У провадження програми

«Афлатот» - один із шляхів формування у дітей старшого дошкільного віку соціальної та фінансової грамотності


(з досвіду роботи закладу дошкільної освіти №57 «Берізка» (комбінованого типу) управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради)















м. Сміла

2018











Упровадження міжнародної програми «Афлатот»

- один із шляхів формування у дітей старшого дошкільного віку соціальної та фінансової грамотності


(з досвіду роботи педагогів закладу дошкільної освіти №57 «Берізка» (комбінованого типу) управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради)
















Авторський колектив: творча група педагогів закладу дошкільної освіти за загальним керівництвом директора закладом дошкільної освіти Мельник Л.А., вихователя-методиста Макарікової С.А.











Упровадження міжнародної програми «Афлатот»

- один із шляхів формування у дітей старшого дошкільного віку соціальної та фінансової грамотності


(з досвіду роботи педагогів закладу дошкільної освіти №57 «Берізка» (комбінованого типу) управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради)


Матеріали методичного посібника допоможуть сформувати у дітей первинне економічне мислення, розвинути базові якості дошкільників, реалізуючи завдання міжнародної програми соціально-фінансової освіти «Афлатот» та Базового компонента дошкільної освіти.

Посібник містить теоретичний та практичний матеріал, перспективне планування та рекомендації, де обґрунтовується проблема формування у дошкільнят основ економічних знань, матеріали практичного спрямування для роботи з педагогами, дітьми та їх батьками.

Використання матеріалу посібника сприятиме розвитку особистості дитини, інтересу до навколишнього світу, забезпечить максимальну активність дітей в процесі формування соціально-фінансової освіти.

Посібник рекомендований для працівників закладу дошкільної освіти, дітей та їх батьків

















І.

Теоретичні основи міжнародної програми «Афлатот» як інструменту формування соціальної та фінансової освіти дітей старшого дошкільного віку………………………………………..




9

1.1.

Особливості прояву соціальної та фінансової грамотності дітей старшого дошкільного віку…………………………………………



16

1.2.

Організація освітньої роботи шодо формування соціальної та фінансової освіти дітей старшого дошкільного віку ……...........



18

1.3.

Створення предметно-розвивального середовища………………


22

ІІ.

Сучасні підходи до розвитку професійної компетентності педагогів закладу щодо впровадження програми соціальної та фінансової освіти «Афлатот»……………………………………




24

2.1.

Сприяння усвідомленню педагогів етапів формування економічної досвідченості дітей старшого дошкільного віку…….



25

2.2.

Анкетування педагогів із метою виявлення їхньої позиції щодо впровадження основ соціально-фінансової освіти дітей старшого дошкільного віку за програмою «Афлатот»…………………….




26

2.3.

План роботи творчої групи педагогів закладу дошкільної освіти «Соціальний розвиток та фінансова освіта дошкільнят»……………………………………………………………




32

2.4.

План семінару-практикуму «Формування економічної грамотності дітей дошкільного віку засобами інтегрованої освітньої діяльності»………………………………………………….


36

2.5.

Майстер – клас для вихователів «Формування соціальної та фінансової освіти дошкільників»……………………………………



39

2.6.

Педагогічний тренінг «Формування соціально-фінансової освіти, та економічних уявлень у дітей дошкільного віку………………..



46

2.7.

Ділова гра з педагогами «Формування економічних задатків, здібностей у дошкільників»…………………………………………



51

2.8.

Поради педагогам щодо організації та проведення занять із дітьми………………………………………………………………….



56

2.9.

Матеріали проведення консультацій……………………………..


57

ІІІ.

Досвід упровадження програми «Афлатот» як інструмент формування соціальної та фінансової освіти дошкільників………



81

3.1.

Матеріали діагностики економічних знань у дітей дошкільного віку……………………………………………………………………



83

3.2.

Програма соціально-фінансової грамотності для дітей старшого дошкільного віку «Абетка Афлатунчика для малюків»…………..



97

3.3.

Перспективний план занять формування соціально-фінансової грамотності дітей старшого дошкільного віку………………….



115

3.4.

Конспекти занять…………………………………………………..


124

3.5.

Цікаві завдання від Афлатунчика малюкам……………………..


281

3.6.

Гра, як засіб формування соціально-фінансової грамотності дошкільників………………………………………………………..



291

3.7.

Основні позиції в організації та керівництві іграми економічної спрямованості………………………………………………………..



293

3.7.

Дидактичні ігри з економічного виховання……………………….


295

3.8.

Сюжетно-рольові ігри……………………………………………….


344

IV.

Підготовка батьківської громадськості до формування соціальної та фінансової освіти дітей в умовах родинного виховання ……………………………………………………………



381

4.1.

Анкетування батьків з метою виявлення рівня досвідченості батьків з питання формування соціальної та фінансової освіти дошкільників………………………………………………………..

382

4.2.

План роботи з батьками «Соціально-фінансова освіта малюкам»…………………………………………………………….

388

4.3.

Матеріали батьківських зборів «Виховуємо у праці майбутнього матеріально-забезпеченого громадянина разом»………………..


390

4.4.

Педагогічний практикум для батьків ……………………………

395

4.5.

Матеріали консультацій для батьків ……………………………..


397

V.

Висновки ……………………………………………………………


412

VІ.

Додатки………………………………………………………………



6.1.



6.2.



6.3.



6.4.

Електронні додатки


VІ.

Використані джерела ……………………………………………




ВСТУП

Марнотратство снідає з надмірністю, обідає з недоліком, вечеряє з убогістю та лягає спати з ганьбою.

Бенджамін Франклін


Поняття «економіка» і «дитина» лише на перший погляд здаються надто далекими одне від одного. Якщо ж сприймати економіку як сферу «розумного» домашнього господарства, мистецтво його ведення, можна в доступній формі донести дітям елементарні базові знання з цієї галузі, роз'яснити зміст економічних взаємозв'язків.

Аналізуючи отримані результати упровадження проекту, ми переконалися у необхідності надання дошкільникам первинного економічного досвіду. На наш погляд необхідно переосмислити систему формування економічних якостей у дітей, взявши за основу діяльнісний підхід. На перший план повинно вийти не збільшення словникового запасу економічної спрямованості, який у більшості випадків залишається в пасивному мовленні дітей, а формування первинного економічного досвіду у процесі власної діяльності дітей.

Проте щоб досягти результативності ,потрібно дотримуватися принципу системності, послідовності та цілісності у раціональному плануванні пізнавального матеріалу, а також логічної послідовності під час його подання.

Інноваційна ідея досвіду формування соціально-фінансової освіти з дітьми старшого дошкільного віку на філософії міжнародного проекту «Афлатун» (складовою частиною упровадження якого є проект «Афлатот»



Актуальність досвіду.

Сучасна соціально-економічна ситуація в Україні характеризується радикальними змінами у всіх сферах економічного, політичного, соціокультурного життя. Зміна ціннісних орієнтацій, соціальних і моральних норм, міжособистісних стосунків, соціально-економічних стереотипів поведінки в умовах ринкових взаємин призводить до зміни способу мислення особистості та підвищення значущості таких її якостей, як активність та ініціативність, ощадливість, відповідальність, діловитість і підприємливість, бережливість і здатність до самостійного аналізу життєвих реалій, у тому числі екстремальних, готовність до захисту своїх соціально-економічних прав і свобод.

Економічна ситуація, яка склалася сьогодні в нашій країні, обумовила об’єктивну необхідність формування у старших дошкільників соціальну та фінансову грамотність.

Базовий компонент дошкільної освіти, орієнтує педагогів на формування у дітей дошкільного віку предметно-практичної компетенції, яку визначає як обізнаність дитини з предметним світом, його особливостями, уміння застосовувати елементарні економічні поняття, ощадливого ставлення до речей та грошових коштів. Відтак, у сучасних умовах входження нашої держави у світовий економічний простір, коли дитину вже з перших років оточує економічне середовище, наповнене різноманітними економічними поняттями і процесами, актуалізується необхідність і важливість економічного виховання дітей дошкільного віку.

Аналіз психолого-педагогічних джерел переконав нас у тому, що економічні знання потрібні всім і діти старшого дошкільного віку не є винятком. Таким чином, проблема свідомого залучення дітей до економічного простору в умовах сучасного розвитку освіти є вкрай важливим напрямком педагогіки. Актуальність і необхідність її очевидна.

То ж керуючись наказом МОН України від 22.01.2016 №46 «Щодо упровадження основ соціальної і фінансової освіти дітей дошкільного віку» та розуміючи важливість формування у дітей дошкільного віку первинного економічного досвіду, що стане основою економічного виховання особистості у процесі їх подальшої економічної соціалізації, педагоги закладу дошкільної освіти №57 «Берізка» своє завдання вбачають у впровадженні міжнародної програми соціальної та фінансової освіти «Афлатот» у роботу з дітьми старшого дошкільного віку.

Технологія досвіду. Результативність.

Формування економічного світогляду дітей як наукова проблема є об’єктом міждисциплінарного наукового дослідження та перебуває сьогодні у центрі уваги дослідників. Об’єктивність змін у економічних відносинах у сучасному соціумі все частіше визначає змістовий спектр питань про розвиток соціальної та фінансовї освіти дошкільників.

В умовах сьогодення з’являються нові реалії, виникають нові форми взаємодії із соціально-економічною дійсністю і діти краще адаптуються в економічній галузі життєдіяльності.

Головною метою педагогів закладу дошкільної освіти є формування базових знань, умінь і навичок організації освітньої роботи з дітьми в умовах закладу дошкільної освіти на філософії міжнародного проекту «Афлатун» (складовою частиною упровадження якого є проект «Афлатот»

Методична робота у закладі організовувалася за принципом систематичної аналітико-діагностичної діяльності та спрямовувалася на удосконалення освітнього процесу шляхом упровадження програми соціальної та фінансової освіти «Афлатот» на засадах особистісно орієнтованого навчання і виховання дошкільників.

Пріоритетними завданнями педагогів закладу дошкільної освіти є:

  • залучення дітей до світу елементарних уявлень про економічні процеси й об’єкти економічної сфери життя через ознайомлення з навколишнім світом речей, людей, природи на регіональному матеріалі;

  • формування у дітей навичок самопізнання через спілкування з людьми та практичну взаємодію зі світом;

  • розширення уявлення дітей про різні потреби, обмеженість можливостей і задоволення потреб; про ресурси, як і для чого вони використовуються, які ресурси потрібні людині; про вироби, про те, як їх отримують; про обмін товарами й послугами, про гроші та їх значення;

  • виховання інтересу до економічних знань на основі всіх видів дитячої діяльності та розвитку: екологічного виховання, математичного розвитку, художньо – мистецької діяльності, соціально – естетичного виховання;

  • створення сприятливих умов для взаємодії з батьками, проведення просвітницької роботи з питань формування соціально-фінансої освіти дошкільників, залучення їх до процесу формування економічних знань дітей в умовах закладу дошкільної освіти та сім’ї.

Під час поглибленої роботи над проектом педагоги закладу розробили систему роботи щодо реалізації завдань програми соціальної та фінансової освіти «Афлатот» із врахуванням усіх видів дитячої діяльності.

Вся робота щодо засвоєння дітьми кожного модуля програми «Афлатот» була побудована за єдиним планом:

  • Досліджуй! На цьому етапі проводилося «зіткнення» дитини з проблемою – набуття нею знань про існування соціальної проблеми.

  • Думай! Даний етап був спрямований на формування у старших дошкільників потреби щодо вирішення виявленої ним проблеми - формування ціннісного ставлення до проблеми та її вирішення.

  • Вивчай! Етап присвячений збору опорної інформації для вирішення проблеми, виробленню задуму щодо її вирішення.

  • Дій! Етап направлений безпосередньо на вирішення проблеми – набуття старшими дошкільниками досвіду діяти.



РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МІЖНАРОДНОЇ ПРОГРАМИ «АФЛАТОТ» ЯК ІНСТРУМЕНТУ формування соціальної та фінансОвої освіти ДІТЕЙ старшОГО дошкільнОГО ВІКУ

Проблема економічного виховання культури цікавила науковців в усі часи – наприклад, ще Аристотель вказував на духовні та моральні передумови господарської діяльності.

Видатний англійський економіст Адам Сміт вважав, що в основі виробництва та ринкового обміну є моральне начало, «невидима рука», що гармонізує економічні відносини.

Економічна соціалізація дітей як наукова проблема, об’єкт міждисциплінарного наукового дослідження перебуває і сьогодні у центрі уваги дослідників. Дослідження вченими кола питань, пов’язаних із розвитком економічної освіти в умовах ринкових відносин, є досить широкими (В. Кочетков, В. Геєць, В. Семиноженко, О. Сидоренко та ін.).

Вивчення економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку, розглядалися зарубіжними економістами і психологами і спочатку будувалися в рамках стадіальної теорії Ж.Піаже.

Початок сучасних досліджень покладено роботами А.Страуса, де показано стадійність у засвоєнні грошей в дитинстві. Учений виявив 9 стадій ставлення дітей до грошей (вік 4,5–11,5 року). Це дослідження мало пошуково-констатувальний характер – без аналізу факторів, що впливають на перехід від однієї стадії до іншої. Пізніше К. Данзінгер виділив 4 стадії розвитку уявлення дитини в галузі Економіки. Зауважимо, що він охопив лише незначний віковий діапазон: від 5 до 8 років. В 1982 Б.Стейсі зробив огляд основного становища в цьому напрямі за попередній період та визначив основні області дослідження (гроші, власність, соціальні відмінності, соціально-економічні поняття), виділивши вікові стадії економічної соціалізації дітей і підкресливши умовність розподілу в залежності від дій різних факторів. Хронологічний вік дітей, які прийняли участь у експерименті – від 4 до 15 років. Більшість робіт, у якому вивчалося різне розуміння дітьми економічних понять, охоплювали віковий діапазон від 4–5 до 12–13 років.

Окрім робіт, у яких вивчалася стадійність економічного виховання, існує чимало досліджень, присвячених вивченню факторів, що впливають на цей процес. Особливо значущими для нашого дослідження є роботи, в яких розглядаються такі фактори, як приналежність до певного класу, регіональні та національні особливості, вік, стать. Як зазначає А.Щедріна, у дослідженнях Г.Маршалла і Л. Магрудера була встановлена залежність розуміння дітьми функцій грошей від безпосереднього досвіду використання грошей у сім’ї з різним соціально-економічним статусом. Автори доходять висновку, що діти із сім’ї робітників засвоюють прямий асоціативний зв’язок між грошима і задоволенням, тоді як діти із середнього класу здебільшого накопичують гроші на майбутні витрати. Інші автори (А.Фьонем, П.Томас) показали, що, як правило, батьки середнього класу починають видавати кишенькові гроші дітям починаючи з молодшого віку, на відміну від батьків-робітників. Автори припускають, що ранній досвід користування власними грошима повинен обумовлювати більш ранню соціалізацію, раціональну їх застосуванням. Однак дослідженнями цих авторів істотної різниці в економічних уявлення дітей не було виявлено.

Отже, було зроблено висновок, що класово різниця між дітьми з різних сімей відчувається, проте вона ніби розмивається і навчанням, і різнорідністю складу шкільних класів у загальноосвітніх школах [144, c. 288].

Розмаїттям теоретичних розробок економічного виховання як важливого засобу формування правильного ставлення до суспільної власності у підростаючого покоління першими займалися такі провідні економісти як Л.Пономарьов, Л.Епштейн. Проблеми економічного виховання досліджувалися у працях вчених: А.Аменда, Ю.Васіль’єва, Б.Вульфова, Е.Землянської, М.Рамазова, Н.Толстого, Л. Фридмана та ін., які стверджували, що економічне виховання доцільно починати як можливо раніше. Широта і різноманіття наукових підходів учених дозволяє простежити діяльний, динамічний, логічний, науковий інтерес науковців до дослідження проблеми економічної освіти, економічної соціалізації, виховання і мислення. Дошкільна педагогіка сьогодні зосереджує увагу на проблемах економічного виховання дітей в дошкільному навчальному закладі у взаємодії з родиною та потребує ґрунтовного вивчення, а отже, особливо, виховання економічних якостей особистості дошкільника у закладі дошкільної освіти та родині, які забезпечать активне пристосування дітей до нових для них соціальних умов життєдіяльності.

Процес економічного виховання підростаючого покоління в різних аспектах досліджували філософи, економісти, соціологи, психологи, педагоги. Зокрема, досліджувалися загальнопсихологічні закономірності входження особистості в соціальне життя (І.Бех, Л. Виготський, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн); ступінь виховного впливу праці (З. Зайченко, Г.Могилевська); зміст і методи економічного виховання дітей (А.Аменд, І.Барило, Л.Горкіна, Н.Грама, Г.Григоренко, М.Єрмоленко, Р.Жадан, І.Іткін, А.Кітов, В.Кондратьєв, Н. Кулакова, Т.Любимова, І.Мельничук, Л.Пономарьов, В.Попов, І.Прокопенко, І.Сасова, В.Чічканов, О.Шпак), які довели, що дітям дошкільного віку доступне розуміння окремих економічних понять.

Багатопланових проблем економічного виховання підростаючого покоління торкалися з певною повнотою їх розкриття у своїх дослідженнях філософи, економісти, соціологи, психологи, педагоги (Г.Аврех, А.Абрамова, А.Аменд, А.Бірман, Ю.Васильєв, В.Жамін, Н.Клепач, В.Попов, В.Шубінський). Цьому значною мірою сприяли дослідження: загальносоціальних закономірностей динаміки зовнішньої діяльності та розвитку матеріальних і духовних цінностей (М.Туган-Барановський, Н.Смелзер, П.Струве); загальнопсихологічних закономірностей входження особистості у соціальне життя (Л.Виготський, М.Доналдсон, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн); виховного впливу праці (Р.Зайченко, Г.Могилевська, І.Первін); змісту й методів економічного виховання дітей (С.Балабанов, О.Кульчицька, А.Кузнєцова, В.Розов, І.Прокопенко, Б.Шемякін).

На необхідності ранньої економічної освіти також наголошував К.Ушинський. Він націлював педагогів на добір завдань для дітей, які б могли б стати першими уроками у домашньому господарстві та політичній економії. У педагогічній спадщині А.Макаренка багато уваги приділялось економічному вихованню дітей у колективі. Він повною мірою розкрив господарювання дитячого закладу як педагогічний фактор. В.Сухомлинський вважав, що розподіл праці за загальними ознаками (праця навчальна та виробнича, короткострокова та довготривала, платна та безкоштовна тощо) може бути педагогічною основою для економічного виховання дітей.

Сучасні дослідження вчених (А.Богуш, Н.Гавриш, Н. Грама, Н. Побірченко, І. Рогальська, Г. Григоренко, Р.Жадан, Л. Кларін, Е. Курак, А. Шатова, А.Смолєнцева), свідчать про необхідність упровадження економічної освіти саме з дошкільного віку та вказують на роль і значимість формування економічного світогляду: знайомства дітей з ринковими відносинами, економічними уявленнями (про працю, про гроші, про професії, про бюджет сім’ї, про якості людини-господаря), економічними поняттями (категоріями) та безпосереднім застосовуванням їх у різних видах діяльності.

Н. Гавриш, зазначала що: «Дітям дошкільного віку притаманне прагнення мати одночасно багато яскравих іграшок, отримані ними у соціальному довкіллі враження повсякчас породжують нові бажання. Позиція дітей у таких ситуаціях залежить від рівня сформованості в них культури бажань. Її розвитку сприяє розмірковування дитини разом із дорослим над цими бажаннями, метою якого є усвідомлення нею власних бажань, розуміння наявності бажань у інших людей, які теж слід враховувати; залежності реалізації бажань від їх змісту, реальності, важливості; різниці між бажаннями, мріями та капризами тощо. Вирішенню означених завдань допомагає читання літературних текстів з духовно-моральним змістом, а також використання мовленнєвих ігор та вправ за їх змістом, полілогу, експериментальної діяльності (досліди з іграшками), створення іграшок-саморобок, ігрового поля власними руками тощо» [1].

На думку Н.Кривошеї, ознайомлення дітей з працею дорослих як засобом економічного виховання, одним із перших завдань визначається озброєння дошкільників елементарними економічними знаннями. Автор наголошувала, що під час відбору змісту знань необхідно враховувати рівень інформативності для дитини, емоціогенності, пов’язаної з наявним соціальним досвідом,спонукання до реалізації цих знань у власній діяльності.

Вивчення проблеми економічного виховання в умовах закладу дошкільної освіти провела Р.Жуковська [6, с. 217]. Її праця була спрямована на пошук способів, прийомів формування ощадливості як однієї з важливих сторін виховання дитини, виховання колективіста. При цьому у дітей виховувалося вміння зберігати потрібні речі для себе й для інших, не стаючи при цьому «рабом» речей. Вона вказувала, що формувати якість ощадливості у дітей потрібно тільки спільно з родиною.

Г.Шатова обґрунтувала мету економічного виховання як формування у дітей доступних економічних понять, виховання з дитячих років свідомого користувача всім, що надається дітям для їх щасливого дитинства, виховання поваги до тих, хто проявляє турботу про них [7].

На думку Н.Грами, засвоєння економічної грамоти забезпечується єдністю змісту, поступовим розвитком елементарних економічних знань, умінь, навичок з постійним ускладненням їх відповідно до віку дітей [1].

У первинному економічному досвіді дітей старшого дошкільного віку А.Сазонова виокремлювала такі складові: мотиваційна (наявність у дитини інтересу до економічної сфери життя з наявними знаннями і вміннями у цій галузі), інформаційна (наявність економічних уявлень, володіння елементарними економічними поняттями, розуміння основних економічних процесів та законів), операційна (сформованість економічних дій, елементарних умінь та навичок економічної діяльності, уміння орієнтуватись у нестандартних соціально- економічних ситуаціях). Засобом формування понять економічного досвіду дошкільників науковець визначала ігрову діяльність [4]. А.Смолєнцева [6], О.Богданов [3] вважали, що формування соціальної та фінансової освіти може бути відображено в п’яти основних темах: «Моя сім'я» (сімейна економіка), «Світ грошей» (гроші, ціна), «Моє місто» (виробництво корисних товарів), «Світ товарів»(основи маркетингу), «Моя країна» (ресурси).

У зв’язку з переходом економіки країни до ринкових відносин змінилися й вимоги до економічної підготовки підростаючого покоління, з’явилися нові програми економічної підготовки дошкільників. Авторами декількох з них є Л.Дрозденко, Л.Книшова, І.Ліпсіц, Л.Любімов, О.Меньшикова, О.Прутченков, тощо. В усіх зазначених програмах автори передусім зосереджують увагу на відборі доступних для дошкільників знань з галузі економіки.

Проте, на нашу думку, більш доцільним є не стільки засвоєння відірваних від реального життя сучасного дошкільника економічних знань, скільки забезпечення первинного економічного досвіду, формування якого починається, коли дитина виконує самостійні вольові дії, будує взаємодію з іншими суб’єктами соціальної дійсності та вже на цій основі освоює певні знання та вміння.

Економіка – це, перш за все, вирішення двох ключових питань: звідки беруться засоби (не обов'язково гроші) і як ними розпорядитися, при цьому відсутність одного з них робить недієздатним другий, вважає А.Валіцкая [10,с.31]

Економічне виховання, на думку Н.Струніліна [11, с. 44], має яскраво виражений прикладний характер і тому прийоми і методи його здійснення необхідно вичленувати із загального арсеналу педагогічних прийомів і методів. Вони повинні носити характер «занурення» і, більшою мірою, активний. Це, перш за все, на кожному кроці спонукання до дискусії і висловлювання своєї позиції з будь-якого порушеного на занятті питання, це обов'язкове підведення підсумків вихователем з оцінкою правильності і помилковості суджень і рішень дітей.

Результати економічного виховання, на думку Е.Курак [12, с. 40], будуть виявлятися в усвідомленому ставленні дітей до праці власної, батьків і взагалі до будь-якої праці; у їх поведінці під час вирішення питань ефективності витрачання всіх ресурсів: грошових, одягу і взуття, електроенергії і води, їжі і відходів, часу і здоров'я, свого і всіх членів сім'ї, вихователів, майна дитячого садка; у здатності зробити правильний вибір в певній ситуації, яка пов'язана з економічною діяльністю; у вмінні відчувати себе господарем нарівні зі старшими членами родини, а також відповідального відношення до свого дитячого садочка, до товаришів; у прагненні до підвищення доходів сім'ї.

Аналіз психолого-педагогічної, науково-економічної літератури й досліджень у галузі економічного виховання та освіти дозволяє констатувати наявність значної кількості робіт з цієї проблеми, що розкривають початкову, середню й вищу ланку системи освіти. Водночас проблеми економічного виховання дітей дошкільного віку недостатньо вивчені, незважаючи на значний інтерес дослідників дошкільного дитинства, практичних працівників до цієї проблеми, про що свідчать публікації, які з’явилися останнім часом на сторінках журналів «Дошкільне виховання», «Палітра педагога», «Заклад дошкільної освіти», «Дитячий садок», «Методична скарбничка вихователя, «Вихователь-методист», де розглядаються можливості економічного виховання дітей дошкільного віку.







    1. Особливості прояву соціальної та фінансової освіти дітей дітей старшого дошкільного віку


У Базовому компоненті дошкільної освіти передбачено формування в дітей елементарних споживчих уявлень, зокрема про товари, послуги, гроші. В освітній лінії «Дитина у світі культури» у частині «Предметний світ» зазначено, що дитина 6(7) років має «уявлення про ощадливе ведення домашнього господарства,вміє ощадливо ставитися до речей,грошей. Розрізняє соціальні ролі: «покупець», «продавець», поняття: «товар», «гроші», «ощадливий», «недбайливий».

У старшому дошкільному віці доречно сформувати в дітей такі економічні знання та уявлення:

  1. про товари та послуги;

  2. про людей, які виробляють товари та надають послуги;

  3. про те, яким має бути товар (якісним,корисним,безпечним,відповідної ціни);

  4. про необхідність вдумливого підходу до вибору потрібних товарів (промислових і продовольчих);

  5. про правила безпечного та бережливого користування речами;

  6. про необхідність послуг, якими користується сім'я та заклад дошкільної освіти;

  7. про гроші;

  8. про рекламу;

  9. про правила раціонального харчування та культуру поведінки.

Увесь процес формування економічного досвіду дошкільнят відбувається за двома напрямками:

  1. Дитина засвоює досвід попередніх поколінь у вигляді сталих економічних законів та понять (через телебачення, гру з друзями, батьками). Сформований досвід є необхідним надбанням людини для орієнтації та участі в соціально - економічній сфері життєдіяльності.

  2. Елементарний економічний досвід дитини формується у різних видах діяльності і є результатом її власної економічно доцільної поведінки. Це може бути спостереження за економічними процесами, виконання соціально - економічних ролей, участь у налагодженні найпростіших економічних взаємозв’язків між різними людьми (обмін, продаж, купівля).

Формування соціально-фінансової грамотності дітей починається з формування елементарних уявлень з економічної сфери життя. Для взаємодії та спілкування необхідна наявність лексичного запасу економічної спрямованості (поняття про економічні дії: придбати, обміняти; особисті якості: щедрий, добрий; властивості, що характеризують товар: якісний, дешевий, дорогий, сучасний). Запас мінімальної економічної лексики може бути як в активному, так і в пасивному стані.Слід дотримуватися принципів:

Суб'єктності. Спрямованість педагогічного процесу на виховання дошкільнят як активних діячів, які перетворюють навколишнє середовище та самих себе. Діти перестають бути об’єктами впливу і стають учасниками спільної з дорослими діяльності.

Орієнтації на цінності. Формування первинного економічного досвіду відбувається через систему загальнолюдських цінностей та особистісних якостей, необхідних для спілкування з людьми і успішної економічної діяльності майбутньому.

Свідомості. Використання методів навчання, які відкривають дітям можливість бути самостійними, активними, реальними суб’єктами процесу пізнання (творчі проекти, ігрова діяльність, спостереження)

Системності. Раціональне, послідовне та цілісне планування пізнавального матеріалу, дотримання логічної послідовності під час його подання.

Доступності. Використання в освітньому процесі економічних понять, доступних для сприйняття дошкільнятами.

Доцільності. Спрямування зусиль дитини на досягнення конкретної мети її діяльності,результатів,проектування дій, зміну їх відповідно власних прагнень і конкретних обставин.

Інтегрованість завдань економічного виховання в усіх видах творчої діяльності.

Дошкільнят потрібно знайомити з правилами поведінки у різних ситуаціях, пов’язаних з економічними відносинами, спонукати змінювати свою діяльність залежно від зміни умов і вимог, вчити контролювати себе та узгоджувати свої дії з діями інших людей.

Формування первинного соціально-фінансового досвіду здійснюється під час організованих занять, спостережень, трудової діяльності, дидактичних, сюжетно-рольових, рухливих ігор.

Аналіз праць сучасних дослідників показав, що такі основні характеристики особистості як ощадливість, економність, працелюбність, вважаються звичайним стилем, манерою поведінки й ставлення до предметного світу. Якщо їх своєчасно не сформувати, в поведінці дітей можуть проявитися негативні якості, а саме: недбальство, неохайність, байдужість до пошкоджених речей, книжок, іграшок.

1.2. Організація освітньої роботи шодо формування соціальної та фінансової освіти дітей старшого дошкільного віку

Педагоги закладу розуміють, що набуття та збагачення первинного економічного досвіду не лише забезпечить дошкільникам опанування елементарними економічними знаннями, готовність до адекватних ситуацій дій, формування базових якостей, але й стане підгрунттям для подальшого самостійного збагачення власного економічного досвіду.

У системі роботи над проектом педагоги творчої групи закладу виділили основні функції що сприяють формуванню соціально-фінансової освіти старших дошкільників які взаємопов'язані із освітньою діяльністю та спрямовані на досягнення поставлених пізнавальних завдань.

Пропонуємо з ними ознайомитися.

Функції, що сприяють формуванню соціальної

та фінансової освіти у дітей:

  • турбота про збереження будівель, майданчиків, надання їм ладу, участь їх у збереженні;

  • турбота про економне використання води,електроенергії;

  • організацію господарсько - побутової, ручної, навчальної праці дітей та самообслуговування;

  • турбота про охорону довкілля в місцях, які розташовані біля дошкільного закладу, їх житла;

  • бережливе ставлення до іграшок, книжок, посібників через виконання конкретних завдань, що спонукають до самостійного дотримання встановлених правил;

  • організацію діяльності в атмосфері доброзичливих взаємин, що виявляються в шанобливому ставленні до людей, тварин та рослин.

Педагогам закладу дошкільної освіти потрібно пам’ятати, що бережливе ставлення до особистих та суспільних речей має здійснюватися у зв’язку із формуванням таких якостей як:

  • охайність, навички складати речі на своє місце;

  • працелюбність (бажання та вміння полагодити поламані речі);

  • розуміння того,що люди багато працюють, щоб створити речі, які потрібно берегти.

Використання різноманітних форм дає вихователю можливість проявити творчість, індивідуальність і в той же час, що особливо важливо, зробити процес пізнання економіки цікавим, доступним. Головне - говорити дитині про економіку на мові, їй зрозумілій.

У процесі формування соціальної та фінансової освіти у старших дошкільників ми використали методи, розроблені В.Логінової, П.Саморукова, Г.Щукіної, Ю.Бабанським, А.Смирновим:














Це найпростіша і доступна класифікація, що широко застосовувана на практиці:

Група методів

Види методів

Джерела передачі змісту

I група

Словесні методи

Розповідь, читання, слухання, бесіда, інструктаж тощо.

II група

Практичні методи

Вправи, ігри, прості досліди, моделювання.

III група

Наочні методи

Спостереження, показ, демонстрація тощо.

Тому пріоритет закріплюється за такими формами як:

  • гра (інтелектуальна, сюжетно-рольова, дидактична);

  • вирішення проблемних ситуацій;

  • з аняття;

  • читання художньої літератури;

  • розігрування економічних ситуацій;

  • розваг, драматизації економічних казок, вечорами дозвілля тощо.

Вирішення проблемної ситуації. Вирішуючи проблемну ситуацію (економічного, математичного, екологічного, соціального змісту) діти залучаються до економічної дійсності, навчаються розмірковувати, орієнтуватися в тому, що оточує, проявляти ініціативу, висловлювати власну думку і приймати чужу позицію, зростає і реалізується їх творчий потенціал.

Читання художньої літератури. Казка – літературний жанр з величезними дидактичними можливостями. Цікаві і вдалі авторські казки, кожна з яких представляє як би міні-програму ознайомлення дітей з економічними поняттями. Читання художньої літератури сприяє розумінню мотивації і вчинків героїв, характеристиці їх дій, формує словник дітей, а головне – дає пояснення багатьом незрозумілим економічним явищам.

Логічні та арифметичні завдання, завдання-жарти, виконання завдання за малюнком оживляють шлях пізнання складних економічних явищ. Вони поєднують в собі елементи проблемної ситуації і цікавості, змушують працювати розум і доставляють радість, розвивають фантазію, уяву і логічне мислення. Вирішення таких завдань підвищує інтерес дитини до економічних знань, вчить бачити за назвами і термінами життя, красу світу речей, природи, людей.

Економічні заняття розширюють економічний кругозір, уточнюють раніше сформовані уявлення, знайомлять з новими престижними професіями, дозволяють зрозуміти роль праці в житті людини, специфіку товарно-грошових стосунків і реклами, вчать розумно витрачати гроші, дбайливо відноситися до речей (іграшок, одягу, взуття) і природних ресурсів.

Заняття математичного спрямування направлені на освоєння дітьми наочно-специфічного (математичного) змісту, формування пізнавальних і творчих здібностей. Математика озброює дітей засобами раціонального пізнання світу. Рахунок, вимірювання, елементарні обчислення — це ті способи, які дошкільнята використовують під час вирішення різних завдань, у тому числі і економічного змісту. Використання цих способів в пізнавальній і практичній діяльності стимулює пошукову діяльність, відкриває дитині шлях до творчості. Математичні знання можна розглядати як основу розвитку у дошкільників елементарних економічних уявлень. Природне з'єднання математичних і економічних знань слід здійснювати вже на початковому рівні їх вивчення.

Заняття з ручної праці є важливою складовою економічного виховання, оскільки у продуктивних видів діяльності є великі можливості для формування основ економічного мислення.

Ознайомлення дітей із певними економічними поняттями та категоріями відбувається під час організованої освітньої діяльності із різних освітніх ліній. Для того ж, щоб систематизувати й розширити знання дошкільників, раз на тиждень проводимо спеціальне заняття з економіки, яке може бути побудоване у будь-якій формі. Дуже цікаво проходять заняття-подорожі, заняття-екскурсії, заняття-бесіди, економічні вікторини тощо. Важливим елементом таких занять є ігрова імпровізація, адже саме гра забезпечує органічне практичне входження дитини в економічні відносини.

Розглядаючи методи й засоби економічного виховання, не можна забувати й про спеціальну роботу з формування в дітей корисних навичок і звичок. Чимало з них пов'язані з вихованням культури поведінки в побуті й загальною вихованістю: вимкнути світло, коли виходиш з приміщення; закрити кран після того, як помив руки тощо. Водночас із застосуванням різноманітних форм роботи залучали дітей до ігрової діяльності. Безумовно, ігрова діяльність є провідною в дошкільному віці. Через гру дитина пізнає навколишній світ, розглядає складні суспільні процеси та явища, надає дитині можливість не лише отримати нові знання, а й використати вже сформовані знання у процесі власної діяльності.

    1. Створення предметно-розвиваЛЬНОГО середовища.

Організація роботи щодо формування соціальної та фінансової освіти дошкільників буде успішною, якщо створити відповідне предметно-розвивальне середовище.

Предметно-розвивальне середовище включає в себе різноманітність предметів, об'єктів соціальної дійсності (в нашому випадку економічної, соціальної).

Створення такого середовища необхідно дітям перш за все тому, що воно виконує інформативну функцію кожен предмет несе певні відомості про економіку, фінанси, довкілля, стає засобом передачі соціального досвіду, що впливаючи на емоції дітей, спонукає їх до діяльності [9, с. 407].

Спираючись на дослідження В.Петровського, при побудові предметно-розвивального середовища необхідно дотримуватися наступних завдань:

  • статичність та рухливість предметного оточення (з одного боку, необхідна сталість і незмінність елементів середовища, а з іншого в проекті середовища повинна бути закладена можливість її змінити, щоб педагог міг заздалегідь змоделювати ситуацію сюжетно-дидактичних ігор, надати набір функціонально ігрових предметів, які допомагають малюку реалізувати прагнення до творчого моделювання ігрової ситуації, навколишнього середовища);

  • гнучкість ізолювання предметно-розвивального оточення (середовище будується так, щоб діти могли вільно, легко трансформувати обладнання, предмети з умовно виділених куточків в будь-яку частину групового приміщення);

  • комфортність предметно-просторового середовища (оточення і планування повинні бути такими, щоб кожна дитина могла знайти місце, зручне для занять. Безпека досягається завдяки використанню м'якого будівельного матеріалу з поролону, обшитого шкірою, інструментів з гуми і м'якого пластику);

  • відкритість-закритість предметно-розвивального середовища (допомагає заглянути в розмежування зовнішнього і внутрішнього світу);

  • здатність предметно-розвивального середовища забезпечити розвиток статевих відмінностей (необхідні предмети, що стимулюють належність дитини до певної статі).

Виходячи з цих положень предметно-розвивальне середовище повинне включати предмети, що відображають зміст різних сфер економіки: соціально-економічної, виробничо-технологічної, товарно-грошової, бізнес, морально-етичної, юридичної тощо [2,с. 32].

З они предметно-розвивального середовища:

  • інформаційна зона (твори художньої літератури економічного змісту для дітей дошкільного віку, економічні казки, герої художніх творів, економічні «всезнайки», економічні приказки, прислів'я, моделі товарів, послуг, бюджету, витрат тощо);

  • цікава економічна зона (кросворди, лабіринти, головоломки, піктограми, мнемо таблиці, цікаві економічні завдання, ребуси тощо);

  • практично-економічна зона (дидактичні ігри з економічним змістом, іграшки-предмети для організації таких сюжетно-рольових ігор, як «Банк», «Аукціон», «Біржа», «Іграшкова фабрика», «Універсам», «Рекламне агентство» тощо; набори різних матеріалів інструментів, ігрові модулі (для приготування їжі, ремонт одягу, виготовлення іграшок тощо); моделі грошових знаків, різних видів валюти тощо) [4, с. 58].

Предметно-розвивальне середовище є необхідною умовою для успішного формування соціально-фінансової грамотності дошкільників.

РОЗДІЛ ІІІ. Сучасні підходи до розвитку професійної компетентності педагогів закладу щодо впровадження програми соціальної та фінансової освіти «Афлатот»



Анкетування педагогів із метою виявлення їхньої позиції щодо впровадження основ соціально-фінансової освіти дітей старшого дошкільного віку за програмою «Афлатот»

Із метою виявлення готовності педагогів закладу дошкільної освіти до впровадження програми соціальної та фінансовї освіти «Афлатот», проведено анкетування педагогів.

АНКЕТИ ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ

Мета: отримання реальних даних щодо ставлення вихователів до впровадження соціально-фінасової грамотності в дошкільному навчальному закладі, уточнення конкретного розуміння опитуваними певних економічних понять.

АНКЕТА

  1. Як ви розумієте поняття «економіка»? Це, на ваш погляд:

- господарське життя суспільства;

- мистецтво ведення домашнього господарства;

- особлива сфера життя суспільства;

- сукупність заводів, фабрик, різних підприємств;

  1. Чи пов’язуєте ви свою професійну діяльність з економікою? (Так. Ні). Якщо ви відповіли «так», то яким чином пов’язуєте свою професійну діяльність з економікою? Поясніть.

  2. Чи відображаєте Ви в планах освітньої роботи завдання з економічного виховання дітей?

  3. Чи вважаєте Ви за необхідне починати економічну освіту з дошкільного віку?

  4. Який зміст ви вкладаєте в поняття «Економічна освіта»?

  5. З якими економічними поняттями треба, на ваш погляд, знайомити дітей дошкільного віку?

  6. Що таке потреби? Які вони бувають?

  7. Як ви можете пояснити термін «розумні потреби»?

27

АНКЕТА

  1. Чи потрібно вивчати економіку у закладі дошкільної освіти?­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­

  2. Чи вважаєте Ви необхідним упровадження програми соціально фінансової грамотності «Афлатот»?

  3. Хто з педагогів минулого приділяв велику увагу економічному вихованню дітей?

  4. Назвіть сучасних педагогів, які займаються проблемою економічного виховання?

  5. Якими повинні бути заклади дошкільної освіти —державними чи приватними?

  6. На вашу думку, чи доступне дітям тлумачення економічних термінів?­­

  7. Що таке економіка?Як ви розумієте: економність —якість культури?

  8. Чи вважаєте ви себе людиною економною?

  9. Які підприємства нашого селища ви знаєте?

  10. Чи потрібно дітей дошкільного віку знайомити з грішми?

  11. Що таке бережливість?

  12. Як ви бережете свій час на роботі?

  13. На вашу думку,  з  якого віку потрібно привчати дітей до праці?

  14. Як розподілити сімейний бюджет, коли він складає всього 1000 гривень?

  15. Що, ви вважаєте, вам допоможе у роботі з дітьми з питань економічного виховання?

  16. З якими новими професіями слід познайомити дітей дошкільного віку?

  17. Якщо ви одержите велику суму грошей, на що ви їх витратите?

  18. Які форми роботи ви використаєте з питань економічного виховання, працюючи батьками?

  19. Що таке потреба та доход сім’ї і від чого він залежить?

  20. На вашу думку, з чого потрібно починати роботу з дітьми  з даної проблеми?



ЕКОНОМІЧНА ВІКТОРИНА 

1. Хто, згідно прислів'ю, платить двічі?

а) Добрий; б) Щедрий;

в) Скупий; г) Забудькуватий.

2. Яким нагороджують епітетом високі ціни?

а) Нечувані; б) Анекдотичні;

в) Поетичні; г) Билинні.

3. Як називається певну кількість товару?

а) Блок; б) Партія;

в) Секта; г) Банда.

4. Закінчите народну мудрість: «Хто знецінює товар, хоче його ...

а) Придбати; б) Продати;

в) Викинути; г) Красиво упакувати.

5. Продовжте прислів’я: «Гарний товар сам себе ...».

а) Закуповує; б) З'їдає;

в) Рекламує; г) Доставляє.

6. Що народжує попит?

а) Слово; б) Пропозиція;

в) Фразу; г) Абзац.

7. Що в кінці кожного кварталу здає бухгалтер?

а) Складання; б) Офіс;

в) Баланс; г) Іспити.

8. Що дешевшає під час інфляції?

а) Хліб; б) Електрика;

в) Нафта; г) Гроші.

9. Як кажуть про розореного бізнесмена?

а) Стрибнув у вікно; б) Звалився в сміттєпровід;

в) Вилетів в трубу; г) крізь землю Провалився.

10. Про придбанні якої власності мріяв отець Федір з «Дванадцяти стільців»?

а) Іконописна майстерня; б) Свічковий завод;

в) Похоронне бюро; г) Кроляча ферма.

 11. Що тримає в руках ведучий аукціону?

а) Пилу; б) Молоток;

в) Сокиру; г) Щипці. (Все пішло з молотка.)

 12. Від якого латинського дієслова походить слово «реклама»?

а) Викрикувати; б) Нав'язувати;

в) Обманювати; г) Заманювати.

(«Reklamare» - «викрикувати».)

13. В ролі якого автомобільного пристрою виступає по відношенню до торгівлі реклама?

а) Двигуна; б) Запалення;

в) Гальма; г) Глушника.

14.Як називають друковану рекламу або торговий каталог з описом товарів та умов їх придбання?

а) Бульвар; б) Проспект;

в) Тракт; г) Магістраль.

15. Який податок був введений Петром I?

а) На вуса; б) На бороди;

в) На бакенбарди; г) На лисини (був скасований тільки імператрицею Катериною II).

16. В який колір «забарвлена» найвища ціна, яку можна дати за щось?

а) Білий; б) Жовтий;

в) Червоний; г) Зелений. (Червона ціна.)

17. Яку деталь одягу дуже не люблять всі банкіри?

а) Краватка; 

б) Панчіх;

в) Шарф; г) Фартух. (Адже саме там зберігають гроші ті, хто не йде до ним у банк.)

18.  Іменем якої комахи названий ринок, де торгують старими речами та дрібними товарами з рук?

а) Муха; б) Клоп;

в) Блоха; 

г) Тарган. (Блошиний ринок.) 

19. З чого, згідно прислів'ю, роблять гроші підприємливі люди?

а) З пилу; б) З води;

в) З повітря; 

г) З природного газу.  

в) Хімія; г) Фізика.

(Економічна географія, що вивчає територіальну організацію суспільного виробництва, особливості формування територіально-економічної структури господарства різних країн і районів.)

Аналіз анкетних даних показав, що вихователі переконані у важливості економічного виховання дітей старшого дошкільного віку і мотивують таку необхідність важливістю адаптації дітей у сучасному ринковому світі.

Позитивно, що, що майже 80% педагогів закладу вважають необхідним впровадження програму соціально фінансової грамотності «Афлатот». Попри це, 52% не вбачають її організацію реальною. 60% вихователів правильно розуміють економічне виховання. Щодо проведення різних форм роботи з формування соціальної та фінансової освіти, лише 50% педагогів систематично проводять заняття економічного спрямування; 40% педагогічних працівників віддають перевагу сюжетно-рольовим іграм економічного спрямування. Варто зазначити, що 70% педагогів вказали, що вони тісно співпрацюють із батьками вихованців із питань формування у дітей первинних економічних уявлень: піднімають ці питання на батьківських зборах, проводять індивідуальні консультації, оформляють матеріали для інформаційних куточків. На запитання анкети «Чи відображаєте Ви в планах освітньо-виховної роботи завдання з економічного виховання дітей?» 70% педагогів вказали, що постійно планують таку роботу і приділяють увагу проблемі формування в дітей первинних економічних уявлень, проте лише 30% педагогів назвали спостереження та економічні прогулянки. Переважна більшість (80%) педагогів вважають, що в закладі дошкільної освіти створене розвивальне середовище щодо успішного формування економічного виховання дітей.

Проаналізувавши результати анкетування педагогів, ми спланували свою подальшу роботу щодо методичного супроводу впровадження програми соціальної та фінансової освіти «Афлатот».

Насамперед була створена творча група педагогів закладу дошкільної освіти, розроблено план роботи творчої групи на 2016-2017 р.р., із планом роботи якої ми пропонуємо ознайомитися.

ПЛАН РОБОТИ творчої групи

«Соціальний розвиток та фінансова освіта дошкільнят»

Мета: упровадження програми «Афлатот», як інструмент формування соціальної та фінансової освіти дітей старшого дошкільного віку.

 Завдання:

  • ознайомлення педагогів закладу дошкільної освіти із програмою соціально-фінансової освіти «Афлатот»;

  • підвищення професійної компетентності педагогічних працівників закладу дошкільної освіти щодо формування у дітей дошкільного віку основ соціальної і фінансової грамоти;

  • розкриття ключових понять із даної теми, добір методів та прийомів, які навчать дітей диференціювати ці поняття та адекватно діяти в межах своїх вікових можливостей;

  • здобуття умінь і навичок для успішного розв’язання завдань соціально-фінансової освіти дітей, стимулювання творчих пропозицій педагогів;

  • створення інструментарію для роботи з дошкільниками;

  • вироблення єдиного педагогічного підходу з боку педагогів та батьківської громадськості до формування соціальної та фінансової освіти дітей в умовах родинного виховання.

Очікувані результати:

  • оволодіння педагогами знаннями щодо організаційно-педагогічної роботи по питанню економічного виховання дітей дошкільного віку;

  • створення умов щодо впровадження програми соціальної та фінансової освіти дітей дошкільного віку від 3 до 6 років «Афлатот»;

  • створення у дошкільному навчальному закладі предметно-розвивального середовища для формування соціально-фінансової освіти дітей дошкільного віку;

  • вміння раціонально, конструктивно та професійно підходити до організації економічного виховання дошкільників;

  • вміння педагогічно взаємодіяти з батьками, проводити просвітницьку роботу з питань економічної освіти дошкільників та активно їх залучати до процесу формування економічних знань дітей в умовах дошкільного закладу та сім’ї.

з/п

Зміст роботи

Термін

Виконавці

1



2






























4




5



6





7



8





9



10




11




12



13



14



15




16.




17.





18.



19.

Ознайомити педагогів із планом роботи творчої групи


Опрацювати нормативно-правову та інструктивно-методичну базу яка забезпечує формування основ соціальної і фінансової освіти дітей дошкільного віку:

- наказ Міністерства освіти і науки України від 22.01.2016 року № 46 «Щодо упровадження основ соціальної і фінансової освіти дітей дошкільного віку»

- Програму соціальної та фінансової освіти дітей дошкільного віку від 3 до 6 років «Афлатот»

- Н.А.Побірченко «Методичні вказівки до зошита із сенсомоторики» – К: “Освіта” 1997 – 32с.

Н.А.Побірченко «Економіка родини для батьків та для дитини» – К: “Науковий світ” 2002р.

Н.А.Побірченко «Розвивальна економіка» – К: “Науковий світ” 2004р.

Т. Гільберг, О. Юхимович «Подорож у світ економіки» – Камянець – Подільський: “Абетка – НОВА” 2004р.

Діденко Л.М., «Вчимося рахувати гроші», В: «Країна мрій», 2008 р

Іванова А. В. Педагогічний огляд проблеми економічного виховання дошкільників // Наукова молодь: Матеріали І Міжнар. наук. -практ. конф. − Луганськ: Знання, 2006. − С. 43-45


Створити інформаційно-довідковий куточок і підібрати літературу за проблемою.


Створити банк інтерактивних технологій, які сприятимуть формування основ соціальної і фінансової освіти дітей дошкільного віку.


Підібрати оптимальні інтерактивні технології для формування основ соціальної і фінансової освіти дітей дошкільного віку.


Розробити програму закладу дошкільної освіти із соціально-фінансової освіти дітей старшого дошкільного віку


Розробити методичні рекомендації для вихователів старших груп «Соціально-фінансова освіта дошкільників.

Розробити орієнтовний перелік тематичних занять із соціально-фінансосовго виховання для дітей старшого дошкільного віку.


Розробити ігри з економічного виховання для дітей старшого дошкільного віку.


Розробити сюжетно-рольові ігри з економічного виховання старших дошкільників


Виготовити наочні таблиці, навчальні презентації: «Афлатунчик подорожує Україною»


Провести конкурс лепбуків «Афлатунчик подорожує Україною»


Зробити добірку прислів’їв, приказок, загадок та літературних творів.


Розробити тематичний план та конспекти знять із урахуванням індивідуального та диференційного підходудо дітей.

Розробити тематику бесід із формування соціально-фінансової освіти дітей старшого дошкільного віку


Розробити рекомендації, поради вихователям щодо організації співпраці закладу і родини для формування основ соціальної і фінансової освіти дітей дошкільного віку.


Систематизувати та узагальнити матеріали творчої групи


Заключне засідання творчої групи

  • Висновки роботи за рік (самоаналіз)

  • Оформлення матеріалів

  • Плани на майбутнє

Лютий, 2016




До 01.09.2016



























Лютий, 2016


Березень, 2016



Квітень, 2016



Травень, 2016



Травень, 2016



Травень, 2016


До 01.09.2016



Жовтень, 2016



Листопад, 2016


Січень, 2017



Лютий, 2017


Березень, 2017



Квітень, 2017



Квітень, 2017




Травень, 2017



Травень, 2017


Члени ТГ,

директор,

вихователь-методист.









Члени ТГ,

педагоги















Члени ТГ




Члени ТГ, вихователі груп


Члени ТГ




Члени ТГ




Члени ТГ



Члени ТГ



вихователь-методист


вихователь-методист


Члени ТГ



Члени ТГ





Члени ТГ




Члени ТГ


Керівник ТГ



Члени ТГ



Члени ТГ




Члени ТГ




Члени ТГ



Члени ТГ


Керівник ТГ,

Члени ТГ

І як результат, творчою групою були розроблені заходи щодо упровадження програми «Афлатот», тематичний план для роботи з дітьми старшого дошкільного віку, дидактичні ігри економічної спрямованості, сюжетно-рольові ігри тощо, сформували рекомендації щодо взаємодії педагогів із родинами вихованців за розділами проекту АФЛАТОТ.

Розуміючи, що впровадження програми соціальної та фінансової освіти «Афлатот» потребує нових знань, умінь, навичок із педагогами закладу були проведені такі форми методичної роботи, як семінар-практикум «Формування економічної грамотності дітей дошкільного віку засобами інтегрованої освітньої діяльності», ділова гра «Формування економічних задатків, здібностей у дітей старшого дошкільного віку», майстер – клас «Формування соціально-фінансової грамотності дошкільників», педагогічний тренінг«Формування соціально-фінансової грамотності та економічних уявлень у дітей дошкільного віку», під час яких педагоги ознайомилися з науковими дослідженнями з даної проблеми, з нормативно-правовою базою, яка регламентує роботу із формування основ соціальної і фінансової освіти дітей дошкільного віку; з методично-дидактичним забезпеченням програми «Афлатот»; засвоїли зміст, форми та методи з економічного виховання, основні економічні терміни; підвищили власну педагогічну компетентність; отримали знання щодо проведення ефективних форм роботи з дітьми та батьками.

Пропонуємо розглянути вище перераховані форми методичної роботи з педагогами закладу.

ПЛАН СЕМІНАРУ-ПРАКТИКУМУ

Тема: «Формування економічної грамотності дітей дошкільного віку засобами інтегрованої освітньої діяльності»

«Джерело бажання вчитися - в самому характері дитячої розумової праці, в емоційному забарвленні думки, в інтелектуальних переживаннях»

В.О.Сухомлинський

Проблема: впровадження в роботу закладу дошкільної освіти програму соціальної та фінансової освіти дітей дошкільного віку від 3 до 6 років «Афлатот»

Мета: ознайомлення учасників із програмою соціальної і фінансової освіти дітей від 3 до 6 років «Афлатот»; формування у них базових знань, умінь і навичок організації освітньої роботи з дітьми в умовах закладу дошкільної освіти; вправляння у використанні активних методів взаємодії з дітьми та батьками під час реалізації змісту програми соціальної та фінансової освіти дітей дошкільного віку.

Завдання:

  • вчити педагогів ефективно використовувати можливості різних форм організації освітньої діяльності, з метою впровадження програми соціально-фінасвової освіти «Афлатот», правильно планувати освітню роботу з дошкільниками;

  • розробити рекомендації щодо створення економічної ігротеки, тематичної бібліотеки, сюжетно-рольових та дидактичних ігор соціально-економічного спрямування;

  • познайомити з технологією створення мультимедійних презентацій як ефективного засобу у роботі з дошкільниками;

  • створити організаційні умови для безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікації педагогічних працівників закладу.

Очікувані результати:

  • Створення умов щодо впровадження програми соціальної та фінансової освіти дітей дошкільного віку від 3 до 6 років «Афлатот»

  • Оволодіння педагогами знаннями щодо організаційно-педагогічної роботи по питанню економічного виховання вихованців закладу дошкільної освіти.

  • Вміння в раціонально, конструктивно та грамотно підходити до організації економічного виховання дошкільників.

Засідання І.

  1. Ознайомлення учасників семінару з планом роботи.

  2. Нормативно-правові база,яка забезпечує формування основ соціальної і фінансової освіти дітей дошкільного віку ( Е-презентація)

  3. Ознайомлення учасників семінару з авторською програмою економічного виховання дітей старшого дошкільного віку «Абетка Афлатунчика для малюків»

  4. Концепція програми «Афлатун». Ключові моменти (Е-презентація)

  5. Основи системи роботи щодо формування економічної грамотності дітей дошкільного віку.

  6. Створення сучасного економічного середовища в закладі дошкільної освіти (презентація з досвіду роботи педагогів)

  7. Хіт-парад методичних ідей на тему: «Розвивальне предметне середовище, що сприяє формуванню економічних умінь і навичок у дітей дошкільного віку».

Домашнє завдання:

  • опрацювати програму соціально-фінансової освіти дітей дошкільного віку від 3 до 6 років «Афлатот»;

  • підготувати конспекти занять для дітей старшого дошкільного віку на тему: «Економіка в казках».

Засідання ІІ.

  1. Педагогічні дебати «Практично-діяльнісний підхід до формування економічних понять у дошкільників»

  2. Обмін досвідом на тему: «Формування первинного економічного досвіду старших дошкільників за допомогою сучасних методів та прийомів».

  3. Перегляд презентації на тему: «Художнє слово, як засіб економічного виховання дошкільників».

  4. Практичний показ на тему: «Економіка в казках».

  5. Обговорення перегляду занять.

  6. Відкритий мікрофон «Я маю зауваження і побажання» (підбиття підсумків семінару)

Домашнє завдання: підготувати відеоматеріали «Сучасні підходи щодо організації та проведення різних форм роботи з батьками щодо економічного виховання дошкільників».

Засідання ІІІ.

  1. Співпраця закладу дошкільної освіти та родини з соціально-економічного виховання дошкільників – консультація-бесіда, банк ідей.

  2. Перегляд відеоматеріалів з досвіду роботи на тему: «Сучасні підходи щодо організації та проведення різних видів роботи з батьками що стосуються економічного виховання дошкільників».

  3. Обмін думками на тему: «Єдність сім’ї та закладу дошкільної освіти – умова успішного економічного виховання дошкільників».

  4. Підведення підсумків роботи семінару-практикуму. Анкетування учасників.


Матеріали майстер –класу для вихователів

«формування соціальної та фінансової освіти дошкІльників»

Тривалість майстер-класу: 30-35 хвилин

Мета:розширити та уточнити знання педагогів про актуальність соціально-фінансової грамотності дітей старшого дошкільного віку, його мету і завдання; познайомити педагогів із найважливішою умовою формування соціально-фінансової освіти дітей дошкільного віку – застосуванням ігор економічної спрямованості; формувати уявлення про створення тематичних мультимедійних презентацій, що мають на меті глибше розкрити дітям сутність економічних понять та відносин; викликати бажання впроваджувати систематичну організовану роботу щодо виховання соціально-фінансової освіти у дошкільників.

Завдання: розширити знання педагогів про методи і прийоми соціально-фінансової освіти; сформувати уявлення про роль ігор економічної спрямованості в системі роботи над формуванням соціально-фінансової грамотності дошкільників; познайомити з технологією створення мультимедійних презентацій як ефективного засобу у роботі з дошкільниками;

викликати зацікавленість до впровадження соціально-фінансової освіти у дошкільному навчальному закладі.

Обладнання: проектор, презентації з досвіду роботи педагогів.

Роздатковий матеріал: інформаційна довідка про майстер-клас,Афлатунчик, картки з назвами казок за кількістю учасників, папір, ножиці, клей, кольорові олівці, вирізки з журналів, зразки віршів, слоганів, текстів,


Хід майстер-класу:

  1. Вступна частина. Ознайомлення з планом роботи майстер-класу, метою та завданням (2 хвилин)

  2. Розминка: мозковий штурм (3хв.)

  3. Основна частина (30 хвилин)

    1. Презентація досвіду роботи щодо формування соціально-фінансової грамотності старших дошкільників.

  4. Заключна частина. Підсумок. (5 хвилин).

  1. Вступ.

Сучасного дошкільника вже з перших років життя оточує економічна сфера, наповнена складними економічними поняттями та процесами. Реклама по телебаченню, розмови політиків, купівля, продаж, розподіл сімейного бюджету – ось далеко не повний перелік того, з чим доводиться стикатися дитині щодня.

Чи потрібне дошкільнику економічне виховання? Розмірковуючи над цією проблемою, ми говоримо лише про початки економічного виховання, які включають в себе доступні дітям знання і деякі економічно значущі якості особистості, що беруть свій початок у дитинстві: ощадливість, працьовитість, економність тощо.

Поняття «економіка» і «дитина» лише на перший погляд здаються надто далекими одне від одного. Якщо ж сприймати економіку як сферу «розумного» домашнього господарства, мистецтво його ведення, можна в доступній формі донести дітям елементарні базові знання з цієї галузі, роз'яснити зміст економічних взаємозв'язків.

Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція), освітня лінія «Дитина в світі культури», наголошує на тому, що дитина має усвідомлювати, що довколишній предметний світ ― рукотворний, створений для задоволення потреб людини та завдяки людській праці, мати елементарні знання про виробництво різних предметів ужитку, технічних приладів та знарядь, засобів пересування та зв’язку; виявляти ціннісне ставлення до результатів людської праці, розуміти її необхідність і мотивацію, зв’язок із життєвими потребами, станом здоров’я, знати про професійну зайнятість батьків, найближчих родичів; багатоманітність професій у різних сферах діяльності людини, називати найпоширеніші; розуміти відмінність між власною діяльністю і виробничою діяльністю дорослої людини; мати уявлення про заощадливе ведення домашнього господарства, вміти ощадливо ставитися до речей, грошей; розрізняти соціальні ролі «покупець», «продавець», поняття «товар», «гроші», «заощадливий», «недбайливий»; використовує різні предмети за призначенням, дбайливо до них ставиться, дотримується умов догляду і зберігання; застосовувати елементарні економічні поняття; ощадливо ставитися до речей, грошових коштів.

В умовах сьогодення одне з основних завдань зосвітньогопроцесу полягає не в накопиченні навчальної інформації з окремих галузей знань, а насамперед у формуванні готовності до самостійного пошуку способів пізнавальної інформації, налагодження людських стосунків, взаємодії, спілкування й уже на цій основі збагачення власного запасу знань і досвіду. Особливості життя в сучасному соціумі вимагають зниження вікових меж для початку економічного виховання й соціалізації дітей як фундаментальної бази для подальшої економічної освіти, що є невід’ємною умовою успішної соціалізації взагалі.

  1. Розминка: «Мозковий штурм»

  • Овочевий еталон дешевизни - це... (Дешевше пареної ріпи.)

  •  Зоологічний еталон бідності - це... (Церковна миша. Бідний як церковна миша.)

  • Наведіть фольклорний приклад невдалого бартеру. (Шило на мило.)

  • «Ділити шкуру невбитого ведмедя» в бізнесі - це... Що? (Планування.)

  • На якому базарі найбільший шум? (На пташиному базарі.)

  • Чим відрізняється пташиний базар від пташиного ринку? (На ринку торгують птахами та іншими тваринами, а пташиний базар - це масове колоніальне місце гніздування морських птахів.)

  • Спосіб отримати знижку - це... Що? (Торг.)

  •  Що коштує дешево, а цінується дуже дорого? (Ввічливість.)

  • Про який улюблений дітьми продукт економісти кажуть: «це вміння продати одну картоплину за ціною кілограма»? (Чіпси.)

  •  Головний рекламний агент болота - це... Хто? (Жаба «Кожна жаба своє болото хвалить».)

  •  «Економічна порода собак - це... Яка? (Такса, адже такса - це ще і встановлена розцінка.)

  • Які банки створюються тільки біологами, медиками та програмістами? (Банк генів, банк крові, банк органів, банк даних тощо)

  • Професіонал з працевлаштування грошей - це... Хто? (Банкір, змушує гроші працювати.)

  • Які знаки уваги воліють банкіри? (Водяні.)

  • Яку країну називають «банкіром» усього світу? (Швейцарія.)

  • Назвіть захід, де ціну набивають молотком. (Аукціон.)

  • Яка «боргова книжка», яка прийшла до нас з Риму, є в кожному будинку? (Календар, це буквальний переклад)

  • У нас з вами - «заначка». А у держави - саме цей фонд. Який? (Стабілізаційний.)

  •  Французи називають цим словом ваги, а бухгалтери - річний звіт. Назвіть слово.(Баланс.)

  • «Кока-кола» по відношенню до «Пепсі-кола» - це... Хто? (Конкурент.) 

  1. Основна частина Презентація досвіду роботи щодо формування соціально-фінансової освіти старших дошкільників.

    1. Перегляд авторських презентації педагогів «Формування соціально-фінансової освіти дітей старшого дошкільного віку».

    2. Ознайомлення з методами і прийомами формування у дітей соціально- та фінансової освіти.

Водночас із застосуванням різноманітних форм роботи відбувалося залучення дітей до ігрової діяльності, що є одним із найефективніших практичних методів економічного виховання. Безумовно, ігрова діяльність є провідною в дошкільному віці. Через гру дитина пізнає навколишній світ, розглядає складні суспільні процеси та явища. Ігрова діяльність надає дитині можливість не лише отримати нові знання, але й використати вже сформовані знання в процесі власної діяльності. Ось чому найважливішою умовою формування соціальної та фінансової грамотності дитини було обрано застосування ігор економічної спрямованості.

Спочатку використовувалися дидактичні ігри як самостійна форма організації навчання і як частину заняття під час ігрової апробації матеріалу. Кожна проведена дидактична гра мала своє навчальне завдання, але в більшості випадків головною метою гри було закріплення знань, набутих дітьми під час занять.

Дидактичні ігри економічної спрямованості проводилися з метою подальшого розширення, узагальнення, систематизації та доповнення вже сформованих знань з економічної сфери. У подальшому ці знання виступали як необхідна термінологічна підтримка на заняттях і в процесі ігрової діяльності дітей.

Разом з продовженням роботи над збагаченням знань за допомогою дидактичних ігор відбувалось формування певних способів соціально-економічної поведінки за допомогою ситуативних ігор економічної спрямованості.

Ситуативна гра становить собою елемент або частину сюжетно-рольової гри. У ній наявна конкретна ситуація, що потребує певних дій від її учасників. Дітям пропонується соціально-економічна ситуація, яку вони мають, по-перше, проаналізувати, по-друге, розглянути різні варіанти її розв’язання та різні способи дій і поведінки всіх учасників, по-третє, кілька разів обіграти різні варіанти й наприкінці зробити конкретні висновки щодо поведінки в схожій ситуації на майбутнє.

Подальша робота була спрямована на формування в дітей активного способу поведінки в життєвих соціально-економічних ситуаціях. З цією метою продовжували проводити ситуативні ігри і застосовували різноманітні сюжетно-рольові ігри.

Ще одним важливим наочним методом навчання є застосування мультимедійних презентацій. Необхідність застосування комп'ютерної техніки в освітньому процесі регламентовано нормативно-правовою базою. у «Національній доктрині розвитку освіти», у статті IX наголошено, що «пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, які забезпечують: подальше удосконалення зосвітньогопроцесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві». Цей документ регламентує створення індустрії сучасних засобів навчання, що відповідають світовому науково-технічному рівню і є важливою передумовою реалізації ефективних стратегій досягнення цілей освіти.

У зв'язку з цим набуває актуальності проблема впровадження нових інноваційних та інформаційних засобів і методів навчання. Саме таким засобом і є мультимедійні презентації з використанням комп'ютерної графіки (Microsoft Power Point). «Краще один раз побачити, ніж 100 разів почути». Це українське прислів’я якнайкраще ілюструє використання презентацій, як у роботі з дорослими, так і при організації освітнього процесу з дітьми.

Мультимедійні презентації та слайди викликають у дошкільників живий інтерес, є прекрасним наочним посібником і демонстраційним матеріалом, що сприяє гарній результативності освітнього процесу. Використання комп’ютерних засобів навчання також допомагає розвивати у малюків допитливість, зібраність, зосередженість. Для повноцінного розвитку дітям необхідно проявляти творчі здібності в діяльності, яка іх охоплює, бути зацікавленими у виконанні завдань та отримання позитивних результатів.

Особливістю використання дидактичного матеріалу економічної спрямованості полягає у тому що, наявні друковані засоби наочності не можуть в повному обсязі продемонструвати економічні терміни та зв’язки, через їх специфічність. Тому виникла додаткова потреба у створенні мультимедійних демонстраційних матеріалів, наочних посібників економічної тематики власноруч.

Під час створення презентації для роботи з дітьми слід дотримуватися певних вимог.

Усі слайди презентації повинні бути виконані в єдиному стилі, тобто у єдиній кольоровій гамі, з використанням однотипних ілюстрацій. Дуже важливо правильно обрати кольори для створення презентації. Колір має найбільший вплив на емоційний стан дитини. Для створення нашого мультимедійного продукту було обрано жовтий колір, який викликає в дітей радість і щастя, стимулює психіку до зосередженості, гармонії і послуху, а також зелений, що пробуджує інтерес до навколишнього світу та навчання, відтінки зеленого кольору піднімають самооцінку і впевненість у собі, вселяючи сміливість. Текст має бути відсутнім, через те, що діти дошкільного віку ще не оволоділи читанням.

Не слід заповнювати слайд значним об’ємом інформації. Не треба лякатися вільного простору, адже він сам собою є важливим елементом дизайну. Об’єкти на слайді необхідно гарно скомпонувати і правильно розташувати залежно від того, як глядач сприймає певні ділянки екрану. Найбільш важливу інформацію розташовують у лівому верхньому кутку слайда. Уся інформація на слайдах має бути науковою, логічно структурованою, доступною цільовій аудиторії і повно висвітлювати тему презентації.

  1. Практичне заняття з моделювання учасниками особистих стилів роботи

- Дидактична гра (презентація) «Відгадай казку – назви потребу» (див. електронний додаток)

- «Впізнай товар та послугу за мімікою, жестами» (див. електронний додаток)

- Творче завдання «Реклама» (див. електронний додаток)

5. Заключна частина.

Отже, протиріччя, що виникло між економічною допитливістю дитини, готовністю пізнавальної сфери до засвоєння економічних знань, наявністю літературних творів з економічним змістом, адресованих дошкільникам, з одного боку, і відсутністю цілеспрямованого формування соціально-фінансової освіти дошкільників з іншого, спричинює необхідність вивчення й розробки підходів, спрямованих на спеціально організоване економічне виховання дошкільника як базис для поглибленого вивчення економіки в школі й адаптації дітей до нових умов життя й діяльності всіх вікових категорій нашого суспільства.

Підсумок. Запитання до аудиторії: «Навіщо дітям соціально-фінансова освіта?»

Під час педагогічного тренінгу педагоги переконалися в тому, що навчати дітей основ економіки потрібно цілеспрямовано і розпочинати слід вже з раннього  дитинства.

ПЕДАГОГІЧНИЙ  ТРЕНІНГ

Т ема: формування соціальної та фінансової освіти, економічних уявлень у дітей дошкільного віку.

Мета: поглибити знання педагогів щодо використання сучасних методів навчання. Здобути уміння і навички для успішного розв’язання завдань економічного виховання дітей, стимулювати творчі пропозиції педагогів. Визначити розділи й модулі програми «Афлатот», крізь які проходитиме ідея формування соціально-фінансової освіти дитини.

План проведення педагогічного тренінгу

  1. Привітання. Ознайомлення з планом проведення тренінгу.

  2. Дискусія «Чи потрібно вивчати економіку в дитячому садку?» 

  3. Ігрова вправа «Так чи ні?»

  4. Практична робота: Порівняти освітні лінії Базового компонента дошкільної освіти та програми соціально-фінансової освіти «Афлатот»

  5. Ігрова вправа «Що слово значить?»

  6. Мозковий штурм: Які форми роботи доцільні в економічній освіті дошкільників?

  7. Інтелектуальне завдання.

    1. «Які бесіди можна провести дітьми про бережливе ставлення до природи та раціональне використання природних ресурсів?»  

    2. «Які бесіди можна провести дітьми про бережливе ставлення до природи та раціональне використання природних ресурсів?»  

  8. Творче завдання «Які казки можна розповісти дітям про працю та бережливість?» 

  9. Підсумок.

Хід тренінгу

Доброго дня, шановні колеги! Тема сьогоднішнього  засідання «формування соціально-фінансової освіти та економічних уявлень у дітей дошкільного віку».              

Сучасна соціально-економічна програма розвитку України направлена на поліпшення життя людей і пов’язана з формуванням нової економічної моделі. Тому це питання є важливим для працівників освіти. Головним завданням є прищепити підростаючому поколінню навички діяльності в реальному житті, навчити його мислити і діяти за законами економіки.

Дискусія «Чи потрібно вивчати економіку у закладі дошкільної освіти?» (відповіді вихователів,обговорення)

Висновок:

 Основа майбутньої особистості закладається в ранньому віці. Знання та вміння, набуті в дитинстві – це коріння. Чим воно міцніше, тим впевненіше почувається людина в житті.

Елементарні економічні знання не формуються на порожньому місці, визначальним тут є конкретні умови, в яких росте й виховується дитина: сімейне середовище,ставлення до оточення, її духовний світ мають великий вплив на формування особистості майбутнього громадянина.

Саме в дошкільному закладі малюк навчається гуманному ставленню до природи, поваги до людей праці, доброзичливості, взаємодопомоги. У тому дитина, яка виховується там, де панують ще чесноти, в майбутньому завжди буде бережливою і економною в своїй виробничої діяльності.

Економне, бережливе ставлення до природних ресурсів, продуктів праці людей – важлива вимога сучасного життя. І чим раніше діти усвідомлять те, тим більше берегтимуть  дари природи і весь рукотворний світ. А це означає готовність до практичного життя, набуття важливої складової життєвої компетентності, формування якої – один з пріоритетів Базового компонента дошкільної освіти.

Дошкільнята здатні засвоїти елементарні економічні знання та категорії і те, що ці знання їм потрібні. Дошкільний віковий період найсприятливіший  до формування різних якостей особистості, насамперед бережливості та економності як структурних елементів процесу соціалізації. Вирішальна роль у формуванні елементарних економічних знань належить вихователеві. Від його духовних, моральних якостей, професійної підготовки залежить, якою сформується особистість майбутнього громадянина нашої держави. Тому педагогові слід бути у постійному пошуку нових технологій.

Які початкові економічні уявлення доступні розумінню дітей дошкільного віку?

Ігрова вправа «Так чи ні?»

Пропоную заслухати відповіді і погоджуючись з варіантом відповіді, необхідно підняти зелену картку, якщо ні – червону.

Відповіді:

  • уявлення про те, що всі речи та предмети, які оточують нас  - це результат праці  людей;

  • поняття бережливість, економність;

  •  уявлення про бізнес, як діяльність,що спрямована на отримання прибутку;

  • розуміння різних форм власності;

  •  уявлення про торговельні осередки;

  •   уявлення про товар (це коли речі та предмети купуються або продаються);

  •  етика економічних стосунків;

  •  уявлення про різні професії людей, взаємодію між різними професіями, які слугують  створенню матеріальних та духовних благ для людей;

  • нових професій підприємницької діяльності;

  • гроші та їх використання;

  •  банк як фінансова установа, його функції;

  • знання про суспільний характер праці,  розуміння того , за свою працю люди  отримають заробітну плату;

  •  призначення реклами, різні види реклам;

  • призначення комп'ютера.

Завдання: порівняти освітні лінії Базового компонента дошкільної освіти та програми соціальної та фінансової освіти «Афлатот», крізь які проходитиме ідея формування соціально-фінансової грамотності дошкільників (робота з програмами, відповіді вихователів).                

Ігрова вправа «Що слово значить?»

Пропоную розглянути листочки зі словом – економічним терміном і пояснити його значення.

Мета: забезпечити розуміння педагогами тлумачення ключових слів  економічної термінології.

Ключові слова:

економіка – наука про ведення господарства;

бізнес –        діяльність, що спрямована на отримання прибутку;

бізнесмен – людина, яка має свою  справу;

гривня – грошова одиниця України;

товар – речі,предмети, які купуються або продаються;

банк – установа, де находяться, зберігаються та видаються гроші;

валюта –грошова одиниця інших держав;

ярмарок -це місто, де можна купити і продати товар, відрізняється від ринку тим,що тут ведуться великі торги;

реклама –повідомлення та відомості про товар, його якість, можливість придбання, запорука успішного бізнесу;

бережливість, економність – раціональне використання ресурсів природи та держави.

Ми знаємо, які економічні уявлення доступні розумінню дітей і зараз сформулюємо основні завдання економічної освіти  дошкільників.

Гра «Мікрофон»

Мета: активізувати знання вихователів про основні завдання соціально-фінансової освіти дошкільників.

1. Уточнити та розширити уявлення дітей про навколишній світ речей та предметів, якими користується людина і які є результатом праці.

2. Дати знання про працю – джерело добробуту. Виховувати бережливе ставлення до людської праці.

3. Розширювати розуміння поняття «бережливість», «економність».

4. Дати елементарні економічні знання, формувати уявлення про поняття «економіка», «бізнес».

5. Познайомити з грошовою одиницею України та грішми інших держав.

6. Поглибити знання про торговельні пункти, про банк, його функції, про товарно-грошові відносини.

7.Залучати дітей до посильної праці. Виховувати працьовитість, бережливість, економність, ініціативність.

8.Ознайомити з комп’ютером, вчити гратися в економічні ігри.

9.Здійснювати корекційно-профілактичну роботу спрямовану на залучення дітей дошкільного віку до сфери економічної діяльності. 

Мозковий штурм: Які форми роботи найбільш доцільні щодо формування соціально-фінансової освіти дошкільників?(заняття, спрямовані на знайомство з працею дорослих, з раціональним використанням природних ресурсів та ін., екскурсії у природу, до підприємств міста, об'єктів культурно-побутового обслуговування населення; розгляд картин, ілюстрації, плакатів; дидактичні ігри; бесіди; сюжетно-рольові ігри; читання   творів художньої літератури; художня праця; вікторини, розваги; малювання)

Інтелектуальне завдання «Які бесіди можна провести дітьми про бережливе ставлення до природи та раціональне використання природних ресурсів?»   (Тепло взимку у садку», «Природа – наш друг», «Чарівна вода-всім потрібна вона», «Повітря повинно бути чистим».)

 Творче завдання «Які казки можна розповісти дітям про працю та бережливість?» Картки з зображенням казкових героїв, на яких педагоги пишуть назви казок)

Підсумок.

ДІЛОВА ГРА
«Формування економічних задатків, здібностей у дітей»

 Мета: вчити учасників ділової гри приймати економічні рішення, обирати найбільш вдалу з альтернатив і на цій основі формувати власну позицію в сфері економіки;  економічні якості особистості, які є необхідними для успішного економічного виховання  дітей; сприяти розвитку  упевненості в собі, креативного мислення, уміння визначати  мотиви власної діяльності. Виховувати  вміння працювати в колективі.

Матеріал: мольберт, сигнальні картки, ручки, аркуші паперу.

Учасники: педагогічний колектив закладу дошкільної освіти.

Попередня робота: підбір та вивчення методичної літератури, складання плану ділової гри, оформлення виставки методичної літератури, консультації педагогів щодо  підготовки до ділової гри, розроблення методичних рекомендації, приготування роздавального матеріалу.

Хід гри:
1. Ознайомлення з темою та метою гри

Вихователь-методист: Сьогодні шановні колеги ми з Вами зібралися щоб розпочати заняття з такої цікавої теми, як «Формування економічних задатків та здібностей»

 Мені хотілося б, щоб, спілкуючись тут,  ми глибше пізнали світ економічної соціалізації дошкільників,  навчились приймати економічні рішення, формувати власну позицію в сфері економіки, щоб намагалися креативно мислити будучи впевненими в собі та через спілкування з іншими колегами, друзями. Те, якої людина про себе думки, залежить від того, наскільки вона себе приймає, вірить у себе та свої можливості.
     
 Сьогодення ставить нові вимоги до дошкільної освіти й до кожного вихователя, зокрема з економічного виховання. Педагоги мають бути творчими особистостями, новаторами ідей, постійно підвищувати свою професійну майстерність. Як ви вже напевно здогадались, що всі завдання нашої гри будуть економічного змісту.

  1. Вправа «Прорекламуй партнера»

Мета: налаштувати педагогів на тему, допомогти у подальшому виконанні
завдань.

Завдання: охарактеризувати свого партнера за професійними якостями. Скласти рекомендацію для прийому на роботу (вихователі обирають партнера, час 1хв.)

  1. Вправа « Правила роботи в групі»

Мета: регламентувати роботу в групі, удосконалювати фахову майстерність, взаємодію педагогів.

  • Кожна думка важлива.

  • Ми всі – партнери!

  • Обдумав, сформулював, висловив!

  • Говорити чітко, ясно, красиво!

  • Тільки обґрунтовані докази!

  • Вмій погодитися і не погодитися!

  • Важлива кожна роль.

  • Бережи час кожного.

  • Правила прийняти, тож попрошу їх дотримуватись. Та ще цікаво мені знати, чого очікуєте ви від нашого засідання.

Вправа «Пісочний годинник» 

(Учасники висловлюють свої очікування, записують їх  на кольорових піщинках)

Мета:  визначити сподівання та очікування учасників від заняття.

Матеріал: великий аркуш із зображенням пісочного годинника;  паперові «піщинки» (стікери)  для кожного учас­ника, ручки.

Роздати  учасникам паперові «піщинки». Учасники пишуть на них свої сподівання, за­читують їх уголос і приклеюють паперові «піщинки» до аркуша із зображенням пісочного годинника

А зараз потренуємо нашу пам'ять за допомогою вправи (швидко і чітко відповідати на поставлене запитання, використовуючи сигнальні картки)
4. Вправа «Мозковий штурм»

Мета: отримання реальних даних щодо розуміння вихователями певних понять, пов’язаних з економічною освіту дошкільників.

  • Що таке економічне виховання?

  • Метою економічного виховання є?

  • Завданням економічного виховання є?

  • Формування економічної компетентності поділяється на три етапи:

  • Назвіть форми роботи з дітьми що можуть включати економічне виховання.

  • Економічна соціалізація- це…?

  • Що таке сімейний бюджет?

  • Які бувають витрати?

  • Що таке гроші?

  • Економічна культура –це…?

