дитини: запальний, примхливий, доброзичливий, упертий, негативний, слухняний, ласкавий...____________________________________________________
19. Як Ваша родина проводить дозвілля, вихідні дні, відпустку? Чим більше за все дитина любить займатися?_________________________
20. Які іграшки і гри в неї є? Які з них улюблені? ______________________
21. У які спільні ігри Ви відіграєте з дитиною: сюжетно-рольові, дидактичні, спортивні, ігри-розваги? _____________________________
22. Яким чином залучає Вас дитина до спільної гри: пропонує пограти, подивитися? _________________________________________________
23. Чи грається дитина сама?_______________________________________
24. Чи грається дитина разом з Вами в настільні ігри? (Якщо так, запишіть їхній назви.) _________________________________________________
25. Чи залучаєте Ви дитину в спільну діяльність: накривати на стіл, забирати іграшки?____________________________________________
26. Чим займається дитина на прогулянці, з ким спілкується, у що і як відіграє, чи спостерігає за навколишнім?__________________________
27. Які книжки Ви читаєте дитині? (Запишіть їхній назви.)_____________
28. При читанні до чого проявляє інтерес: до картинок, змісту і з якого віку? _______________________________________________________
29. Чи є в дитини улюблені фільми, музика і т.д.?_______________________
30. Чи любить малювати? (Якщо малює, то що?)_______________________
31. Чи звертається дитина за допомогою до дорослих? У яких випадках?__
32. Чи любить ліпити, конструювати, грати з мозаїкою? Чи не викликають труднощів ці види діяльності?__________________________________
33. Чи може дитина виконати завдання з описом, зразком, за уявою ? _____________________________________________________________
34. Як вирішує виникаючі труднощі: плаче, звертається за допомогою (запитує поглядом, інтонацією, мовленнєвими засобами), спостерігає за Вашими діями мовчки, заважає)?________________________________
35. Що турбує Вас у мовленнєвому розвитку дитини?__________________
36. Чи виправляєте Ви її мовленнєві помилки?________________________
37. Які труднощі виникають у Вас і у дитини при воконанні занять логопеда вдома?_______________________________________________________
38. Які теми Ви хотіли б обговорити зі спеціалістами дитячого садка?_____
АНКЕТА 2
1. Чи знаєте Ви що таке мовлення ?
2.Чи відомо Вам, якою має бути норма розвидку мовлення ?
3. Які чинники, на вашу думку, найбільше впливають на мовленевий розвиток ?
4. Чи практикуєте в родині певну систему впливу на розвиток мовлення малюка? Які маєте результати?
5. Чи вважаєте своє мовлення зразком для вашої дитини?
6.Чи потрібна вашій дитині допомога логопеда?
7. Чи ознайомлені Ви зі спеціальними посібниками, які висвітлюють питання розвидку мовлення та його порушень?
8. Чи доцільна, на вашу думку, логопедична допомога у дошкільному віці?
АНКЕТА 3
1. Чи вважаєте мовлення своєї дитини нормативним ?
2.Чи є ваше родинне мовленеве середовище сприятливим для безпроблемного засвоєння дитиною рідної мови ?
3. Ваша сім’я одномовна ?
4. Чи мають члени вашої сім’ї якісь вади мовлення ? Якщо так, то які ?
5. Чи постійно спілкуєтесь зі своєю дитиною орфоепічно і граматично правильно ?
6. Чи завжди надаєте великого значення спілкуванню з малюком ?
7. З якого віку, на Вашу думку, слід розвивати мовлення дитини ?
8. Чи заохочуєте Ви спілкування свого малюка з однолітками ?
9. Чи вчите дитину говорити чітко, неквапливо, правильно ?
10. Чи граєте з дитиною у мовні ігри ?
11. Як часто читаєте з малюком казки, оповідки, забавлянки , лічилки тощо ?
12. Чи комплектуєте дитячу бібліотеку ?
13. Чи ведете бесіди з дитиною під час прогулянок, дорогою до дитсадка чи до дому ?
14. Чи знаєте ви про взаємозв’язок дрібної моторики пальців рук і мовлення?
15. Чи граєте з малюком у пальчикові ігри ?
16. Чи помічаєте в мові своєї дитини вади ?
17. Чи вважаєте, що з віком дефекти мовлення зникають без втручання спеціаліста ?
Анкета 4.
Шановні батьки! Просимо заповнити анкету, відповіді на запитання якої дозволять отримати більш повну інформацію про роботу вашого вчителя - логопеда, виявити ваші побажання і інтереси при організації освітніх і виховних послуг в групі «Бджілки».
Прізвище, ім'я дитини ________________________________________
Який період часу ваша дитина відвідує заняття вчителя - логопеда: (відзначте, підкресливши, одна з нижченаведених)
Менше 1 року,
Від 1 року до 2 х років,
Більше 2 х років.
Скільки років вашій дитині? ___________________________________
Для кожної відповіді, що припускає вибір, обведіть «так», «ні», «нз» - (не знаю).
1. Ви отримуєте інформацію про роботу вчителя - логопеда (режимі роботи (годинах роботи), можливостях, Зв'язок з вчителем - логопедом). Так, ні, нз
2. Учитель - логопед проводить спеціальну роботу з адаптації дітей (бесіда з батьками про перспективи дитини, знайомство з результатами діагностики). Так, ні, нз
3. Ви маєте можливість бути присутнім при організації вчителем - логопедом підгрупових занять. Так, ні, нз
4. Чи використовували ви цю можливість на протязі навчального року? Так, ні, нз
5. У перебігу року отримували ви рекомендації вчителя - логопеда у вигляді невеликих завдань. Так, ні, нз
6. На ваш погляд, чи є необхідність в наступному році продовжити цю практику? Так, ні, нз
7. Вас задовольняє результат роботи вчителя - логопеда, ваша дитина говорить значно краще, розбірливіше. Так, ні, нз
8. Ви бачите, що дитина намагається контролювати свою вимову. Так, ні, нз
Дякуємо за участь в анкетуванні.
Дата _________________ П.І.Б. батька __________________________
Додаток Б
Інформація для батьків про стан мовлення дитини старшого дошкільного віку
Шановні батьки,____________________________________________
Повідомляю, що Вашому синові (донці)________________________
на логопедичних заняттях поставлені звуки_____________________
Звуки знаходяться на етапі автоматизації (у складах, словах, реченнях, зв'язного мовлення)_________________________________________________
Рекомендую вдома закріплювати правильна вимову. При відсутності контролю з Вашого боку можлива втрата поставлених звуків.
З рекомендаціями ознайомилися ________________________________
(число, підпис батьків)
Додаток В
Таблиця. Орієнтовний план взаємодії ДНЗ і родини в логопедичній роботі на навчальний рік
Тематика
| Форми проведення, назва консультацій | Учасники й відповідальні |
|
1 | 2 | 3 |
|
Вересень
| | |
|
День відкритих дверей | Знайомство із групою, мовленнєвим середовищем групи. Відкритий показ гри-заняття «Веселий язичок» | Керівник ДНЗ, учитель-логопед, вихователі, батьки |
|
Дискуссія | 1. Як навчити дитину говорити правильно ? 2. Чиє мовлення може бути зразковим для дитини ?
| Учитель-логопед, батьки |
|
Круглий стіл
| Тема «Організація особистісно орієнтованого підходу в умовах логопедичної групи та родинного мовленєвого виховання» | -- II -- |
|
Інформаційне бюро |
| |
|
Жовтень
| | |
|
Батьківська вітальня | Тема «Артикуляційні вправи – цікаві та корисні. Вчимося разом з дитиною.»
| Учитель-логопед, батьки |
|
Видавнича діяльність
| Випуск брошури «Артикуляційна зарядка для «Веселого язичка» і поширення її серед батьків | Учитель-логопед |
|
Консультація
| «Орієнтована діагностика загального та мовленевого розвидку дитини в домашніх умовах» | -- // -- |
|
Батьківськи збори
| «Чи надаєте ви належного значення мовленевому спілкуванню зі своєю дитиною» | -- II -- |
|
Листопад
| | |
|
Семінари-практикуми
| Тема «Мовні ігри. Організація та проведення мовленевої ігрової діяльності вдома» | Учитель-логопед, батьки |
|
Консультації | «Нормативне мовлення. Яким воно має бути» | -- II-- |
|
Тренінг для батьків
| Тема «Що мають знати батьки про вади мовлення в дошкільному віці» | Учитель-Логопед |
|
Грудень
| | |
|
Індивідуальні бесіди
| Тема «Перші успіхи Вашої дитини» | Учитель-Логопед, батьки |
|
Круглий стіл
| Тема «Організація розвивального середовища вдома з метою мовного збагачення дитини» | -- II -- |
|
Майстер-клас
| Виставка розвиваючих ігор, зроблена руками батьків | -- II -- |
|
Січень
| | |
|
Банк ідей та пропозицій | Батьки формують проблемні запитання та ситуації, пропонують форми роботи, в яких вони хотіли б узяти участь тощо. Записують їх на окремих аркушах і кладуть у спеціальну коробку.