  • Чи слід економити воду, електрику, тепло?Чому?

  • Нерідко економіка замінюється такими заняттями, як?

(природа, дитина в соціумі, дитина в сенсорно-пізн. просторі)
5. Міні лекція «Формування економічних здібностей задатків в закладі дошкільної освіти»

6. Вправа «Придумай прислів’я» (робота в парах) -1 хв.

7. Фізхвилинка

8. Презентація формули «Хочу – Можу – Потрібно»  (сам за себе)
ведучий малює три кола, які перетинаються та пояснює значення кожного компоненту . Хочу – це простір бажань, цілей, інтересів, прагнень. 

Можу – це простір можливостей, здібностей, талантів, стану здоров’я. 

Потрібно – це що потрібно зробити, щоб навчити дітей економічно мислити та діяти, не вдаючись до шаблонів бездумного копіювання. Оптимальний вибір стратегії економічної поведінки знаходиться на перетині трьох просторів (трьох кіл).

Учасникам пропонується перелік незакінчених речень, які необхідно продовжити.

  • Я бачу свою економічну мету в тому, щоб..

  • Я прагну...

  • Я можу досягнути економічного успіху...

  • Я абсолютно впевнений, що я хочу....

  • Мій економічний успіх пов’язаний ...

  • У мене є те, що потрібно для...

Висновок: встановлення зв’язку між своїми бажаннями та майбутньою роботою або навчанням.

9. Вправа «Асоціації за Друдлами» (Креативність мислення, робота підгрупами)
Намалювати на аркуші паперу різні предмети, що асоціюються у вас  з економічним вихованням (намальованими предметами групи обмінюються та знаходять асоціації)

10.Вправа«Конкуруючі садочки»

Мета:  дати уявлення про командний стиль роботи і можливість спробувати себе в бізнес-плануванні (на елементарному рівні).

Матеріал: аркуші паперу і ручки.

Завдання: Група поділяється на декілька команд, наприклад, на три - чотири (не обов'язково дотримуватися однакової чисельності гравців у команді). Учасники гри займають свої місця за столами. У них повинні бути аркуші паперу і ручки.

Ігрова ситуація. Ви – дорослі люди, бізнесмени, що процвітають. У вас є достатній капітал, щоб вкласти його в організацію сучасного приватного садочка. Ваше завдання – не просто організувати звичайний садок зі
стандартним набором правил, предметів і послуг, але вигадати таку, за навчання в якій батьки погоджувалися б віддавати гроші, можливо, чималі. Крім того, ваш садок  повинен бути привабливий для дітей, давати
успішно виживати в умовах конкуренції. Тому кожна команда пропонує і
презентує свій проект садочка.

Ви повинні розробити наступні пункти:

1) Які основні предмети будуть у вашому садочку?

2) Які додаткові курси, факультативи, привабливі для дітей, будуть у вашому садочку?

3) Які додаткові форми освіти дадуть вам переваги (гуртки, секції тощо)?

4) Які додаткові послуги, привабливі для дітей, буде робити ваш садок (у тому числі з організації відпочинку дітей)?

5) Як буде організований ваш садок (режим, правила, керування)?

6) Скільки ви плануєте платити (на місяць) педагогам і яка система оплати?
11. Рефлексія. Вправа «Пісочний годинник»

Час підбивати підсумки роботи за допо­могою вправи «Пісочний годинник».

Завдання: Висловити  свої думки та враження від  сьогоднішньої зустрічі та продовжити речення  «Мені сьогодні...» (на кольорових піщинках)
 12. Вправа «Аплодисменти»

Ми з вами добре попрацювали. І на завершення я пропоную уявити на одній долоні посмішку, а на іншій – радість. А щоб вони не втекли від нас, їх треба міцно-міцно поєднати в аплодисменти.
13. Вправа «Ярмарок»

Мета: розвивати вміння позитивно оцінювати особистісні якості учасників тренінгу та визначати шляхи подальшого саморозвитку та самовдосконалення особистості.

Розроблені педагогами цікаві педагогічні ситуації, педагогічні задачі доцільно були використані під час проведення педагогічних годин, тренінгів, ділових ігор тощо.

Поради педагогам щодо організації

та проведення занять із дітьми

Перед початком кожного заняття прочитайте модуль і хід заняття. Пам'ятайте про базові поняття дитячої психології. Це основа вашої взаємодії. Пам'ятайте про роль розвивального середовища.

Завчасно підготуйте групу та наочність, необхідну для кожного виду діяльності. Будьте для дітей зразком для наслідування у мовленні, зовнішності і поведінці. Сідайте з дітьми в коло якомога частіше, особливо коли читаєте казку або обговорюєте її. Залучайте дітей до обговорення, ставлячи питання «як» і «чому». Не засуджуйте і не критикуйте, коли дитина висловлює думку, з якою ви не погоджуєтесь. Говоріть простою мовою. Наводьте приклади і показуйте картинки, реальні об'єкти і рухи, щоб пояснити певні терміни та поняття. Створіть дітям безпечні умови під час будь-яких видів діяльності. Якщо дітей багато, розділіть їх на маленькі підгрупи та виконуйте завдання одночасно за допомогою помічника вихователя. Спонукайте дітей до зберігання поробок.

Складайте їх в коробку для подорожей з Афлатуном. Ставтеся до роздаткового матеріалу творчо і економно. Будь ласка, переробляйте, перебирайте і повторно використовуйте підручні матеріали. Працюйте в команді. Спілкуйтеся, смійтеся, грайтеся і виконуйте всі завдання разом з дітьми. Позиціонуйте себе як частину дитячого колективу, але в той же час як дорослого товариша і приклад для наслідування. Отримуйте задоволення!

Рекомендації для педагогів: Пам'ятайте, що діти вчаться краще, коли: Вони активно навчаються, беруть активну участь в навчальному процесі. Вони отримують задоволення від навчання і нових відкриттів. Їм більше подобається творити, ніж отримувати готове. Коли до них ставляться, як до людей, здатних думати і міркувати.

Для педагогів були проведені консультації «Знайомимося з програмою «Афлатот», «Створюємо майбутнє відповідально й ощадливо», «Формування економічної досвідченості дошкільників засобами гри», «Економічне виховання дітей дошкільного віку», «Формування соціальної та фінансової грамотності дітей дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти», «Шляхи забезпечення економічної спрямованості освітнього процесу», «Соціально-фінансова грамотність дошкільників», методичні рекомендації «Формування соціально-фінансової грамотності дошкільників», які сприяли розумінню якими вміннями має володіти вихователь, щоб забезпечити достатній рівень керівництва заходами з даної проблеми.

Пропонуємо ознайомитися із матеріалами консультацій.

Консультації

Консультація 1. «Знайомимося з програмою «Афлатот», створюємо майбутнє відповідально й ощадливо!» 

Майбутнє кожної людини у її власних руках. Очевидним є те, що виховання соціально-відповідальних та освічених у фінансовій сфері дітей робить їх спроможними змінити власне життя та світ довкола на краще, тим самим збільшуючи шанси на успішне й щасливе майбутнє. Саме тому МОН України спільно з Міжнародною фундацією «Aflatoun International»(Нідерланди) розпочало впровадження програми соціальної та фінансової освіту дітей 3-7 років «Афлатот». Дана програма, яка впроваджується в 85 країнах світу, допомагає дошкільнятам усвідомити, хто вони є і як слід взаємодіяти з іншими людьми, надихає дітей вивчати свої права і обов'язки, вчить планувати бюджет, раціонально використовувати ресурси, оцінювати наявні можливості, формує підприємницький дух, а також акцентує увагу на ролі сім’ї та сімейних цінностей у вихованні.

З апропонований проект соціально-фінансової освіти й виховання побудовано на пріоритетах і методичних ідеях всесвітнього руху із соціальної та фінансової освіти дітей у віці 3–18 років і втілюється у програмах:

  • «Афлатот» (3– 6 років);

  • «Афлатун» (6–14 років);

  • «Афлатін» (15–18 років).

Ці програми пояснюють дітям основи бюджетування власних коштів, вчать бути ощадливими та приймати виважені рішення. Навчаючись за цими програмами, діти отримують рекомендації й навички як правильно розпорядитися своїми грошима, подолати складні фінансові й матеріальні обставини, у яких дехто з них та їхні родини перебувають, а також зможуть досягти добробуту в майбутньому.

Майбутнє кожної людини у її власних руках. Очевидним є те, що виховання соціально – відповідальних та освічених у фінансовій сфері дітей робить їх спроможними змінити власне життя та світ довкола на краще, тим самим збільшуючи шанси на успішне й щасливе майбутнє. Допомогти дітям усвідомити їх потенціал для того, щоб зробити світ кращим за допомогою освіти – ось основна місія «Афлатуна». Особлива необхідність фінансового навчання постає все більш очевидною в останні роки. Незважаючи на те, що ми живемо у світі з швидко перемінними економічними умовами, діти і дорослі у всьому світі мають дуже низький рівень фінансової грамотності, школи і вчителі часто не мають можливостей для вирішення цієї проблеми. Внаслідок недостачі знань у сфері фінансів, діти та молодь часто стають жертвами соціально, екологічно та економічно нестійких моделей споживання.

М іжнародний проект «Афлатун» вирішує ці проблеми шляхом створення програм комплексного соціального та фінансового навчання для дітей, щоб допомогти їм протистояти подібного роду труднощам. Саме тому міністерство освіти і науки України спільно з Міжнародною фундацією «Aflatoun International» розпочало упровадження програми соціальної та фінансової освіти дітей дошкільного віку «Афлатот». Дана програма допомагає дошкільнятам усвідомити, хто вони є і як слід взаємодіяти з іншими людьми, надихає дітей вивчати свої права і обов’язки, вчить планувати бюджет, раціонально використовувати ресурси, оцінювати наявні можливості, формує підприємницькі здібності, а також акцентує увагу на ролі сім’ї та сімейних цінностей у вихованні.     

Програма «Афлатот» заснована на п'яти ключових елементах. Особливий наголос робиться на першому з ключових елементів -  на особистісному розумінні і  вивченні,  використовується як самодостатня програма. Особистісне розуміння відіграє провідну роль у формуванні самосприйняття до того, як дитина пройде далі у вивченні соціальних і фінансових складових. Таким чином ефективність програми «Афлатот» передбачає включення модулів з п'яти розділів. Ми добираємо модулі, які найбільш доречні для кожної вікової групи.

Розділи та модулі

Програма «Афлатот» розділена на п'ять основних розділів. Це:

Розділ 1: Ти, Я і Афлатун: Розвиток позитивного і сприятливого сприйняття своєї особистості

Розділ 2: Я і моя сім'я: Турбота про людей, яких ми любимо

Розділ 3: Я і мої друзі: Допомагаючи один одному

Розділ 4: Я і суспільство: Живемо і працюємо разом

Розділ 5: Я і гроші: Витрачаємо, накопичуємо і ділимося

Програма  «Афлатот» розглядається як додатковий навчальний курс до до Базового компонента України та чинних програм, з упором на вміння і навички у сфері соціальної та фінансової освіти.

У зв'язку з цим ми гармонійно включаємо розділи та модулі програми «Афлатот» в освітньо-виховний процес закладу. Цей курс допомагає дітям усвідомити, хто вони і як взаємодіяти з іншими людьми; він акцентує увагу на ролі сім'ї та сімейних цінностей; він надихає дітей вивчати свої права і обов'язки; він допомагає дітям ознайомитися з поняттями «гроші» і «можливості», використовуючи методику активної участі, відходячи від стандартних способів навчання дітей.

17 березня є днем народження вогняної кульки з космосу на ім’я Афлатун. Саме він, веселий, добрий та кмітливий герой спонукає дітей досліджувати навколишній світ та взаємодіяти з ним.

Девізом Афлатуна є: «Досліджуй, думай, вивчай та дій». 

к онсультація 2. «Формування економічної досвідченості дошкільників засобами гри»


Гра має надзвичайно важливе значення для цілісного розвитку дітей. В ігровій діяльності розвиваються мовлення й мисленню кожної дитини, формуються її почуття й сприймання світу, збагачується емоційна сфера.

Саме у грі діти наслідують форми суспільних відносин людей, поступово опановують моральні норми й починають керуватися ними у своїх стосунках з дорослими й іншими дітьми. Через гру дошкільники освоюють та пізнають світ. Вона є тим механізмом, що перетворює зовнішні вимоги соціального середовища на власні потреби дитини. Саме тому гра — найліпша підготовки до майбутнього життя. Завдяки грі діти вправляються та розвивають низку здібностей, які знадобляться їм у майбутньому.

Діти з раннього віку опиняються у вирі різноманітної економічної інформації, спостерігаючи за веденням домашнього господарства, разом з батьками купуючи продукти та інші товари, переглядаючи чи чуючи рекламу тощо. Щоб допомогти вихованцям розібратися у сутності економічних відносин пропонують дидактичні, сюжетно-рольові та ситуативні ігри економічної спрямованості. Ці ігри дають змогу зробити економіку зрозумілою для дошкільників, забезпечують органічне практичне входження дітей в економічні відносини.

Тематична спрямованість початкових економічних знань

Орієнтовний зміст початкових економічних знань відображено в п’яти основних темах:

  • Я і мій друг Афлатун;

  • Я і моя сім’я сім'я: турбота про людей, яких ми любимо;

  • мої права та обов’язки;

  • Я і місто в якому я живу;

  • Я та гроші: витачаємо, накопичуємо, ділимося.

Засвоюючи кожну з тем, дошкільники ознайомлюються із сімейною економікою, закріплюють набуті знання в іграх, отримують уявлення про розмаїття та вичерпність природних ресурсів, починають розуміти, звідки і як з'являється продукт, якими способами реалізовують товар. Діти вчаться оперувати грошима, знають, що вони потрібні для купівлі та продажу.

Багаторазово виконуючи різні економічні дії, дошкільники вчаться реалізовувати свої вміння в різних умовах, з різними об'єктами, що сприяє усвідомленню та міцнішому засвоєнню знань.

Усі ігри економічної спрямованості можуть бути як частиною спеціальних занять з економіки, математики, ознайомлення з навколишнім світом і природою, так і використовуватися в повсякденні. Вдома діти із задоволенням грають у такі ігри з батьками.

Види ігор економічної спрямованості.

Гратися можна як усією групою чи підгрупою, так і індивідуально. У процесі ігрової діяльності кожна дитина отримує змогу практично застосовувати набуті знання, розширюючи власний досвід. Залежно від поставленої пізнавальної мети, у роботі з дітьми педагоги використовують такі види ігор економічного спрямування, як-от: ігри-стратегії.

Сюжетно-рольові ігри передбачають моделювання реальних життєвих ситуацій операції купівлі — продажу, виробництва та реалізації готової продукції. Під час розгортання цих ігор дорослі створюють найсприятливіші умови для розвитку в дітей інтересу до економічних знань, адже ігрові ситуації моделюють з максимальним наближенням до реальних. При цьому ситуації спілкування, у яких діти активно використовують економічні терміни, моделюють адекватно віковим психологічним особливостям вихованців.

Розвивально-дидактичні та ситуативні ігри надають вихователю унікальну можливість сприяти процесу збагачення соціального досвіду дітей, формуванню їхніх ціннісних пріоритетів, адекватному прояву особистісних якостей у непростих, наближених до реального життя ситуаціях. Вихователь може оцінити здатність кожної дитини до конструктивних рішень, самостійного вибору тощо.

Особливе значення мають ігри-стратегії. Вони є складною різнобічною діяльністю, яка передбачає не лише усвідомлення ігрового задуму, сюжетної лінії, а й послідовність сукупних дій усіх учасників гри.

Формування економічної компетентності дошкільників

на різних вікових етапах

Обираючи форми роботи з дітьми, спрямовані на формування їх економічної компетентності, вихователю слід враховувати вікові особливості сприймання дошкільниками матеріалу.

Так, основною метою проведення ігор економічного спрямування з дітьми молодшого дошкільного віку є ознайомлення їх з найпростішими економічними поняттями, формування уявлень про основні види суспільно-економічних відносин. Скажімо, ознайомлюючи молодших дошкільників з темою «Гроші», вихователі проводять з ними дидактичні ігри, що сприяють формуванню уявлень про грошову одиницю, прибутки і витрати, вихованню ощадливого ставлення до грошей .

Збагачення економічних знань дошкільників відбувається поступово.

Формування економічної компетентності старших дошкільників:

На кожному з цих етапів діти поглиблюють отримані раніше знання, набувають корисного досвіду та вчаться застосовувати його на практиці, розв'язуючи різнобічні життєві ситуації під час різних видів ігор економічної спрямованості .

Поглибленню економічних знань дітей старшого дошкільного віку найліпше сприяють різні види ігор-стратегій, що містять чітко визначену ціль, передбачають розподіл обов'язків між дітьми та спільну покрокову реалізацію мети. Такі ігри:

  • сприяють — усвідомленню суспільних відносин; формуванню економічного досвіду;

  • навчають — планувати дії; передбачати можливі наслідки;

  • розвивають — самоконтроль; вміння взаємодіяти та колективно мислити.

Система роботи з економічного виховання сприяє формуванню в кожної дитини економічного мислення, уміння орієнтуватись у нестандартних ситуаціях, проявляти ініціативу та самостійність, бути в майбутньому активними та свідомими учасниками соціально-економічних відносин. Набуття первинного економічного досвіду є підґрунтям для подальшого самостійного його збагачення.



Консультація 3. «ЕКОНОМІЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ»

В умовах сьогодення одне з основних завдань зосвітньогопроцесу полягає не у накопиченні навчальної інформації з окремих галузей знань, а, насамперед, у формуванні готовності до самостійного пошуку способів пізнавальної інформації, налагодження людських стосунків, взаємодії, спілкування й уже на цій основі збагачення власного запасу знань і досвіду.

Сьогодні наша країна йде шляхом ринкової економіки. Тому про бережливість та економію ми говоримо як про суспільно-державну мету.

Особливості життя в сучасному соціумі вимагають зниження вікових меж для початку економічного виховання й соціалізації дітей як фундаментальної бази для подальшої економічної освіти, що є невід’ємною умовою успішної соціалізації взагалі.

На сучасному етапі процес економічної соціалізації дошкільників характеризується відсутністю єдиного погляду на її необхідність. Про це свідчать постійні дискусії, що тривають серед теоретиків та практиків дошкільної галузі освіти, педагогів, психологів, щодо необхідності та можливості економічного виховання дітей.

Але у сучасному українському суспільстві з переходом до ринкової економіки виникає протиріччя між обсягом економічної інформації та можливістю людей її отримувати, осмислювати та використовувати за власним розсудом. Прірва, що виникає між бажанням людини бути забезпеченим та її економічним досвідом, починає виникати ще з дошкільного віку. Отже, відомо, що саме у дошкільному дитинстві формуються основні індивідуально-психологічні особливості дитини, закладається фундамент для подальшого формування соціально-моральних якостей особистості.

Сучасне життя дуже непередбачуване, але й цікаве своєю швидкозмінністю. Можливе, саме тому складні економічне процеси так приваблюють малюків та свої перші елементарні знання вони здобувають самостійно: з бесід із однолітками, перегляду телевізора, зі спостережень за батьками.

Поява принципово нових технологій, виникнення неіснуючих раніше професій, необхідність кілька разів у житті змінювати професію − все це сприяє зміні змісту умов освіти й засобів економічного виховання вже на етапі дошкільного дитинства.

У запропонованій програмі розкриті таки положення:

− з’ясована сутність поняття «економічна освіта» та його місце в системі економічного виховання та соціалізації дошкільників;

− встановлено рівні сформованості первинного економічного досвіду в дітей старшого дошкільного віку на основі спеціально розроблених критеріїв оцінювання та показників;

− описані педагогічні умови формування  економічного досвіду старших дошкільників в ігровій діяльності;

− окреслено інформаційний банк ігор економічного змісту, творчих завдань для дітей старшого дошкільного віку.

Отже, сформований  економічний досвід вказує на компетентність дитини в економічній галузі життєдіяльності. Чим більш досвід дитини, тим легше їй орієнтуватися у повсякденному житті, стикаючись із різноманітними елементарними економічними поняттями, беруть участь у ситуаціях, що склалися та виконують різноманітні соціально-економічні ролі.

консультація 4. «Формування соціальної та фінансової освіти дітей дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти»

Сьогодні, у час ринкових відносин й інформаційного суспільства, з самого дитинства людині необхідно мати хоча б елементарні економічні уявлення й навички відповідної поведінки. Економіка пронизує все наше життя, тому так важливо змалку вводити дітей в її світ, формувати економічну компетентність, що є невід'ємною складовою життєвої компетентності.

Нова філософія освіти, нові моделі навчання відповідають новому періоду розвитку інформаційних технологій, епохи технологічної культури, відповідального ставлення до довкілля.

Інтеграція і глобалізація соціальних ,економічних і культуро творчих процесів у суспільстві породжують у сучасної людини нові потреби, ставлять нові завдання. Зокрема, це пристосування до життя у ринкових відносинах. При цьому розуміння елементарних економічних понять і володіння «ринковими» навичками поведінки – вимога, яку ставить час не тільки перед дорослими громадянами, а й перед дітьми. Тому сьогодні в світлі освіти вкрай актуально і важливо формувати економічну компетентність дітей, починаючи з дошкільного віку.

Комплекс питань, пов’язаних з визначенням завдань, методів, прийомів ознайомлення дошкільнят з основами економіки розглядається у сучасних дослідженнях і свідчить про необхідність упровадження економічної освіти з дошкільного віку, коли дитина отримує первинний досвід (Грама Н., Лохвицька Л., Сазонова А., Шатова А. та ін.).

Систему освітньої роботи з економічного виховання дітей дошкільного віку розроблено згідно концепції особистісно-орієнтованого підходу до виховання на основі вимог Базового компонента дошкільної освіти України.

У новій редакції Базового компонента дошкільної освіти передбачено формування у дітей елементарних споживчих уявлень, зокрема про товари, послуги, гроші. В освітній лінії «Дитина у світі культури» у частині «Предметний світ» зазначено, що дитина 6(7) років має «уявлення про ощадливе ведення домашнього господарства, вміє ощадливо ставитися до речей, грошей. Розрізняє соціальні ролі: «покупець», «продавець», поняття: «товар», «гроші», «ощадливий», «недбайливий».

У старшому дошкільному віці доречно сформувати в дітей такі економічні знання та уявлення:

– про товари та послуги;

– про людей, які виробляють товари та надають послуги;

– про те, яким має бути товар (якісним, корисним, безпечним, відповідної ціни);

– про необхідність вдумливого підходу до вибору потрібних товарів (промислових і продовольчих);

– про правила безпечного та бережливого користування речами;

– про необхідність послуг, якими користується сім'я та дитячий садок;

про гроші; про рекламу;

– про правила раціонального харчування та культуру поведінки.

Увесь процес формування економічного досвіду дошкільнят відбувається за двома напрямами.

По - перше, дитина засвоює досвід попередніх поколінь у вигляді сталих економічних законів та понять (через телебачення, гру з друзями, батьками).

Сформований досвід є необхідним надбанням людини для орієнтації та участі в соціально - економічній сфері життєдіяльності.

По - друге, елементарний економічний досвід дитини формується у різних видах діяльності і є результатом її власної економічно доцільної поведінки. Це може бути спостереження за економічними процесами, виконання соціально - економічних ролей, участь у налагодженні найпростіших економічних взаємозв’язків між різними людьми (обмін, продаж, купівля).

Організація освітньої роботи з формування економічної компетентності дітей відбувається за певними принципами: (робота з картками)

Суб'єктності. Спрямованість педагогічного процесу на виховання дошкільнят як активних діячів, які перетворюють навколишнє середовище та самих себе. Діти перестають бути об’єктами впливу і стають учасниками спільної з дорослими діяльності.

Орієнтації на цінності. Формування первинного економічного досвіду відбувається через систему загальнолюдських цінностей та особистісних якостей, необхідних для спілкування з людьми і успішної економічної діяльності майбутньому.

Свідомості. Використання методів навчання, які відкривають дітям можливість бути самостійними, активними, реальними суб’єктами процесу пізнання(творчі проекти, ігрова діяльність, спостереження).

Системності. Раціональне, послідовне та цілісне планування пізнавального матеріалу, дотримання логічної послідовності під час його подання.

Доступності. Використання в освітньому процесі економічних понять, доступних для сприйняття дошкільнятами.

Доцільності. Спрямування зусиль дитини на досягнення конкретної мети її діяльності, результатів, проектування дій, зміну їх відповідно власних прагнень і конкретних обставин.

Завдання економічного виховання в дошкільному закладі реалізуються за такими основними тематичними розділами: «Наші потреби», «Праця багатство народу», «Ресурси, природні ресурси, блага», «Купівля, гроші, товар», «Ми – господарі».

Формування економічної компетентності дітей починається з формування елементарних уявлень з економічної сфери життя. Для взаємодії та спілкування необхідна наявність лексичного запасу економічної спрямованості (поняття про економічні дії: придбати, обміняти; особисті якості: щедрий, добрий; властивості, що характеризують товар: якісний, дешевий, дорогий, сучасний). Запас мінімальної економічної лексики може бути як в активному, так і в пасивному стані.

Дитину слід ознайомлювати з правилами поведінки у різних ситуаціях, пов’язаних з економічними відносинами, спонукати змінювати свою діяльність залежно від зміни умов і вимог, вчити контролювати себе та узгоджувати свої дії з діями інших людей. Налагодженню контакту, по - перше, сприяє сформованість базових особистісних якостей (самостійність, працелюбність, розсудливість, відповідальність), по - друге, наявність вольових якостей (цілеспрямованість, наполегливість, рішучість, ініціативність, самовладання) та по - третє, інтелектуальні здібності дитини. Для цього забезпечують психологічну та соціальну адаптацію старших дошкільників до нових умов життя, виховують такі особистісні якості дітей, що так чи інакше можуть бути пов’язані з економічною діяльністю (працьовитість, ощадливість, бережливість, раціональність; формують навички і звички, пов’язані із загальною вихованістю дітей, та , такі, що мають економічну основу (вчасно вимикати світло й економити воду, дотримувати чистоти і порядку в приміщенні, утримувати в порядку власний одяг, взуття, іграшки, книжки); розвивають творчі здібності та логічне мислення дітей.

Під час яких форм роботи відбувається формування економічного досвіду дошкільників? (Здійснюється під час організованих занять, спостережень, трудової діяльності, дидактичних, сюжетно-рольових, рухливих ігор)

Економічною діяльністю для дітей може бути спостереження за економічним процесами, виконання соціально - економічних ролей, участь в економічних взаємозв’язках між людьми. Для дошкільників це стає можливим саме в процесі ігрової діяльності, оскільки гра починається з перетворення реальної соціально - економічної ситуації в уявну. Саме тому дорослим слід звернути увагу на основні позиції в організації ігор економічного спрямування.

Арсенал педагогічних засобів – невичерпний. Як їх ефективно трансформувати та використовувати з метою соціально-економічного виховання дошкільників – вирішувати вам. І саме від вашого вміння перетворити, наприклад, звичайну екскурсію на захопливу й пізнавальну подорож залежить те, чи зацікавляться діти пропонованою темою.

У роботах сучасних дослідників такі основні характеристики особистості, як ощадливість, економність, працелюбність, вважаються звичайним стилем, манерою поведінки й ставлення до предметного світу. Якщо їх своєчасно не сформувати, в поведінці дітей можуть проявитися негативні якості: недбальство, неохайність, байдужість до пошкоджених речей, книжок, іграшок.

Виділяються головні функції, які сприяють вихованню економічної культури дітей:

  • турбота про збереження будівель, майданчиків, надання їм ладу, участь їх у збереженні; турбота про економне використання води, електроенергії;

  • організацію господарсько - побутової, ручної, навчальної праці дітей та самообслуговування;

  • турбота про охорону довкілля в місцях ,які розташовані біля дошкільного закладу, їх житла;

  • бережливе ставлення до іграшок, книжок, посібників через виконання конкретних завдань, що спонукають до самостійного дотримання встановлених правил;

  • організацію діяльності в атмосфері доброзичливих взаємин, що виявляються в шанобливому ставленні до людей, тварин та рослин.

Важливою проблемою сучасного суспільства є збереження чистоти рідного міста. Тому дітей необхідно ознайомлювати з правилами поводження з побутовим сміттям як на вулиці, так і вдома. Формувати у дітей уявлення про виробництво паперу, потрібно сприяти розвиткові усвідомлення ними необхідності його повторного використання. Розв'язання конкретних проблемних ситуацій допоможе навчити робити правильний вибір і приймати відповідні рішення.

Бережливе ставлення до особистих та суспільних речей має здійснюватися у зв’язку із формуванням таких якостей, як охайність, навички складати речі на своє місце; працелюбність(бажання та вміння полагодити поламані речі); розуміння того, що люди багато працюють, щоб створити речі, які потрібно берегти.

Наприкінці передшкільного віку діти навчаються бережливо використовувати речі для ігор, по-господарськи поводитися в дитячому садку, вдома, на вулиці, у природному оточенні; ощадливо ставитися до грошей, економно й раціонально їх витрачати, розповідати про необхідність грошей; бережно ставитися до води, електроенергії; розв’язувати проблемні ситуації, аналізувати їх, оцінювати свої вчинки.

Набуття та збагачення первинного економічного досвіду не лише забезпечить дошкільникам опанування елементарними економічними знаннями, готовність до адекватних ситуацій дій, формування базових якостей, але й стане підгрунтям для подальшого самостійного збагачення власного економічного досвіду.

консультація 5. «Шляхи забезпечення економічної спрямованості освітнього процесу»

Економічне виховання – це організована педагогічна діяльність, спеціально продумана система роботи, спрямована на формування економічної свідомості. У процесі її здійснення діти опановують поняття про організовану й ефективну економіку, розвиток продуктивних сил і виробничих відносин.

Економічне виховання дошкільників – це, перш за все, знання про працю та все, що з нею пов'язане. Однак реалізація завдань економічного виховання можлива за умови повноцінного вирішення завдань трудового виховання в усіх вікових групах дитячого садка, адже праця – провідна категорія економічної науки. Сучасного дошкільника вже з перших років життя оточує економічна сфера, наповнена складними економічними поняттями та процесами. Реклама по телебаченню, розмови політиків, купівля, продаж, розподіл сімейного бюджету – ось далеко не повний перелік того, з чим доводиться стикатися дитині щодня. Саме тому основними завданнями економічного виховання є ознайомлення сучасного дошкільника з основами економіки, способами соціально-економічної поведінки, розвиток особистісних якостей, необхідних для успішної економічної діяльності.

Формування економічної грамотності дітей дошкільного віку відбувається за таких педагогічних умов: забезпечення комплексного підходу до процесу економічного виховання; формування елементарних економічних знань, умінь, навичок, особистісних якостей, необхідних для успішної економічної діяльності; надання пріоритету ігровій діяльності серед інших засобів формування економічної грамотності; поступове впровадження ігор економічної спрямованості.

Процес економічного виховання реалізується через різні форми його організації. Вирішення проблемної ситуації. Вирішуючи проблемну ситуацію (економічного, математичного, екологічного змісту) діти залучаються до економічної дійсності, навчаються розмірковувати, орієнтуватися в тому, що оточує, проявляти ініціативу, висловлювати власну думку і приймати чужу позицію, зростає і реалізується їх творчий потенціал.

Читання художньої літератури. Казка – літературний жанр з величезними дидактичними можливостями. Цікаві і вдалі авторські казки, кожна з яких представляє як би міні-програму ознайомлення дітей з економічними поняттями. Читання художньої літератури сприяє розумінню мотивації і вчинків героїв, характеристиці їх дій, формує словник дітей, а головне – дає пояснення багатьом незрозумілим економічним явищам.

Логічні і арифметичні завдання, завдання-жарти, виконання завдання за малюнком оживляють шлях пізнання складних економічних явищ. Вони поєднують в собі елементи проблемної ситуації і цікавості, змушують працювати розум і доставляють радість, розвивають фантазію, уяву і логічне мислення. Вирішення таких завдань підвищує інтерес дитини до економічних знань, вчить бачити за назвами і термінами життя, красу світу речей, природи, людей.

Економічні заняття розширюють економічний кругозір, уточнюють раніше сформовані уявлення, знайомлять з новими престижними професіями, дозволяють зрозуміти роль праці в житті людини, специфіку товарно-грошових стосунків і реклами, вчать розумно витрачати гроші, дбайливо відноситися до речей (іграшок, одягу, взуття) і природних ресурсів.

Заняття математичного спрямування направлені на освоєння дітьми наочно-специфічного (математичного) змісту, формування пізнавальних і творчих здібностей. Математика озброює дітей засобами раціонального пізнання світу. Рахунок, вимірювання, елементарні обчислення — це ті способи, які дошкільнята використовують під час вирішення різних завдань, у тому числі і економічного змісту. Використання цих способів в пізнавальній і практичній діяльності стимулює пошукову діяльність, відкриває дитині шлях до творчості. Математичні знання можна розглядати як основу розвитку у дошкільників елементарних економічних уявлень. В той же час ознайомлення з економічною сферою дійсності сприяє переходу дитини від формального засвоєння математичних знань до їх усвідомленого використання в новій області. Природне з'єднання математичних і економічних знань слід здійснювати вже на початковому рівні їх вивчення.

Важливе значення в економічному вихованні відіграє ручна праця (гурткова робота по виготовленню музичних іграшок, ікебано, подарунків для мам, тат, гостей…). У груповій кімнаті можна створити «Скриньку бережливих та економних», в яку б діти збирали клаптики тканини, нитки, хутро, цікавий папір, а потім використовували б це все для оздоблення музичних іграшок, ікебано… Таким чином, малюки отримують хороші уроки економії.

Праця взагалі являється провідною економічною категорією, але за умови, якщо дошкільнята вчитимуть не лише вирізняти трудові дії з інших видів діяльності, розуміти послідовність трудових операцій, але й вчитимуть бережливо ставитись до результатів своєї праці та праці дорослих.

Важливим питанням у плані економічного виховання дітей є організація господарсько-побутової праці в закладі дошкільної освіти. Ця праця має бути раціонально організована, тобто корисна, ефективна, якісна. Її варто планувати в рамках кожного дня (допомога у прибиранні кімнати, складання іграшок на місця, організація чергування по їдальні).

Ознайомлення дітей із певними економічними поняттями та категоріями відбувається на заняттях із різних розділів програми. Для того ж, щоб систематизувати й розширити знання дошкільників, раз на тиждень проводимо спеціальне заняття з економіки, яке може бути побудоване у будь-якій формі. Засвоїти складні економічні поняття дітям допомагають казкові персонажі. Вони — часті гості на заняттях. Та й самі казки просто незамінні у вихованні таких якостей особистості, як працелюбність, бережливість, практичність. З досвідом прийшло розуміння того, що майже в кожній казці можна знайти «економічний» підтекст. Під час вивчення нових та закріплення пройдених тем активно використовуємо елементи теорії розв'язання винахідницьких задач. Казкові сюжети перебудовуємо так, аби вони розгорталися перед дітьми у вигляді проблемних «економічних» ситуацій, розв'язання яких розвиває логіку, нестандартність, самостійність мислення, комунікативно-пізнавальні навички, здатність орієнтуватися у складних життєвих ситуаціях. Основний принцип реалізації завдань економічного виховання —діяльнісний підхід до нього.

Залежно від змісту знань обираємо провідний вид діяльності. Наприклад, засвоєння знань зі сфери фінансів (гроші, ціна, вартість, обмін, продаж тощо) ефективніше відбувається під час проведення різних ігор — дидактичних, настільно-друкованих, рольових тощо. Знання про те, чому слід берегти, економити результати праці людей, діти найуспішніше засвоюють у процесі продуктивної діяльності (трудової, образотворчої).

Працюючи з різними матеріалами, дошкільнята вчаться бути ощадливими. Роз'яснюємо їм, що суть раціональності (розумності) — в умінні планувати процес діяльності, застосовувати найбільш оптимальні рішення (за прислів'ям «Сім разів відміряй — один раз відріж»).

Розглядаючи методи й засоби економічного виховання, не можна забувати й про спеціальну роботу з формування в дітей корисних навичок і звичок. Чимало з них пов'язані з вихованням культури поведінки в побуті й загальною вихованістю: вимкнути світло, коли виходиш з приміщення; закрити кран після того, як помив рук.

консультація 6. «Соціальна та фінансова освіта дошкільників».

Під час організації роботи щодо соціально-фінансової освіти старших дошкільників педагогам варто продумувати  різні форми організації їх життєдіяльності.

Заняття за даною програмою апробовуються  з дітьми  старших груп з лютого місяця 2016 року. А щоб малюкам було цікавіше, на заняття приходить казковий  герой  - зірочка Афлатун.

Вихователі спрямовують свою  діяльність на  формування з дитячих років економічного мислення, поваги до людей, які вміють працювати в бізнесі, уміння орієнтуватися в рекламі, правильно, ощадливо, за призначенням витрачати кишенькові гроші, не купувати непотрібних речей, не заздрити придбанням однолітків, розраховувати на свої можливості. 

Роботу з соціально-фінансової освіти дошкільнят слід упроваджувати в освітній процес не фрагментар­но, а системно, що передбачало б поступовий перехід від засво­єння найпростіших до складніших понять.

Під час вивчення нових слів та складних термінів доцільно використовувати технологію мнемотехніки, практикувати опра­цювання з дітьми літературних творів. Знайомі дітям казки змінювати так, щоб вони «ставили» перед малюками проблемні економічні ситуації, розв'язання яких сприяли б розвитку логіки та комунікативних здібностей дітей. Майже в кожній казці наявний «економічний» підтекст.

Під час освітнього процесу засвоїти складні економічні поняття дітям допомагає казковий персонаж - Аф­латунчик, який є постійним гостем на всіх заняттях з соціально-фінансової освіти, бесід з дітьми, дидактичних та настільних ігор.

Залежно від поставлених завдань вихователі обирають відповідний вид діяльності з дошкільниками: ігрову, тру­дову чи художньо-продуктивну.

З метою засвоєння знань із теми «Гроші», зокрема озна­йомлення з поняттями «ціна», «вартість», «обмін», «продаж» тощо, вихователям доцільно планувати та проводити з дітьми у ІІ половину дня (як закріплення) дидактичні, настільно-друковані та сюжетно-рольові ігри.

Ознайомлення дітей з працею та професією дорослих, виховання поваги до результатів людської праці, доцільно планувати та проводити під час процесу тру­дової та різних видів художньо-продуктивної діяльності.

Найефективнішими щодо соціально-еконо­мічної освіти є такі форми роботи з дітьми, як-от:

  • тематичні заняття різних видів; екскурсії;

  • дидактичні та сюжетно-рольові ігри; ігрові імпровізації;

  • ігри-стратегії;

  • презентації індивідуальних проектів;

  • драматизація казок; художньо-продуктивна діяльність.

Провідною формою організації роботи з соціально-фінасносої освіти дітей є заняття.

Особливо продуктивними та цікавими для дітей є:

  • заняття-подорожі, заняття-екскурсії, заняття-бесіди, економічні вікторини тощо.

На різних етапах формування соціально-фінансової грамотності старших дошкільнят, заняття має різну структуру. Проте основними його структурними частинами є такі:

  • вступ — підготовка до сприймання матеріалу;

  • термінологічна частина — розкриття основних понять, які будуть використані на занятті;

  • ігрова апробація матеріалу;

  • варіативна частина — проведення різних форм роботи з дітьми на вибір вихователя: завдання з образотворчої ді­яльності, вправи на формування математичних уявлень, ознайомлення з довкіллям тощо;

  • заключна частина — підбиття підсумків, оголошення до­машнього завдання.

На кожному етапі заняття вихователі проводять різні ігри економічно­го спрямування залежно від віку та рівня економічної компе­тентності дошкільників.

Через гру дошкільник освоює та пізнає світ, саме гра, ігрова діяльність вихованців є тим механізмом, що перетворює вимоги соціального середовища на власні потреби дитини. Саме під час ігрової діяльності малюки наслідують форми суспільних відносин людей, опановують моральні норми по­ведінки й навчаються керуватися ними у своїх стосунках з дорослими й іншими дітьми.

Під час різних ігор дошкільники обмінюються іграшками чи іншими предметами, продають їх, купують, працюють з ними, тим са­мим збагачуючи власний економічний досвід.

Активна участь дошкільників у спеціально організованих іграх економічного спрямування — це чудова можливість закріпити отри­мані знання на практиці та розширити власний досвід методом спроб та помилок.

  Діти разом з вихователями виготовили  коробки:  «Подорож з  Афлатуном», «Скарбничка Афлатуна», де складають  виготовлені ігри, поробки.

Батьки вихованців також ознайомлені з програмою «Афлатот» і залучаються до  виконання  певних завдань. Важливо також налагодити активну співпрацю з батьками. Адже саме на прикладі різних побутових ситуацій, що відбуваються в кожній сім'ї, можна дуже наочно ознайомити вихованців з різними еконо­мічними поняттями, як-от: «товар», «продукт», «послуга», «дохід», «витрати», «гроші», «банк», «інфляція», «податок», «ціна» тощо. При цьому вкрай важливо, щоб до­шкільник усвідомив себе не лише членом сім'ї, родини, а й суспіль­ства, громадянином своєї держави; щоб він зрозумів залежність між своєю поведінкою та її можливими наслідками для власної родини та держави в цілому.

Консультація 7. «ВЗАЄМОДІЯ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ У ВИРІШЕННІ ЗАВДАНЬ ІЗ ЕКОНОМІЧНОГО ВИХОВАННЯ

ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ»

Вирішальна роль сім'ї у вихованні дітей загальновизнана. У багатьох дослідженнях, присвячених проблемам сім'ї і родинного виховання переконливо розкриті специфіка сім'ї, особливості її впливу на виховання і розвиток особистості дитини дошкільного віку. Специфіка цього впливу в тому, чого не може дати суспільне виховання. Одна з визначальних функцій сім'ї – економічна. До неї примикає господарчо-побутова. У реальному житті вони переслідують мету – сприяти матеріальному благополуччю сім'ї, всіх членів, і, в першу чергу, дітей. Педагогічний потенціал сім'ї багато у чому залежить від матеріальних умов, які він може створити для її існування: житло, живлення, одяг, іграшки, дозвілля та інше. Важливо і те, як сім'я вміє розпорядитися тими благами, які вона має у своєму розпорядженні, хто є розпорядником, господарем сім'ї. Переконливим показником актуальності економічного виховання дошкільників є залучення батьками дітей до домашнього господарювання.

Звичайно, наголошуються деякі особливості позицій батьків (інтенсивність залучення до домашньої роботи залежно від статі дитини, типу сім'ї, рівня освіти), але тенденція залучення дітей до домашніх господарських справ батьками посідає значну частину їх спільного життя. У «Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні» в розділі «Родинне мешкання» вказується на те, що дитина виконує правила спільного мешкання сім'ї.

Розрізняє і поважає обов'язки кожного члена сім'ї, старанно виконує обов'язки, підтримує порядок в будинку, розуміє, що кожний член сім'ї вносить посильний вклад до благополуччя і миролюбної атмосфери сім'ї. Прагне полегшити працю дорослих. Своєчасно надає допомогу членам родини.

Турбується і приділяє свою увагу хворим, помічає їх стан здоров'я. Любить і поважає родинні традиції, бере активну участь в організації родинних свят. Що підтверджує необхідність залучення дітей до домашніх справ батьків і націлює їх до залучення дітей до спільної діяльності. Важливим питанням економічного виховання дітей у сім’ї є формування в них ощадливого ставлення до бюджету часу, вміння його планувати, економити, аналізувати його витрати. Дітей слід привчати шукати шляхи економії часу. Цьому має сприяти організація навчальної і побутової діяльності учнів у сім’ї. У домашніх умовах це передбачає раціональне і суворе дотримання режиму дня, доцільного порядку на робочому місці. Починаючи роботу з економічного виховання дошкільників, педагогу слід із самого початку повідомити батьків цих дітей про майбутню роботу, забезпечити себе їх підтримкою.

Робота з дітьми і батьками не повинна носити насильницького характеру. Необхідно переконливо довести батькам зв'язок економічного виховання з етично-трудовим, без чого економічне виховання безперспективне і втрачає свій педагогічний ефект. Взаємодія педагогів і батьків може бути реалізована в різних формах: розповідь батьків про те, що було, коли не було грошей, знайомство з грошима, які зараз в ходу, з їх художнім оформленням, пояснення, чому люди прагнуть багато працювати і заробляти, з чого складається родинний бюджет, куди йдуть основні і не основні витрати, на чому можна економити, для чого це необхідно. Ідея даної частини програми полягає у наступному: люди багато працювали, зробили потрібні речі, товари. Заробили гроші, щоб купити товар; за допомогою реклами довідалися, де його можна купити; придбали потрібну річ і вона стала частиною господарства, тепер потрібно знати, як користуватися нею, щоб вона слугувала людям

Процес виховання, у тому числі і економічного, вимагає переліку закономірностей статевого розвитку. Інакше кажучи, проблема статевої соціалізації має пряме відношення до специфіки економічного виховання хлопчиків та дівчаток. Так, наприклад, дівчаткам більш подобається гра, пов’язана з купівлею та продажем («Крамниця»), а хлопців можна залучити як водіїв, які привозять товар. Вирішення проблеми залучення дітей до економіки – це ефективна дорога підготовки дитини до життя, його соціальної адаптації у суспільстві, до формування з дошкільного віку образу майбутньої сім'ї.

Економічну вихованість дитини старшого дошкільного віку ми розуміємо як результат засвоєння дитиною доступних елементарних економічних понять, сформованих якостей раціонального споживача, зорієнтованого на ощадливе ставлення до власних і громадських ресурсів, та доцільної поведінки в економічній галузі життєдіяльності.





РОЗДІЛ ІІІ.










Досвід упровадження програми «Афлатот»

я к інструменту формування соціальнОї та фінансовОї освіти дошкільників












Наступним кроком було проведення діагностики рівня економічної вихованості дітей із використанням методів спостереження та аналізу різних видів діяльності дітей старшого дошкільного віку та блоку практичних завдань. Із цією метою було проведено індивідуальне опитування дітей, діагностика.

З метою визначення розуміння дітьми економічних понять було проведено інтерв’ювання дітей та запропоновано завдання, пов’язані з групуванням малюнків економічного змісту (отримані результати заносилися до протоколу).

Результати показали, що переважна кількість дітей не розуміють змісту поняття «дохід», поняття «витрати». Діти розуміють як процес, «коли тратять гроші»; поняття «гроші» виявилося найбільш знайоме дітям і найбільш правильно потрактоване («папірці, за які щось купують», «їх заробляють і купують за них» тощо). Проте, найменш зрозумілим для дітей виявилося поняття «валюта». Поняття «реклама» знайоме всім опитаним дітям, переважна більшість мають певні уявлення про першочергові потреби людей, працю батьків. Більшість дітей розуміє як процес, завдяки чому заробляють гроші, основними природними ресурсами діти називали «усе те, що є в природі і розуміють, що їх треба берегти, водночас третина дітей не назвала жодного ресурсу та не дала відповідь на це запитання.

За результатами опитування дітей визначено, що рівень обізнаності дітей щодо економічних понять, а саме – повнота і міцність − мають приблизно одинаковий відсоток середнього та нижче середнього рівня.

Наведемо приклади пропонованих дітям завдань та вправ.



















Макарікова С.А., вихователь-методист закладу дошкільної освіти

Діагностика економічних знань дітей дошкільного віку є однією із важливих складових процесу формування економічної освіти.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми, виходячи з розуміння формування первинних економічних знань дошкільників, виділено критерії та показники, що характеризують рівень економічних знань вихованців. До них належать обізнаність (точність, повнота, обсяг), усвідомленість (переконаність, логічність), дієвість (активність), вмілість (застосування отриманих знань в ігровій діяльності).

Відповідно до класифікації К.Ісаєвої, В.Логінової, нами було виділено такі рівні сформованості економічних знань у дітей старшого дошкільного віку:

Високий рівень: дитина має уявлення про гроші, товар і товарно-грошові відносини (товар – товар, товар – гроші; обізнана з вимогами використання грошей ( не рвати, не м’яти, не кидати, зберігати їх у гаманці); має уявлення про те, що люди зберігають гроші не лише вдома, а й в банку; знає про сімейний бюджет, його розподіл на різні витрати; вміє розрізняти поняття «потреби» і «прибутки» сім’ї; знає та називає першочергові потреби людини та свої особисті потреби; знає про основні ресурси, їх обмеженість та про працю дорослих; має інтерес до економічної сфери життя; уміє орієнтуватися в світі товарів за допомогою реклами; уміє визначати першочергові потреби своєї сім’ї; порівнювати і оцінювати товари за якістю та ціною, може пояснити результати праці людей різних професій; використовує набуті економічні знання в ігровій, трудовій, продуктивній діяльності.

Середній рівень: у дитини сформовані уявленням про першочергові потреби людини, проте за допомою дорослого називає власні потреби, має фрагментарне уявлення про основні ресурси; не виявляє інтерес до економічної сфери життя; здатна орієнтуватися в світі товарів за допомогою реклами; виявляє ощадливість, відповідальність; лише при нагадуванні бережливо ставиться до природних ресурсів, речей, побуту, продуктів праці людей; частково називає першочергові потреби своєї сім’ї; вміє порівнювати і оцінювати товари, пояснити результати праці людей різних професій; під керівництвом дорослого мож організовувати свою діяльність, своєчасно виконує доручення; сумлінно ставиться до матеріальних цінностей, більшу турботу проявляє лише до речей особистого користування; використовує набуті економічні знання при нагадуванні та намагаються використати їх в ігровій, трудовій, продуктивній діяльності; бере участь у грі, проте не прагне до лідерства; втрачає інтерес до будь-якої діяльності, якщо не отримує від цього задоволення або не бачить у кінцевому результаті власної вигоди; власні бажання й інтереси ставить вище за досягнення спільної мети.

Низький рівень: дитина не володіє економічними поняттями («сімейний бюджет» (дохід і витрати), «гроші», «ціна», «валюта різних країн», «реклама» та інші); має несформовані уявленнями про першочергові потреби людини та про особисті потреби самої дитини; уявлення про основні ресурси, їх обмеженість та про працю дорослих; не виявляє інтерес до економічної сфери життя; не здатна орієнтуватися у світі товарів; не виявляє ощадливості, відповідальності, діловитості і підприємливості; не береже природні ресурси, речі, продукти праці людей; не вміє визначати першочергові потреби своєї сім’ї; відсутня здатність адекватно порівнювати й оцінювати товари (якість, ціна), не може пояснити результати праці людей різних професій; не користоється набутими економічнми знаннями в ігровій, трудовій, продуктивній діяльності.

Діагностика містить 9 серій завдань.

Форма проведення діагностики  індивідуальна, педагог пропонує кожній дитині відповісти на поставлене запитання або виконати завдання.

  1. Визначення розуміння дітьми основних економічних понять.

Запитання до дітей:

  1. У кого з твоїх батьків зарплата більша? Чому саме?

  2. Як ви думаєте, хто повинен отримувати більшу зарплату:

  • Той, хто збиває шухляди для деталей, чи той, хто виготовляє ці деталі?

  • Той, хто узимку в теплому приміщенні нові дороги наносить на карти, чи той, хто ці дороги будує?

  1. Що таке гроші? Навіщо люди заощаджують гроші?

  2. Навіщо потрібна реклама?

  3. Чим базар відрізняється від магазину?

  4. Навіщо потрібні заклади під назвою банки?

  5. Що можна економити?

  6. Навіщо всім дорослим необхідно працювати?

  7. Завдання: Згрупувати ті картинки, на яких зображені дії, що пояснюються як суспільно корисна праця та оплачуються (лікар слухає пацієнта, продавець відпускає товар покупцеві).

  8. Як називаються гроші, що отримують твої бабуся й дідусь за свою працю? (пенсія)

Примітка: Кожна позитивна відповідь оцінюється двома балами.

Процедура проведення. Опитування проводиться індивідуально. Якщо дитина з першого разу не зрозуміє запитання, його слід прочитати ще раз.

Методичний коментар. За кожну відповідь дитина отримує певний бал залежно від точності: 2 – повна, конкретна відповідь; 1 – правильна відповідь; 0 – нелогічна відповідь або відповідь відсутня. (Максимальна кількість отриманих балів – 20).

Високий рівень: 15 – 20 балів; середній рівень:10 – 15 балів; низький рівень – 10 балів і менше.

  1. Праця людини

Мета: виявити наявність у дітей уявлень про професії та працю людей.

Матеріал: 10 картки з малюнками.

Завдання для дітей:

  1. Покажи банкіра (картинки: банкір, банк, хліб, машина).

  2. Назви «грошові» місця (Д/гра «Грошові місця)

  3. Що таке гроші. Які гроші в Україні? (Д/гра «Потяг банкнот і копійок»

  4. Покажи скарбничку (картинки: скарбничка, каса, шафа, шкарпетка)

  5. Що таке гроші (Д/гра «Визнач ціну»)

  6. Що кому потрібно для роботи? (лото «Професії та їх речі»)

  7. Назвати ланцюговий процес виготовлення товарів (Д/г «Виробничі ланцюжки)

  8. Покажи працюючу людину (картинки: людина, що працює; людина, що відпочиває; людина, що читає; дівчина, що грає з лялькою)

  9. Що можна придбати за гроші, а що ні (Д/гра «Що можна придбати за гроші, а що ні»)

  10. Що таке доходи? (Д/гра «Які бувають доходи»)

Загальна кількість – 20 балів.

Методичний коментар. За кожний правильно вказаний малюнок дитина отримувала 2 бали (максимальна кількість отриманих балів – 20).

Високий рівень: 15 – 20 балів; середній рівень:10 – 15 балів; низький рівень – 10 балів і менше.

  1. Визначення засвоєння дітьми основних економічних термінів

Запитання до дітей:

  1. Що отримують твої батьки за свою працю? (зарплату, гроші)

  2. Як можна назвати людину, у якої багато грошей? (багатий, мільйонер)

  3. Хто керує автобусом? (водій)

  4. Я к можна назвати дитину, яка постійно гасить зайве світло та закриває воду? (економна, ощадлива)

  5. Що люди роблять у магазині? (купують, продають)

  6. Як називаються залізні гроші? (монети)

  7. Якщо черевички коштують менше, ніж куртка, то як можна назвати черевички за вартістю? (недорогі, дешеві)

  8. Хто продає продукти та товари на ринку? (продавець)

  9. Як можна назвати дитину, яка завжди вживає ввічливі слова (ввічлива, культурна)

  10. Що нам дають при копупці товару у магазині? (чек)

  11. Якщо ти віддаси товаришу свій альбом, а він тобі іграшку, то що ви з ним зробили? (обмінялися, бартер)

  12. Як називаються гроші, що отримують твої бабуся й дідусь за свою працю в молодості? (пенсія)

  13. Як можна назвати дитину, яка завжди допомагає своїм батькам по господарству? (працелюбна) \

  14. Що показує вартість товару? (ціна, вартість, цінник)

  15. Що необхідно зробити продавцеві, щоб продати рівно шість цукерок? (зважити їх)

  16. Як можна назвати дитину, яка завжди миє руки, вдягає чисті речі? (охайна)

Загальна кількість – 32 бали.

Методичний коментар. За кожну правильну відповідь дитина отримувала 2 бали (максимальна кількість отриманих балів – 32).

Високий рівень: 15 – 20 балів; середній рівень:10 – 15 балів; низький рівень – 10 балів і менше.

  1. Потреби людини: які вони?

Мета: Виявити розуміння дітей про потреби людини, вміння виділяти першочергові потреби (їжа, вода, повітря, житло, одяг, взуття, безпека тощо).

Запитання до дітей:

  1. Що потрібно людині для життя?

  2. Що потрібно тобі? (татові, мамі, брату)

  3. Назви речі, які задовольняють твої особисті потреби. (Іграшки, цукерки, одяг, взуття…)

  4. Які речі задовольняють потреби всієї сім’ї? (холодильник,квартира, телевізор, газова плита, вода…)

  5. Що людині потрібно для життя? (Вода, повітря, їжа…)

  6. Назви першочергові потреби людини.

  7. Поміркуйте, що важливіше: мати житло чи іграшки? Житло чи одяг? Житло чи їжу, воду?

  8. Чому так кажуть: «Як хочеш здоров’я мати, мусиш рано вставати, а звечора рано лягати»?

  9. Чому людям потрібне спілкування? (Д/гра «Як вчинити?»)

  10. Для чого нам потрібні дерева? Чим вони корисні? (Дають нам свіже повітря, прохолоду влітку, захищають від вітру, дощу, дарують нам красу, плоди та ягоди.)

Загальна кількість – 20 балів.

Методичний коментар. За кожний правильно вказаний малюнок дитина отримувала 2 бали (максимальна кількість отриманих балів – 20).

Високий рівень: 15 – 20 балів; середній рівень:10 – 15 балів; низький рівень – 10 балів і менше.

  1. Природні ресурси. Які вони.

Мета: виявити уявлення дітей про ресурси та дарові блага, про їх раціональне використання, вміння екологічно грамотно вирішувати проблемні ситуації.

Завдання для дітей:

  1. Щ о таке природні ресурси? (природні ресурси — те, що нам дає природа: дерева, квіти, гриби, ягоди, овочі тощо)

  2. Які ти знаєш природні ресурси? (Д/г «Природні ресурси)

  3. Визнач відповідну групу ресурсів (природні, матеріальні) (Д/гра «Назви правильно»)

  4. Що, на вашу думку, потрібно робити, щоб зберігати «дари природи»?

  5. Що можна робити з природного ресурсу — дерева? (Зошити,книжки, газети, столи…)

  6. Чому треба дуже дбайливо ставитися до природи?

  7. Де береться сміття?

  8. Що може зробити кожен із вас, щоб у нашому місті було чисто? (Д/гра «Посортуй сміття)

  9. Вирішення проблемної ситуації: «У перукарні зібралося багато сміття (флакони, пляшки). Що треба робити»:

  • скласти все в один пакет і віднести на смітник?

  • скласти в окремі пакети пластикові й скляні банки, викинути їх у спеціальні контейнери?

  1. Які ресурси потрібні для:

  • приготування вареників? (Природні —вода, продукти (яйця, молоко, сіль, пшениця, з якої роблять борошно…); капітальні — плита, каструля, тарілки, миска,ложка, сірники та ін.; трудові — праця людини, яка готує страву…)

  • Щоб зварити суп? ((Вода, картопля, сіль, цибуля, сало, риба, морква; каструля, сковорідка, ніж, кухоль, плита, газ або інше паливо, електрика; праця господині.)

Загальна кількість – 20 балів.

Методичний коментар. За кожний правильно вказаний малюнок дитина отримувала 2 бали (максимальна кількість отриманих балів – 20).

Високий рівень: 15 – 20 балів; середній рівень:10 – 15 балів; низький рівень – 10 балів і менше.

  1. Мої права та обов’язки.

М ета: виявити рівень теоретичної готовності дитини до варіативних дій у життєвих ситуаціях вибору.

  1. Тебе попросили сходити до крамниці за хлібом, але його немає. Що ти робитимеш у такому випадку?

  2. Ти взяв погратися чужу іграшку та випадково зламав її. Що ти робитимеш у цьому випадку?

  3. Якщо ти знайдеш на вулиці гроші, що ти з ними робитимеш? Навіщо? Чому?

  4. Дітям пропонується продовжити речення: «Я особливий тому, що...»

  5. Що таке права? (Права дитини — це певні можливості, які потрібні для того, щоб жити та доросліша­ти)

  6. Назвіть, які ви знаєте права?

  7. Назвіть ,які ви знаєте обов’язки? Чим обов'язок відрізняється від права?

  8. Для чого потрібні обов'язки?

  9. Як ти гадаєш, для кого ти найдорожчий на світі?

  10. Чи можуть бути матеріальні цінності дорожчі, ніж життя людини? Чому?

Загальна кількість – 20 балів.

Методичний коментар. За кожну правильну відповідь, дитина отримувала 2 бали (максимальна кількість отриманих балів – 20).

Високий рівень: 15 – 20 балів; середній рівень:10 – 15 балів; низький рівень – 10 балів і менше.

  1. Я і моя сім’я. Турбота про людей, яких ми любимо.

Мета – виявити рівень знань дітей про ведення домашнього господарства, розуміння важливості таких якостей, як економність та бережливість.

З апитання до дітей:

  1. Хто є у твоїй сім’ї?

  2. Ким і де працюють твої батьки?

  3. Чи знаєш ти, скільки грошей отримують твої батьки за свою працю?

  4. На що витрачають гроші у вашій родині?

  5. Яку допомогу ти надаєш батькам у домашньому господарстві?

  6. Про кого можна сказати  економний, а про кого  ощадливий?

  7. Що складає бюджет вашої родини?

  8. Як допомогти батькам заощадити кошти

  9. Що ви робите вдома, як допомагаєте батькам? Чи існує у вашій сім’ї поділ праці?

  10. Відбери товари першої необхідності та предмети розкоші для твоєї родини (предметні картинки)

Загальна кількість – 20 балів.

Методичний коментар. За кожний правильно вказаний малюнок дитина отримувала 2 бали (максимальна кількість отриманих балів – 20).

Високий рівень: 15 – 20 балів; середній рівень:10 – 15 балів; низький рівень – 10 балів і менше.

  1. Я і місто, в якому я живу.

Завдання дітей — пригадати все, що вони знають про рідне місто.

Запитання до дітей:

  1. Як називається наше місто?

  2. Скільки років нашому місту?

  1. На якому підприємстві працюють ваші батьки?

  2. Де знаходиться фонтан у нашому місті?

  1. Яка вулиця є центральною?

  1. На якій вулиці розміщений наш дитячий садок?

  2. Скільки років нашому дитячо­му садочку?

  3. Коли ми святкуємо День міста?

  4. Що намальовано на гербі на­шого міста?

  5. Що намальовано на гербі на­шого садочка?

Загальна кількість – 20 балів.

Методичний коментар. За кожний правильно вказаний малюнок дитина отримувала 2 бали (максимальна кількість отриманих балів – 20).

Високий рівень: 15 – 20 балів; середній рівень:10 – 15 балів; низький рівень – 10 балів і менше.


діагностика дітей



Потреби

Володіє поняттям «потреба»

Вміє виділяти види потреби (матеріальні, духовні, соціальні)

Називає першочергові потреби людини (їжа, вода, житло, безпека тощо)

Праця

Має уявлення про працю, її види

Уміє виділяти послідовність трудової діяльності

Має уявлення про значення праці дорослих в житті людей

Має уявлення про знаряддя праці, визначає предмети та засоби праці; знає про роль машин та механізмів в праці людини.

Товар

Має уявлення про виробничий цикл виготовлення товарів

Вміє порівнювати й оцінювати товари (якість, ціна)

Має уявлення про форму збуту товару

Гроші

Знає для чого людям потрібні гроші;

Розрізняє та називає купюри, монети, хто зображений на них; Назвиває валюту України; вміє їх порахувати до 20

Знає, що гроші - універсальний засіб обміну

Може пояснити поняття слова «бюджет» та його складові (зарплата, пенсія, стипендія);

Має уявлення про доходи та витрати




Потреби

1) Мета: виявити знання дітей про потреби рослин, тварин, людини у світлі, воді, їжі.

Матеріал: Д/ігри «Що потрібно для життя», «Бажання та необхідність», «Виробничі ланцюжки», «Природні ресурси»; таблиці, ілюстрації із зображенням рослин, тварин, людини, потреби у світлі, воді, їжі.

2) Мета: виявити знання дітей першочергові та другорядні потреби.

Матеріал: Д/ ігри «Що потрібно для життя», «Бажаю та треба», «Природні ресурси – 2», «Потреби моєї родини», «Економним я росту»; картки із зображенням матеріальних потреб (іграшки), духовних (книги, музичні інструменти тощо), соціальних.

Праця

1) Мета: виявити знання дітей про працю і її види.

Матеріал: Д/ ігри «Ланцюжок виробників», «Хто де працює», Дидактична гра «Допоможи казковому герою обрати ПРОФЕСІЮ», «Професії та їх речі», «Кому що треба для роботи», «Хто краще знає інструменти», «У мене з’явилася скринька», «Ферма», «У бабусі на подвір’ї», презентації, набір сюжетних картинок із зображенням знарядь праці і різних професій, знаряддя для сільськогосподарської, домашньої праці тощо.

2) Мета: виявити знання дітей про послідовність трудових дій.

Матеріал: Д/ ігри «Як зробити краще і швидше», «Маршрут праці», алгоритми, схеми із зображенням трудових дій.

3) Завдання. Мета: виявити знання дітей про роль праці в житті людей

Матеріал: бесіда «Праця в житті людей», ілюстрації із зображенням трудових дій, знаряддя праці, виробу, товари, речі.

Товар

1) Мета: виявити знання дітей про виробничий цикл товарів

Матеріал: Д/ігри «Експорт і імпорт», «Ланцюжок виробників», «Ланцюжок виробників» «Товарний склад», Подорож в країну товарів», «Відгадай».

Матеріал: народні іграшки, підставки з металу, вази, коробочки, фарфорові іграшки.

2) Мета: виявити знання дітей про залежність ціни товару від його якості і кількості

Матеріал: Д/ ігри «Опт і роздріб», бесіда «Як зробити краще та швидше», матеріал для виготовлення книжок - маляток різними способами.

Запитання до дітей: Який спосіб кращий, чому? Оцініть свій товар залежно від його якості.

3) Мета: виявити знання дітей про збут товару.

Матеріал: «Пропозиція і попит», «Знайди вивіску до магазину», «Сировина і товар. Що куди везуть вантажівки?», «Де продають і купують?»; картки - картинки із зображенням різних речей, продуктів харчування і схеми його доставки до покупців, план району, де продають і купують (ринок, супермаркет, магазин)

Гроші

1) Мета: виявити знання дітей про гідність купюр, уміння рахувати, порівнювати.

Матеріал: Д/ігри «Магазин», «Банк», «Грошові місця», «Потяг банкнот і копійок», гроші.

2) Мета: виявити знання дітей про сімейний бюджет і його складові (зарплата, пенсія, стипендія)

Матеріал: Модель «Сімейний бюджет», «Копійка гривню береже», «Бажаю та треба», картки із зображенням членів сім'ї і результатів їх праці, гроші.

3) Мета: виявити знання дітей про дохід та його динаміку, про витрати та їх різноманіття

Матеріал: Дидактичні ігри, казка – презентації «Економне лисеня», «Доходи сім'ї Афлатуна», «Витрати моєї родини» (модель сімейного бюджету), картинки із зображенням казкових героїв і їх діяльності, картки-схеми із зображенням доходів та витрат.

Протокол діагностики рівня компетентності дошкільників з економіки:

Високий рівень - 3 бали

Достатній рівень – 2 бали

Середній рівень - 2 бали

Низький рівень - 0

№ з/п

ПІ дитини

Потреби

Праця

Товар

Гроші

Рівень компетентності







































































  1. Спостереження за поведінкою в процесі гри.

Також було проведене спостереження за дітьми під час сюжетно-рольових ігор. Спостерження показало, що дошкільникам подобається економічна сфера життєдіяльності, вони охоче грають в ігри економічної спрямованості, самостійно їх організовують, проте в більшості випадків тематика цих ігор дуже одноманітна: «Магазин», «Транспорт», «Базар», «Лікарня».

Мета: виявити вміння дитини поводитися в різних життєвих ситуаціях, пов’язаних з економічними стосунками.

Педагог упродовж тижня спостерігає за дітьми у процесі гри, фіксуючи в бланку результати спостереження. Кожного дня дітям пропонуються різні економічні ігри.

Матеріал: бланк спостереження.

Бланк спостереження

Заклад дошкільної освіти

Група

Прізвище, ім’я дитини

Повний вік

Дата спостереження

Спостереження за діяльністю дітей у процесі ігор

Ярмарок

Уміння проводити бартер (оцінка попиту й виконання пропозиції)


Адекватна оцінка обсягу праці та якості продукту


Уміння вести переговори (ввічливе спілкування)


Уміння виконувати економічну дію (купувати – продавати)


Виконання соціально-економічної ролі (водій, продавець тощо)


Овочевий ринок

Уміння проводити бартер (оцінка попиту й виконання пропозиції)


Адекватна оцінка обсягу праці та якості продукту


Уміння вести переговори (ввічливе спілкування)


Уміння виконувати економічну дію (купувати – продавати)


Виконання соціально-економічної ролі (водій, продавець тощо)


Транспорт

Уміння проводити бартер (оцінка попиту й виконання пропозиції)


Адекватна оцінка обсягу праці та якості продукту


Уміння вести переговори (ввічливе спілкування)


Уміння виконувати економічну дію (купувати – продавати)


Виконання соціально-економічної ролі (водій, продавець тощо)


Магазин

Уміння проводити бартер (оцінка попиту й виконання пропозиції)


Адекватна оцінка обсягу праці та якості продукту


Уміння вести переговори (ввічливе спілкування)


Уміння виконувати економічну дію (купувати – продавати)


Виконання соціально-економічної ролі (водій, продавець тощо)


Аналіз проведення діагностики, інтерв’ювання, бесіди та спостереження за дітьми дозволив виявити проблеми, визначити основні напрямки роботи та організаційно-методичні заходи для реалізації завдань формування соціальної та фінансової освіти малюків. Результати були враховані нами при розробленні програми економічного виховання дітей старшого дошкільного віку «Абетка Афлатунчика для малюків». Дана програма допоможе дошкільнятам усвідомити, хто вони є і як слід взаємодіяти з іншими людьми, надихає дітей вивчати свої права і обов’язки, вчить планувати бюджет, раціонально використовувати ресурси, оцінювати наявні можливості, формує підприємницькі здібності, а також акцентує увагу на ролі сім’ї та сімейних цінностей у вихованні.  

Пропонуємо ознайомитися із програмою «Абетка Афлатунчика для малюків»







Програма розроблена на ОСнові:

  • Базового компонента дошкільної освіти

  • Програми соціально-фінансової грамотності «Афлатот»


«Складність полягає не у сприйнятті нових ідей, а у відмові від старих стереотипів».


Джон М. Кейнс, англійський економіст


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Майбутнє кожної людини у її власних руках. Очевидним є те, що виховання соціально – відповідальних та освічених у фінансовій сфері дітей робить їх спроможними змінити власне життя та світ довкола на краще, тим самим збільшуючи шанси на успішне й щасливе майбутнє.

Ситуація, що склалася в економіці нашої країни, характеризується радикальним перетворенням всіх сфер суспільного життя. Сьогодні кожен з нас розуміє, що доля держави залежить від економічної, правової, політичної та моральної грамотності молодого покоління. Незважаючи на те, що ми живемо в світі з швидко перемінними економічними умовами, діти і дорослі у всьому світі мають дуже низький рівень фінансової грамотності.

Внаслідок недостачі знань у сфері фінансів, діти та молодь часто стають жертвами соціально, екологічно та економічно нестійких моделей споживання. Тому економічне виховання - порівняно новий напрямок у дошкільній педагогіці, який на даний час, актуальний.

В умовах відродження української державності, національної культури, орієнтація на творчий розвиток малого українця останнім часом набуває нового значення.

Це не данина часу і не виконання держзамовлень. Базовий компонент дошкільної освіти трактує виховання як залучення малого українця до системи вироблених людством цінностей, формування ціннісного ставлення до дійсності.

Економічні зміни в суспільстві обумовлюють потребу формування передумов економічної освіти в єдності з моральною освітою, опанування дітьми економічних знань і практичних умінь у доступній формі. Старші дошкільники вже здатні засвоїти елементарні економічні поняття та категорії.

Економіка і дошкільник лише на перший погляд здаються далекими один від одного. Проте насправді, дітей із перших років життя оточує економічна сфера, наповнена складними економічними поняттями та процесами. Малюки рано включаються в економічне життя сім'ї, стикаються з грошима, рекламою, ходять з батьками в магазин, беруть участь у куплі - продажу, опановуючи таким чином економічною інформацією на життєвому, часто спотвореному рівні. Неправильно і небезпечно покладатися на стихійне засвоєння знань про навколишнє життя, наприклад, дуже вразливі з етичної сторони поняття: гроші, багатство, бідність, реклама, кредит, борги тощо..

Реклама на телебаченні, розмови політиків, купівля, продаж, розподіл сімейного бюджету – ось далеко не повний перелік того, з чим доводиться зустрічатися малюку щодня. Сучасне життя дуже непередбачуване, але й цікаве своєю швидко змінністю. Можливо, саме тому складні економічні процеси приваблюють дошкільника, та свої перші економічні знання він здобуває самотужки: з бесід з однолітками, спостережень, що відбувається довкола. Треба сказати, що частіше вони мають негативний характер.

Оскільки знання, вміння та навички, сформовані у дошкільному віці мають стати фундаментом для становлення громадянина – людини, щиро зацікавленої в розвитку та економічному розквіті своєї держави, дуже важливою є продумана та послідовна робота з економічної освіти самих маленьких громадян нашого суспільства. Крім того, дошкільний віковий період найсприятливіший для формування різних якостей особистості, насамперед бережливості та економності, як структурних компонентів процесу соціалізації. Дитина бере участь в економічних процесах. Вона разом з батьками ходить в магазин, іноді сама робить покупки, хочемо ми чи не хочемо, вона все рівно отримує економічний досвід. Тому завдання педагога не тільки дати який-небудь об’єм економічних знань, але й що дуже важливо, навчити правильно користуватися цими знаннями, тобто виховувати економіста, господаря, хазяїна свого життя.

Економіка і дошкільник лише на перший погляд здаються нам далекими один від одного. Трактування економіки, як області «розумного ведення домашнього господарства», мистецтво його ведення може бути подано дітям у формі елементарних відомостей: навчання їх правильному відношенню до грошей, методам їх отримання та розумного використання; за допомогою ігор, економічних завдань, ситуацій, змісту казок, ввести дітей в складний світ предметів, речей, людських взаємовідносин, доступних пояснень взаємозв’язку між економічними та етичними категоріями: труд, товар, гроші, вартість, ціна з однієї сторони, і моральними – бережливість, чесність, економічність, гідність, щедрість, ощадливість – з другої. Навчати дітей правильно відноситись до реклами, розбиратися в ній, вести себе адекватно в реальних ситуаціях, розвивати розумні потреби;формувати у дитини економічну культуру.

Основним складовим елементом економічної освіти та економічного виховання є формування в дошкільному віці поважного відношення до праці оточуючих людей та її результатів. Дитина з перших своїх кроків повинна усвідомлювати, що всі оточуючі її – матеріальні та духовні цінності, створені працею багатьох людей, які витрачали великі зусилля на благо всього суспільства.

Варто також підкреслити, що в роботі з дітьми щодо економічної освіти може йти мова про можливості формування лише передумов економічної освіти. Складність економічних законів та категорій, на яких будується зміст економічної освіти, віддаленість дітей від сфери продуктивної праці, вікові можливості дошкільників потребують обережності при доборі, як змісту, так методів економічної освіти змалку.

У закладі дошкільної освіти діти не приймають ніякої участі у розподіленні благ. Їм дано все для щасливого дитинства. Засвоєння економічних знань выдбувається відбуватися у створюваних реальних ігрових ситуаціях; дидактичних іграх економічної спрямованості; іграх-занять, під час яких дошкільники вчаться мають зрозуміти, звідки і як з'являється продукт, що таке послуги, економічні ресурси, що гроші потрібні для купівлі, обміну товарами, навчитися оперувати грішми тощо. Дитячий садок – це ситуація, в якій дитина реалізує придбаний у сім’ї в соціумі «економічний досвід».

Важко оцінити, який з цих шляхів більш ефективний, але одне важливо: батьки і педагоги повинні працювати разом.

Відповідно до наказу МОН України від 22.01.2016 № 46 «Щодо упровадження основ соціальної і фінансової освіти дітей дошкільного віку» наш дитячий садок працює над втіленням в практику роботи з дітьми програми «Афлатот», педагоги закладу дошкільної освіти розробили Програму, яка складена на основі принципової доступності та послідовності: містить теми занять, конкретні завдання, способи їх розв’язання, зв'язок з іншими видами дитячої діяльності; передбачає всебічний (економічний, трудовий, моральний, естетичний, екологічний) розвиток дитини.

Основна мета та завдання програми.

3'ясувати з дітьми, що, на їхню думку, означає бути економним і бережливим. Визначити схожість та відміну між цими поняттями.

Розвинути у дітей уміння помічати в казках прості економічні явища, виділяти слова і дії, що відносяться до економіки, давати етичну оцінку вчинкам героїв.

Вчити грати в економічні ігри.

Дати дітям первинні уявлення про взаємообмін товарами між країнами, про експорт і імпорт.

Розширити знання дітей про натуральний обмін товарів (бартер), як операцію взаємообміну товарами, підвести до розуміння значення виразу рівноцінний обмін (справедливий, вигідний).

Розкрити дітям необхідність обміну продуктами праці між людьми, показати, що людина постійно потребує яких-небудь товарів.

Ознайомити в доступній для дітей формі з історією виникнення грошей (товар - товар, товар - гроші).

Познайомити з валютою як грошовою одиницею країни, дати визначення про різноманітність грошових знаків в різних країнах.

Розкрити дітям купівельну силу грошових знаків, їх розмаїття та міру вартості.

Дати уявлення про ціни в різних місцях продажу товарів, про залежність ціни від попиту

Показати, що кожна річ коштує грошей, навчити зіставляти ціну товару з наявною готівкою.

Дати уявлення про джерела надходжень грошей, залежність їх кількості від певних умов, вкладеної людиною праці.

Виховувати ощадливість у використанні грошей - не рвати , не м'яти, не кидати, зберігати їх у гаманці чи у шухлядці.

Розширити уявлення дітей про економічні категорії (товар, ціна, гроші і ін.) навчити формулювати питання економічного змісту.

Розкрити дітям залежність ціни товару від кількості вкладеної в нього праці.

Поглибити уявлення дітей про різноманітність товарів, розкрити процес їх виготовлення, виховати дбайливе відношення до речей.

Розвивати уміння виробляти операції купівлі-продажу, уточнити уявлення про ціну товару в магазині.

Розвивати уміння визначати призначення речей в житті людини.

Розкрити специфіку купівлі – продажу товарів на ринку.

Поглибити уявлення дітей про дохід, його динаміку (збільшення/зменшення).

Дати уявлення про суть витрат, показати їх різноманіття.

Показати дітям, що бувають обов'язкові (основні) витрати і необов'язкові (не основні), підвести до розуміння суті поняття заощадження (накопичення).

Розкрити дітям суть поняття прибуток, борг, залежність між якістю товару і одержуваним прибутком при його продажу

Формувати уявлення дітей про різновиди професій, вчити розрізняти їх. Визначати чим вони корисні. Виховувати повагу до людей праці. Розвивати позитивне ставлення до будь - якої трудової діяльності.

Продовжувати вчити дітей самостійно здійснювати процес купівлі-продажу згідно з етичними вимогами до продавця й покупця, вступати в діалог. Сприяти прояву творчих здібностей.

Познайомити дітей з рекламним агентством. Розширити уявлення дітей про професії, пов'язані з роботою в рекламному агентстві

Розповісти про необхідність використовування реклами для реалізації продуктів праці, розвивати мовну творчість в процесі виготовлення рекламної продукції.

Уточнити знання дітей про банк (приймає гроші на зберігання, видає гроші вкладникам, пропонує гроші займи); про людей, які працюють в ньому.

Дати уявлення про те, що люди зберігають гроші не лише вдома, а в ощадній касі, банку.

Формувати у дітей уявлення про заводи і фабрики міста: місцезнаходження (району), що випускається ними продукція, товарний знак.

Продовжувати знайомити дітей з приміщенням установ громадського користування (кінотеатр, банк, бібліотека, дитячий садок, школа), з торговельними об’єктами міста – кіоском, базаром, крамницею – як пунктами продажу товару.

Закріпити правила поводження в громадських місцях.

Познайомити дітей з деякими складовими сімейного бюджету: заробітна плата, пенсія, стипендія, прибутки від підсобного господарства, від підприємницької діяльності, від власності.

Розширити уявлення про доходи та витрати родини, першочергові потреби сім’ї.

Виховувати поважне відношення до людей, що заробляють гроші.

Розвивати правову культуру особистості, основ громадянськості.

Продовжувати знайомити дітей з правилами лю­дини, тобто їхніми особистими правами як основою соціалізації, підготовки до дорос­лого життя.

Формувати у дітей моральні уявлення про права людини, гуманістичне ставлення до навколишнього світу.

Вчити аналізувати ситуації з власно­го життя та пригоди казкових персонажів щодо прав дитини.

Заохочувати дітей спиратися на свої права в реальному житті, захищати себе, своїх друзів.

Виховувати та закріплювати прави­ла культури поведінки в суспільстві, проя­ву доброзичливості, чесності в спілкуванні з людьми.

Розвивати навички правової пове­дінки.

Вчити знаходити правильне вирішення ситуацій, що не принижує гідність інших, ви­ховувати співчуття, взаємодопомогу.

Формувати у дітей уявлення про природні ресурси: що означає слово «ресурси», що належить до природних ресурсів.

Вчити економити предмети побуту - папір, посуд, особисті речі. Роз'яснювати сутність духовної цінності окремих з них.

Виховувати дбайливе ставлення до природних ресурсів та інших матеріальних цінностей. Розповісти про їх значення в житті людини.

Виховувати культуру розумного споживання енергії та води, зменшення марних витрат сировини, кількості відходів.

Формувати культуру здоров’я дошкільників на засадах розуміння єдності природи та людини, залежності здоров’я людини від стану довкілля.

Показати, що покупка речі для подарунка виробляється з урахуванням інтересів, бажань іменинника, виховувати бажання розділяти радість друга.