| Учитель-логопед, батьки, дитина |
|
Консультація
| Тема «Взаємозв’язок розвитку дрібної моторики пальців рук та мовлення дитини» | Учитель-логопед |
|
Ігротека | Пальчикова гімнастика «Наші пальчики грають» | |
|
Лютий
| | |
|
Ток-шоу
| Тема « Як говорить Ваша дитина» | Учитель-логопед, батьки |
|
Круглий стіл
| Тема «Розучування ігор та вправ на розвиток правильного мовленевого дихання у дітей» | --// -- |
|
Усний журнал
| Тема «Вчимося правильно дихати» | Учитель-логопед |
|
Березень
| | |
|
Індивідуальні бесіди
| Тема «Необхідність автоматизації поставлених звуків в умовах родини» | Учитель-логопед |
|
Семінари-практикуми
| Тема «Контролюемо мовлення дитини в дитсадку і в дома» | Учитель-логопед, батьки |
|
Квітень
| | |
|
Круглий стіл
| Тема «Як попередити мовні порушення» | Учитель-логопед, батьки |
|
Консультація
| Тема «Правила роботи над скоромовкою» | Учитель-логопед |
|
Дискусія
| Тема «Основні критерії підготовки дитини до оволодіння читанням» | Учитель-логопед, батьки |
|
Травень
| | |
|
Батьківські збори
| Тема «Підсумки корекційної роботи: рівень готовності вашої дитини до читання та письма» | Учитель-логопед, вихователі, батьки |
|
Індивідуальні бесіди
| «Правильне мовлення –запорука успішного навчання у школі» | Учитель-логопед, батьки |
|
Свято для дітей і батьків | Тема «Свято правильної мови» | Учитель-логопед, вихователі, батьки |
|
| | | |
Додаток Г
Орієнтовний план індивідуальної корекційної роботи з батьками
I. Підготовчий етап -- ретельна й всебічна підготовка дитини до кропіткої й тривалої корекційної роботи
Цілі:
- Формувати інтерес і мотивацію до логопедичних занять.
- Розвивати слухову увагу, пам'ять, фонематичне сприйняття.
ІІ. Робота з батьками:
- вивчення ігор і спеціальних вправ.
- формування і розвиток артикуляційної моторики до рівня мінімальної достатності для постановки звуків.
- формування і розвиток пальчикової моторики в процесі систематичних тренувань.
- формування навичок вимови.
Цілі:
* усувати неправильну звуковимову.
* розвивати вміння і навички диференціювати звуки, подібні артикуляційно та акустично.
* Формувати навички користування фонетично чистого, лексично розвиненого, граматично правильного мовлення.
Позначимо види корекційної роботи на даному етапі.
1. Постановка звуків у послідовності :
- свистячі [з], [з], [ц], [с'],[з'];
- шиплячий [ш];
- сонорний [л];
- шиплячий [ж];
- сонорні [р], [р'];
- шиплячі [ч], [щ]. Спосіб постановки -- змішаний.
Підготовчі вправи для постановки звуків
( робота проводиться тільки індивідуально):
- для свистячих: «Посмішка», «Паркан», «Лопатка», «Жолобок», «Щіточка», «Футбол», «Фокус»;
- для шиплячих: «Трубочка», «Смачне варення», «Чашечка», «Грибок», «Погріємо руки»;
- для звуків [р], [р']: «Бовтанка», «Маляр», «Індик», «Конячка», «Грибок», «Барабанщик», «Гармошка», «Кулемет»;
- для звуку [л]: «Посмішка», «Лопатка», «Покараємо язичок».
2. Автоматизація поставленого звуку в складах:
-- [з], [с], [ш], [ж], [с'], [з'], [л'] автоматизують спочатку в прямих складах, потім у зворотних й в останню чергу -- у складах зі збігом приголосних;
-- [ц]. [ч], [щ], [л] -- спочатку у зворотних складах, потім у прямих і зі збігом приголосних;
- [р]> [р'] -- із проторного, аналога, і паралельно виробляється вібрація язика. Автоматизація кожного виправленого звуку по мірі постановки може проводитися як індивідуально, так і в підгрупі дітей з подібним дефектом.
3. Автоматизація звуків у словах проводиться після автоматизації в складах у тій же послідовності. По міри оволодіння дитиною вимовою кожного складу з виправленим звуком, він уводиться і закріплюється в словах з даним складом.