Розширювати знання про продукти харчування та можливість їх раціонального використання. Ознайомити дітей з рецептами виготовлення нескладних страв.

Організація педагогічного процесу.

Основний вид діяльності дошкільників – гра. В зв'язку з цим завдання економічної освіти вирішується через ігрову діяльність, ігрові прийоми, за допомогою яких закладаються основи економічного образу мислення у дитини – дошкільника, пізнання ним того, який «Я» у світі економічних цінностей і як себе вести в ньому, а також через навчальний процес.

6 рік життя. старша група.

Основні теми: «Потреби», «Природні ресурси та блага», «Дари природи», «Капітальні та трудові ресурси», «Вибір», «Ціна вибору», «Виробник», «Банк», «Бізнес», «Фермер», «Економічні процеси та об'єкти», «Виробництво», «Гроші», «Бартер», «Товари та послуги», «Професії», «Сім’я», «Права та обов’язки» тощо.

Заняття проводиться один раз на тиждень, будується в ігровій формі, використовуються вирішення різноманітних ситуацій із повсякденного життя, казок, літературних творів; проводяться спільні ігри, інсценування, сюжетно-дидактичні та дидактичні ігри.

Показники компетенції дитини

З нає:

  • про першочергові потреби людини (їжа, вода, житло, безпека тощо);

  • про особисті потреби самої дитини, людей, що її оточують, рослин, тварин, птахів;

  • про основні ресурси та їх обмеженість;

  • чому людина не може мати все, що бажає;

  • чому необхідно робити вибір;

  • для чого людям потрібні гроші;

  • що значить «дорого» чи «дешево»;

  • про бюджет сім’ї (дохід і витрати);

  • про працю дорослих: кожна людина повинна працювати на роботі і вдома;

  • чому потрібні всі види праці;

  • чому необхідні й корисні різні продукти і страви;

  • про правила культури поведінки.

  • правила лю­дини, тобто особистими правами як основою соціалізації, підготовки до дорос­лого життя;

  • прави­ла культури поведінки в суспільстві, проя­ву.

  • поняття «люд­ство»; поважає людей різних національ­ностей.

Вміє:

  • виділяти першочергові потреби своєї родини;

  • пояснювати причину існування обмежень;

  • робити вибір;

  • порівнювати й оцінювати товари (якість, ціна), зіставляти потреби і можливості родини;

  • вибирати товари у відповідній крамниці;

  • орієнтуватись у світі товарів за допомогою реклами;

  • визначати предмети та засоби праці;

  • пояснювати результати праці людей різних професій (товар чи послуга);

  • правильно вирішувати ситуації, що не принижують гідність інших.

Розуміє:

  • що людина повинна постійно працювати (на роботі й удома);

  • людина не може мати все, чого бажає;

  • вибираючи, від чогось треба відмовитися;

  • економія та бережливість потрібні як родині, так і дитячому

  • садку;

  • природа має дари, які віддає людям (красу, блага, природні ресурси) і до неї треба ставитися дбайливо;

  • що в різних країнах люди розмовляють різни­ми мовами, але ма­ють однакові права.

До програми вихователі розробили тематичний план занять із дітьми, що передбачає включення модулів з п'яти розділів програми, які найбільш доречні для даної вікової групи.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЗАНЯТЬ ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ


І. «Ласкаво просимо у світ афлатуна»

Тема

Основні поняття й категорії

Тематика занять

Попередня робота

Я і мій друг Афлатун

Знайомство з Афлатунчиком


Афлатун,система, економити, коробка-Скарбничка Афлатуна, потреба, бажання, ярмарок, суспільство

«Я і мій друг Афлатунчик»


Розвага «День народження Афлатунчика»


«Подорож із Афлатуном»


«Малюємо Афлатунчика»

«Ярмарок Афлатунчика»»

Дітям пропонується намалювати контур зображення Афлатун і своєї руки на аркуші, вирізати.

Порівнює контур своєї руки з однолітками з метою виявлення індивідуальних відмінностей і спільних рис.

Бесіда «Кожна людина є індивідуальна»

Дидактична гра – пазли «Збери Афлатунчика»

Команда «Друзі Афлатуна».

«Пісня Афлатуна»;

«Коробка для подорожі з Афлатуном»

Розфарбовує картинки, що відображають добрі справи в альбомі.

Будемо вчитися разом з Афлатунчиком думати наперед


Одна причина може визвати різні наслідки, а один наслідок може бути викликане різними причинами. Причина і наслідок не одне і те саме. Необдумані дії часто призводять до небажаних наслідків, за що можна заплатити велику ціну.

Вміти передбачати наслідки необдуманих дій, встановлювати причинно-наслідкові звязки.

Як ви розумієте вираз «За кожне задоволення треба платити»?


Вправа «Пробачення»

Хвилинка роздумів

Вправа «Що є причиною»

Оповідання М.Канончука «Гірке морозиво»


ІІ. Я і моя сім’я сім'я: турбота про людей, яких ми любимо

Тема

Основні поняття й категорії

Тематика занять

Попередня робота

Прибутки сім’ї

Заробітна плата, пенсія, стипендія, прибутки від підсобного господарства,від підприємницької діяльності,від власності.


«Економіка. Що це?»

«Бюджет сім’ї» «Прибутки. Витрати»

«Потреби людини»

«Як співвідносити потреби та можливості»

«Заощадження»

«Грошовий прибуток і борг»

«Потреби і можливості моєї сім’ї»

«Мій бюджет як члена родини»

«Як допомогти батькам заощадити кошти»

«Товари першої необхідності, предмети розкоші»

«Ресурси. Економія»

Проведення творчих ігор «Сім'я», «Магазин», під час яких діти роблять і купують товари і послуги, встановлюють ціни на них, користуються «грошима».

Для продажу і купівлі в ігровій формі діти вивчають попит і пропозицію, приймають «замовлення» на товари і послуги.

Залучення дітей до виробництва реклами, дослідження разом з ними дієвості реклами. Включення в підготовчу роботу занять з математики (прості підрахунки: чи досить, більше - менше), малювання і аплікації (реклама, виготовлення «грошей», вивісок тощо), конструювання.

Перебування дітей в «безгрошовому» суспільстві – ігор.

Розфарбовування малюнків, що відповідають тій роботі, яку дитина виконує вдома.

Виготовити подарунок із покидькового матеріалу для членів своєї сім’ї

Витрати сім’ї

Харчування, одяг, житло.

Освіта, газети, журнали.

Податки та обов’язкові платежі.

Свята, подарунки

Відпочинок

Придбання предметів тривалого користування

Нерозумні трати

Придбання предметів розкоші.

Поточний та перспективний бюджет

Бюджет, бюджет сім’ї, бюджет дошкільника і школяра.

Сімейні заощадження та їх використання


Заощадження, банк, скарбничка, цінні папери





іІІ. мої права та обов’язки

Тема

Основні поняття й категорії

Тематика занять

Попередня робота

Право на життя, здоров'я, медичну допомогу

Право на медичну допомогу

Цінність життя, здоров'я та його залежність від природ­ного оточення. Пізнання самого себе та стану здоров'я;. Аналізування зміцнення свого здоров'я;

право на медич­ну допомогу та турботу дорослих про здоров'я дітей

«Бережи здоров’я змолоду»

«Подорож в Королівство Зубної щітки»


Найбільше ба­гатство — здо­ров'я» (всі діти ма­ють право на ме­дичну допомогу);










«Дітям про їх права»;

«Подорож у правову країну»; «Усі, хто є на білім світі, мають право бути й жити»;

«Сонцем зігріті зростають наші діти»;

«Без гілочок – не дерево, без діточок – не сім’я»;

«Я та моє ім’я»;

«Буду я навчатись мови золотої»;

«Права я знаю, про обов’язки не забуваю»

«Бережне ставлення до своїх речей»

«Повага почуттів інших людей»



Рольове програвання бажаної поведінки в життєвих ситуаціях.

Читання художньої літератури Сюжетно-рольова гра «Сім'я».

Дидактичні ігри:

«Кож­на дитина має право на ім'я, піклування, лю­бов»; «Ким я хочу бути?»; «Професії»; «Чарівні слова»; «Поспілкуймося»; «Подо­рож у казку»; «Не­безпека»; «Скла­ди квіточку». Розігрування ситуацій. Настільні ігри.

Ство­рення ігрових ситуацій

Малювання

За картинками складають розповідь які хороші вчинки дитина робить / може зробити. Назвати дії, які малюк може зробити самостійно, а які за допомогою дорослих.

Права, правила, обов'язки

Поняття «пра­ва», «правила», «обов'язки».

У різних народів імена відрізняються за звучанням, але є й схожі.

Ніколи не можна за­бувати свою Батьківщину, треба любити її, пишати­ся нею.

Батьки оберігають дітей, а діти, коли виростуть, — батьків.

Іv. Я і місто в якому я живу

Тема

Основні поняття й категорії

Тематика занять

Попередня робота

Довкілля

Природні ресурси: повітря, вода. енергія,світ рослин і тварин

Познайомити дітей з різними видами ресурсів (природними, капітальними, людськими), різноманітністю природних ресурсів, різними способами їх застосування.

Розширити уявлення про (людські та природні ресурси) та їх використання для виготовлення товарів.

Познайомити дітей з поняттям " природа", пояснити, що відноситься до природного світу.

Розширення уявлень: про різноманітність природних і капітальних ресурсів і способи їх використання.

«Наш спільний дім-природа;


«Вони дарують людям радість»


«Потреби рослин і тварин»


«Природа та рукотворний світ»


«Збереження елек­троенергії та води»


«Збережемо природу сьогодні — завтра вона допоможе нам»


«Потре­би природного світу»












«Хто збудував будинок»

«Звідки хліб прийшов»

«Виробництво товарів», «Машини,обладнання»

«Ланцюжок виробників»



«Веселий ярмарок»

«Ощадливі малята


Організація спостереження, бесід, читання художніх творів підвести дітей до підсумку: одні матеріали, з яких роблять товари, можна знайти в природі, а інші зроблені людьми.

Екскурсія «Моя вулиця»

Д/гра «Кому що потрібно для роботи»
Бесіда – роздум, як можна виявити подяку людям, що допомагають нам у задоволенні потреб.


Підприємства –виробники. Підприємства торгівлі, підприємства з надання послуг, заклади культури, державні заклади

Підприємництво, бізнес, шоу-бізнес, аукціон

Розширити уявлення: про взаємозв'язки людей різних професій; про способи задоволення їх потреб. Обговорення з дітьми питання про те, звідки беруться продукти харчування (з природи - ліс, море, поле), хто робить товари, люди яких професій роблять товари, які капітальні ресурси потрібні для їх виробництва.

V. Я та гроші: витРачаємо, накопичуємо, ділимося

Тема

Основні поняття й категорії

Тематика занять

Попередня робота

Система відносин: товар-гроші-товар

Гроші, товар, бартер, інфляція, продукт, послуга, ціна, реклама, гурт, роздріб

Екскурсія до магазину

«З чим ми йдемо до магазину (гроші)»


Гра-заняття «Ми йдемо за покупками»


«Вчимося спілкуватися»

«Подорож «економчиків» по казках»


«Кожен товар –праця багатьох»


«Подорож товарів»

Розповідь про історію виникнення скарбнички, презентація «Скарбнички різних країн».

Бесіда «Навіщо людині потрібно збирати / відкладати гроші». Читання казки Б.Грімм Вигідне діло», Г.Х.Андерсена «Срібна монетка»

Намалювати свою скарбничку.

Вдома з батьками виготовляють скарбничку із покидькового матеріалу.

Організація «ринку» обміну товарами і послугами, щоб кожен міг отримати бажане. Пояснення декількох значень слова «ринок».

Вигадування з дітьми грошей, їх назви, форми.

Проведення конкурсу на краще зображення грошей.

Використання придуманих грошей в іграх по обміну.

Проведення бесіди про функцію і значення грошей.

Щоб прищепити дітям навички діяльності в реальному житті, педагоги закладу дошкільної освіти навчали вихованців мислити та діяти за законами економіки, виховуючи у дітей такі риси, як: хазяйновитість, економність, бережливість.

Однією з умов успішного формування соціальної та фінансової освіти дітей ми вбачаємо в організації педагогічного процесу, спланованого із врахуванням змісту, форм і методів освітньої діяльності заснованого на взаємодії «педагог-дитина-батьки».

Саме із врахуванням цих вимог педагоги розробили перспективний план роботи, визначили зміст, обрали методи і прийоми для реалізації завдань щодо формування соціальної та фінансової освіти дітей старшого дошкільного віку.

Пропонуємо ознайомитися із перспективним планом.









перспективний план виховання СОЦІАЛЬНОї та ФІНАНСОВОЇ освіти дітей старшого дошкІльного віку

з/п

Тема заняття

Мета

Я і мій друг Афлатун

1

Знайомство з Афлатуном

Познайомити дітей з Афлатуном, розказати, що він - дуже особливий друг, який прилетів з Космосу, щоб погратися та навчити їх дивовижним речам. Читання казки про Афлатуна («Афлатот» програма соціальної та фінансової освіти дітей дошкільного віку від 3 до 6 років, заняття 1)

2

Коробка Афлатуна

Вчити дітей ділити альбомний аркуш на 16 клітинок шляхом згинання, згладжуючи згини, закріпити вміння правильно склеювати деталі удосконалювати дрібну моторику пальців; збагачувати уявлення малят про предметний світ; підтримувати прагнення малюків бути вправними та умілими, отримувати задоволення від конструктивної творчості.

3

Подорож із Афлатуном до країни Економії

Дати дітям початкові відомості про економіку на конкретних прикладах, показати економічне використання часу, тепла, води; виховувати дбайливе ставлення до навколишніх предметів; корекція моторики рук, аналіко-синтетична діяльність, зорово-слухового сприйняття, корекція рухової активності. Виховувати економність, бережливість, хазяйновитість.

4

Розповімо Афлатунчику що таке потреби

Формувати у дітей елементарні економічні уявлення; узагальнювати знання про потреби людини; продовжити знайомити дітей з поняттями: «потреби», «товари», «послуги», навчати визначати, від чого вони залежать. Розвивати інтерес до економічної сфери життєдіяльності, формувати у дітей уміння зіставляти свої бажання зі своїми можливостями. Виховувати ощадливість, бажання брати участь в економії бюджету, виховувати культуру поведінки на занятті, вміння працювати в парах і групах.

5

Що таке потреби? Які бувають потреби?

Закріпити уявлення дітей про економічну категорію «потреби»; продовжувати формувати в дітей уявлення про те, що необхідно в різних ситуаціях самій дитині, близьким людям; учити виділяти першочергові потреби (їжа, вода, повітря, житло, одяг, взуття, безпека тощо). Розвивати економічне мислення на основі використання ігрових ситуацій. Виховувати повагу до людей-трудівників.

6

Потреби головні і другорядні

Розширювати знання дітей про потреби в житті людей і тварин. Продовжувати вчити розрізняти потреби головні та другорядні, матеріальні та нематеріальні, корисні та шкідливі. Розвивати спостережливість, уяву, кмітливість. Виховувати любов до природи, допитливість.

7

Ярмарок Афлатуна (для дітей та батьків)

Розширити знання дітей про ярмарок як один з різновидів місця, де торгують товарами; розвинути уміння користуватися грошима як засобом оплати за товар; сприяти гарному настрою, бажанню грати разом.

Я і моя сім’я сім'я: турбота про людей, яких ми любимо

1

Піклування про здоров'я в сім'ї

Знайомити дітей з поняттям «сім’я», розширити уявлення про сім’ю, розповісти дітям, як члени родини піклуються про здоров’я; розвивати вміння піклуватися про здоров’я родини, розвивати мислення мовлення, увагу, пам’ять, спостережливість; виховувати повагу до старших членів сім’ї.

2

Я знаю, як бути здоровим

Продовжуватизнайомити дітей з різними видами рухової активності, розкрити значення фізичних вправ для здоров’я людини, розучити вправи для ранкової зарядки; розвивати прагнення займатися фізкультурою і спортом; формувати навички комунікації і групової роботи; виховувати організованість, дисциплінованість, створити дружню атмосферу.

3

Бюджет моєї сім’ї

Дати уявлення про бюджет сім’ї; ознайомити дітей з поняттями ―доходи і ―витрати, їх значенням в житті людини. Особливу увагу звернути на невеликі, але цінні доходи пенсіонерів, студентів, дітей. Виховувати тактовне ставлення одне до одного незалежно від рівня доходів, а також вдумливе ставлення до витрат, ощадливість.

2

Бюджет сім’ї. Економимо електрику

Дати уявлення про електрику, її значення в житті людини; закріпити знання дітей про електроприлади, вміння користуватися ними; учити економити електроенергію; виховувати в дітей ощадливість.

4

Заняття – драматизація «Вчимося бути економними»

Формувати у дітей елементарні економічні уявленя, уміння зіставляти свої бажання з можливостями батьків; узагальнити знання про потреби людини, закріпити вміння вирішувати задачі, викладати числовий ряд. Розвивати інтерес до економічної сфери життєдіяльності, вміння передавати характер персонажів у театралізованих іграх. Виховувати ощадливість, бажання брати участь в економії бюджету, виховувати культуру поведінки на занятті, вміння працювати в группах

Мої права та обов’язки

1

Знай свої права, дитино

Закріпити знання дітей про права дітей (ім’я, родину, навчання, лікування); познайомити дітей із новим правом – на захист від злих людей; розвивати у дітей творче, образне мислення, сприяти розумінню загальних норм моральної поведінки; активізувати зв’язки і словник дітей; виховувати бажання навчатися, допомагати іншим, чуйність, доброзичливість, уміння оцінювати поведінку людей.

2

Правова академія Афлатунчика-економа

Закріпити знання дітей про поняття «економіка» і «право»; знання про права, які має кожна дитина; учити дітей проводити операції з грошима, відкривати, свою справу, закріпити отримані екологічні знання в різних видах діяльності; виховувати пошану до людей різних видів професій, пробуджувати інтерес і бажання знати про зміст їх діяльності; формувати уявлення про те, що важка праця почесна, важлива та необхідна.

3

Дім, в якому я живу

Розвивати прихильність і любов до своєї оселі, підводити дітей до розуміння, що кожна дитина має право на власний дім, будинок, житло, в якому живуть тато і мама; розширити уявлення про рідне місто, рідку Україну; познайомити дітей із різними видами будинків та їх призначенням (дитячий садок, школа, лікарня); виховувати любов до рідного дому, почуття патріотизму, відчувати себе громадянином України.

4

Людей люби, добро і ласку їм твори

Розширювати знання дітей про людські чесноти; з’ясовувати зміст понять – доброта, співчуття, допомога; познайомити дітей із правом на любов, доброту та турботу з боку дорослих; виховувати почуття самоповаги, власної гідності, любові до героїв казки; аналізувати ситуації, які характеризують порушення прав героїв, вчити порівнювати добрі і погані вчинки; виховувати почуття творити добро, чуйність.

5

Ми маленькі люди

Привернути увагу дітей до власної особистості;дати поняття, що люди – це дорослі і діти, і вони мають право на любов та піклування з боку дорослих, і кожна дитина повинна жити в мирі та безпеці; розвивати вміння мислити, передавати свої думки; виховувати почуття шанобливого ставлення до себе та оточуючих.

6

У кожної дитини є права, правила, обов'язки

Учити дітей через драматизацію казки виявляти свої права та обов’язки кожної людини; закріпити уміння оцінювати поведінку казкових героїв; учити самостійно робити висновки, відповідати на запитання; виховувати почуття взаємодопомоги, доброту милосердя.

7

Вітаміни вживаю – здоров`я маю

Формувати у дітей уявлення про право дітей на харчування, здоровий спосіб життя про те, як впливає на здоров'я людини рухова активність, загартовування, правильне, збалансоване харчування, дотримання гігієни; уточнити знання дітей про корисні властивості повітря; розвивати мовлення, уяву, логічне мислення; виховувати бажання піклуватися про своє здоров'я; вчити керуватися своїми емоціями; формувати позитивну самооцінку.

8

Граюся і відпочиваю

Формувати у дітей знання про право на гру, відпочинок, дозвілля; залучати до творчого використання здобуті знання; вчити регулювати свій емоційний стан під час гри


Всі люди рівні в своїх правах

Вчити оцінювати поведінку та вчинки однолітків та дорослих людей, засуджувати жорстоке поводження з дітьми, ознайомлювати з правами на медичну допомогу, що всі люди рівні в своїх правах, закріплювати знання про права вивчені раніше, розвивати увагу, уяву, мислення, пам`ять, виховувати шанобливе ставлення до людей, вчити обирати важливі життєві цінності.

Я і місто в якому я живу

1

Розповімо Афлатунчику про працю дорослих у нашому місті

Формувати в дітей уявлення про підприємства (заводи, фабрики) рідного населеного пункту, їх розташування, продукцію, яку вони виробляють; дати уявлення про працю дорослих, про її розподіл (люди різних професій виконують кожен свою частину роботи, а разом отримують готову продукцію); закріпити знання про ресурси; формувати уявлення про культуру праці дорослих на всіх етапах виробництва; ощадливе, раціональне використання матеріалів і часу; виховувати дбайливе ставлення до результатів праці дорослих.

2

Афлатун і я - бізнесмени

Дати дітям уявлення про бізнес; пояснити, хто такий бізнесмен (підприємець); знайомити з основними рисами підприємця; показати значення розвитку бізнесу для покращення добробуту сім’ї, держави; розвивати вміння міркувати, самостійно знаходити рішення; сприяти зануренню дитини до світу елементарних уявлень про економічні процеси й об’єкти, через ознайомлення з сімейною економікою, продуктами праці та їх виробниками; виховувати інтерес до економічних знань на основі всіх видів діяльності й розвитку: економічного виховання, математичного розвитку, художньо-мистецької діяльності, соціально-етичного виховання.

3

Зустріч із Майстром своєї справи

Продовжити знайомство дітей з різними видами праці (фізична та розумова) у різних сферах (виробнича й невиробнича); показати взаємозалежність різних видів праці, їх кінцевий результат; виховувати повагу до людей, що працюють.

4

У світі професій

Закріпити знання дітей про працю дорослих. Уточнити уявлення про найбільш доступні й необхідні для розвитку їх соціального досвіду види праці дорослих. Простежити взаємозалежність у роботі людей різних професій; необхідність виконання своїх трудових обов′язків для отримання потрібного результату. Активізувати словник дітей назвами професій; стимулювати вживання прислів′їв про працю. Удосконалювати вміння складати творчі розповіді за темою. Розвивати у дітей фонематичний слух, творчі здібності; інтерес до праці конкретних працівників тих чи інших професій; вміння співпрацювати. Формувати навички спілкування із знайомими та незнайомими людьми; виховувати почуття радості за свої та чиїсь успіхи, підбадьорювати та підтримувати у різних ситуаціях своїх товаришів. Розвивати логічне мислення, вміння висловлювати та доводити свою думку. Виховувати відчуття гордості за своїх батьків, повагу до праці дорослих, бажання наслідувати їх у посильних справах.

5

Як хліб на стіл прийшов

Продовжити знайомити дітей із тер­міном «економіка». Формувати уявлення дітей про те, який шлях проходить зерно, щоб   стати хлібом. Розвивати спостережливість. Вчити добирати прислів'я, приказки, що описують економічне життя. Виховувати любов та бережне ставлення до хліба, пошану до хліборобської праці.

7

Перегляд відеофільму «Ціна однієї хвилини»

Вчити дітей цінувати час. Дати знання про те, що раціонально використовуючи час, мож­на досягти значних результатів у трудовій діяль­ності. Вчити малят, як потрібно планувати свою ді­яльність протягом дня. Формувати в них переко­наність у тому, що маємо цінувати й берегти кож­ну хвилину.

8

Бережи тепло і воду - бережи життя й природу

Формувати у дітей розуміння єдності людини і природи; уявлення дітей про екологію, можливості економії тепла, предметів вжитку; про шляхи добування, збереження, транспортування тепла, води. Виховувати повагу до результатів праці людей, завдяки яким всім дітям тепло і затишно взимку не тільки в садочку, а й і вдома; економне ставлення до тепла та води.

9

Без води нема життя

Розширити знання дітей про значення води в житті людей, тварин, рослин; про раціональне використання водних ресурсів нашої країни; про залежність стану водойм від відношення людей; про необхідність берегти природу, як багатство, яке нічим не можна замінити; активізувати словник дітей назвами найбільших річок України, морів, формувати у дітей показники економічного виховання. Сприяти розвитку у дітей мислення. Виховувати шанобливе ставлення до водоймищ, екологічно-грамотне вирішення проблемних ситуацій

10

Подорож Афлатуна на планету Сміттєвію

Продовжувати знайомити дітей із проблемою забруднення навколишнього середовища (природне та промислове сміття); підвести до розуміння необхідності охорони навколишнього середовища; усвідомлення того, що збереження природних ресурсів, являється збереженням навколишнього середовища. Формувати вміння робити елементарні висновки, уміння міркувати. Виховувати дбайливе ставлення до природи.

11

Гори, ріки і моря – наша з тобою Земля!

Ознайомити дітей з проблемою забруднення навколишнього середовища (природне та промислове сміття); підвести до розуміння необхідності охорони навколишнього середовища; переробки сміття на корисні речі. Вчити правильно оцінювати дії та вчинки людей у повсякденні. Розвивати зв`язне мовлення, пам`ять, уяву, активізувати словник (сміття, екологічні знаки, переробка відходів). Формувати вміння робити елементарні висновки, уміння міркувати. Виховувати дбайливе ставлення до природи.

12

Знайомимо Афлатунчика з Підземними скарбами Землі

Поповнювати знання дітей про природний та рукотворний світ. Знайомити дітей із поняттям «природні ресурси»; з корисними копалинами (вугілля, газ,торф, пісок, глина). Розширити уявлення про їх різноманітність та раціональне використання. Формувати екологічно-доцільну поведінку в побуті та природі. Розвивати вміння розмірковувати. Виховувати цікавість до нових економічних понять.

13

Потреби тваринного й рослинного світу

Знайомити дітей з потребами тваринного та рослинного світу, формувати дбайливе й економне ставлення до довкілля, розвивати увагу, мислення, уяву.

Я та гроші: витрачаємо, накопичуємо, ділимося

1

Півник і бобове зернятко

Обґрунтувати, що люди торгують товарами і послугами, коли очікують одержати від цього вигоду; Охарактеризувати бартер як найбільш просту форму обміну, тобто прямий обмін товарами і послугами; Аналізувати, як гроші допомагають здійснювати обмін, коли їх використовують для придбання товарів і послуг.


Гроші, купюра, монети

Розкрити суть понять «гроші», «монета», «купюра»; закріпити знання дітей про зовнішній вигляд сучасних грошей;вчити знаходити відмінні та подібні ознаки між монетою і купюрою, між купюрами різного номіналу; допомогти дітям усвідомити роль грошей у житті людей

2

Готівкова сума, ціна, здача, вартість

Закріпити поняття «ціна», «товар», дати поняття «здача», «вартість»; продовжувати вчити дітей практично виконувати дії з придбання товарів; встановлювати зв'язок між ціною, готівковою сумою та здачею.

3

Для чого людям потрібні гроші?

Закріпити уявлення дітей про гроші, їх значення для людей. Розвивати мислення, пам’ять, увагу, мовлення, комунікативні здібності. Виховувати ощадливість, адекватне ставлення до грошей, розширювати уявлення про гроші України та інших країн. Довести, що за гроші можна купити лише товари й послуги, і аж ніяк не дружбу, любов, повагу, безпеку тощо. Учити зіставляти ціну товарів з кількістю наявних грошей під час закупів у магазині чи на ринку.

4

Магазин. Які є магазини

Уточнити у дітей уявлення про різні види магазинів; вчити розподіляти предмети для продажу за різними видами магазинів. Ввести в активний словник поняття: «продуктовий магазин», «промтоварний магазин».

5

Магазин

Продовжувати знайомити дітей із торгівельними об’єктами – магазинами; дати уявлення про різні магазини, необхідність вибору; закріплювати вміння порівнювати і оцінювати товари, зіставляти потреби і можливості; розвивати вміння вибирати товари у відповідному магазині; вправляти в умінні домовлятися, переконливо доводити власну думку решті, терпляче сприймати позицію, що відрізняється від власної; показати дітям особливості праці продавця. Виховувати культуру поведінки, діловитість, ощадливість, самостійність.


Казкова подорож юних економістів

Дати дітям елементарні уявлення про економічні процеси й об’єкти через ознайомлення з сімейною економікою, продукцією праці та їх виробниками; уточнити та розширити уявлення дітей про обмін товарами та послугами; про послуги, про гроші, їх значення; учити робити прості припущення з приводу дій, необхідних для вирішення тих чи інших проблем; виховувати інтерес до економічних знань на основі всіх видів дитячої діяльності й розвитку: екологічного виховання, математичного розвитку, художньо-мистецької діяльності, соціально-етичного виховання.

6

Навіть малятам про гроші

Уточнити явлення дітей про банки, способи заощадження коштів. Закріплювати вміння точно називати адресу дитсадка. Продовжувати вчити зв’язно відповідати на поставлене запитання. Розвивати зв’язне мовлення, увагу, творче та логічне мислення, пам’ять дітей. Виховувати повагу до людей праці різних професій.

7

Гроші та їх використання


Уточнити та розширити знання дітей про гроші, їх заощаджування, використання та шляхи надходження. Вчити ними користуватися та закрі­пити знання про те, як виконуються прості фінан­сові операції. Узагальнити уявлення малюків про грошову одиницю України та інших держав (грив­ні, рублі, долари, марки). Закріпити знання дітей про банк, його функції та професії людей, що там працюють (директор, економіст, бухгалтер, інка­сатор, поліцейський). Розвивати логічне мислення, пам'ять, уяву, зв'язну мову. Виховувати діловитість, ощадливість, економність у витраті грошей

8

Виставка товарів та послуг

Розповісти дітям, хто такі споживачі; охарактеризувати товари та послуги; проаналізувати, чим відрізняються товари від послуг.

9

Економічний КВК «Економіку знаємо, бо ми її вивчаємо»

Узагальнити та систематизувати знання дітей про загальновживані економічні терміни: «бартер», «валюта», «товар», «штраф», «бізнесмен», «фермер», підвести дітей до свідомого розуміння цих слів, закріпити знання про виникнення грошей, уточнити уявлення про грошові одиниці іноземних держав (долари, марки, рублі), про рекламу, її призначення та різні види, про стиль одягу ділової жінки та ділового чоловіка. Розвивати логічне мислення, пам’ять, зв’язне мовлення, уяву, ініціативу. Виховувати діловитість, організованість, самостійність, відповідальність, вміння працювати разом.

10

Економічний тренінг із Афлатуном


Уточнити та розширити знання дітей про загальновживані економічні терміни: бартер, кон­куренція, економіка, кредит, прибуток. Підвести ді­тей до свідомого розуміння цих слів. Сприяти роз­витку в малюків творчості та ініціативи. Розвивати мислення, пам'ять, зв'язну мову. Виховувати куль­туру економічних стосунків.

Конспекти занять з дітьми старшого дошкільного віку

Упроваджуючи програму «Афлатот» педагоги усвідомили, що економічні знання потрібні всім, і діти дошкільного віку не є винятком. Із проблемами економіки їх зіштовхує сучасне життя. Уже в дошкільному дитинстві зі звичної ролі безтурботного споживача дитина спочатку стає свідомим споживачем, а пізніше - творцем предметів споживання.

Тому, проблема свідомого залучення дітей до економічного простору в умовах сучасного розвитку дошкільної освіти є вкрай важливим напрямком педагогіки. Актуальність її очевидна.

В системі роботи основною формою організації формування соціальної та фінансової освіти був пізнавальний процес, який поєднував розвивальний і виховний ефект освітньої діяльності, формував у дітей уміння активно засвоювати знання й творчо використовувати їх за безпосередньої участі педагога, сприяв набуттю досвіду спільної діяльності з дорослими й однолітками. Щотижня проводилося одне заняття з формування економічної освіти старших дошкільників.

На допомогу вихователям педагоги творчої групи розробили структуру конспекту заняття із формування економічної освіти дітей, та пропозиції до його проведення.

Структура занять на кожному етапі формування економічної обізнаності:

1 . Вступна частина (готує до сприймання матеріалу).

2. Термінологічна частина (розкриваються основні поняття, що будуть використовуватися на занятті).

3. Ігрова апробація матеріалу (на першому етапі – дидактичні ігри, на другому – ситуативні, на третьому – рольові).

4. Варіативна частина(проводиться на вибір вихователя: завдання з образотворчої діяльності, формування математичних уявлень, ознайомлення з довкіллям).

5. Заключна частина (підсумок, домашнє завдання для самостійного спостереження над екологічними процесами).

На кожному етапі проводяться різноманітні ігри економічної спрямованості.

В системі роботи над упровадженням програми «Афлатот» ми зрозуміли що заняття з формування соціальної та фінансової освіти повинні носити характер «занурення» Це, перш за все:

  • на кожному кроці спонукати дітей до дискусії і висловлювання своєї позиції з будь-якого порушеного на занятті питання;

  • обов'язкове підведення підсумків вихователем із оцінкою правильності чи помилковості суджень і рішень дітей.

Тому розробляючи конспекти занять, ми особливу увагу звертали на використання диференційованого та індивідуального підходу, застосування інновацій освітніх методик та технологій, різних форм роботи з вихованцями, що в результаті значно підвищило ефективність та результативність освітнього процесу щодо формування економічних якостей дошкільників.

В основі кожного заняття - ігрова діяльність, що дозволяло природним шляхом дитині освоювати та пізнавати економічний простір, улюблений персонаж дошкільнят вогняна зірочка з Космосу на ім’я Афлатун спонукав дітей досліджувати навколишній світ та взаємодіяти з ним, допомагав зрозуміти чому треба бути бережливим, заощадливим та розумно витрачати гроші, любити природу тощо.

Пропонуємо конспекти занять розроблені педагогами закладу за розділами (модулями):

  • Я і мій друг Афлатун;

  • Я і моя сім’я сім'я: турбота про людей, яких ми любимо;

  • Мої права та обов’язки;

  • Я і місто в якому я живу (праця людей, довкілля);

  • Я та гроші: витрачаємо, накопичуємо, ділимося.

Заняття, які ми пропонуємо допоможуть дошкільнятам зрозуміти, що таке потреби, чому потрібно економити, берегти книжки, не ламати та не псувати іграшки тощо.

Я і мій друг Афлатун.

«розповімо афлатунчику що таке потреби»

Пишна Т.О., вихователь закладу дошкільної

освіти

Мета: формувати у дітей елементарні економічні уявлення; узагальнювати знання про потреби людини; продовжити знайомити дітей з поняттями: «потреби», «товари», «послуги», навчати визначати, від чого вони залежать. Розвивати інтерес до економічної сфери життєдіяльності, формувати у дітей уміння зіставляти свої бажання зі своїми можливостями. Виховувати ощадливість, бажання брати участь в економії бюджету, виховувати культуру поведінки на занятті, вміння працювати в парах і групах.

Матеріал: іграшка Афлатунчик, «чарівна скринька», предметні картинки, дидактичні ігри «Визнач номер», «З’єднай людину та її потребу», «Докажи ввічливе слівце», «Що є важливішим?», «Що можна придбати за гроші, а що ні?», ІКТ, прислів’я.

Хід заняття

П ривітання:

Доброго ранку, сонечко рідне,

Доброго ранку, чиста вода,

Доброго ранку, небо блакитне,

Ранок добрим буде нехай завжди!

Вихователь: Нехай наша добра посмішка зігріє всіх своїм теплом, нагадає нам, як важливо в житті ділитися щастям і добром! Я бажаю вам, щоб ваш добрий і сонячний настрій супроводжував вас упродовж всього заняття.

Сьогодні до нас у гості прийшов Афлатунчик, він приніс чарівну скриньку.

Д/гра «Чарівна скринька»

Афлатунчик: Я приніс вам чарівну скриньку. З неї кожен з вас зможе дістати те, що підніме вам настрій. Тільки речі в скриньці невидимі, тому ви повинні розповісти нам, що ви дістали.

(Вихователь демонструє роботу сриньки: Я дістаю хорошу музику, вона піднімає мені настрій).

  • Діти, у кожного з вас були різні бажання, які виконувала чарівна скринька. Але разом з бажаннями у кожної дитини і дорослого є свої потреби.

Бесіда.

- Що означає це слово «потреби»? (Потреби - це те, без чого людина не може жити і все те, що він хоче мати)

- Про це піде мова на занятті, ви дізнаєтеся, на які групи діляться потреби, від чого вони залежать.

- Діти, подумайте і назвіть свої потреби, те без чого ви не зможете жити?

Висновок: їжа, вода, сон, сонце, повітря, тепло, будинок, одяг (картка з картинками на дошку) - це фізіологічні потреби, без яких людина обійтися не може.

Вихователь: Що станеться, якщо людина не буде задовольняти якісь з цих потреб?

  • Чи не буде спати, їсти, буде дихати забрудненим повітрям, відчувати брак води або пити забруднену воду? (Захворіє)

  • Чи всі люди хочуть бути здоровими?

Вихователь: Отже, які ще потреби людини можемо назвати? (Збереження здоров'я, безпеку життя)

  • Що роблять люди для безпеки життя і збереження здоров'я?

(Люди вживають якісну, різноманітну їжу, п’ють очищену воду тощо. Медичні працівники стежать за здоров'ям, проводять огляд людей; лікують. Потрібно дотримуватися правил гігієни, правил безпечної поведінки в дитячому садку, на вулиці, в природі, дома).

Вихователь: Дійсно, кожна людина потребує безпеки і збереження здоров'я. Тому існують такі служби, які допомагають людям в складних ситуаціях. Це пожежна допомога, поліція та швидка допомога.

Д/ гра «Визнач номер»

Вихователь: Давайте пригадаємо номери, за якими потрібно дзвонити у разі небезпеки.

- 101 - пожежна допомога, служба порятунку, 102 - поліція, 103 - швидка допомога).

Робота з картками в парах. Дидактична гра «З’єднай людину та її потребу»

Вихователь: Малята, вам потрібно з'єднати попарно потребу людини з предметом, що допоможе задовольнити їй ці потреби.

Після виконання завдання діти пояснюють, наскільки важливо задоволення цих потреб для збереження здоров'я.

Афлатунчик просить вас довести, що задоволення цих потреб важливо для збереження здоров'я і життя. (Відповіді дітей)

Висновок: Збереження здоров'я, безпека життя (вихователь показує слайд на комп’ютері) - це першочергова потреба людини.

- Діти, давайте з вами проведемо експеримент «Мовчанка».

Висновок: Яку потребу ви відчували? (Потреба в спілкуванні)

Людина не може довгий час перебувати без спілкування. Ми всі хочемо мати друзів. А які якості і вміння потрібні, щоб було багато друзів?

  • Доброта, вміння спілкуватися, знання ввічливих слів ...

Д/ гра «Докажи ввічливе слівце»:

  • Хлопчик ввічливий і уважний каже при зустрічі (здрастуйте).

  • Вдень при зустрічі мені не лінь сказати знайомим: ... «Добрий день!»

  • А ввечері при зустрічі скажу я: «Добрий вечір!»

  • А Настю знаю змалечку, їй весело скажу: ... «Привіт!»

  • Розтане навіть брила кам'яна, від слова теплого ... (спасибі, дякую, будь ласка)

Висновок: Потреба в спілкуванні, дружбі, любові необхідна кожній людині.

Вихователь: В дитячому саду спілкуєтеся, вчитеся дружити, дізнаєтеся багато нового, цікавого.

  • Для чого людині потрібні знання? (Щоб добре навчатися в школі, отримати хорошу професію)

  • Людина завжди вчиться чомусь. Тобто відчуває потребу в освіті.

  • Де здобувають освіту? (В освітніх закладах: дитячому садочку, школі, технікумі, гімназії, університеті, коледжі)

  • А зараз малята, ви дізнаєтеся, від чого ж залежать потреби?

Д/гра «Що є важливішим?»

Мета: закріпити вміння орієнтуватися в поняттях «предмети розкоші» та «життєво необхідні предмети»; вчити диференціюва­ти предмети за ступенем їхньої значущості, роблячи логічні висновки.

(Гра проводиться підгрупами дітей. Кож­ній підгрупі Афлатунчик дає картки із зображенням предметів, які використовуються людьми у різних життєвих ситуаціях).

Завдання 1.

Закрити фішками предмети, які не є жит­тєво необхідними для людини та які можна назвати предметами розкоші.

Завдання 2.

Пояснити призначення предметів, зобра­жених на малюнках, що залишилися. Обґрун­тувати їх необхідність для людини.

Завдання 3.

Закрити фішками зображення речей, найбільш важливих для життєдіяльності лю­дини, предметів, без яких важко обійтися. Запропонувати обґрунтувати своє ставлення до предметів розкоші, зображення яких за­лишилися закритими).

Підгрупова робота з картками.

Вихователь: Подумайте і розділіть предмети на 2 групи, якісь предмети будуть на перетині.

  • Поясніть, від чого залежать потреби?

(Брязкальце, соска, повзунки, плаття, лялька, кубики, робот, ліжечко; капелюх, чобітки на підборах, праска, пральна машина, мило, зубна паста, гребінець, окуляри)

  • Потреби залежать від віку.

(Босоніжки, спідниця, сарафан, плаття, бігуді, ножівка, кувалда, молоток, кашкет, штани)

  • Від статі.

(Лижі, санки, ковзани, шуба, рукавиці, шарф, кепка, сандалі, купальник, надувний круг, сонячні окуляри, парасольку, кофта, джинси)

  • Від пори року

Висновок: Від чого залежать потреби?

  • Потреби залежать від віку, статі, пори року, професії, стану здоров'я, клімату.

  • Потреби є постійними або вони змінюються? (Вони ростуть, змінюються, на зміну одним приходять інші).

Вихователь: Діти, для того, щоб задовольнити ваші та свої потреби, батьки купують різні речі в магазині або на ринку.

  • Які бувають товари? Товари бувають різні: дорогі і дешеві за ціною, великі і маленькі, їстівні і не їстівні. Іграшки, морозиво, торти, книги, одяг - все це одним словом називається «товар».

  • Коли людина купує товар, вона платить гроші.

  • Чи може людина купити все, що їй заманеться?

  • Що не можна купити ні за які гроші?

  • Картинки на дошці. Виберіть картинки, які не є товаром, що не можна купити за гроші.

Д/гра «Що можна придбати за гроші, а що ні?»

В ихователь. Малята, а ви знаєте, що таке послуги?

Послуги - це робота, яку виконують люди, щоб нам з вами було краще жити. Існують різні установи. Вони виконують послуги, якими ми користуємося. Наведіть приклади.

Наприклад, в перукарні нічого не продають, там нас стрижуть, миють голову, фарбують волосся - це послуги, якими ми з вами користуємося.

Ремонт в квартирі, ремонт апаратури, телефонні розмови, смс повідомлення, послуги довідкової служби, оголошення в газету, на радіо, на телебачення. Послуги можуть бути платними і безкоштовними.

Щоб задовольнити свої і ваші потреби, батьки платять гроші.

Робота в парах.

Вихователь: Помістіть на верхню сходинку те, на що потрібно витратити гроші в першу чергу, на нижню - те, що може почекати.

(Оплата за квартиру, за д/садок, солодощі, продукти, атракціони, одяг, іграшки, ліки)

Висновок: буває так, що бажань багато, а грошові можливості батьків не дозволяють виконати ці бажання, тому ви повинні пам'ятати про це, коли звертаєтеся до батьків з проханням щось купити. Спочатку купують те, що необхідно, а вже потім те, що хочеться.

Щоб узагальнити і закріпити отримані знання, пропоную вам переглянути мультик, який нам пропонує Афлатунчик про поведінку деяких дітей у крамниці.

Вихователь: Як ви гадаєте, хто з малят поводився у крамниці чемно, з розумінням до можливостей батьків. А хто ні?

  • А як ви вдома можете допомогти батькам заощадити гроші?

(Економити воду, світло, зробити щось потрібне для дому своїми руками).

Прислів'я:

- Бережливість — краще прибутку.

- Копійка гривну береже.

- Хлібу - міра, слову - віра, грошам - рахунок.

Підсумок.

Вихователь: Діти, сьогодні ми дізналися з вами, що у кожного з нас є свої потреби в їжі, воді, теплі, потреби в спілкуванні. Але ще кожній людині необхідна увага друзів. Давайте подаруємо усмішку один одному, щоб у вас протягом всього дня був гарний настрій.

  • Що ви сьогодні нового дізналися?

  • Яке завдання для вас було найважчим?

  • За кого ви сьогодні пораділи?

  • Що ви сьогодні зрозуміли?

  • Малята, Афлатунчик дуже задоволений, як ви добре виконали всі завдання. Він прощається з вами до наступного заняття.

  • Діти, багато хто з вас користуються комп'ютером і знає, що таке смайлик?

  • Якщо вам сподобалося заняття і ви дізналися щось нове, цікаве, намалюйте усміхнений смайлик, якщо було нецікаво і багато незрозумілого, то сумний смайлик.

Підсумок: Що таке потреба? (необхідність у чому-небудь, бажання мати що-небудь).

  • У чи всіх потреби однакові? (Ні). Наведіть приклади

  • Чи є потреби обмеженими і чому? (Ні. Вони постійно зростають).

  • Чи можна задовольнити всі потреби? (Ні. Потреби безмежні)





«Що таке потреби? Які бувають потреби?»

Пишна Т.О., вихователь закладу дошкільної

освіти

Мета: закріпити уявлення дітей про економічну категорію «потреби»; продовжувати формувати в дітей уявлення про те, що необхідно в різних ситуаціях самій дитині, близьким людям; учити виділяти першочергові потреби (їжа, вода, повітря, житло, одяг, взуття, безпека тощо). Розвивати економічне мислення на основі використання ігрових ситуацій. Виховувати повагу до людей-трудівників.

Матеріал: іграшка Афлатунчик, кольорові олівці, загадки, віршована казка «Зайчикова хатка», малюки до теми «Дикі тварини», вірші Г.Демченко «Білочка» та К.Перелісної «Зайчик».

Попередня робота: перегляд відео презентації «Що таке потреби», «Потреби моєї родини»

Хід заняття

О рганізаційний момент.

Афлатунчик: Я усіх дітей гукаю,
Та до себе закликаю!
Будемо ми разом грати, 
Заняття час вже починати.

Повідомлення теми та мети заняття

Вихователь: Діти, давайте разом із Афлатунчиком пригадаємо, що таке потреби? Вірно, людина прагне задовольнити якнайбільше своїх потреб. На задоволення потреб впливає рівень життя, стан здоров'я, вік людини, клімат, в якому вона проживає. Існують потреби, без яких людина не може жити. Ознайомитися з такими потребами нам допоможуть наші давні лісові друзі. А хто саме, ви дізнаєтесь, відгадавши загадки:

Червонясту шубку має,

По гілках вона стрибає,

Хоч мала сама на зріст,

Та великий має хвіст,

Як намисто оченята.

Хто це? Спробуй відгадати. (Білка).


Звірок маленький,

Взимку біленький.

По полях стрибає,

В кущах спочиває. (Зайчик).

Потреба у житлі.

— Їжачок та його друзі мешкають у красивому зе­леному лісі. Це їхній дім. Вони завжди допомагають один одному.

Читання вірша «Зайчикова хатка»

Бесіда за змістом.

- Хто будував собі хатку? Які лісові друзі йому допомагали?

- Для чого, на вашу думку, лісові мешканці допомагали зайчикові побудувати хатку?

Висновок: Звірі допомагали зайчикові задовольнити потребу у житлі.

Бесіда.

— Як ви думаєте, чи зручно було зайчикові жити в такій хатці?

— Яким повинно бути житло?

- Пригадаймо, де живуть лісові мешканці? (Бе­сіда за малюнками).

- Де живуть люди?

Фізкультхвилинка.

Сірі зайчики маленькі,

Вушка у них довгенькі.

В лісі грались, веселились,

Працювати вже втомились.

А щоб добре працювати,

Треба трішки пострибати.

Відпочили, розім'ялись —

Й до роботи знову взялись.

Потреба у безпеці.

Вихователь: За допомогою своїх хатинок звірі та люди задовольняють потребу у безпеці.

- Чому звірі ховаються у своїх домівках?

Читання вірша К.Перелісної «Зайчик».

- Від кого може ховатися зайчик у кущах?

- Поміркуйте, чи тільки добрі друзі оточують зайчика в лісі?

- Як рятується зайчик від своїх ворогів?

- Як рятується від своїх ворогів їжачок?

- Що може загрожувати людині?

Потреба в їжі.

Чим харчується їжачок?

Робота над віршем Г.Демченко «Білочка»

- За допомогою чого білочка задовольняє потре­бу в їжі? А в житлі?

- Підкресліть потрібні слова в тексті.

- Поміркуйте, що їдять люди?

Робота в парах.

Виберіть та розма­люйте продукти, які можуть вживати в їжу люди  

Підсумок заняття. Мікрофон. «Незакінчені речення»

  • На занятті мені було цікаво …

  • Потреби це

  • На занятті мені було складно…..

  • Я хочу порадіти за…

«Потреби головні і другорядні»

Пишна Т.О., вихователь закладу дошкільної

освіти

Мета: Розширювати знання дітей про потреби в житті людей і тварин. Продовжувати вчити розрізняти потреби головні та другорядні, матеріальні та нематеріальні, корисні та шкідливі. Розвивати спостережливість, уяву, кмітливість. Виховувати любов до природи, допитливість.

Матеріал: іграшка Афлатунчик, ілюстрації з зображенням лісових звірів, загадки, кольо­рові олівці.

Хід заняття 

Організація дітей:

Вушка прислухайтесь,

Очки - придивляйтесь,

Носик - глибше дихай,

Ротик - посміхнись.

Спинки розправляйтесь,

Ручки піднімайтесь,

Нумо до роботи

Дружно всі взялись!

Повідомлення теми та мети заняття.

Стук в двері. Заходить Афлатунчик, вітається з дітьми.

Вихователь: Діти, Афлатунчик нам щось приніс. Що це? (скринька)

- Давайте відкриємо її та подивимося, що там.

(дістає картинку люди та різні предметні картки, діти називають)

  • Як ви гадаєте, що це? Вірно це потреби людини.

Розповідь вихователя з елементами бесіди.

- Що таке потреби?

- Які потреби ви знаєте?

- Які потреби ви вважаєте корисними, а які — шкідливими?

- Розгляньте малюнки та вкажіть на шкідливі потреби.

Читання казки «Хто корисніший»

- Яку потребу задовольняє людина, використо­вуючи вовну вівці?

- Чому, на твою думку, для людини одяг важли­віший від смачного та корисного меду?

— Без чого не може прожити людина?

Розповідь вихователя: Люди мають і першочергові, і другорядні потре­би. Потреби у їжі, житлі та одязі — головні (першо­чергові) потреби. Без них людина не може жити, тому намагається задовольнити у першу чергу. Всі інші потреби - другорядні.

Звірята мають тільки першочергові потреби.

Робота в підгрупах. Афлатунчик нам пропонує виконати завдання:

На столах лежать картинки. Виберіть окремо, які нале­жать до першочергових – І підгрупа, а які — до другорядних, ІІ підгрупа, потреб: одяг, комп'ютер, взуття, житло, телевізор, зошит, пенал, мікрохвильова піч, відеокамера, фото­апарат, меблі, портфель, холодильник, праска.

Фізкультхвилинка.

Травичка низенько-низенько,

Дерева високо-високо.

Вітер дерева колише, гойдає,

То вправо, то вліво нахиляє,

То вперед, то назад.

Пташки летять, відлітають.

А діти тихенько за парти сідають.

Читання вірша «Білочка восени»

- За допомогою чого білочка задовольняє потре­бу у їжі та житлі?

- Люди, звірі не можуть жити без вірних друзів. Під час спілкування з друзями вони за­довольняють соціальні потреби. Людина прагне задовольнити якнайбільше своїх потреб. Чим різ­номанітніші потреби людини, тим багатший її внутрішній світ. Потреби, які ми задовольняємо за допомогою речей, — це матеріальні потреби. Вони роблять життя людини зручним і комфортним.

Крім матеріальних потреб, у людей виникають потреби в освіті, художній творчості, в медичному обслуговуванні, у відпочинку, у вільному часі.

Кращою, творчою, розумнішою, духовно багатшою роблять людину духовні потреби. 

Вихователь: А давайте назвемо для Афлатунчика, які ви знаєте духовні потреби:

  • Потреба в освіті

  • Потреба в творчості

  • Потреба у відвідуванні театру, цирку, концертів

Вихователь: які ви знаєте матеріальні потреби

  • Потреба в одязі

  • Потреба в їжі

  • Потреба в житлі та предметах побуту

Підсумок заняття.

Вихователь: Чим ми сьогодні займалися? 
- Що сподобалося найбільше? 

  • Що нового ви сьогодні дізналися? А ти про що нове дізнався, Афлатунчику.

Вихователь допомагає дітям підсумувати отримані знання про потреби та їх види. Афлатунчик дякує за цікаве заняття, прощається з дітьми.

«Коробка Афлатуна»

Пишна Т.О., вихователь закладу дошкільної

освіти

М ета: вчити дітей ділити альбомний аркуш на 16 клітинок шляхом згинання, згладжуючи згини, закріпити вміння правильно склеювати деталі удосконалювати дрібну моторику пальців; збагачувати уявлення малят про предметний світ; підтримувати прагнення малюків бути вправними та вмілими, отримувати задоволення від конструктивної творчості.

Матеріал: різнокольоровий папір, різний покидьковий матеріал, клей, картонні коробочки різного розміру, ножиці, серветки, пензлі, підставки для пензлів, МР3 аудіозапису пісні Афлатунчика, спокійна мелодія.

Хід заняття

Мотивація заняття. Звучить аудіо запис «Пісня Афлатунчика»

Стук, в гості приходить Афлатун, у нього в руках красива коробочка (пропонує дітям розглянути її)

Вихователь звертає увагу на коробочку, запитує:

  • Афлатунчик, що це у тебе?

  • А навіщо тобі ця коробочка? (Афлатунчик розповідає, що він туди збирає «цінні» для себе речі)

Вихователь: діти, а що ви любите найбільше? Що для вас є цінним?

  • Ви хочете, щоб і у вас була така коробочка.

  • Афлатунчик, розповіси нам, як її зробити?

Афлатун послідовно показує дітям покрокове створення коробки, нагадує про обережність під час користування ножицями.

Фізкультхвилинка – веселинка

Вушка прислухайтесь,

Очки – придивляйтесь,

Носик – глибше дихай,

Ротик – посміхнись.

Спинки розправляйтесь,

Ручки піднімайтесь,

пальчики розминайте.

Нумо до роботи

Дружно всі взялись!

Самостійна робота дітей.

Афлатун пропонує малятам прикрасити коробку різними знайденими матеріалами або нарізаними смужками журнальних сторінок або кольорового паперу, різним покидьковим матеріалом, обклеївши її навколо. Заохочує дітей на створення якомога більш яскравою і привабливою коробки.

Щоб кожен запам’ятав свою коробочку, запропонувати дітям з вирізаних завчасно літер наклеїти своє ім’я – Д/гра «Моє ім’я».

Вихователь звертає увагу на неповторність кожної коробочки.

Підсумок: Наші коробочки для подорожей будуть зберігати пам'ять про те, що ми робили на заняттях, місцем, куди будуть складатися малюнки та поробки, які будуть нагадувати про подорожі з нашим другом Афлатуном.

Афлатун дуже задоволений, дякує та прощається з малятами до наступної зустрічі.

«Подорож з Афлатуном до країни Економії».

Пишна Т.О., вихователь закладу дошкільної

освіти

Мета: дати дітям початкові відомості про економіку на конкретних прикладах, показати економічне використання часу, тепла, води; виховувати дбайливе ставлення до навколишніх предметів; корекція моторики рук, аналіко-синтетична діяльність, зорово-слухового сприйняття, корекція рухової активності. Виховувати економність, бережливість, хазяйновитість.

Хід заняття

Вихователь: Доброго дня, малята! Ми з вами багато займалися, а зараз прийшов час відправитися у подорож. (Чути дивні звуки) Цікаво, хто це?

Так, це наш друг Афлатун, він також бажає подорожувати з нами.

Вихователь: А тому підтягнулися, один одному посміхнулися,

            Залишили зараз і відразу

            В групі всі свої прокази!

            Та вирушаємо в цікаву подорож.

Навколо себе обернись, в Королівстві опинись. Це чарівне Королівство і називається воно Економіка.

А ви хочете там побувати? Для того, щоб потрапити туди, необхідно провести економічну розминку. Готові? Я говоритиму слова, а ви будете називати слова «навпаки».

Економічна розминка:

Дорого – дешево; доход – витрата; покупець – продавець; добро – зло; добре – погано; експорт – імпорт; працелюбний – ледачий. (Після розминки діти проходять і сідають на килимі.)

Вихователь: Діти, а ви знаєте, що таке економіка? (Ні) Хто ж нам допоможе?

Афлатун: Я вам допоможу. Економіка - це ціла наука, економіка – наука про господарювання за правилами. Цю науку повинні вивчати і дорослі, і діти. Дитина – для того, щоб стежити за своїми речами (іграшками, одягом, книжками). Скажіть, а у вас є власні речі? Як ви поводитеся зі своїми речами?

Д/гра «Два портфеля» (в одному портфелі речі складені охайно, а в другому брудні, пом'яті) Діти визначають господар якого портфеля добре стежить за своїми речами.

Вихователь: А щоб подорожувати далі, треба відгадати економічні загадки. Ви готові?

Щоб продукти споживати,

У сукнях модних хизуватися,

Щоб смачно їсти і пити

Потрібно все це ... (купити)

Вгадайте, як-то зветься,

Що за гроші продається.

Це не чудовий дар,

У магазині то ... (товар)

Щоб товар купити,

Треба гаманець відкрити

Там щось таке є

Що купувати змогу дає… (гроші)

Вихователь: Молодці, малята, добре впоралися с завданням. Подорожуємо далі…

Афлатун звертає увагу на красивий акваріум.

Афлатун: Діти, а що це за дивні створіння, які мешкають у воді? (Риби)

- Що потрібно рибам, щоб вони так щасливо жили?

- А що повинен робити людина, щоб вода була чистою в акваріумі і в усіх річках вашої планети. А ви в садочку і вдома, що можемо зробити, як повинні берегти воду і коли? Скажіть, хто вже здогадався. Економити - це що треба робити? ... Треба дбайливо витрачати воду вмиваючись, перучи і навіть коли п'єш. На нашій планеті про це знають усі.

Афлатун: Економити - дбайливо витрачати можна все і навіть простір-місце навколо себе. Ви засиділися, зараз будемо грати і берегти простір.

Гра «Струмочок».

Вихователь: Діти, ми вже назвали, що можна дбайливо витрачати воду, простір, а що ще можна економити? .. Світло - як його економити?.

Ось зараз відгадайте загадки. Тут предмети, пов'язані з електрикою.

Всю білизну позбирає

І старанно покупає.

Буде знову вся чистенька,

Незабруднена, гарненька. (пральна машина)

***

Зробить гарними гардини,

Сукні, светрики, кофтини.

Всі їх складочки знайде!

Розізлиться – пара йде!.. (праска)

***

Суп, морозиво, ковбаси,

Сало, м’ясо, яйця, кваси...

Все в животику ховає

І свіженьким зберігає. (холодильник)

***

Де кого нагородили,

Де супутник запустили,

Фільми, казочки, новини

Він транслює щохвилини. (телевізор)

***

Сміття все попідбирає

І пилинки позбирає

Наш надійний помічник,

Працьовитий робітник. (пилосос)

***

Функцій в нього є чимало:

Перемеле м'ясо й сало,

Може моркву покришити,

Свіжий сік для нас зробити. (кухонний комбайн)

***

Розморожувати вміє,

Що потрібно – розігріє.

Піцу зробить за хвилину,

Нагодує всю родину. (мікрохвильова піч)

Вихователь: Як же треба економно використовувати всі ці речі? Чи можна цими приладами користуватися без дорослих?. Чому?

Д/гра «Підбери картинки» (економне та не економне використання електроприладів)

Підсумок вихователя (доповнити відповіді дітей).

Афлатун: Які ви розумні, малята, багато всього знаєте знаєте.

Фізхвилинка

Афлатун: А ще можна економити тепло в будинку? (Обклеювати вікна, закривати двері, кватирки, топити)

Вихователь: Ми сьогодні з вами розібралися, що економіка - це дбайливе використання всього, що тебе оточує і тоді сонце буде ясним, а життя прекрасним. Давайте ми з вами складемо слова «Економіка» з великих букв на згадку про нашу подорож. (Діти збирають з великих букв слово.)

Вихователь: А зараз навколо себе обернись, у садочку опинись.

Давайте ще раз проигадаємо де ми подорожували і про що дізналися.

Гра – узагальнення «Усе це економіка».

Правила гри. Вихователь пропонує дітям усно визначити, чи є названі поняття предметом вивчення економіки. Відповідає дитина, що отримала м’ячик від вихователя (гроші – так, це стосується економіки; товар – так, вода, електрика, тепло, речі…).

кономічні пазли «Складові економіки».

Правила гри. Вихователь показує картки із зображенням різних предметів, а діти повинні визначити, чи відноситься предмет до вивчення економіки.

Скарбничка – так. Гроші – так. Квітка – ні (а якщо квітка з ціною, то так).

Підсумок заняття.

«Ярмарок Афлатуна»

(для дітей та батьків)

П ишна Т.О., вихователь закладу дошкільної

освіти

Мета: розширити знання дітей про ярмарок як один з різновидів місця, де торгують товарами; розвинути уміння користуватися грошима як засобом оплати за товар; сприяти гарному настрою, бажанню грати разом.

Матеріал: столи з товарами, костюм Aфлатуна, іграшки афлатунчики, гроші – монетки Афлатона, квитки для лотереї, призи.

Хід заняття-розваги:

Вихователь вітає гостей у залі.

Добрий день, вітаєм вас!

Малі й дорослі, посміхайтесь!

Байдужими не залишайтесь,

Чекають вас веселий сміх,

Пісні і танці завзяті,

Запрошуємо всіх на ярмарок Афлатуна, на свято!

– Сьогодні вашій увазі представлені різні товари: різні поробки, які ми виготовили самі, а гроші – це монетки Афлатуна. Усі товари в нас для вас за найнижчими цінами, а продають їх найуважніші, найпривабливіші продавці.

Продавці:

  • Ой, ну що ж ми стоїмо? Ярмарок уже відкрився, а в нас ніхто нічого не купує.

  • Давайте голосно пропонуватимемо свій товар покупцям.

Продавці рекламують свій товар.

  • Увага! Увага! Спішіть, поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте.

На ярмарку нашім веселім, багатім

На будь-який смак щось можна придбати.

Тут речі умільців ні з чим незрівнянні:

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

  • Кружки, ложки розписні,

К ерамічні, глиняні.

Обереги для будинку,

  • Забавлянки для дитинки.

Амулети про запас,

Лиш сьогодні, лиш для вас!

Знижки, акції дивіться,

Швидше, швидше, не баріться!

  • А я іграшки продаю і не дорого візьму!

А коли буде потреба, так і зменшити зможу!

  • Продукція наша відома всюди

Великому, а головне малому люду:

Краще від наших робіт немає, об’їздь хоч весь світ!

Вихователь запрошує дітей та батьків купувати товар, при цьому пропонує торгуватися, щоб вистачило грошей на придбання більшої кількості товару.

Пісня-танок «Ой, там, на веселім базарі»

Продавці:

Ми славно потрудилися.

Ми ні хвилини не лінувалися.

Тепер доход рахувати почнемо разом з Афлатуном, надлишки в банк ми віднесемо.

Вихователь: Усі зараз із покупками, ніхто порожнім з ярмарку не піде. Справі час, розвагам година, купив товар, пускайся в танок.

Діти виконують танець разом з Афлатуном.

Вихователь оголошує дітям про те, що на ярмарку проходить презентація товару. Пропонує пограти в гру «Реклама»

Діти діляться на команди (можна за бажанням залучити і батьків дітей), кожна команда вибирає будь-який товар і придумують до нього свою рекламу, за краще рекламування свого товару команда отримує грошову винагороду – афлатончиками.

Вихователь: Афлатунчику, а ти з наєш, що на на ярмарку не тільки товар продають, а й веселяться, змагаються.

Д/ гра «Лотерея»

Дітям роздають квитки, потім крутиться барабан з кулями й оголошується номер квитка, на який «випав» виграш. Діти порівнюють номери квитків з номерами на табло. Лотерея безпрограшна.

Вихователь звертає увагу дітей на те, що ярмарок – це не тільки прибуток для країни, покупки для покупців, але й культурний центр. На ярмарках виступає багато відомих артистів.

Діти співають пісню, виконують танець.

На доброму ярмарку ми побували, одні продавали, другі купували!

Співали, сміялись та й жартували, гарні таночки вам танцювали!

З гарною піснею, по цьому повертаємось додому!

Я і моя сім'я: турбота про людей, яких ми любимо.

тема: «Піклування про здоров’я в сім’ї»

Безуглова М.Г., вихователь закладу дошкільної освіти

Мета: знайомити дітей з поняттям «сім’я», розширити уявлення про сім’ю, розповісти дітям, як члени родини піклуються про здоров’я; розвивати вміння піклуватися про здоров’я родини, розвивати мислення мовлення, увагу, пам’ять , спостережливість; виховувати повагу до старших членів сім’ї.

Обладнання: комп’ютер, презентація, картки, матеріали до дидактичних ігор, мікрофон, вірш О. Журливої «Маленька помічниця», прислів’я, загадки, сюжетні картинки про сім’ю.

Хід заняття

Привітання:

Сонце встало – запалало,

І дітей всіх привітало…

Доброго ранку, сонечко!

Доброго ранку, діточки!

Доброго ранку, квіточки!

Хай цвіте лужочок

І шумить гайочок…

Хай блищить ставочок…

Хай щебечуть пташечки,

Повзають комашечки…

Хай сміються діточки!

Доброго ранку ВСІМ!

На уроці підсумковім

Треба дружно працювати,

Щоб змогли на всі питання

Повні відповіді дати.

В ихователь: Малята, до нас у гості прийшов Афлатунчик, давайте йому розповімо про свою сім’ю, як члени сім'ї піклуються про здоров'я одне одного, розповімо я ми допомагаємо чле­нам родини, дбаємо про здоров'я рідних, слухаємося старших.

Вихователь пропонує поглянути дітям на екран: демонструє дітям будь-яке зображення сім'ї: фотографію, картину, малюнок тощо.

Що тут зображено? (Сім'я)

— Як ви здогадалися, що це сім'я?

— З кого складається сім'я?

Вихователь розповідає дітям про значення слова сім'я: це сім Я — дві ба­бусі, два дідуся, тато, мама і дитина. Це лише історія самого слова сім'я, а насправді склад сім'ї може бути іншим. Сім'ї — вони, як люди: всі різні.

Д/вправа «Мікрофон»

— Чи велика у вас сім'я?

— Назвіть членів своєї сім'ї.

— Чи дружна ваша сім'я?

Висновок: Сім'я — це найдорожчі люди, які тебе оточують. Умо­вами благополучного існування сім'ї є турбота і піклування одне про одного, любов, самопожертва, виконання своїх обов'язків.

Читання й обговорення вірша 0. Журливої «Маленька помічниця»

Хоч на зріст я ще маленька, В мене й кіска ще тоненька,

Та робити дещо вмію — Ось тарілочку помию,

Ось кімнату замітаю, Вранці квіти поливаю.

Всього я навчусь, Бо роботи не боюсь.

Я матусі помагаю: Пил із меблів витираю.

А як вариться обід, Підготую все як слід.

Принесу з комори мамі капустинку з бурячками.

Як прийде татусь з роботи, То поставлю йому воду,

Мило й щіточку подам. Ну, а вмиється він сам.

Бесіда за змістом вірша:

  • Чи сподобалася вам дівчинка Оля — героїня вірша?

  • Якщо так — поплескайте в долоні.

  • Чим саме вона вам сподобалася?

  • Чи приємно було б вам зустрітися з такою маленькою госпо­динею? Якщо так — поплескайте в долоні.

  • Хотіли б ви стати такими помічниками, як вона? Якщо так — поплескайте в долоні.

  • Кого з вас удома називають маленьким помічником (поміч­ницею)?

  • Чи приємно вам, коли вас так називають?

  • Що ви для цього робите?

Висновок: діти можуть

  • допомагати мамі на кухні;

  • допомагати у прибиранні квартири;

  • піклуватися про молодших братиків і сестричок;

  • доглядати за домашніми улюбленцями і квітами;

  • робити приємні сюрпризи;

  • створювати гарний настрій у сім'ї;

  • якими є ваші обов'язки у родині?

  • Про кого ви піклуєтеся?

Д/гра «Хто працює, а хто ледарює»

Фізкультхвилинка

Робота дітей в парах.

Розглянути картинки та дати відповіді на запитання:

— Чи є в тебе дідусь і бабуся?

— Як їх звуть?

— Як ти їм допомагаєш?

— Розкажи про те, чого навчили тебе дідусь чи бабця.

— Чи є у тебе прабабця і прадідусі? Що ти про них знаєш?

— Як ти про них піклуєшся?

Висновок: У кожній сім'ї дбають і піклуються одне про одного. І особ­лива турбота — дітям і людям похилого віку

Робота над загадкою

Ішло дві матері і дві дочки.

Знайшли три яблука.

Всім буде по одному.

Як вони поділилися?

(Баба, дочка, онука)

Гра «Що робили не скажемо, що робили покажемо»

Вихователь пропонує дітям показати (пантомімою), як він виконує якусь хатню роботу (замітає підлогу, миє вікна...). Діти по черзі показують, а всі решта відгадують. Далі вчи­тель пропонує всім дітям показати, як вони миють посуд, підміта­ють підлогу, витирають пил, поливають квіти тощо.

Якщо діти не зможуть самі придумати завдання для пантоміми, то можна підказати їм можливі варіанти (наприклад: поливати квіти, застеляти ліжко, мити підлогу, прати, складати речі, мити посуд, витирати пил тощо).

Вихователь запитує дітей про те, чи вони насправді вдома миють посуд, витирають пил тощо?

  • Чому вони це роблять? (Щоб в кімнаті було чисто, щоб особисті речі мали охайний вигляд, квіти не заги­нули; щоб допомогти мамі, татові, бабусі, дідусеві, братику, сес­тричці тощо.)

Д/гра «Продовж речення»

  • Вдома завжди зі мною гратиметься...

  • На мої запитання завжди відповість...

  • Завжди допоможе виконати завдання...

  • Завжди приготує смачну їжу...

  • Завжди зберігає мої секрети...

Висновок: Батьки забезпечують вас усім необхідним для життя: харчу­ванням, одягом, шкільним приладдям, дбають про ваше здоров'я, вчать вас бути вихованими і розумними. Діти повинні бути вдяч­ними батькам і слухатися їх.

Д/ вправа «Склади правила поведінки у сім'ї»

— Зафарбуйте кружечки біля правил, які ви виконуєте. Допов­ніть ці правила.

Картка 2.

  • До всіх у сім'ї я уважний і ласкавий.

  • Не завдаю прикрощів родичам.

  • Кажу тільки правду.

  • У дружній сім'ї дбають про здоров'я. Ваше здоров'я залежить також від здоров'я ваших рідних та родинних звичаїв.

  • Чи є тради­ції у вашій сім'ї? Розкажіть, які саме?

Робота над прислів'ям: Здоров'я дитини — багатство родини.

Підсумок заняття.

Вихователь: Афлатунчику, то ти зрозумів, як члени сім'ї піклуються про здоров'я одне одного, допомагають один одному, дбають про здоров'я рідних тощо.

А давайте ще раз пригадаємо, про що ми сьогодні говорили?

Що людині дає сім'я ? (Любов, піклування, турботу одне про одного, радість, спокій тощо)

— Як ви почуваєтеся у родинному колі?

— Якими мають бути стосунки між членами родини?

— Яку сім'ю можна назвати дружною?

— Про кого особливо турбуються у сім'ї?

— Як першокласник може піклуватися про здоров'я своєї сім'ї?

— Про кого ви піклуєтеся?

— Яку домашню роботу виконують ваші матусі?

— Яку домашню роботу виконують ваші татусі?

— Яку роботу вони роблять разом?

— Як тато допомагає мамі, а мама — йому?

— А чи є якась домашня робота, яку виконуєте тільки ви?

— Чи приємно батькам отримувати вашу допомогу?

тема: «Я знаю як бути здоровим»

Безуглова М.Г., вихователь закладу дошкільної освіти

М ета: продовжувати знайомити дітей з різними видами рухової активності, розкрити значення фізичних вправ для здоров’я людини, розучити вправи для ранкової зарядки; розвивати прагнення займатися фізкультурою і спортом; формувати навички комунікації і групової роботи; виховувати організованість, дисциплінованість, створити дружню атмосферу.

Матеріал: малюнок баскетбольного кільця, паперові м’ячики, картон для стін «Будинку здоров’я», віконця з написами видів рухової активності, картки зі словами для групової роботи, таблиця «Комплекс вправ для ранкової зарядки», мультимедійний супровід: мультфільм «Азбука здоров’я. Кому потрібна зарядка?», презентація «Рух - основа здорового життя», пісня «Разом краще» (серія «Піснезнайка»)

Хід заняття

Вихователь: Сьогодні у нас в гостях наш друг…. (Афлатунчик)

Афлатунчик: Добрий день, діти, я хочу побачити ваші посмішки. На попередньому занятті ми з вами домовились виконувати правила. Чи вдається вам їх дотримуватись? А давайте перевіримо, пограємо в гру «Починаємо так: «Я дотримуюсь правила «Бути позитивною». А ти?»

  • Я дотримуюся правила «Бути доброзичливим». А ти?

  • Я дотримуюся правила «Приходити вчасно». А ти?

  • Я дотримуюся правила «Говорити по черзі». А ти?

  • Я дотримуюся правила «Тут і тепер». А ти?

  • Я дотримуюся правила «Кожна думка має автора». А ти?

  • Я дотримуюся правила «Бути толерантним». А ти?

  • Я дотримуюся правила «Зберігати таємниці».

Діти по черзі виражають свою думку

Афлатунчик: Всі ви молодці. Правила знаєте і дотримуєтесь.

Афлатунчик: У мене в руках м’ячик. Ми будемо передавати його по колу і продовжувати речення. Починаємо з мене: «Я Афлатунчик. Щоб бути здоровим, я правильно харчуюсь». А ти?

Діти:

  • Я Артем. Щоб бути здоровим, я роблю ранкову зарядку. А ти?

  • Я Альона. Щоб бути здоровою, я дотримуюся режиму дня. А ти?

  • Я Денис. Щоб бути здоровим, я загартовуюсь. А ти?

Втихователь:Ми всі піклуємося про своє здоров’я, то ж давайте собі поаплодуємо.

Вихователь:Афлатунчик нам приніс картинки, розглянувши їх ми здогадаємося про що ми сьогодні з вами будемо говорити? (про зарядку, про фізкультуру, про спорт, про рух)

Вихователь: Отже, ми дізнаємося про значення фізкультури, фізичних вправ для здоров’я людини, ознайомимось з різними видами рухової активності, вивчимо комплекс вправ ранкової гімнастики. І сьогодні ми з вами постараємося довести, що займатися фізкультурою – це корисно. Перед вами на малюнку зображено баскетбольне кільце. А ось у цій коробочці – різноманітні паперові м’ячики. Зараз кожен із вас візьме м’ячик, який йому найбільше сподобався і прикріпить біля кільця. А в кінці заняття, коли очікування ваші здійсняться, ви переконаєтеся, що займатися фізкультурою – це корисно, то свій м’ячик ви вкинете у кільце.

Вихователь: Кого ви бачите на фото?

  • Тварин.

  • Що вони роблять? (Чайка летить. Зайчик стрибає. Кінь біжить)

Висновок:Людина теж не може жити без руху. Вона ходить, бігає, виконує різноманітну роботу.

Вихователь: Рухова активність забезпечує повноцінний ріст і розвиток, сприяє зміцненню здоров’я і запобігає виникненню хвороб. Якщо людина мало рухається, то стає млявою, слабкою, часто хворіє. Тому більше рухайся: ходи, бігай, плавай, танцюй, катайся на санчатах, велосипеді, роликах, на ковзанах і лижах, виконуй фізичну роботу.

  • Навіщо людині багато рухатися?

  • Щоб бути здоровим.

  • Щоб повноцінно рости і розвиватися.

  • Щоб не хворіти.

Вихователь: Подивіться на монітор та скажіть, що треба робити, щоб рости сильним, спритним, бути бадьорим та енергійним, мати гарний настрій?

  • Плавати.

  • Допомагати батькам.

  • Робити зарядку.

  • Грати в футбол.

  • Скакати на скакалці.

  • Бігати.

Висновок:

  • Щоб розвиватись, потрібно рухатись.

  • Ми ходимо, бігаємо, сидимо, виконуємо різноманітні рухи завдяки м’язам.

  • Щоб бути сильним, спритним, витривалим треба розвивати м’язи.

  • Щоб м’язи добре розвивались, в режимі дня треба передбачити якомога більшу рухову активність.

Д/вправа «Будинок здоров’я».

Вихователь: Афлатунчик, а зараз тобі разом з дітьми пропоную побудувати «Будинок здоров’я». Але спочатку об’єднаємося у групи: «Вдома», «В дитячому садочку», «На прогулянці».

Кожна група повинна буде розповісти, якими видами рухової активності можна займатися вдома, в дитячому садку, на прогулянці.

Вихователь роздає дітям 3 аркуші картону для поверхів,назви поверхів: «Вдома», «В школі», «Після школи», стікери у вигляді віконечок з картинками видів рухової активності: фізична праця, ранкова зарядка, фізкультхвилинки, рухливі ігри, зарядка, заняття з фізкультури, заняття танцями, ігри і розваги на свіжому повітрі.

Вихователь: Аркуш картону – це ваш поверх. Що обов’язково повинно бути на кожному поверсі?

  • Віконечка.

  • У мене на столі розкладені віконечка з картинками різних видів рухової активності.Кожна група повинна взяти тільки ті віконечка, які потрібні для їхнього поверху, назвати їх, прикріпити до будиночка і закликати займатися цими видами рухової активності.

Фізкультхивилинка. Афлатунчик, пропонуємо тобі з нами трішки відпочити.

Під фрагмент пісні «Разом краще» з посібника «Чарівний світ чисел» (серія «Піснезнайка») діти роблять фізичні вправи.

Як «один» не обернути

А йому самому бути… (Ноги нарізно, руки на пояс. Праву руку підняти доверху, показуючи великий палець)

А «один», і ще «один» –

Вийти мусить «два» завжди. (Руки за спину. Піднятись на носочки, обкрутитись).

«Три» складаєм одинички –

«Три» отримаємо звично. (Ноги нарізно,руки на пояс. Нахили три рази вправо, три рази вліво)

«Два» й «один» – так само «три»: (Ноги нарізно,руки на пояс. Дві руки вперед, нахилитись вперед,руки на пояс)

Добре милом руки три! (Терти долоньку об долоньку)

Знай: «один» – чотири рази –

Це «чотири» буде разом. (Ноги нарізно,руки на пояс. Підняти плечі, опустити)

«Два» та «два» – завжди чотири:

Приберем свої квартири! (Праву руку вгору, ліву вниз. Напівприсід. Зігнути руки,з’єднати пальці за спиною. Випрямитись. Те ж іншою рукою).

«Три» й «один» – ми бачим з вами –

Це «чотири» є так само. (Ноги нарізно,руки на пояс. Три пружинячих нахили вперед, руками торкнутись підлоги. Руки на пояс)

Вихователь: Молодці! Що ви відчули після фізкультхвилинки?

Перегляд мультфільму із серії тітоньки Сови «Азбука здоров’я. Кому потрібна зарядка».

Вихователь: Сподобався вам мультфільм?

  • Що робили всі звірята?

  • Хто не ходив на зарядку?

  • Чому?

  • Чим кролик весь час займався, поки звірята робили різні вправи?

  • Чому Крош не зміг догнати звірят?

  • А чому у нього не вистачило сил?

  • Діти, ви переконались, що зарядка потрібна.

  • А кому ж вона потрібна?

Висновок: Отже, зарядка допомагає зберегти і зміцнити здоров’я.

Відгадування загадок.

Я прокинусь рано – рано,

Разом із сонечком я встану.

І зроблю, як всі малятка,

Ну, звичайно, що … (зарядку).

Дві команди, як у футболі,

Та на крижаному полі,

І дорослих , і дітей

Позбирав на лід … (хокей).

Підсумок заняття: Ось і закінчується наше заняття тренінг. Якщо здійснилися ваші очікування, ви переконалися, що займатися фізкультурою – це корисно, то свій м’ячик вкиньте у баскетбольне кільце.

Зворотній зв’язок:

Вихователь: А зараз давайте проведемо вправу «Ти – молодець!». Кожен з нас по черзі вийде на середину кола і скаже, яким видом рухової активності йому найбільше подобається займатися, а ми всі його похвалимо. Починаємо з мене:

- Я люблю танцювати.

  • Ти – молодець!

  • Я люблю гратися в рухливі ігри на свіжому повітрі.

  • Ти – молодець!

  • Я люблю допомагати батькам на городі.

  • Ти – молодець!

Вихователь: Всі ми молодці! Давайте візьмемось за руки, піднімемо їх вгору і всі разом скажемо: «Займайтеся фізкультурою!»

«Бюджет моєї сім’ї»

Безуглова М.Г., вихователь закладу дошкільної освіти

Мета: дати уявлення про бюджет сім’ї; ознайомити дітей з поняттями «доходи» і 2витрати», їх значенням в житті людини. Особливу увагу звернути на невеликі, але цінні доходи пенсіонерів, студентів, дітей. Виховувати тактовне ставлення одне до одного незалежно від рівня доходів, а також вдумливе ставлення до витрат, ощадливість.

М атеріал: загальний малюнок із зображенням сім’ї; предметні картинки із зображенням кожного члена родини: мами, тата, бабусі, дідуся, старшого брата-студента, сестри-дошкільниці; предметні картинки на синьому картоні із зображенням доходів (гаманець із зарплатнею бабусі, дідусь із грошима, лотерейний квиток, мама й тато на роботі; бабуся й дідусь, які вирощують на дачі садовину й городину для консервуваня); витрати — предметні малюнки на червоному тлі (харчі, проїзний квиток, похід у театр, одяг, меблі, побутова техніка, іграшки тощо); дзвіночок; чарівна торбинка; скарбничка.

Хід заняття

Вихователь: Доброго дня, малята, як ваші справи? В наш садочок прийшла посилка з планети Афлатунія, подивимось, що там (Дістає з торбинки)

Подивіться, який незвичайний будиночок. Як ви думаєте, що це може бути?

Відповіді дітей.

Вихователь. Цей незвичайний будиночок зветься скарбничкою. А для чого потрібні скарбнички?

Діти: У ній можна накопичувати й зберігати гроші.

Вихователь: Коли монетка входить у скарбничку- це дохід або прибуток (прийшла), а коли виходить — це витрати (вийшла).

Але в нашій посилці ще є якісь картинки. Зараз я їх вам роздам.

Як ви думаєте навіщо тут ці картинки?

Відповіді дітей.

Вихователь: У вас на синіх картках зображено доходи сім’ї, а на червоних — витрати. Підійдіть до мене поодинці діти із синіми картками в руках і ми з вами подивимося, звідки ж у наші з вами родини надходять гроші?

Діти з синіми картками по черзі підходять до дошки і разом з вихователем пояснюють намальоване джерело сімейних надходжень та виставляють карточку на дошку.

Підсумок: Прибутками родини можуть бути:

  • заробітна плата;

  • стипендія;

  • пенсія.

Повідомлення вихователя.

Заробітна плата - це прибутки мами, тата, старших сестер чи братів, бабусі та дідуся, якщо вони працюють.

Ваші сестра чи брат, якщо вони навчаються в технікумі, інституті, університеті, отримують стипендію.

Якщо бабуся чи дідусь, які проживають з вами, літні люди і ніде не працюють - вони отримують пенсію.

Як ви гадаєте, чи може мама отримувати пенсію, стипендію?

Діти: Ні.

Вихователь: Чи може старший брат чи сестра отримувати і стипендію, і зарплату? Відповідь дітей.

Вихователь: Так, якщо він чи вона навчається і підробляє.

  • Чи можуть дідусь чи бабуся отримувати і пенсію, і зарплату?

  • Так, якщо вони пенсійного віку, але працюють.

Вихователь. Але окрім таких прибутків, сім’я може отримувати гроші і з інших джерел.

Наприклад, гроші від продажу овочів та фруктів, вирощених на дачі влітку; гроші, отримані як подарунок від рідних та друзів; виграш в лотерею тощо.

  • А для чого сім’ї потрібні гроші? (Щоб задовольнити свої потреби)

Вихователь: Гроші, які знаходяться в розпорядженні сім’ї складають сімейний бюджет. А зараз підійдіть до мене поодинці діти з червоними картками і ми з’ясуємо на що витрачаються сімейні гроші?

Діти з червоними картками по черзі підходять до дошки і разом з вихователем пояснюють, на що витрачаються сімейні гроші та виставляють карточку на дошку.

Вихователь: Потреби бувають різні. Вони залежать від уподобань сім’ї. Одна сім’я витрачає більше грошей на їжу, інша – на одяг. Витрати залежать від того, яка сім’я (велика чи мала), що вона має (квартиру, дачу, машину тощо).

В першу чергу сім’я витрачає гроші на найважливіші потреби. Як ви думаєте - які? (Їжа, одяг, квартира та комунальні платежі, меблі та посуд, господарчі товари, освіта, медицина, транспорт).

Вихователь. А є витрати, від яких можна відмовитись (дорогі іграшки, коштовності, ласощі, подорожі).

Проте буває й так, що для одних людей певні витрати є другорядними, а для інших ті ж самі витрати є першочерговими. Наприклад, якщо взимку у вашій квартирі тепло, то витрати на купівлю обігрівача для вас будуть другорядними, необов’язковими. Якщо ж у вашому будинку холодно, то купівля обігрівача є обов’язковою і необхідною.

Величина витрат сім’ї залежить від розміру сімейного бюджету: чим більше грошей отримують члени сім’ї, тим більше вони можуть витратити. Як, правило, чим більше грошей ми маємо, тим дорожчі речі ми купуєм.

Усі доходи і витрати сім’ї за певний період (місяць, рік) називають бюджетом сім’ї.

В ихователь: Щоб перевірити ваші знання Афлатунчик пропонує пограти в гру «Дохід чи витрати»:

  • Тато отримав зарплату

  • Бабуся виграла у лотерею

  • У Дмитрика порвалася куртка

  • Дідусь продав на базарі яблука з саду

  • Марійка розбила телефон

  • Оленка захворіла

  • Мама отримала премію

  • Сім’я вийшла з дому і не вимкнула світло

  • Андрійко забруднив футболку

Вихователь: Молодці, діти, завдання виконали правильно.

Гра «Плануємо бюджет»

Вихователь. А зараз пропоную вам утворити сім’ї.

Виберіть, хто у вас буде татом, мамою, дітьми і чи буде у вашій родині дідусь або бабуся. А тепер кожен подумайте і намалюйте, яким чином ваш персонаж може приносити дохід своїй родині.

Робота дітей.

Вихователь: А зараз покажіть своїй родині, яким чином ви збираєтесь покращувати сімейний бюджет.

Діти розглядають малюнки доходів.

Вихователь: Кожен з ваших персонажів приніс певний прибуток у сім’ю, і тепер разом ви маєте запланувати, на що буде витрачено ваш сімейний бюджет.

Діти планують на що сім’я витратить зароблені гроші.

Кожен голова уявної сім’ї (батько чи мати) представляє план сімейних витрат.

Вихователь: План витрат якої вважаєте складений найправильніше?

Відповіді дітей.

Вихователь підводить дітей до висновку, що спочатку треба задовольняти першочергові потреби, а потім вже другорядні.

Вихователь: На що найбільше грошей витратила ваша сім’я? Чому?

  • Чи кожного місяця ваша родина витрачає однакову суму грошей?

  • А як ви гадаєте, яким чином кожен з вас може внести в сімейний бюджет додаткові гроші? (Економити воду, електрику, берегти одяг, іграшки, вирощувати овочі на дачі тощо).

Висновок:Діти, сьогодні ми дізналися з вами, що у кожної сім’ї є свій бюджет. Гроші не просто з’являються з банкомату, їх потрібно заробляти та і кількість їх не дуже велика. А стільки всього потрібно батькам купити! Пам’ятаєте про це, коли просите своїх батьків купити вам що-небудь.

«Бюджет сім’ї. Економимо електрику».

Безуглова М.Г., вихователь закладу

дошкільної освіти

Мета: дати уявлення про електрику, її значення в житті людини; закріпити знання дітей про електроприлади, вміння користуватися ними; учити економити електроенергію; виховувати в дітей ощадливість.

Хід заняття

Дітям загадують загадки.

Ось загадка так загадка:

Де поїду - стане гладко.

Тільки пальцем не торкай

Обпечешся, так і знай.

А щоб взять мене тобі,

Маю ручку на горбі. (Праска)


Є цей прилад в кожній хаті.

Що це, можете сказати?

Для матусі серіал і футбол для тата

Може скринька ця чудова

Легко показати! (Телевізор)


Довгий носик, ручку має

Всіх нас чаєм пригощає! (Чайник)

Запитання до дітей:

  • Завдяки чому працюють ці прилади? (Електричному струму)

  • Для чого потрібен електричний струм?

Вихователь пропонує дітям уявити, що буде вдома або в дитячому садку, якщо не стане електрики?

(Не буде світла, не працюватимуть холодильник, телевізор, пральна машина)

Розповідь вихователя. У давні часи, коли люди ще не знали, що таке електрика, вони знаходили різні способи обігрівання житла - топили печі дровами, вугіллям, торфом.

Чим зараз можна обігріти житло? (Електрообігрівачем)

- Якщо раніше для зберігання продуктів використовували погріб, підвал, то зараз...(Холодильник)

- А білизну прали на річці, в кориті, мисці. А тепер це робить...(Пральна машина)

- Щодо таких речей як телевізор, комп'ютер, то вони взагалі з'явилися порівняно недавно.

  • А які види транспорту працюють завдяки електриці? (Трамваї, тролейбуси, тощо)

  • Де ж виробляється електричний струм?

Вихователь пояснює:

- Електричний струм виробляється на різних електростанціях. Теплові електростанції працюють на газу, вугіллі, нафті, торфі. Гідроелектростанції працюють завдяки воді, яка крутить турбіни. Найбільша гідроелектростанція України - Дніпрогес. Пригадайте, де вона розташована? Найпотужніші електростанції - атомні.

Продовжуючи розповідь, вихователь підкреслює, що дуже багато людей працюють, щоб отримати електроенергію. Це і шахтарі, і газовики, нафтовики та багато інших працівників. Чим більше ми споживаємо електроенергії, тим більше потрібно вугілля, газу, нафти. Усе це коштує грошей, і чималих. Ось чому ми повинні якомога економніше споживати електроенергію як вдома, так і в дитячому садку.

Вихователь пропонує дітям ознайомитися з роботою електричного лічильника. Вони спостерігають, які зміни відбуваються в лічильнику: коли світло вимкнено, цифри нерухомі, а коли світло ввімкнено, працюють електроприлади, цифри швидко змінюються. Вихователь разом з дітьми роблять висновок: чим більше електроенергії споживаємо, тим більше доводиться платити за неї.

  • Розкажіть, для чого треба берегти електроенергію?

  • А як ми бережемо електрику її вдома, у дитячому садку? (Розповіді дітей)

Узагальнюючи свої відповіді, діти формулюють правила щодо економії електроенергії:

  • вимикай світло вдень;

  • вимикай телевізор, коли його ніхто не дивиться;

  • не забувай вимикати світло у ванній кімнаті, туалеті, коридорі;

  • чергові в дитячому садку повинні вимикати світло в роздягальні.

(Діти розглядають картинки й визначають ситуації нераціонального використання електроенергії)

Вихователь звертає увагу дітей, що електричний струм може бути дуже небезпечним для життя людини, якщо пору­шувати правила користування електричними приладами.

Діти слухають вірш «Кип'ятильник»

Кип'ятильник увімкни І пожежі не минути!

Скип'ятить тобі води: Кожен прилад електричний

Чи на каву, чи на чай. Для дитини небезпечний.

Ти одне лиш пам'ятай: Щоб біди вам не зазнати,

Без дорослих не вмикай! Без дорослих –

Бо він може спалахнути Не вмикати! Михайло Яцків

Підсумок:

  • Що нового ви сьогодні дізналися?

  • Чому потрібно економити електроенергію?

  • Навіщо вона потрібна і кому?

  • Як треба поводитися з електроприладами, щоб не зазнати біди?

  • Як потрібно поводитися з електрикою, електричними приборами?

Діти розглядають картинки й визначають ситуації, які становлять небезпеку: не вмикати без догляду дорослих, торкатися вимикача лише сухими руками, не бавитися з ввімкненими електричними приладами.

«Житлово-комунальні послуги: вчимося економити змалку»

Сліпченко Л.І., вихователь закладу

дошкільної освіти

М ета: формувати у дітей старшого дошкільного віку основи економічної культури, дати знання про правила економного використання електроенергії, збереження тепла,ощадливого використання води. Підводити дітей до розуміння того, що раціональне використання електроенергії, води, газу заощаджує кошти сім`ї. Виховувати ощадливість.

Матеріал: іграшка Афлатунчик, предметні картинки, презентація «Оціни вчинок»

Хід заняття

У гості до дітей приходить Афлатунчик.

Він засмучений, у нього в руках багато неоплачених квитанцій за житлово-комунальні послуги.

Вихователь: Що з тобою трапилось, дорогий Незнайку? Чому ти такий засмучений?

Афлатунчик: Я прийшов до вас просити про допомогу. Не знаю в чому справа, але в моїй квартирі раптом зникли електроенергія, немає газу і води, відключений телефон та інтернет. Я нічого не ламав,тому не можу зрозуміти,що сталось. У моїй поштовій скринці я знайшов багато ось таких папірців. Але не знаю що це таке. Можливо ви допоможете мені?
Вихователь бере квитанції, дає подивитись дітям.

  • Діти, ви знаєте,що це таке? (Відповіді дітей. Якщо діти вміють читати

доцільно запропонувати прочитати квитанції. Квитанції краще виготовити самому).

Вихователь: Так, звичайно, це квитанції за послуги. Їх, Афлатунчику,потрібно оплачувати щомісяця.

Афлатунчик: Чому я повинен платити за ці папірці? Я нічого не купував. Коли я приходжу до магазину, то купую товари і завжди сплачую за них. А чому я повинен платити за ці папірці? Нічого не розумію…

Вихователь: Діти, давайте спробуємо пояснити Афлатунчику в чому тут справа. Отже, Афлатунчик,слухай уважно. Скажи, насамперед,чи тобі подобається зараз жити у твоїй квартирі без світла, води, газу?

Афлатунчик: Ні, дуже не подобається.

Вихователь: А чи думав ти, що за все це також треба платити?

Афлатунчик: Платити? За що? Коли я купую цукерки,то можу взяти їх в руки, з`їсти. А це? (показує на квитанції).

Вихователь: Діти, як назвати те, за що не хоче сплачувати Афлатунчик?

Діти: Послуги

Вихователь: Вірно,діти, це житлово-комунальні послуги. А щоб краще зрозуміти, що належить до житлово-комунальних послуг,давайте складемо ось цей пазл. Діти складають пазл, кожна частина якого зображає ЖКП, потім називають ці послуги (Подача води,газу,електроенергії, послуги телефонного зв`язку та інтернету, прибирання під`їзду, вивіз сміття…)

Афлатунчик: Що і за все це я повинен платити?

Діти: Так, щомісяця.

Афлатунчик:Але ж на це потрібно так багато грошей. Мені так не подобається.

Вихователь: Давайте поміркуємо разом, чи може Афлатунчик платити менше за ЖКП. Як ви думаєте, що для цього потрібно? Правильно, малята ощадливо використовувати воду, електрику, газ, зберігати тепло в домівках.

Д/ гра «Оціни вчинок»

За допомогою презентації діти оцінюють ситуаціі економно чи ні люди використовують газ, воду, електроенергію.

Вихователь: Молодці, діти,я думаю що Афлатунчик тепер краще розуміє що робити, щоб не оплачувати багато за ЖКП.

Афлатунчик, а давай тепер разом з нами спробуємо скласти правила ощадливості.
У нас є картинки, кожна з яких відповідає одному правилу.

Візьміть кожен по картинці і спробуйте скласти правило.

Правила ощадливості:

  • Добре закручувати крани.

  • Вчасно їх лагодити.

  • Виходячи з кімнати,вимикати світло.

  • Вимикати прилади,якими ніхто не користується.

  • Не вмикати багато приладів одночасно.

  • Щільно зачиняти двері та вікна,коли на вулиці холодно.

  • Вчасно лагодити вікна,двері,утеплювати їх.

  • Не залишати включеним газ без потреби.

Підсумок.

Вихователь: Бачиш, Афлатунчику, ці правила дуже прості. Але, якщо ти дотримуватимешся їх, то зможеш зекономити свої гроші.

Заняття - драматизація «Вчимося бути економними»

Пишна Т.О., вихователь закладу дошкільної

освіти

М ета: формувати у дітей елементарні економічні уявленя, уміння зіставляти свої бажання з можливостями батьків; узагальнити знання про потреби людини, закріпити вміння вирішувати задачі, викладати числовий ряд. Розвивати інтерес до економічної сфери життєдіяльності, вміння передавати характер персонажів у театралізованих іграх. Виховувати ощадливість, бажання брати участь в економії бюджету, виховувати культуру поведінки на занятті, вміння працювати в групах.

Привітання дітей:

Добрий день вам, гості щирі,

Хай живеться вам у мирі.

Хай вам щастя й доля буде!

Не на день і не на рік,

А на довгий, довгий вік

Вихователь:

Знов розвага кличе нас,

Тож збиратися вже час.

Малята, часу не гаймо,

Виставу скоріш починаймо.

Продавець 1:

Увага! Увага!

Спішіть, поспішайте!

Із лісу звірята

Глядіть не минайте.

В крамницю заходьте

Гуртом, поодинці,

Чекають на вас тут

Чудові гостинці

Продавець 2 :

Купуйте моркву добру, соковиту

Вітамінами налиту.

Їсти будете весь час,

Буде добрий зір у вас

Продавець 1:

Якщо купите капусту,

В животі не буде пусто,

Страви різні приготуйте

І знайомих почастуйте

Продавець 2 :

Знають всі дорослі й діти

Як не хочете хворіти

Требі з’їсти цибулину

Від застуди та ангіни

Ведучий :

У лісовій малій крамничці

Там де шишки й горобина,

І смачна солодка диня

Вередують зайченята

І кабанчик й ведмежата

Зайчик :

Мамо, мамо! Хочу грушку,

Хочу меду і пампушку,

Маски, казки і лопатку

І смачненьку шоколадку

Кабанчик :

Хочу я літак і ручку,

І машинку, і липучку

Танк, конячку й мандаринку

І для жолудів корзинку

Ведмедик :

Хочу меду і ожини,

І солодкої малини

Мама Зайчиха:

Ми вам, дітки, пояснили,

Що не все купити в силі

Мама Кабанчика:

А ви таки ж одно:

Хочу то і то, і то!

Ведучий:

Поруч мама Вовченяти

Вусом сірим повела

Мама Вовченяти:

Мені хліба, чаю, м’яти

І меліси три стебла

Вовченя:

Бачу я смачну вітчину:

І цукерки, і ожину.

Хоч і хочу та не буду –

Ми збираєм на машину !

Швидко на машині я

Покатаю білченя

Ведучий:

Плаксуни затихли враз,

Сльози литись перестали,

На Вовчиська повсякчас

Погляди перекидали

Зайчик (Каже Кабанчику):

Уяви, собі, як Вовчик

У авто новім сидить,

Пікавкою всім сигналить,

Світлом заднім миготить!

Кабанчик (Зайчику):

Захотілось, забажалось

І мені нове авто,

Вже не хочу купувати

Із вітрин і то, і то

Ведмедик:

Мамо, мамо та не треба

Ні цукерок, ні морквин

Краще будем економить

На машину і бензин!

Мами звірят:

Хто ж нам допоможе навчить маленьких лісових звірят заощаджувати кошти.

Вихователь :

Пропоную вам, малята, визначити хто ж нам допоможе; для цього треба вирішити задачі (презентація на комп’ютері)

  1. Якось бігли через ліс троє кіз.

Дві були з них білі-білі,

Ну, а інші – сірі-сірі.

Скільки бігло через ліс сірих кіз?


  1. Є в зайчихи п’ять малят –

Неслухняних зайченят.

На обід їх мати зве.

Три прийшли, а скільки ні?


  1. Чотири веселі киці

Гралися на травиці.

Враз одна сховалась.

Скільки киць зосталось?


  1. Кролик вуха нашорошив –

В нього дуже добрий слух.

Хто ж тепер нам скаже точно,

В двох кролів є скільки вух?

  1. На травиці біля хати

Метушаться цуценята.

Троє білих наче сніг,

Двоє чорних.

Скільки всіх?


  1. Каже мати-квочка:

В мене два синочка

І чотири дочки.

Скільки ж діток в квочки?


  1. Шість метеликів літають

І на квіточки сідають.

Прилетів іще один,

Сів на квіточку і він.

Полічимо швидше всіх –

Цих метеликів прудких.

1 2 3 4 5 6 7

А Ф Л А Т У Н

Ведучий :

Так, малята, і лісові звірята.

На вас чекає зустріч з Афлатунчиком

Афлатун:

Добрий день, малята,

І ви, лісові звірята.

Пропоную вам погратися

Про потреби посперечатися

Що треба невідкладно придбати,

А в чому можна відмовляти,

Або трішечки почекати.

Вихователь :

Афлатунчик нам приніс

Ось, погляньте-но, сюрприз.

До столів ставайте,

Гру розпочинайте.

Д/гра «Економним я росту»

Афлатун :

Ну що, малята, і ви лісові звірята, зрозуміли

Що є важливі необхідні трати

А є такі, що можуть почекати.

Вихователь: Дякуємо тобі, Афлатунчик, за допомогу. Малята, важливо запам’ятати: батьки не в змозі купити все те, що хочеться дитині. Є необхідні витрати, є такі, що можна відкласти на пізніше. В одних родинах грошей більше, а в інших – менше. Але це не головне. Головне – мати дружну родину, відчувати, що всі в цій родині люблять і поважають один одного.




мої права та обов’язки

«Знай свої права, дитино»

Коломієць Л.М., вихователь закладу

дошкільної освіти

Мета: закріпити знання дітей про права дітей (ім’я, родину, навчання, лікування); познайомити дітей із новим правом – на захист від злих людей; розвивати у дітей творче, образне мислення, сприяти розумінню загальних норм моральної поведінки; активізувати зв’язки і словник дітей; виховувати бажання навчатися, допомагати іншим, чуйність, доброзичливість, уміння оцінювати поведінку людей.

Словник: юридична консультація, юрист.

Матеріал: пелюстки квітів, паперове сердечко, родинне дерево, ілюстрації, дидактичні ігри, іграшка Афлатунчик.

Хід заняття.

Ігрова ситуація: В кімнату заходить Афлатунчик і вітається з дітьми:

Доброго ранку, доброго дня!

Вітаю усіх вас, мала дітвора!

Бажаю здоров’я, бажаю добра!

Доброго ранку, доброго дня!

Афлатунчик: Друзі, сьогодні я приніс вам листа від мого друга з лісу – Зайчика-Куцохвостика.

В ихователь читає листа: Добрий день, дорогі діти! Ми лісові мешканці, просимо допомоги. У нас трапилась біда: Вовк і Лисиця стали дуже злі, на всіх сваряться, ображають усіх звіряток, нікого не пускають до лісової школи, погрожують всім меньшим. Як нам бути? (Роздуми дітей).

  • Як ми можемо допомогти лісовим звірятам?

Діти, я пропоную організувати вам юридичну консультацію, в якій юристи-консультанти надають допомогу усім скривдженим. Ми з вами і будемо юристами і розповімо Зайчику, які права і обов’язки мають його друзі. Тож будьте уважні, я вас запрошую до праці.

На столі лежать листи із чарівними різнокольоровими пелюстками. Ви по черзі будете брати лист і розповідати про те, що зображено на малюнку пелюстки, а після цього ми всі пелюстки складемо в квітку-семицвітку, яка допоможе звірятам вивчити їхні права та обов’язки.

  • То ж, Афлатунчику, запрошуємо і тебе в нашу юридичну консультацію.

Хто хоче бути першим консультантом? (Запрошуємо одного із дітей). Давайте розглянемо першу пелюстку-картинку.

  • Як ти думаєш, яке право зображено на цій пелюстці? (Право на життя, ім'я).

  • Коли людина отримує право на життя? (Коли народжується)

  • Що ще отримує дитина , коли народилася? (Ім'я)

  • Кожний із вас має своє ім'я? – Так.

Вихователь. Діти, послухайте розповідь про одного хлопчика, який не мав імені – його мама просто називала синочком. Він завжди ходив засмучений, не мав друзів, ні з ким не грався, не спілкувався. Він був самотній.

  • Діти, чому він був засмучений? (Відповіді дітей)

  • Отже, кожна людина повинна мати своє ім'я, знати його.

Д/ гра «Як тебе звати».

Дитина бере в руки сердечко і пестливо проспівує своє ім'я: Андрійко, Марійка…

Після цього пелюстки прикріплюємо до середини квітки.

Хто хоче бути другим консультантом? Розглянь, будь ласка, іншу пелюстку і розкажи про право, яке зображено на малюнку (Право на родину).

  • Діти, погляньте і пригадайте, що ми з вами виготовляємо?

  • Так, це родинне дерево. Кожна дитина розглядає своє родинне дерево і називає своїх родичів. Ким являється для вас мама вашої мами? (Бабуся).

Вона дарує турботу всім:

І маленьким, і старим.

Тому від хати і до хати

Доброта іде шукати

Чесність і повагу,

Великим добрим наснагу.

Отож, діти, тепер ми знаємо:

«Що за добро платять добром»

(Прикріпити пелюстку до квітки)

Продовжуємо нашу роботу. Вибираємо наступного консультанта. Давайте розглянемо наступну пелюстку, картинку. Яке право зображено на малюнку? (Право на догляд за дітьми з боку дорослих.)

  • Хто доглядає за дітьми в дитячому садочку?

  • Хто доглядає за дітьми вдома?

  • Як діти повинні віддячити дорослим за їхню працю, догляд? (Зробити добрі вчинки)

Д/гра «Добре чи погано»

Вихователь називає добрі і погані вчинки, діти викладають сонечка і хмаринки. Вірш.

Живе у світі доброта –

Яскрава, чиста, золота.

  • Чи кожна людина має право на лікування?

  • Діиа, а що потрібно робити, щоб ніколи не хворіти? (Роздуми дітей)

Вихователь: Скоро ви підете до школи і щоб не потрапити в біду, потрібно дуже добре знати правила дорожнього руху та дорожні знаки.

Гра-пазли «Дорожні знаки»

Афлатунчик. Молодці, діти, тепер ви готові до навчання в школі.

Прикріплюємо пелюсточку до квіточки.

Фізкультхвилинка.

Раз, два, три, чотири, п’ять,

Час настав нам спочивать.

  • Хто хоче бути наступним консультантом?

  • Про яке право розповідає наступна пелюстка?

  • Правильно – право на освіту, навчання.

  • Хто має право навчатися?

  • Де навчаються діти? Ось тепер ми побачимо, чому ви навчилися в дитячому садочку.

Д/ гра «Склади речення».

Україна, ми, в, живемо.

Книга, читати, ми, любимо.

Як чудово все на світі знати,

Вміти читати, лічити, писати,

розумними дітьми зростати.

Права свої реалізувати.

Афлатунчик: Молодці, діти, як багато ви знаєте. Прикріплюємо пелюстку на середину квітки.

  • Ось і наступна пелюстка.

  • Про яке право розкаже нам картинка? (Право на лікування)

  • Ким являється для вас тато вашого тата? – Дідусь.

  • Ще є сестрички, брати, тьоті, дяді. І на цьому родинне дерево не закінчується, воно тільки розростається і стає сильнішим. І якщо ви будете в своїй родині любити один одного, поважати і берегти своїх рідних, то ваше родине дерево буде завжди живим і здоровим.

Діти читають вірш.

Я в великій родині зростаю,

Тато і мама нас щиро кохають.

Бабця і дід турботу дарують,

Сестрички-близнючки ніжно цілують.

Я у великій родині зростаю,

Родину шаную, люблю, поважаю.

Отже, діти, кожна дитина має право на сім'ю, родину. Давайте другу пелюстку прикріпимо до середини нашої квітки.

Наступну пелюстку, якщо можна, візьму я і дуже хочу розповісти вам про право, що зображене на картинці. Це право – захист від злих людей.
В житті діти є хороші, а є і злі та недобрі люди. Вони роблять погані вчинки, ображають дітей, людей. І захистити нас можуть тільки наші рідні – мама, тато.

А в лісі тварин можуть захистити їхні друзі та добрі люди – лісники.
Ось так, діти, ми сьогодні розповіли Афлатунчику, які ми знаємо права і як захиститись від злих людей та передати квітку Зайчикові, нехай і він навчить своїх друзів захищатися від ворогів.

Афлатунчик:

  • Про що ви сьогодні говорили на занятті?

  • Що вам найбільше запам’яталось?

  • Дякую, малята, за допомогу. До побачення.

  • Діти, яку справу ми з вами зробили сьогодні?

Ваше життя тільки починається і я хочу, щоб ви були добрими людьми і вміли захищати себе на протязі всього життя.

Ми дякуємо вам, шановні консультанти, за допомогу.

тема: «Правова академія Афлатунчика-економа»

К оломієць Л.М., вихователь закладу

дошкільної освіти

Мета: закріпити знання дітей про поняття «економіка» і «право»; знання про права, які має кожна дитина; учити дітей проводити операції з грошима, відкривати, свою справу, закріпити отримані екологічні знання в різних видах діяльності; виховувати пошану до людей різних видів професій, пробуджувати інтерес і бажання знати про зміст їх діяльності; формувати уявлення про те, що важка праця почесна, важлива та необхідна.

Матеріал: іграшка Афлатунчик, дидактичні ігри, вудочки, ілюстрації-рибки, будівельний матеріал; казки, олівці, папір.

Хід заняття

Афлатунчик:

Добрий день, малята –

Хлопчики й дівчатка!

Я в гості до вас завітав,

Багато цікавого вам приготував!

Діти, сьогодні ми з вами поговоримо про добрі і погані вчинки, права дітей. Отже, я вас запрошую в економіко-правову школу Афлатуна.

Добре живе той, хто багато працює і вчиться. І ми з вами будемо навчатися. Зараз я вам прочитаю казку «Рукавичка», а ви назвете добрі і погані вчинки казкових героїв.

Читання економічної казки «Рукавичка» на новий лад.

Обговорюємо і називаємо вчинки героїв, чи мають право вони так чинити?

Гра-заняття. Економіко-правова школа.

Ігровий момент. Відгадайте, в яку гру ми з вами пограємо. Для цього вам

треба буде відповісти на такі запитання:

  • Як називаються діти, які вчаться у школі?

  • Хто у школі веде уроки?

  • Хто має право ходити до школи?

  • Хто в садочку навчає дітей?

Сьогодні я буду учителем, а ви учнями. Наша школа економічно-правова. А це означає, що ми будемо вивчати економіку і право.

Урок 1. Мовлення дитини.

М и пограємо у гру «Закінчи речення». Із ваших відповідей я дізнаюсь, чого ви прагнете навчитися у нашій школі.

Я хочу…

Я умію…

Я можу….

Я обов’язково навчуся…

Урок продовжується.

  • Діти, а що приніс нам Афлатунчик? Так, це казка «Троє поросят».

  • Які герої живуть у цій казці?

  • Що збудували поросята?

  • А що зробив Вовк?

  • Хто в цій казці скривджений?

  • Яке право порушив Вовк? (На життя і житло)

  • Що зрозуміли поросята, після того, як вовк зламав будиночки Наф-Нафа, Нуф-Нуфа і Ніф-Ніфа?

  • Поросята зрозуміли, що житло повинно бути надійним, міцним, зручним. А жити і працювати краще разом із родиною.

  • Малята, давайте розглянемо малюнки і скажемо, до якої казки вони? Так, «Вовк і семеро козенят».

  • Яке право порушив Вовк?

  • Право на житло, загроза життю козенят.

Економіка: свої потреби не можна задовольнити за рахунок інших.

Урок 2. Математика. Розв’язування економіко-правових завдань.

Однакові огірки продаються у 2 продавців за різною ціною, 5 і 6 гривень. У

кого швидше розкуплять огірки? Чому?

Гра «Що можна купити за гроші?».

Відповіді. Різні товари за дорогою або дешевою ціною купити можна.

  • А чи є ціна про дружбі, товариству, людині?

  • За що цінують людину?

  • За що товариші цінують тебе?

  • Для кого ти найдорожчий?

  • Хто найдорожчий для тебе? Чому?

Підсумок: Дитина має право на любов і турботу батьків, родини, суспільства.

Урок 3. Малювання. «Мій проект життя»

Школа - це будинок, де навчається багато дітей. А щоб потім було добре вчитися, відпочивати і комфортно себе відчувати, я пропоную вам збудувати таку школу. Але спочатку давайте намалюємо її проект.

Схематичне малювання школи.

А потім побудова школи із великого конструктора (підгрупове).

Звучить пісня «Навчаюсь в школі».

Підсумок: Сьогодні ми пригадаємо право на освіту, яке допоможе нам змінити навколишній світ, отримати знання з різних предметів: читання, математики, економіки, права.

Дидактична гра «Економічна рибалка»

Учасники ловлять рибу на вудочку магнітами і на звороті читають слова (праця, гроші, школа, вчитися, товар, дружба…)

Обговорення проблемних ситуацій.

«На фабриці «Ласунка» ми виготовили нові цукерки. Що потрібно зробити, щоб про них дізналися продавці та люди?

а) розвести по магазинах…;

б) придумати рекламу і показати по телевізору? (відповіді дітей)

Підсумок:

  • Про що ви сьогодні говорили на занятті?

  • Що вам найбільше запам’яталось?

  • За кого з дітей ви б хотіли порадіти? Чому?

Давайте подякуємо Афлатунчику за таке цікаве заняття.

«Дім, в якому я живу»

Коломієць Л.М., вихователь закладу

дошкільної освіти

М ета: розвивати прихильність і любов до своєї оселі, підводити дітей до розуміння, що кожна дитина має право на власний дім, будинок, житло, в якому живуть тато і мама; розширити уявлення про рідне місто, рідку Україну;
- познайомити дітей із різними видами будинків та їх призначенням (дит.садок, школа, лікарня); виховувати любов до рідного дому, почуття патріотизму, відчувати себе громадянином України.

Матеріал: ілюстрації будинків, малюнки до куки «Зайчикова казка», олівці, вірші, іграшка Афлатунчик.

Хід заняття.

Вправа - привітання.

Мета: створення позитивного емоційного настрою, атмосфери довіри та доброзичливості, зняття емоційного напруження.

Я всміхаюсь сонечку:

«Здрастуй золоте!»

Я всміхаюсь квіточці,

Хай вона цвіте

Всміхаюсь дощику:

«Лийся, мов із відра!»

І тобі всміхаюся,

Зичу я добра

Ігровий момент.

Сьогодні до нас завітав наш добрий друг – Афлатунчик. І хоче дізнатися:

  • Де ви проживаєте?

  • Як називається наше місто, наша Батьківщина?

  • Як називається будинок – куди все приводять кожного дня ваші батьки?

Отже, діти, сьогодні ми з вами згадаємо про дитячі права на можливість мати своїю родину, власний дім, житло, будинок, Батьківщину.
Давайте пригадаємо, як називається наша Батьківщина? – Україна.
- Наше місто? – Сміла. Наше місто, діти, і є частина України.
- А хто ж ми такі? – Ми українці.
- А ще можна сказати, що ми сміляни, тому що живемо в нашому рідному місті Сміла.
Кращого міста – ніж Сміла, нам не знайти!
Все рідне у місті: будинки, мости.
Вулиці, площі і мій дитсадок,

Щедрість і ласка – тут все для діток!
Місто стареньке дуже люблю,
Виросту – місто ще кращим зроблю!
Це найрідніше для нас місто, тому що ми в ньому народилися, отримали право на життя, ім’я, тут живе наша родина, наші друзі.
Місто наше з кожним роком воно молодіє, тому що в ньому будують нові красиві будинки, і мають вони різне призначення.
Афлатнучик пропонує пограти в гру «Назви правильно» (Поділ на дві підгрупи).
- Будинок, в якому навчаються діти? – Школа.
- В якому лікують людей? –
Лікарня.
- В якому продають цукерки?
- Де продають квитки на поїзд?
- Де виготовляють телевізори?
Так є будинки, в яких проживають люди. Ці будинки є різні за кількістю поверхів – 1,2,3,4,5.
А в будинках є квартири, в яких живуть люди, тобто ви зі своїми батьками, своєю родиною.
Д/гра «Підбери слово, близьке за значенням»
Мама- мамочка, матінка, матуся.
Тато – таточко, татусь.
Кожний із вас обов’язково повинен знати свою адресу, за якою проживаємо. А може ви мені підкажете для чого необхідно знати адресу? Давайте пригадаємо адресу, за якою ми проживаємо, хто може назвати адресу, за якою проживає.
Діти називають.
Афлатун: Молодці, діти. Ви добре знаєте свою адресу.
Афлатун: Чи любите ви свою домівку, свою кімнату?

- Як догляєдати за нею?

Як це ви робите?

Як допомагаєте мамі, татові? (відповіді дітей).

Всі люди, діти, тварини і птахи мають право на житло. І ніхто немає права забрати в нас нашу домівку, виселити нас із нашої квартири; білочку із дупла, собачку із будки, мишку із нірки, ведмедя із барлоги.
Д/гра «Хто де живе».

Люди – в будинку;

собачка – в будці;

білка – в дуплі;

мишка – в нірці;

жабка – в річці;

пташка – в гніздечку.

Вихователь: Діти, Афлатунчик приніс нам цікаві шапочки і пропонує нам пограти в казку «»Зайчикова хатка» (драматизація казки).

Запитання :

  • Хто образив Зайчика?

  • Хто порушив права зайчика?

  • Яке право порушила Лисичка?

  • Хто допоміг Зайчикові?

  • Які були звірі?

  • Який був півник?

  • А якби ви поступили, коли б зустріли Зайчика?

Афлатун: Молодці, діти. Діти, а тепер давайте вам звірятам намалюємо гарний будиночок, щоб всі в ньому жили дружно, і ніхто нікого не ображав.

Цікаві завдання для «слухняних» пальчиків

Мета: розвивати дрібну моторику

Оцей пальчик хоче спати,

А цей пальчик уже ліг,

Оцей пальчик лиш здрімнув,

А оцей - уже заснув.

Оцей міцно - міцно спить,

Тихо-тихо, не шуміть!

Сонце вранці зійде,

Ранок ясний прийде.

Будуть пташки щебетати,

Будуть пальчики вставати.

Самостійна робота дітей(Аплікація « будинок для Зайчика») .

Афлатунчик: Дякую вам, малята, за те, що ви так багато знаєте про свої права на житло, родину, рідну Батьківщину.

«Людей люби, добро і ласку їм твори»

Коломієць Л.М., вихователь закладу

дошкільної освіти

Мета: розширювати знання дітей про людські чесноти; з’ясовувати зміст понять – доброта, співчуття, допомога; познайомити дітей із правом на любов, доброту та турботу з боку дорослих; виховувати почуття самоповаги, власної гідності, любові до героїв казки; аналізувати ситуації, які характеризують порушення прав героїв, вчити порівнювати добрі і погані вчинки; виховувати почуття творити добро, чуйність.

Матеріал: ілюстрації до папки «Права дитини», кубик із ілюстраціями, «квітка Доброти», вірш, загадки, розрізні картинки.

Хід заняття.

М алята, кожного дня, приходячи в дитячий садок, ми зустрічаємо своїх і не помічаємо, що робимо комусь приємність, вітаючись з кимось, чи дякуючи за щось, чи просто усміхаючись до когось. То ж давайте привітаємось до всього, що нас оточує і один до одного.

Привітання

Ми всміхнулись сонечку, здраствуй, золоте;

Ми всміхнулись квіточці – хай вона цвіте!

Ми всміхнулись дощику: лийся, мов з відра,

Друзям посміхаємся: зичим їм добра!»

  • Що ми побажали своїм друзям? (Добра)

  • Де живе добро?

  • А якого кольору доброта? (Червоного)

  • Що таке доброта? (Це любов, ласка, допомога, щирість, ввічливість, чуйність)

  • Добра людина схожа на ясне сонечко, що всих вміє зігріти своєю любов’ю, турботою, щирістю, ласкою. Людина приходить у світ для добра. Та не кожна стає доброю, є і злі.

  • Ми з вами добрі діти, у нас багато доброти, і нею ми поділимось зі своїми друзями.

Д/гра «Поділися добротою». – обіймають один одного, і передають повітряний поцілунок.

  • Молодці, діти, ось тепер всі навкруги стануть добрими, як ви гадаєте?

(Відповіді дітей).
Стук у двері. Заходить Афлатунчик, вітаються із дітьми, і пропонує послухати вірш і пограти у гру «Квітка добрих справ».

«Врятує світ краса –

Завжди так говорили.

Тепер врятує світ лиш доброта.

Бо однієї вже краси занадто мало,

Бо стільки всюди зла –

Людина вже не та.

Тож люди на землі!

Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути у морі зла,

Щоб кожен міг серед краси прожити,

У царстві справедливості й добра!».

Афлатунчик: Чи можна в світі жити без добра? (Відповіді дітей).
Гра «Квітка добрих справ».

Діти викладають пелюстку і називають добру справу.

Вправа «Як би ти вчинив?» - розрізні картинки; 1 половинка – вчинок, 2 – якби поступила дитина.

Діти підбирають і коментують свій вчинок.

Ф ізкультхвилинка
Всі вдихніть на повні груди (
вдих)

Підтягніться до гори. (потягуються вгору)

Хай з вас вийдуть добрі люди,

1,2,3; 1,2,3. (видих)

Дид.гра «Закінчи речення»

Мама дала мені 2 яблука, і я ...

Тато купив мені велосипед, і я…

Маленький хлопчик плакав, і я…

Бабуся працювала на городі, і я…

Я зустрів голодне цуценя, і я…

Вихователь: Діти, а як ви думаєте, чи багато в світі добрих людей? (Відповіді дітей).

  • Так, діти. У світі є багато добрих людей, але є й погані, злі, сердиті, не добрі, не чуйні, не ввічливі. Дитина народилась в світ для добра, і ніхто немає права ображати маленького. Дитина має право на любов, доброту, та турботу з боку дорослих.

  • Про зло і добро існує багато казок, розповідей, різних історій. І я пропоную вам розглянути казку про «Білосніжку та 7 гномів»

  • Хто скривдив Білосніжку?

  • Яка була королева?

  • Що зробила зла королева?

  • Чи добрий вчинок зробила королева?

  • Яке право порушила королева відносно Білосніжки? – Образила Білосніжку.

  • Так, діти. Мачуха була зла, і образила Білосніжку, вигнала її із дому. Вона порушила право на добро, любов і повагу.

  • Діти, а зараз я вам пропоную зробити своє дерево доброти.

(Діти викладають ілюстрації з добрими справами, вчинками та портретами-фотографіями людей, які роблять добро для кожного із них)

Вихователь: Молодці, діти. Ось сьогодні ми з вами і пригадали, які добрі справи можна зробити для своїх знайомих рідних людей. І запам’ятали, що діти мають право на любов, добро та піклування.

Вірш «Людина починається з добра»

Сказав мудрець:

  • Живи, добро завершай!

  • Ти нагород за це не вимагай,

  • Хай оживає істина стара:

  • Людина починається з добра!

Підсумок.

Діти розповідають, що відбувалося на занятті, що вдалося і чим вони задоволені, що нового дізналися. За успіхи, всім дітям Афлатунчик дарує смайлики.

Вихователь: Ваше життя тільки починається і я хочу, щоб ви були добрими людьми на протязі всього життя.

«Ми маленькі люди»

Коломієць Л.М., вихователь закладу

дошкільної освіти

Мета: привернути увагу дітей до власної особистості; дати поняття, що люди – це дорослі і діти, і вони мають право на любов та піклування з боку дорослих, і кожна дитина повинна жити в мирі та безпеці; розвивати вміння мислити, передавати свої думки; виховувати почуття шанобливого ставлення до себе та оточуючих.

Матеріал: малюнки, ігри, шапочки героїв казок.

Хід заняття.

Вихователь:

Сонце рано-рано встало

І умилося в росі.

Землю радо привітало,

— «Добрий день!» — сказало всім.

Як прокинетесь, малята,

Умиватися ідіть.

Привітайте маму, тата,

«Добрий день!» їм говоріть.

Ці слова усім потрібні:

Людям, квітам, всій землі.

Тож до сонечка подібні

Будьте, діточки малі!

Надія Красоткіна!

Діти, ми вже з вами говорили про те, що кожна дитина, як і дорослий - особлива, має власну думку, має права та обов’язки. Давайте пригадаємо, які

права та обов'язки мають наші хлопчики та дівчата.

  • Так, це право – на ім'я, сім'ю, життя, родину, гру, навчання, лікування.

Стук у двері.

З'являється Афлатунчик із картинкою, на якій зображені діти та дорослі.

  • Діти, хто зображений на цьому малюнку?

  • Які люди зображені зліва? (Дорослі)

  • А з права?(Діти).

  • Чим схожа доросла людина на дитину? Що в них спільного? (Будова тіла, вміюння думати, розмовляти, схожі за характером).

  • А чим відрізняються? (Зростом, віком, зовнішністю, обов'язками).

Отже, сьогодні ми з вами познайомимось із новим правом, яке мають діти – це право на любов та піклування з боку дорослих, кожна дитина повинна житии в

мирі, безпеці, має бути забезпечена всим необхідним.

Діти, Афлатунчик запрошує вас у казочку.

Афлатунчик: Діти, я вам буду показувати картинки, а ви скажете мені, з якої казки ці герої, і які права ми порушуємо в цій казці:

  • казка «Коза і 7 козенят» - коза піклується про своїх козенят. Вовк порушив права козенят на життя;

  • казка «Котив і півник» - котик піклується про півника. Лисиця украла півника – порушується право на життя;

  • казка «Зайчикова хатка» - лисичка вигнала зайчика, порушила право на житло; півник допоміг зайчикові і піклувався про нього.

Д/гра «Які ми маємо права і обов'язки»

Розглядаємо картинки, називаємо права і обов'язки:

  • право на гру: обов'язок – складати іграшки;

  • право на навчання: обов’язок – добре вчитися, роюити уроки, не прогулювати…

Д/гра «Хто про кого піклується?» викладають картинки:

  • собака – про цуценят;

  • кішка – про кошенят;

  • курочка – про курчат;

  • білка – про білченят;

  • лисичка – про лисенят.

Вихователь: Діти, про вас піклуються ваші мами, тата, бабусі, дідусі, а також люди, що вас оточують. Мама і тато купують вам одяг, взуття, іграшки, книги, продукти харчування, цукерки, печиво. Забезпечують вам мир і безпеку, піклуються про вас, турбуються про ваше здоров’я.

«У кожної дитини є права, правила, обов'язки»

Коломієць Л.М., вихователь закладу

дошкільної освіти

Мета: продовжувати чити дітей через драматизацію казки виявляти свої права та обов’язки кожної людини; закріпити уміння оцінювати поведінку казкових героїв; самостійно робити висновки, відповідати на запитання; виховувати почуття взаємодопомоги, доброти милосердя.

Матеріал: шапочки героїв казок, дидактичні ігри, пелюстки до квітки щастя.

Х ід заняття.

Вихователь: Малята, вітаю вас! Привітайтеся і ви одне з одним.

Діти, даю вам веселий м’ячик і хочу, щоб кожен із вас розповів будь-що

приємне, що трапилося з ним учора, сьогодні (або цього тижня). Доки ви говорите, ви тримаєте м’ячик у руках. Коли ви закінчите розповідати, передайте естафету гарних новин, тобто передайте м’ячик сусіду, й так

по колу.

Вихователь: Діти, сьогодні до нас завітав наш постійний гість Афлатунчик і розповів мені цікаву історію, а я розповім її вам.

  • В одній казковій країні жили люди, тварини і комахи, і жили вони

щасливо. Тому що у кожного з них було дуже багато прав: право на життя, свободу, відпочинок. А ще в цій країні був недзвичайний сад з квітучими квітами. І до однієї з них жителі країни відносились по-особливому дуже бережно. Оберігали її, тому що це була «квітка Щастя». У «квітки Щастя» були недзвичайні пелюстки, на зворотній стороні були записані права і обов’язки. Цих прав дотримувались всі жителі країни. І все було б у них добре, якби…

Одного разу над країною надвисла хмара, налетів злий, холодний вітер, і всі жителі країни заховали хто-куди, щоб переждати неоду. А коли вітер стих і хмара зникла, то всі побачили, що на квітці не залишилося жодної пелюстки. І наступили в країні тяжкі часи. Життя в країні перетворилося на жах.

До цих пір жителі цієї країни шукають пелюстки і надіються на те, що хто-небудь допоможе знайти їм пелюстки.

  • Діти, як по-вашому, потрібно допомогти людям, тваринам, птахам,

комахам, які потрапили в біду? Ми зможемо допомогти жителям цієї країни?

Я думаю, ми зможемо допомогти знайти пелюстки «квітки Щастя», а також знайдемо правила цієї країни. Але для того, щоб допомогти, ми повинні знати багато казочок. Давайте візьмемось за руки, і подаруємо один одному добру посмішку, адже добрі вчинки повинні починатися хорошим і добрим настроєм.

В країну правди ми підем.

Там «квітку Щастя» ми знайдем.

А допоможуть в цьому нам герої різних казок.

Сьогодні для нас буде така казка

«У кожної дитини є різні права».

А хто із вас згадає,

Які права дитина має?

Знать повинні і дорослі, й діти,

Про права, що захищатимуть нас на світі!

Вихователь: А ось і перша казка.

Драматизація казки «Котик і Півник».

  • Як називається ця казка?

  • Хто просив про допомогу?

  • Що можна сказати про лисицю?

  • Яка вона? Чому вона так поступає?

  • Яке право порушує Лисиця? Як це дізнатися?

Звучить голос: Знайдіть пелюстку червонного кольору, і дізнаєтесь відповідь на запитання.

Вихователь: Це ж голос «квітки Щастя». Давайте знайдемо швидко пелюстку червонного кольору і прочитаємо, яке правило на ній написано.
Діти знаходять.

Вихователь читає: «Кожна дитина має право на особисте життя, свободу, повинна бути почута і мати можливість виражати свої думки».

  • А от Лисиця порушила право Півня на життя і свободу. Давайте

повернемо «квітці Щастя» червону пелюстку, щоб жителі країни могли дотримуватись права на життя, свободу…

Крім того, що діти і люди мають право на життя, і берегти свободу, бути добрими друзями, я пропоную один одному говорити побільше добрих слів, щоб стати ще добрішими до своїх друзів.

Д/гра «Скажи другові комплімент».

Мета. Розвивати почуття спільності і створити психологічно комфортну атмосферу.

Діти по черзі говорять один одному компліменти.

Вихователь: А до нас спішить інша казка (з'являється хатинка, із якої лине пісня Лисиці).

Драматизація казки.

  • Хто живее в хатинці?

  • А чия це хатинка?

  • Де ж буде жити Зайчик?

Зайчик плаче.

Вихователь: Ми знаємо про твою біду. Діти, давайте відшукаємо синю пелюстку і відбудеться диво.

Діти відшуковують синю пелюстку і лисиця виїодить із хатинки.

Лисиця: Зайчику, проходь в свою хатинку, я просто пожартувала.

Вихователь:

Оце так диво! Ай да квітка!

Яке ж право тут написано?

«Кожна людина має право на житло».

Лисиця порушила право зайчика на житло.

В яких іще казках було порушено право на житло? («Теремок», «Троє поросят»).

У кожної тваринки повинно бути своє житло.

Д/гра «Хто де живе?»

Білка – у дуплі;

Собачка – у будці;

Їжачок – у нірці.

Д/гра «Хто із ким жити разом?» - викладають картинки.

Мишка

Жабка

Білочка

Їжачок

Вовк

Лисиця

Ведмедик

Кабан

Вихователь: Добре, віддамо пелюстку «квітці Щастя», а самі відправляємось до нової казки.

З'являється Баба Яга.

Б.Я.: Хто такі? Чому без дозволу по моєму лісі ходите?

Вихователь: Ой, баба Яга, яка ти сердита, голос у тебе не питливий.

Б.Я.: Досить розмовляти! Чому прийшли?

Вихователь: Баба Яга, а ти сьогодні в країну Правди літала?

Б.Я.: Ну літала! А вам що?

Вихователь: І пелюстки із «квітки Щастя» зірвала?

Б.Я.: Ну зірвала! Ви що, за ними прийшли?

Вихователь: Так, за ними! Це не просто пелюстки, на них записані права жителів країни Правди, без них їм буде тяжко жити. Б.Яга, поверни, будь ласка, пелюстки.

Б.Я.: Розфантазувалися! У вас теж ніяких прав на них немає! На всі права, які записали на пелюстках, мають право твльки діти і внуки царя Солтана, Солов’я-розбійника і Кощея Безсмертного, а ще діти, які вірять у Б.Ягу і одного кольору шкіри з Б.Ягою і однієї з нею національності. Ось так!

Вихователь: Як ви думаєте, справедливо те, про що говорить Б.Яга? Звичайно ні! Всі діти мають рівні права. І не важливо, хто ваші батьки, якого кольору в них шкіра, в кого ви вірите! Так, що Б.Яга, поверни нам пелюстки!

Б.Я.: Ой, ой! Розумні ви! Ану підійдіть до мене! (Роздивляється дітей).

Вихователь: Ну що, ви згідні, що всі діти однакові?

Б.Я.: Так.

Вихователь: А ще всі діти мають право на особисте ім’я!

Гра «Ехо»

Діти стають у коло, називають своє ім’я, а всі хором повторюють.

Б.Я.: Тепер поверну вам пелюстку! Поверну, якщо у кого-небудь із вас мама в бібліотеці працює.

Вихователь: А чому?

Б.Я.: Тому, що ці пелюстки можуть читати тільки діти бібліотекарів, в будинках жить тільки діти будівельників, а лікуватися тільки діти лікарів.

Вихователь: Звичайно, ж ні! Кожна дитина має право на житло, харчування, навчання, лікування.

Крім того, вони мають ще й обов’язки:

  • добре навчатися;

  • їсти корисну їжу;

  • складати свої іграшки вдома;

  • при лікуванні – пити пігулки, дотримуватись певного режиму, загартовуватися.

Б.Я.: Не віддам пелюстки! (сердиться та тупає ногами).
Вихователь: Мені чомусь так жалко Б.Ягу, може вона така сердита, бо її ніхто не любить, ніхто про неї не піклується? Адже всі малюки мають право на любов і піклування. Ви теє маєте право на піклування. Її навіть з днем народження ніхто ніколи не вітав.

Давайте ми це зробимо, зірвемо по квіточці і подаруємо їм. (Діти дарують Б.Я. квіти, Б.Яга дякує і повертає пелюстку).

Вихователь: Діти, ми зібрали всі пелюстки, давайте повернемо їх «квітці Щастя».

Голос квітки: Спасибі вам, добрі і сміливі діти! За вашу працю я хочу вас нагородити іще одним правом – правом на відпочинок. Ви вмієте відпочивати? І як? (Відповіді дітей).

Тоді я вам дарую веселу музику, потанцюйте і повеселіться.

Таночок.

Вихователь: А тепер пора нам повертатися у дитячий садочок.

«Ми «квітці Щастя» допомогли,

І пелюстки її знайшли.

Тепер нам в дит.садок пора,

До зустрічі, люба дітвора».

Підсумок заняття.

Вже закінчилися заняття. Світ довкола веселковий –

І час прощатися прийшов. Не забудь про це ніколи!

Ти був уважний та завзятий, Всіх я рада бачити!

Чимало знань в собі знайшов. Всім вам до побачення!

Діти розповідають, що відбувалося на занятті, що вдалося і чим вони задоволені, що нового дізналися. За успіхи, всім дітям Афлатунчик дарує смайлики.

«Вітаміни вживаю – здоров`я маю»

(Правове виховання. Право на харчування,родину, відпочинок,

щоб бути здоровим)

Вдовиця Т.О., практичний психолог закладу

дошкільної освіти

М ета: формувати у дітей уявлення про право дітей на харчування, здоровий спосіб життя про те, як впливає на здоров'я людини рухова активність, загартовування, правильне, збалансоване харчування, дотримання гігієни; уточнити знання дітей про корисні властивості повітря; розвивати мовлення, уяву, логічне мислення; виховувати бажання піклуватися про своє здоров'я; вчити керуватися своїми емоціями; формувати позитивну самооцінку.

Словник: права дітей, Конвенція ООН, дослід.

Попередня робота: вивчення пісень, приказок, які бувають види спорту, які є засоби особистої гігієни.

Матеріал: музичний супровід, показові малюнки прав дитини, іграшка – Афлатун, квітка – семицвітка.

Хід заняття.

Під музику діти заходять до зали.

Практичний психолог: Доброго дня, діти! А чи знаєте ви, що ми не просто вітаємося, а ми бажаємо один одному здоров'я. «Привіт» - здоров'я бажаю.

На наше заняття завітав гість, якого раніше в дитячому садочку не було. І ніхто про нього не знав. Тепер він є у нашому садочку, у кожній групі. Разом з нами навчається, грається і ми з ним дружимо і дуже його любимо.

Діти, хто це?

Правильно, це – Афлатун! Молодці!

  • То ж давайте, скоріш починати.

Повчальну казку я буду читати:

Читання казки. С. Катаєвої «Квітка - семицвітка».

Бесіда за змістом:

Практичний психолог:

Давайте згадаємо, чим закінчується казка ? Яке останнє бажання загадала дівчинка Женя?

Діти: Щоб хлопчик Вітя був здоровий.

Практичний психолог:А що значить бути здоровим?

Відповіді дітей.

Практичний психолог:Сьогодні ми з вами будемо говорити про право дітей на харчуваня, і що потрібно робити, щоб бути здоровими. А секрети здоров'я нам відкриють пелюстки квіточки - семицвіточки. Але всі пелюстки квітки розсипалися, коли дівчинка Женя загадувала бажання.

  • Діти, допоможіть мені, будь ласка, зібрати квітку - семицвітку. Адже ви знаєте, що потрібно робити, для того щоб бути здоровими?

Відповіді дітей.

Практичний психолог: (бере першу пелюстку на якій написано «Загартовування»)

  • Важлива умова міцного здоров'я - це загартовування.

  • Ви знаєте, як це робити? Давайте розкажемо , гостям, Афлатунчику як ми загартовуємося

Діти: Гуляти в будь-яку погоду, одягатися по погоді, спати з відкритою кватиркою, улітку бігати босоніж по траві, по гарячому піску, ходити по гладких камінцях; приймати прохолодний душ, полоскати горло відварами трав, обтиратися вологим рушником або рукавичкою, ходити на прогулянки… .

Практичний психолог: Молодці, діти. Як ви багато знаєте.

Фізкультхвилинка

А зараз давайте проведемо невеликий дослід, виконаємо вправу на дихання:

  • Глибоко вдихніть і закрийте ніс і рот долонями, затримайте дихання.

  • Дихайте.

  • Як ви думаєте, чому ми не змогли довго бути без повітря?

Відповіді дітей.

Практичний психолог:Так, діти, без повітря людина не може прожити навіть кілька хвилин. Для здоров'я дуже важливо, щоб повітря було чистим, тому його не можна забруднювати (бере до рук другу пелюстку з написом «Свіже повітря» і показує її гостям).

Практичний психолог (показує гостям і дітям третю пелюстку з написом «Їжа»).

  • Наступна важлива умова міцного здоров'я - здорове харчування. Діти мають право на повноцінне харчування. Про це пише закон у Конвенції ООН.

  • Скажіть, будь ласка, а що значить правильно харчуватися?

Відповіді дітей.

Практичний психолог: Так, правильно, треба більше їсти овочів та фруктів, в них міститься багато вітамінів, які так необхідні нашому організму. Про те, які вітаміни потрібні нашому організму я зараз вам розкажу:

Вітамін А дуже важливий для зору.

Пам'ятай істину просту -

Краще бачить тільки той,

Хто їсть моркву

Або морквяний сік п'є.


Вітамін В сприяє хорошій роботі серця.

Дуже важливо зранку

Їсти чоний хліб та вівсянку.


Вітамін D зміцнює тканини всього тіла.

Треба рибку їсти, там міститься риб`ячий жир.

Він рятує від хвороб.

Без хвороб краще жити!

Вітамін С зміцнює організм, оберігає від застуди.

Від застуди та ангіни

Їсти треба апельсини,

Пити чай з шипшини.

Практичний психолог:А які овочі і фрукти захищають наш організм від мікробів?

Відповіді дітей.

Практичний психолог:Ви абсолютно праві.

Дуже добре що придумали такий закон . І ви маєте право на повноцінне харчування, на те щоб бути здоровим. А коли, діти здорові, батьки - щасливі. Душа радіє, і хочеться співати. Давайте заспіваємо!

Пісня:(виконують діти разом з психологом , гості можуть підспівувати)

Танцювала риба з раком, риба з раком.

А петрушка – з пастернаком, з пастернаком.

А цибуля – з часником, з часником.

А дівчина – з козаком, з козаком!

Практичний психолог:Подивіться, у нашої квітки скільки вже є пелюсток.

А давайте пригадаємо , які прислів'я про здоров'я ми знаємо?

Діти:

Здоровому лікар не потрібен.

Здоров'я дорожче багатства.

Здоров'я дорожче грошей.

Здоровий буду - і грошей добуду.

Сміх і сон - найкращі ліки.

Менше болю - будеш здоровим.

Дав Бог здоров'я, а щастя - знайдемо.

Живи розумом, так і лікаря не треба.

Хворий - лікуйся, а здоровий - бережися.

Практичний психолог:Четверту пелюстку прикріплюємо до нашої квітки, Дуже важливе не тільки фізичне здоров`я дитини а й психічне також. Тому діти мають право на відпочинок ,повноцінне дозвілля (четверта пелюстка з написом «Відпочинок»).

  • А як ви, діти відпочиваєте?

Відповіді дітей

Для того, щоб людина була щасливою та здоровою – вона повинна бути доброю, уважною, піклуватися про тих, хто поруч, допомагати один одному.

Практичний психолог:Прикріплюємо п'яту пелюстку (з написом «Спорт»)

  • Скажіть, будь ласка, яку користь приносять заняття спортом?

  • Як заняття спортом допомагають здоров'ю?

Діти: зміцнюють м'язи, загартовують організм, дають нам бадьорий, гарний настрій, проганяють втому, спинки рівні, стан стрункий.

Практичний психолог:Які види спорту ви знаєте?

Відповіді дітей.

Завданняна листочках - обвести предмети для зимових видів спорту - синім кольором, для літніх видів спорту - червоним кольором.

Практичний психолог:Давайте з вами трохи відпочинемо.

Фізкультхвилинка:

Дуже я себе люблю, дуже поважаю. (діти обіймають себе)

Це тому, що я росту! (підіймають руки вгору)

Вночі — я сплю! (присідають, руки під щічку)

Вдень — я граю, (стрибають на місці)

Паваю та загораю, (імітують рухи з плавання)

Бігаю й стрибаю… (бігають на місці)

Маму з татом (вихователя) поважаю! (нахиляються вперед)

ВСЕ!

Практичний психолог:А зараз настала пора знайти шосту пелюстку. Ось вона (з написом «Чистота»)

  • Діти, а пригадуєте, ми вчили прислів`я «Чистота - запорука здоров'я»? Що це означає?

  • Навіщо потрібно вмиватися? Переодягатися?

Відповіді дітей.

П/Психолог нагадує правила гігієни:

  • Кожний ранок умивайся, а ввечері приймай ванну або душ.

  • Чисть зуби вранці і ввечері.

  • Стеж за чистотою нігтів.

  • Вуха мий кожен день.

  • Стеж за чистотою носа.

  • Обов'язково мий руки перед їжею.

  • Скажіть, будь ласка, які засоби необхідні для дотримання чистоти, особистої гігієни?Я загадаю вам загадки, а ви спробуйте їх відгадати!

Загадки:

Як мокре – слизьке.

В руках - не тримається,

В долонях - ховається.

(Мило)


Без мене помитися геть неможливо.

Мною труть руки, шию і спину.

(Мочалка)


Живу і працюю на кухні,

тарілочки, чашечки тру.

А також у ванні щоранку,

цілую у щічки Оксанку.

Я – старанний трудівник

Звісно, діти, я – рушник.


Прибиральниця мала

Зубки в роті догляда.

(Зубна щітка)

Практичний психолог: Знай, предмети гігієни повинні бути у кожного свої!

У нас залишилася остання пелюстка (з написом «Сім`я»). Давайте її прикріпимо до квітки.

Діти:  Сім'я, родина.

Практичний психолог:Вірно! Важливо не тільки фізичне, але й духовне здоров'я. Для того, щоб дитина була щасливою та здоровою – вона повинна жити в родині і відчувати любов і турботу своїх близьких, і сама повинна любити їх, піклуватися про них. Діти мають право на родину, захист і турботу. А що повинні робити ви?

Відповіді дітей: Допомагати батькам, бути вихованими, не жадібними, проявляти турботу, не ображати ні людей ні тварин, бути чесними.

Практичний психолог: Як ви думаєте: чи важко дитині без матері, або без тата? Чому? Будемо берегти свою сім`ю? Як? Любити будемо? А що означає любити7

Відповіді дітей

Пальчикова гімнастика

Мама, тато, брат, сестра, я –

Ось і вся моя сім`я.

Дідусі і бабусі –

Це,ще родичі, не всі.

Дуже добре, що діти мають право на родину.

Підсумок. Діти стають в коло. Рефлексія.

Ось, подивіться, діти, яка в нас гарна вийшла квітка – семицвітка. Тепер ви знаєте свої права, знаєте як бути здоровим і що потрібно для цього робити: треба загартовуватися, гуляти на свіжому повітрі, їсти здорову їжу, бути добрим, піклуватися один про одного, займатися спортом, стежити за собою, бути охайним., любити і піклуватися про свою родину.

Тобі, Афлатунчику, сподобалося наше заняття? Ти сьогодні багато дізнався корисного. Тож лети на свою планету і ділися своїми знаннями зі своїми друзями.

До побачення!

«Граюся і відпочиваю»

Вдовиця Т.О., практичний психолог закладу

дошкільної освіти

Мета: формувати у дітей знання про право на гру, відпочинок, дозвілля; залучати до творчого використання здобуті знання; вчити регулювати свій емоційний стан під час гри.

Матеріал: іграшка – Афлатун, килим, перинки – хмаринки,

Попередня робота: розучування віршів, танцювальних рухів, оформлення залу до заняття.

Словник:відпочинок, дозвілля, право, обов`язок, культура, традиції.


Хід заняття – розваги

( під музику діти заходять до зали)

Практичний психолог:

Я усіх дітей гукаю,

Та до себе закликаю!

Будемо ми разом грати,

Заняття час вже починати.

Сьогодні на нашому занятті будемо вчитися і гратися, одне одному – посміхатися.

До нас у гості, з іншої планети прилетів Афлатун. Це – яскравий промінчик, який мандрує по інших планетах, і вивчає правила життя, культуру і традиції жителів інших планет. Але до нас, він ще не прилітав, і нічого про нас не знає. Давайте, розповімо про дитячі права та обов`язки.

Тож слухай, Афлатунчику, і запам`ятовуй: всі діти мають право на гру, відпочинок, дозвілля…. І зараз, ми трішки пограємося.

Рухлива гра: «Шукаємо метеликів»

Мета:формувати у дітей уявлення про гру, морально-етичне ставлення, добрі вчинки, для чого потрібно дружити і хто такі друзі, вчити висловлювати свою думку, аналізувати свої вчинки та інших, виховувати уважність, послідовність, виховувати інтерес до гри.

Матеріал: яскраві паперові метелики, галявина з квітами.

Практичний психолог пояснює правила гри

  • Знайти метеликів. Потім обережно, двома долонями, перенести їх на галявину з квітами.

Умова:не штовхатися, з метеликами поводитися обережно.

  • Раз, два, три! Почали! (лунає ніжа музика)

Обговорення гри з дітьми.

Практичний психолог

  • Чи важко було знайти метеликів?

  • Чи допомагали ви один одному?

  • Чи дружно ви працювали, чи може ні?

  • Чому переносили метеликів обережно?

Молодці, діти! Гратися дружно навчилися. Дуже добре, що не посварилися.

Афлатун:«А коли б посварилися, то як би мирилися?»

Діти розповідають мирилки:

1 дитина:

Подивися просто в очі –

я сваритися не хочу.

Я образить не хотів,

неумисно зачепив.

Просто, в очі подивись,

І зі мною подружись.

2- дитина

Ти не плач, не плач, не плач.

І скоріш мені пробач.

І на мене ти не сердься,

Бо у тебе добре серце.

3- дитина

Ти - не ворог, я – не ворог.

Нам сваритись – просто сором.

Помирились, помирились,

Щоб ніколи не сварились.

4- дитина

Мирилка летіла,

на плечі сіла.

Сказала тихенько:

Миріться швиденько.

Афлатун:Які чудові мирилки, я обов`язково їх вивчу і розповім друзям.

П рактичний психолог:Діти мають право виражати свої думки, і бути почутими, жити в мирі та злагоді. Мають право на відпочинок. От, саме зараз трішки і відпочинемо.

Фізкультхвилинка:

Гарно вчились, потомились.

Ми ж так старанно трудились.

Маєм право: відпочити,

Їсти, спати, погуляти,

Походити, пострибати.

Афлатун:Я бачу, що діти вміють розважатися, веселитися.

Практичний психолог:А чому ж їм сумувати?

Діти! А давайте запросимо Афлатуна на наші перинкики-хмаринки, і подамося у подорож (Лунає спокійна музика).

  • Зараз ми полетимо до своїх рідних домівок. Будемо радитися з батьками, як провести вихідні дні (кожна дитина, по черзі, розповідає як проводять дозвілля у її родині).

Афлатун: Як це добре, мати право на відпочинок.

Практичний психолог:Так, це дуже добре. Тому що, після відпочинку і діти і дорослі стають здоровими, сильними, жвавими, бадьорими, щасливими.

(Діти встають з перинок-хмаринок і стають у коло. Звучить не голосно жвава музика.)

Фізкультхвилинка:

Їжачок ходив у ліс.

Він грибочків нам приніс.

І сказав: - Хотів би з вами

Їсти борщик із грибами.

Підсумок:Діти, вам сподобалося, те що у законах для дітей є право на відпочинок?

Відповіді дітей

Підсумок

Сьогодні, ми добре попрацювали. Настав час прощатися.

Ось скінчилась наша гра.

Все, прощатись нам пора.

Будемо завтра зустрічатись,

В нові ігри будемо гратись

Практичний психолог дає можливість дитині висловитися про те, що їй сподобалося чи не сподобалося на занятті. Відмічає її успіхи, хвалить, зацікавлює до нового заняття.

Афлатун:А мені час летіти на свою планету. Вчити з друзями мирилки, фізкультхвилинки. З метеликами дружно грати, один одного оберігати.

До побачення!


«Всі люди рівні в своїх правах»

Вдовиця Т.О., практичний психолог

закладу дошкільної освіти

Мета: вчити оцінювати поведінку та вчинки однолітків та дорослих людей, засуджувати жорстоке поводження з дітьми, ознайомлювати з правами на медичну допомогу, що всі люди рівні в своїх правах, закріплювати знання про права вивчені раніше, розвивати увагу, уяву, мислення, пам`ять, виховувати шанобливе ставлення до людей, вчити обирати важливі життєві цінності.

Матеріал: іграшка – Афлатун, декорації сільського подвір`я.

Попередня робота:розучування віршів, танцювальних рухів, оформлення залу до заняття, слухання Конвенціїї ООН про права дітей,

Словник:право, обов`язок, життєві цінності.

Хід заняття

П ід музику, спів пташок,діти заходять до зали. Далі лунають звуки(не голосно) із «пташиного двору».

Афлатун:Я сьогодні до вас у гості завітав, щоб вивчити кілька дитячих прав.

Практичний психолог: Сьогодні для всіх буде казка така :

«Кожна дитина має права» .

Які права дітей, ми знаємо?

Давайте ъх пригадаємо!

Відповіді дітей:На життя, на ім`я, на родину, на житло, навчання, лікування, харчування, відпочинок.

Практичний психолог:Правильно, молодці, пригадали. А зараз послухайте казку повчальну:

Театралізація казки

В мальовничому селі,

На пташиному дворі.

Тато- півень вже не спав.

Гарну пісеньку співав:

- Кукуріку, кукуріку!

Йдіть вмиватись на ріку.

Вмились? Добре. На зарядку!

А тепер – копати грядки.

Мама – квочечка: - Е, ні!

Йдіть мерщій сюди, усі!

Їжте черв`яків, жуків,пшеницю.

Пийте з криниці чисту водицю.

Виконали, ми тату-півнику,

Свій обов`язок і батьківське завдання.

Наші діти ростуть здорові,

Бо мають повноцінний догляд,

І харчування.

І, подякувавши, зграя курчат,

Побігли гуляти до каченят.

А бабуся- качка не пускає.

День і ніч качат робити заставляє.


Курчата:

Всі ми в правах рівні

Хочемо вірити і сподіватись.

Дозвольте, качечко – бабусю,

Нам вільно спілкуватись.


Бабуся – качка:

Чуєте. На увесь двір співають,

Що право на відпочинок та дозвілля мають.

Песик гратись захотів,

І побіг до дітлахів.

Раптом впав, схопивсь за лапу,

Почав плакать, скавучати.

Телефон бере курча.

Цифри: один, нуль, три – набира.

Курча:

Ало, швидка! Мерщій виїжджайте!

І нашому другу допомагайте.

Пишіть дату народження, прізвище та ім`я.

Адресу хворого –точно назвав я.

Ось. Приїхала швидка.

Лікар – киця:

Вийшла лікар – киця.

Та, до хворого песика не поспіша.

  • Я, цуценят, не лікую.

З ними, я – ворогую.

Тут, як розсердилися курчата,

Їхні друзі шипуни –каченята:


Разом:

Ви що, не вчили закон?

Не читали Конвенцію ООН?

«На медичну допомогу всі діти мають право»

А відмовити у лікуванні,

Не маєте, ви, права.




Лікар – киця:

Добре, добре. Полікую.

Я права усі шаную.

Обговорення казки.


Фізкультхвилинка

Теплий дощику, лий – лий.

Всі нам квіточки полий.

Щоб росли швиденько.

І були гарненькі.

(Лунає скрип воріт, і на сільське подвір`я починають заходити тварини, які живуть в джунглях: слон, тигр, мавпочка. Їхні обличчя сумні, і в кожного з них свій мішечок який вони міцно тримають своїми лапками)

Практичний психолог:У нас гості. А чому ви такі сумні. Розкажіть нам.

Слоненя: Ми загубилися. Шукаємо друзів.

Тигр: Нне знаємо де їх знайти. Сваримося, куди йти7

Мавпочка: Не вміємо ми дружити.

Практичний психолог:Давайте пригадаємо прислів`я про дружбу:

Один за всіх ….(і всі за одного)

Де дружніше……(там веселіше)

Друзі все …….(ділять порівну)

Один одного триматися ….(нікого не боятися).

Слоненя,Тигр, Мавпочка: Ми зрозуміли. Тепер ми стали друзями. Будемо іграшками ділитися і ніколи не будемо сваритися.

Афлатун: - Тепер, я справжній професор по праву. Дякую вам! Я хочу познайомитися, та з новими друзями помандрувати далі.

Підсумок. Рефлексія

Ось заняттю вже майже кінець.

Ти був справжній молодець!

Що сподобалось – хвалися,

Засмутило – пожалійся.

Діти, ви ще такі маленькі, але свої права треба починати учити вже зараз. Уміти себе захистити, і знати як це зробити, щоб не порушити закон.

До побачення.





Я і місто в якому я живу.

«Розповімо Афлатунчику про ПРАЦю ДОРОСЛИХ У НАШОМУ МІСТІ»

Приймак С.П., вихователь закладу

дошкільної освіти

М ета: формувати в дітей уявлення про підприємства (заводи, фабрики) рідного населеного пункту, їх розташування, продукцію, яку вони виробляють; дати уявлення про працю дорослих, про її розподіл (люди різних професій виконують кожен свою частину роботи, а разом отримують готову продукцію); закріпити знання про ресурси; формувати уявлення про культуру праці дорослих на всіх етапах виробництва; ощадливе, раціональне використання матеріалів і часу; виховувати дбайливе ставлення до результатів праці дорослих.

Матеріал: план міста, картки з зображенням різної продукції, фотографії підприємств міста, товарні знаки, іграшка Афлатун.

Хід заняття:

Вихователь: Вітаю вас! І ви, діти, привітайте одне одного, але не звичайним привітанням, а так, як я вам покажу.

Діти вільно пересуваються кімнатою, постійно змінюючи партнерів для вітання. А вітатися з дітьми вони повинні так, як говорить вихователь.

Приклади: руками, носами, ногами, усмішками тощо.

Лунає весела музика на вибір.

Вихователь: Малята, в гості до нас завітав Афлатунчик. Давайте його запросимо разом з нами у світ професій. Розповімо йому про працю людей у нашому місті.

Бесіда «Яка професія найкраща?»

Чи думали ви коли-небудь над тим, скільки людей працює, щоб ви були нагодовані, одягнуті, взуті, щоб вдома у вас було світло вечорами і тепло у холодну погоду, щоб у вас були книжки і зошити, щоб ви могли сидіти біля радіоприймача чи телевізора і слухати музику?

Якщо б ви задумали порахувати всіх цих людей то, мабуть, до вечора не порахували б.

Яка ж професія найкраща?

  • Хто потрібніший і найважливіший, - сперечалися діти, - яка професія?

  • Звичайно, лікар, сказав один. Я увесь минулий рік хворів та хворів, ангіна та ангіна, а лікар вирізав мені мигдалики. І от я тепер завжди здоровий.

  • Ні, сказав інший, найпотрібніший – учитель. Він нас навчає і читати, і писати.

  • А от і не вчитель. Найважливіші пожежники! – гарячкував третій. У нас якось ледь будинок не згорів. Мешканці бігають, метушаться, нічого не можуть зробити. А приїхали пожежники – враз вогонь погасили!

  • Хтось кричить: «Найважливіші льотчики», хтось розхвалює листонош. З усіх боків чути: «продавець!», «комбайнер!», «водолаз!».

Словом, сперечалися, аж захрипли, але так нічого не вирішили. Та це й не дивно, тому що немає на світі …

Висновок: Усі професії потрібні. Люди кожної професії повинні добросовісно виконувати свої обов'язки.

Д/гра «Допоможи казковому герою обрати свою казку»

Діти діляться на групи. Кожна група отримує малюнок або просто ім'я відомого казкового героя. Наприклад: Буратіно, Мальвіна, Кирило Кожум'яка тощо. Дітям треба вирішити, яку професію обере для себе в майбутньому казковий герой, довести свою думку. (Мальвіна стане учителькою, бо їй дуже подобалося вчити Буратіно. Попелюшка стане власницею хімчистки, їй дуже подобається роботи, щоб всі речі довкола були чистими, охайними. Буратіно стане мандрівником, бо любить все нове і нічого не боїться. Кирило Кожум'яка стане військовим, бо він дуже сильний, справедливий і добрий, і хоче всіх захищати.)

Вправа «Назви професії»

Дорослий пропонує дітям назвати всі відомі їм професії.

А тепер я пропоную вам пограти у цікаву гру. Ваше завдання — називати ті професії, які, на вашу думку, найбільше пасують характеристиці.

  • Найзеленіша професія — це... (садівник, лісничий, квіткар, декоратор квітів тощо).

  • Найсолодша професія — це... (пекар, кондитер тощо).

  • Найволохатіша професія — це... (ветеринар, дресирувальник тощо).

  • Найсмішніша професія — це... (клоун, гуморист тощо).

  • Грошова професія — це... (банкір, бізнесмен, фабрикант тощо).

  • Дитяча професія — це... (вчитель, вихователь, няня, гувернантка, дитячий лікар тощо).

  • Чоловіча професія — це... (військовий, шахтар, міліціонер, комбайнер, тракторист, моряк, космонавт, слюсар, токар тощо)

  • Жіночі професії — це... (повар, касир, швачка-мотористка тощо).

  • Людяна професія — це... (лікар, учитель, вихователь, пожежний, психолог тощо).

  • Найвища професія — це... (льотчик, космонавт, електромонтер, будівельник, кранівник тощо).

  • Балакуча професія — це... (журналіст, телеведучий, актор, диктор тощо).

Гра «Мрійники» Дітям пропонується помріяти про майбутнє, що зміниться через 20 років….

Рефлексія, перегляд презентації «Яка професія найкраща»

Підсумок. Усі професії потрібні. Люди кожної професії повинні добросовісно виконувати свої обов'язки.

Наша зустріч підійшла до закінчення, але подорож наша у світ професій продовжується , адже у світі ще стільки цікавого. До нових зустрічей!

«Хочемо жити в чистому місті»

ЛисенкоЛ.О., вихователь закладу дошкільної

освіти

М ета: ознайомлювати дітей з проблемою збереження чистоти міста, з правилами поводження з побутовим сміттям, учити підтримувати чистоту й порядок у довкіллі, підвищувати культуру побуту, формувати основи екологічної поведінки; виховувати дбайливе ставлення до навколишнього середовища, охайність.

Обладнання: презентація «», пісня Афлатуна мр3, галявинка, сміттєві відра різних кольорів.

Попередня робота: перегляд фільму «Сортуємо сміття»; дидактична гра «Сортуй сміття», бесіда.

Хід заняття

Діти заходять до зали, стають півколом, привітання (з рухами).

«Доброго ранку, рідний наш дім!
Доброго ранку гостям усім!
Доброго ранку сонечку ясному!
Доброго ранку місту прекрасному!»

Ігровий момент: лунає пісня:
Вихователь: Діти, а чия пісенька лунає?
Діти: Це пісенька Афлатунчика!
До зали з піснею заходить Афлатунчик.

Мотивація.
Афлатун: Доброго дня вам, шановні гості, любі малята! Ваше місто дійсно прекрасне, але всі ми хочемо, щоб всюди було чисто і гарно, і я запрошую вас до нашого кінозалу, щоб переглянути цікавий фільм про те, що потрібно робити, щоб все наше довкілля було гарним і чистим!
Діти сідають на стільчики.
Вихователь: Ну щож, мої хороші, сідайте рівненько, дивіться і слухайте уважно.