4. Автоматизація поставлених звуків у реченнях. Кожне правильно вимовне слово включається в речення, потім у невеликі розповіді, чистомовки, віршовані тексти.
5. Диференціація поставлених і автоматизованих звуків:
[с] - [з], [з] - [с'], [з] - [ц]- [с] - [ш];
[ж] -- [з], [ж] -- [ш];
[ч], [с] - [ч] - [т'], [щ] - [ч]- [щ] - [р'];
[р] - [л], [р] - [р'], [р'] -[л'], [р'] - [й], [л'] - [л].
6. Автоматизація звуків у спонтанному мовленні (у монологах і діалогах, іграх, розвагах, екскурсіях, на прогулянках, у праці й інших формах дитячої життєдіяльності).
III. Удосконалення фонематичних процесів і звукової аналітико-синтетичної діяльності паралельно з корекцією звуковимови в дитини.
IV. Розвиток (удосконалення) психологічної бази мовлення дитини на правильному лексичному матеріалі.
V. Розвиток зв'язного мовлення на основі правильно поставлених звуків за допомогою лексико-граматичних вправ, завдань для розвитку просодичної сторони мовлення, при навчанні розповіданню.
Додаток Д
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАНЯТТЯ-КОНСУЛЬТАЦІЯ
Робота з дітьми над вимовою "шиплячих звуків"
Мета. Пояснити дорослим, як проводити логопедичні заняття з дитиною вдома; ознайомити з механізмами порушення вимови шиплячих звуків та з прийомами їх подолання; формувати практичні навички масажу дитини дорослим та самомасажу, який здійснює вона сама; викликати інтерес до занять.
Обладнання: індивідуальні люстерка, велике дзеркало, сигнальні картки для артикуляційної гімнастики, ігри для розвитку дрібної моторики (складання цілого з частин, конструювання, штриховка); трубочки, склянка, вода, шматочки вати.
План заняття
1. Масаж обличчя. Точковий масаж вух.
2. Артикуляційні вправи.
3. Вправи на дихання для вироблення спрямованого повітряного струму.
4. Постановка звука [ш] через наслідування.
5. Автоматизація вимови звука [ш].
6. Вправи на розвиток дрібної моторики "Склади ведмедика". Самомасаж пальців та п'ясті рук "Чарівні пальчики".
7. Штрихування, конструювання.
Зміст заняття
Шановні батьки, вашій увазі пропонується індивідуальне заняття з постановки звука [ш] у дітей із ЗНМ через звуконаслідування. Всі вправи та гімнастику можна виконувати в домашніх умовах.
1. Починати заняття бажано з масажу або самомасажу, який виконують самі діти. Для підвищення ефективності заняття можна ввімкнути аромолампу з лимонною або апельсиновою олією. Використовуємо прийоми:
♦ погладжування обличчя, щік, шиї дитини;
♦ легке поплескування пальцями рук зі зміною темпу;
♦ легке пощипування щік;
♦ легке розтирання щік та шиї;
♦ погладжування всього обличчя, щік, шиї.
Самомасаж для активізації роботи всіх аналізаторів та підвищення уваги діти роблять самостійно — "Веселі ведмежата" (див. далі).
2. Кожну вправу варто виконувати 6-8 разів перед великим дзеркалом. Усі вправи мають підготувати артикуляційний апарат дитини до постановки звука [ш].
3. Як підготовчі до постановки шиплячих звуків доцільно використовувати дихальні вправи на вироблення спрямованого повітряного струменя.
Вправа "Буря в склянці"
Склянку на третину наповнюють питною водою. Дитині пропонують дмухати у трубочку, почергово змінюючи силу видиху.
— Уяви, що це маленьке море, а ти — вітерець. Вітерець дмухає повільно, тихенько. Які хвильки будуть на морі? Вітерець дмухнув сильніше. Якими стали хвилі? А зараз спробуй здійняти бурю на нашому морі. Дмухай сильно, постійно, добре зануривши трубочку у водичку. Що відбувається зараз на морі? Що з'явилося? А зараз вітерець знов дме тихенько. Море заспокоїлося.
Треба стежити, щоб дитина набирала повітря носом, а видихала ротом.
4. Постановка звука [ш] через наслідування починається з показу дитині артикуляції звука.
— Уяви, що наша долоня — це язичок. Краї язичка піднімаємо до верхніх зубів у вигляді чашечки. Кінчик язичка трохи опускаємо, щоб повітря виходило без перешкод.