Перегляд фільму, бесіда.
Вихователь: Скажіть, будь ласка, через що вулиці, подвір’я, парки стають не дуже гарними? (П. в. Тому що люди викидають дуже багато сміття).
Вихователь: А звідки береться сміття?
П.в. Деякі люди викидають непотрібні речі просто там, де їх використали.
В-ль: А що треба робити, щоб його було менше?
П.в. Не розкидати.
В-ль: А що можете зробити ви, щоб у нашому місті було чисто?
П.В. Щоб у нашому місті було чисто, я не буду розкидати сміття.
- А я, якщо побачу, що хтось викинув папірці або інше сміття, то скажу, що цього робити не можна.
- А я разом з бабусею прибираю вулицю біля нашого будинку.
Афлатун: Молодці, малята! Ви зрозуміли, що потрібно робити, щоб довкілля було чистим і гарним!

Вихователь запрошує дітей на уявну прогулянку до парку (На галявині розкидані пластикові пляшки, папір, харчові відходи)
В-ль: Діти, а чи хотіли б ви відпочити і погратися на цій галявині?
Діти: Ні!
В-ль: Чому вам тут не подобається?
Діти: Тому що тут багато сміття.
В-ль: А що потрібно робити, щоб тут було чисто і гарно?
1. Щоб усюди було чисто, треба нам прибрати,
Все сміття і весь непотріб у відра зібрати.
2. Не тільки зібрати, а ще й сортувати,
Щоб на заводі все сміття переробили,
Нові, корисні речі зробили.
В-ль: Так діти, щоб сміття переробляти - його потрібно сортувати, тому що воно переробляється по-різному:
- в перше відро ми зберемо паперове сміття, з якого можна буде виготовити папір, нові паперові вироби;
- в друге відро ми зберемо пластик, пластикові відходи, їх розплавлять і зроблять нові речі, пакетик для сміття, стільці, столи;
- в третє відро природне сміття.

Дошкільнята разом з вихователем збирають сміття у різні пакети і складають у відповідні відра. Афлатун допомагає.
В-ль: А потім ці сміття потрібно винести в спеціальні контейнери, які стоять у відведених для цього місцях.

VI. Підсумок заняття.
- Що потрібно робити, щоб у світі було менше сміття? (П.в. Не смітити, прибирати).
- Куди потрібно дівати непотрібні речі? (П.в. Складати в окремі пакети, викидати в спеціальні контейнери).
- Для чого потрібно сортувати сміття? (П.в. Щоб його переробляти)
В-ль: Молодці, малята!
Афлатун:

Тепер буде чисто у вашому місті.
Галявина, вулиця – глянь, які чисті.
Будете на вулиці біля будинку,
Знаю, не кинете навіть смітинку!

«Зустріч із Майстром своєї справи»

Приймак С.П., вихователь закладу

дошкільної освіти

Мета: продовжити знайомство дітей з різним видами праці (фізична та розумова) у різних сферах (виробнича й невиробнича); показати взаємозалежність різних видів праці, їхні кінцеві результати; виховувати повагу до людей, що працюють.

Попередня робота: вихователь дає дітям домашнє завдання розпитати своїх батьків та інших членів сім’ї про їхні професії, місця роботи, про те, що вони виготовляють.

Матеріал: іграшка Афлатун, ілюстрації альбому «Моя професія»

Хід заняття

Гра «Відгадай професію Майстра»

Б есіда про власну професію запрошеного Майстра своєї справи.

Мета: закріпити в дітей знання назв професій і товарів, що їх виробляють люди цієї професії.

Вихователь пропонує дітям вибрати картинку з професією, що приніс нам на заняття Афлатунчик. .

  • Чому зробили саме цей вибір професії?

  • Які знання потрібно мати?

  • Чим є особливою ця професія?

  • Чи подобається?

Вправа «Заборонений рух».

Вихователь повідомляє дітям, що вони мають повторювати всі рухи, крім одного. Тільки-но руки ведучого опускаються вниз, усі повинні підняти вгору, тобто зробити навпаки. Той, хто помиляється, стає ведучим.

Вправа «Жіночі – чоловічі професії»

Робота підгрупах. Одна піднрупа вибирає «жіночі» професії, інша — «чоловічі». Після цього діти всі разом говорять професії, спільні для жінок і чоловіків.

Гра «Без труда нема плода».

  • Уявіть собі, що не вийшли на роботу водії автобусів і тролейбусів. Що трапилося б?

  • А якщо не працює електрик?

  • Якщо вчителі не вийдуть на роботу?

  • Що буде, коли перестануть працювати комп’ютери?

  • А коли шахтарі перестануть видобувати вугілля?

  • Яка професія найважливіша?

Висновок: Усі професії потрібні. Люди кожної професії повинні добросовісно виконувати свої обов'язки.

Вправа «Колобок»

Дітям пропонують пригадати казку «Колобок».

  • Усім відомо, що потім сталося з Колобком. Хто несе відповідальність за те, що Лисичка з'їла Колобка?

  • Спробуйте правильно розподілити відповідальність за те, що сталося між усіма казковими героями.

Вихователь: А тепер спробуймо зрозуміти, хто несе відповідальність за прийняття рішення, пов'язаного з вибором професії? Визначимося не тільки, «хто», а ще й у якому обсязі? (Батьки, інші люди, сама людина тощо.)

Рефлексія.

Практичне завдання:Афлатунчик пропонує дітям на малювати професію своїх батьків та прорекламувати її.

Інтегроване заняття «У світі професій»

(у формі гри «Що? Де? Коли?»)

Приймак С.П., вихователь закладу

дошкільної освіти

Мета: закріпити знання дітей про працю дорослих. Уточнити уявлення про найбільш доступні й необхідні для розвитку їх соціального досвіду види праці дорослих.

Простежити взаємозалежність у роботі людей різних професій; необхідність виконання своїх трудових обов′язків для отримання потрібного результату.

А ктивізувати словник дітей назвами професій; стимулювати вживання прислів′їв про працю. Удосконалювати вміння складати творчі розповіді за темою. Розвивати у дітей фонематичний слух, творчі здібності; інтерес до праці конкретних працівників тих чи інших професій; вміння співпрацювати. Формувати навички спілкування із знайомими та незнайомими людьми; виховувати почуття радості за свої та чиїсь успіхи, підбадьорювати та підтримувати у різних ситуаціях своїх товаришів. Розвивати логічне мислення, вміння висловлювати та доводити свою думку. Виховувати відчуття гордості за своїх батьків, повагу до праці дорослих, бажання наслідувати їх у посильних справах.

Матеріал: Дидактична іграшка «Афлатунчик», ігрове поле «Що? Де? Коли?»; Д/ігри: «Для кого будівельник побудував будинок?», «Знайди відмінності», «Склади будинок», мікрофон, чорний ящик.

Хід  заняття:

Привітання:

Доброго ранку, доброго дня!

Хай плещуть долоньки,

Хай тупають ніжки,

Кивають голівки

І сяють усмішки!

Вихователь: Щоб Афлатунчик краще познайомився з нами, розкажемо йому про себе.

1.Дитина. Не ледачі ростемо!

Руки в нас умілі,

Будем зміною батькам,

В кожнім добрім ділі.

2. Дитина. В країні нашій стільки справ,

І все таке цікаве,

А я ще досі не добрав

Яка найкраща справа.

3. Дитина. Літак між хмарами водить,

У шахті працювати,

Хліба ростить, сади садить,

Будинки будувати.

4. Дитина. Просторі стеляться шляхи,

Навкруг широкий обрій.

Нам все відкрито у житті,

Аби учились добре.

Вихователь: Кажуть, що вибір професії – це друге народження людини. Від того наскільки влучно ти обереш свій життєвий шлях, залежить , яке місце в суспільстві ти будеш посідати. І хоч зараз наші дітки ще зовсім невеличкі, але вони вже мріють про те ким стануть коли виростуть, яку професію оберуть.

- А що таке професія? (Професія - це робота, яку людина для себе обрала; справа, якою людина займається в житті ).

- Дізнавшись, якими питаннями ви переймаєтесь, Афлатунчик запрошує вас прийняти участь в інтелектуально – розвивальній грі «Що? Де? Коли?». Ви згодні прийняти запрошення?

- Тоді запрошую вас до гри (діти проходять; сідають за столи; в центрі стіл з полем розподіленим на сектори в яких розкладені конверти з завданнями; дзиґа зі стрілкою, мультимедійне обладнання ).

Перед початком гри проводиться психогімнастика.

- Ось зібралися ми в круг,

Я твій друг, і ти мій друг.

Міцно за руки візьмемось,

І друг другу посміхнемось!

Вихователь обертає дзиґу, обирається лист з завданням, яке діти виконують. На листах картинки з зображенням знаряддя праці тієї, чи іншої професії, завдяки яким діти мають змогу здогадатися від людини якої професії він надійшов.

1. Завдання: Лист від Афлатунчика, відгадайте, про кого мова йдеться:

- Рівно цеглу викладає,

Дах старанно покриває,

Каменяр і покрівельник,

Носять назву будівельник.

Д/гра «Для кого будівельник побудував будинок?» (Українець – хата; ескімос – юрта; росіянин – ізба; китаєць – пагода; індієць – вігвам. ( парні картинки ).

  1. Завдання. Лист від Афлатунчика: Відгадайте яку я професію загадав?

 - Прийдуть до школи діти малі,

Там їх зустрінуть учителі,

Будуть навчати читати ,писати,

І один одному допомагати.

-    Яким повинен бути вчитель? (відповіді дітей ).

Д/гра « Що переплутали діти?

  1. Завдання. Лист від Афлатунчика: Відгадайте яку я професію загадав?

 - Художник чудові картини малює,

В музеї милуюсь пейзажами я ,

Там рідна природа, річки і долини,

Лани золоті, Україно моя.

Що робить художник? Як називаються жанри картин, які намалював художник? ( натюрморт, пейзаж, портрет).

  1. Завдання. Вправа «Художник»

Мета: розвиток зорової пам’яті. (З групи обирають двох дітей. Один — «художник», а інший замовляє йому свій портрет. Решта — глядачі. Художник уважно дивиться на замовника 1,5—2 хв, а потім повертається до глядачів і по пам’яті описує його зовнішність).

  1. Завдання. Відео лист від Афлатунчика:

- Малята, сьогодні я вам розповім про професію поліцейського. Поліцейського всі бачать кожного дня на вулиці. У них особлива форма, суворий вигляд. Тому що вони стежать, щоб скрізь був порядок.

- Що роблять поліцейські? Яким треба бути , щоб стати поліцейським?

Д/гра «Допоможіть знайти злочинця».

  1. Завдання.

Лист від Афлатунчика: Відгадайте яку я професію загадав?

Лист від архітектора.

 - Треба знати, що без плану

     Не збудуєш і майдану,

Точно вирахує вектор,

Геніальний архітектор.

- Що робить архітектор? (Відповіді дітей ).

Д/гра « Склади будинок». (розрізні будинки школи, палацу, цирку, магазину музичних інструментів ). Діти працюють в групах, пояснюють, як ці будинки можна використовувати.

  1. Завдання від Афлатунчика.

Д/гра «Професії посварилися».  

Діти вибирають по дві ілюстрації із зображенням професії і розмірковують, яким чином вони пов′язані (Будівельник збудує пекарю будинок, а пекар спече будівельнику печиво тощо).

  1. Музична пауза (фізкультхвилинка «Професійні вміння»)

Педагог читає віршик. На перші рядки діти ритмічно плескають у долоні.

Діти виконують імітаційні рухи, показуючи відповідні до змісту дії.

Кожна праця — це уміння,

Вміння справжні, професійні:

Так працює в нас жонглер,

Так веде авто шофер,

Так фарбує дім маляр,

Так ось грає сопілкар,

Так працює в нас двірник,

Так — завзятий танцівник,

Так пливе спортсмен-плавець...

Кожний — справжній фахівець!

На останній рядок діти стають прямо, випроставши руки вгору.

  1. Завдання від Афлатунчика відгадай професію. Чорний ящик, в ньому мікрофон.

- Кому потрібен мікрофон? Хто першим дізнається новини і приносить їх в редакцію? (Журналіст).

Журналісти подорожують за новинами по всьому світу, беруть інтерв′ю,  розповідають найцікавіші новини. Пропоную  уявити себе поруч із журналістом і відвідати найцікавіші куточки світу. (Мультимедійна презентація).

  • А зараз я хочу взяти інтерв′ю увас.

Мовна гра – діалог « Інтерв′ю». Діти розповідають за запитаннями про обрану професію, місце роботи, які дії будуть виконувати, чому обрали дану професію.

  1. Завдання.Афлатунчик пропонує нам визначити, про які професії йдеться (відеоперезнтація) .

  • тварини, шприц, лікарня (ветеринар);

  • ручка, журнал, оцінка (вчитель);

  • комп’ютер, текст, програма (оператор, програміст);

  • корабель, штурвал, море (матрос, капітан, штурман);

  • хвороба, симптоми, термометр (лікар).

  1. Завдання від Афлатунчика. «Де я бував» (Проводиться за принципом вправи «Продовжте речення»)

  • Я бачив шприц — де я був? (Я був у…)

  • Я бачив гребінець —…

  • Я бачив хліб, цукерки —…

  • Я бачив багато ліків —…

  • Я бачив різний посуд —…

  • Я бачив багато книг —

Підсумок заняття.

Вихователь. Сподобались вам ігри? Які найбільше? Діти, ви всі гарно гралися, виконали всі завдання. Якщо в майбутньому будете старанно виконувати свої обов’язки, ви станете гарними працівниками.

Афлатунчик на згадку вам дарує медальки «Юні фахівці»

Вихователь: Спитай у тата і у мами, які професії у них?

Професій різних є чимало, сповна їх вистачить на всіх.

Та є одна з поміж професій, якої вчаться всі в житті.

Вона для кожного найперша, якої вчитимешся й ти!

Учитель, лікар чи геолог, письменник, слюсар чи кресляр.

Всі називають головною, одну професію - дошколяр!

Бо всім відомо, що без знань, не станеш у житті ніколи

Тим, ким в дитинстві мрієш буть!

  • Діти, я сподіваюсь, що коли ви виростете і оберете свою професію – станете гарними спеціалістами і працюватимете на благо  нашої держави.

Рефлексія.

Вихователь: Малята, Афлатунчик вам пропонує намалювати свій портрет у майбутньому. Цей малюнок покаже, ким ви себе уявляєте через багато років.

«Як хліб на стіл прийшов»

Безуглова М.Г., вихователь закладу

дошкільної освіти

Мета: продовжити ознайомлення дітей з тер­міном «економіка». Формувати уявлення дітей про те, який шлях проходить зерно, щоб   стати хлібом. Розвивати спостережливість. Вчити добирати прислів'я, приказки, що описують економічне життя. Виховувати лвиховувати любов та бережливе ставлення до хліба, пошану до хліборобської праці.

Матеріал: іграшка Афлатунчик, малюнки, ілюстрації до теми, книги з економіки, комп’ютер, оповідання І. Сенченко  «Хліб святий», прислів’я про хліб, таблиці, ілюстрації «Як хліб на стіл прийшов»

Хід заняття 

Організація дітей..

В ихователь: Діти, сьогодні у нас не звичайний урок. До нас прийшов Афлатунчик. Давайте щиро та сердечно привітаємо один одного.

Вихователь: Я всміхаюсь сонечку!

Вихователь: Здрастуй, золоте!

Вихователь: Я всміхаюсь квіточці!

Вихователь: Хай вона росте!

Вихователь: Я всміхаюсь дощику!

Вихователь: Лийся, мов з відра!

Вихователь: Друзям усміхаюся!

Вихователь: Зичу їм добра!

Вихователь: Тож поверніться і подаруйте посмішку своєму товаришеві, Афлатунчику. Щоб наше заняття було цікавим, змістовим, якими ви бажаєте бути на занятті?

Діти: Активними, уважними, розумними.

Повідомлення теми та мети заняття.

Вихователь: Що таке економіка?

- Для чого нам слід вивчати економіку?

- Афлатунчик пропонує дітям поглянути на комп’ютер.

  • Що це за казка?

- Вірно, казка про золоту рибку та сварливу бабу?

- Як ви вважаєте, чи потрібні були діду знання з економіки? Чому?

- Пригадайте назви казок, події в яких пов'язані з економікою («Про дідову дочку і бабину дочку», «Колобок», «Колосок», «Легкий хліб»).

Афлатунчик: Діти, відгадайте загадку:

В полі  ріс я, колосився

На стеблині уродився.

А тепер мене ви ріжте,

На здоров’я смачно їжте (хліб)

Розповідь про те, який шлях проходить зерно, щоб стати хлібом.

Розповідь із елементами бесіди.

Вихователь: Отже, діти, щоб хліб прийшов до  нас на стіл потрібно прикласти до цього багато зусиль. Спочатку землю потрібно зорати, потім посіяти зерно. Пшеницю сіють два рази на рік: восени – озиму, навесні – яру.

Ще сіють жито, ячмінь. Потім коли ці культури дозріють, їх косять. Починаються жнива.

  • Хто скаже  в яку пору року починаються жнива? (влітку)

  • Чим косять пшеницю? (комбайном)

  • Отже, люди яких професій працюють в полі? (трактористи, комбайнери, шофера)

  • Потім зерно везуть у зерносховище, де воно лежить до весни.

  • А частину зерна везуть до млина, де мелють із нього муку. Потім муку везуть на хлібозавод, де і печуть хліб. Дехто пече хліб вдома. Чи знаєте ви рецепт приготування хліба? Які продукти потрібно ще, окрім борошна? (вода, сіль, дріжджі, олія, яйця)

  • А чи знаєте ви, від чого залежить колір хліба? (Від зерна. Із пшениці – білий хліб, із жита – житній (чорний).

  • Але ж із борошна печуть не тільки хліб, а й інші вироби. І зараз ми пограємо у гру.

Афлатунчик: Я пропоную вам пограти в гру «Відгадай»

(Діти із зав’язаними очима беруть до рук вироби і називають їх: бублик, батон, кекс, пиріжок, булочка)

Фізкультхвилинка.

Слухати ми перестали

І тепер всі дружно встали.

Будем ми відпочивати,

Нумо вправу починати.

Руки — вгору, руки — вниз

І легесенько прогнись.

Покрутились, повертілись,

На хвилинку зупинились.

Пострибали, пострибали,

Раз — присіли, другий — встали,

Всі за парти посідали,

Вчитись знову ми почали.

Робота над прислів'ями і приказками.

Вихователь, діти а давайте ми розповімо Афлатунчику, які прислів’я ви знаєте про хліб?

  • Сила від хліба, хліб від землі.

  • Зима без снігу, літо без хліба.

  • Не страшна біда, коли є хліб та вода.

  • Лежачого хліба ніде нема.

  • Сій вчасно – вродить рясно.

  • Посій упору, будеш мати зерна гору.

  • Яка пшениця, така й паляниця.

  • Як ви їх розумієте

Вихователь пропонує дітям та Афлатунчику послухати оповідання  І. Сенченко  «Хліб святий».

Бесіда за прочитаним.

- Що Катруся сказала про хліб? Чому вона так сказала?

- А як Юрко поводиться із хлібом?

- Чому бабуся навчала внучку?

- Чи зрозуміла дівчинка свою помилку? З яких слів це видно?

- Чому оповідання носить таку назву?

Вихователь розповідає про значення хліба в житті людини.

Хліб з давніх – давен був у пошані. Недарма говорять: Хліб – всьому голова. З хлібом пов’язано багато традицій: народжується дитина – ідуть до неї із хлібом, щоб багата була; виряджає мати сина в дорогу – теж із хлібом; гостей вітаємо із хлібом – сіллю; на весіллі теж хліб має особливе значення; в нову хату – заходять господарі із хлібом. Тому хліб потрібно берегти, шанувати.

Давайте для Афлатунчика назвемо правила поведінки із хлібом.

  • Не можна хлібом гратися.

  • Не бери зайвого хліба.

  • Хліб потрібно доїдати.

  • Не залишай крихти на столі.

  • Черствий хліб віддай тваринам або птахам.

  • Можна посушити сухарі, зробити грінки тощо

Вихователь: Афлатунчик, пропонує з дітками програти в гру «Збери малюнок» .

Робота в парах (Малюнок із зображенням хліба розрізаний на 6 частин. Чия пара швидше складе малюнок)

Підсумок заняття

  • Про що ми сьогодні говорили на занятті?

  • Що люди говорять про хліб?

  • Люди яких професій задіяні в тому, щоб хліб потрапив до нас на стіл?

  • Які твори ви запам’ятали?

  • Які прислів’я про хліб ви знаєте?

  • Які хлібобулочні вироби ви знаєте?

  • Як потрібно поводитися із хлібом?

  • Які традиції і звичаї ви запам’ятали?

  • Отже, шануймо, діти, хліб , бо він – всьому голова!

Вихователь: Малята, Афлатунчик дякує вам за цікаве заняття, за вашу активність. Він багато чого сьогодні дізнався про хліб, хто його вирощує. Як його випікають. Він прощається з вами до нових зустрічей.

Афлатунчик:

Ось скінчилась наша гра.
Все, прощатись нам пора.
Будемо завтра зустрічатись,
В нові ігри будемо гратись.

«Бережи тепло і воду - бережи життя й природу»

ЛисенкоЛ.О., вихователь закладу

дошкільної освіти

М ета: формувати у дітей розуміння єдності людини і природи; уявлення дітей про екологію, можливості економії тепла, предметів вжитку; про шляхи добування, збереження, транспортування тепла, води. Виховувати повагу до результатів праці людей, завдяки яким всім дітям тепло і затишно взимку не тільки в садочку, а й і вдома; економне ставлення до тепла та води.

Матеріал: дидактичні іграшки Афлатунчик та Незнайко; сюжетна картина «Від хатини до сучасних будинків», ілюстрації «Звідки береться тепло».

Хід заняття

Привітання:
Сьогодні у нас незвичайний урок,

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну цікаву, в країну чудову,

Де наша уява чекає нас знову.

Тож мерщій рушаймо в путь,

Щоб у неї зазирнуть.

Вступна бесіда.

Вихователь: Доброго ранку, діти! Так, наш садочок прекрасний. Тут нас оточують прекрасні, щирі люди, які піклуються про дітей. А ще нас оточує багато речей. Ми до них звикли і майже не помічаємо. Але, якщо уважно придивитись до них, то можна сказати, для чого вони призначені і з чого вони зроблені.

Але чи можна знати про все? Мабуть, ні. Але без знання слова «економіка» прожити неможливо.

Що це таке економіка? (Відповіді дітей).

Економіка – грамотне, бережне використання людиною необхідних благ (речей), бажання влашувати своє життя більш комфортно і красиво.

  • Ігровий момент (дзвенить дзвіночок).
    Хто там до нас прийшов?

  • Зараз подивимось (з'являється Афлатунчик).

Афлатунчик:

«Добрий день, малята!
В цей зимовий
(холодний) час
Завітав у гості, друзі я до вас.
Дуже всіх цікавить
Ось таке питання:
«Давайте разом вчитись
Теплозберіганню!»

( Стук у двері)
Афлатунчик
: Хто там?

Незнайко: це я, Незнайко! Ходив по вулиці, хотів нагрітись, бо в моєму будиночку дуже холодно.

Мотивація.
«Сонце літом світить
І тепло навкруг.
І людині влітку
Сонце добрий друг.
Та прийдуть морози,
Вітер, холода,
І без сонця теплого
Що тоді робить? »

Вихователь: Діти! Хто може розповісти про те, як люди обігрівають свої будинки?

Розповідь за сюжетною ілюстрацією «Від хатинки до сучасних будинків».
- Що придумали люди, щоб у великих будинках, школах, лікарнях, дитячих садочках було тепло?

- А як ви потрапляє тепло в багатоповерховий будинок, де немає печі? (Відповіді дітей).

Розповідь-бесіда про послідовність подачі тепла в будинки.

Вихователь узагальнює відповіді дітей: люди подубували великі котельні, в яких за допомогою газу прогрівають воду і пускають її то по трубах, та по батареях, щоб в квартирах, дитячих садочках, школах і лікарнях було тепло.

Тепло потрібно берегти, тому що на нього витрачають дороговартісне топливо: а в повітря потрапляють шкідливі речовини. Чим економніше ми будемо відноситись до тепла та води, тим чистіше буле повітря, яким дихає вся жива природа.

  • Чи завжди люди бережуть тепло? Чи помічали ви випадки, коли люди не бережуть тепло? Чи завжди ви зачиняєте за собою двері?

На жаль, зустрічаються діти і дорослі, які не зачиняють двері, коли заходять у під'їзд. А також не заклеюють рами вікон на зиму, не утеплюють стіни будинків. Про таких людей говорять: не економна, не дисциплінована, не бережлива людина.

Отже:

«Потрібно вікна клеїти, двері зачинити.

Щоб холодною зимою

Нам не замерзати»

Фізкультхвилинка «Взимку»

«Взимку віє завірюха (малята розмахують руками і дмухають),

І мороз щипає вуха (пощіпують свої вуха).

І кружляє снігопад (кружляють, плавно змахуючи руками – показують політ сніжинок),

Котрий день уже підряд.

На шибках з морозу квіти (імітують малювання квітів та візерунків),

Змерзли звірі, птахи, діти (малята обхвачуюють долоньками плечі, і присідають)».

Незнайко: Як у вас тепло, затишно, хоч і надворі і зима»

Афлатунчик: у хорошого господаря, навіть у лютий мороз, у будинку тепло. Потрібно тільки, як слід, будинок підготувати, тоді і холод не страшний. А ти, Незнайко, як свою квартиру утеплив?

Незнайко: Та ніяк! Думав: прийде зима, включать опалення, тепло буде.
А вийшло навпаки: прийшла зима, батареї як вогонь, а в квартирі холодно.

Афлатунчик: Зрозуміло, в твоєму будинку топити, це як у вогнища грітись. Дров використовується багато, а тепла немає. Давай підемо до тебе, Незнайко, допоможемо тобі.

Незнайко: І в мене буде тепло?

Афлатунчик: Буде, буде! (Ідуть).

Дидактична гра «Зима – добре, зима - погано». (Добре – плескають у долоньки, погано – тупають ногами).

Добре

Погано

  • грати в сніжки;

  • ліпити сніговика;

  • ліпити сніговика;

  • кататись на ковзанах;

  • багато снігу;

  • новорічні свята;

  • катання на лижах….

  • мерзнуть тварини, птахи;

  • важко шукати їжу тваринам, птахам;

  • витрачання грошей на теплий одяг, взуття;

  • вибурування дерев на топливо;

  • витрачання коштів на топливо;

  • холодно…..

Підсумок:
- Про що ми з вами сьогодні дізналися нового?

  • Що вам найбільше сподобалося?

  • Тепер ми знаємо, звідки береться тепло, і як потрібно його економити. Ми всі разом будемо берегти тепло і воду – наше здоров'я і природу.

«Подорож Афлатуна на планету Сміттєвію»

ЛисенкоЛ.О., вихователь закладу

дошкільної освіти

М ета: познайомити дітей з проблемою забруднення навколишнього середовища (природне та промислове сміття); підвести до розуміння необхідності охорони навколишнього середовища; усвідомлення того, що збереження природних ресурсів, являється збереженням навколишнього світу. Формувати вміння робити елементарні висновки, уміння міркувати. Виховувати дбайливе ставлення до природи.

Матеріал: іграшка Афлатун; природне сміття (листя, гілки дерев, камінці); промислове сміття(папір, скло, шматки картону, бляшанки).

Хід заняття:

Психогімнастика:

Встало вранці ясне сонце-

Заглянуло у віконце.

Ми, до нього потяглися-

За промінчики взялися.

Ми, всміхнулись сонечку,

Здрастуй, золоте!

Ми, всміхнулись квіточці,

Хай вона росте!

Ми всміхнулись дощику,

Лийся, мов з відра !

Діткам посміхаємось,

Зичим всім добра!

Ігровий момент: В гості, до малят, завітав Афлатун. Вихователь пригадує разом з дітьми, що Афлатун –це вогняна куля, яка живе на небі, недалеко від Сонця. Він спостерігає за навколишнім середовищем, зі свого будиночка в небі. Він хоче знати все, що відбувається навколо.

Розповідь-бесіда: Одного разу Афлатун побачив маленьку планету, яка здалеку була схожа на маленьку шоколадку. Йому дуже захотілося роздивитися цю планету ближче. Він, від хвилювання, закружляв на місці (діти імітують рухи Афлатуна). Афлатун швидко полетів на невідому планету.

  • А, як ви гадаєте? Як називається ця планета?...

Коли Афлатун прилетів на планету, то побачив, що все навколо було дійсно зроблено з шоколаду. І не тільки. Там були всі види солодощів: і цукерки, і печиво, і морозиво. Стовбури дерев були зроблені із шоколадних батончиків, а листочки із цукрової глазурі. На деревах висіли лимонові, апельсинові, малинові фрукти-цукерки. Річки текли із молочного шоколаду, хмари із цукрової вати рожевого та блакитного відтінків.

  • Як відреагував Афлатунчик на те, що побачив?(Подив, захоплення, радість).

Афлатун познайомився із жителями планети Сміттєвія, і вирішив залишитися. Він упевнився в тому, що жителі цієї планети були працелюбними.

В они зрубували шоколадні дерева, проводили водопровідні труби від молочно-шоколадної річки до своїх будинків. Збирали врожаї з мармеладних дерев, збирали хмарки із цукрової вати.

Не дивлячись на те, що жителі планети Сміттєвія були працьовитими, у них був один недолік: вони не робили нічого, щоб відновити те, що вони зрубали, зібрали.

Афлатун запитав: «Чому ви не садовите нових дерев, замість тих, що зрубали?»

На що жителі Сміттєвії відповіли: «А навіщо це потрібно? Ти що не бачиш, у нас і так багато дерев.»

Афлатун іще помітив, що жителі планети не все з`їдали, залишки викидали, сміття не збирали. І він зрозумів, чому планета має назву Сміттєвія. І скоро вже вся планета була закидана сміттям.

Афлатун полетів до свого дому. Він спостерігав за планетою, яка одного разу перетворилася в купу сміття і зникла.

  • Чому планета Сміттєвія залишилася без природних ресурсів?

  • Що потрібно було зробити, щоб врятувати планету? (Посадити дерева, квіти; не розкидати сміття)

  • Яке буває сміття? (природне, промислове).

Фізкультхвилинка:

Ми діти працьовиті – вирощуємо квіти.

Навесні діточки посіяли квіточки (малята присідають і імітують посів квітів).

Ми діти працьовиті – ми поливали квіти.

Залюбки діточки поливали квіточки (показують, як із лійки поливають клумбу).

Ми про квітник подбали, бур`ян повиривали.

Нумо, геть, бур`яни! Не потрібні, тут вони! (Показують виривання бур`яну).

Квітки, що тут зростають, голівками кивають.

Кажуть: «Дякуємо вам, старанним квіточкам!» (Діти стають прямо, і кивають голівками)

Д/ гра «Добре-погано» (Дорослий називає дію, а діти відповідають).

Добре: захистив, обігрів, допоміг, посадив, доглянув, зберіг, прибрав.

Погано: зруйнував, зрубав, зірвав,викинув, насмітив, затоптав.

Ми по вулиці йдемо,

На котрій ми живемо.

Сміття все збираємо.

У відро складаємо.

Як зробити все старанно,

Стане наше місто гарним.

Підсумок.

Вихователь: Афлатунчик зрадів, що планета Земля не перетвориться на планету Сміттєвію, бо діти зрозуміли, що таке ресурси, що їх потрібно берегти, піклуватися про природу, не смітити.

«Гори, ріки і моря – наша з тобою Земля!»

ЛисенкоЛ.О., вихователь закладу дошкільної

освіти

М ета: ознайомити дітей з проблемою забруднення навколишнього середовища (природне та промислове сміття); підвести до розуміння необхідності охорони навколишнього середовища; переробки сміття на корисні речі. Учити правильно оцінювати дії та вчинки людей у повсякденні.Розвивати зв`язне мовлення, пам`ять, уяву, активізувати словник (сміття, екологічні знаки, переробка відходів). Формувати уміння робити елементарні висновки, уміння міркувати. Виконувати дбайливе ставлення до природи.

Матеріал: грашка Афлатун; картки із зображенням добрих і поганих вчинків у природному довкіллі, конверти для карток чорного і зеленого кольору; природне сміття (листя, голки хвойних дерев, камінці); промислове сміття(паір, скло, шматки картону, бляшанки).

Хід заняття:

Психогімнастика:

Добро ранку, сонечко ясне!

Доброго ранку, небо прекрасне!

Доброго ранку, у небі пташки!

Доброго ранку, маленькі дубки!

Я вас вітаю, люблю, визнаю,

Бо живемо ми в одному краю!

Ігровий момент:

- Разом із промінчиками сонця до нас завітав Афлатун. Привітаємося з ним! Афлатун засмучений. Що трапилося, Афлатунчику?

Афлатун: Сьогодні, спостерігаючи зі свого будиночка в небі, за планетою Земля, я побачив цілу купу сміття на ігровому майданчику. Чого там тільки не було! Я зібрав це природнє сміття, адже на майданчику повинно бути чисто. Ви стежите за порядком, та й двірник вам прибирає.

Мотивація:

- Розкажемо Афлатунчику, що ми знаємо про сміття.

Розповідь-бесіда:

Сміття буває різним: природнього походження та зроблене людиною.

Назвіть природне сміття (гілочки, кора дерев, торішня права, камінці, листя).

Хто смітить природнім сміттям? (дерева, квіти, трава в`яне, осипається листя) тварини, птахи).

Природне сміття дуже корисне.

  • Як ви вважаєте, чим корисне природне сміття? (Торішнє листя, гілочки, насіння, шматочки кори – це все дім для проживання різних комах, і їжа для птахів узимку, і поживний грунт для зростання нових рослин навесні)

Але існує ще інше сміття. Звідки воно утворюється? На вашу думку, воно корисне чи шкідливе для природи? Чому? Яке сміття може призвести до травмування? Яке може стати причиною загибелі дерев, кущів, птахів чи тварин?

Д/ гра «Добре-погано»:

Вихователь пропонує дітям по черзі обрати картинку із зображенням добрих та поганих вчинків у природному довкіллі; описати його, оцінити дії героїв на малюнку.

Картинки із зображенням гарних вчинків діти складають у зелений конверт, а з поганими у чорний.

Фізкультхвилинка:

Раз, два, три, чотири, п`ять!

Час прийшов нам спочивать.

Тож, піднімем руки вгору,

І поглянемо на зорі.

А тепер, всі – руки в боки!

Як зайчата –скоки-скоки!

Десять, дев`ять, вісім, сім –

Час до праці нам усім.

Читання оповідання В.Сухомлинського «Смітник».

Бесіда за змістом:

- Як ви гадаєте, чи правильно поводилася дівчинка Марійка?

- Чому так поводитися шкідливо?

- А куди потрібно викидати сміття?

- Молодці, діти!

- Афлатунчику, наші діти, не шкодять природі. Дорослі також піклуються про безпеку природнього довкілля. Ми вже спостерігали, як двірники, і люди, які мешкають у будинках, складають сміття у спеціальні контейнери. Спеціальні машини – сміттєвози відвозять сміття на сміттєзвалища, де працюють спеціальні фабрики і заводи з переробки сміття на корисні речі. На контейнерах зображено спеціальні екологічні знаки для сортування.

- Зрозумів, Афлатунчику, як жителі планети Земля: і дорослі і діти піклуються про природне довкілля.

Вода, земля, повітря повинні бути чистими.

Підсумок: Гра «Сонечко»

Мета: створення доброзичливої атмосфери, налаштування на заняття. Діти стають у коло. Посередині кола слід покласти сонечко (жовте коло), кожна дитина отримує промінчики (смужки).

Завдання для дітей: свій промінчик можна прикласти до сонечка тільки після того, як дитина придумає побажання для всієї групи й озвучить його.

Вихователь: Чи можна поліпшити настрій іншому за допомогою побажань?

  • Чи можна сказати, що наше сонечко вийшло дуже гарним саме тому, що ми були привітними та доброзичливими одне до одного?

Афлатунчик:

Подякуйте, діти, мені за завдання.

А я вам подякую

За їх виконання.

А тепер скажіть мені,

Що нового дізналися?

Що сподобалось, що ні?





«Знайомимо афлатунчика

з Підземними скарбами Землі»

ЛисенкоЛ.О., вихователь закладу

дошкільної освіти

Мета: закріпити знання дітей про природний та рукотворний світ. Ознайомити дітей з поняттям «природні ресурси»; з корисними копалинами (вугілля, газ,торф, пісок, глина). Розширити уявлення про їх різноманітність та раціональне використання. Формувати екологічно-доцільну поведінку в побуті та природі. Розвивати уміння розмірковувати. Виховувати цікавість до нових економічних понять.

Матеріал:іграшка Афлатун; картки із зображенням корисних копалин; картки із зображенням предметного і рукотворного світу.

Словник: природний світ, рукотворний світ, природні ресурси, корисні копалини, цінності.

Хід заняття:

Читання вірша:

Ми, маленькі дошкільнята.

Любі хлопчики й дівчатка.

Дружно, цілий день працюємо.

Ні хвилинки не марнуємо.

Нам сонечко всміхається:

Радійте, дітвора!

Бо, знову починається

У нас, заняття-гра.

Ігровий момент:

Вихователь: Афлатунчик, друг веселий, поспішає вже до нас.

А флатун:А, щоб ви побільше знали. Цікаві картинки приніс я для вас.

Розповідь-бесіда

Вихователь показує картинки і розповідає дітям про те, що всі предмети, які нас оточують відносяться до природного або рукотворного світу.

  • Що означає « природній світ?»

  • А «рукотворний»?

  • До якого світу належить: олівець, ножиці, пальто, яблуко, хліб, пшениця, пісок, будинок? Чому? (створено руками людини, природою).

Д/гра «Розклади картинки» Діти повинні розділити картки із зображенням різних предметів на дві групи: природний і рукотворний світ.

Перевірка і обговорення виконаного завдання. Вихователь бере карточки із зображенням рукотворного світу, наприклад:стіл, голка, чашка, сорочка, шуба, черевики, ваза, м`яч, зошит, книжка….

Діти визначають, із яких матеріалів виготовлені ці предмети (дерево, скло, глина, метал, вовна, хутро).

  • Діти, де людина бере ці матеріали? (в природі).

  • Все, що дає нам природа: сонце, повітря,вода,земля, рослини, тварини, корисні копалини які лежать під землею, називають природними ресурсами.

Природні ресурси – це значить природні запаси, природні багатства.

Вихователь пропонує дітям листки із зображенням різних предметів.

Завдання від Афлатунчика: обвести кружечком предмети, для виготовлення яких необхідне дерево :стілець, крісло, шапка, олівець, ложка, будинок, зошит, годинник, лінійка, вікно, каструля.

Обговорення виконаного завдання. Діти пояснюють свій вибір.

Фізкультхвилинка.

Справа – ліс, а зліва – поле, (діти тримають руки на поясі, потім повертаються вправо, вліво)

Унизу яскріє море, (нахиляються вперед)

В небі сонечко сіяє,

(підіймають руки вгору)

І за нами промовляє:

Раз, два, три, чотири, п`ять (підстрибують)

Будем дружними зростати (плескають в долоні)

Добре будемо навчатися (крокують на місці)

І не будемо лінуватися.

Презентація від Афлатунчика «Підземні багатства Землі» (використання ІКТ)

  • Тверді корисні копалини: вугілля, глина, торф, пісок, руда;

  • Газоподібні корисні копалини: газ;

  • Рідкі корисні копалини: нафта.

Вправа «Відгадай загадку від Афлатунчика:

Він потрібен дітворі,

Він на стежці і в дворі.

На будівництві він потрібен,

Для виготовлення скла,

І цегли необхідний. (Пісок)

Не дарма вона варилась

В доменній печі.

І на славу з неї вийшли:

Голки, ножиці, ключі. (Руда)

Він несе у дім тепло,

Навкруги від нього світло.

Допомагає розплавити сталь,

Робити фарбу та емаль. (Вугілля)

На болоті рослини виростали,

З часом допливом і добривом стали. (Торф)

По трубі тече – пиріжки пече? (Газ)

Афлатунчик: Молодці, малята! Тепер ви знаєте, що таке природні ресурси, корисні копалини яку користь вони приносять людям. А ще, запам`ятайте, що всі природні ресурси потрібно берегти і економити, щоб вони ніколи не вичерпувалися, і завжди слугували людям.

Підсумок.

  • Що сьогодні нового видізналися від Афлатунчика?

  • Що таке корисні копалини? Назвіть їх.

  • Що таке «рукотворний» світ? (природний)

  • Що таке природні ресурси? Як їх можна назвати іншим словом?

  • Що вам найбільше сподобалося?

  • Про що б ви хотіли дізнатися від Афлатунчика іще?

«





Потреби тваринного й рослинного світу»

ЛисенкоЛ.О., вихователь закладу

дошкільної освіти

Мета: ознайомити дітей з потребами тваринного й рослинного світу, формувати дбайливе й економне ставлення до довкілля, розвивати увагу, мислення, уяву.

Матеріал: зображення будки, вулика, курника, панцира, нори, зайця та інших тварин.

Хід заняття

Вступна частина.

Вихователь: Діти, подивіться у віконце. Яка сьогодні погода? Якщо на вулиці світить ясне сонечко, то й у всіх навколо чудовий настрій. А якщо погода похмура, то й на душі якось сумно. А давайте зараз ми створимо в нас у групі своє тепле сонечко. Для цього ми повинні стати в коло й міцно взятися за руки.

– Діти, подивіться, яке гарне сонечко у нас вийшло! Але щоб воно нас зігріло своїм теплом, давайте подивимося один на одного й подаруємо всім свою теплу веселу усмішку.

Вихователь розглядає з дітьми проблемну ситуацію.

Діти, сьогодні до нас у гості прийшов Афлатунчик із своїм другом маленьким зайченям. Річ у тому, що маленьке зайченя вирішило поміняти місце проживання й не знає, де йому краще оселитися, щоб було безпечно й тепло взимку. Афлатунчик запропонував йому такі варіанти житла: планета Афлатунія, дитячий садок, будка, вулик, курник, панцир, нора. Діти, давайте з вами поміркуємо. Який варіант більше всього підходить нашому зайченяті?

А що ще, крім житла, необхідно зайчикові для життя? (Їжа, вода, повітря, тепло, безпека.)

Діти, а як називається одним словом все те, чого потребує зайчик? (Потреби.)

Бесіда «Потреби тварин»

Діти, дійсно, у всіх тварин, як і в людей, є свої потреби у воді, житлі, повітрі, теплі, їжі. А зараз я загадаю вам загадку, а ви відгадайте, що це за тварина і назвете, які у неї є потреби.

Що за птах людей боїться.

Не літає високо, а співає «Ко-ко-ко»? (Півень.)

  • Діти, давайте з вами визначимо, як змінюються потреби тварин із зміною пори року?

  • Чи однакові потреби у тварин улітку й зимою? Чим вони відрізняються?

Вихователь розглядає з дітьми потреби рослин.

  • Діти, Афлатунчик просить розповісти нас які потреби є у росли?

Давайте подумаємо. Які потреби є у рослин? (Вода, світло, тепло, земля.)

  • А чи все необхідне є в нашому місті для життя рослин?

Фізкультурна хвилинка.

Економічне лото «Нагодуй тварин».

Правила гри. Вихователь пропонує дітям усно знайти слова, які позначають потреби певних тварин. Кожна дитина або група дітей отримує зображення тварини. Якщо названа потреба підходить – діти плескають у долоні.

Зображення: заєць, вовк, ведмідь, папуга, кішка. Перелік потреб: тепло, вода, морква, риба, мед, м’ясо, зерно, трава, житло, повітря, книги, світло.

Економічна майстерня «Будиночок для рибок»

Правила гри. Вихователь пропонує дітям придумати модель будиночка для золотої рибки. Діти повинні вказати форму, колір будиночка, матеріал, з якого він виготовлений. Вихователь радить дітям використовувати підручні засоби.

Робота над казками.Вихователь пропонує дітям пригадати казки, у яких йдеться про потреби тварин. Діти згадують, які саме потреби описуються в цих казках.

Зображення предметів.Дітям пропонуватися намалювати відповідь на лист жителям країни рослин. Діти зображають потреби рослин/тварин.

Зображення фантастичних предметів.Дітям пропонується намалювати рослину або тварину у якого немає потреб (робот).

Підсумок.

Вихователь: Діти, сьогодні ми з вами розповіли Афлатунчику, що всі рослини й тварини дуже схожі на нас. Вони, так само як і ми, потребують їжі, тепла, води, повітря. Рослини й тварини – наші менші брати. Тому ми повинні дбайливо до них ставитися. А коли настає зима, потрібно допомагати птахам і тваринам їжею, тому що сніг ховає всі запаси тварин. Будьте уважними до потреб тварин і рослин.

Учись любити все навколо себе.

Траву і квіти, кущик, деревце,

Жучка і пташку, і блакитне небо,

і синьооке чисте джерельце.

Усе прийшло на білий світ, щоб жити,

Щоб дарувати радість і красу.

Учися дивуватись і любити

Чистеньку, мов перлиночка, росу.

Яка земля! Чарівна, пречудова!

Вона нам мати, ми – її дитя.

Летить на землю різная обнова

Бурлить, вирує на Землі життя!

Шановні друзі, будьте друзями природі, і вона віддячить вам добром!

Загадки

Хто в зиму холодну ходить злий та голодний?... (Вовк.)


Волохата, вусата, їсть і п’є та пісеньки наспівує… (Кішка.)

Влітку медом ласував, досхочу малини мав.

А як впав глибокий сніг, позіхнув і спати ліг.

Бачив чи не бачив сни, а проспав аж до весни… (Ведмідь.)

Пара довгих вух, сіренький кожух, швидкий побігайчик, як він зветься?... (Зайчик.)






Я та гроші: витачаємо, накопичуємо, ділимося

«ПІВНИК І БОБОВЕ ЗЕРНЯТКО»

Сліпченко Л.І., вихователь закладу

дошкільної освіти

Мета: обґрунтувати, що люди торгують товарами і послугами, коли очікують одержати від цього вигоду; Охарактеризувати бартер як найбільш просту форму обміну, тобто прямий обмін товарами і послугами; Аналізувати, як гроші допомагають здійснювати обмін, коли їх використовують для придбання товарів і послуг.

Матеріал: набір карток для обміну, ножиці, слайд «Порядок здійснення угод при обміні», призи для переможців, картки «ОДИН АФЛАТУН» зеленого кольору – одна картка для кожного малюка, іграшка Афлатунчик.

Попередня робота: читання та бесіда казки «Півник і бобове зернятко»

Хід заняття

Г ра « Створюємо настрій» 
Відчуємо себе часточками колективу, краю, держави, Всесвіту і скажімо собі: 
Я прийшов на урок для чого? …(
Учитися). 
Треба бути яким? …(
Спокійним). 
Зі мною хто? …(
Мої друзі). 
Вони мене що? …(
Поважають). 
Мені це як? …(
Приємно). 
Я готовий до чого? …(
До успішної роботи)

Вихователь: малята, Афлатунчик нам приніс які сь картинки, що це? Так, це картинки до казки «Півник і бобове зернятко». Афлатунчик, хоче вам поставити запитання. Згодні дати на низ відповіді?

Афлатунчик: Чому Курочка обмінювалася різними предметами з іншими? (Їй необхідно

було обмінюватися, щоб одержати масло та змазати Півнику горлечко).

  • Що на що вона міняла? (діти називають, вихователь виставляє картинки

обміну на дошці). (Курочка віддала Ковалю яйце в обмін на косу, віддала косу Господарю в обмін на свіжу траву, віддала траву Корові в обмін на молоко, віддала молоко Господині в обмін на масло).

  • Чому Господиня не погодилася обміняти масло на яйце? (Їй не потрібно

було куряче яйце).

  • Що потрібно було Господині? (Молоко).

  • Чому Корова не погодилася обміняти масло на яйце? (Їй не потрібно було

куряче яйце).

  • Що потрібно було Корові? (Свіжа трава).

  • Чому Господар не погодився обміняти траву на яйце? (Йому не потрібно

було куряче яйце).

  • Чому Господар погодився обміняти траву на косу? (Тому, що йому була

потрібна саме коса).

Висновок: Курочка обмінювалася за допомогою бартеру.

Вихователь: Бартер – це прямий обмін товарами і послугами без використання грошей. Всі персонажі казки були готові укласти бартерну угоду з Курочкою тільки тоді, коли вона могла запропонувати їм для обміну те, що їм самим було потрібно. Коли в одного учасника обміну є те, що потрібно іншому, а в іншого – те, що потрібно першому, то говорять, що відбулося співпадіння інтересів. Співпадіння інтересів необхідне для того, щоб обмін відбувся. Наприклад, у Курочки було яйце, а їй потрібно було молоко; у Корови було молоко, але яйце їй було не потрібно. Їхні інтереси не співпадали, і відразу обмінятися вони не могли

Вихователь: Діти, наведіть приклади бартерних угод, які ви будь-коли в своєму житті здійснювали, поясніть, чому вам довелося обмінюватися.

Афлатунчик нам пропонує дітям взяти участь у здійсненні бартерної угоди.

Підгрупова робота дітей.

Дітям видаються набори карток. Картка складається із двох частин.

Вихователь пояснює, що у верхній частині картки викладені картки, власником цього товару або послуги вони є, а в нижній частині – товар або послуга, яку б діти хотіли одержати в результаті обміну (пальчикова гімнастика)

Діти беруть ножиці. Вихователь нагадує правила роботи з ножицями, та інструкцію роботи: розрізати свої картки по пунктирних лініях.

Верхню частину картки можна обміняти усередині групи на будь-яку іншу верхню частину, що є в наявності в інших членів групи. Нижню частину картки діти повинні залишити собі – вона буде їм нагадувати, що вони хотіли б одержати в результаті обміну.

Фізкультхвилинка.

Дружно разом піднялись,

Вліво, вправо подивились.

Потім хутко повернулись,

Всім навколо посміхнулись.

Поплескали у долоні

І побігали, як поні.

Хай лунає всюди сміх,

Ми, малята, кращі всіх!

Самостійна робота дітей.

Вихователь нагадує, що обмінюватися із членами інших груп категорично заборонено! Діти обмінюються у своїх групах доти, поки кожний з них не одержить те, що хотів. Після обміну в кожного вихованця повинні бути обидві частини картки, позначені цяточками однакових кольорів. (Наприклад, в дитини повинні бути дві такі частини: «У вас є книга» і «Ви хочете одержати книгу»). Перевірте правильність результатів обміну кожної групи. (Пару чобіт обміняли на кишеньковий ніж; ніж на ковдру; ковдру на ліхтарик; ліхтарик на годинник; годинник на ляльку; ляльку на рюкзак; рюкзак на книгу).

Вихователь: Скільки обмінних угод було проведено в групі для того, щоб кожний одержав те, що хотів? (Сім).

  • Хто в групі почав (ініціював) обмін?

Звернути увагу, що кожна дитина брала участь у сімох угодах.

Вихователь показує слайд та просить дітей описати необхідні етапи успішного обміну.

Група, що першою завершила обмін, отримує приз від Афлатунчика.

Вихователь: Які існують проблеми, що пов'язані з використанням бартеру? (Для бартеру необхідне співпадіння інтересів, тому іноді доводиться проводити декілька актів обміну, щоб зрештою одержати те, що дійсно потрібно. Для бартеру може знадобитися дуже багато часу).

Вихователь пропонує дітям учням у групах повернути верхні частини своїх карток тому, у кого вони були на початку гри, або роздати нові.

Зараз ми разом з вами та Афлатунчиком пограємо іще в одну гру, візьмемо участь ще в одному виді обміну.

Дітям роздають по одній ЗЕЛЕНІЙ картці «ОДИН АФЛАТУН».

Вихователь пояснює, що ЗЕЛЕНА картка символізує гроші, які можна обмінювати на товари і послуги. Кожний товар коштує «ОДИН АФЛАТУН», тобто одну ЗЕЛЕНУ картку. Мета обміну та ж – одержати необхідну картку з назвою бажаного товару, проте тепер для досягнення цієї мети можна використати ЗЕЛЕНУ картку «ОДИН АФЛАТУН».

Робота дітей.

Група, що першою завершила обмін, отримує приз від Афлатуна.

Вихователь: Скільки обмінів відбулося у першому раунді гри із застосуванням бартеру? (Сім).

  • Скільки обмінів відбулося у другому раунді гри із застосуванням грошей?

(Вісім).

  • Для якого раунду гри треба було менше часу? (Для раунду з використанням грошей).

  • Чому на проведення бартерних операцій треба було більше часу? (Було

важко обміняти свій предмет саме на те, що було потрібно. Не всі хотіли брати те, що їм пропонувалося для обміну, тому доводилося проводити декілька обмінів. Існувала проблема розбіжності інтересів).

  • У чому полягала перевага використання грошей (ЗЕЛЕНИХ карток) при

обміні? (Не було більше необхідності здійснювати багато угод. Кожний міг використати гроші і відразу купити те, що йому було потрібно).

Висновок:

  • Ніхто не може зробити абсолютно всі товари й послуги для власного споживання. Тому необхідно обмінюватися (торгувати);

  • В результаті добровільного обміну обидва учасники обміну виграють. Якби це було не так, то люди б не обмінювалися;

  • Бартер - це прямий обмін товарами і послугами; це торгівля без використання грошей;

  • Бартер вимагає співпадіння інтересів тих, хто обмінюється. Якщо такого співпадіння немає, то може знадобитися цілий ряд етапів обміну;

  • Використання грошей спрощує і прискорює обмін.

Підсумок:

– Ось і заняттю кінець!

Хто працював, той молодець!

Що сподобалось вам,

Поділіться вдома.

Що сумним було,

Пожалійтесь вдома.

Всі дружні й активні

Були увесь час

То ж порадіємо за всіх нас!


  • Про що ми сьогодні з вами дізналися?

  • Що таке бартер?

  • Чому раніше люди обмінювалися? Чи зручно це було? Чому ні?

  • Що вам сподобалося на занятті?

  • Що було складним?

  • За кого ви хочете порадіти?

  • А як ми всі попрацювали сьогодні?

Вихователь: Малята, Афлатунчик просить вас придумати вдома із батьками «Історію про бартер» – розповідь про дівчинку, у якої є лялька, а їй дуже хочеться мати конструктор.

«Гроші, Купюра, Монети»

Нешко Н.В., вихователь закладу

дошкільної освіти

Мета: розкрити суть понять «гроші», «монета», «купюра»; закріпити знання дітей про зовнішній вигляд сучасних грошей;вчити знаходити відмінні та подібні ознаки між монетою і купюрою, між купюрами різного номіналу;допомогти дітям усвідомити роль грошей у житті людей.

Матеріал: скарбничка з набором різних монет і купюр; таблички зі схематичним зображенням купюр (прямокутні таблички) і монет (круглі таблички).

Хід заняття:

Привітання

Станьмо діти, станьмо в круг.

Ти мій друг і я твій друг.

- Ми взялися всі за руки,

Веселіше стало нам,

Бо у групі всі ми друзі:

Посмішки даруєм вам.

Теоретична частина.

Вихователь: Дітки, я йшла вранці сьогодні в садок і по дорозі зустріла Афлатунчика. Давайте привітаємося з ним. Подивіся, він щось приніс(скарбничку)

- Що це таке?

- Для чого ж потрібна ця скарбничка?

- Правильно, щоб збирати гроші.

- А от Афлатунчику буде дуже цікаво дізнатися, а навіщо людям збирати гроші? Що на них можна купити?

- Давайте зіграємо в гру «Для чого нам потрібні гроші?». Я називаю, для чого нам потрібні гроші, а ви продовжуєте. Отже, гроші нам потрібні:

  • для купівлі продуктів харчування;

  • для оплати побутових послуг;

  • для оплати розваг (вихователь уточнює у дітей, для яких розваг нам потрібні гроші?)

  • для оплати послуг. Яких?

  • для оплати проїзду на транспорті;

  • для покупки подарунків;

  • допомогу бідним (вихователь уточнює, що така діяльність називається благодійністю) тощо.

Вихователь опитує всіх дітей по черзі. Якщо діти вказують не всі значення грошей можна запропонувати вирішення цього питання у вигляді проблемних ситуацій:

  • Якщо ми їдемо на автобусі, ми платимо?

  • Якщо ми захотіли їсти і пішли в магазин, за що ми платимо? Тощо.

Висновок.

Вихователь пояснює дітям значення слова гроші.

Гроші — це засіб для здійснення обміну. Гроші обмінюють на різні товари та послуги.Наприклад, вам потрібна іграшка. Де її взяти? (У крамниці.) Але за неї треба віддати певну кількість грошей, тобто гроші обміняти на іграшку..

Практична частина

Вихователь: Молодці, дітки, добре впоралися із завданням. А вам цікаво дізнатися, що ж лежить в скарбничці, які гроші там є? Афлатунчик нам зараз покаже. Давайте подивимося.

Розглядаємо спочатку монети.

  • Це що таке? Правильно, монети. Яка монета? Якщо діти не називають всі ознаки, то вихователь допомагає їм.

  • Кругла, металева, дзвенить (можна взяти в руку кілька монет і продзвеніти ними і діти самі зможуть після цього назвати дану ознаку).

  • Які монети ви знаєте? (Діти називають монети різного номіналу, вихователь демонструє дану монету всім дітям і всі разом повторюють).

  • Дивіться, у нас в скарбничці ще щось залишилося. Давайте дістанемо (дістаємо купюри).

  • Як можна назвати ці гроші?

  • Правильно, купюри. А які вони?

  • Паперові, прямокутні, шарудять (можна продемонструвати шурхіт купюрою).

  • Які купюри ви знаєте?

Діти називають купюри, вихователь демонструє дітям, і потім повторюють разом.

Вихователь: Отже, діти, зараз ми разом з Афлатунчиком пограємо в гру, яка називається «Скажи навпаки». Я називаю вам ознаку монети, а ви мені називаєте протилежну ознаку купюри і навпаки.

  • Монета кругла, а купюра...

  • Купюра паперова, а монета...

  • Монета дзвенить, а купюра...

  • Монета металева, а купюра...

Вихователь: Добре, виконали і це завдання. Афлатунчик вами задоволений.

Гра «Поїзд монет і купюр»

  • До нас в гості приїхав «поїзд монет і купюр». Як ви думаєте, що за вантаж він везе?

  • Правильно, але монети в цьому поїзді розташовані в певному порядку. У першому вагоні їде монета найбільшого номіналу. Подивіться на свої монети, яка монета може їхати в першому вагоні?

  • Давайте помістимо в перший вагон монету в 5 копійок, у наступному вагоні яка поїде монета?

Далі діти розподіляють монети по вагонах у порядку спадання.

  • Яка монета їде в останньому вагоні? Значить, ця монета найменшого номіналу (1 копійка).

Можна задати дітям запитання по даному завданню: Яка монета знаходиться у вагоні між 1 копійкою і 10 копійками?

  • Діти, а можна розселити по вагонах купюри таким же чином (діти розселяють купюри по вагонах).

Висновок. Діти, покажіть мені:

  • монету

  • купюру

  • монету 5 копійок

  • монету в 1 копійку

Переглядвідеопрезентації «Навіщо людині гроші».

Вихователь розповідає і показує дітям, які бувають гроші: монети і купюри, різного розміру і кольору. Діти розглядають їх, звертають увагу на цифри (на купюрах і монетах). Вихователь звертає увагу дітей на зображення історичних діячів на українських банкнотах (Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Б. Хмельницький, І. Мазепа, Т. Шевченко, Леся Українка, І. Франко, М. Грушевський, Г. Сковорода); уточнює, що в різних країнах існують свої гроші: в Україні — гривня, у Польщі — злотий, у Росії — рубль, у США — долари, у країнах Європи — євро тощо.

Підсумок: Вихователь допомагає дітям узагальнити отриману інформацію.

Вихователь: Діти, наш гість Афлатунчик, дуже задоволений вами.

Давайте його запросимо і на наступне заняття.

«Готівкова сума, Ціна, Здача, Вартість»

Нешко Н.В., вихователь закладу

дошкільної освіти

Мета: закріпити поняття «ціна», «товар», дати поняття «здача», «вартість»; вчити дітей практично виконувати дії з придбання товарів; вчити дітей встановлювати зв'язок між ціною, готівковою сумою і здачею.

Матеріал: дрібні товари або ілюстрації із зображенням товарів, цінники; гроші на покупку товарів на кожну дитину, каталоги товарів, цінники.

Попередня робота: запропонувати дітям разом з батьками сходити в магазин і купити який–небудь товар, щоб дитина сам зміг розплатитися за нього. Дати дітям пограти з каталогами, навчити визначати ціни товару.

Хід заняття

Мотивація заняття.

Діти, наше заняття – незвичне,

Наше заняття – економічне,

Будемо з грішми справу мати,

Валюту в обличчя впізнавати,

Товар купляти і продавати,

Ази економіки вивчати.

Бесіда з дітьми.

  • Діти, а хто з вас ходив у магазин?

  • Хто з вас самостійно здійснював покупки?

  • Що саме ви робили? Давали продавцю гроші, продавець дав нам товар і здачу з товару.

  • Н аш Афлатунчик хоче дізнатися, як можна дізнатися ціну товару?

  • На цінниках (демонструю цінники з магазину);

  • В каталозі (демонструю каталоги товарів);

  • Запитати у продавця;

  • По комп'ютеру;

  • Найчастіше звідки ми дізнаємося про ціну товару? Правильно, за цінниками.

  • Що таке вартість?

Вартість – це ціна товару. А ще по-іншому ціну називають вартістю товару. Наприклад, вартість хліба – 9 гривень, а можна сказати, що ціна хліба – 9 гривень.

Гра «Магазин»

  • Афлатунчик нам пропонує пограти в гру « Магазин».

  • Що нам для цього потрібно?

  • Правильно товар, прикріпити на товар цінники, розкласти йогопо полицях.

Визначаємо з дітьми ціни товарів, пишемо цінники, розкладаємо товар по полицях. Вибираємо продавця або цю роль на початку гри може зіграти сам вихователь. Вимагаємо від дітей в наступній послідовності запитання і відповіді:

  • Що ти хочеш купити?

  • Я хочу купити молоко.

  • Воно коштує 12 гривень.

  • В мене є 15 гривень.

  • Ось вам здача 3 гривні.

Опитуємо кілька дітей. Потім можна змінити продавця.

Гра «Аукціон» Всім дітям роздаються гроші для придбання товару.

  • Подивітьсядіти, у мене в руках є гарний плюшевий Ведмедик. Хто хоче його придбати?

  • Ведмедик коштує – 5 гривень.

  • Хто купить Ведмедика?

  • Багато бажаючих купити Ведмедика, тоді я додаю ціну. Ведмедик коштує – 6 гривень. У кого є така сума грошей?

Далі продаємо дітям ще кілька іграшок. Можна використовувати слово «Вартість» (Яка вартість Ведмедика?), щоб ввести його в активний словник дитини.

Розв’язування завдань.

  • Діти, Афлатунчик знову просить нашої допомоги. Цього разу йому потрібно допомогти розв’язати такі завдання.

Завдання 1.

Якщо хліб коштує 10 гривень, а продавцю дали 10 гривень, якою буде здача?

Завдання 2.

Білочка продавала горіхи по 8 гривенькілограм. Прийшов єнот і купив за 10 гривень. Скільки білочка дасть здачі єнотові?

Завдання 3.

Жуйка коштує 2 гривні. Сашко прийшов і купив 2 жуйки. Скільки він заплатить продавцеві?

Робота над прислів'ям.

  • Діти, як ви розумієте таке прислів'я, як «Дорого, та мило, дешево, так гнило».

  • «Дорого, та мило», як розумієте? Тобто те, що дорого не завжди можна придбати. Ти ходиш, дивишся, і тобі дуже хочеться придбати цю річ, а грошей недостатньо.

  • «Дешево, але гнило», як це? Те, що дешево продається, той товар не якісний. І варто подумати, перш, ніж купити цей товар. Мило значить якісно.

Підсумок

  • Що таке вартість товару?

  • Що таке здача?

  • Якщо ми дамо продавцю більше грошей, ніж коштує товар, то продавець дасть здачу?

  • Афлатунчик дякує вам за допомогу і отримані знання.

«Для чого людям потрібні гроші?»

Нешко Н.В., вихователь закладу

дошкільної освіти

Мета: закріпити уявлення дітей про гроші, їх значення для людей. Розвивати мислення, пам’ять, увагу, мовлення, комунікативні здібності. Виховувати ощадливість, адекватне ставлення до грошей, розширювати уявлення про гроші України та інших країн. Довести, що за гроші можна купити лише товари й послуги, і аж ніяк не дружбу, любов, повагу, безпеку тощо. Учити зіставляти ціну товарів з кількістю наявних грошей під час закупів у магазині чи на ринку.

Попередня робота: перегляд презентації казки «Гаманець», читання казки «Півник та бобове зернятко», організація разом з дітьми та батьками виставки грошей України та інших країн.

Хід заняття

Вихователь: Діти, а чи знаєте ви, що таке гроші? Для чого, вони потрібні? Ось наприклад ви хочете нову іграшку. Де її взяти? (у магазині). Щоб їх придбати треба віддати певну кількість грошей, тобто обміняти їх на іграшку. Тож гроші це засіб для здійснення обміну, гроші обмінюють на різні товари та послуги. Де вашій родині доводилось здійснювати таки обмін? (діти діляться власним досвідом).

Слухання та обговорення вірша А.Костецького «Неуважна сороканіжка».

Сороканіжка жила за містом

У дальнім лісі, в хатинці з листя.

Вставала рано, до сходу сонця,

І на роботу ішла босоніж.

Але ходити по травах росних

Недуже зручно, коли ти босий:

Так можна нежить за мить схопить!

То що ж робити? Взуття купить!

І от у Київ прийшла вона.

До магазину зайшла сумна,

Та й каже гірко: - нема життя!

Скоріше дайте мені взуття!..

Туфлі чудові - на всяку погоду,

Капці - для дому, кеди - для спорту,

Ще й ковзани, для злоїзими,

Глибокі калоші - носить восени.

Усе придбала сороканіжка

І зразу взула на кожну ніжку.

Запитання до дітей

  • Про кого йдеться у вірші?

  • Ким вона виступає?

  • А ще хто?

Висновок: Іде купівля — продаж — обмін товару на гроші:
як купівля для сороканіжки; як продаж - для продавця магазину.

Вихователь:

  • Товари – це речі, виготовлені людьми на продаж.

  • Послуги – це робота, яку виконують, щоб допомогти людям задовольнити свої потреби: в лікуванні, навчанні, подорожах, відпочинку, ремонті.

Бесіда «Купувати – продавати»

Запитання:

  • Що означає слово купувати?

  • Які продукти ваша родина купує в магазині?

  • Що купують бабусі а ринку?

  • Як оплачують ці покупки?

  • Чи можна отримати товари без грошей?

Слухання й обговорення української народної казки «Півник та бобове зернятко»

Запитання за змістом казки:

  • Чому курочка обмінювалась різними речами?

  • В якому порядку змінюється обмін?

  • Чому дівчинка не могла одразу дати нитку, а калачники гарячих калачів? Що їм для цього було потрібно?

  • Чи можна назвати такий обмін бартерним?

  • У чому полягає його незручність?

Вихователь: Тож аби полегшити обмін з’явились гроші. Спочатку за гроші продавали різні продукти : шкури звірів, зерно, худобу, потім люди стали карбувати золоті та срібні монети. Паперові гроші з’явились значно пізніше.

Педагог пояснює значення слова «бартер».

Слухання вірша Л.Яковенко «Гроші це - товар»

Колись товар міняли на товар:

На рибу – сир; на ягоди – тканину;

На східні спеції – сальце й узвар,

Й купці везли цю смакоту в чужину.

Та що ж робити тому продавцю,

Що має сир, а риба непотрібна?

Бо ж хоче курочку цибату він оцю

Або ж каблучку для дружини срібну.

А той, що з куркою, той сиру не бажав,

Сидів із нею на базарній площі,

За курку вишиванку він придбав…

Отак і народились гроші.

Бо гроші – це такий собі товар,

Що обміняти можна в будь-якій країні

На рибу, сир, ковбаску і узвар,

На книжку і на стрічку синю…

Так повелося в кожній стороні:

Без грошей ні продати, ні купити.

Та добре вам відомо, і мені,

Що цей товар потрібно заробити!

Фізкультурна хвилинка

Буратіно потягнувся,

Раз нагнувся, два нагнувся.

Руки в сторони розвів,

Монетки, видно не вглядів.

Щоб монетки нам дістати

Треба на носочки встати.

З кущика дістати монетку,

Закопати у полі рідко.

А зараз, діти, я хочу вам показати деякі бумажні гроші різних країн.

Запитання до дітей:

  • Якого вони кольору?

  • Що на них зображено?

  • Чим відрізняються один від одного? (гривня, долар, євро)

Висновок: Треба ощадливо витрачати гроші:

Дидактична гра «Що можна купити за гроші?»

Підсумок заняття

Афлатунчик: Прийшов час прощатися. Мені з вами було весело та цікаво.До побачення!

Вихователь: Діти, вам сподобалось наша подорож?

  • Що дізнались нового?

  • Що нового ви запам’ятали?

  • Що таке гроші?

  • Що можна купити за гроші?

«Магазин. які є магазини»

Нешко Н.В., вихователь закладу

дошкільної освіти

Мета: ввести в активний словник поняття: «продуктовий магазин», «промтоварний магазин», вчити розмежовувати поняття, знаходити схожі та відмінні риси; уточнити у дітей уявлення про різні види магазинів;вчити розподіляти предмети для продажу за різними видами магазинів.

Матеріал: ілюстрації із зображенням предметів представлених у різних видах магазинів (хлібні вироби, одяг, взуття, промислові товари), ватман з умовними зображеннями різних видів магазинів.

Попередня робота: до початку заняття можна провести гру з дітьми в «Магазин», де діти можуть використовувати предмети різних видів, щоб діти могли мати уявлення про різні види товарів.

Хід заняття.

Психологічна настанова  «До успіху»

Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися занятті з завданнями, будьте старанними і слухняними.

Завдання наші такі

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

Теоретична частина.

Вихователь: Діти, подумайте і скажіть, чому людина посміхається?

  • А коли потрібно посміхатися іншим людям?

Давайте зараз посміхнемося й подаруємо частинку свого гарного настрою один одному і нашому Афлатунчику.

- Діти, хто був у магазині?

- Що таке магазин?

- Що ви там робили?

- Що можна купити в магазині?

- Які магазини ви знаєте, чи часто відвідуєте?

Гра «Якщо..., то...»

- Діти, Афлатунчик і цього разу прийшов не з порожніми руками. Він нам приніс дуже цікаву гру « Якщо…,то…». Я вам буду говорити речення, а ви повинні будете продовжити це речення, наприклад, «Якщо піти в овочевий магазин, то, що там можна купити?». Овочі.

  • Якщо піти в взуттєвий магазин, що там можна купити?

  • Якщо піти в магазин одягу, що ми там купимо?

  • Якщо піти в меблевий магазин, що ми там купимо?

  • Якщо піти в продовольчий магазин, що там можна купити?

  • Якщо піти в промтоварний магазин, що там можна купити?

  • А чим відрізняються продуктовий і промтоварний магазин?

Підсумок: Узагальнити відповіді дітей і дати повне визначення різних видів магазинів. Продуктовий магазин – це магазин, в якому продаються продуктові товари, продукти харчування. Промтоварний магазин – це магазин, в якому продаються промислові товари: предмети побутової хімії, можуть продаватися різні будівельні товари.

Вихователь: Як ви уявляєте собі сучасний магазин?

  • Що в ньому повинно бути?

  • А як ви думаєте, чи є у нас магазини, схожі на сучасні магазини?

Перегляд відео презентації та розповідь «Які є магазини»

  • Діти допоможіть нашому другові Афлатунчику розібратися який товар, ів якому магазині продається.

Гра «Що де продається?»

Подивіться, діти, тут у нас багато товарів, які можна купити в магазині. В якому магазині ви можете купити ці товари?

Розглядаємо з дітьми картинки з зображенням товарів (хліб, батон, ковбаса, спідниця, шампунь, пральний порошок, зубна паста, кофта, та інші). Разом з дітьми визначаємо, в якому магазині продається представлений товар.

Робота з ілюстрацією.

  • А ось які малюнки приніс Афлатунчик. Давайте їх розглянемо.

Розглядаємо з дітьми ілюстрацію із зображенням вулиці магазинів, де присутні різні види магазинів.

М.: визначити, що може продаватися в даному магазині, перерахувати дані продукти. Інші діти уважно слухають дитину,яка відповідає і доповнюють відповідь.

  • Що ми бачимо на картині?

  • Які магазини є на цій вулиці?

  • Що продається в магазині одягу? Який одяг продається?

  • Що може продаватися в магазині продуктів?

  • Які продукти ви можете побачити на вітринах цього магазину?

  • Що ти можеш купити, прийшовши в магазин взуття?

Діти беруть зображення товарів і йдуть до магазину відповідного виду.

Встанови відповідність.

На дошці намальовані продукти. Вихователь називає види магазинів, а діти позначають ті товари, які продаються в цих магазинах.

Висновок. Де я купила ці речі?

Показую по одному характерному товару для будь-якого виду магазину .

  • Чим відрізняється продуктовий магазин від промтоварного магазину?

Малювання товарів.

Вихователь: Давайте, діти, намалюємо по одному предмету, а в якому магазині він може продаватися, ви розкажіть і, потім ми підпишемо ваші товари та вигляд магазину, в якому вони продаютьсяі подаруємо нашому Афлатунчику, адже він кожного разу приносить нам подарунки.

тема: «Магазин»

Безуглова М.Г., вихователь закладу дошкільної освіти

Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з торгівельними об’єктами – магазинами; дати уявлення про різні магазини, необхідність вибору; закріплювати вміння порівнювати і оцінювати товари, зіставляти потреби і можливості; розвивати вміння вибирати товари у відповідному магазині; вправляти в умінні домовлятися, переконливо доводити власну думку решті, терпляче сприймати позицію, що відрізняється від власної; показати дітям особливості праці продавця. Виховувати культуру поведінки, діловитість, ощадливість, самостійність.

Матеріал: муляжі різних товарів, цінники, кошики, гроші.

Словник: продавці, покупці, касири, директора, банкір.

Хід заняття

Вихователь: Хто з вас відвідував магазин?

  • А навіщо люди ходять в магазин? (Щобкупити там товари).

  • А хто з вас хоча б раз у житті самостійно робив покупку в магазині? Розкажіть, що саме ви купували і як це відбувалося?

Розповіді дітей.

Вихователь: Які різновиди магазинів ви знаєте?

Коли будь-хто з нас заходить до магазину, то відразу стає учасником економічних відносин - покупцем - і вступає у відносини з продавцем.

Наші відносини - купівля-продаж товарів.

В залежності від того, що нам потрібно, ми йдемо в продуктовий чи в промисловий магазин.

Вихователь: А чому б нам з вами не відкрити власні магазини?

Розділіться на 4 групи і зберіть товар, який буде продаватися у вашому магазині – це може бути все, що є в нашій групі.

Не забудьте оцінити, кожен з товарів. У нас є товар для ваших магазинів, але хто буде в ньому працювати?

Давайте пригадаємо, люди яких спеціальностей працюють в магазині.

Відповіді дітей:

  • Продавець;

  • Я бачив охоронця;

  • А ще потрібно, щоб касир був.

Вихователь: А як ви вважаєте, хто керує магазином? (Директор)

  • Так, тому оберіть директорів ваших магазинів.

  • Як ви вважаєте, яким повинен бути директор? (Розумним. Добрим. Знати все-все. Щоб його всі слухали)

  • Оберіть у кожній групі людину, що відповідає всім вимогам і впоралась би з обов’язками директора. (Вибір і обговорення кандидатів на роль директорів магазинів)

  • А зараз директори оберуть продавця у магазин. Так як наші магазини маленькі, то всіх їх буде охороняти група поліцейських, яка складатиметься з 2-х чоловік.

Давайте оберемо 2-х дітей, які найбільше підходять на ролі поліції. Як ви вважаєте, яким повинен бути поліцейський?

Відповіді дітей та вибір міліціонерів.

Всі інші діти будуть покупцями.

Вихователь: Отже, наші магазини відкриті, тому пропоную покупцям зробити покупки. Для цього в банку треба взяти гроші (за гроші у грі використовуються фішки, наприклад, жовтого кольору).

Роль банкіра виконує вихователь. Кожна дитина отримує у банкіра, наприклад, по сім (п'ять, десять) фішок.

Вихователь: У магазині ви можете придбати товар за різними цінами — той, що коштує дорожче, і той, що коштує дешевше. Проте треба зважати не лише на цінність товару, а й на його значущість для самого покупця, запитати себе:

  • Чи мені це потрібно?

  • Якщо — ні, чи хочу я придбати це для моїх близьких або знайомих?

Вихователь: Зараз пропоную всім самостійно оглянути товар і зробити вибір, що ви можете та хочете купити.

Розглядання «товару» супроводжується обговоренням його вартості, можливостей його застосування, вікової належності тощо. Частина дітей спочатку орієнтується лише на «хочу», потім починає розуміти, що бажання має збігатися з можливостями, і починає шукати вихід з цього становища. Так поступово виникає складна, багатовекторна ситуація вибору:

  • вибрати те, що коштує дешевше, але мені не потрібне. І це буде тільки моя покупка;

  • домовитися з іншими, об’єднати гроші і придбати цінну, потрібну і цікаву річ, проте вона буде належати всім;

  • попросити у товаришів гроші, яких не вистачає на покупку;

  • випросити, обміняти на щось фішки, яких не вистачає або навіть забрати.

Дітям, які вирішили об’єднати свої кошти, треба домовитися, що вони будуть купувати. Бо разом зі зростанням купівельної можливості збільшується й варіативність вибору.

Вихователь: Всі покупки зроблені і тепер пропоную оцінити правильність вашого вибору. Розкажіть, хто що придбав і переконайте нас, що була придбана потрібна річ. Розповіді дітей.

Вихователь: Якщо не вистачає грошей на потрібну покупку, яким чином можна знайти гроші? (Домовитися з іншими, об’єднати гроші і придбати цінну, потрібну і цікаву річ, проте вона буде належати всім; попросити у товаришів гроші, яких не вистачає на покупку; випросити, обміняти на щось фішки, яких не вистачає, або навіть забрати).

Вихователь: Деякі продавці при виконанні своєї ролі припустилися помилки, якої? Відповіді дітей.

Вихователь: Вони не видавали покупцям чеки.

Підсумок

  • А чому треба вимагати у продавця чек?

  • Чи можуть гроші бути товаром ?

  • Як в вважаєте чи легко працювати продавцем? Чому?

  • Як називається одним словом усе, що продається в магазині?

  • Хто працює в магазині?

  • Які магазини є в нашому місті?

  • Тож давайте завжди, коли будемо приходити в магазин, пам’ятатимемо, як треба себе поводити, щоб і ви і продавці були задоволені співпрацею.

«Казкова подорож юних економістів»

Безуглова М.Г., вихователь закладу

дошкільної освіти

Мета: дати дітям елементарні уявлення про економічні процеси й об’єкти через ознайомлення з сімейною економікою, продукцією праці та їх виробниками; уточнити та розширити уявлення дітей про обмін товарами та послугами; про послуги, про гроші, їх значення; учити робити прості припущення з приводу дій, необхідних для вирішення тих чи інших проблем; виховувати інтерес до економічних знань на основі всіх видів дитячої діяльності й розвитку: екологічного виховання, математичного розвитку, художньо-мистецької діяльності, соціально-етичного виховання.

Матеріал: іграшка Афлатун; казкові герої: Муха-Цокотуха, Буратіно, Півник, Троє поросят, макет колодязя, одноразові стаканчики; золоте кільце, картина, грошові дерева, соснова шишка, коробка з чаєм; квітка-семицвітка з відривними пелюстками.

Хід заняття

Вихователь звертає увагу дітей на гостей:

«Сонечко на дворі сяє

А у нас гостей багато в залі.

Посміхніться, друзі, до гостей,

Привітайтесь щиро: «Добрий день!»

  1. Ігровий прийом: з’являється іграшка Афлатун. Він розповідає про те, що в Королівстві де він живе відбувається багато цікавого.

(З мультимедійної дошки).

-А ви хочете там побувати?

- Для того щоб потрапити туди, необхідно провести економічну розминку. Готові? Я говоритиму слова, а ви будете називати слова «навпаки».

Гра «Економічна розминка»:

Дорого – дешево;

Дохід – витрати;

Покупець – продавець;

Добро – зло;

Добре – погано;

Експорт – імпорт;

Працелюбний – ледачий.

(після розминки проходять і сідають а килим).

Афлатун розповідає дітям історію, яка відбулася в Королівстві.

Розповідь: «Жили-були Король і Королева і було в них багато-багато діток. Діти були розумні, ввічливі й дуже схожі на маму й тата. Короля звали Бізнес, а Королеву Валюта.

І от одного разу в них трапилося велике горе: пропала одна з улюблених дочок – принцеса Економіка. Усі жителі Королівства знали принцесу, як працелюбну, розумну, серйозну дівчину. Горю цьому не було ні кінця, ні краю. Король і півцарства обіцяв, і трон свій віддати наважився, а принцесу все не міг відшукати .

Мотивація: Чи допоможете ви відшукати принцесу Економіку?

(Стверджувальна відповідь дітей).

Сюрпризний момент: З’являється Злочинниця Інфляція.

  • Хто ви такі? Навіщо в моє Королівство прийшли?

  • Я – Злочинниця Інфляція. Хочете принцесу Економіку звільнити? Ха-ха-ха! Нічого в вас не вийде! У моєму Королівстві не так уже просто, кожен кущик, дерево, зберігають у собі таємниці і загадки. Розгадайте їх – відшукаєте принцесу. А якщо не зумієте подолати всі випробування , ви повинні будете назавжди покинути Королівство й забути про принцесу Економіку.

  • Ну що злякалися?(Ні)

  • Тоді візьміть цю карту «Шукай – свищи» і вирушайте на пошуки Принцеси. Тільки не забувайте мій наказ.

(Вихователь розгортає карту на якій позначена стежина і запрошує дітей вирушати в дорогу. Вихователь і діти йдуть стежкою.)

Подолання перешкод Злочинниці Інфляції .

На підлозі лежать соснова шишка, золоте кільце, пачка чаю, картина.

  • Це перше випробування Злочинниці Інфляції. Треба обирати той предмет , який можна використати замість грошей.(Чай, каблучка).

  • Чай був цінним засобом обміну в Монголії, Китаї, Індії. Минали часи і люди зрозуміли, що гроші повинні бути зручнішими. Такими грошима на багато століть стало золото. Воно не іржавіє, важке, а це означає, що навіть маленький шматочок має цінність.

  • Як називається обмін одного товару на інший? (Бартер).

Економічне лото «Обмін».

На карті зображене дерево. Що це за дерево? (Грошове). Що на нім висить? (гроші, валюта). Діти розповідають вірші про валюту.

  • Діти , чи насправді гроші ростуть на деревах?

  • А де ж можна збільшити кількість грошей? (відсотки в банку, можна заробити на виробництві).

  • Де виготовляють гроші?(монетний двір).

На карті зображена незвичайна квіткова клумба. На ній ростуть квіточки семикольорові. Напевно тут щось приховала Злочинниця Інфляція. Квіточки не прості на них є завдання. Відриваючи пелюстки ми дізнаємося про професії, які існують в Королівстві для задоволення потреб його жителів.(Кравець, швець, будівельник, садівник, пекар, лікар, музикант).

(Діти розповідають про професії або відгадують загадки).

Дидактична гра «Пазли. Кому що потрібно для роботи.»

  • Для чого в цьому Королівстві виготовляють так багато різних товарів і послуг? (Для того, щоб було більше хороших товарів. Чим більше товарів , тим більше люди можуть заробити , тим краще вони живуть. На зароблені гроші можуть купувати ті товари, які захочуть, користуватися різними послугами).

На карті позначена галявина з казковими героями.

Вихователь і діти йдуть стежиною.

На галявині розставлені іграшки. Вихователь пропонує дітям пояснити, чому Злочинниця Інфляція зібрала казкових героїв разом.

  • Як ви вважаєте, чому тут герої казки « Про трьох поросят?» (У цій казці тільки Наф-Наф не лінувався, трудився, побудував свій дім міцним – міцним..)

  • Чому тут Муха –Цокотуха? (Вона вдало вклала свої гроші, купила самовар, усіх пригощала. В майбутньому вона зможе відкрити свою справу – кафе для комах).

  • А це герой казки «Півник і бобове зернятко». (В цій казці курочка, щоб допомогти Півнику, здійснювала бартерні операції).

  • Що трапилося з Буратіно? (Він посіяв гроші і думав що виросте дерево з монетами замість листя).

Вихователь звертає увагу на чарівний колодязь , який зявився на галявині. Вода в колодязі чиста, прозора, прохолодна. У цьому користь для блага жителів, навіть стаканчики приготовані для подорожніх. (Діти пють воду).

  • Що можна зробити для того, щоб про цю воду дізналися всі жителі Королівства? (Зробити рекламу).

Діти придумують рекламу. Вихователь хвалить дітей за вдале подолання перешкод.

З’являється Злочинниця Інфляція.

Злочинниця Інфляція: Діти, але це ще не всі випробування. Вас чекає найважче. Якщо з цим завданням упораєтеся, тоді віддам Принцесу.

Складання слова ЕКОНОМІКА з великих букв (діти виконують завдання).

Злочинниця Інфляція віддає Принцесу Економіку. Афлатун дякує дітям за допомогу. Дякуючи, пригощає дітей золотими монетками (цукерками).

«Навіть малятам про гроші треба знати»

Нешко Н.В., вихователь закладу

дошкільної освіти


М ета: уточнити явлення дітей про банк, способи заощадження коштів. Закріпити вміння точно називати адресу дитсадка, свою адресу, розвивати зв’язне мовлення, увагу, творче та логічне мислення, пам’ять дітей. Виховувати повагу до людей праці різних професій. Продовжувати вчити зв’язно відповідати на поставлене запитання..

Попередня робота: прогулянки мікрорайоном з метою ознайомлення з його інфраструктурою , екскурсія в банк. Сюжетно – рольові ігри з економічного виховання: «Розподіл бюджету сім’ї», «Магазин», «Банк»

Матеріал: валіза на колесах з наліпками емблем, що символізують різні країни, сувеніри, гаманець, зображення грошових одиниць різних країн, атрибутика до сюжетно – рольової гри «Банк», «Іграшки», Афлатунчик, добірка аудіо записів для музичного супроводу.

Хід заняття

Привітання

Сьогодні поїдемо ми за знаннями

Кмітливість візьмемо в дорогу із нами.

Фантазія може в путі знадобитись

Багато всього нам ще треба навчитись

Проблемна ситуація: « Шукаємо власника загубленої валізи»

Вихователь: Діти, як ви гадаєте, чия це валіза?

  • Чи можна підходити близько до незнайомих речей?

  • Справді, це може бути небезпечно. Розгляньте валізу уважно. Що ви помітили?

  • Що означають ці наліпки? Власник валізи любить подорожувати і побував у багатьох країнах. А ось, мабуть і його зображення.

  • Упізнали, хто це? Так, це наш друг Афлатунчик. Ось хто загубив валізу. Яким чином ми можемо сповістити Афлатунчика про те, що знайшли його річ? (дати оголошення по радіо, зателефонувати по мобільному телефону, відправити листа звичайного або електронного). Нажаль, ми не знаємо ні його номеру телефону, ні електронної адреси. Але інтернет справді може стати нам у пригоді.

  • Знайдемо спочатку Афлатунчика у соціальних мережах і надішлемо йому повідомлення. Що напишемо? ( вихователь бере іграшковий планшет чи телефон,набирає повідомлення, текст якого формують діти «Привіт Афлатунчику , ми знайшли твою валізу. Приходь за нею до нашого дитячого садочку №1 «Берізка», наша адреса м.Веселкове, вул.Економічна 4»)

Чути стук у двері, під музику заходить Афлатунчик

Бесіда « Різні країни – різні гроші»

Афлатунчик: Еге ж, ще й сувеніри кожної маю. Ось погляньте. Цю статуетку Ейфелевої вежі я купив у Франції за 1 євро, чудового слоника в Індії за 1 рупію, а прапорець – у Сполучених Штатах Америки за 1 долар. У кожній країні свої гроші.

Вихователь: Головне не переплутати.

Афлатунчик: Добре, що всі купюри (паперові гроші) різні. Подивіться самі (діти розглядають зображення різних купюр).

Запитання:

  • Чим відрізняються гроші різних країн?(відповіді дітей)

  • Бачите вони мають різні кольори, малюнки, розміри.

Вихователь: Зверніть увагу малята, на всіх грошах є малюнки, цифри. Як ви гадаєте навіщо вони?( відповіді дітей)

Якщо скласти всі числа позначені на купюрах, разом можна порахувати скільки грошей ми маємо.

Афлатунчик: Діти, у нашій країні якими грошима користуються? (відповіді дітей)

Вихователь: Так, грошова одиниця України – гривня. На ній зображені портрети видатних українців – Ярослава Мудрого, Богдана Хмельницького, Тараса Шевченка, Лесі Українки.

Афлатунчик: А серед моїх грошей є гривні?

Д/гра « Впізнай гривню»

Вихователь: Які ще гроші крім паперових бувають? Де ви бачили монети? А електронні гроші? (відповіді дітей). Так, тепер у багатьох магазинах, супермаркетах можна розрахуватися електронними грошима, що містяться на картці. Як ви вважаєте це зручно, чи ні? (відповіді дітей)

Бесіда – розмірковування « Як зберігати гроші?»

Афлатунчик: (складає гроші) у гаманець. Ой, боюся , що б я й гроші не загубив як валізу… Що ж робити? Може витрати ти їх?

Вихователь: Чи розумно витрачати всі гроші відразу? Чому? (відповіді дітей) Як їх можна зберегти? (сховати до сейфа, скарбнички, віднести у банк).До речі, у банку гроші можна не тільки зберегти, а й примножити, якщо покласти їх на депозит. Діти, чи хтось із вас знає, що таке депозит? (відповіді дітей). Коли гроші лежать на збереженні у банку то клієнт щомісяця отримує відсоток – частину суми свого вкладу.

Афлатунчик: Вирішено, ходімо до банку.

Фізкультхвилинка

Якщо ти працюєш в банку

Плескай так, плескай так

Якщо ти працюєш в банку

Ти касир, чи охоронець, менеджер, чи сам директор

Плескай так, плескай так

Якщо ти працюєш в банку

Тупай так, тупай так

Якщо ти працюєш в банку

Ти касир, чи охоронець, менеджер, чи сам директор

Тупай так, тупай так.

Сюжетно – рольова гра « У банку»

(Хтось із дітей грає роль менеджера і допомагає Афлатунчику оформити депозит, хтось касир. Його завдання – розміняти 10 гривень – дрібними купюрами і видати їх клієнту).

Вправа «Кулачки»

Стиснути пальці в кулачок з напругою, потім розслабити.

Руки при цьому відпочивають.

Руки на колінах,

Кулачки стиснуті

Міцно, з напругою

Пальчики прижаті

Пальчики сильніше стискуємо,

Відпускаємо, розжимаємо.

Відпочивають наші пальчики

Художня діяльність « Сувенір з України»

Афлатунчик: Дякую! У мене ще залишилися гроші. Я куплю на них сувенір з України.

Вихователь: Як ви гадаєте, чи можемо ми допомогти Афлатунчику заощадити гроші?

  • Яким чином? ( діти вирішують власноруч створити сувенір, малюнок, аплікацію). Молодці!

  • А як ви порадите Афлатунчику розпорядитися грошима, що в нього залишилася? (відповіді дітей).

Афлатунчик: Дякую! ( діти виготовляють для нього сувенір).

Рефлексія «Продовж речення»

  • Я сьогодні дізнався ( дізналась)…

  • Я гадаю що, …

  • Я постараюсь…

«Гроші та їх використання»

Сліпченко Л.І., вихователь закладу

дошкільної освіти

М ета: уточнити та розширити знання дітей про гроші, їх заощаджування, використання та шляхи надходження. Вчити ними користуватися та закрі­пити знання про те, як виконуються прості фінан­сові операції. Узагальнити уявлення малюків про грошову одиницю України та інших держав (грив­ні, рублі, долари, марки). Закріпити знання дітей про банк, його функції та професії людей, що там працюють (директор, економіст, бухгалтер, інка­сатор, міліціонер). Розвивати логічне мислення, пам'ять, уяву, зв'язну мову. Виховувати діловитість, ощадливість, економність у витраті грошей.

Словник: гривня, рубль, долар, марка, банк, валюта.

Матеріал: столи, каси, касові книги, ручки, плакати, зображення грошей, квитки.

Хід заняття

Вихователь:Діти, ми з вами сьогодні підемо на екскурсію в банк. А чи знаєте ви, що це за ус­танова?

Діти: В банку зберігаються та видаються гроші різних установ, проводиться обмін валют.

Вихователь:Люди яких професій працюють у банку?

Діти: Директор, бухгалтери, економісти, каси­ри, інкасатори, міліціонери, шофери, прибираль­ниці.

Вихователь:А звідки в банк надходять гроші?

Дітям пропонують розглянути плакат, на якому схематично зображено об'єкти, що забезпечують _ надходження грошей до банку: крамниці, магази­ни, кіоски; різні підприємства, пункти обміну валюти

Діти пригадують, звідки ще надходять гроші: від людей за сплату різних послуг (за житло та комунальні послуги, за послуги освітніх установ, дитячий садок, гуртки); штрафи; з ощадкас від гро­шових вкладів людей на ощадні книжки.

Вихователь: А на що видаються гроші з банку?

Діти: На заробітну платню працівникам підпри­ємств; обмін валют; на­дання кредитів.

Вихователь: Як називаються наші українські гроші?

Діти: Гривні, копійки.

Вихователь:Пригадуєте: ми з вами виготовля­ли іграшки-саморобки, пекли печиво, а потім від­давали весь свій товар на продаж до магазину «Крамниця», де його купували люди. Хто скаже, що таке товар?

Діти: Це те, що продається і купується.

Вихователь:Ось у мене є повідомлення, що весь наш товар проданий і гроші за нього перера­хувала в банк. І сьогодні ми можемо отримати в

ньому платню за нашу працю — кожному по 10 гри­вень. Хто сьогодні працюватиме в нашому банку? (Діти обирають директора, бухгалтера, касира; от­римують в касі гроші).

Вихователь:От у всіх вас тепер є гроші.

Чи всі ви знаєте, як з ними слід поводитися?

Діти: Гроші кладуть у гаманець і там їх зберіга­ють; витрачають їх повністю або частково, коли тре­ба щось купити. Гроші не можна м'яти, бруднити, їх слід акуратно складати, щоб вони не рвалися.

Вихователь:До нас в дитячий садок прийшло повідомлення, що екскурсійне бюро організовує для дітей подорожі за кордон: у Росію, Німеччину, Америку. Ви хочете туди поїхати? А що для цього треба мати?

Діти: Нам потрібно мати путівки, квитки на до­рогу та валюту і ще слід придбати сувеніри для друзів.

Вихователь:А що таке «валюта»?

Діти: Це гроші інших держав.

Вихователь:А хіба за кордоном не можна щось купити на гривні? Чому?

Діти.Тому що кожна країна має свої гроші.

Вихователь: Дивіться, у мене є гроші, але во­ни зовсім не схожі на ті, що ви тримаєте в руках. Допоможіть мені розібратися, що це за гроші.

Діти роздивляються і називають валюту і краї­ну, в якій вона використовується.

Вихователь:Молодці, ви багато знаєте. Вже можете подорожувати. А розібратися, хто в яку кра­їну поїде, нам допоможе гра «Склади валюту».

Діти розбирають у виховательки з таці частинки банкнот і, складаючи рубль, долар чи марку з цих частинок, поділяються на три групи.

Вихователь звертається до кожної групи з за­питанням, яку банкноту вони складають і до якої країни вирушать з цими грошима.

Вихователь: Ось у нас є три групи, оберіть со­бі старшого групи і касира, в якого будуть збері­гатися гроші протягом вашої подорожі.

Діти виконують завдання.

Вихователь: Путівка коштує 3 гривні, квитки — по 2 гривні. Нехай касир кожної групи збере доку­пи гроші всіх її членів, а старший групи придбає путівки і квитки.

Діти виконують завдання.

Вихователь: На сувеніри зберіть по 1 гривні — старший групи придбає за них сувеніри в нашій крамничці.

Діти виконують вказані операції

Вихователь: Підрахуйте по скільки гривень за­лишилося у кожного старшого групи?

Діти рахують.

Вихователь: Ми зараз всі разом поїдемо до ае­ропорту автобусом. Там ми, перш ніж відправити­ся в подорож, обміняємо в пункті обміну валют ті гривні, що залишилися, на валюту для витрат в пунктах призначення — Америці, Німеччині, Росії — на їхні гроші.

Вихователь: Діти, вам сподобалось наше заняття? А тобі Афлатунчику?

  • Що дізнались нового?

  • Що нового ви запам’ятали?

  • Яке завдання було важким для вас? (легким)

  • За кого ви хочете порадіти?

Давайте всі дружно попрощаємось із нашим Афлатунчиком.

«ВИСТАВКА ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ»

Безуглова М.Г., вихователь закладу

дошкільної освіти

Мета: розповісти дітям, хто такі споживачі; охарактеризувати товари та послуги; проаналізувати, чим відрізняються товари від послуг.

Основні поняття: Товари, послуги, виробники, споживачі.

Попередня робота: діти працювали в групах, роблячи малюнки товарів або послуг, оформулювали буклети з рекламою товарів і послуг,

Матеріал: аркуші паперу формату А4 з малюнком й написом назви товару чи послуги - один для кожної групи із чотирьох осіб; картка з написом ТОВАРИ й картка з написом ПОСЛУГИ (зроблені у формі «будиночка», щоб можна було поставити) кольорові олівці (фломастери) - для кожної групи; скотч; ножиці, клей - для кожної групи; таблиця для виконання завдання «Де товари? Де послуги?», дидактичні ігри: «Товар», «Послуга», старі буклети, журнали, ножиці, клей, серветки, пензлі

Хід заняття:

Стук в двері. Заходить Афлатунчик.

Привітання.

Здрастуй, здрастуй, новий друже!

Кожен з нас тут не байдужий.

Станем всі – одна сім’я.

Будем друзі – ти і я!

Афлатунчик: друзі, а ви знаєте що означає слово СПОЖИВАЧ? (відповіді дітей) Вихователь робить узагальнення відповідей:

  • Споживач - це той, хто задовольняє свої потреби за допомогою товарів і послуг.

  • Як багато споживачів ви знаєте? (це кожна людина, яку вони коли-небудь зустрічали. Це також самі діти).

Вихователь: Діти, а що таке товари? (це речі, які люди споживають для задоволення своїх потреб. До них можна доторкнутися, їх можна відчути. Наприклад, книга, ручка, тістечко, кроссовки, комп'ютер - це товари. Коли ми заходимо в будь-який магазин, ми відразу ж бачимо безліч товарів, які очікують своїх споживачів)

Вихователь: Діти, а що таке послуга? (послуга - це дія, діяльність одних людей для задоволення потреб інших. Наприклад, робота перукаря, касира в супермаркеті, листоноші, водія автобуса - їхня діяльність спрямована на задоволення наших з Вами потреб)

Вихователь: Сьогодні ви будете працювати в групах по четверо у кожній. Дітям роздається ігрове поле. Окремо на столі розкладені предметні картинки.

Завдання групам, яким дісталося ігрове поле з написом «товари» відібрати товари, які в них є сьогодні із собою і які не відносяться до навчання (можливі варіанти – марки, шоколадка, яблуко, фотографія, іграшки).

Завдання групам, яким дісталося ігрове поле з написом «послуги». Відібрати малюнки 2-3 послуг, якими їм або членам їхньої родини доводилося користуватися останнім часом.

Підсумок: Проводиться аналіз результатів роботи груп, які виконували завдання, пов’язані з товарами. Вибірково аналізуються деякі з товарів, робиться акцент на тому, яку потребу вони задовольняють. Звернути увагу, які різноманітні товари представлені. Вихователь виставляє табличку «ТОВАРИ»

Аналогічний аналіз робиться для послуг. Вихователь пропонує Афлатунчику перевірити чи всі зображені малюнки дійсно демонструють послуги.

Вихователь виставляє табличку «ПОСЛУГИ».

Вихователь: А зараз у нас виставка товарів і послуг. Пропоную кожній групі виділити один товар і послугу для виставки.

Запитання:

  • Звідки у тебе дана річ/товар? (Була куплена або подарована кимось, хто придбав цю річ). Навіщо нам потрібні товари? (Для задоволення наших різноманітних потреб).

  • Чому ж стіл з табличкою ПОСЛУГИ залишився порожнім? (Послуги неможливо перенести, до них неможливо доторкнутися, оскільки послуги - це діяльність. Цим послуги відрізняються від товарів, до яких можна доторкнутися, їх можна перенести).

Вихователь: Діти надавати послугу можна за допомогою певних товарів: так, перукар надає свою послугу за допомогою ножиць, гребінця, фену, шампуня тощо. Отже, зачіска як послуга – це дія, а те, що допомагає надати цю послугу – гребінець, фен, ножиці – це товари, речі. До них можна доторкнутися, а от до процесу доторкнутися не можна, бо це певна дія.

Запитання до дітей:

  • Як називають тих, хто використовує товари й послуги для задоволення своїх потреб? (Споживачі).

  • А хто такі виробники? (Більшість дорослих людей працюють і виробляють різні товари й послуги).

  • Ті люди, які мають роботу, працюють - вони тільки виробники? (Ні, вони також є споживачами).

Вихователь: Товари й послуги споживаються не тільки окремими людьми або родинами. Вони потрібні також і у виробничій діяльності. Так, наприклад, борошно споживається при виробництві хліба.

Висновок:

  • Потреби людей задовольняються за допомогою товарів і послуг.

  • Ті, хто задовольняють свої потреби за допомогою товарів і послуг - споживачі, а ті, хто створюють товари й послуги - виробники.

  • Товари й послуги мають суттєві відмінності. Товари - це речі, які люди споживають для задоволення своїх потреб. Послуги - це дії, діяльність одних людей для задоволення потреб інших.

Вихователь: Афлатунчик вам приготував завдання, він хоче щоб ви зробили вирізки реклами й класифікувати їх відповідно до того, що рекламується – товари або послуги (із старих журналів, буклетів). Вклейте вирізки на поле «Де товари? Де послуги?»

Афлатунчик: Молодці ви всі виконали моє завдання.

Підсумок.

Що дізнались нового сьогодні на занятті?

  • Що нового ви запам’ятали?

  • Про що сьогодні ви хочете розповісти вдома батькам?






Економічний КВК

«Економіку знаємо, бо ми її вивчаємо»

Безуглова М.Г., вихователь закладу

дошкільної освіти

Мета: узагальнити та систематизувати знання дітей про загальновживані економічні терміни: «бартер», «валюта», «товар», «штраф», «бізнесмен», «фермер», підвести дітей до свідомого розуміння цих слів, закріпити знання про виникнення грошей, уточнити уявлення про грошові одиниці іноземних держав (долари, марки, рублі), про рекламу, її призначення та різні види, про стиль одягу ділової жінки та ділового чоловіка. Розвивати логічне мислення, пам’ять, зв’язне мовлення, уяву, ініціативу. Виховувати діловитість, організованість, самостійність, відповідальність, вміння працювати разом.

Словник: бізнесмен, фермер, банкір, бартер, валюта, товар, реклама, штраф, марки, долари, рублі,євро, гривні, економія, бережливий, працьовитий.

Матеріал: іграшкова бочка, паперові замки, площинні зображення жінки та чоловіка, паперові моделі різного одягу, іграшковий банк,

два фланереграфи., вірш «Економіка»

Хід заняття.

Вихователь: Малята, Афлатунчик нам прислав електронного звукового листа, послухаємо?

Звучить вірш «Економіка»

Економіка — наука Нелегка і непроста.

Це чудова, дивна штука,

Для людей і неспроста.

Вчить вона y класах старших

Виживати в світі цім.

Економіка — найкраща

Для дорослих і малих.

Носенко Микола

Запитання:

  • Про що ми прослухали вірш?

  • Як ви гадаєте, про що ми сьогодні будемо говорити?

Вихователь: Вірно, малята, сьогодні Афлатунчик нам пропонує захоплюючі змагання з економіки. Для проведення змагань, нам потрібно 2 команди. Як можна назвати команди? (Діти пропонують свої назви)

Афлатунчик нам пропонує такі назви: «Бізнесени» та «Банкіри», згодні?

То ж сьогодні у нас змагаються «Бізнесмени» і «Банкіри».

  • А кого називають бізнесменом? Вірно, бізнесмен – це ділова людина, що займається підприємницькою діяльністю і отримує від своєї діяльності прибуток.

  • А кого називають банкіром? Правильно, банкір – люди які обмінюють гроші, приймають їх їх на збереження, видають гроші на великі покупки (кредити).

  • Хто хоче бути в майбутньому бізнесменом сідайте до команди «Бізнесмени», а хто хоче бути банкіром — до команди «Банкір». Оберіть капітана команди. (Діти сіяють за столи, радяться і вибираютькапітана команди).

  • А тепер послухайте правила гри. У мене в руках Чарівна скринька, яку приніс Афлатунчик, а в ній запитання. Капітани по черзі будуть діставати запитання, а їх команда матиме право відповідати на запитання першою. Якщо дана команда не знає відповіді, то право відповідати надається команді-суперниці. За кожну правильну відповідь гравці отримують одне очко у вигляді монети. В кінці гри та команда, яка отримає найбільше монет буде визнана переможницею, а всі її учасники – нагороджені медалями Афлатунчика. Свої зароблені монети ви зможете покласти в наш банк.

  • Подивіться: наскільки замків замкнена скринька? Щоб їх відімкнути, потрібно правильно підібрати код до кожного замка, тобто зробити звуковий аналіз заданого слова. Тож, будь-ласка ласка, спробуйте це зробити.

(Діти виконують завдання).

- Тепер, коли ви відімкнули всі замки, розпочнемо наше змагання.

Запитання від Афлатунчика:

1. Назвіть дитячі мультфільми, у яких засуджується жадібність до накопичення будь-якого багатства. («Золота антилопа», «Золота рибка» Качині історії»,«Острів скарбів»).

2. Назвіть дитячі казки в яких розповідається про жадібність до будь-якого багатства Казка про золоту рибку», «Мороз Іванович», «12 Місяців», «дідова та бабина донька», «Попелюшка»).

3. Що таке бартер? В яких казках використовується цей процес ? (бартер – це обмін товару на товар. Казки «Півник та бобове зернятко, «Гаманець», «Лисичка з качалочкою»).

4. Що таке валюта? Гроші яких держав ви знаєте? (валюта – гроші інших держав. Америка – долар, країни Європи – євро, Росія – рубель).

5. Діти відгадують загадки.

7. Що таке реклама? Які види реклами ви знаєте? (Реклама – це повідомлення про товар, його якість. Види реклами: телевізійна, реклама в газеті, вуличний плакат, радіо реклама).

8. Що означає слово реклама? Яке значення воно має? (Реклама – з латинської кричати. Призначення – привернути увагу до товару, щоб швидко та вигідно його продати).

- Молодці діти. А зараз настав час трошки відпочити.

Фізкультхвилинка

Діти під віршик виконують фізичні вправи.

Про рекламу все ми взнали,

Та засиділись ми з Вами.

Треба трішки розім’ятись,

І до діла знову братись.

Раз-два, раз-два,

Треба трішки розім’ятись,

Раз-два, раз-два,

І до діла знову братись.

  • А тепер продовжимо наше змагання. Цікаво, чи вмієте ви розв’язувати

кросворди?

  • Спробуйте розв’язати кросворд на своїх перфокартах. Той, хто швидко відгадає всі загадки, впише у кросворд правильні відповіді, першим прочитає про шифроване слово, отримає очко для своєї команди (Діти працюють над кросвордом-перфокарткою, відгадуючи загадки Афлатунчика).

Кросворд

  • Зароблена копійка – краще краденої… (гривні)

  • Як називається обмін товару на товар ? (бартер)

  • Все, що продається і купується, називається… (товар)

  • Як називається сплачування людиною певною кількості грошей за те, що вона порушила правила поведінки чи дорожнього руху? (штраф)

  • Людина, яка працює в банку, - це … (банкір)

  • Яке слово було зашифроване у кросворді? (гроші)

  • Так, це слово «ГРОШІ». А чи знаєте ви, як в давні-прадавні часи люди придбавали необхідний товар? (обмінювали свій товар на інший)

  • Чим пізніше люди стали розраховуватись за товар? (Використовувализолотий або срібний пісок. А ще пізніше почали виливати із нього золоті тасрібні монети)

  • Хто ввів перші гроші в Україні? (Перші гроші ввів Володимир Великий).

  • Як називалися перші паперові гроші? (Вони називалися карбованцями).

  • А як зараз називаються українські гроші? (Гривні). Покажіть їх.

  • Бачу, що гравці обох команд мають чудові знання з економіки. Але кожен комерсант і менеджер повинен не тільки багато знати, а й добре володіти розмовною мовою і мовою ділової людини.

Тож перевіримо, як ви знаєте економіку:

1. Скажіть загальну назву.

  • Іграшки, книжки, меблі, одяг, що продається в магазині... (Товар).

  • Гривні, долари, марки, рублі… (Гроші, валюта).

  • Банкір, менеджер, комерсант (Бізнесмен).

  • Магазин, кіоск, базар, крамниця, ярмарок… (Торговельні пункти).

  • Хліб, молоко, м’ясо, вермішель, масло... (Продукти).

  • Телевізор, праска, холодильник, електроплитка, магнітофон... (Електроприлади).

  • Вода, газ, вугілля, нафта… (Природні багатства).

2. Доберіть слова, протилежні за значенням.

- Бережливий – марнотратний;

- Працьовитий – ледачий;

- Щедрий – скупий;

- Старий – новий;

- Бідний- багатий;

- Премія-штраф.

3. Доберіть слова, однакові за значенням.

Для «Бізнесменів» - слово «економний» (бережливий, ощадливий, хазяйновитий).

Для «Банкірів» - слово «працьовитий» (роботящий, працелюбний).

4. Закінчи речення

«Хто не працює, той…» (не їсть.)

«Хто хоче багато мати, тому треба…» (мало спати).

«Сім раз відміряй, а один…» (відріж).

«Весна ледачого...» (не любить).

«Здоров'я — то найбільше…» (багатство).

«Має кожен бізнесмен в економіці…(талант).

«Щоб добробут мати, треба…» (працювати).

  • Молодці, діти! Бачу, що й мовою ви чудово володієте. Залишилося тільки

перевірити знання і вміння ваших капітанів. Завдання для капітанів: одягнути

ділову жінку (для капітана «Бізнесменів») і ділового чоловіка (для капітана «Банкірів»). (Капітани працюють біля дошки).

  • А поки ваші капітани працюють, придумайте речення зі словом «банкір» і

складіть схему свого речення. (Діти складають речення, а вихователь перевіряє. Після цього виховательразам з дітьми перевіряє капітанів, які за правильне виконання завданняотримують монети для своїх команд).

Підсумок.

Вихователь: Настав час порахувати зароблені вами монети і визначити переможця. (Діти разом з вихователем підраховують кількість монет. Переможців Афлатунчику нагороджує медальками «Економісти», а команда супротивників отримує пам’ятні медальки).

Афлатунчик прощається з дітьми.

Підсумок.

Вихователь: Діти, що вам найбільше запам’яталося (сподобалося на занятті)?

  • Які завдання вам були легкими, які складними?

  • Про що б ви хотіли дізнатися на наступному занятті?

В кінці заняття вихователь дає дітям можливість вкласти свої «монети» в банк).

Економічний тренінг з Афлатуном

Шамрай Л.Я., вихователь закладу

дошкільної освіти

Мета: уточнити та поповнити знання дітей про загальновживані економічні терміни: бартер, кон­куренція, економіка, кредит, прибуток. Підвести ді­тей до свідомого розуміння цих слів. Сприяти роз­витку в малюків творчості та ініціативи. Розвивати мислення, пам'ять, зв'язну мову. Виховувати куль­туру економічних стосунків.

Словник: бартер, комерсант, менеджер, кон­куренція, кредит, прибуток.

Матеріал: дрібний товар, фішки, «гроші», іграшка Афлатуник, медальки.

Попередня робота: разом з батьками вдома, дітямнамалювати рекламу, прорекламувати товар на вибір, перегляд презентації «Що таке реклама»

Хід розваги

Діти заходять у залу і сідають по обидва боки.

В ихователь: Ми зібралися на чергове засідання ді­лових людей. Сьогодні на засіданні присутні: ме­неджери — ліворуч і комерсанти — праворуч. Незабаром у нашому садку відбудеться загальне за­сідання бізнесменів. Наші менеджери і комерсан­ти братимуть у ньому участь. Тож сьогодні переві­римо їхні знання. За правильні відповіді учасники отримуватимуть фішки, а той, хто одержить най­більше фішок, у кінці засідання, буде визнаний пе­реможцем і отримає приз. Дайте відповіді на такі запитання:

  • Що таке бізнес?

  • Як називається позичка грошей у банку?

  • Як ви розумієте поняття економіка?

  • Які види реклами ви знаєте?

  • Назвіть професії людей, що працюють в бізнесі.

  • Що таке конкуренція?

  • Поясніть, що означає слово прибуток?

  • Як називається продаж товару шляхом змагання?

  • Якназивається установа, де зберігаються видаються гроші різних установ, проводиться обмін валют?

  • Що таке бартер?

Гравці обох команд відповідають на запитанню отримують фішки за відповіді.

Вихователь: Молодці, а зараз відпочиньте (музична пауза).

Вихователь: Кожен комерсант, менеджер повинен багато знати, добре володіти не тільки розмовне мовою, а й мовою ділової людини. Тож наступний конкурс нам приготував Афлатунчик — конкурс «Економістів» — виявить, чи притаманні вам ці якості.

Завдання такі:

  • пригадайте приказки та прислів'я про хазяйновитість, бережливість, працьовитість;

  • скажіть загальну назву:

іграшки, книжки, меблі, одяг, що продається в магазині... (товар);

гривні, долари, марки, карбованці... (гроші, валюта);

банкір, менеджер, комерсант ... (бізнесмен)

магазин, кіоск, базар, крамниця ... (торгове; пункти);

доберіть слова, однакові за змістом зі с вами:

економний (бережливий, ощадливий, хазяйновитий);

працьовитий (роботящий, працелюбний, трудолюбивий);

доберіть слова, протилежні за змістом слово бережливий (марнотратний); працьовитий (ледачий);

щедрий (скупий);

премія (штраф).

Після відповідей дітей підбиваються підсумки другого конкурсу.

Вихователь: Ви добре справилисяі з цими завданнями, можете відпочити під час музичної паузи.

Вихователь: ка пісні «Ой продай, бабусю, бичка»

Вихователь: Наступні завдання для найдопитливіших, найвідповідальніших і найкмітливіших — капітанів команд.

  • Як називаються українські гроші?

  • Які види власності ви знаєте?

  • Які нові підприємства в нашому місті ви знаєте?

  • Звідки надходять гроші в банк?

  • Де можна купити і де продати товар? Капітани відповідають, підбиваються підсумки.

Вихователь: Ось і настав час перевірки завдання, яке нам дав Афлатунчик на попередньому занятті. Його тема — «Реклама».

(Діти «рекламують» товар).

Вихователь: Рекламу товару, як відомо, роблять для того, щоб швидше й вигідніше його продати. Тож зараз відбудеться продаж прорекламованого то­вару. Продаж найбільш цінних речей відбудеться на аукціоні.

Підбиваються підсумки.

Переможців Афлатун нагороджує медальками.

цікаві завдання від афлатунчика малюкам

Одним із завдань програми «Афлатот» є озброєння ді­тей системою життєво необхідних знань, умінь і навичок про професії дорослих, фор­мування потребо-мотиваційної сфери тощо. Цьому сприятиме запропоновані цікаві завдання від Афлатунчика малюкам, які ми використовуємо під час проведення мозкового штурму, конкурсу «Юні економісти», вікторини, обміну думками тощо. Така форма роботи дала дітям змогу проя­вляти свою індивідуальність, особистісні якості, в ігровій захопливій формі закріпити набуті знання.

Завдання систематизовано за розділами: «Потреби людини», «Реклама», «Поділ праці. Продуктивність праці», «Бартер. Гроші», «Товари та послуги», «Бюджет родини», «Сім’я - першооснова життя людини», «Запитання від Афлатунчика», «Поясни прислів’я»

Потреби людини

Мета: вчити дітей виділяти першочергові потреби; розширити уявлення дітей про економічну категорію «потреби»; формувати уявлення про першочергову потребу людей.

В права 1 «Підбери та назви необхідні речі для ляльки» (лялька без одягу)

Матеріал: картки «Одяг», «Їжа», «Книжки», «Іграшки», «Прикраси», «Взуття», «Житло», «Меблі» тощо, розкладені хаотично.

Завдання: розкласти картки за ступенями важливості потреб.

Вправа 2. Запитання:

  • поглянь на малюнок. Яку потребу задовольняє Ласун?

  • Вона першочергова чи другорядна? Матеріальна чи нематеріальна?


Реклама

Мета: дати уявлення про економічну категорію «реклама» та її види; розвивати вміння орієнтуватися в світі товарів за допомогою реклами; виховувати спостережливість, кмітливість.

Вправа 1. Дидактична гра «Придумай рекламу»

Мета: закріпити вміння виділяти головні ознаки товару. Вчити рекламувати товар.

Правила гри:

  1. Купувати можна лише один раз, свої фрукти не купляти.

  2. Виграє та команда, яка найбільш вдало розрекламувала свій товар і його купили.

Хід гри:

Групи по 3-4 дитини отримують завдання: придумати і показати рекламу фруктів – кожній групі окремий вид: яблука, груші, вишні, сливи ( намалювати, розказати, інсценувати). В ролі споживачів усі діти, кому товар сподобався, купляє його, отримуючи картку з малюнком цього фрукта.

Рекомендація: малюнки приготувати заздалегідь.

Поділ праці. Продуктивність праці.

Мета: Дати уявлення про працю, економічну категорію «продуктивність праці»; показати роль праці в житті людини, необхідність та переваги поділу праці; виховувати працелюбність, повагу до праці.

Вправа 1 «Вислови свою думку».

Обговорення приказок:

  • Без труда нема плода.

  • Тяжко тому жить, хто не хоче робить.

  • Майстер на всі руки.

  • Зробив діло – гуляй сміливо.

  • Хто багато робить – той багато знає.

Вправа 2. Гра – заняття « Майстерня»

Мета: виявляти, як діти розуміють поділ праці, її вплив на кінцевий результат.

Матеріали: аркуші ватману, ножиці, фломастери, олівці.

Хід гри:

Група ділиться на підгрупи по 4 чоловік у кожній. Робота проходить у 2-а етапи.

Завдання: допомогти родині зайців в їхньому бізнесі: виготовленні рукавиці. Вихователь показує, як треба обвести долоню на папері.

Команди повинні обвести якомога більше «рукавиць», тобто відбитків долоньок. ( І етап 10-12 хв.) та вирізати і оздобити їх ( ІІ етап 10-12 хв.)

Оцінювання:

  • Кількість рукавиць

  • Витрати матеріалу, економія ресурсів, раціональне розташування рук на папері під час вирізання

  • Якість оздоблення.

Бартер. Гроші.

Мета: дати уявлення про одну з найстаріших форм натурального обміну бартер та гроші і їх види; показати незручність бартерного обміну; довести, що за гроші купуються лише товари та послуги.

Вправа «Чому так кажуть?»

  • Не май сто рублів, а май сто друзів.

  • Час – гроші.

  • Не в грошах щастя тощо.

Вправа «Обмін думками».

  • Які бувають ситуації обміну?

  • Для чого герої казки «Півник та бобове зернятко» обмінювались товарами?

  • Що вони виграли в результаті обміну?

Обговорення відповідей здійснюється після прочитаної казки. ( додаток № 2)

Вправа 3. Вікторина «гроші»

  1. Грошова одиниця України.

  2. Ім’я князя, зображеного на купюрі в одну гривню.

  3. Найменша розмінна монета.

Товари та послуги.

Мета: роз’яснити значення слів «товар» і «послуга», показати їхню відмінність; закріпити уявлення про ресурси; розширити знання про особливості праці людей (у сфері виробництва товарів і послуг).

Вправа1. Дидактична гра «товар чи послуга».

Мета: вчити дітей відрізняти послугу від товару. Учити аналізувати.

Матеріали: малюнки до віршів.

Рекомендація: малюнки демонструвати після того, як вихованці дали відповідь.

Вправа 2. Розгляньте малюнки. Які послуги надають люди цих професій чи які товари виробляють?

Бюджет родини.

Мета: закріпити уявлення про родину, познайомити з її потребами; дати уявлення про бюджет родини ( дохід та витрати); виховувати повагу до людей, які працюють і заробляють гроші.

Вправа 1. Завдання: Розгляньте малюнок.

Запитання:

  • Хто що робить?

  • Чому мама не пішла в ательє, а сама шиє плаття?

  • Як скорочують витрати сім’ї інші члени родини?

  • Як ви особисто можете зменшити

  • витрати родини?























Вправа 2

  • Чи варто витрачати гроші на товари, що шкодять здоров’ю?

  • Розглянь малюнки та продовж речення: «Я не витрачу гроші на …»


Вправа 3

  • Як діти можуть економити кошти сімейного бюджету?

  • Щоб відповісти на питання скористайтеся малюнками-підказками.



Визначте, які витрати найбільш необхідні в кожній родині? Чому?





Прямая со стрелкой 55 Прямая со стрелкой 56 Прямая со стрелкой 57 Прямая со стрелкой 58 Прямая со стрелкой 59 Прямая со стрелкой 60











Сім’я - першооснова життя людини

Педагог пропонує дітям послухати вірші:

Взяв я в руки молоток...

Н.М.Тріщ

 Взяв я в руки молоток,

Кілька цвяхів, пилку.

Зроблю хатку для пташок,

Почеплю на гілку.

 Покладу туди пшона,

Вівсяні зернята.

Не страшна пташкам зима,

Є що ласувати.

Я матусю дожидаю

О.Пархоменко

 Поглядаю, поглядаю

У вікно частенько,

Дожидаю, дожидаю

Із роботи неньку.

 І на кухні, і в світлиці

Підмела, прибрала,

І водиці із криниці

Два відра набрала

  • Про що в них йдеться?

  • Що допомагав робити хлопчик, дівчинка?

  • Чи потрібно допомагати батькам?

  • Чим саме ви допомагаєте татові та мамі?

  • Яку винагороду ви отримуєте за допомогу?

  • Що таке сім’я?(Сім’я - це люди, які проживають разом і об’єднані родинними обов’язками та сімейним бюджетом)

  • Прокинувшись уранці, які слова ти скажеш мамі, татові, бабусі, дідусеві та іншим, кого зустрінеш? (варіанти відповідей дітей)

  • Які слова скажеш мамі, яка допомогла тобі одягнутися, приготувала сніданок? (варіанти відповідей дітей)

  • Якщо ненавмисне розлив чай або молоко, що скажеш мамі? (варіанти відповідей дітей)

  • Якщо тобі пропонують у гостях пообідати, а ти не хочеш, як зробити так, щоб господарі не образилися? (варіанти відповідей дітей)

  • Хто назве більше слів-привітань? (варіанти відповідей дітей)

  • Які ще ввічливі слова ви знаєте? Назвіть їх. (варіанти відповідей дітей)

Запитання від Афлатунчика

Запитання1. Куди подіти порожню консервну банку, якщо ти в лісі?

Варіанти відповідей:

  1. Кинути в багаття.

  2. Кинути в кущі.

  3. Покласти в пакет і забрати з собою, потім кинути в сміттєвий контейнер.

Запитання 2.

- Що буде, якщо розорити мурашник?

Варіанти відповідей:

  1. Нічого не буде

  2. Мурахи обліплять, і будуть кусатися

  3. Деревам і тваринам стане гірше

Запитання 3. Де взяти дрова для багаття?

Варіанти відповідей:

  1. Наламати гілок в лісі

  2. Н абрати сухі дрова

  3. Попросити у лісника.

Запитання 4. Куди подіти фантики від цукерок, якщо ти вдома?

Варіанти відповідей:

  1. Кинути у відкрите вікно

  2. Кинути у відро для сміття

  3. Почекати маму і віддати їй

Запитання 5. Як вести себе в лісі?

Варіанти відповідей:

  1. Йти, наступаючи на квіти

  2. Йти по стежці і голосно співати

  3. Йти по стежці, милуватися красою, тихо розмовляти

Запитання 6. Як ти любиш природу?

Варіанти відповідей:

  1. Всі ламаєш, рвеш, розоряєш

  2. Бережеш і милуєшся

  3. Тобі все одно

Поясни прислів’я

  • Не буває казки без правди. (Чи не так?)

  • Проспівав ти літо боже,—

Вдача вже твоя така,—

А тепер танцюй, небоже,

На морозі гопака! (А коли ж потрібно співати?)

  • Праця годує, а лінь марнує. (Наведи приклади з казок.)

  • Без роботи день роком стає. (А що можна зробити за день?)

  • Скупий платить двічі. (Чи є приклади цього в казках?)

  • Заздриш чужому — втратиш своє. (Чи не так у баби з казки про золоту рибку?)

  • Варто тільки здогадатись і за діло просто взятись. (Яка справа в тебе буде першою?)

  • Незакінченою справою не хваляться. (Зроби, а потім скажи. Правда?)

  • У товаристві лад — усяк тому радіє,

дурне безладдя лихо діє,

І діло, як на гріх,

Не діло — тільки сміх. (Чи не так?)

  • Діло майстра величає. (Чому?)

  • Де господар робить, там і поле щедро родить. (Чи не так?)

  • Купити кота в мішку. (Як це?)

  • Сім разів відміряй, один раз відріж. (Чи справді так?)

  • Ведмежа послуга. (Наведи приклади.)

  • Вживаю помалу, щоб на вік стало. (Чи так?)

  • Сьогодні густо, а завтра — пусто. (Чи буває так?)

  • По роботі честь, по заслузі слава. (І не треба ображатися!)

  • Без труда нема плода (Згодні?)

  • Запас біди не робить і їсти не просить. (Який запас?)

  • Гарний товар сам себе хвалить. (Як?)

Гра як засіб формування соціальної та фінансової освіти дошкільників.

ІГРИ ЕКОНОМІЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ.

Однією з найбільш ефективних форм ро­боти з дітьми щодо формування соціальної та фінансовї освіти дітей є економічні ігри.

Окрім завдань загальної цільової спря­мованості, ці ігри розвивають психічні процеси, інтелект дитини, удосконалюють особистісні якості, створюють передумо­ви для психологічної підготовленості до залучення до економічної сфери діяль­ності.

Педагоги розробили рекомендації щодо організації та керівництва іграми економічної спрямованості




рекомендаії для педагогів

організація та керівництво іграми економічної спрямованості

  1. Ігри економічної спрямованості повинні бути тим полігоном, на якому діти відпрацьовують елементарну економічну діяльність, розвивають власні морально-економічні якості, збагачують первинний економічний досвід.

  2. Необхідно дотримуватись поетапності впровадження ігор економічної спрямованості до освітнього процесу: на першому етапі впровадження дидактичних ігор, спрямованих на формування елементарних економічних понять, на другому – ситуативних, орієнтованих на засвоєннянайтиповіших способів соціально-економічної поведінки, на третьому – сюжетно-рольових, зокрема ігор-стратегій, для збагачення досвіду дій у різноманітних соціально-економічних ситуаціях.

  3. Необхідно пам’ятати, що для проведення гри економічної спрямованості необхідна термінологічна підтримка. Отже, ключові економічні поняття гри повинні бути засвоєні дітьми.

  4. У процесі ігор важливою є робота, спрямована на формування й закріплення знань з економічної сфери, але особливої значущості набуває процес формування якостей, ставлень, цінностей. Це обумовлено тим, що сформований ціннісно-мотиваційний компонент є призмою, через яку дитина стане розглядати, оцінювати соціально-економічну сферу життя та на цій основі набувати економічного досвіду.

  5. Сюжети гри повинні бути максимально наближені до інтересів дітей. В основу мають бути покладені реальні ситуації, з якими діти стикаються кожного дня в повсякденному житті.

  6. Ігри повинні надавати дітям можливість виконати різні соціально-економічні ролі та оцінити одну й ту саму ситуацію з різних позицій (покупець − продавець, касир − клієнт банку тощо).

  7. Вихователеві не треба брати на себе провідну роль у процесі ігор-стратегій. Необхідно надати можливість дітям робити помилки, знаходити їх, виправляти та, як результат, збагачувати власний досвід.

  8. У процесі гри-стратегії важливо не мінімізувати проблеми. Розглянуті суперечливі та конфліктні соціально-моральні ситуації сприятимуть формуванню морально-економічних якостей дитини.

  9. Необхідно пам’ятати, що морально-економічні якості формуються не лише в штучно створених ігрових ситуаціях. Вихователь повинен використовувати з цією метою й природні соціально-економічні ситуації, які можуть з’являтися щодня (відмова дитини прибрати за собою речі, псування книг, конфлікт через іграшку тощо).

  10. Для формування економічної досвідченості можна використовувати запропоновані нами ігри економічної спрямованості та створювати власні.

  11. Вихователеві необхідно пам’ятати, що процес економічного виховання повинен гармонійно вписуватись у загальний навчально-виховний процес.

Розуміючи, що саме ігрова діяльність сприяє закріп­ленню та поповненню знань дітей, педагоги надавали дітям можливість не лише отримати нові знання, а й використати вже сформовані знання в процесі власної діяльності. Ось чому найважливішою умовою формування первинного економічного досвіду дитини, яке поставили перед собою педагоги було розроблення дидактичних ігор економічної спрямованості.

Дидактичні ігри ми проводили, як самостійну форму організації освітньої діяльності, так і як частину заняття під час ігрової апробації матеріалу

Пропонуємо серію дидактичних ігор економічної спрямованості для дітей старшого дошкільного віку.







































Сліпченко Л.І., вихователь закладу дошкільної освіти








«Ласкаво просимо у світ афлатуна»

«Я вмію робити сам»

Мета: звернути увагу кожної дитини на те, як добре бути самостійним. Націлити дошкільника на подальший розвиток самостійності.

Матеріал: для кожної дитини необхідно підготувати схему, особисту фотографію, кольорові олівці, ручки.

Хід гри

Несподівано в групу заходить Афлатунчик. «Я, малята, навчився бути самостійним: умію самостійно вдягатись, акуратно їсти, класти іграшки на місце, берегти речі, посуд. Мої батьки дуже раді цьому. А ви хочете потішити своїх мам і татів? Тоді я подарую вам нескладні схеми «Я вмію робити сам». Ось вони які!»

Дитина повинна намалювати або написати в колах, що вона вміє робити, а потім наклеїти свою фотографію. Можна додати ще кола й запам’ятати їх. Вихователь із Афлатунчиком вибірково підходять до дітей, питаючи: «Яку свою самостійну справу ти вважаєш важливою? Чому?»

Афлатунчик дякує всім і, радий, іде. (Заповнені схеми у файлах рекомендуємо віднести додому, доповнивши їх разом із мамою й татом.)

«Поламана іграшка»

Мета: підкреслити, що всі іграшки купити неможливо, тому необхідно любити й берегти ті, що вже є. Підводити дитину до розуміння того, що іграшку треба лікувати, тобто проводити необхідний ремонт.

Матеріал: зламані іграшки; інвентар, за допомогою якогоможна організувати «Іграшкову лікарню»: клей, ножиці, маленький цвях, молоток тощо.

Хід гри

У групі з’являється Афлатунчик із посилкою в руках. Засмучений Афлатун пояснює дітям: «Мені надійшла посилка від хлопчика Іванка. У ній кілька поламаних іграшок і коротка записка: «Це мої найулюбленіші іграшки, вони зламалися. Що ж мені робити? Допоможіть!» Афлатунчик пропонує дітям подумати, що робити Іванкові.

— Викинути всі поламані іграшки?

— Віднести в темну комору, нехай собі там лежать?

— Гратися з поламаними іграшками?

— Попросити батьків відремонтувати їх?

— Подарувати такі іграшки іншим дітям?

— Попросити маму й тата купити нові, схожі на поламані?

— Організувати «Іграшкову лікарню» і разом із дорослими

«полікувати» поламані іграшки?

— Як найкраще вчинити й показати Іванкові добрий приклад?

— Не всі іграшки можна відремонтувати.

— Під час ремонту іграшок потрібна допомога дорослих і спеціальні інструменти.

Можна покликати столяра дитячого садка.

Коли іграшки «вилікуються», Афлатунчик, складаючи їх у посилку, раптово помічає на дні коробки ще одну записку й сердечко з написом «Спасибі!». У записці Іванко дякує всім і дозволяє погратися відремонтованими іграшками. Дорослі урочисто вручають кожній дитині сердечко.

Оціни вчинок

Мета: Закріпити вміння дітей класифікувати моральні ситуації з позитивними та негативними вчинками людей, вірно їх оцінювати. Розвивати кмітливість, зосередженість. Виховувати доброзичливість, взаємодопомогу, ввічливість, повагу до людей,

Матеріал: картинки різних кольорів, поділені на 4 частини, сюжетні

картинки, на яких зображені вчинки.

Хід гри

У грі беруть участь 3—5 дітей. Кожній дитині дається картинка — бланк відповідного кольору. Вихователь піднімає картинку з певною ситуацією. Дитина, в якої картинка такого кольору, підбирає 4 картинки-ситуації, на яких

зображено правильний вчинок.

Хто першим підбере 4 картинки, гой виграє.

Підібрати синоніми до слів:

  • економний (бережливий, ощадливий, хазяйновитий);

  • працьовитий (роботящий, працелюбний, трудолюбивий).

Підібрати антоніми до слів:

  • бережливий (марнотратний);

  • роботящий (ледачий);

  • щедрий (скупий);

  • премія (штраф).

(Діти відповідають, підводять підсумки другого туру).

Ведуча. Ви добре справились із цими завданнями, можете відпочити під часмузичної паузи. (Пісня-інсценівка «Ой, продай, бабусю, бичка»).

Ведуча. Наступні завдання для найбільш допитливих, відповідальних і

кмітливих — для капітанів.

  • Як називаються українські гроші?

  • Як караються люди за порушення правил торгівлі?

  • Які види власності ви знаєте?

  • Назвіть нові підприємства нашого міста.

  • Звідки надходять гроші в банк?

  • Де можна купити і продати товар? (Капітани відповідають, підводять

  • підсумки).

Ведуча. А зараз знову музична пауза. (Гра на музичних інструментах «Ой, лопнув обруч»).

Ведуча. Ось ми і підійшли до домашнього завдання. Його тема — реклама.

(Діти рекламують товар).

Ведуча. Рекламу товару роблять, щоб швидше і вигідніше його продати. Ось і зараз відбудеться продаж прорекламованого товару. (Продаж найбільш цінних речей відбувається з аукціону.

Підводяться підсумки. Переможці нагороджуються призами.

Ланцюжок настрою

Мета: продовжувати вчити дітей розпізнавати емоційні стани та почуття людей, називати їх (сум, подив, радість, гнів, спокій). Вчити створювати настрій бізнесмена на основі його поведінки; розкривати соціально-моральний зміст ситуацій, в які потрапив бізнесмен. Виховувати співчуття, чуйність, радість, стриманість, діловитість, бажання стати переможцем.

Матеріал: шість картинок, на яких зображений бізнесмен у різних видах

п оложення тіла та шість картинок із зображенням обличчя з різними виразами емоцій (суму, подиву, радості, гніву, горя, спокою).

Хід гри

У грі беруть участь від двох до шести гравців. Ведучий пропонує кожному

гравцеві взяти комплект картинок — б шт.

Одну смужку, на якій зображено

обличчя з різними виразами емоцій.

Переможцем гри вважається той гравець, котрий перший підбере до кожного положення тіла відповідний образ обличчя прокоментує, які події зумовили виникнення у бізнесмена даного настрою.

АБЕТКА почуттів

Мета: Уточнити і розширити уявлення дітей про взаємозв’язок моральних якостей людини з її діями та вчинками. Розвивати вміння класифікувати сюжетні картинки за моральними якостями. Виховувати бажання бути добрим, ввічливим, сильним, чесним, діловим бізнесменом.

Матеріал: 8 карток, ігрове поле яких поділене на квадрати. У першому квадраті ігрового поля зображена моральна ситуація між дорослими та дітьми.

розрізаних картинок, які повинні доповнити І скласти відповідну моральну

ситуацію.

Хід гри

У грі беруть участь 2—8 дітей. Гравці отримують рівну кількість картинок із зображенням вчинків людей, які характеризують ту чи іншу моральну якість.

Ігрове поле поділене не квадрати. Вихователь повідомляє про те, що кожна

стрічка з квадратами відповідає тій чи іншій моральній якості. Гравці повинні

поставити картинки в ті квадрати стрічок ігрового поля, які сприяють формуванню даної моральної якості. Виграє той, хто першим розмістить свої

картинки на ігровому полі.

При повторенні гри гравці можуть обмінюватися картинками.

«Я і моя сім’я сім'я:

турбота про людей, яких ми любимо»

«Сімейні доходи і витрати»

Мета: закріпити, розширити знання дітей про сімейні доходи і витрати. Особливу увагу звернути на невеликі, але цінні доходи пенсіонерів, студентів, дітей. Виховувати тактовне ставлення одне до одного незалежно від рівня доходів, а також вдумливе ставлення до витрат, ощадливість.

Матеріал: загальний малюнок із зображенням сім’ї; предметні картинки із зображенням кожного члена родини: мами, тата,бабусі, дідуся, старшого брата-студента, сестри-дошкільниці; предметні картинки на синьому картоні із зображенням доходів (гаманець із зарплатнею бабусі, дідусь із грошима, лотерейний квиток,мама й тато на роботі; бабуся й дідусь, які вирощують на дачі садовину й городину для консервування); витрати — предметні малюнки на червоному тлі (харчі, проїзний квиток, похід у театр,одяг, меблі, побутова техніка, іграшки тощо); дзвіночок; чарівнаторбинка; скарбничка.

Хід гри

Раптово в групу забігає, загадково усміхаючись, Афлатунчик з чарівною торбинкою.

Афлатунчик: Ви такі чудові малята, що я вирішив подарувати вам незвичайний будиночок. (Дістає з торбинки.) Він зветься скарбничкою. У ній можна накопичувати й зберігати гроші. Коли монетка входить у будиночок — це дохід, або прибуток (прийшла), а коли виходить — це витрата (вийшла). Тут, у скарбничці, залишилося зовсім мало монет. (Струшує скарбничку.) На що ж я майже все витратив? Забув. Допоможіть мені пригадати, для чого я брав гроші зі скарбнички. (Діти допомагають своїми відповідями.)

  • Хто з вас удома має скарбничку?

  • Хто з дорослих працює і приносить дохід?

  • Хто в сім’ї не працює, але так само опускає монети в скарбничку?

  • У вас на синіх картках зображено доходи, а на червоних — витрати. Коли я тихенько подзвоню в цей дзвіночок, нехай до мене підійдуть поодинці діти із синіми картками в руках, а коли постукаю долонею по столу — нехай підійдуть малята (теж поодинці) з червоними картками».

Під час ігрових дій Афлатунчик привертає увагу малят до того, що

синіх карток має бути більше; питає, від яких червоних карток можна відмовитись або тимчасово відкласти їх. На завершення Афлатунчик розповідає про свою сім’ю, про те, як усі її члени люблять і підтримують одне одного. У дружбі й скарбничка стає повнішою.

Він дарує цю скарбничку дітям і пропонує всім наступного дня принести по одній монеті й укинути її в цей незвичайний будиночок.

Розподіли витрати

Мета: сформувати у дітей помірковане ставлення до ситуації вибору; дати уявлення про «ціну вибору», навчити приймати розумні рішення. Показати, що витрати бувають обов’язкові (основні) і необов’язкові (другорядні).

Матеріал: картки, поділені на 4, 6, 8, секторів відповідно до рівня розвитку дітей, предметні картинки із зображенням предметів символізують основні і не основні витрати (меблі, одяг, продукти харчування, світло, газ, іграшки, книги тощо.)

Хід гри

Діти, відповідно до придбаних квитків, обирають конверт із завданням. Вихователь пропонує малюкам зробити покупки, визначившись, що в першу чергу потрібно купити та пояснити свій вибір. Дітям пропонують набір предметних картинок та картку з пронумерованими віконцями. Дітям потрібно викласти в порядку життєвої необхідності від 1 до 4 (6, 8) запропоновані предмети та пояснити свій вибір.

Ускладнення. Картки з різною кількістю віконець та карток.

У родині зарплата

Мета: вчити дітей відчувати сторони економічної дійсності, завдяки прилучення до повсякденних справах сім'ї; представляти межі її економічних можливостей; достаток приблизний рівень потреб відповідно сімейним доходам; виховувати моральність, ставлення до грошей, речей, праці.

Матеріал: картинки з зображенням предметів першої необхідності: овочі, фрукти, книги, меблі, так само картинки із зображенням різних марок машин, велосипед і кілька провокуючих явно не першої необхідності, іграшкові гроші.

Хід гри

Дітям пропонується уявити собі сімейну ситуацію: Ти будеш виконувати роль тата (мами) і сьогодні у тебе день зарплати. Треба піти в магазин купити все, що потрібно твоїй родині. Все, що намальовано на картинах. Відповідно до придбаних білетів малюки отримують конверти із завданням в котрих різна кількість іграшкових грошей та картинок із зображенням товарів та послуг, що необхідно придбати.

МОЯ ДОМІВКА – МОЄ ЗДОРОВ’Я

Мета: розширити знання дітей про те, які бувають помешкання, як різні будівлі задовольняють потреби людей, тварин. Уточнити уявлення про те, як утримувати помешкання, щоб менше хворіти, як спеціально зміцнювати здоров’я всіх членів сім’ї; підкреслити, що хворіти — це погано з усіх боків: небезпечно для життя, усі навколо засмучені, багато витрат (вітаміни, ліки, мамин лікарняний, тощо). Дати розуміння, що формування здорового способу життя — це потреба кожної людини.

Матеріал: зображення помешкань людей і тварин; будівельні матеріали; меблі, килими, посуд, одяг, взуття; вітринна підставка від цукерок «Чупа-чупс» із картками для продуктів і назвами вітамінів у них; «рукавички-вітамінки».

Хід гри

З аходить Афлатунчик з оголошенням у руках «Хочу купити будинок».

Афлатунчик: «Декілька років я збирав гроші на купівлю нового житла. Допоможіть мені розібратися, який будинок краще купити». Вихователь пропонує дітям провести вікторину «Ці різні оселі», показує малюнки та ставить такі запитання:

— Чим гарний багатоквартирний будинок?

— Чому корисним для здоров’я вважають будиночок у селі?

— У якому будинку краще жити — у цегляному, дерев’яному чи глинобитному?

— Який будинок довше зберігає тепло, а який холоне швидше?

У якому місці краще побудувати своє житло (біля великих будинків, біля річки, біля лісу)? Чому?

— На якому поверсі краще жити літнім людям?

— Чи добре мати в багатоквартирному будинку балкон, лоджію або терасу?

— Які матеріали для внутрішнього ремонту помешкання корисніші — натуральні чи синтетичні?

Як зробити повітря в оселі чистим? (Відчиняти кватирку, провітрювати кімнату, проводити вологе прибирання.)

Яке освітлення в домівці необхідне? (Різне: загальне — люстра під стелею; торшер — біля дивана, для відпочинку й читання; настільна лампа на робочому столі для готування уроків.)

Найактивнішим дітям вихователь роздає картки у вигляді кружечків-вітамінок.

Далі проводять гру-фантазію «Що було б, якби...». Вихователь називає декілька парадоксальних ситуацій:

— Ведмідь жив у гніздечку.

— Дятел спав у барлозі.

— Білочка побудувала свою хатку в землі.

— Їжачок звив гніздечко на осиці.

— Вовк стрибав по деревах і жив у білчиній хатці.

— Синички стали жити в лисячій норі.

Висновок: домівка допомагає людям і тваринам виживати й бути здоровими

РОДИННЕ   ДЕРЕВО

М ета: закріплювати уявлення дітей про право кожної людини на сім’ю; знання понять «сім’я», «рід». Дати визначення поняття «родинне дерево». Уточнити та закріплювати знання дітей про склад родини, вік її членів та взаємозв’язки одне з одним. Формувати вміння розповідати про кожного члена своєї сім’ї, давати оцінку характерів. Виховувати почуття любові, відповідальності за всіх членів у своїй родині, повагу до людей.

Матеріал: « родинні  дерева» вихованців групи, виготовлені заздалегідь; піктограми прав дитини; сюжетні картинки про пава дитини.

Хід гри

На столі лежать піктограми прав дитини, сюжетні картинки про права дитини, «родинні дерева» вихованців групи. Вихователь пропонує дитині вибрати «дерево» своєї сім’ї, коротко розповісти про своїх рідних і стосунки з ними, ілюструючи розповідь піктограмами та сюжетними картинками. Дитина наводить приклади життєвих ситуацій, у яких забезпечуються або порушуються її права.

Також можна запропонувати скласти розповіді на теми: «День народження», «Сімейний Новий рік», «Різдво у нашому домі» тощо

ПОТРЕБИ   ТА   МОЖЛИВОСТІ

Мета: формувати у дошкільнят уявлення про те, що люди самі обирають собі житло, одяг, їжу, залежно від фінансових можливостей кожного. Пояснити розуміння виразу «спочатку – найголовніше, а потім – інше». Дати дітям пояснення понять: «потреби» та «можливості». Установити між ними взаємозалежність. Виховувати у дітей свідоме ставлення до потреб людини, її фінансових можливостей, повагу до праці людей, економного використання сімейного бюджету.

Матеріал: серединки для «квітки», «пелюстки» із зображенням потреб та можливостей людей різного віку.

Хід гри

На столі лежить серединка «квітки» та «пелюстки» до неї, на яких зображені потреби людини. Дитині пропонується розкласти «пелюстки» навколо серединки, залежно від важливості для дитини і пояснити, чому так?


ЩО Є ВАЖЛИВІШИМ?

Мета: закріплювати вміння орієнтуватися в поняттях «предмети розкоші» та «життєво необхідні предмети»; вчити диференціюва­ти предмети за ступенем їхньої значущості, роблячи логічні висновки.

Хід гри

У грі можуть брати участь 2-3 дітей. Кож­ному з них дається картка із зображенням предметів, які використовуються людьми у різних життєвих ситуаціях.

Завдання № 1.

Закрити фішками предмети, які не є жит­тєво необхідними для людини та які можна назвати предметами розкоші.

Завдання № 2.

Пояснити призначення предметів, зобра­жених на малюнках, що залишилися. Обґрун­тувати їх необхідність для людини.

Завдання № 3.

Закрити фішками зображення речей, найбільш важливих для життєдіяльності лю­дини, предметів, без яких важко обійтися. Запропонувати обґрунтувати своє ставлення до предметів розкоші, зображення яких за­лишилися закритими.

З метою ускладнення завдання можливе використання другого варіанту гри: дитині дається більш складне завдання — закрити фішками зображення тих предметів, які можуть мати подвійну фун­кцію, тобто в один і той же час бути і пред­метами розкоші, й життєво важливими для окремих людей. Наприклад, машина для інваліда, фортепіано для піаніста, прикраси для артиста й тощо.

Будь обережним

Мета: вчити дітей діяти в екстремальних ситуаціях, у небезпечних для життя в умовах. Вміти оцінювати позитивні та негативні вчинки своїх товаришів та свої власні. Викликати бажання турбуватися про своє здоров’я та здоров’я своїх однолітків. Виховувати почуття взаємодопомоги, чуйності, сміливості, співчуття.

Матеріал:. Ігрове поле складається з єдиної сюжетної картини, через яке проходить чарівна стежина з різнокольорових кружечків (червоний, чорний, жовтий, синій…). Ігровий кубик з числовим позначенням (сюжетних картинок із зображенням позитивних екстремальних ситуацій. Фішки для гравців).

Хід гри

У грі беруть участь від 2 до 6 учасників. За допомогою кубика або лічилки гравці встановлюють чергу. Гравці виставляють свої фішки на старті (початок чарівної стежини), і згідно поставленої черги кидають кубик і пересувають свої фішки на кількість кружечків, що відповідає числу, яке випало на кубику. Якщо фішка гравця зупинилась на пожежній машині, де зображено небезпечну для життя екстремальну ситуацію, то потрібно знайти сюжетну картинку з позитивною ситуацією і накласти її на першу картинку.

Якщо фішка зупинилась на жовтому кружечку, дитина повинна пересунути свою фішку на один кружечок вперед.

Якщо фішка зупинилася на червоному кружечку, гравець повинен назвати художній твір на пожежну тематику.

Якщо фішка зупинилася на чорному кружечку, гравець пропускає хід.

Якщо фішка зупинилася на синьому кружечку, гравець повертається на два кружечки назад.

Виграє той, хто першим прийде до фінішу.

«мої права та обов’язки»

Я   ТА  МОЯ  СІМ’Я

Мета: закріплювати уявлення дитини про право кожної людини на життя та ім’я. Зосереджувати увагу дошкільників на власній особистості, її неповторності та індивідуальності. Формувати вміння складати розповіді про себе (визначати свої інтереси, вподобання, захоплення) та свою сім’ю (називати кількісний склад членів родини, їхні імена, вік, професії). Виховувати повагу до власної особистості та інших людей, любов до своєї родини, вміння цінувати життя, як своє, так і життя інших.

Матеріал: ігрове поле, розділене на 5 частин, добірка карток із зображенням різної кількості ( від 2-х і більше) сердець (позначають кількість членів родини) та зірочок (роки дитини); різноманітні іграшки, личка, що виражають певні емоції; кружечки різних кольорів.

Хід гри

Варіант 1: Дитина отримує ігрове поле, поділене на 5-ть частин і набори карток. Вихователь пропонує у центральну круглу частину поля покласти картку із зображенням личка, що виражає ту емоцію, яка відповідає стану дитини в цю мить. В одну з прямокутних частин поля дитина кладе картку із зображенням такої кількості сердець, скільки членів у її сім’ї. В іншу – картку із зображенням улюбленої іграшки, і в останню – кружечок такого кольору, який у цей момент їй найбільше до душі.

За цією моделлю дитина складає невелику описову розповідь про себе.

Примітка. Крім того, ця гра допоможе вихователеві оцінити емоційний стан дітей у цю мить і, за потреби, скоригувати його.

Варіант 2: Учасники гри за цією ж моделлю складають розповіді про інших дітей групи.  Потім перевіряють, чи правильно визначили їхній настрій і наскільки добре знають своїх друзів

КАЗКОВІ  ГЕРОЇ  ТА   ЇХНІ  ПРАВА

Мета: вдосконалювати знання дітей про права людини. Розвивати вміння аналізувати вчинки персонажів знайомих казок, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки. Закріплювати вміння правильно визначати настрій та емоційний стан людини. Закріпити знання піктограм прав людини.

Матеріал: великі картки із зображенням персонажів казок – добрих та злих; маленькі картки із зображенням людей у різних емоційних станах; піктограми прав дитини.

Хід гри

 Варіант № 1. Вихователь пропонує дітям розглянути картки, на яких зображені персонажі знайомих казок, об’єднати у пари позитивних та негативних, назвати казку, пояснити, які права були порушені.

Варіант № 2.Педагог пропонує дітям уважно розглянути картки з персонажами казок та піктограми з правами дітей. Під картками із зображенням персонажів дитина має викласти піктограми тих прав, які були порушені стосовно цього персонажа, свою думку пояснити.

Варіант № 3. Вихователь пропонує дітям біля кожного персонажа розкласти картки із зображенням емоцій, характерних йому і тих, які він викликає. Свій вибір пояснити, назвавши емоції та відтворивши їх за допомогою міміки та жестів.

ЯКІ  ПРАВА  ПОРУШЕНО

Мета: закріплювати у дошкільників уявлення про поняття: «право», «обов’язки», «права дитини», «порушення прав дитини», «відповідальність».  Учити дітей визначати, які права казкових персонажів було порушено (на основі запропонованих казок).

Виховувати повагу до людей, розуміння того, що треба відповідати за свої вчинки та поведінку.

Розвивати вміння встановлювати причино-наслідкові зв’язки, робити припущення та висновки, обґрунтовувати власні думки, відстоювати вибрану позицію.

Матеріал: ігрове поле з фрагментами відомих казок, фішки, гральний кубик. На полі розміщені цифри та піктограми прав дитини.

Хід гри

Учасники обирають собі фішки. По черзі кидають гральний кубик і роблять відповідну кількість ходів фішками (залежно від числа, що випало). На «зупинці» дитина має назвати казку, в якій опинилася, перерахувати персонажів цієї казки, описати зображену ситуацію, визначити, хто, чиї і які права порушив. Крім того, кожен учасник робить висновки й окреслює можливі шляхи розв’язання проблемної ситуації.


ПОТЯГ ТУРБОТИ

INCLUDEPICTURE "https://im0-tub-ru.yandex.net/i?id=6510d933ac50a89a621860cdd46c73d7&n=33&h=135&w=480" \* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "https://im0-tub-ru.yandex.net/i?id=6510d933ac50a89a621860cdd46c73d7&n=33&h=135&w=480" \* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "https://im0-tub-ru.yandex.net/i?id=6510d933ac50a89a621860cdd46c73d7&n=33&h=135&w=480" \* MERGEFORMATINET


Мета: формувати у дітей уявлення про право кожної людини на життя, сенсом якого є творити добро, уточнювати знання про турботу та повагу, їх прояви та значення у житті людини. Розвивати вміння дітей визначати позитивні якості особистості, пояснювати можливі причини та наслідки негативного ставлення до людей, що оточують нас. Виховувати у дошкільнят повагу до людей, вміння співпереживати, розуміти інших, бажання допомогти.

Матеріал: поїзд з картону, віконечка у вагончиках якого зроблені у вигляді кишеньок; набір карток із зображенням позитивних та негативних персонажів казок і мультфільмів, жетончики.

Хід гри

Дорослий розкладає на столі макет поїзда з порожніми віконечками-кишеньками та картки із зображенням позитивних та негативних персонажів казок та мультфільмів.

Вихователь: На пероні залізничного вокзалу зібралися знайомі вам персонажі. Скажіть, хто тут є? (Діти називають імена персонажів та з яких вони казок та мультфільмів). Усі вони хочуть потрапити у Чарівну країну, дістатися до якої можна лише на «Поїзді турботи». А квитки на нього – це добрі вчинки. Діти, як ви гадаєте, хто з персонажів зможе сісти у поїзд, а хто ні? Чому? (Відповіді дітей). Посадіть у вагончики турботливих  та чуйних персонажів, називаючи їхні добрі вчинки. Поміркуйте, чому інші персонажі могли стати злими. Допоможіть їм придбати квитки на «Поїзд турботи», порадивши їм, як можна виправитися. А після цього знайдіть їм нових друзів.

ТИ  ТА  ТВОЇ  ПРАВА

М ета: закріплювати у дошкільників знання про права дитини. Учити дітей аналізувати ситуації з власного життєвого досвіду.

Розвивати вміння дітей зв’язно будувати розповідь, обґрунтовуючи думки, робити висновки.

Виховувати у дітей найкращі моральні якості та почуття.

Матеріал: ігрове поле, фішки, кубик.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям фішки. Вони по черзі кидають гральний кубик і роблять відповідну кількість ходів фішками (залежно від числа, що випало на кубику). На місці зупинки описують знак, на який потрапили і виконують запропоновані завдання. 

ПРАВА   ТА  ОБОВ’ЯЗКИ   ЧЛЕНІВ   СІМ’Ї

Мета: уточнювати та закріплювати знання дошкільників про обов’язки дитини в сім’ї. Розвивати в дітей вміння користуватися своїми правами та обов’язками в житті, використовувати їх відповідно до життєвих ситуацій. Виховувати почуття любові, відповідальності за членів своєї родини, гуманне ставлення до оточуючих.

Матеріал: ігрові поля,у центрі яких зображені члени родини ( мама, тато, дід, бабуся, дитина) та порожні клітинки; по боках – добірка маленьких предметних карток, на яких зображені знаряддя праці дорослих, іграшки дітей, предмети для навчання тощо.

Хід гри

Дітям роздаються ігрові поля. Ведучий, який має маленькі картки-фішки, називає предмет, зображений на картці, або дії дорослого. Учасники гри  з’ясовують, чиї обов’язки зображені на картці й заповнюють ними відповідні поля. Виграє той, хто найшвидше заповнить своє ігрове поле і пояснить, хто зображений і які обов’язки він має виконувати.

ДИТИНА   МАЄ   ПРАВО   НА   ЖИТТЯ   ТА   ІМ’Я

Мета: закріплювати знання дітей про право на життя, власне ім’я; зосередити увагу дошкільнят на їхній особистості, її неповторності, індивідуальності.

Розвивати  вміння складати розповіді про себе (зокрема визначати свої інтереси, вподобання, захоплення) та свою сім’ю (знати кількісний склад членів родини, їхні імена, вік, професію).

Формувати вміння робити самостійні судження. Виховувати у дітей самоповагу, любов до своєї родини, уміння цінувати життя, як своє, так і оточуючих.

Матеріал: набір ігрових полів, розділених на 5-ть частин; добірка карток із зображенням сердець за кількістю членів родини; зірочки – роки дитини; улюблені іграшки; зображення дівчаток та хлопчиків із різними емоціями – стан дитини цієї миті; різнокольорові кружечки.

Хід гри

Вихователь демонструє дітям ігрові поля, набір карток. Пропонує в один із квадратів покласти улюблену іграшку, у другий – картку із кількістю років, у третій – картку із кількістю членів родини, у четвертий – кружечок улюбленого кольору, а центр  «своє» зображення. Дитина складає невелику описову розповідь із поясненням вибору.

КОЖЕН   МАЄ   ПРАВО   НА   ПОВАГУ

Мета: удосконалювати знання дітей про права людини загалом і право на повагу зокрема, використовуючи сюжети знайомих казок. Розвивати вміння аналізувати вчинки героїв, з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки. Закріплювати у дітей вміння правильно встановлювати емоційний стан людини, настрій. Закріплювати знання піктограм «права дитини».

Матеріал: великі зображення героїв казок – добрих та злих; маленькі картки із зображенням настрою людини та піктограми «права дитини».

Хід гри

Варіант 1. Вихователь пропонує дітям розглянути картки, на яких зображені герої знайомих казок.

Завдання: об’єднати у пари позитивного та негативного героя;назвати казку; пояснити, які права були порушені.

Варіант 2. Вихователь пропонує уважно розглянути картки з героями казок та піктограми з правами дитини.

Завдання: розкласти піктограми тих прав, що були порушені стосовно кожного героя казки, обґрунтувавши свій вибір.

Варіант 3. Вихователь пропонує дітям обрати казкового героя.

Завдання: розкласти піктограми з емоціями відповідно до того, які емоції викликає даний герой у дітей, пояснити свій вибір. Назвати емоції. 

Гра-подорож сторінками казок:

«Казку відгадай, право називай»


Мета: вчити дітей аналізувати ситуації з власно­го життя та пригоди казкових персонажів щодо прав дитини; заохочувати дітей спиратися на свої права в реальному житті, захищати себе, своїх друзів.

Матеріал:демонстраційний матеріал до казок «Колобок», «Рукавичка», «Колосок», «Лисиця і журавель», «Котик і півник» тощо.

Попередня робота:

  • Бесіда з дітьми про те, чи знайомі їм казки: «Колобок», «Рукавичка», «Колосок», «Лисиця і журавель», «Котик і півник» тощо.

  • Читання, перегляд, переказ вищевказаних казок та обговорення порушень, які реалізуються в казці;

  • Проведення зв’язку з реаліями сьогодення.

Хід гри

Діти за бажанням вибирають ілюстрацію до казки, називають казку, її автора та право яке було порушено в казці

Назва казки

Вид правового порушення

Як реалізується порушення у казці.


Зв’язок із сьогоденням

«Колобок» Українська народна казка


Порушення права на життя

Лісові звірі хотіли з’їсти Колобка


У сучасному житті є багато випадків, коли злочинці позбавляють життя людей, не маючи на це ніякого права

«Рукавичка»

Українська народна казка


Порушення права на житло

Рукавичка розірвалась від великої кількості мешканців, які забули про те, що житло має бути зручним і безпечним.

Сьогодні, на жаль, багато людей живуть у перенаселених гуртожитках без належних умов, оскільки не мають можливості придбати власне житло

«Колосок»

Українська народна казка


Невиконання обов’язку дітей допомагати дорослим

Мишенята Круть і Верть відмовлялися допомагати Півникові випікати пиріжки

В наш час є багато випадків, коли вже дорослі діти живуть за рахунок батьків і не хочуть працювати, а починається все з того, що малята лінуються допомагати батькам і навіть прибирати за собою іграшки

«Хитра лисичка»

Українська народна казка



Порушення правил поведінки у гостях

Лисичка без дозволу випила молочко з глечика

Якою б голодною не була людина, ніколи не можна брати без дозволу чужі продукти, бо це вже – крадіжка

«Котик і півник» Українська народна казка



1.Невиконання обов’язку слухатися дорослих.

2.Порушення прав на житло.

3.Порушення права на життя.

1.Півник не слухався Котика і порушив правила безпеки життєдіяльності – озвався до лисички. 2.Лисички без дозволу вдерлася через віконечко в чужу хатинку.3.Лисичка вкрала Півника, щоб з’їсти його

І сьогодні, на жаль, деякі діти нехтують забороною батьків не відкривати двері незнайомцям, які можуть виявитися злочинцями

«Лисичка і журавель»

Українська народна казка


Порушення правил гостинності, правил харчування

Лисичка запропонувала Журавлику поїсти кашу з незручного посуду – тарілки.

Гостинний хазяїн дбає про те, щоб гостям у його домі завжди було добре, зручно, приємно, комфортно

«Казка про дурне мишеня»

С.Маршак


Порушення обов’язку батьків піклуватися про дітей і охороняти їхнє життя.

Мама Мишка запрошувала чужих звірів колихати свого синочка, залишаючи їх з ним вдома наодинці. Вона не піклувалася при цьому про безпеку дитини.

Коли батьки наймають няню для дитини, вони мають знати все про людину, якій довіряють найдорожче, що у них є

ДИТЯЧА    КІМНАТА

Мета: закріплювати знання дітей право на житло, право жити в родині. Поглиблювати поняття про предмети побуту та їх призначення. Закріпити знання про різницю між хлопчиками та дівчатками. Формувати основи аналізу та синтезу під час класифікації зображень. Розвивати  зв’язне мовлення під час складання описової розповіді «Моя кімната». Виховувати бережне ставлення до речей, що знаходяться в дитячій кімнаті.