5. Якщо дитина правильно відтворює звук [ш], відпрацьовуємо його за допомогою ігрових дій.
— Покажемо, як це робить у лісі вітер: ш-ш-ш-ш; як їжачок шурхотить сухим листям.
Вправа "Повітряна кулька"
— Уяви, що кулька розв'язалась і здувається: ш-ш-ш-ш.
6. Вправи на розвиток дрібної моторики доцільно проводити наприкінці заняття й супроводжувати іграми та ігровими прийомами.
Гра "Склади ведмедика"
Діти необережно гралися іграшковим ведмедиком і переплутали його частини. Склади та пристибни ґудзиками частини тіла ведмедика й назви їх. Придумай ведмедикові ім'я, щоб воно починалося зі звука [ш].
Самомасаж "Чарівні пальчики".
— Візьми наші чарівні "кришталики" та перетвори свої пальчики на чарівні. Самомасаж діти проводять самостійно.
7. Робота в індивідуальних зошитах, на картках. Штрихування літери Ш.
— З'єднайте літеру Ш з малюнками, в назвах яких є цей звук.
Ігри на розвиток дрібної моторики можна замінити іграми на розвиток уяви, уваги, пам'яті тощо. Пам'ятайте, що дитину слід постійно підтримувати емоційно, розмовляти з нею доброзичливим тоном. Будьте терплячими.
Додаток Е
АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА
Хоботок
Губи й зуби зімкнуті. З напруженням витягнути вперед губи трубочкою. Утримувати їх у такому положенні, рахуючи до п'яти.
Дуже заздрю я слону: А тепер їх відпускаю
Губи хоботом тягну. І на місце повертаю.
Сопілка
Ця вправа готує артикуляційний апарат до постановки звуків [У], [Ш], [Ж], [Ч].
Мета. Зміцнювати м'язи губ, закріплювати зоровий контроль за їхнім положенням.
Зміст: зуби зімкнені. Витягнути губи вперед, утворивши посередині отвір. Утримувати 10-15 с.
Методичні рекомендації. Стежити, щоб дитина не відкривала рот.
Млинці
Вправа готує артикуляційний апарат до постановки звуків [Л], [С], [3], [Ц], [Ч], [Ш], [Ж].
Мета. Відпрацьовувати вміння розслабити м'язи язика.
Зміст: трохи відкрити рот, спокійно покласти язик на нижню губу і, поплескуючи по ньому губами, вимовляти склади: пе-пе-пе... Виконувати 10-15 с.
Методичні рекомендації
1. Стежити, щоб нижня губа не заверталася.
2. Язик широкий, його краї торкаються куточків рота.
3. Поплескувати язик губами треба кілька разів на одному видиху. Стежити, щоб дитина, повторюючи склади, не затримувала дихання. Проконтролювати виконання можна так: піднести ватку до рота малюка — якщо він правильно робить вправу, ватка відхилятиметься. Водночас ця вправа допомагає відпрацьовувати спрямований видих.
Фарбування
Ця вправа готує артикуляційний апарат до постановки звуків [Р], [Ч], [Ш], [Ж].
Мета. Відпрацьовувати рухи язика вгору, поліпшувати його рухливість.
Зміст: трохи відкрити рот і "погладити" кінчиком язика рухами уперед-назад тверде піднебіння.
Методичні рекомендації
1. Губи й нижня щелепа мають бути нерухомими.
2. Стежити, щоб кінчик язика сягав внутрішньої поверхні верхніх зубів під час руху вперед і не виходив за межі рота.
Смачне варення
Готує артикуляційний апарат до постановки звуків [Л], [Р], [Ч], [Ш], [Ж].
Мета. Розвивати рухливість м'язів язика, відпрацьовувати рух угору широкої передньої частини язика.
Зміст: запропонувати дитині уявити, що вона їла варення: "Воно дуже смачне! У тебе замазалася верхня губа, злижи язиком варення з верхньої губи. Отак". Передній край широкого язика рухається по верхній губі згори вниз. (Повторити 10 разів).
Методичні рекомендації
1. Стежити, щоб працював лише язик, а нижня губа не "допомагала", не "підсаджувала" язик угору, — вона має бути нерухомою (можна притримувати її пальцем).
2. Язик має бути пласким, його бічні краї торкаються куточків рота.
3. Якщо вправа не виходить, варто повернутися до вправи "Млинці". Тільки-но язик стане розпластаним, потрібно шпателем або маленькою ложечкою підняти його.
Показ батькам різних прийомів корекційної роботи з дітьми — важливий вгору й завернути на верхню губу. аспект співпраці логопеда з родиною.
Додаток Ж
КОРЕКЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ МАСАЖУ
Масаж не лише впливає на певні частини тіла, а й стимулює ввесь організм дитини: посилює процеси обміну; поліпшує сон; зміцнює м'язи, надає їм еластичності.
Види масажу
♦ Масаж та самомасаж обличчя.
♦ Масаж та самомасаж п'ясті та пальців руки.
♦ Плантарний масаж.
♦ Артикуляційний масаж.
Правила виконання масажу
♦ Виконуємо тільки чистими, теплими руками.
♦ Поступово збільшуємо навантаження.
♦ Відводимо на масаж від 2 до 10 хв.
♦ Не масажуємо дитину, якщо вона психологічно не готова до нього.
♦ Проводимо масаж у формі цікавої гри.
Прийоми масажу
1. Погладжування поліпшує дихання шкіри, посилює видільну функцію шкіри, підвищує тонус м'язів.
Проводимо його повільно, ритмічно. Розрізняють прямолінійне, спіральне та комбіноване погладжування. Цією вправою обов'язково починаємо та закінчуємо масаж.
2. Робимо легке розтирання в ділянці, схильній до застоїв (ділянка рубців) — це посилює кровообіг. Розрізняють: прямолінійне; спіральне, колове розтирання, розтирання "щипками".
3. Легке розминання — основний прийом як пасивна гімнастика для м'язів.
Робимо його захоплюючи, відтягуючи шкіру, натискаючи подушечками великого та вказівного пальців.
4. Вібрацію виконуємо кінчиками пальців з максимальною частотою. Це допомагає повернути втрачені рефлекси та чутливість язику, щокам та губам.
Самомасаж обличчя "Веселі ведмежата"
Узявшись за середину вушної раковини, відтягуємо вухо вперед, потім назад; знову вперед - назад. Рухаємо повільно.
Відтягну вперед я вушка,
Потягну назад.
Он веселі ведмежата
У рядок сидять.
1,2, 3, 4, 5, 6, 7.
Пам'ятай: масаж для вушок
Слід робити всім.
Вказівним та середнім пальцями інтенсивно "малюємо" коло на щічках.
А тепер по колу щічки,
Дружно розітрем.
Так веселим ведмежатам
Пам'ять розів'єм.
1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.
Пам'ятай: масаж для щічок
Слід робити всім.
"Малюємо" коло на підборідді.
На підборідді коло намалюю
І ведмежат усіх навчу я
Чітко і красиво розмовляти,
Правильно всі звуки вимовляти.
1,2, 3, 4, 5, 6, 7.
Пам'ятай: масаж такий
Слід робити всім.
Артикуляційний масаж цілеспрямовано впливає на зони уваги: підборіддя, вушна зона, щоки, губи, язик, тверде та м'яке піднебіння.
Плантарний масаж
Техніка виконання
♦ Ноги максимально розслабити.
♦ Масажуємо всю стопу (погладжуванням, розтиранням, натисканням).
♦ Масаж великого пальця ноги потребує тривалішого впливу (до 2 хв).
♦ Масаж проводити вранці, протягом дня, але не перед сном.
Прийоми, які можна використовувати вдома.
"Олівці розсипалися": запропонуйте дитині разом з вами зібрати ногами олівці з підлоги.
"Весела змійка": покладіть на підлогу мотузку (скакалку). Пройдіть із дитиною по ній на носочках; на п'ятах; боком.
Запропонуйте дитині в теплу пору року походити 5-15 хвилин босоніж по траві, камінцям, піску тощо.
Зразки вправ на розвиток дрібної моторики. Розвиток дрібної моторики позитивно впливає на мовлення дитини.
Квітка
Сяє сонечко привітно —
Квітка з пуп'янка розквітне.
Подушечки пальців обох рук зімкнуті. Долоні опуклі, схожі на "пуп'янок". Нижні частини долонь притиснути одну до одної, а пальці широко розсунути по колу й трохи вигнути. Утворюється велика розпущена "квітка".
Стільчик
З рук складемо іще й "стільця" —
Нескладна наука ця.
Ліву руку підняти вертикально вгору. Прямі пальці щільно притиснуті один до одного. Кулак правої руки притиснути до лівої долоньки великим пальцем до себе. Потерти кулаком по внутрішній частині долоні.
Імітуйте різні види діяльності. Наприклад, запропонуйте дитині немовби вимити руки; погодувати курку; показати, як іде дощик.