Матеріал: картинка із зображенням дитячої кімнати; набір предметних карток із зображенням різних предметів та речей.

Хід гри

Варіант № 1. На столі лежать картки із зображенням дитячої кімнати та предметні картки. Вихователь пропоную дітям обрати ті предмети, що мають знаходитися у дитячій кімнаті. Пропонує скласти розповідь про власну кімнату.

Варіант № 2. Гру можна ускладнити, запропонувавши обрати предмети для кімнати дівчинки та окремо – для кімнати хлопчика. Пояснити свій вибір.

«ПРАВО    НА    ДОЗВІЛЛЯ»

М ета: закріплювати знання дітей про право на дозвілля. Формувати навички обирання безпечних місць для дозвілля та правила поведінки у громадських місцях. Виробляти мовленнєвий етикет під час спілкування одне з одним. Сприяти формуванню емпатійних взаємин у дитячому колективі.

Матеріал: ігрове поле «Парк розваг», фішки, фігурки дітей, кубик.

Хід гри

Гравці обирають фігурки дітей та колір фішки. По черзі кидають кубик та роблять ходи. Опиняючись у тому чи іншому місці «парку», вони розповідають, у якому «атракціоні» вони опинилися, кого з друзів хотіли б запросити. Гра триває поки хтось із гравців не пройде всі «атракціони».

МИ   –   МАЙБУТНІ    ПЕРШОКЛАСНИКИ

Мета: закріплювати знання дітей про право на освіту. Підвести до розуміння, що вони – найстарші вихованці у дитячому садку. Формувати свідоме ставлення до ролі майбутнього першокласника. Поглиблювати знання дітей щодо обов’язків першокласників, їхніх умінь та навичок, поведінки, ставлення до дорослих, однолітків та молодших за віком дітей. Виховувати позитивне ставлення до ролі майбутнього першокласника, до навчання в школі.

Матеріал: добірка сюжетних картинок, що зображують діяльність дітей у школі.

Хід гри

Дорослий демонструє дітям малюнки із зображенням основних видів діяльності учнів, що є мотивами навчання в школі. Пропонує з поміж них обрати один, важливий, на думку дитини, та пояснити свій вибір (мету навчання у школі).

«Я і місто в якому я живу»

РІДНУ   ЗЕМЛЮ,   ДЕ   ЖИВЕМО,   УКРАЇНОЮ   ЗОВЕМО!

Мета: дати дітям знання про право на Батьківщину. Вчити розуміти термін «Батьківщина».  Ознайомлювати із символами України, історичними та національними пам’ятками. Виховувати у дітей почуття любові та шанобливого ставлення до рідної країни, її історії, пам’яток.

Матеріал: добірка предметних та сюжетних карток за темою «Символи України».

Хід гри

На столі лежать картки, зображенням донизу. Вихователь пропонує дітям брати по одній картці та розповісти, що на ній зображено, а також яким є його застосування.

Природні ресурси

Мета: Формувати в дітей уявлення про природні ресурси: що означає слово «ресурси», що належить до природних ресурсів. Уточнити відомості про важливість природних ресурсів для економічної діяльності й життя взагалі. Виховувати дбайливе ставлення до природних ресурсів.

Матеріал: Чотири демонстраційні картини із зображеннями води, землі, рослини, тварини. Чотири картки з великими літерами В, З, Р, Т.

Предметні малюнки всіх видів природних ресурсів: джерела, риби, водорості, корисні копалини, рослини, тварини. Табличка зі словом «Ресурси».

Хід гри

Афлатунчик повідомляє, що завітав у гості до дітей із дуже цікавим словом «ресурси». У нашу мову це слово прийшло з Франції. Воно позначає цінності, запаси, щось дороге. Існують трудові ресурси — трактор, книга, комп'ютер. їх виготовили люди. А є природні ресурси — їх нам дарує природа.

Вони теж різні: водні (дарує вода), земельні (дарує земля), рослинні (дарують ліси, поля), тваринні (дарує нам живий навколишній світ). Афлатун показує дітям чотири демонстраційні картини та їхні почат­кові літери, а потім пропонує всім розглянути предметні картинки в себе на столиках. Як тільки, наприклад, він назве літеру «В», підходять і відповідно прикріплюють на стенд малюнки лише ті діти, у яких опинилися зображення водних ресурсів. Потім діти разом із Гномом згадують казки, у яких ідеться про природні ресурси: «Казка про рибалку й рибку» («В»), «Царівна-жаба» («В»), «Троє ведмедів» («Р» — ліс), «Снігуронька («В»), «Дюймовочка» («З»), «Лисиця, Заєць і Півень» («Т») тощо.

Збережемо природні ресурси

М ета: продовжити закріплювати знання про різні природні ресурси. Звернути особливу увагу на скінченність багатьох видів природних ресурсів. Навчати розуміти й установлювати взаємозв'язок і взаємозалежність: стане менше природних ресурсів — гірше буде всім — і людям, і в цілому планеті Земля. Виховувати почуття господаря, раціональне, вдумливе ставлення до дарів природи.

Матеріал: предметні малюнки всіх видів природних ресурсів; для кожної дитини по два кружки – червоний і зелений; табличка «SOS».

Хід гри

Під тривожну музику вбігає Афлатунчик із табличкою «SOS» у руках. Афлатунчик: Сьогодні я рятувальник природних ресурсів. Чи ви знаєте їх? (Діти називають). Запрошую всіх вас так само стати маленькими рятувальниками. Адже багато ресурсів зменшуються або зникають зовсім.

Особливо їх стає менше, коли люди погано, легковажно до них ставляться: засмічують озера й річки (вони висихають), розводять багаття (стає менше рослинності), відстрілюють тварин (деякі види зникають), вирубують ліси (стає менше грибів, ягід, тварин і птахів) тощо.. Адже є такі ресурси, які відновити неможливо: дерева можна посадити, а вугілля в землю не додаси. Зараз я, покажу вам малюнок. Якщо на ньому зображено той ресурс, який можна відновити, показуйте зелений кружок, а якщо не можна — червоний.

Причому після показу кружків одразу потрібно казати «SOS» (врятуйте) і свій варіант порятунку. Ведучий показує картинки:

  • ліс — діти (поодинці, доповнюючи одне одного) показують зелений кружок і кажуть: «Потрібно берегти рослини, ви­саджувати молоді дерева»;

  • риба в річці — зелений кружок, слід зберігати водойми чистими, не ловити рибу сітями;

  • вугілля, залізо, золото, срібло, нафта — червоний кружок, ці ресурси потрібно берегти для своєї країни, розумно ви­користовувати.

Кожному рятувальникові Афлатунчик одягає емблему «Юний еколог».

ОЦІНІТЬ ВЧИНОК

Мета: виховувати дбайливе ставлення до природних ресурсів та інших матеріальних цінностей; на основі логічного мислення вчити робити самостійні висновки.

Хід гри

Ведучий пропонує дітям послухати розповідь, яка передбачає помилку об’єктивно невиправдану для будь-якого героя.

Завдання:

а) знайти помилку в діях;

б) обґрунтувати свою відповідь;

в) дати оцінку дії.
Орієнтовні розповіді ведучого:

  1. Рано-вранці зазирнуло сонечко у віконце Вовиної кімнати. Прокинувся хлопчик, солодко позіхнув, потягнувся, увімкнув світло й почав робити гімнастику.

  2. Вирішила Марійка випрати сукенку своєї ляльки. Вибрала вона найбільшу чашку, налила в неї води по вінця, взяла мило та й почала прати. Дуже старалася Марійка, і сукенка стала чистою й красивою.

ЧАРІВНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ

Мета: Формувати уявлення дітей про те, що природні ресурси виконують важливу економічну функцію, приносять дохід і користь людям. Виховувати дбайливе ставлення до речей, зроблених людськими руками.

Матеріал: Картки-кружечки, на кожній із яких написано по одній букві: П (природні ресурси), Р (рукотворний світ). Ілюстрації із зображеннями природних ресурсів і предметів, зроблених руками людини (рукотворного світу).

Хід гри

У руках у дітей — по дві картки-кружки (з двома літерами). У Афлатунчика — ілюстрації із зображеннями природних ресурсів і рукотворного світу. Він каже: «Ми з вами вже знаємо, що природа дарує нам ліси, річки, гори, пустелі, сонечко та хмаринки, дощ і сніг. А люди користуються цим і створюють блага, тобто рукотворний світ. Зараз я покажу вам різні малюнки.

Побачивши природний ресурс, покажіть кружок із літерою «П». Якщо цей предмет зроблено руками людини, підніміть кружок із літерою «Р». На малюнках показано: ліс, меблі, річку, море (курорт), консерви, компот із ягід, квіти в крамниці, воду, що тече з крана, тощо. Як варіант можна зробити дві коробочки з літерами «П» і «Р» — діти намагаються правильно розкласти картки в них. На завершення всі проходять по кімнаті групи і не тільки називають предмети й речі, але й розповідають, із яких природних ресурсів їх зроблено.

ХТО МРІЇ ЗАПОВІТНОЇ ДОСЯГ,

ТОЙ ВИСОКО ЗЛЕТИТЬ, НЕНАЧЕ ПТАХ!

Мета: навчати дітей мріяти, утілюючи свої перші бажання та мрії в іграх. Уточнити, що мрію здійснити нелегко, але той, хто прагне вчитися, трудитися, читати, багато знати, обов’язково досягне задуманого.Виховувати наполегливість і цілеспрямованість.

Матеріал: загадки про професії й ілюстрації до них; предметні матеріали; атрибути для двох сюжетно-дидактичних ігор «Космонавти», «Журналісти».

Хід гри

Афлатунчик приносить у групу барвистий конверт із загадками й малюнками-відгадками. Гість називає загадки, а діти, по черзі підходячи до столу, обирають малюнок-відгадку і називають уголос професію:

Він готує нам обід. (Кухар.)

Він бореться з вогнем. (Пожежник.)

Він прописує мікстури, нас лікує від застуди. (Лікар.)

Він малят стриже уміло. (Перукар.)

Він костюм для вас пошиє. (Кравець.)

Х то приносить нам газети? (Листоноша.)

Тебе в біді він захистить. (Міліціонер.)

Він вище за зірки злетить. (Космонавт.)

Про все, що сталось на планеті, для вас напише у газеті. (Журналіст.)

Швидко возить пасажирів. (Водій.)

«Усі професії важливі,— каже Афлатунчик — Уявіть собі на одну хвилинку, що в нас не стало б лікарів, будівельників, учителів, міліціонерів! Малята, яку роботу виконують журналісти? Чому їхня праця потрібна всім людям? Що ви знаєте про космонавтів? Хто був першим космонавтом?

Діти самостійно або за допомогою розрізаних малюнків об’єднуються у дві підгрупи й підходять до наперед підготованих куточків, де розкладено атрибути й матеріали для тієї чи іншої професії.



я Хочу бути Журналістом

Мета: навчати в ігровій формі зображувати роботу журналістів, кореспондентів, фотографів, використовуючи їхні знаряддя праці. Показати суспільну значущість цієї праці, її результати.

Матеріал: знаряддя праці журналістів, кореспондентів, фотографів.

Хід гри

За допомогою дорослих діти розподіляють ролі видавця газети, редактора, кореспондента, репортера, фотографа, дизайнера, продавця з газетного кіоску. Малята беруть у руки відповідні знаряддя праці: телефон, мікрофон, фотоапарат, ручку, блокнот, візитки, гроші, комп’ютер, диктофон тощо. Потім усі разом придумують назву газети або журналу, наприклад «Берізка». Проводять рольові ігри «Беремо інтерв’ю», «Фото для газети», «Дизайн газети». При цьому звертають увагу дітей на те, що важливо працювати дружно, злагоджено, ввічливо, красиво.

Розігрують ситуацію «Висихає річка в місті». На цю тему готують репортаж (на телебаченні), пишуть статтю, роблять знімки, виконують малюнки, добирають вірші, прислів’я. Оформлена газета надходить у кіоск. Газету купують дорослі й діти.

Що кому потрібно для спільної роботи?

INCLUDEPICTURE "https://im0-tub-ru.yandex.net/i?id=864237e13cbc39468ce9782d7bb4de72&n=33&h=215&w=467" \* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "https://im0-tub-ru.yandex.net/i?id=864237e13cbc39468ce9782d7bb4de72&n=33&h=215&w=467" \* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "https://im0-tub-ru.yandex.net/i?id=864237e13cbc39468ce9782d7bb4de72&n=33&h=215&w=467" \* MERGEFORMATINET

Мета:  поглиблювати  уявлення  дітей  про  працю  дорослих, основні  трудові  процеси,  взаємодопомогу;  виховувати  бажання полегшити працю дорослих, беручи в ній посильну участь.

Ігрове завдання: допомогти товаришеві.

Правила  гри:  дібрати  картинки  для  спільної  праці;  пригадувати ситуації, у яких необхідна взаємодопомога.

Ігровий матеріал: іграшки або наклеєні на фланель картинки, що  змальовують  предмети  і  знаряддя,  необхідні  для  роботи  працівникам дитячого садка; фланелеграф.

Хід гри

На початку гри вихователь використовує вірші або пісню «Дитячий садок». Потім діти  об’єднуються у декілька  груп  за ролями: «вихователь»  і «няня»; «вихователь», «кухар»  і «няня»; «лікар»  і «медсестра»;  «вихователь»  і  «музичний  керівник»;  «двірник»,  «вихователь»  і  «няня».  Кожна  група  обирає  картинки  (іграшки), необхідні  для  спільної  праці.

Решта  дітей  разом  із  вихователем придумують завдання для кожної групи.

Члени кожної групи викладають свої картинки на фланелеграфі (іграшки — на столі, поличці). Діти перевіряють, чи правильно їх  дібрано,  просять  разом  виконати  деяку  роботу.

Наприклад, «музичний  керівник»  гратиме  на  піаніно,  а  «вихователь»  разом із дітьми — танцюватиме і співатиме. При цьому вони повинні не тільки показати, що робитимуть, але й розповісти про це.

ІІ варіант

Вихователь створює складні, непередбачені ситуації: няня або вихователь захворіла, кухар не встиг порізати хліб до обіду, адже через  сильні  снігопади  і  замети  його  не  привезли  до  дитячого садка.  Діти  повідомляють,  хто  чим  може  допомогти,  виручити товариша по роботі. Потім усі разом обирають сюжет і розігрують його на фланелеграфі.

Як учинити?

Мета:  учити  дітей  бути  уважними,  турботливими  стосовно одне одного, по-різному передавати добрі почуття.

Ігрове завдання: надавати необхідну допомогу.

Правила гри: уміти пояснити обрану картинку; гідно оцінити допомогу однолітка.

Ігровий матеріал:  сюжетні  картинки  для  кожної  дитини  (наприклад:  дитина  синім  олівцем малює  дерево  і яблука на ньому; усі  саджають  овочі,  квіти,  дерева,  а  одна  дитина  стоїть  осторонь без роботи; діти  збирають урожай, одна дівчинка набрала так багато  фруктів, що  не  може  утримати  їх  у  руках;  двоє  їдять щось смачне, а третій не  їсть; діти граються, але у однієї дитини немає іграшок;  дитина  плаче;  дитина  намагається  перейти  вулицю  на червоне світло); предметі картинки  (зелений, червоний, коричневий олівці); лопата; відро, кошик;  іграшки; фрукти; ласощі.

Хід гри

Сюжетні  картинки  лежать  на  столах  зображенням  униз, а  предметні  картинки, що  підходять  до  них,  викладені  в  центрі столу,  їх  трохи  більше,  ніж  сюжетних.  Вихователь  починає  гру віршами, загадкою, прислів’ям за темою гри, наприклад:

  • Одному не під силу — гукай товаришів.

  • Усі сили віддай, а друга з біди виручай.

Згодом ставить перед дітьми завдання: допомогти тим, хто цього  потребує,  добираючи  до  сюжетних  картинок  предметні.  Діти, обравши  сюжетну  картинку,  шукають  потрібну  їм  предметну.

Коли картинки дібрані, діти, які сидять за одним столом, перевіряють одне у одного правильність виконання завдання, обговорюють, чому вони обрали  саме цю картинку. Потім вони міняються місцями, пересідають за  інші столи. Гра повторюється.

Рекомендації до  гри. Бажано мати кілька наборів предметних картинок, що змусить дітей по-різному діяти під час виконання  завдання  за однією  сюжетною картинкою.

Ким я хочу бути?

Мета: на основі знань про зміст і особливості праці дорослих, які виробляють речі та предмети повсякденного користування, навчати оцінювати її результати; виховувати у дітей почуття вдячності тим, хто створює такі необхідні речі; формувати звичку бережливо ставитися до речей.

Ігрове завдання: обрати потрібну і цікаву професію.

Правила гри: цікаво розповісти про предмет; допомагати одне одному.

Ігровийматеріал: предмети повсякденного використання (одяг, взуття, посуд, предмети туалету, меблі, іграшки та ін.); сюжетні картинки із зображенням трудової діяльності людей, які виробляють ці предмети; предметні картинки, на яких зображені необхідні інструменти для людей різних професій.

Хід гри

Діти розходяться по різних кімнатах групового приміщення для того, щоб обрати для гри по одному предмету. При цьому кожен думає про те, що він розповість про цей предмет, згадує відповідні вірші або загадки. Тим, хто виконає цю умову, учасники гри дозволяють виставити предмети на столі біля стенду або дошки. Решті дітей допомагають скласти розповідь про вибраний предмет, разом пригадуючи вірші, загадки.

Коли всі предмети виставлені, діти групують їх за місцем виробництва.

  • Меблі — на меблевій фабриці;

  • одяг — в ательє або на швейній фабриці;

  • посуд — на фаянсовому заводі;

  • іграшки — на  іграшковій фабриці тощо.

Потім  діти  обирають  сюжетні  картинки  і  виставляють  їх  поряд  із  відповідною  групою  предметів.  Дитина  може  взяти  той предмет,  який  їй  сподобався  лише  в  тому  випадку,  якщо  розповість,  хто  і  як його  зробив. Виграє  той,  у кого  виявиться  більше предметів.

Рекомендації до  гри

Можливо,  під  час  першого  проведення  гри  діти  не  зможуть розповісти про всі предмети, тоді вихователеві доведеться провести екскурсію за картинками.

Варіант  І

Діти обирають завод або фабрику для своєї майбутньої роботи і розмірковують: що ще вони можуть виготовити, крім тих предметів, які зібрані для гри.

Варіант  ІІ

Діти  добирають  інструменти  (предметні  картинки), що  необхідні  для  людей  тих  професій,  що  зображені  на  сюжетних  картинках.

Варіант  ІІІ

Вихователь. Що предмет розповість про себе?

Предмету можуть «допомогти» інші предмети, що виготовлені робітниками тих самих професій. Наприклад, оповідання починає дитина,  яка  тримає  в  руках  картинку  із  зображенням  сорочки, а його продовжує той, хто взяв зображення сукні, брюк, спідниці, кофтинки тощо. Вихователь організовує суперечку предметів про те, хто  і як  їх виготовив.

Рекомендації до  гри

Беручи участь у дискусії, вихователь навмисне припускається помилок,  заохочуючи  дітей  сперечатись,  наполягати  на  своєму, упевнюватися в правильності своїх відповідей.

Швейна фабрика

Мета:  розширити уявлення дітей про характер праці на швейній фабриці; розвивати у дітей увагу, пам'ять та уяву; викликати у дітей інтерес та бажання дізнатися про роботу швачки. Виховувати бережливе ставлення до речей.

Ігрове завдання: якомога швидше знайти і викласти деталі одягу (рукава, комірець) відповідного кольору та розміру.

Правила:

Розглянути всі деталі одягу.

Знайти ті деталі, які підходять за розміром та кольором.

Викласти деталі одягу на виділеному для цього столі.

Хто перший знайшов та виклав, піднімає руку.

Хід гри

Уважно розглянути всі деталі одягу, які розкладені на столі.

Знайти серед деталей  саме ті, які потрібні; пояснити чому.

Забрати деталі та викласти на окремому столі.

Гра буде закінченою, тоді коли хтось один правильно викладе деталі.

Результат:переможцем буде той, хто перший правильно добере та виставить деталі одягу за кольором і розміром

Ми фермери

Мета: активізувати вміння дітей самостійно застосовувати відомі їм способи догляду за тваринами; виховувати інтерес до праці тваринників, бажання прилучитись до неї, гуманно ставитись до тварин.

Ігрове завдання: доглядати за тваринами.

Правила гри: за кожною твариною доглядати належним чином; більше дізнатися про роботу на фермі.

Ігровий матеріал: фланелеграфи; картинки на фланелі: корови з телятами, вівці, коні з лошатами, свині з поросятами, качки, кури, гуси та ін.; зображення місць, де мешкають тварини (водойма для качок та гусей, вольєри для курей, невеликі загони для поросят, стійла для коней, великий відкритий загін для корів та телят, їх можна зробити із картонних планок різної ширини і довжини); харчі можуть бути уявним, тоді діти годуватимуть своїх тварин умовно.

Сюжетні  картинки:  телятниця  доглядає  за  телятами;  пастух пасе  отару  овець;  доярки  доять  корів,  зливають  молоко  в  цистерни;  стрижуть  овець;  свинарка  годує  поросят;  птахівниця  на птахофермі  годує  курей,  качок,  гусей,  збирає  і  сортує  яйця;  ветеринар  оглядає хвору ногу коня,  бинтує  її; механізатори косять сінокосаркою на лузі  (зібрати картинки за допомогою батьків). Предметні картинки  із  зображенням продуктів праці тваринників: молоко,  кефір, масло,  сир, м’ясо,  ковбаса,  сосиски,  яйця;  теплий шерстяний шарф  і рукавички; шуба тощо.

Хід гри

Вихователь  об’єднує  дітей  у  групи  за  бажанням:  «доярки», «телятниці», «свинарки», «птахівниці», «пастухи».

Де ж  це  тварини?  Необхідно  відкрити  фланелеграф:  виявляється,  тварини  «розбрелися  по  полях  і  лугах»,  «стомилися,  не можуть  знайти  дорогу  додому,  де  на  них  чекають  їжа  та  відпочинок».

Діти по черзі йдуть на пошуки своїх годованців. Кожен обирає одну тварину. Діти — «працівники ферми» — обговорюють, як потрібно доглядати за тваринами. Коли все виконано, можна запросити «гостей  з  інших ферм». «Телятниці», «пастухи», «доярки», «вівчарі», «свинарки», «птахівниці», «ветеринари» розповідають про особливості догляду за різними тваринами, показують, як це робиться. «Гості» дають свої поради, а «господарі» приймають  їх або ні. Усі разом оцінюють працю «тваринників кожної ферми».

За відмінну роботу діти отримують рожевий вимпел;  за добру з  незначними  помилками —  зелений;  за  роботу  з  істотними  помилками — білий.

Гра продовжується, виникають проблемні ситуації. Поки діти захоплені  оглядом  якої-небудь  «ферми»,  на  іншу  можуть  потрапити ті «тварини», які «заблукали». Виявивши курку серед качок або  серед  телят,  діти  вирішують:  де  їхній  дім,  куди  їх  потрібно відвести, чим годувати.

Можете помістити декілька «тварин, які заблукали» на демонстраційному фланелеграфі. Під час «відвідування ферм» вихователь створює проблемні ситуації: пропонує тваринам невластивий їм харч, перевіряючи таким чином знання дітей (наприклад, сіно — птахам, зерно — вівцям). Якщо діти не помітять помилок, він дивується нібито за тварин: «Як же я клюватиму сіно? Я не проковтну сухе зерно».

Виникла, наприклад, така ситуація: тварина захворіла. Як  їй допомогти? Вихователь вигадує й  інші ситуації.

Рекомендації до  гри

Вихователеві слід використати вірші, загадки про тварин.

З бородою народився

Та ніколи не голився...  (Козлик)

Коротенькі ноги,

Завитками роги,

Шерсть м’яка  і густа

І курдюк замість хвоста…  (Баран)

Дивиться на землю,
Як зерно клює,
Дивиться на небо,
Як водичку п’є…  (
Курка)

На пошті

Мета: навчати дітей користуватися різними формами зв’язку — поштою, телеграфом, телефоном, радіо; ознайомлювати з обов’язками поштових працівників; виховувати повагу до їхньої праці.

Ігрове завдання: відправити листа.

Правила гри: позначити і прочитати адресу; видавати і приймати листа (посилку), прочитавши адресу (розповісти про її зображення).

Ігровий матеріал: підготовлені дітьми поштові відправлення або матеріал для них.

Оформлення поштового відділення:

  • емблеми-адреса — улюблені дітьми тварини, рослини, іграшки;

  • художні листівки із зображенням різних місць рідного міста, села чи інших міст, сіл, природних зон; конверти; марки; листівки.

Хід гри

Вихователь об’єднує дітей у дві групи — «працівники пошти» і «ті, хто хоче скористатися її послугами». Готуючись йти на пошту, кожен обирає чи готує, оформляє своє поштове відправлення: лист, листівку, бандероль, посилку, адресуючи його товаришеві по групі. На ньому є його портрет, а замість зворотної адреси — свій портрет, потім приносить листа на пошту.

Коли назбирається багато листів, бандеролей, посилок, «листоноша» розносить їх за адресами. Для того щоб отримати адресованого їй листа, дитина повинна правильно прочитати адресу, упізнавши свій портрет.

Повідомлення про посилку оформляє «оператор поштового відділення». На аркуші він малює такий самий малюнок-адресу, як на посилці.

Повідомлення вручає, як і листа, «листоноша». Для того щоб «отримати посилку», діти повинні описати свою адресу.

Розкривши посилку, листа, бандероль, вони розповідають усім дітям про те, що знаходиться всередині.

Ательє

Мета: формувати у дітей уявлення про працю дорослих в ательє, нафабриках, де шиють одяг, їхній колективний характер, взаємодію модельєрів, закрійників, швачок, прасувальниць, ставлення дорослих до своєї справи; виховувати повагу до праці дорослих, бажання наслідувати їх, акуратно носити одяг.

Ігрове завдання: «пошити» сукню (інший вид одягу).

Правила  гри:  цікаво  розповідати  про  роботу  в  ательє;  разом виготовляти одяг для ляльок. 

Ігровий  матеріал:  картинки,  що  відтворюють  основні  етапи роботи  працівників  ательє:  розкроювання  тканини,  примірювання,  пошиття,  прасування;  клаптики  тканини;  лялькові  сукні  та інший одяг; ляльки.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям оглянути свій одяг, разом  із ними визначає, у чому його  зручність. Потім  від  імені ляльки просить дітей пошити для неї сукню чи щось інше. Запитує дітей: хто шиє одяг для дорослих  і дітей? Відповідь на це  запитання вихователь знаходить  разом  із  дітьми  на  картинках,  потім  лялька  разом  із дитиною  «вирушає  в  ательє»  і  «замовляє  собі  сукню»  (чи  щось інше), причому «підганяє майстрів». Вони терпляче пояснюють їй увесь  процес  роботи:  кожен  показує  свою  картинку  і  розповідає, як кроять тканину, як роблять примірку тощо. Лялька «здивована»:  їй пропонують прийти через кілька днів. Потім  інші  діти  починають  разом  «шити»  сукню,  детально розповідаючи про всі  етапи  своєї праці. Нарешті лялька отримує сукню, приміряючи  її, «радіє», «дякує» дітям.

Допоможи казковому герою обрати ПРОФЕСІЮ

Мета: на прикладі казкових героїв закріпити й розширити уявлення дітей про професії, продовжувати вчити встановлювати залежність між результатом трудової діяльності і професією людини, виховувати інтерес до людей різних професій, бажання пізнавати різноманітний світ професій.

Матеріал: Афлатунчик, чарівна скринька, картинки казкових героїв, фішки.

Хід гри

Афлатунчик дістає зі скриньки картинки із зображеннями казкових героїв,(Попелюшка, Кирило Кожум’яка, Маша, Колобок тощо), відповідно до картинки дітям потрібно вирішити, яку професію обере для себе в майбутньому даний казковий герой, довести свою думку (наприклад: Попелюшка стане вчителькою танців, бо їй дуже подобалося танцювати. Маша стане кондитером, їй дуже подобалося пекти пиріжки. Колобок стане мандрівником, йому дуже подобається мандрувати, пізнавати нове. Кирило Кожум'яка стане поліцейським, бо він дуже сильний, справедливий і добрий, і хоче всіх захищати.)

Ускладнення: розповісти, яку користь людям приносить та чи інша професія.

Я мрію бути Будівельником

Мета:розвивати вміння дітей визначати професію «Будівельник» за предметами, що необхідні для даної професії; розвивати пам’ять, логічне мислення; виховувати повагу до праці дорослих.

Ігрове завдання: дібрати якомога більше предметних картинок із зображенням речей, що потрібні будівельнику.

Хід гри

Діти об’єднуються у дві команди.

Уважно розглядають картинки із зображенням речей.

Дошкільнята шукають предмети, які потрібні для професії будівельника.

По черзі відповідають та пояснюють, чому саме ці предмети потрібні для професії будівельника.

Отримання фішок за правильні відповіді на запитання (дається зелена фішка, на хибні запитання  – червона)

Підраховування фішок.

Перемагає та команда, яка набере більше зелених фішок.

Результат: перемагає той, у кого назбирається найбільше зелених фішок.

Що ботрібно Гончару для роботи?

Мета:поглибити знання дітей про професію гончара, гончарні вироби (глечики, куманці, кухлі, миски). Сприяти розвиткові логічного мислення, уваги.

Ігрове завдання: визначити, який предмет зайвий.

Хід гри

Уважно розглянути всі гончарні вироби зображені на картинці.

Розповісти про гончарні вироби (з чого вони робляться, хто їх робить тощо). Знайти серед виробів  саме той, який не виготовлений руками гончара; пояснити чому.

Закреслити зайвий предмет.

Гра буде закінченою,  тоді коли хтось один правильно закреслить предмет.

Ігрові дії: правильно знайти та закреслити виріб, який не створював гончар.

Результат: переможцем буде той, хто перший правильно знайде та закреслить зайвий предмет.

обери вивіску для кожного магазину

Мета:  поглибити знання дітей про роботу продавців, мережу продовольчих і промислових магазинів. Закріпити знання про те, що де можна купувати.

Ігрове завдання: підібрати вивіску до окремих груп предметів (одяг, взуття, посуд, іграшки, канцттовари, продукти тощо).

Хід гри:

Уважно розглянути предмети на своїй картці.

Вибрати вивіску, яка підходить саме цій групі предметів.

Взяти вивіску і покласти поряд з карткою.

Гра буде закінченою, коли хтось один правильно підбере вивіску.

Ускладнення:придумати рекламу для одного з магазинів.

Ігрові дії: знайти правильну вивіску та викласти поряд з карткою (на якій зображені предмети).

Результат: переможе той, хто перший викладе  вивіску магазину, де можуть продаватись ті предмети, які зображені на картці.

Кому що потрібно для роботи

Метазакріплювати знання дітей про професії системи «Людина – знакова система»; закріпити знання про знаряддя праці необхідні для роботи людям цих професій (програміст, секретар, бухгалтер, банкір, бізнесмен); виховувати шанобливе ставлення до людей різних професій.

Матеріал:5 ігрових поля, картки із зображенням знаряддя праці необхідних для роботи програміста, секретаря, бухгалтера, банкіра, бізнесмена

Ігрове завдання:  із запропонованих карток вибрати та назвати саме ті, на яких зображено знаряддя праці необхідних для програміста, секретаря, бухгалтера, банкіра, бізнесмена.

Правила: Уважно розглядають картинки із зображенням різноманітних атрибутів для праці.

Діти вибирають знайомі картки із зображенням знайомих атрибутів та виклалають на відповідне ігрове поле.

Перемагає гравець, або команда, що перша викладе та назве найбільше предметів до вибраної професії.

Хід гри:

Дітям пропонується вибрати ігрове поле, розглянути картинки із зображеннями предметів.

За командою вибрати та назвати ті картинки та покласти на ігрове поле що потрібні для людини даної професії в роботі.

Ускладнення:

  • назвати та розповісти про предмет праці;

  • пояснити, як використовують ці предмети.

Що потрібно бізнесмену

Мета: Систематизувати знання дітей про нові професії ділових людей, яких потребує підприємницька діяльність та їх взаємовідносини в суспільстві.

Розвивати логічне мислення, мову. Виховувати діловитість, доброзичливість, дружбу, взаємодопомогу, шану та повагу до людей різних професій.

Матеріал: Шість картинок Із зображенням ділових людей різних професій у лівій частині картинки, права частина розкреслена на б квадратів, 36 предметних картинок із зображенням знарядь для праці кожного бізнесмена, по 6 гривень

Хід гри

У грі беруть участь 2—6 гравців, один ведучий. Кожна дитина отримує картку із зображенням однієї з професій ділової людини (бізнесмена).

Гравці повинні купити для свого бізнесмена знаряддя для праці.

Кожен гравець має 6 гривень.

Хто швидше закупить знаряддя для праці бізнесмена, той і виграє.

Примітка. Коли хто-небудь з бізнесменів купив не ту картинку, її можна

відкупити у свого колеги, дотримуючись різних форм етикету.

«Я та гроші: витачаємо, накопичуємо, ділимося»

Що можна купити за гроші, а що - ні

Мета: Вчити дітей практично здійснювати процес купівлі-продажу; розрізняти товари, які можна купити за гроші та товари, які не продаються. Дати поняття про те, що не все можна купити за гроші. Навчити виділяти головний напрямок використання грошей людьми.

Виховувати бережне ставлення до природних ресурсів, чуйне ставлення до дружби, товаришів, близьких людей.

Матеріал: предметні картинки з предметами, які можна купити за гроші та картинки на яких зображено те, що не купується та не продається.

Хід гри

Дітям пропонується ігрове поле розподілене на дві смужки, котрі розподілені на квадрати. Вихователь пропонує дітям уважно подивитися і покласти на верхню смужку де намальований гаманець картинки на яких зображено те, що можна купити, на другу - з сердечком, картинки на яких зображення того, що не продається і не купується. Пояснити свій вибір.

Серед картинок знаходяться предмети, які не відносяться до того чи іншого ігрового поля. Не використані картинки залишаються і діти мають пояснити, чому саме вони не вибрали їх.

На базарі

М ета: показати особливості купівлі-продажу товарів на базарі (вільні ціни, торг, кількість продавців, покупців). Виховувати тактовну поведінку на базарі.


Матеріал: харчі; ринкове обладнання (ваги, гирі, пакети,таці); умовні «гроші»; іграшки або малюнки із зображенням зайчика, білки, ведмедя, горішків, моркви, ягід малини і т. ін.

Хід гри

Афлатунчик запрошує дітей піти на ринок і запитує:

— Скільки продавців продають сливи? Чому ціни в них різні?

Які сливи вам хотілося б купити?

— Коли ціна на базарі вища — коли багато продавців і мало покупців чи, навпаки, коли продавців мало, а покупців багато?

— Чи можна торгуватися на базарі? Як про це потрібно сказати продавцеві?

— Чим відрізняється продаж товарів на базарі від продажу їх у супермаркеті?

— Чи буде змінюватися якість товару, якщо відразу купити його у великій кількості? А ціна?

Афлатунчик показує свій приклад купування слив (обходить усіх продавців, торгується й «купує» сливи). За його прикладом починається «купівля — продаж» усіх товарів на ринку.

Потім дітям показують декілька казкових сюжетів на тему «Герої казок на базарі».

Варіант 1.

Одного разу зайчик вирішив допомогти мамі Зайчисі продати моркву. Але малюк загрався і прийшов на ринок тільки ввечері. Моркви на ринку було мало, і та зів’яла на сонечку. Тут зайчик витягнув із мішечка свіжу моркву й почав її продавати.

  • Як ви вважаєте, чи продав зайчик свій товар?

  • Як йому подякувала мама?

Варіант 2.

Решта продавців моркви, побачивши, що вечоріє, оголосили по радіо: «Продається морква. Дешево. Буде дешевше, якщо купите її багато. Чекаємо! Приходьте!»

  • Що трапиться після того, як пролунало оголошення?

Варіант 3.

Одного разу в будень білочка принесла продавати горішки, а ведмідь — малину. Але покупців на ринку не було: усі вони працювали. Простояли цілий день продавці й вирішили продати свій товар одне одному.

  • Чи принесуть продавці гроші додому?

  • Чи отримали вони прибуток від своєї праці? У які дні краще виходити на ринок торгувати? Чому?

Під час розповідей Афлатунчик маніпулює з персонажами на фланелеграфі. Потім пропонує кожній дитині скласти розповідь «Як я з мамою ходив (ходила) на ринок» на основі власного досвіду.

Я В МАГАЗИНІ   ІГРАШОК

Мета: вчити дітей обирати подарунок до дня народження дитини (дівчинки чи хлопчика) та дорослого (чоловіка чи жінки). За допомогою гри формувати у дошкільнят поняття про «гендерне» виховання, відмінності, поведінку, смаки та інтереси дітей та дорослих. Розвивати вміння порівнювати та аналізувати ситуації, робити власні висновки.

Матеріал: зображення дітей, дорослих на окремих планшетах; набір предметних карток. Що могли б бути подарунками для різних людей.

Хід гри

На столі розкладені чотири картки із зображенням людей різної статі та різного віку ( зображенням донизу) та маленькі картинки з малюнками-подарунками. Дітям необхідно обрати одну з перевернутих карток із зображенням людей та знайти відповідні подарунки, обґрунтувавши свій вибір, або запропонувати власні приклади подарунків для обраної людини.

 РОЗКЛАДІТЬ ТОВАР

Мета: вчити дітей класифікувати предмети за спільними ознаками; закріплювати знання малят про різновиди торгових об’єктів.

Хід гри

Перед дитиною розкладають кілька кар­тинок із зображенням предметів, що можуть бути товаром у різних крамницях.

Завдання № 1. Розкласти картинки на групи, в яких пред­мети поєднано за спільним призначенням. Дати назви крамницям, які можуть взяти для продажу даний товар, наприклад: «Молоко», «Хліб», «Іграшки», «Одяг» тощо.

Завдання № 2. Згруповуючи картинки, не потрібно дифе­ренціювати предмети за спільними ознаками, а запропонувати свої варіанти їх сполучення, керуючись власним досвідом. Наприклад, «Гастроном», «Дитячий світ», «М’ясо — моло­ко», «Садовина та городина» тощо.

МАЙСТРІВ УМІЛІ РУКИ

Мета: виховувати дбайливе ставлення до предметів, виготовлення яких потребує копіткої праці різних за фахом людей; учити раціонально використовувати речі, що були в ужитку.

Хід гри

Дітей розподіляють на дві команди по 5-6 осіб. Вихователь називає або показує будь-який предмет і пропонує розповісти про його призначення. Після цього дітям дається завдання придумати, як ще можна використати його в дещо зміненому або в тому ж стані, проте за умови, що він вже застарілий й не може бути використаний за своїм призначенням.

НЕ ПОМИЛІТЬСЯ

Мета: закріпити знання дітей про послі­довність процесу купівлі товару; формувати вміння встановлювати логічний ланцюжок дій, що об’єднані одним сюжетом; розвивати логічне мислення.

Хід гри

Дитині пропонуються для розгляду картинки (5-6), що різняться за змістом зобра­ження: мама дає дитині гроші; дитина йде вулицею із порожньою торбинкою; дитина входить до крамниці; стоїть біля каси; бере хліб у продавця; йде додому з наповненою торбинкою.

Завдання № 1. Розкласти картинки в ряд у такій послі­довності, що відповідає логіці дій зображеного на них.

Завдання №2. Скласти коротеньке оповідання за картинками, дотримуючись послідовності дій.

Економічне лото

Мета: закріпити знання дітей про «товар». Навчити вмінню оперувати невеликою сумою грошей у межах 10. Вміти класифікувати картинки за призначенням, відбираючи товар для торгівлі. Виховувати економність, ощадливість, чесність, ввічливість, доброзичливість.

Матеріал: п’ять великих квадратних карток, 40 сюжетних картинок Із

зображенням різних речей та предметів, 20 картинок Із зображенням конверта на відповідному кольоровому фоні, де знаходяться додаткові завдання для гравців.

Хід гри

У грі беруть участь 5 гравців. Кожний отримує картку, ігрове поле якої поділене на квадрати і зафарбоване у відповідний колір. 4 крайні квадрати мають зображення конвертів, у яких знаходиться додаткове завдання для гравців, рішення якого принесе гравцеві додаткові очки. В середині квадрата розміщені предмети, до яких потрібно підібрати серію сюжетних картинок, по 8 картинок на кожний великий квадрат. Ведучий швидко підіймає розрізані картинки, гравці швидко підбирають картинки, відповідно до малюнка на великому квадраті. Виграє той, хто першим закінчить гру.

 я ощадливий і економний

Мета: розширити та уточнити знання дітей про гроші (гривні), їх призначення та використання. Виховувати ощадливість і економність.

П равила гри: кількість товару повинна відповідати кількості грошей. Купити товар можна лише тоді, коли загадаєш про нього загадку, прочитаєш вірш чи розповіси приказку або прислів’я.

Хід гри

Дітям дають купюри по 10 грн. Вони ідуть до крамниці, на ярмарок і купують товар згідно з правилами гри.

ХОЧУ БУТИ ХУДОЖНИКОМ

Мета: закріпити знання дітей про рекламу; розвивати у них естетичні почуття й худож­ній смак; учити встановлювати взаємозв’язок між рекламою та успіхом у торговельних сто­сунках «продавець — покупець».

Хід гри

Кожному учасникові гри, «художнику-оформлювачу» (їх може бути 2-3), дається за­вдання — зробити рекламу своїй крамниці. Решта дітей оцінюють роботу тих, хто граєть­ся, наприкінці визначають переможців.

Варіант №1

Кожен учасник гри одержує певну кіль­кість кольорових силуетів різних предметів, які можуть бути товаром крамниць певного виду («Іграшки», «Квіти», «Хліб», «Молоко» тощо).

Варіант №2

Із загальної кількості силуетів необхідно вибрати тільки ті, які потрібні для складання реклами «своєї» крамниці.

 Придумай рекламу

Мета: Закріпити знання дітей про рекламу, іі види, призначення, загальні вимоги до неї. Вчити дітей придумувати рекламу. Розвивати здатність творити, фантазію, пам’ять, мислення, мову. Виховувати організованість, діловитість, вміння виконувати поставлене завдання.

Ігрове завдання: Придумати рекламу продукції підприємств Вінниці.

Матеріал: квитки, конверти із фотографіями цехів підприємств та предметні картинки із зображенням їх продукції, «бебімані».

Хід гри

Вихователь пропонує дітям пригадати, що означає слово реклама.

Які підприємства міста Вінниці ви знаєте? Яку продукцію цих підприємств ви купували з батьками? За кожну правильну відповідь діти отримують «бебімані», котрі потім зможуть обміняти.Діти обирають конверт згідно з придбаним квитком. У конверті фотографії цехів підприємств міста.

За певний проміжок часу необхідно скласти рекламу – розповідь про продукцію даного підприємства. Рекламодавець описує товар не називаючи його діти мають здогадатись про що йдеться, назвати товар та підприємство виробник. Реклама – розповідь повинна бути короткою, лаконічною щоб інші діти зрозуміли, переконливою, щоб у решти граючих з’явилось бажання придбати цей товар, або придумати свою рекламу про нього.

Створюючи рекламу, кожний співробітник агентства дотримується таких правил: Визнач, що рекламуєш. Для чого це потрібно. Знайди головні властивості. Виведи правило користування. Додай поради, побажання, гумор. Зроби яскраве оформлення. Не забудь вказати виробника.
















Цікаво, доступно та пізнавально проходили організовані вихователями закладу сюжетно-рольові ігри з дітьми. Процес спілкування дітей один з одним, із дорослими під час сюжетно-рольових ігор супроводжувався позитивними емоціями, що стимулював їх пізнавальну активність, сприяв розвитку мислення. Практичні навички поводження з грошима діти мали змогу закріпити в ході таких сюжетно-рольових ігор: «Супермаркет», «Банк», «Ательє», «Перукарня», «Кафе», «Магазин», «Аптека» тощо. Ігрові сюжети стали більш змістовними, було введено нові елементи (гроші, гаманці, банкомати, банківські картки, нові відділи у іграшковому супермаркеті тощо), розширилось коло ігрових ролей, поповнився словник дітей, ігровий задум малюків став більш творчим, а дії самостійними. 

Розроблені педагогами конспекти сюжетно-рольових ігор надавали дітям можливість спробувати власні сили та знання в різних соціально-економічних ситуаціях, самостійно вирішити, які знання використовувати, яке рішення приймати та які будуть наслідки всього цього.

Пропонуємо конспекти сюжетно рольових ігор для дітей старшого дошкільного віку.

Конспект сюжетно-рольової гри

«Сім'я. Чекаємо гостей. Магазин»

Мета: багачувати ігровий досвід дітей, розширювати сюжет гри, підводити дітей до створення власних ігрових задумів.

Завдання: формувати уявлення про сім'ю як про людей, які живуть разом; спонукати дітей творчо відтворювати в іграх побут сім'ї.Вчити створювати побут і настрій для гри, підбирати предмети-замінники та атрибути.Формувати позитивні взаємини між дітьми.Коригувати зв'язне мовлення дітей, зорову і слухову увагу.Виховувати бажання піклуватися про близьких, почуття гордості за свою родину.

Обладнання: прилавок, каса, муляжі фруктів і овочів, дитячий посуд, піч, телевізор (перегляд відеофільму «Моя сім'я», записи –звуки, шум машин на дорозі, дзвінка.)

Хід гри:

Вступна частина(діти заходять під тиху музику)

- Діти , ви чуєте звучить музика, уважно послухайте пісеньку.

Звучить пісня: «Про сім'ю»

Вихователь: Як ви думаєте, про кого ця пісня? (про татуся, маму, доньку, синочка, дідуся, бабусю)

-Одним словом про кого? (про сім'ю)

- А хто такі бабуся і дідусь (батьки тата чи мами)

- Хто в грі може грати-маму, бабусю, тата, дідуся, сина?

- Якою роботою займається вдома мама, тато, син, донька?

-А ви хочете пограти?

- Як ви думаєте в яку гру ми будемо грати? (відповіді дітей)

Сюжет гри: Живуть наші бабуся з дідусем в селі, а будинок знаходиться тут, а тато, мама і синочок мешкають у цій квартирі (вихователь пояснює, що в кожній сім'ї існує така традиція-на вихідні приїжджають бабуся з дідусем) Бабуся може зателефонувати і сказати, що вони приїдуть на вихідні, що вони хочуть провідати їх. Мама з татом готуються до приїзду (мама пече пиріг, тато іде за покупками в магазин, а синочок допомагає мамі) Бабуся з дідусем теж збираються, вони беруть гостинці (солодощі, частування, дідусь готує машину до поїздки.

Розподіл ролей.

- Як ви думаєте з чого почнемо гру? Правильно, спочатку розподілимо ролі, хто буде татом, мамою, дідусем, бабусею, сином, продавцем. А самі зможете домовитися між собою і вибрати собі роль.

-Для гри чогось не вистачає ( в магазині немає ваг, немає телефону, як же бути (діти знаходять для гри предмети замінники)

- А у мене залишилися окуляри, косинка, кепка вони нам знадобляться для гри? (для ролі бабусі косинка і окуляри, кепка і борода для ролі дідуся)

Найголовніша умова гри: які слова ми говоримо, коли спілкуємося один з одним - у родині, магазині, коли зустрічаємо гостей? («будьте ласкаві», «Спасибі», «будь ласка»…)

Хід гри.

- Лунає телефонний дзвінок.

Бабуся: Здрастуй доню, як у вас справи, чим займаєтеся? Ми збираємося до вас приїхати провідати вас, скучили.

Мама:- Здрастуй мамо, у нас все добре, приїжджайте, ми вас будемо чекати.

Поговоривши з бабусею мама каже про те, що в будинку недостатньо продуктів і просить сходити в магазин. А сина просить, щоб він допоміг навести порядок. Тато іде в магазин за покупками.

Діалог між покупцем і продавцем:

П: Будьте ласкаві, зважте мені 3 яблука, (продавець кладе в мішечок і зважує на терезах)

-А ви не підкажете, які купити цукерки?

Продавець: Купіть ці цукерки, смачні, з яблучною начинкою.

Тато: Скільки коштують?

Продавець: п'ять гривень. (продавець упаковує, зважує та подає покупцеві, пробиває чек на касі.

-З вас, будь ласка, 10 гривень (покупець розраховується карткою)

- А я можу оплатити карткою?

Продавець дякує покупця за покупку: Візьміть будь ласка чек і картку. Спасибі за покупку, будемо раді вас бачити.

Після походу в магазин тато повертається додому і допомагає по будинку: Миє фрукти, разом накривають на стіл.

Тато: А де у нас серветки? Пропонує допомогти накрити на стіл.

Мама: Ну от у нас все готово, незабаром бабуся з дідусем приїдуть.

Бабуся з дідусем в дорозі ведуть діалог між собою (фонограма шум машин на дорозі, приїжджають (фонограма сигналу машини) і підходять до квартири. (фонограма дзвінка в двері)

Вітають один одного: «Здрастуйте, наші рідні, як ми скучили. (допомагають роздягнутися)

  • Синочок, запрошуй бабусю з дідусем»

Запрошують пройти, помити руки.

- Помийте руки і сідайте за стіл.

Мама бере пиріг з духовки, розрізає, наливає чай.

Бабуся запитує онука про навчання, про друзів. Хвалять, який помічник, як виріс і т. д.

Мама: Розкажіть як до нас приїхали, не стомилися в дорозі?

Бабуся, дідусь: Доїхали добре, на дорозі мало машин.

Мама: Вам сподобався пиріг? (пиріг дуже смачний, хвалять маму)

Тато пропонує подивитися фільм про сім'ю, який знімали кілька років тому, де діти зовсім маленькі. Проходьте сідайте на диван, а ми приберемо зі столу, Дмитрику синочок подай бабусі окуляри, вона погано бачить. (Перегляд фільму, між членами родини йде діалог-обговорення)

Дідусь: Скоро стемніє, нам час їхати додому, прощаються.

Підсумок.

- Вам сподобалася гра? (відповіді дітей)

-Як ви думаєте, якою була наша сім'я?

-Хотіли б іще пограти в цю гру?

В кінці діти пропонують пригостити присутніх «гостей»

Конспект сюжетно-рольової гри

«КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА»

Мета: збагачувати знання про сферу послуг; уточнити уявлення про колективний характер праці людей різних професій (лікар, кухар, кондитери) на кондитерській фабриці; закріпити знання про професії лікаря та кухаря; вчити дітей реалізовувати ігровий задум через відповідальне виконання ігрової ролі; спонукати самостійно розподіляти ролі між собою; розвивати творчу уяву, фантазію; формувати ініціативу; виховувати особистісні якості дітей, що пов'язані з економічною діяльністю (працьовитість, дбайливе ставлення до результатів праці, відповідальність), культуру поведінки.

Обладнання: іграшковий медичний набір, халат, шапочка для лікаря, фартухи для робочого цеху та їдальні; готове тісто, формочки для роботи з тестом, качалки; набір дитячого посуду, паперові серветки, квіти.

Попередня робота: екскурсії в кафе, медичний кабінет дитячого садочка, кондитерський відділ магазина; розглядання предметних і сюжетних картинок; бесіди про роботу кухаря, лікаря, кондитерів; читання творів Д. Родарі «Якого кольору ремесла?», Е. Іванченко «Як роблять цукерки?»; дидактичні ігри «Кондитерський цех», «Що кому належить робити відповідно до виду занять», «Лялька занедужала», «Нагодуємо ляльку».

Хід гри

(Вихователь показує фотографію.)

Ви нікого на ній не впізнаєте? А ця дівчинка вам нікого не нагадує? Це я. Я теж була такою, як ви, ходила до дитячого садочка. А знаєте, в яку гру ми в дитячому садочку найбільше любили грати? Нашою улюбленою грою була гра в кондитерську фабрику. А ви знаєте, що готують на кондитерській фабриці? (Печиво, торти, тістечка, цукерки)

Давайте уявимо, що ми там працюємо. Якщо не заперечуєте, я буду директором. На нашій фабриці є цех, де виробляють різні солодощі. Є ще кабінет лікаря та кафе. Хто працює в кафе? (Кухарі)

Що вони роблять? Я знаю, що всі ви любите готувати різні страви. А в кого виходять найсмачніші та найапетитніші страви? (Дітиназивають імена.)

Тоді давайте довіримо їм роботу в їдальні. Діти, скажіть, яким повинен бути лікар? (Відповіді дітей.)

Як ви думаєте, хто з вас найкраще зможе впоратися із цією роллю? (Діти визначають, хто найбільше підходить для цієї ролі.)

Інші будуть робітниками в цеху. Займайте свої робочі місця й готуйте все, що вам знадобиться для роботи. (Діти одягають спецодяг, миють руки, беруться до роботи. Директор заходить у цехі спостерігає за роботою робітників. Потіму цех приходить лікар. Він здоровається, перевіряє стан цеху, оглядає робітників. Директор іде в кафе, переглядає меню, дає поради щодо оформлення інтер’єра, розмовляєз кухарями. Одна з робітниць скаржитьсяна біль у горлі і йде в кабінет до лікаря. Лікароглядає хвору, розмовляє з нею, виписує рецепт на купівлю ліків в аптеці. Оголошується перерва на обід. Робітники йдуть у кафе,обідають. По радіо оголошується, що в одного з робітників сьогодні день народження)

Звучить музика, діти вітають іменинника.

По радіо повідомляється, що обідня перерва закінчилася.

Робітники займають свої місця. Лікар під час перерви працює, прибирає своє робоче місце. Потім іде в кафе, замовляє обід. Наприкінці робочого дня директор приходить у цех, розглядає готові вироби з тіста. Готові вироби відвозять до магазину для продажу. Кінець робочого дня.

Гра триває за бажанням дітей.)

Конспект сюжетно-рольової гри «Кафе»

Мета: збагатити, розширити і систематизувати знання дітей про роботу громадського харчування «кафе»;спонукати дітей самостійно створювати відсутні для гри предмети, деталі (інструменти, обладнання); формувати вміння домовлятися, закріплювати вміння виконувати різні ролі відповідно до сюжету гри, використовуючи атрибути, налагоджувати взаємодії в спільній грі, розгортати сюжет; сприяти накопиченню ігрового досвіду дитиною; збагачувати і активізувати словник: кафе, офіціант, адміністратор, прибиральниця, охорона, дівчина там, відвідувач.

Підготовка до гри:

1) Виготовлення атрибутів: Меню; бейджики для обслуговуючого персоналу; скатертини для столів (батьки шиють); торт з солоного тіста; чеки; вивіска «Кафе»; грошові купюри.

2) Збагачення враженнями: Читання художньої літератури: «Федорина горі», «Муха-цокатуха». ІКТ-технології: пізнавальні відеофільми (записується заздалегідь як виглядає кафе зсередини)

3) Навчання ігровим прийомам: Дидактичні ігри: «Корисні і шкідливі продукти», «Накрий на стіл».

Хід гри.

Прийоми створення інтересу до гри.

Вихователь: Діти. Сьогодні у Тимура день народження. Де можна святкувати день народження?

Вихователь: «День народження? А давайте пограємо в кафе і привітаємо Тимура в ньому?». Охорона готує кафе для відвідувачів, бере наручники, займає місце на вході в кафе, впускає відвідувачів.

Вихователь: Діти, ось ми і в кафе. Подивіться нам потрібні: офіціанти, кухар, адміністратор, касир, охорона. Вихователь розповідає про кожну роль окремо.

Діти домовляються грати в гру «Кафе. Святкування дня народження Оленки». Визначають ролі лічилкою.

Вихователь допомагає розподілити ролі.

Вихователь: Так з персонажами ми визначилися. Всі інші діти, це відвідувачі. Я буду-охоронцем.

Прийоми навчання ігровим діям

Вихователь допомагає дітям самостійно знаходити нові способи використання атрибутів і досягнення результату, згідно «обраної» ролі.

Прийоми підтримки і розвитку гри (опис прийомів)

Вихователь займає позицію спостерігача (охорона, проте в разі виникнення труднощів у відтворенні сюжету – допомагає).

Прийоми формування взаємовідносин у грі.

Вихователь нагадує про взаємини, заохочує ввічливість, шанобливе ставлення один до одного, хвалить розгорнуті відповіді.

Закінчення гри.

Вихователь: Діти, а давайте ми продовжимо грати завтра!

Діти розкладають смайли на картинки з посадами працівників кафе.

Оцінка гри

Вихователь запрошує дітей до себе: Шановні відвідувачі, обслуговуючий персонал! Сьогодні ми з Вами насичено провели день. Працівники, підійдіть до адміністратора там для Вас відвідувачі залишили відгуки про Вашу роботу.

Вихователь окремо розмовляє з кожною дитиною і каже наскільки дитина впорався з роллю, потім пропонує пограти в дидактичну гру «Корисні і шкідливі продукти»

Конспект сюжетно-рольової гри «Поліклініка»

Мета: Розширити уявлення дітей про професію лікаря, медичної сестри; прищеплювати дітям почуття вдячності до людини за його працю; закріпити знання соціальних відносин; розвивати ігровий діалог, ігрову взаємодію; активізувати і розширювати словниковий запас.

Словникова робота: Скаржитися, фонендоскоп, шпатель, реєстратура, реєстратор.

Хід гри:

Діти сидять у групі на стільчиках.

Вихователь: Діти, сьогодні ми з вами будемо грати в цікаву гру – «Поліклініку»

- Хто з вас був у поліклініці? Давайте з вами згадаємо, що ми там бачили? (лікаря, медсестру, роблять укол)

- А хто мені скаже, навіщо люди приходять в поліклініку?

- Коли вони приходять? (коли хворіють, щоб вилікуватися)

- Ми приходимо в поліклініку і говоримо, що болить, а як це називається? (скаржитися).

- Правильно, лікар запитує: «На що скаржишся? »

- Діти, а коли ми приходимо в поліклініку, то відразу йдемо до лікаря? (ні, спочатку треба взяти медичну картку).

- Правильно, для цього ми йдемо в реєстратуру. Там сидить реєстратор-медсестра, яка запитує ваше прізвище, ім'я, домашню адресу, і тільки тоді вона видасть вам вашу медичну карту. Ще реєстратор відповідає на телефонні дзвінки, адже хтось може викликати лікаря додому. Потім ми з медичною карткою заходимо по черзі в кабінет лікаря.

- Давайте з вами розглянемо інструменти лікаря. Це інструмент – фонендоскоп. Що лікар робить цим інструментом? (слухає). Що він слухає? (спину, серце, легені). Правильно.

- А це-шпатель. Що ним роблять? (дивляться горло)

- А це –неврологічний молоток?

- Що ним робить лікар? (стукає по коліні). Правильно, так лікар перевіряє рефлекси у хворого.

- Тепер ми розглянемо інструменти медсестри. Ви їх усі знаєте?

- Діти розглядають інструменти: градусник, шприц, вата, бинт, вітаміни; називають, для чого вони потрібні, як ними користуватися.

- Ну, а тепер я буду показувати вам інструмент. А ви мені розповісте, як він називається, що ним роблять і кому він потрібен для роботи. Перш ніж розпочати нашу гру, треба розподілити ролі.

(Вибір ролей. Діти займають свої місця.)

  • Розпочинаємо прийом.

Діти по черзі підходять до реєстратури, називають своє прізвище, ім'я, адресу. Дитина видає картки (на картках намальовані такі ж геометричні фігури, як на бейджиках у дітей-пацієнтів). Потім діти по черзі проходять до лікаря.

Дитина-лікар: Доброго дня, проходьте, сідайте. Як ваше прізвище? Що у вас болить?

Хворий: У мене болить горло.

Лікар: Давайте подивимося. Відкрийте рот, скажіть «а-а-а», я подивлюся вас шпателем, не лякайтеся. Так, горло червоне. Пройдіть до медсестри. Вона вам вимірює температуру і дасть ліки.

Так по черзі діти проходять то до лікаря, то до медсестри. Гра продовжується до останнього пацієнта-дитини.

Підбиття підсумків гри:

- Чи сподобалася гра?

Сподобалися дітям лікар? Медсестра? (так або ні, чому)

- Чи сподобалося дитині бути в ролі лікаря, медсестри?

- Діти, ви прийшли в поліклініку сумні, хворі. А тепер лікар вас підлікував і ви стали здоровими, веселими (Дітям видаються вітаміни.)

Конспект сюжетно-рольової гри «Лікарня»

Мета: Збагатити знання дітей про лікарню. Розширити знання про працю у сфері медичного обслуговування, поповнити знання дітей про роботу медичних працівників. Розвивати діалогічне мовлення, допитливість. Формувати вміння активно й наполегливо розв’язувати пізнавальні завдання, зосереджено і уважно діяти згідно правил гри. Виховувати цілісну особистість здатну до самовираження та усвідомлення своїх дій та вчинків в процесі ігрової діяльності.

Матеріал: Створене предметно – ігрове середовище до гри «Лікарня», «Аптека», «Транспорт», «Сім’я»

Попередня робота: Читання художньої літератури А.Крилова «Як лікували півника», В. Маяковський «Ким бути»,В. Дарда «Абетка здоров’я», К.Чуковський «Айболить», Л.Костенко «Соловейко застудився». Слухання музичних творів А.Філіпенко «Лялька захворіла», О.Гречанінова «Котик захворів», «Котик видужав».

Екскурсія в поліклініку. Розгляд ілюстрацій на тему «Лікарня».

Імітаційно-ігрові вправи «Коли ти хворий», «Коли ти здоровий».

Ознайомлення з народною мудрість – легендами про лікарські рослини.

Виготовлення атрибутів до гри.

Рольові дії.

Лікар: веде прийом; прослуховує; дивиться горло; вимірює тиск; виписує рецепт.

Медсестра: виконує призначення лікаря; робить уколи; ставить банки, гірчичники; допомагає вести прийом хворих.

Пацієнт: приходить на прийом до лікаря; розповідає, що його турбує; виконує рекомендації лікаря; купує ліки по рецепту.  

Реєстратор: заповнює карту хворого; дає талончик.

Медсестра процедурного кабінету: робить уколи, щеплення, інгаляції, прогрівання.

Продавець в аптечному кіоску: відпускає ліки за рецептом лікаря; дає вказівки про доставляння медикаментів в аптечний кіоск. 

Шофер швидкої допомоги: виїжджає до хворих додому.

Хід гри

Вступна бесіда:

  • До кого ми звертаємося, коли захворіли?

  • Де працює лікар?

  • Хто ще працює в лікарні?

  • Який інструмент використовують лікарі для лікування людей?

  • Які професії лікарів ви знаєте?

  • Де можна купити ліки? Хто там працює?

Розподіл ролей.

Розклад атрибутів до гри, обладнання ігрового поля.

Ігрові ситуації:

  • Лікар завітав до хворої Оленки. Оглянув ї призначив лікування.

  • На прийомі у лікаря терапевта, хірурга, окуліста, стоматолога.

  • Купування ліків в аптеці.

  • Черга до лікаря.

  • Робота швидкої допомоги.

  • Перехід до іншого приміщення.

Конспект сюжетно-рольової гри «Банк»

Мета пропонованої сюжетно-рольової гри «Банк» полягає в збагаченні ігрової діяльності дітей економічним змістом.

Мета: удосконалювати техніку гри і розширювати орієнтування дітей в соціальному житті; формувати активну позицію дитини в грі, реалізовувати сфери його власних інтересів.

Форма організації:

- пізнавальні заняття з певним економічним змістом. Мета: знайомити дітей в ігровій формі з новими економічними поняттями, для розвитку сюжетної лінії гри «Банк»;

Предметне наповнення ігрових зон:

- Робоче місце банкіра: стіл, стілець, комп'ютер, телефон, папка з документами;

Робоче місце касира: каса, сейф, папка для документації;

Охорона: стіл, стілець, телефон.

Характеристика основних напрямків роботи.

На відкриття банку в ролі банкіра виступає вихователь. В ході гри ця роль передається одному з дітей.

Дається установка (мотив на гру): Всі бажаючі відкрити власну справу, можуть отримати в банку грошові кредити. Подумайте, яку справу ви хочете відкрити, чим вам цікаво займатися. Отриманими грошима ви розпоряджаєтеся як хочете: можете заробити ще більше, можете витрачати на що-небудь, але в кінці гри ви повинні повернути гроші банку.

Банкір обговорює з кожним клієнтом: яку справу він хоче відкрити, чому, скільки грошей йому для цього потрібно; домовляється, яку суму потрібно буде повернути в банк в кінці гри.

Самостійна гра дітей. Відкриття власної справи. Пропонується певний набір ігрового матеріалу, з якого кожен вибирає все, що йому потрібно для гри. Потім діти самі створюють нове ігровий простір (відкриваю магазин, кафе, ветеринарну лікарню тощо).

Розгортається вільний сюжет гри за власним задумом, де вони використовують всі доступні їм ігрові засоби.

Прийоми збагачення гри:

1) Педагог виступає як зразок:

- рольової поведінки, коли вступає в рольову взаємодію з іншими учасниками (банкір харчується в кафе, здійснює покупки в магазині, купує путівку в турагенції тощо);

- рольових діалогів, з допомогою яких він стимулює потребу в спілкуванні між дітьми;

- входження в роль: зміна зовнішнього вигляду, обігрування ролі (зміна ходи, міміки, жестів);

- використання ігрового середовища: педагог відкриває власну фірму;

2) Введення в гру різноманітних подій (день народження в кафе, термінове відрядження, відкриття нового відділу, пожежа тощо).

3) Введення правил в гру:

- будь-яка справа має бути не тільки прибутковою, але і корисною;

- всі суперечки вирішувати тільки шляхом договору один з одним;

4) Внесення нових предметів для гри: водійські посвідчення, кредитні картки, авіаквитки, записні книжки, рекламні буклети;

5) Створення проблемних ситуацій: дефіцит товару, обмін товарами або послугами тощо.

Закінчення гри:

Банк попереджає: Всі, хто взяв грошові кредити, терміново підійдіть в банк. Банк розпочинає свою роботу зі зворотного прийому грошових коштів. Банкір розмовляє з кожним з відкриття власної справи: як отримувалися гроші, на що вони витрачалися. Сума, що залишилася, підраховується і повертається в банк.

Конспект сюжетно-рольової гри «Банк» (варінт 2)

Мета:формувати у дітей уміння грати в сюжетно-рольову гру «Банк»; розвивати і збагачувати сюжет гри; підводити до самостійного створення ігрових задумів; вчити виконувати ігрові дії з загальним ігровим задумом; вчити підбирати предмети і атрибути для гри; виховувати дружні взаємини; Розвивати парне рольова взаємодія; формувати елементарні рольові діалоги.

Попередня робота:

Читання художньої літератури: С.Міхалков «Ким бути», Л.М.Кларіна «Уроки гнома економа», І.Лада «Новий дім», перегляд відео презентації «Професії типу «Людина знакова система», «Навіщо людям потрібні гроші». Екскурсія в банк, магазин. Дидактичні ігри: «Зроби покупку», «Грошове лото», «Які бувають гроші», «Грошові місця».

Бесіда з дітьми: «Що таке гроші», «Що таке економія»

Атрибути для гри: муляжі банківських реквізитів, костюми для: касира, охорони, «Банкомат»

Організація ігрового простору:банк (Каса. Банкомат. Охорона); магазин (продукти, іграшки, гроші, каса), будинок (ігровий куточок групи).

Ігрова діяльність дітей:пошук рішення за допомогою педагога; повторення за педагогом діалогу персонажів.

Розподіл ролей: (вирішують діти).

Хід гри

Діти заходять в групу, стають в коло.

Вихователь: Діти, давайте поговоримо про те, які професії ви знаєте?

Ким би ви хотіли стати? Але щоб працювати, треба спочатку вирости, закінчити школу, вчитися. А як хочеться прямо зараз стати дорослим і попрацювати, правда?

Давайте вирушимо в подорож туди, де всі діти відразу стають дорослими і можуть вибрати для себе професію. Хочете?

А поїдемо на цьому автобусі (стільчики в ряд по 3). Я буду водієм, а ви пасажири.

Мчу, лечу щодуху

Я сам шофер і сам мотор!

Натискаю на педаль

І машина мчить у даль.

Отже, поїхали (звучить музика).

Ось ми і приїхали, і ви все відразу стали дорослими.

От би попрацювати. А де, я вам скажу?

Ось тут у нас магазін-

Всі продукти на вітрині.

Чай, кава, ковбаса, розбігаються очі.

Підходьте. Купуйте.

Гроші в касу віддавайте.

А тут Банк.

Ось каса ощадбанку.

Тут ви можете відкрити картку, покласти гроші на зберігання, знімати гроші, оплачувати за послуги дитячого садка, школи, і багато іншого. Завжди до ваших послуг касир. Працює банкомат. У залі ощадбанку присутній охорона. Діти стають в чергу (приблизний діалог дітей і касира):

Клієнт: Вітаю! Я хочу зняти гроші, ось моя картка.

Касир: Вітаю! Скільки будите знімати?

Клієнт: (Рахунок до 10). Три гривні.

Касир: Скажіть, будь ласка, ПІБ. Ось ваші гроші. Отримайте!

Клієнт: Спасибі, до побачення!

2-й клієнт: Вітаю! Мені потрібно заплатити за дитячий садок.

Касир: Назвіть, будь ласка, ПІБ дитини. дитячий сад, групу.Скільки будите платити? (2-й клієнт називає суму).

Касир: Візьміть, будь ласка, квитанцію, всього вам доброго ...

3-й клієнт: Вітаю! Мені потрібно відправити гроші моєї мами.

Касир: Скільки? Назвіть ПІБ вашої мами? (3-й клієнт називає суму).

Касир: Гроші відправлені, ваша мама скоро їх отримає.

3-й клієнт: Дякуємо.

Касир: Гроші можна знімати через банкомат, можна заплатити за телефон.

Вихователь: Тепер ви бачите, як багато цікавого в нашому містечку. Ви мрієте працювати там, де вам сподобається.

По ходу гри вихователь допомагає створювати ігрову ситуацію, обстановку, налагодити взаємини, стежить за культурою спілкування.

Вихователь: У нашому місті, настав вечір, закінчився робочий день, закриваються магазини, аптеки, лікарні, а також банк. Всі сідаємо в автобус і повертаємося в дитячий садок. Наша подорож закінчилося.

Якщо вам сподобалася подорож, візьміть ось ці картки (смайлики). Молодці!

Конспект сюжетно-рольової гри

«Ми – маленькі бізнесмени»

Мета: формувати у дітей уявлення про те, що кожна людина, яка має необхідні гроші, може стати власником: придбати підприємство, крамницю, ферму тощо. Така людина називається бізнесменом. Бізнесмен повинен бути ввічливим, культурним, працьовитим, чесним, діловим, відповідальним. Розширяти знання дітей про специфіку організації підприємства, розвивати у них здатність передбачати можливі результати своїх дій, знаходити нестандартні способи розв’язання проблем, планувати послідовність дій, сприяти розвитку інтелектуальних здібностей, уяви, збагаченню мовленнєвого досвіду. Виховувати вміння доводити розпочату справу до кінця.

Попередня робота: екскурсія до підприємств на базар, овочевий магазин, квітковий магазин. Розповідь вихователя з розгляданням ілюстрацій.Читання оповідань, розгадування загадок, розучування прислів’їв та приказок Ознайомлення із заданою ситуацією.

Запропонувати дітям пригадати, як можна зміцнювати здоров’я взимку. Де можна взяти живі квіти взимку, щоб привітати з днем народження дідуся, а зі святом 8 Березня бабусю та матусю?

Запропонувати організувати підприємство (маленьке фермерське господарство), на якому вони будуть вирощувати зелену цибулю і живі квіти (фіалки, тюльпани).

Діти називають потреби рослин: вода,світло, тепло, земля. Вони пригадують етапи розвитку рослин, обирають вид рослин для колективного вирощування.

Мотивація: «Давайте пограємо з вами в гру «Докажи мені».

Вихователь розкладає різні предмети-атрибути, виготовлені до сюжетно-рольової гри. Діти розглядають, називають що з ними можна робити.

Правило: Діти хором говорять: «Докажи!» Дитина розповідає, що іяк вона буде робити.

Безпосередні дії дітей з реалізації плану в змінних умовах, що ускладнюють чи полегшують задану ігрову ситуацію.

Діти виконують свої обов’язки відповідно до розподілених ролей

Завдання в процесі виконання дій:

  • Обирання назви підприємства.

  • Малювання майбутнього врожаю.

  • Складання загадок «Загадки з грядки».

  • Малювання реклами підприємства та товару.

  • Вікторина «Якщо хочеш бути здоровим».

  • Придумування рецепту «Вітамінний салатик».

  • Виготовлення листівок «Квіти для матусі».

Обговорення результату гри, попередні оцінки дій, аналіз помилок і спільний пошук способів подолання помилок.

Розповіді дітей.

Запропонувати дітям подумати, що ще можна вирощувати взимку на нашому підприємстві (травичку для пташок, курчат, домашніх улюбленців)

Конспект сюжетно-рольової гри

«Туристичне агентство»

Мета: продовжувати вчити виконувати ролі відповідно до сюжету. Розвивати творчу уяву. Виховувати культуру мовного спілкування.

Хід гри.

Діти входять в групу.

- Вихователь: Діти, яке зараз час року? (Зима)

- Вихователь: Правильно, зима! На вулиці холодно і так хочеться кудись вирушити подорожувати і напевно найкраще в теплі країни. А які теплі країни ви знаєте?

- Вихователь: Діти, а на чому можна подорожувати? (На літаку, поїзді, пішки, на автобусі тощо.)

- Вихователь: Діти, скажіть, а щоб потрапити в іншу країну або на інший континент, нам, куди потрібно звернеться? (Правильно, в туристичне агентство).

Діти розподіляють ролі між собою.

Так давайте з вами вирушимо туди. На чому ми з вами вирушимо в туристичне агентство. (На автобусі, на машині, пішки)

Йдемо по дорозі в туристичне агентство.

Туристичне агентство «Світ на долоні»

Туристичний агент: Протягом багатьох століть люди прагнули здійснити кругосвітню подорож. Хто на конях і верблюдах, хто на морських судах, а хтось просто пішки. Наше туристичне агентство «Світ на долоні» пропонує здійснити подорож на надшвидкісний літаку, поїзді, автобусі. Ви зможете побачити всі країни і континенти, зустрінеться з тваринами нашої планети, побачити красу нашої планети. Купуйте путівки в нашому агентстві.

Вихователь: Діти, а куди б ви хотіли поїхати? (Єгипет, Азію, Америку, Африку).

А давайте подивимося, що нам взагалі запропонують в агентстві.

Туристичний агент: Подивіться наш каталог, може вас, що то зацікавить!

(Діти розглядають каталог).

- Подивіться, а що це за тварини, де вони живуть?

- Розкажіть нам про них, де ми можемо їх зустріти?

- Добре, ми згодні, але придбати у вас тільки, колективну путівку в Африку. У вас є така?

Оператор. Зараз подивимося, хвилиночку, так є. Вам пощастило, виліт відбудеться сьогодні, але вам треба поспішити, щоб встигнути на літак. Приємної подорожі.

(Мандрівники купують путівки в туристичному агентстві).

Вихователь: Діти. нам треба поспішити в аеропорт, на чому ж нам поїхати, що б встигнути на літак? (на автобусі)

Вихователь: Чудово, а ось і наш автобус, подивіться він нас вже чекає. Проходьте в автобус і сідайте на місця. Поїхали. Ми приїхали в аеропорт, тут багато літаків, які відлітають у різні країни світу. Подивіться на наш літак уже йде посадка, нам треба поспішати. (Діти займають місця в літаку, відповідно до придбаних квитків.)

Діти вибирають пілота і стюардесу.

Стюардеса: Прошу пройти на посадку до літака. (Дивиться квитки, перевіряє). Займіть всі свої місця і приготуйтеся до зльоту літака. Пристебніть ремені безпеки. (Пілоти заводять двигуни і гудуть, зображуючи звук літака.)

- Не хвилюйтеся, зліт пройшов добре, і зараз ми набираємо висоту. (Пропонує через деякий час, прохолодні напої тощо)

Граємо на уяву, хтось щось побачив чи щось сталося з літаком і т. п. Можна проспівати пісню, пограти в гру, щоб переліт був веселішим.

- Приготуйтеся ми йдемо на посадку, прошу по салону не ходити, зайняти свої місця і пристебніти ремені (Гул літака припиняється)

- Посадка пройшла вдало, прошу на вихід (Дивимося навколо, і помічаємо «гарне місто»)

Стюардеса: Шановні пасажири, наш літак приземляється в Африці. Вас зустрічає екскурсовод. Приємного відпочинку.

Ось ми і в Африці! Діти, подивіться як тут гарно! Скільки тут різних тварин. Давайте з ними познайомимося.

Діти беруть тварин і розповідають вірші, відгадують загадки, співають пісні, танцюють таночки про них (про бегемота, жирафа, лева, тигра. Слона, крокодила, мавпу)

Фотограф: Я зможу сфотографувати вас з тваринами, якщо хочете.

Екскурсовод: ось і підійшла наша екскурсія до кінця, тепер я вас відвезу в аеропорт. (Діти по ходу гри можуть, додати, щось своє).

Вихователь: Діти. вам сподобалась сьогоднішня подорож?

Ви б хотіли відправитися куди не будь ще? (Так).

А тепер давайте намалюємо, які у вас склалися враження про Африку, про її мешканців.

Конспект сюжетно-рольової гри

«В магазин за подарунками для Афлатуна»

Мета: сформувати у дітей вміння грати в сюжетно – рольову гру;

розвивати і збагачувати сюжет гри і підводити до самостійного створення ігрових задумів; вчити виконувати ігрові дії відповідно з ігровим задумом; вчити підбирати атрибути для гри самостійно; доповнювати ігрову обстановку відсутніми предметами, іграшками; розвивати вміння дітей взаємодіяти і ладити один з одним у спільній грі; розширити кругозір і пізнавальний інтерес до професій; закріпити знання дітей про правила поведінки в громадських місцях; розвивати творчу уяву;виховувати у дітей повагу до праці людей різних професій.

Рольові дії:

Завідувач магазину: Організовує роботу працівників магазину; робить заявки на отримання товарів; звертає увагу на правильність роботи продавця і касира; розмовляє з покупцями.

Покупці: Перераховують касирові, що вони хочуть придбати і скільки; розплачуються грошима; одержують чек від касира, за ним одержують товар

Продавець: Видає товар за чеком; звіряє за ним кількість товарів; уважно ставиться до покупців

Касир: Запитує у покупця, що він хоче придбати і скільки; пробиває чек (малює на чеку відповідну кількість паличок); видає його; дає здачу

Шофери: Доставляють певну кількість різноманітних товарів; отримують заявки на їх отримання від завідувача магазину

Працівники: Вивантажують одержаний товар на склад; розносять по відділах.

Хід гри:

Діти грають у групі. Лунає звук моторчика. Діти оглядаються по сторонах і намагаються зрозуміти що це? Помічають лист (він великий і барвистий, розглядають його, будують припущення, хто його приніс і від кого він.)

- Діти, що ви розглядаєте? (лист)

  • Як ви думаєте, від кого він? (припущення дітей)

  • Хочете, я вам прочитаю, що в ньому написано? (відповіді дітей)

Вихователь читає лист: Привіт діти! У мене сьогодні день народження! Пролітав повз ваший дитячий садочок і почув веселий сміх, побачив як ви дружно граєте і мені дуже захотілося запросити вас до себе в гості. Сподіваюся, ви обов'язково прийдете до мене, буду дуже чекати!Афлатун.

  • Який цікавий лист! І коли Афлатун встиг його залишити? (припущення

дітей)

  • Що ви вирішили? Приймемо пропозицію Афлатуна?

  • А з чим ходять на день народження? (із подарунками)

  • Що можна подарувати на день народження? (цукерки, торти,

книги, іграшки, квіти)

  • А де нам взяти ці подарунки? (у магазині)

  • Я бачила, тут недалеко, відкрився новий магазин. Можна піти туди.

  • Що потрібно для того, щоб купити що – небудь в магазині? (гроші)

  • Пропоную вам взяти гаманці, гроші, пакети.

  • А на чому можна дістатися до магазину? (на машині, на автобусі, на

велосипеді, тролейбусі тощо) .

  • Вибираємо громадський вид транспорту, їдемо на автобусі.

  • Хто буде водієм автобуса? (пропозиції дітей)

  • А кондуктором? (пропозиції дітей)

  • Кондуктор бере квитки. Пригадуємо правила поведінки в громадському транспорті: голосно не розмовляти, не балуватися, поступатися людям похилого віку місцем, міцно триматися за поручні, заходити і виходити з автобуса акуратно, не штовхаючись (Водій і діти будують автобус з стільців. Займають свої місця. Можна співати веселу пісню.)

Водій: зупинка «Магазин подарунків» (Всі виходять з автобуса і підходять до магазину.)

Вихователь: Діти, подивіться, які відділи магазину ви бачите? (книжковий відділ і іграшок, продуктовий, квітковий)

  • А кого не вистачає в магазині? Хто працює в магазині?

(продавці, касири, прибиральники, охоронці)

- Пропоную кому – небудь з нашої компанії зіграти ці ролі

- От і чудово, ролі розподілені, можна купувати подарунки.Пам'ятайте, що треба бути ввічливими один до одного (Діти обирають який подарунок купити. Продавці пропонують товари. Покупки оплачують в касі.)