Додаток Ж
ПАМ'ЯТКИ ДЛЯ БАТЬКІВ
Виконання домашніх завдань з дітьми
► Питання, що стосуються виконання домашнього завдання з'ясовуйте з вихователем чи логопедом.
► Для виконання домашніх завдань створіть домашній "банк" картинок різної тематики та іграшок.
► Займайтеся з дитиною, граючи з нею.
► Гімнастику для язика виконуйте перед дзеркалом разом. Наслідуючи дорослого, дитина вчиться.
► Виправляйте недоліки дитини доброзичливо, спокійно. Підтримуйте її позитивними емоціями, не критикуйте її.
► У разі потреби, якщо виникнуть труднощі при виконанні вправ з дитиною, отримайте додаткову консультацію.
► Усі завдання виконуйте обов'язково.
Спілкування з дітьми
► Розмовляйте з дитиною під час будь-якої діяльності. Розповідайте про те, що ви робите, і що робить вона сама.
► Учіться уважно слухати дитину, дивлячись їй в очі.
► Ставте відкриті запитання. Це стимулюватиме дитину давати повні відповіді.
► Витримуйте паузу після поставленого запитання.
► Розповівши дитині коротеньке оповідання, запропонуйте переказати його.
► Розглядайте разом ілюстрації до оповідань, сюжетні картинки. Запропонуйте відповісти на непрямі запитання: "Що було до того, що тут зображено?
Що сталося потім?".
► Для збагачення словника дитини вчіть її називати предмети, що навколо, їхні ознаки та дії з ними.
► Пам'ятайте! Ваша мова — зразок для дитини.
► Завжди відповідайте на запитання сина чи доньки, підтримуйте їхню допитливість.
► Любіть дитину й хваліть її за позитивні вчинки та правильні відповіді.
Пам'ятка батькам для організації занять за завданням логопеда
1. Заняття повинні бути регулярними, носити цікавий, не примусовий характер, не перетворюватися в додатковий навчальний час, мають проводитися у вигляді гри.
2. Заняття можуть проводитися під час прогулянок, поїздок. Деякі види занять вимагають обов'язкової спокійної ділової обстановки, відсутності відволікаючих факторів.
3. Необхідно привчати дитину до самостійного виконання завдань. Не слід поспішати, показуючи, як потрібно виконувати завдання, навіть якщо дитина засмучена невдачею. Допомога дитині повинна носити своєчасний і розумний характер.
4. Заняття повинні бути нетривалими, не викликати втоми, перенасичення. Бажано повідомляти дитину про те, які завдання вона буде виконувати завтра.
5. Необхідно підтримувати в дитини бажання займатися, стимулювати її до подальшої роботи, заохочувати успіхи, вчити долати труднощі.
6. До моменту занять попередньо вивчіть завдання (не робити це при дитині). Розподілити, яку частину завдання виконаєте в ігровій формі ( по дорозі, на кухні, у транспорті і т.д.), а над чим необхідно «посидіти» перед дзеркалом, за столом у встановлений час. Передбачаючи відмову дитини, використовувати альтернативні питання, типу: «Що будемо спочатку робити - вчити скоромовку чи складати розповідь?».
7. Уводити в заняття різноманітність, сюрпризні моменти, намагатися реагувати адекватним ситуації чином (жартом, записом на магнітофоні, прийомом «фотографування» і т.д.). Можна спробувати виконати завдання «за компанію» з однолітком, братом, сестрою.
6. Підкріплювати досягнення дитини похвалою й радісними вигуками. Підкреслюйте, що Вам подобається займатися з нею.
Додаток І
ЯК ПОДОЛАТИ ЗАЇКУВАТІСТЬ
Консультація для батьків
Заїкуватість — не лише порушення звуковимови, а й захворювання всього організму. Тому поряд з логопедичною корекційною роботою цей феномен потребує спеціального загальнозміцнювального лікування. Як показують наукові дослідження, заїкуватість можна розглядати як частковий вид неврозу — логоневроз: порушення темпу, ритму, плинності мови, викликане судомами м'язів мовного апарату. При заїкуватості у мовленні спостерігаються вимушені зупинки або повторення окремих звуків та складів унаслідок функціонального порушення діяльності вищої нервової системи. Порушення взаємодії та рівноваги процесів збудження і гальмування в головному мозку викликають неконтрольовані імпульси, які діють на весь організм та на зони звуковідтворення.
Будьте уважні! Не пропустіть перших ознак заїкуватості. Відразу ж зверніться до спеціаліста, якщо ваш малюк:
♦ вживає перед окремими словами зайві звуки (а,і);
♦ повторює перші склади та цілі слова на початку фрази;
♦ робить вимушені зупинки в середині слова, фрази;
♦ зазнає труднощів на початку мовлення.
Заїкуватість виникає, зазвичай, у віці від 2 до 5 років, коли відбувається інтенсивне становлення мовлення дитини. У системі інших нервових процесів мовлення як таке найбільш уразливе, тож різні навантаження на нервову систему так чи інакше впливають на мовлення дитини.
Малюк легко збуджується, а збудження призводить до виникнення судом.
Хлопчики заїкаються утричі частіше, ніж дівчатка.
Профілактика заїкуватості
♦ Мовлення людей, серед яких перебуває малюк, має бути неквапним, правильним, повільним та чітким.
♦ На мовленні дитини негативно позначаються несприятливі умови в родині (конфлікти, сварки).
♦ Стежте за дитиною! Уникайте психічних травм (часто-густо мами називають причиною заїкання переляк), фізичних травм (особливо голови).
♦ Не перевантажуйте дитину інформацією, зайвими емоціями.
♦ Не намагайтеся зробити з дитини вундеркінда, не форсуйте її розвитку.
♦ Не читайте страшних казок на ніч. Не лякайте бабаєм, дідьком тощо.
♦ Не карайте дитину надто суворо, не бийте, не залишайте в темній кімнаті тощо.
Заїкуватість виразніше проявляється на тлі втоми дитячого організму, загальної слабкості. Відтак у першій половині дня ця вада менш виражена, ніж у другій його половині.
Наодинці із собою діти не заїкаються, не роблять вони цього й під час співу.
Поради логопеда
1. Для виправлення заїкуватості слід впливати і на мовлення дитини, й на її організм загалом.
2. Порадьтеся з лікарями (психіатром, невропатологом, терапевтом).
3. Зміцнюйте та оздоровлюйте малюка.
4. Створіть спокійну, доброзичливу атмосферу в родині та в середовищі дитини.
5. Започаткуйте режим дня з обов'язковим дво – три - годинним денним та нічним (10-12 годин) сном.
6. Вилучіть з життя дитини агресивні мультфільми, фільми та комп'ютерні ігри. Натомість запропонуйте послухати добру казку або заспівати разом із вами гарну дитячу пісеньку.
7. Дотримуйтеся вимог раціонального та висококалорійного харчування дитини.
8. Загартовуйте малюка обтиранням, обливанням, купанням тощо.
Виконання всіх перелічених умов та корекційна робота логопеда допоможуть подолати складне порушення.
Будьте терплячі, успіхів вам!
Додаток Ї
Журнал «Звуко-Буквик»
1. «Наші пальчики з ранку займаються завжди»
Раз, два, три, чотири, п'ять!
Ми йдемо гриби шукати.
Цей пальчик у ліс пішов.
Цей пальчик гриб знайшов.
Цей пальчик чистити став,
Цей пальчик жарити став.
Цей пальчик усе з'їв,
Того ы потовстів.
2. «Дивні личка» (мімічні вправи)
Показати, який у вас настрій у яскравий, сонячний осінній і в дощовий, похмурий осінній день.
3. «Повторюй за мною» (робота над силою голосу)
Дме осінній легкий вітерець: « у-у-у-...» (тихо). Подув сильний вітер: «у-у-у-...» (голосно).
4. «Дихай правильно» (розвиток мовленнєвого подиху й голосу)
Розмова овочей: виголошувати складові комбінації: та-та, пи-по, пи-би, по-бо.
5. «Веселий язичок» Вправа для губ: нам радісно й весело в осінньому лісі, посміхнемося один одному й лісовим мешканцям (губи і зуби зімкнуті).
Вправи для язичка: « Трубочка-Посмішка»; «Покараємо неслухняний язичок»; «Лопатка»; «Гойдалка»; «Почистимо зуби».
6. Пори року -- осінь Поговоріть із дитиною про осінь на прогулянці, поспостерігайте з нею прикмети осіни.
У бесіді з'ясуйте, як розуміє Ваша дитина значення "осінніх слів":
прохолодне, яскраве (сонце); пожовкле, зів'яле (листя);
спілі, соковиті, червонобокі (яблука); прозоре, чисте (повітря); злива, туман, мряка, фрукти, гриби.
Розповідайте, що городина росте у городі на грядках або в полі, урожай з поля і городу збирають восени.
Сад -- фрукти
Розповідайте, що фрукти ростуть у саду на деревах, їх забирають восени.