Після того як подарунки куплені вихователь пропонує дітям поквапитися на автобус. Діти сідають в автобус і їдуть в групу.

Вихователь: Ось ми і приїхали. Розкажіть мені, які подарунки ви купили? (діти діляться з вихователем, пояснюють, чому обрали такі подарунки)

  • Ми готові йти в гості.

  • Діти, ви пам'ятаєте, як вести себе в гостях? Ви підготували привітання та побажання для Афлатунчика? Дуже добре!

-Давайте зателефонуємо у дзвіночок, дамо знати, що ми вже прийшли (Діти дзвонять у дзвіночо.)

Афлатун:Який я радий, що ви прийшли до мене на День народження! Скільки ви мені подарунків принесли! Проходьте, будь ласка, і розташовуйтесь. Я дарма часу не гаяв і для вас приготував солодкий сюрприз! (Діти дарують подарунки і вітають Афлатуна. Можна провести гру «Коровай»)

  • Діти, допоможіть, будь ласка, накрити стіл, розставте чайний сервіз і столові прилади.

  • Подивіться, що я для вас приготував! (Афлатун вносить святковий торт)

  • Запрошую всіх пити чай. Потім будуть танці!

Підсумок гри:

  • Що ми сьогодні робили?

  • Добре грали?

  • Що найбільше сподобалося, а що не дуже?

Вихователь хвалить дітей, які відзначилися. Каже дітям, що всі постаралися, молодці. Попросити прибрати всі атрибути для гри на свої місця.

КОНСПЕКТ СЮЖЕТНО-РОЛЬОВОЇ ГРИ «ШКОЛА»

Мета: навчати дітей реалізовувати та розвивати сюжет гри; сприяти свідомому відношенню до дотримання правил взаємодії в колективі; поглибити знання дітей про особливості навчання в школі; розширювати знання про професії дорослих в сфері освіти; підтримувати бажання вчитися, пізнавати нове; збагачувати словниковий запас дітей; розвивати логічне мислення та дрібну моторику; виховувати поважне ставлення до думки інших.

Попередня робота: бесіда про професії людей  у сфері освіти; екскурсія до школи;знайомство з шкільним приладдям; розгляд фотоальбому про життя школярів;дидактичні ігри та вправи «Розкажи про школу», «Слухай уважно», «Знайди помилку», «Усі предмети на одну літеру», «Запам’ятай слова», «Кому що потрібно для роботи».

Ігровий матеріал: традиційні атрибути до сюжетно-рольової гри «Школа» (дошка, парти, ручки, олівці, фломастери, ранці, крейда, папір тощо); традиційні атрибути до сюжетно-рольової гри «Магазин «Все для школи»» (товари для продажу, «гроші», гаманці, прилавок, одяг для продавця, консультанта магазину, сумки, пакети тощо); традиційні атрибути до сюжетно-рольової гри «Сім’я» (обладнання для кухні, спальні, вітальні тощо);традиційні атрибути до сюжетно-рольової гри «Поліклініка» (одяг для медсестри,  дитячі приладдя для огляду, карточки, ручки, печатка лікаря тощо); 

Ігрові ролі: директор школи;вчитель;продавець магазину та консультант (також виконують ролі мами і тата в сім’ї);лікар, медсестра (також виконують ролі мами і тата в сім’ї);учні.

Хід гри

Організаційна частина.

Вихователь: Сьогодні, друзі, у гурті зустрілися ми знову.

Про школу дорогу ми поведем розмову.

Про теплий, рідний, любий дім,

Про те, як затишно у нім.

Створення мотивації до гри.

Вихователь: Діти, дуже хочеться мені показати вам наш чарівний календар, який показує сьогодні кінець серпня, і стрілочка вже нібито гойдається, так і хочеться, щоб настала осінь. А перший день осені – це завжди свято для дітей. Адже це перший день навчання після довгих літніх канікул. Тож не будемо засмучувати нашого чарівного годинника, пограємо сьогодні в гру «Школа». Я думаю, ви згодні.

Вступна бесіда про школу

Запитання до дітей:

-       Що ви знаєте про школу?

-       Якою повинна бути школа?

-       Як ви готуєтеся до школи?

-       Чому діти перестають ходити до дитячого садка і йдуть до школи?

-       Чим відрізняється школяр від дошкільника?

-       Чи знаєте ви, що таке урок?

-       Що роблять на уроках читання?

Тож сьогодні я пропоную в грі ретельно підготуватися до школи та провести в школі перший урок читання. Давайте розподілимо ролі.

Розподіл ролей.

Вихователь: В нашій грі будуть працівники школи – директор та вчитель читання, працівники магазину шкільного приладдя – продавець та консультант (хлопчик та дівчинка), які також будуть мамою і татом, працівники поліклініки – лікар та медична сестра, які теж будуть мамою і татом. Всі інші діти – учні школи та сини і дочки двох сімей. Я вам пропоную самостійно розподілити ролі. 

Діти займають свої місця для проведення гри.

Ігрові правила:

  • Директор – несе відповідальність за якість навчання, слідкує за роботою учителя, веде бесіди з учнями та батьками, пише розклад уроків.

  • Вчитель – зустрічає дітей та їх батьків, проводить урок, перевіряє якість виконання завдань учнями, обговорює результати уроку з директором.

  • Продавець магазину «Все для школи» - розкладає товар на полиці, слідкує за касою, бере гроші за товар, дає чеки, решту, пакує придбаний товар.

  • Консультант магазину – допомагає покупцям обрати товар порадою, пропонує товар.

  • Лікар – веде прийом, оглядає дітей, перевіряє слух, зір, веде бесіду з батьками, цікавиться станом здоров’я дітей, виписує довідку-дозвіл відвідувати дитячий колектив.

  • Медична сестра – вимірює дітям температуру, подає лікарю шпателя, карточки.

  • Мама і тато – разом з дітьми здійснюють покупки в магазині, відвідують поліклініку, збирають та ведуть дітей до школи, забирають дітей зі школи додому, спілкуються з вчителем, ведуть домашнє господарство.

Підсумок гри.

Директор повідомляє, що робочий день закінчився, школа зачиняється. Працівники магазину та поліклініки забирають своїх дітей додому, спілкуються з дітьми щодо успіхів в школі. Гра завершується.

Рекомендації до гри:Вихователь може взяти на себе роль директора, налаштовуючи дітей на правильну і цікаву рольову поведінку всіх учасників гри, якщо діти порушують внутрішні правила, або припускаються помилок

КОНСПЕКТ СЮЖЕТНО-РОЛЬОВОЇ ГРИ «БІБЛІОТЕКА»

Мета: розвивати у дітей уміння самостійно розвивати сюжет гри; погоджувати тему; розподіляти ролі; сприяти встановленню в грі рольові взаємодії та засвоєнню рольових взаємин; формувати правильні взаємини дітей у колективі; звернути увагу на взаємини бібліотекарів, їх уважне ставлення до відвідувачів, на бережне ставлення до книг; поглиблювати уявлення дітей про обслуговування бібліотекарем читачів (допомагає обрати цікаву книжку, навчає правил користування бібліотекою, книжками, видає їх дітям). Виховувати бережне ставлення до книг.

Побудова рольового діалогу:

Завідувач: організовує і контролює роботу персоналу; усуває конфлікти; робить заявки на придбання нових книг; готує виставки і зустрічі з читачами

Бібліотекар: виписує формуляри; видає і приймає книги; допомагає дібрати необхідні книги; розмовляє з читачами про прочитане; бере участь у роботі виставок і зустрічей із читачами

Читачі: беруть і здають книги; розписуються у формулярах; беруть участь в організованих для них зустрічах; спілкуються, розмовляють про прочитане.

Продавець у книжковому магазині: видає книги з магазину; розкладає їх по полицях; домовляються про необхідну літературу телефоном. 

Шофер: привозить книги до магазину; розвантажує їх; приймає накладну; робить звіт про товар за накладною

Ігровий матеріал: книги, формуляри, підставки для книг, столи для читального залу.

Попередня робота:

  • Бесіда «Як до нас приходить книга»

  • Екскурсія до бібліотеки.

  • Бесіда про професію бібліотекаря.

  • Розглядання картини «Бібліотекар».

  • Перегляд презентація «Звідки до нас книга прийшла»

  • Читання твору С. Жупанина «Я бібліотекар».

  • Відкриття майстерні «Книжкова лікарня»

  • Бесіда про правила поведінки у бібліотеці.

Словниковий мінімум: завідувач, бібліотекар, каталог, формуляри, замовляти, читати, добирати, рекламувати, уважно, ввічливо, відповідально, якісно, бережливо.

Хід гри

  • Діти, до нас в гості завітав Афлатунчик і мені здається він чимось засмучений. А справа в тому, що він загубив цікаву книжку, яка називається «Веселі пригоди»та не знає де взяти йому нову.

  • Як ви гадаєте, де можна взяти книгу? (в магазині купити, взяти на користування у бібліотеці).

  • Давайте, відведемо Афлатунчика до бібліотеки, але спершу нагадаємо про правила поведінки в ній. (Коли заходимо вітаємося, прохаємо допомогти бібліотекаря у виборі книги, розмовляємо тихо, щоб не заважати тим, хто працює у читальній залі; з книгами поводимося обережно, охайно; здаємо книгу у зазначений термін).

  • А тепер нам потрібно розподілити ролі (давайте для початку я буду бібліотекар, а ви читачі). Станьте у чергу і подумаєте, яку книжку ви хотіли б взяти і переглянути.

Читачі: Доброго дня!

Бібліотекар: Доброго дня! Що ви бажаєте почитати?

  • А ще я можу запропонувати іншу, не менш цікаву книгу.

  • Давайте я запишу книгу у формуляр.

  • Повернете книгу через 3 дні.

Читач: Я хочу переглянути журнал «Малятко»

Бібліотекар: Для перегляду журналів у нас працює читальний зал.

Афлатун: Мені потрібна книжка «Веселі пригоди» бо свою я загубив.

Бібліотекар: Я вам допоможу, видам книжку, але ви будьте уважним, не губіть її, не рвіть і здасте коли прочитаєте.

Рекомендації до гри:

Під час подальшого проведення гри вихователь може запропонувати дітям об’єднувати гру з іншими сюжетами (наприклад, з іграми в «Сім’ю», «Подорож», «Дитячий садочок», «Школу» тощо).

КОНСПЕКТ СЮЖЕТНО-РОЛЬОВОЇ ГРИ «САЛОН КРАСИ»

Мета. Формувати вміння розподіляти ролі, узгоджувати їх. Розширювати знання про професії дорослих (перукаря, адміністратора, манікюрщиці, візажиста, масажиста, офіціанта, бармена, журналіста, прибиральниці), закріплювати вміння використовувати знаряддя праці за їх призначенням. Збагачувати зміст сюжетно – рольової гри, рольового спілкування, розвивати вміння творчо розгортати гру та реалістично передавати події в ній.

Активізувати словник з даної теми. Сприяти виявленню збалансованого спілкування з товаришами під час відтворення реальної людської діяльності, формуванню вольової саморегуляції поведінки.  Виховувати повагу до різних професій, доброзичливе ставлення до партнерів гри.

Попередня робота. Бесіда про професії перукаря, манікюрщиці, візажиста, журналіста, пацівників кафе, масажиста, адміністратора, про безпечне використання знаряддя праці, розгляд альбому «Професії», ілюстрацій з зображенням зачісок, екскурсія до перукарні, дидактичні ігри: «Інтерв’ю», «Що кому потрібно для праці», «Одягни перукаря», «Знайди та поясни», створення дизайнерських стрижок, зачісок.

Ігровий матеріал. Атрибути до ігор «Перукарня», «Магазин», «Сім’я», «Лікарня», дитячий ноутбук, телефон, мікрофон.

Методи та прийоми керівництва грою:

  • поради, підказки, пропозиції, націлення на раціональний спосіб дії, введення нової ролі (за потребою);

  • знання, уміння, навички, життєвий досвід, облаштування предметно – ігрового середовища.

Ролі: адміністратор, майстри – перукарі, манікюрщиця, візажист, массажист, працівники кафе, прибиральниця, журналіст, відвідувачі салону краси «Супер».

Хід гри.

Привітання

Зібралися малята

В цікаву гру пограти.

Хто добрий настрій має,

Хай зараз пострибає.

А хто чомусь сумує,

Хай жваво покрокує.

Всі щирі – усміхніться.

Всі ввічливі – вклоніться.

Ми будем дружно грати,

У грі всіх поважати.

Мотивація. Створення мовленнєвоактивної ситуації.

Вихователь:Сьогодні у нашому місті важливий день – відкриття  салону краси «Супер». Я директор салону, вам пропоную бути працівниками салону та його відвідувачами.     

Запитання до дітей:

-  Люди яких професій потрібні для організації праці у салоні краси?

-  Якими повинні бути працівники салону краси «Супер»?

-  Як мають себе поводити відвідувачі у салоні краси?

Отже, відкриваємо салон.

Вихователь пропонує розподілити ролі, враховуючи інтереси дітей та їхні трудові вміння.

       Дошкільникам, які виконують ролі працівників салону краси пропонують пройти до обладнаних куточків, приготуватися до роботи, відвідувачі підходять до адміністратора і спілкуються з ним. Адміністратор допомагає відвідувачам, діти йдуть у відповідні куточки або у кафе, або сідають біля адміністратора та роздивляються журнали. Жіночий перукар робить зачіску, плете коси, накручує волосся на бігуді, чоловічий перукар виконує стрижку. У манікюрному залі манікюрщиця робить манікюр, візажист – макіяж, у масажному кабінеті масажист робить масаж. Після отримання послуги діти розраховуються з адміністратором кредитною карткою. У кафе обслуговують дітей офіціант, бармен, де діти також розраховуються з ними кредитною карткою. Журналіст підходить до дітей і бере у них інтерв’ю (Звідки ви дізналися про відкриття салону? Чому обрали саме цю професію?, З якою метою ви завітали у салон? Поділіться своїми відчуттями, як ви себе почуваєте після масажу?, Вам подобається результат роботи майстра?) Можна запропонувати дітям стати учнями майстрів, пограти у «Кімнаті для дітей».

       Вихователь повідомляє дітям про те, що робочий день закінчується, салон закривається, дякує робітникам за старанну працю, відвідувачам за те, що відвідали салон краси «Супер».

- Як на вашу думку, журналіст, чи вдалося нам розказати  про наш салон краси?

-  Чи отримали задоволення? Від чого саме?

- Хто на вашу думку краще впорався з роллю? Чому ви так гадаєте?

- Хто хотів би бути кимось іншим?

-Дякую гостям, що були присутні на відкритті нашого салону.

Діти діляться своїми враженнями від гри.

Конспект сюжетно-рольової гри «Ательє»

Мета: формувати уявлення дошкільників про те, що таке ательє  і  для  чого  воно  потрібне,  уміння  виконувати  засвоєні  норми і  правила  культури  поведінки  в  суспільних  місцях;  розвивати творчу  уяву  дітей;  виховувати  пошану  до  праці  працівників  ательє.

Ігровий  матеріал:  будівельний  матеріал,  кольоровий  папір, картон,  лінійка,  сантиметрова  стрічка,  ножиці,  сумки,  гаманці, блокнот, дзеркало, предмети-замінники.

Підготовка  до  гри екскурсія  до  ательє,  у  магазин  готового одягу; бесіда з працівниками ательє; розгляд ілюстрацій за темою «Ательє»; виготовлення спільно з вихователем атрибутів для гри; малювання зразків одягу.

Ігрові ролі: приймальниця,  закрійник, кравчиня,  замовник, модельєр, завідувач ательє.

Хід гри

Підготовка  до  гри починається з  екскурсії до  ательє. Під час  екскурсії  до  ательє необхідно показати  і  пояснити  дітям  значення  діяльності  кожного  працівника   (приймальниця приймає замовлення і записує на квитанції, чия це   тканина  і що  з неї  хочуть  пошити;  закрійниця  вимірює  тканину   і знімає мірку із замовника, щоб знати, чи вийде з тканини сукня,   яка має  бути  її довжина  і ширина; кравчиня  спочатку наживляє одяг, щоб  закрійниця  змогла приміряти, чи добре, чи правильно шиють,  після  цього  прострочує  на  машинці  тощо)

Варто звернути увагу дітей на  колективний  характер праці (приймальниця, закрійники та кравці — всі працюють разом для того, щоб зшити хороший, гарний одяг: сукні, піджаки, брюки, пальта, спідниці, кофти, сарафани).

Після екскурсії до ательє вихователь організовує з дітьми екскурсію у магазин  готового  одягу  де розповідає,  що  все,  що  тут  продається, шиють в ательє та фабриках.

Результати екскурсії закріплюються під час бесіди за картинками,  листівками, що  зображають  те, що  діти  бачили  в  ательє:  як знімають  мірку,  розкроюють  матерію,  приміряють  замовникові те, що шиють, як шиють тощо.

Педагог може розглянути з дітьми малюнки, де зображено, як мама шиє  і приміряє сукню дочці, як продають  одяг  у  магазині,  хто-небудь  приміряє  річ  тощо. Потім вихователь запитує у дітей: чи є у кого-небудь новий одяг і звідки він (придбали у магазині або зшили; хто зшив і чи бачила дитина, як  шили  одяг).  Педагог  дає  дітям  можливість  розповісти,  кому і як зшили або придбали новий одяг.

Під  час  першої  гри  вихователь  пропонує  дітям  ролі  батьків, а сама бере на себе решту ролей, щоб ознайомити дітей з  ігровими можливостями теми. Згодом, проводячи гру, діти стають «покупцями»   у магазині, «замовниками», «приймальниками» тощо.

Для  гри  вихователь  із дітьми  виготовляють картонні фігурки ляльок, готують кольоровий  і білий папір, лінійку, сантиметрову стрічку, ножиці, зразки одягу, вирізаного з паперу. Роздавши дітям картонних лялечок, педагог повідомляє їм: «Це ваші діти, їм потрібний одяг, тому що в сорочках і трусах не можна ходити ані до  дитячого  садка,  ані  до школи,  ані  у  кіно. Поряд  розташоване ательє,  де можна  зшити  одяг  усім  дітям  (пошити сукні, фартухи, брюки,  сорочки), але насамперед перед  цим  необхідно  придбати  тканину.

Вихователь говорить: У магазин привезли багато красивої тканини

Після цього діти грають у гру «Магазин тканини». Діти поспішають до «магазину», захопивши з собою сумки та гаманці. У «магазині на прилавку» лежить нарізаний смугами і згорнутий невеликими рулонами різноманітний папір («тканина»). «Покупців» зустрічає «продавець» (вихователь), який запитує у кожного з них, яку тканину той хоче придбати, що хоче з неї шити і пропонує ту, яку просить «покупець». Якщо він показує на білу з малюнком тканину і говорить, що хоче зшити з неї брюки «синові», «продавець» повинен пояснити, що вона не підходить для брюк, і рекомендувати іншу. Потім  «продавець  обслуговує  покупця»:  вимірює  сантиметровою стрічкою зріст дитини і довжину майбутнього одягу (якщо тканину  купують  для  брюк,  то  вимірювання  слід  проводити  від талії до стопи; якщо тканина призначена для сукні, то вимірювати необхідно  від шиї  до  коліна),  відмірявши  від  рулону  дві  довжини,  акуратно  відрізує.  Після  цього  «покупець»  «платить  гроші у касу», бере чек, дає його «продавцеві», отримує свою «покупку», не забувши при цьому подякувати продавцеві, залишає магазин.

Коли  всі  діти  «придбають»  тканину,  «Магазин»  зачиняється,   а в іншому місці розпочинає свою роботу «ательє». Там на «вітрині» виставлені зразки одягу, що виготовлений заздалегідь вихователем спільно з дітьми. На столі в «ательє» лежать олівець, ножиці, сантиметрова стрічка або проста стрічка, блокнот, поряд стоїть дзеркало. За столом сидить «приймальниця» (вихователь). Вона вітається з  кожним  із  «замовників»,  увічливо  просить  сідати  і  запитує,  що  «замовник»  хоче  зшити.  Коли  «клієнт»  висловить своє  бажання,  «приймальниця»  пропонує  йому  обрати  зразок  —  фасон  і  радить,  який  краще  обрати  і  чому  вона  такої  думки.  Після  цього  «приймальниця»  оформляє  замовлення:  записує  ім’я  «замовника»,  вимірює  тканину,  пише, що  замовлено  (сукня,  брюки,  спідниця),  потім  знімає  мірку   з  дитини,  для  якої  замовляють  одяг.  Квитанцію  потрібно  оформити  у  двох  екземплярах,  один  з  яких  «приймальниця»  віддає «замовникові», а другий укладає в тканину разом зі зразком  (фасоном),  після  чого  радить  «замовникові»  завітати  через  день  на примірку.

Коли  замовлення  у  всіх  дітей  будуть  прийняті,  гру  можна припинити,  оголосивши, що  «Ательє»  зачинене,  а  примірка  відбудеться через день. Через день гру знов можна відновити. «Закрійниця» обводить простим олівцем контури зразка на тканині, потім вирізує  («кроїть») одяг і приміряє його «замовникам». При цьому вона просить їх поглянути у дзеркало  і відповісти, чи все добре. «Закрійниця» завершує  примірку  словами:  «Сукню  тепер  слід  віддати  шити «кравчині»,  а  замовлення  буде  готове  завтра.  Приходьте  завтра вранці».

Наступного дня «замовники» приходять за готовим замовленням.  «Закрійниця»  приміряє  «клієнтові»  готову  сукню.  «Замовник»  оплачує  своє  замовлення  «приймальниці»,  показавши  їй квитанцію.  «Приймальниця»  дістає  з  полички  замовлення  і  віддає «клієнтові».

У подальших іграх педагог надає дітям можливість діяти самостійно і допомагає їм лише порадою. У першій самостійній грі вихователеві потрібно узяти на себе роль «кравчині», щоб показати дітям  її  ігрові  можливості.  «Закрійниця»  (тепер  уже  хто-небудь із  дітей)  доручає  «кравчині»  шити  замовлення.  Педагогові  слід показати дітям, як діяти уявною голкою, як втягати в неї нитку, як  нею шити,  як  «кравчиня» користується  праскою, щоб  випрасувати шви. Під час наступного проведення гри «кравчинею» стає хто-небудь  із дітей.

Цей варіант гри може змінюватися, доповнюватися, замінюватися  іншими варіантами відповідно до того, як навчаються  і розвиваються  діти.  Наприклад,  можна  шити  одяг  для  звичайних ляльок,  а  надалі  в  «ательє» шитимуть  уявний  одяг  і  для  самих дітей. Діти при цьому можуть бути не просто «замовниками», але й  «лікарями»,  «перукарями»,  «шоферами»,  які  замовляють  собі робочий одяг.

Коли  діти  ознайомляться  з  правилами  гри,  педагог  може  запропонувати їм скласти зразковий план гри. Наприклад, гра «Ательє Фея» може працювати за таким планом: прийом замовлень  та  їх оформлення, перша примірка, отримання  замовлення, виставка моделей  тощо. У  грі можуть  брати  участь «художник», «диспетчер», «завідувач ательє» тощо.

СРГ «Ательє» згодом можна з’єднати з іншими іграми: «Фотосалон», «Перукарня», «Пральня».

Спільно  з  дітьми  дібрати  атрибути,  предмети,  іграшки  для реалізації  ігрових  задумів  (альбом  «Моделі  одягу  (зачісок)»,  набір  клаптиків  тканини,  швейні  машинки,  фотоапарати,  набори перукаря тощо.




















Розділ ІV. Підготовка батьківської громадськості до формування соціальної та фінансової освіти дітей в умовах родинного виховання.



Сьогодні кожен із нас розуміє, що доля держави залежить від економічної, правової, політичної і моральної грамотності молодого покоління. Тому роботі з батьками з даного питання колектив закладу приділив особливу увагу. Ми розуміємо, що саме у сім’ї дитина у період дошкільного дитинства отримує життєво важливі уявлення, набуває необхідних для життя соціальних умінь і навичок. Незважаючи на ту глибоку кризу, яку, на думку соціологів та демографів, сьогодні переживає сім’я, вона залишається одним із найголовніших інститутів соціалізації особистості, яку, у більшості випадків, здійснює стихійно.

Упродовж двох років роботи педагогів щодо упровадження програми «Афлатот» дозволила нам визначити найбільш ефективні форми роботи з батьками вихованців. Запропоновані форми розроблені творчою групою педагогів закладу були доцільно використані з метою залучення батьків до формування соціальної та фінансової освіти, виховання культури споживання у дітей старшого дошкільного віку.

Відповідно до поставлених завдань ми розподілили їх за трьома групами:

  • діагностичний,

  • наочно-інформаційний,

  • практичний.

До діагностичних форм були розролені анкети та опитування; до наочно-інформаційних форм – інформаційні стенди, папки-пересувки, буклети, виставки робіт, педагогічну бібліотеку для батьків, мультимедійні презентації. Практичні форми роботи: індивідуальні (відвідування сім’ї дитини, індивідуальні бесіди, консультації, скринька пропозицій), групові (відкриті заняття, освітні проекти, семінари-практикуми, тренінги, батьківський клуб), колективні (дні відкритих дверей, батьківські конференції, батьківські збори, круглі столи, спільна з дітьми діяльність).

Пропонуємо розглянути більш детально кожну із форм роботи.

Напрямки спільної діяльності педагогів і батьків

  • Інформування батьків про зав­дання та зміст соціально-фінансовї освіти ви­ховання дітей у дошкільному за­кладі та в сім'ї.

  • Участь батьків у роботі з еконо­мічного виховання в дошкільно­му закладі (економічні ярмарки, свята, конкурси).

Створення збагаченого розвивального середовища в домаш­ніх умовах.

Організація сімейних клубів.

Форми роботи з родинами

♦ Анкетування.

♦ Консультування.

♦ Виготовлення буклетів, папок-пересувок, інформаційних стендів, пам'яток з економічного вихо­вання.

♦ Організація роботи консультпункту «Економічна абетка», довідкового бюро «Скарбничка економічних по­нять.

♦ Проведення батьківських зборів, «круглих столів» із обміну ро­динним досвідом, економічної ярмарки, розваг, конкурсів, днів відкритих дверей тощо.

АНКЕТУВАННЯ

Використання в роботі з батьками діагностичних форм роботи є важливим складником успішної та продуктивної побудови взаємодії, спрямованої на соціальну та фінансову освіту дітей. Згідно із психологічним словником, анкета є методичним засобом отримання первинної соціологічної та соціально- психологічної інформації вербальним способом, опитуванням.

З метою отримання первинної інформацію щодо рівня знань батьків про зміст, методи та прийоми соціальної та фінансової освіти дітей, їхнього ставлення до означеної проблеми, шляхи її розв’язання в умовах сім’ї ми провели анкетування. У анкетуванні взяли участь батьки вихованців. Під час анкетування батькам було запропоновано низку запитань.

У відповідях на запитання анкети «Чи потрібно здійснювати економічне виховання дитини дошкільного віку?» ствердну відповідь дали 70% батьків, мотивуючи це сучасними ринковими відносинами. Решта – (30 % батьків) вважають, що таке виховання дітям не потрібне. На запитання анкети «Чи приділяєте Ви увагу економічному вихованню дітей?», 40,2 % опитаних батьків його поставили на перше місце у своїй виховній діяльності; 30% приділяють цьому увагу лише при здійсненні покупок; 16,5 % приділяють у випадках запитання дитини, а решта 13,3 % дали негативну відповідь. Розкриваючи розуміння поняття «сімейна економіка», лише 39% батьків вказали, що це поняття означає «мистецтво ведення домашнього господарства», «бюджет сім’ї», «підрахунок доходів сімʼї і планування витрат»; 28,9% батьків вважають, що це «економія всього і в усьому»; 15,6 % вказали що це «сімейний бюджет, який вимагає такого планування, щоб грошей вистачило на всі потреби»; решта респондентів утрималися від відповідей (16,5 %).

Результати первинного анкетування показали, що загалом батьки теоретично визнають необхідність і корисність фінансової освіти, що є вимогою часу, але окремі питання дали підставу зробити висновок, що батьки практично не сприяють залученню дітей до світу економіки. Так 60% батьків віддають належну увагу економічному вихованню, 20% не могли визначитись, і 20% були негативні відповіді.

На запитання анкети щодо можливості пояснення дітям економічних термінів, переважна більшість батьків (80%) вважає, що можуть пояснити дітям поняття «економіка», «валюта», «бартер», «біржа», «акція», «сертифікат», «реклама», «бізнес». Решта батьків спроможні пояснити лише окремі із вказаних понять або відзначають, що не знають, як їх пояснити дітям (20 %).

Серед чинників впливу на процес економічного виховання дітей старшого дошкільного віку батьки здебільшого виокремили особистий приклад (60%), на друге місце поставили вплив друзів, близьких та родичів (40%). Під час анкетування зафіксоване також неоднозначне ставлення батьків до економічного виховання дітей старшого дошкільного віку у сім’ї.

Отримані дані допомогли нам скоректувати план роботи з батьками щодо формування соціальної та фінансової освіти дітей.

АНКЕТИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Шановні батьки! Для визначення єдиного підходу до дитини в процесі її економічного виховання в сім’ї, дитячому садку та школі просимо неупереджено відповісти на запитання запропонованої анкети. Вона передбачає розширені відповіді та стислі — ТАК, НІ, ІНОДІ.

Анкета (визначення внеску в економічне виховання дітей)

  1. Чи схвалюєте Ви економічне спрямування щодо виховання Вашої дитини?

  2. Чи схвалюєте Ви запропоновану програму з економічного виховання? Ваші зауваження та пропозиції.

  3. Чи бере Ваша дитина участь в домашній економіці?

  4. Чи ходить Ваша дитина самостійно до крамниці, аби щось купити, чи створюєте їй такі ситуації, в яких би вона у Вашій присутності була в ролі покупця?

  5. Чи практикуєте Ви кишенькові витрати дитини?

  6. Чи схвалюєте Ви схильність дитини до накопичення?

  7. Чи є у Вашої дитини скарбничка? Як вона витрачає зібрані гроші?

  8. Джерела заощаджень Вашої дитини:

а) віддаєте їй частину решти від купівлі;

б) сплачуєте трудові доручення;

в) сплачуєте певну суму за добру поведінку або оцінки;

г) дитина одержує гроші як дарунок. Підкреслити або дописати свої варіанти.

  1. Чи дозволяєте Ви своїй дитині самостійно витрачати особисті заощадження, чи контролюєте її витрати, даєте поради, наполягаєте на слушності Вашої пропозиції?

  2. Чи можете Ви назвати свою дитину ощадливою?

  3. Як Ви ставитеся до оплачуваної дитячої праці (нині вона практикується й прогресує з ініціативи самих дітей)?

  4. Чи хотіли б Ви, щоб Ваша дитина з дитинства прилучалася до бізнесу?

  5. Чи мрієте Ви про те, щоб Ваша дитина в майбутньому стала бізнесменом?

  6. Чи знає Ваша дитина ціну праці дорослих? Чи поважає працю?

  7. Чи можете Ви назвати Вашу дитину ощадливою щодо природних ресурсів (газ, вода тощо)?

  8. Яким є ставлення Вашої дитини до предметів розкоші?

  9. Як вона ставитися до речей, що її оточують, зокрема до ужиткових речей?

  10. Чи граєте Ви з дитиною в економічні ігри?

  11. Чи траплялися випадки, коли Ваша дитина без дозволу брала чужі речі? Ваша реакція на ці вчинки?

Дякуємо!

Чи вмієте ви вести господарство

1. У крамниці ви побачили гарну річ, порівняно недорогу. Маючи при собі

гроші на її придбання, ви:

а) проаналізуєте свій бюджет і тільки тоді приймете рішення;

б) порадитесь з чоловіком (дружиною);

в) одразу ж купите річ.

2. Чи знаєте ви, скільки грошей витрачаєте на харчування протягом

місяця?

а) знаєте точно;

б) приблизно?

в) вважаєте, що такі підрахунки - марнування часу.

3. Як плануєте майбутні витрати, отримавши зарплату, премію?

а) з точністю до карбованця, залишаючи частину як «резерв»;

б) визначаєте приблизно;

в) ніяких планів не складаєте, витрачаєте гроші залежно від потреби.

4. Чи можете сказати, скільки в цю хвилину у вас грошей, не заглядаючи

у гаманець і не нишпорячи по кишенях?

а) з точністю до тисячі;

б) з точністю до одної-двох сотень;

в) ваша відповідь — «щось близько червінця».

5. Чи систематично контролюєте свої витрати?

а) так;

б) час від часу;

в) вважаєте за непотрібне.

6. Ви можете сказати скільки і на що витратили грошей вчора чи поза-

вчора?

а) з точністю до одної тисячі;

б) приблизно;

в) не пам'ятаєте.

Тепер за відповідь «а» поставте собі 5 балів, за відповідь «6» — 3 бали, за

відповідь «в» — 1 бал. Підсумуйте бали, і ви дізнаєтесь до якої групи себе

віднести.

Від 22 балів і вище. Ви дуже старанно плануєте свій бюджет. Цього ж вимагаєте від членів сім'ї. Не берете грошей у борг і самі не позичаєте, не робите непродуманих витрат. Звичайно, економія, розрахунок — речі потрібні, проте не повинні стати самоціллю, ускладнювати стосунки в сім'ї; не переступайте межу, за якою ощадливість переходить у скнарість.

Від 15 до 21 бала. Ви знаєте ціну грошам, але вони для вас не є самоціллю;

любите робити подарунки. У вас у сім'ї «планове господарство», питання бюджету обговорюються колегіально, гроші на придбання невеликих речей

зберігаються в ощадній касі.

Від 10 до 14 балів. Ви господарюєте досить сумбурно. Роблячи покупки, керуєтесь більше емоційними справами, ніж тверезим розрахунком. Іноді це

створює напруженість у сім'ї. Гроші на великі покупки накопичуються з великими труднощами. Може, варто дещо змінити свої звички?

Нижче 9 балів. Господарювати ви не вмієте, ведення домашнього господарства для вас — наука ще не пізнана. У домі нерідко бракує предметів першої необхідності, зате є багато випадкових, навіть непотрібних речей, до думки домашніх не дослухаєтесь.

Чи ощадливі ви?

1. Чи доливаєте ви окріп у чайник із заваркою, коли частину заварки розлито

по чашках?

2. Чи поспішаєте ви проскочити в двері, які обертаються, якщо хтось

інший їх відкрив для себе?

3. Чи відпарюєте ви непогашені марки від конвертів з метою подальшого їх

використання?

4. Чи підклеюєте ви до змісту про відрядження автобусні квитки і талони на

телефонні розмови?

5. Даєте ви чайові в перукарні чи тільки приємно посміхаєтесь?

6. Чи вимикаєте ви вдома світло, виходячи з однієї кімнати в іншу?

7. Коли на виставці дають поліетиленові пакети безкоштовно, чи

задовольняєтесь ви одним?

8. Одержавши подарунок, чи розгортаєте ви упаковку настільки обережно, щоб стрічку чи пакет можна було використати повторно?

9. Чи надолужуєте ви щось, прогаяне в літературі чи в періодиці, сидячи в

черзі до зубного лікаря?

10. Чи сподіваєтесь ви знайти монету в телефоні-автоматі до початку своєї

розмови?

11. Чи милуєтесь ви красотами природи?

12. Чи є у вас улюблені заняття?

Після кожного питання поставте відповідь-«так» чи «ні».

Підрахуйте відповіді. Якщо відповідей «так» немає жодної - Ви марнотрат. Якщо їх від 1 до 5 - Ви помірно ощадливі, від 6 до 9 - на межі зі скнарою, 10 - страшенний скнара.

Ураховуючи результати проведення анкетування батьків дітей старшого дошкільного віку та з метою допомогти батькам усвідомити важливість періоду дошкільного дитинства у формуванні соціальної та фінансової освіти, ми розробили перспективний план роботи з батьками «Соціально-фінансова освіта малюкам», що допомогло сформувати у батьків почуття приналежності до колективу дошкільного закладу та спільного вирішення завдань з економічного виховання дітей.

План роботи з батьками дошкільників

«Соціально-фінансова освіта малюкам»

Вид роботи

Зміст

1

Анкетування батьків «Актуальність ознайомлення дошкільників з елементарними економічними поняттями» Знайомство з програмою соціально-фінансової освіти «Афлатот»

З’ясувати ставлення батьків до необхідності ознайомлення дітей з елементарними економічними поняттями.

2

Круглий стіл

«Заощадлива сім’я»


Обговорити методи виховання у дітей економного ставлення до споживчих товарів та послуг.

3

Консультація

«Знайомимо дітей з поняттями «гроші» , «товар», «бартер» у повсякденному житті»

Ознайомити батьків із засобами та прийомами закріплення здобутих знань, поняттями «гроші», «товар», «бартер» у повсякденному житті.

4

Батьківська світлиця

«Розповідь батьків про свої професії»

Ознайомити дітей з різними професіями.

Залучити батьків до презентації своїх професій перед дітьми.

5

Екскурсія

«Знайомтесь — банк»

(Спільна екскурсія дітей, батьків, вихователя до банку. Екскурсія організована батьками які працюють у банку)

Залучити батьків до організації, проведення та участі в екскурсії до банку.

Ознайомити дітей із тим, як працюють у банку і для чого банки потрібні.

6

Консультація

«Граємо та навчаємо»

Ознайомити батьків із засобами вивчення назв різних країн, їх відмінностей та валют з дітьми в ігровій формі.

7

Круглий стіл

«З якими саме економічними термінами та якими засобами знайомити дітей дома»

Визначити під час дискусії економічні терміни, з якими потрібно ознайомити дітей. Обговорити з батьками засоби ознайомлення дітей з цими термінами.

8

Батьківська світлиця

«Граємо у доросле життя»

(Сюжетно-рольові ігри «Магазин» , «Банк»)

Залучити батьків до спільної ігрової діяльності, яка об’єднана одним сюжетом та відображає дійсність.

9

Екскурсія

«Знайомимось з виробництвом»

Залучити батьків до організації спільної екскурсії на виробництво.

Ознайомити дітей із процесом виробництва товару.

10

Анкетування батьків

«Підсумки ознайомлення дошкільників з елементарними економічними поняттями»

З’ясувати ставлення батьків до проведеної роботи з ознайомлення дошкільників з елементарними економічними поняттями та визначити результати цієї роботи з погляду батьків.

Однією із перспективною формою роботи з батьками була спеціально створена у батьківському куточку «Скринька пропозицій». У «Скриньці пропозицій батьки залишали свої зауваження, відгуки, пропозиції, описували проблемні ситуації, ініціювали проведення бесід, консультацій із певних тем. Ця форма є нетрадиційною але сприяла підвищенню довіри, взаємоповаги між батьками та педагогам.

Групові форми взаємодії педагогів із сім’єю, які проводили педагоги, були зорієнтовані на засвоєння батьками певних знань економічної спрямованості й оволодіння вміннями їх застосовувати у вихованні власних дітей. Вихователі надавали перевагу методам, які залучали батьків до практичної діяльності та проводилися разом із дітьми.

Залучення батьків до процесу формування економічних знань у дітей в умовах закладу дошкільної освіти сприяв обговорення окреслених питань на батьківських зборах чи колективних зібраннях (Л. Лохвицька). Ця форма роботи дозволила дійти певних висновків із багатьох важливих проблем, підвищити педагогічну культуру батьків, їхню відповідальність та активність (В. Сухар). Під час зборів батьки отримали багато корисної інформації (О.Доманюк).

Так, проведення батьківських зборів «Виховуємо у праці майбутнього матеріально-забезпеченого громадянина разом», допомогло отримати інформацію про організацію праці в родинах дошкільників. Сформувати у батьків уявлення про роль, можливості та способи трудового виховання.

Пропонуємо ознайомитися із матеріалами батьківських зборів.

матеріали батьківських зборів

«Виховуємо у праці майбутнього матеріально забезпеченого громадянина разом»

Мета: отримати інформацію про організацію праці в родинах дошкільників. Сформувати у батьків уявлення про роль, можливості та способи трудового виховання.

ХІД ЗБОРІВ

Бесіда

ВАЖЛИВІСТЬ ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ

Правильне виховання неможливо уявити як виховання нетрудове. Праця завжди була основою для життя людського, для створення його благополуччя.

Перше, що повинні розуміти батьки,— це наскільки підготовлена їхня дитина до участі в трудовому житті. Саме від цього буде залежати її добробут і матеріальний рівень життя. Отже, трудова підготовка, виховання трудових якостей людини — це підготовка і виховання майбутнього громадянина.

Навчити творчої праці — особливе завдання вихователя. Творча праця є можливою лише тоді, коли людина любить свою роботу, коли вона отримує від неї радість, розуміє користь і необхідність праці, коли праця стає для неї основною формою прояву особистості й таланту. Творча праця цілком неможлива у тих людей, які до роботи підходять з острахом, які бояться зусиль, бояться, так би мовити, трудового поту, які на кожному кроці тільки те й роблять, що розмірковують, як би найскоріше відкараскатися від роботи.

У праці виховуються моральні якості — відповідальність, готовність до взаємодопомоги. Людина, що намагається на кожному кроці ухилитися від роботи, яка байдуже спостерігає, як інші працюють, користується результатами чужого труда,— людина аморальна. І, навпаки, спільні трудові зусилля, робота у колективі, взаємодопомога формують людські взаємини. Ці взаємини полягають не тільки в тому, що людина віддає свої зусилля суспільству, але і в тому, що вона від інших очікує того ж.

Було б неправильним вважати, що в трудовому колективі розвиваються лише м’язи та інші фізичні якості. Головна користь праці полягає у психічному, духовному розвитку людини.

Необхідно вказати ще на одну обставину. Праця має не лише суспільно-виробниче значення, але й відіграє важливу роль в особистому житті людини.

У трудовому вихованні важливим є таке: перед дитиною повинні ставитися посильні завдання, не обов’язково на короткий термін. Вони можуть мати тривалий характер, навіть продовжуватися місяцями та роками. Важливим є те, що дитині має бути надана певна свобода у виборі засобів, і вона повинна нести певну відповідальність за результат та якість виконаної роботи. Менше буде користі, якщо ви скажете дитині: «Ось тобі віник, підміти цю кімнату, зроби це так чи отак». Краще буде, якщо ви на тривалий час доручите дитині підтримувати чистоту у її кімнаті або кутку, а яким чином буде вона це робити, нехай вирішує сама. У першому випадку ви поставили перед дитиною лише фізичне завдання, у другому — поставили перед нею завдання організаційне: останнє суттєво вище та корисніше. Отже, чим складнішою, цікавішою та відповідальнішою буде трудова задача, тим більш ефективною вона буде у педагогічному відношенні. Багато батьків, на жаль, не враховують цієї обставини і доручають дітям виконання того чи іншого завдання, поділивши його на багато дрібних трудових задач. З віком дитини трудові доручення повинні більш ускладнюватися та відрізнятися від ігор.

ПРИМІРНИЙ ПЕРЕЛІК ДОМАШНІХ ОБОВ’ЯЗКІВ

Кожна родина може скорегувати цей список у залежності від умов і у відповідності з віком дітей.

1. Поливати кімнатні квіти.

2. Витирати пил.

3. Накривати на стіл перед обідом, вечерею.

4. Наглядати за порядком на своєму письмовому столі.

5. Відповідати за порядок на книжковій поличці чи у книжковій шафі.

6. Складати газети та журнали у певному місці.

7. Доглядати за свійськими тваринами.

8. Періодично виконувати прибирання у своїй кімнаті чи кутку.

9. Слідкувати за своїм одягом.

10. Допомагати старшим по господарству.

ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВАННЯ ПРАЦЕЛЮБНОСТІ В РОДИНІ

Дитина повинна вміти виконувати і такі роботи, які не викликають у неї особливого інтересу або здаються зайвими та нудними.
Надалі вона має усвідомити, що вирішальним моментом у трудовому зусиллі є не цікавість, а його користь, необхідність. Батьки новинні виховувати в дитини уміння терпляче, без вередування виконувати неприємні їй роботи. Потім, по мірі розвитку дитини, навіть неприємна праця буде приносити їй радість та задоволення.

У тому випадку, коли інтерес недостатній, щоб викликати у дитини бажання попрацювати, можна використати метод прохання. Прохання тим відрізняється від інших видів звернення, що воно надає дитині повну свободу вибору. Його так необхідно подати, щоб дитині здалося, що вона виконує прохання за власним добрим бажанням, без спонукань та примусу. Потрібно говорити: «У мене до тебе прохання. Хоч це і важко, адже в тебе різні інші справи...»

Прохання — найкращий спосіб звернення, але не слід зловживати ним. Форму прохання краще обирати у тих випадках, коли ви добре знаєте, що дитина із задоволенням його виконає. Якщо ж у вас є який-небудь сумнів у цьому, використовуйте форму звичайного доручення, спокійного, впевненого, ділового. Якщо і в цьому випадку не буде результату, тоді необхідно вдаватися до примусу. Примус може бути різноманітним — від простого повторення до повторення різкого та вимогливого. Але у будь-якому випадку, ніколи не треба вдаватися до фізичного примусу, бо він викликає у дитини відразу до трудового завдання та менше за все приносить користь.

ЛІНОЩІ ДИТИНИ ТА СПОСОБИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

Досить важлива проблема для батьків — це так звані ледачі діти. Тут слід зазначити, що лінощі, тобто неприйняття трудових зусиль, лише у деяких випадках пояснюються поганим станом здоров’я, фізичною кволістю, млявістю духу. У більшості випадків лінощі в дитини розвиваються завдяки неправильному вихованню, коли із самого раннього віку батьки не виховують у дитини силу волі, не привчають її долати перешкоди, не формують у неї цікавості до сімейного господарства, не виховують у неї звичку працювати.

Спосіб боротьби з лінощами єдиний — поступове залучення дитини до праці. Але лінощі, як часто буває, не єдиний недолік. Є діти, які охоче виконують будь-яку роботу, але роблять це без захоплення, без інтересу, не турбуючись про кінцевий результат. Вони працюють лише тому, що хочуть уникнути неприємностей, докорів тощо. Така праця дуже нагадує працю «робочого коня», коли не потрібно задумуватися, навіщо вона виконується і який результат потрібний. Зрештою, діти звикають ставитися до-праці некритично, не турбуючись про якість виконання роботи. А високу якість необхідно вимагати завжди, якщо вона для дитини посильна та доступна її розумінню. Не варто при цьому лаяти дитину за погано виконану роботу, соромити її, дорікати. Треба просто і спокійно сказати, що робота виконана незадовільно, що вона повинна бути перероблена або виправлена.

При цьому ніколи не потрібно виконувати роботу за дитину, лише у деяких випадках, коли частина завдання очевидно їй не по силах. Рішуче не рекомендується застосовувати у вирішенні поставлених трудових завдань будь-які заохочення чи покарання. Сам процес діяльності повинен надавати дитині таке задоволення, щоб вона отримувала радість. Визнання добре виконаної роботи має бути найкращою нагородою за працю дитини. Такою ж нагородою буде для неї ваше схвалення її винахідливості, кмітливості, сумлінності. Не варто хвалити дитину у присутності ваших знайомих чи друзів. Тим більше не слід дитину картати за погану чи невиконану роботу. Найважливіше у цьому випадку — домогтися того, щоб робота була все-таки виконана. Домашнє господарство являє собою зручне поле для виховання багатьох дуже важливих особливостей характеру майбутнього громадянина-господаря.

ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ ТА РОДИННИЙ БЮДЖЕТ

Ще один вкрай важливий аспект трудового виховання — бюджет сім’ї. Часто батьки піклуються лише про те, щоб дитина була забезпечена усім необхідним, щоб була добре нагодована, одягнена, мала вдосталь іграшок та задоволень. Все це вони роблять через безмежну доброту та любов, відмовляючи собі багато в чому, подекуди навіть у найнеобхіднішому. А дитина навіть не знає про це і поступово звикає вважати, що вона краща за всіх, що її бажання — закон для батьків.

У такій родині діти часто нічого не знають про працю батька чи матері, не знають, наскільки вона важка. Тим більше вони нічого не знають про працю інших людей. Вони пам’ятають лише про власні бажання та їх задоволення. Це дуже хибний та шкідливий шлях виховання, від якого, насамперед, страждають близькі. У такому випадку можна скористатися наступними порадами.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Дитина має якомога раніше дізнатися, де працюють її батьки, в чому полягає їх робота, наскільки вона важка й відповідальна. Дитина повинна розуміти, що добробут родини цілком досягається працею батьків, їхніми зусиллями та старанням.

2. Дитина повинна знати, з чого складається сімейний бюджет, чого потребує сім’я у першу чергу, навчитися заощаджувати сімейні гроші.

3. Якщо родина не відчуває матеріальних труднощів, не можна допускати, щоб дитина хизувалася цим перед однолітками. Якщо ж родина незаможна, батьки мають піклуватися про те, щоб у сина чи доньки не виникав комплекс неповноцінності, щоб вони не заздрили іншим дітям.

4. Важливе значення має виховання чесності. Чесність — не уроджена, а набута якість особистості, насамперед, у родині. Нечесність — це таємне, сховане. Якщо дитина хоче яблуко і відкрито заявляє про це, це буде чесно. Батьки повинні уважно слідкувати за вихованням чесності у дитини. Якщо ви дали будь-яке доручення, обов’язково перевірте делікатно, щоб не образити дитину.

Турбота, дбайливість, відповідальність — ось основні якості, які формуються у сполученні з трудовим вихованням. Батьки повинні пам’ятати, що, виховуючи гарного та чесного господаря, вони тим самим виховують і хорошого громадянина. Важливо, щоб відношення у родині будувалися у спокійному і, водночас, дисциплінованому порядку, щоб не було зайвої нервозності, скиглення, а більше було бадьорості та дружного прагнення покращити всім разом життя родини.

Педагогічний практикум для батьків.

Під час педагогічного практикуму батьки мали можливість практично засвоїти, перевірити правильність чи помилковість власних дій, одразу проаналізувати й усунути недоліки.

1. Батькам пропонується відповісти на запитання (бланки із запитаннями заздалегідь готуються та роздаються батькам).

Запитання батькам:

• На кому у вашій родині лежить основна турбота про виховання дітей?

а) На батькові;

б) матері;

в) батькові та матері в рівній мірі;

г) дідусеві чи бабусі;

д) дорослих дітях;

е) інших членах родини.

• Які трудові доручення виконувала ваша дитина за останні два тижні?

• Чи відрізняються нинішні обов’язки дитини від тих, які вона виконувала минулого року?

• Чи спрямована праця дитини на допомогу всій родині, на піклування про старших?

2. Запропонувати батькам відповісти на запитання анкети.

• Чи є у дитини вдома постійні трудові доручення?

• Вона виконує їх сама чи її потрібно прохати?

• Які з домашніх справ дитина хотіла б вважати своїми обов’язками?

• Що дитина знає про роботу своїх батьків?

• Яку професію дитина мріє обрати в майбутньому?

3. Запропонувати батькам висловити спою точку зору з приводу виховання у дітей працелюбності, відповідального ставлення до батьківських доручень.

4. Запропонувати батькам по групах сформулювати висновки щодо поставленої проблеми трудового виховання.

Орієнтовні висновки:

1. Покладати на дітей постійні обов’язки, які їм будуть по силах.

2. Не заохочувати дітей матеріально.

3. Висловлювати дітям подяку, якщо доручення виконане добре.

4. Не карати дітей за невиконане завдання.

Підсумки зборів

... Кого з нас, дорогі батьки, не тривожить те, що в окремих дітях ми бачимо байдужість до праці... Як запобігти такій байдужості? Як зробити працю для дитини радісною і жаданою? Треба наповнити працю дитини красою...

... Нехай наші діти зрозуміють, відчують, на власному досвіді переконаються, що прекрасне створюється працею, що праця винагороджує людину красою. У створенні прекрасного — перше джерело працьовитості...».

Для батьків були розроблені поради про те, як навчити дітей ощадливості.

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Поради про те, як навчити дітей ощад­ливості:

1.  Не купуйте нічого зайвого -- тільки те, що вам насправді необхідно.

2. Збираючись у магазин за покупками, не за­будьте взяти пакет або господарську сумку, щоб не купувати нові пакета, які потім доведеться викидати.

3. Купуйте   товари   в   економній   упаков­ці. Наприклад, соки краще купувати в картоні, а не в склі, або пластику.

4. Намагайтесь не купувати одноразовий посуд.  При  теплому  нагріванні   він  шкодить здоров'ю, їжте ц пийте з скляного посуду.

5. Замість звичайних батарейок користуйтесь багатозарядними акумулятор-рами.

6. Купуйте енерголампи, які служать довше ніж звичайні.

7. Віддавайте непотрібний одяг, меблі, посуд і іграшки в Вознесенську школу-інтернат або Товариство Червоного хреста

8. Використовуйте аркушний папір з обох бо­ків. Газети здавайте на макулатуру.

9. Прибираючи в саду чи на клумбі біля бу­динку,  створи  компостну  яму.  Туди  скидай зібране листя   та   чисті   харчові   відходи.   Піс­ля   перегнивання   удобрюй    грунт   для   своїх рослин.

10. Ремонтуйте поламані речі — вони вам ще послужать.

11. Не смітіть   на   вулиці.  Викидайте  сміт­тя в урни. Навіть якщо її не має поряд. З вами ж нічого    не     станеться,якщо     ви     обгортку від цукерки принесете і викинете вдома, а не на вулиці.

12. Сортуйте  вдома   сміття та   викидайте в спеціальні контейнери.

КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

Проведення консультацій із батьками вихованців («Знайомство дошкільників з економікою», «Досвід зарубіжних країн щодо економічного виховання дітей в родині», «Економічна культура в родині», «Взаємодія педагогів і батьків у вирішенні завдань з економічного виховання дітей дошкільного віку», «Формування економічної досвідченості засобами гри») допомогло розширити уявлення батьків про актуальність економічного виховання дітей, його мету і завдання, сприяло залученню батьків до активної участі у створенні розвивального середовища в закладі та вдома щодо економічного виховання дітей.

Пропонуємо ознайомитися із матеріалами консультації.

Консультація 1. «ЗНАЙОМИМО ДОШКІЛЬНИКІВ З ЕКОНОМІКОЮ»

Коли слід починати знайомство дітей з економікою? З якого віку дитина повинна дізнатися про світ економічних відносин? Як і за допомогою якого устаткування навчати дітей економіці? І чи потрібно це робити? Ці питання хвилюють батьків не один десяток років. Дошкільник і економіка лише на перший погляд здаються далекими один від одного. Дитина мимоволі зустрічається з економікою, навіть якщо її не вчать економіці. Вона дізнається, що таке «моє», «твоє», «наше», «обмін», «гроші», «ціна», «купити», «дешево», «продати», «заробити».  Чим раніше ми почнемо економічну освіту дітей, тим їх дії і вчинки будуть більш раціональними, усвідомленими, тому, що саме в дошкільному віці діти набувають первинний досвід елементарних економічних відносин. Чим старше діти, тим більше вони активно беруть участь у вирішенні багатьох економічних проблем сім'ї: розподіл сімейного бюджету, складання меню, придбання покупок тощо.

Проце економічного виховання реалізується через різні форми його організації. Основна форма навчання - це гра. Саме гра наповнює життя дітей неповторним, цікавим змістом, організує і регулює їх поведінку, коригує психіку і допомагає виявляти і задовольняти свої інтереси. Засвоїти складні економічні поняття допоможуть персонажі знайомих казок: «Муха - Цокотуха», «Буратіно», «Троэ поросят», «Півник і бобове зернятко». Казки використовуються для виховання таких якостей особистості, як працьовитість, ощадливість, практичність. В казках економічний зміст розкривається перед дітьми у вигляді проблемних ситуацій, вирішення яких розвиває логіку, нестандартність, самостійність мислення, комунікативно-пізнавальні навички. Виявляється, в будь-якій казці можна знайти економіку.

Знайомство з азами економіки доцільно почати з подорожі по країні «Економіка», де живе ігровий персонаж - гном Економ. Він знайомить дітей з іншими ігровими персонажами: царицею Економікою і Бізнесменчиком. Ці персонажі вивчають економіку разом з дітьми, беруть участь в іграх і допомагають дітям освоювати економічні поняття.

Одна з найбільш близьких дитині тем - це «Сім'я. Доходи сім'ї. Сімейний бюджет». Знайомство з бюджетом починайте з виготовлення макета сімейного бюджету, де кожна частина позначає дохід всіх членів сім'ї (тато, мати, старші брати і сестри, дідусь, бабуся). На наочному прикладі можна переконатися, хто і який дохід приносить у сім'ю. Спільно з дітьми можна намалювати картки-схеми із зображенням доходів та витрат вашої сім'ї. А для закріплення матеріалу організуйте сюжетно-рольову гру «Сім'я», де розподіліть ролі, виберіть професії.

 У кожній сім'ї, як і в кожної людини, є свої потреби і наступною темою буде тема «Потреби людини». Поговоріть з дитиною і розкажіть йому: «Що може людина? Навіщо людина їсть? Навіщо ми дихаємо?» Можна провести гру «Хочу і треба?» Пропонуємо дитині вибрати з серії предметних картинок ті картинки, на яких зображені предмети, необхідні дитині обов'язково: вода, їжа, одяг, житло. Це будуть - «основні потреби». Дорослий вибирає ті картинки, на яких зображені предмети, без яких дитина може прожити: іграшки, комп'ютер, прикраси, розваги. Це - «неосновні потреби людини». Запропонуйте дитині визначити, до якої групи можна віднести такі потреби людини як: освіта, медицина, дружба, захист.

А для того, щоб задовольняти свої потреби, необхідні гроші. Знайомимо дітей зі «Світом грошей». Необхідно підвести дітей до розуміння того, що гроші є засобом задоволення потреб. А познайомити дитину зі світом грошей допоможе казка. Прочитайте дітям казку «Буратіно» і поговоріть за  її змістом. Запитайте у дитини: «Все можна купити за гроші?» Організуйте сюжетно-рольову гру «Магазин». Всі знають, що це одна з найулюбленіших дитячих ігор. Придумайте свої іменні грошики. Вибираючи продавця, зверніть увагу на правила поведінки в магазині. Граючи, діти не тільки закріплюють отримані знання, а й вчаться спілкуватися, будувати партнерські відносини.

На цьому знайомство з ЕКОНОМІКОЮ не закінчується. Це тільки початок. Попереду ще багато цікавих зустрічей з такою складною наукою – ЕКОНОМІКА.

Консультація 2. Досвід зарубіжних країн щодо економічного виховання дітей в родині

Звернімося до досвіду зарубіжних країн.

У США, Німеччині, Японії, Англії економічного виховання дітей приділяється велика увага. Там розроблені спеціальні економічні програми, які знайомлять дітей з основами домашнього господарства і елементарними навичками орієнтації в економічному житті суспільства. Багато уваги економічного виховання дітей приділяється і в родині.

Наприклад, у Німеччині дітей вже з чотирирічного віку цілеспрямовано знайомлять з призначенням грошей і їх розумної тратою. Батьки дають дітям (залежно від віку та можливостей сім'ї) деяку суму - кишенькові гроші на певний період часу. Вони привчають використовувати їх розумно, не витрачати дарма, пояснюють, що потрібно обережно ставитися до реклами, не довіряти їй беззастережно. Витоки дитячої ощадливості та ощадливості виникають в німецькій родині не самі по собі. Німці генетично знають, що здатність розпоряджатися грошима - необхідний життєвий навик, такий же, як уміння переходити вулицю, і його треба придбати до школи.

В Японії та США батьки намагаються долучити дітей до роботи на власних підприємствах. Наукова та популярна література заповнена матеріалами типу: «Якщо ви хочете мати свою справу», «Як робити гроші», «Як стати багатим». Моральна сторона проблеми при цьому майже не зачіпається: як заробляти, чому слід чесно «робити бізнес» та ін.

У цьому плані великий інтерес представляє досвід виховання дітей в Англії. З дитячих років в культ зводиться така якість, як працьовитість, дитині вселяють важливість придбання гарної професії, яка дозволить в майбутньому створити сім'ю і забезпечити її достаток.

Отже, економічні знання потрібні всім, і дорослим і малим. Уже в дошкільному дитинстві зі звичної ролі безтурботного споживача дитина спочатку стає свідомим споживачем, а пізніше - творцем предметів споживання. Але як познайомити малюка з основами такої складної науки на доступному йому рівні.

Консультація 3. «ЕКОНОМІЧНА КУЛЬТУРА В РОДИНІ»

Кожна родина в реальному житті є берегинею певного типу культури, стилю, рівня життя. У родині дитина отримує початкові уявлення про працю як процес, пов'язаний з дисципліною і знанням, причиною і наслідком; про працю як джерело існування родини.

Сім'я — особлива атмосфера, куди дитина несе свою радість і горе, роздуми і сумніви. Ще в дошкільному віці діти починають усвідомлювати, що можна робити, а що не бажано, що добре, а що — погано. Соціальна ситуація часто пропонує нам зразки суперечливих дій дорослих, які не завжди зрозумілі дітям, особливо якщо вчинку або поведінці не передує пояснення. Дорослі мало приділяють увагу поясненню причин дбайливого ставлення до речей, предметів, оточення.

Дорослі здебільшого обмежуються наказами: «Не рви», «Не можна ламати», «Не чіпай».

В основі бережливості закладена можливість тривалого користування предметами. Щоб виховувати у дітей бережливість до хліба, інших продуктів харчування, речей, народного багатства, потрібно проводити серйозну роботу вдома. Доцільно починати з формування у дітей навичок самообслуговування, виявів господарського ставлення до зламаних іграшок, неприбраного ліжка.

Задля виховання бережливого ставлення до суспільного майна дітей слід прилучати до праці.

Скільки б ми не говорили про економію води, тепла, електро­енергії, без наочного прикладу на результат годі сподіватися, Тут велику роль відіграє особистий приклад дорослих.

Розповідаючи дітям про хліб, про те, як важко він достається, читаючи їм художні твори, можна домогтися того, що кожна ди­тина братиме стільки хліба, скільки вона з'їсть, і не буде викида­ти шматочки.

Скільки існує родин, стільки відомо способів розв'язання гос­подарчих питань. Економія — де знання правил експлуатації до­машнього майна та дотримання цих правил. Ознайомлення дітей

з правилами експлуатації майна та вимогами до його зберігання залучає до ощадливості, економного ставлення до всього, що їх оточує. Слід також залучати дітей до купівлі продуктів, обговорю­вати ціну покупки.

І найголовніше правило економії — це не викинути там, де немає в цьому потреби.

Так, крок за кроком, наші діти засвоюють ази бережливості, економії.

Консультація 4. «ВЗАЄМОДІЯ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ У ВИРІШЕННІ ЗАВДАНЬ ІЗ ЕКОНОМІЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ»

Вирішальна роль сім'ї у вихованні дітей загальновизнана. У багатьох дослідженнях, присвячених проблемам сім'ї і родинного виховання переконливо розкриті специфіка сім'ї, особливості її впливу на виховання і розвиток особистості дитини дошкільного віку. Специфіка цього впливу в тому, чого не може дати суспільне виховання. Одна з визначальних функцій сім'ї – економічна. До неї примикає господарчо-побутова. У реальному житті вони переслідують мету – сприяти матеріальному благополуччю сім'ї, всіх членів, і, в першу чергу, дітей. Педагогічний потенціал сім'ї багато у чому залежить від матеріальних умов, які він може створити для її існування: житло, живлення, одяг, іграшки, дозвілля та інше. Важливо і те, як сім'я вміє розпорядитися тими благами, які вона має у своєму розпорядженні, хто є розпорядником, господарем сім'ї. Таким благом, у першу чергу, є бюджет, напрацьовані всіма членами сім'ї гроші. Переконливим показником актуальності економічного виховання дошкільників є залучення батьками дітей до домашнього господарювання.

Звичайно, наголошуються деякі особливості позицій батьків (інтенсивність залучення до домашньої роботи залежно від статі дитини, типу сім'ї, рівня освіти), але тенденція залучення дітей до домашніх господарських справ батьками посідає значну частину їх спільного життя. У «Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні» в розділі «Родинне мешкання» вказується на те, що дитина «виконує правила спільного мешкання сім'ї.

Розрізняє і поважає обов'язки кожного члена сім'ї, старанно виконує обов'язки, підтримує порядок в будинку, розуміє, що кожний член сім'ї вносить посильний вклад до благополуччя і миролюбної атмосфери сім'ї. Прагне полегшити працю дорослих. Своєчасно надає допомогу членам родини.

Турбується і приділяє свою увагу хворим, помічає їх стан здоров'я. Любить і поважає родинні традиції, бере активну участь в організації родинних свят». Що підтверджує необхідність залучення дітей до домашніх справ батьків, і націлює їх до залучення дітей до спільної діяльності. Важливим питанням економічного виховання дітей у сім’ї є формування в них ощадливого ставлення до бюджету часу, вміння його планувати, економити, аналізувати його витрати. Дітей слід привчати шукати шляхи економії часу. Цьому має сприяти організація навчальної і побутової діяльності учнів у сім’ї. У домашніх умовах це передбачає раціональне і суворе дотримання режиму дня, доцільного порядку на робочому місці.

Починаючи роботу з економічного виховання дошкільників, педагогу слід із самого початку повідомити батьків цих дітей про майбутню роботу, забезпечити себе їх підтримкою.

Робота з дітьми і батьками не повинна носити насильницького характеру. Необхідно переконливо довести батькам зв'язок економічного виховання з етично-трудовим, без чого економічне виховання безперспективне і втрачає свій педагогічний ефект. Взаємодія педагогів і батьків може бути реалізована в різних формах: розповідь батьків про те, що було, коли не було грошей, знайомство з грошима, які зараз в ходу, з їх художнім оформленням, пояснення, чому люди прагнуть багато працювати і заробляти, з чого складається родинний бюджет, куди йдуть основні і не основні витрати, на чому можна економити, для чого це необхідно.

Дуже важливою частиною роботи з економічного виховання є виховання корисних звичок, що полегшують життя людини. Ідея даної частини програми полягає у наступному: люди багато працювали, зробили потрібні речі, товари. Заробили гроші, щоб купити товар; за допомогою реклами довідалися, де його можна купити; придбали потрібну річ і вона стала частиною господарства, тепер потрібно знати, як користуватися нею, щоб вона слугувала людям

Процес виховання, у тому числі і економічного, вимагає переліку закономірностей статевого розвитку. Інакше кажучи, проблема статевої соціалізації має пряме відношення до специфіки економічного виховання хлопчиків та дівчаток. Так, наприклад, дівчаткам більш подобається гра, пов’язана з купівлею та продажем («Крамниця»), а хлопців можна залучити як водіїв, які привозять товар. Вирішення проблеми залучення дітей до економіки – це ефективна дорога підготовки дитини до життя, його соціальної адаптації у суспільстві, до формування з дошкільного віку образу майбутньої сім'ї.

Консультація 5. «ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДОСВІДЧЕНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ ГРИ»

Невід’ємною складовою соціалізації сучасної дитини є формування її економічної грамотності.

Відомо, що через гру дошкільник освоює та пізнає світ. Вона є тим механізмом, що перетворює вимоги соціального середовища на власні потреби дитини. Під час гри дошкільник наслідує форми суспільних відносин людей, поступово опановує моральні норми поведінки й починає керуватися ними у своїх стосунках з дорослими й іншими дітьми.

Під час різних ігор діти обмінюються іграшками чи іншими предметами, продають їх, купують, працюють з ними, тим самим збагачуючи власний економічний досвід.

Діти з раннього віку опиняються у вирі різноманітної економічної інформації, спостерігаючи за веденням домашнього господарства, разом з батьками купуючи продукти та інші товари, переглядаючи рекламу тощо. Щоб допомогти дітям розібратися у сутності економічних відносин батьки можуть запропонувати їм дидактичні, сюжетно-рольові та ситуативні ігри економічної спрямованості. Ці ігри дають змогу зробити економіку зрозумілою для дошкільників, забезпечують органічне практичне входження дітей в економічні відносини.

Батьки можуть використовувати різні види ігор, як-от:

  • дидактичні ігри на тему «Професії людей»;

  • настільно-друковані ігри «Кому що потрібно для роботи», «Граємо в професії», «Доміно», «Моя перша покупка», «Суперспоживач»;

  • сюжетно-рольові ігри «Будівельники», «Лікарня», «Аптека», «Міні-маркет», «Перукарня».

Активна участь дошкільників в іграх економічного спрямування — це чудова можливість закріпити отримані знання на практиці та розширити власний досвід методом спроб та помилок.

Права дитини

(Матеріали до інформаційного куточка для батьків)

Дошкільний період - найбільш сприятливий для формування громадянських рис особистості. Саме в закладі дошкільної освіти відбувається початковий етап соціальної адаптації дитини до умов життя в товаристві незнайомих людей. У зв'язку з цим перед педагогами постає завдання: формувати первинні прояви майбутнього громадянина, забезпечити входження дитини в природний світ, традиції українського народу, взаємозв'язок загальнонародного і національного.

Розвиток у дітей переконань щодо необхідності дотримуватися правових обов'язків - важлива умова підвищення ефективності профілактики негативних навичок, пропаганди засад здорового способу життя.

Дітям дошкільного віку доступна чітко структурована система знань про права людини, що ґрунтується на правах:

- зі змістом яких діти постійно зустрічаються у своєму житті;

- що найчастіше порушуються дорослими або іншими дітьми;

- знання яких сприятимуть розвитку інтересу дітей до соціальних явищ і є доступними пізнанню на рівні елементарних узагальнень.

Залучаючи дитину до правового етикету. Вихователь удається до одного з найдієвіших і перевірених часом засобів - казки.

А от чи знають батьки про права своєї дитини і чи не порушують їх - поведемо нашу розмову.

1.     Дитина має право на повноцінне життя

   Коли право дитини на повноцінне життя порушується:

  • коли батьки п'ють;

  • коли у домі панує жорстокість;

  • коли дитину залишають саму з її проблемами;

  • коли дитина стає свідком конфліктів та сварок у сім'ї;

  • коли у її присутність курять;

  • коли ігноруються потреби дитини;

  • коли її залякують та принижують;

  • коли до дитини застосовують фізичні покарання;

  • коли її ізолюють, ставлять у куток;

  • коли з дитиною не розмовляють, чи обзивають її нецензурними словами;

  • коли забороняють приводити друзів та гратися з ними;

  • коли відмовляють у читанні казки чи прогулянці на свіжому повітрі;

  • коли не слідкують за зовнішнім виглядом дитини, чистотою її одягу та тіла, її волоссям, нігтями та зубами;

  • коли порушуються санітарно-гігієнічні умови проживання дитини;

  • коли її намагаються використати у конфліктних ситуаціях;

  • коли наказують у примусовому порядку виконати якесь доручення чи займатися справами не по душі;

  • коли порушують режим дня;

  • коли примушують виконувати непосильні трудові дії;

  • коли з неї насміхаються та глузують;

  • коли постійно повчають та моралізують;

  • коли погрожують здати в інтернат;

  • коли постійно усе забороняють: «Не можна», «Не бери», «Не лізь», «Помовчи», «Не зачіпай», «Не бігай», «Не крутися!».

2.     Дитина має право на ім'я

    Коли право дитини на гарне і милозвучне ім'я порушується:

  • коли батьки непривітно ставляться до нього;

  • коли у присутності дитини кажуть, яке негарне у неї ім'я, і хто нерозумний його придумав;

  • коли насміхаються з імені і дражнять ним дитину;

  • коли дають дитині прізвисько;

  • коли грубо називають її на ім'я (Катька, Валька);

  • коли не називають дитину пестливим іменем та іншими лагідними й ніжними словами.

3.     Дитина має право на повноцінне харчування

    Коли право дитини на повноцінне харчування порушується:

  • коли батьки використовують у їх раціоні низькокалорійну та дешеву їжу;

  • коли не дотримуються технології приготування їжі;

  • коли у асортименті продуктів недостатньо овочів та фруктів, соків;

  • коли дитину годують одноманітною їжею;

  • коли для покращення дитячого апетиту не надається належної уваги прогулянкам та свіжому повітрі;

  • коли у разі провини дитині погрожують не дати їжі;

  • коли заставляють силою з'їсти усе та карають за відмову їжі;

  • коли відмовляють готувати дитині улюблену страву;

  • коли кричать на дитину під час прийому їжі;

  • коли порушується режим харчування;

  • коли втягують дитину до вживання пива, вина, лікерів, інших алкогольних напоїв.

4.     Дитина має право на любов, повагу, турботу

Коли право дитини на розумну любов, повагу і турботу порушується:

  • коли батьки надмірно опікують дитину, виконують за неї усю посильну роботу;

  • коли дитині усе дозволяють без «розумних меж»;

  • коли батьки не переймаються справами та інтересами дитини;

  • коли не дбають про інтелектуальний, фізичний та морально-духовний розвиток;

  • коли не говорять двічі - тричі на день «Я люблю тебе»;

  • коли надмірно вибагливі до дітей і категоричні у своїх рішеннях;

  • коли батьки п'ють та ведуть аморальний спосіб життя, вдаються до фізичних покарань дитини;

  • коли виховання дитини довіряють тільки дошкільному закладу, і ним самі не займаються.

5.     Дитина має право на гру, дозвілля та відпочинок

   Коли права дитини на гру та відпочинок батьками порушується:

  • коли в сім'ї не відводиться ні місця, ні часу для гри дитини;

  • коли перевага надається виконанню трудових доручень, а не грі;

  • коли батьки відмовляються грати з дитиною (стомлені, зайняті іншими справами, відпочивають, дивляться телевізор);

  • коли замість погратися, пропонують дитині сісти і тихенько подивитися телевізор (добре, якщо це буде дитяча передача);

  • коли кошти сім'ї витрачаються на усякі дрібниці, тільки не на цікаві ігри, іграшки;

  • коли навчання грі проходить спонтанно, без участі батьків (правильно гратися теж треба вміти);

  • коли батьки не надають особливого значення здоровому відпочинку дітей (часто діти представлені самі собі).

6.     Дитина має право повноцінно спілкуватися та вільно висловлювати свою думку

    Коли право дитини на повноцінне спілкування та вільне висловлювання своєї думки батьками порушується:

  • коли не залишають часу на спілкування з дитиною (відчепись, не заважай; я зараз зайнята; подумай сама; зараз не час; поговоримо пізніше; хай тобі тато розкаже; не набридай; ти ще мала щоб таке знати);

  • коли батьки сердяться і відповідають на запитання дитини як-небудь (не достовірно);

  • коли обманюють дитину і не дають правдивої відповіді, яка б забезпечила її допитливість; коли порівнюють свою дитину з іншими, тим самим говорять, що вона гірша (де самооцінка дитини);

  • коли глузують та насміхаються з дитини («Як ти можеш такого не знати? Чого ти такий дурний? Чого до тебе так довго доходить? Чого ти, як не усі діти?»);

  • коли спілкуються з дитиною не доброзичливо, з окриками;

  • коли «відфутболюють» дитину з її запитаннями чи проханням від мами - до тата, від тата - до мами;

  • коли люба спроба дитини щось зробити приємне в сім'ї, комусь допомогти, відразу не схвалюється і не задовольняється, а осуджується («Ти ще малий, не лізь, бо тільки нашкодиш!»);

  • коли не дають дитині висловитися і пояснити, а відразу кричать на неї і наказують за скоєне;

  • коли засуджують саму дитину, а не її вчинок (Ти погана дитина; ти - брехун; ти - невмійко; ти - безсовісна). Слід казати: «Ти мене засмутив, бо погано вчив»; «Ти мені збрехав і я незадоволена»; «Ти ще мала, і не вмієш цього робити, я тебе навчу»; «Ти розірвала платтячко, бо була необережною». І це дає шанс дитині виправити свою поведінку, бо її вчинки засмучують батьків;

  • коли заперечують думку дитини, замість того, щоб дати час подумати ще;

  • коли обмежують спілкування дитини з однолітками, а єдиним методом виховання залишають телевізор чи комп'ютер;

  • коли відкладають розмову з дитиною (читання, розповідь) не пізніше, але до цього так і не повертаються;

  • коли батьки підтримують у спілкуванні з дитиною вживання нецензурних слів і самі їх вживають;

  • коли в нетверезому стані лише згадують, що у них є дитина і з нею треба спілкуватися, а тоді починають займатися її вихованням...;

  • коли мати забороняє спілкуватися з батьком (чи навпаки), коли той проживає не з сім'єю і не позбавлений батьківських прав (за умови, коли батько не настроює дитину проти матері).

7.     Дитина має право на освіту

    Коли права дитини на повноцінну і якісну освіту батьками порушуються:

  • коли не цікавляться освітою дитини в дошкільному закладі;

  • коли не займаються освітою своєї дитини;

  • коли не знають змісту програми дошкільного закладу;

  • коли не ознайомлені зі змістом БКДО;

  • коли покладаються лише на заклад дошкільної освітиу наданні дитині якісної дошкільної освіти;

  • коли дитина не відвідує дитячий садок без поважних на те причин (пропуск у дитячому садочку - пропуск у знаннях дітей);

  • коли рано забирають дитину з дошкільного закладу, у якому освітній процес продовжується і в другій половині дня до 18 години;

  • коли не знайомляться зі змістом пам'яток педагогів у батьківських куточках, у папках - пересувках для батьків;

  • коли дають неправдиві і недостовірні знання (якщо дитина загнала вас у «глухий кут», порадьтеся з вихователем);

  • коли не створюються належні умови для найцікавіших для дитини провідних видів діяльності: малювання, ліплення, аплікації, ручної праці, консультування, гри;

  • коли в озброєнні знань, умінь та навичок дітей покладаються на телевізор, комп'ютер;

  • коли не заохочують дитину до навчання, і роблять його нецікавим, нудним;

  • коли займаються освітою дитини в примусовому порядку «з-під палки», не враховуючи її інтереси та бажання;

  • коли не розвивають творчих здібностей у талановитої дитини;

  • коли мало дітям читають і розповідають;.

ШАНОВІ БАТЬКИ! Не порушуйте прав своїх дітей і ростіть їх здоровими й щасливими!

Взаємодію закладу дошкільної освіти з батьківською громадськістю щодо формування соціальної та фінансової освіти в умовах родинного виховання ми розглядаємо як спільну діяльність відповідальних дорослих, яка спрямована на введення дітей в економічний простір для засвоєння доступних їхньому віку елементарних економічних понять, формування моральних почуттів і морально-економічних якостей, необхідних для успішної економічної діяльності, розвитку інтересу до економічної сфери життя, формування вмінь економічної поведінки та набуття первинного досвіду елементарних економічних відносин.


ВИСНОВКИ

Виховання дітей можна порівняти із працею садівника, який із любов’ю доглядає за деревами, кущами, квітами. Поливає, підживлює, захищає їх від хвороб, формує правильну крону, прищеплює найкращі сорти, а найголовніше, знає особливості кожної рослинки і має терпіння в очікуванні тих плодів, які можуть вирости на них, адже на все свій час.

Педагоги-дошкільники, як турботливі садівники, огортаючи дітей любов’ю, прагнуть розширити уявлення дітей про життя в сучасному суспільстві. Адже основа майбутньої особистості закладається в саме в дошкільному дитинстві. Знання та вміння, набуті в дитинстві, – це коріння. Чим воно міцніше, тим впевненіше почувається людина в житті.

Дошкільний період найсприятливіший для формування різних якостей особистості, насамперед бережливості та економності, як структурних компонентів процесу соціалізації.

Тому, колектив закладу дошкільної освіти завжди вирішував, вирішує і буде вирішувати питання, виходячи із потреб сьогодення дошкільної освіти, і перш за все – потреб майбутнього громадянина України, сприятиме підвищенню якості вітчизняної дошкільної освіти, інтеграції українського дошкілля у світовий освітній простір.

Саме творчий пошук нового в освітньому процесі, активне впровадження та застосування інноваційних технологій стимулював педагогів закладу дошкільної освіти №57 «Берізка» брати участь у міжнародному проекті «Афлатун» (складовою частиною упровадження якого є проект «Афлатот»

Програма  «Афлатот»  упроваджується у діяльність закладу  з лютого 2016 року. Інноваційний процес здійснювався поетапно. У закладі розроблено заходи щодо упровадження програми, створені умови, поповнено розвивальне предметно-ігрове середовище, організовано роботу творчої групи.

Працюючи над проектом упродовж двох років ми зробили висновок, що формування соціальної та фінансової освіти дітей старшого дошкільного віку є важливим завданням сучасної дошкільної освіти. Його вирішення дозволяє не лише наближати дитину до реального дорослого життя, навчати її орієнтуватися в сьогоденні, пробуджувати економічне мислення, давати знання про нові професії та вміння розповісти про них, а й сформувати ділові якості особистості: уміння правильно орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях, самостійно, творчо діяти та надалі будувати своє життя більш організовано, розумно, цікаво. При цьому збагачується дитячий словник, починають розвиватися почуття власної гідності, вміння чесно змагатися і не боятися програвати, прагнення доводити розпочате до кінця, здоровий інтерес до грошей.

Робота над проектом показала, чим раніше діти дошкільного віку стикаються із соціальною дійсністю, побутом, тим більше виникає у них запитань, тим активніші вони у вирішенні економічних відносин. Повсякденне життя, сім’я, спілкування з однолітками, освітня робота в умовах дошкільного закладу формують той емпіричний досвід, який стане базою для подальшої роботи з економічного виховання, а вихователь закладу дошкільної освіти повинен стати для дитини авторитетною людиною, яка допоможе правильно осмислити нові явища, факти, поняття [2].

Основна ідея представленого нами досвіду полягає в розробці й апробуванні на практиці в умовах закладу дошкільної освіти системи роботи, спрямованої на формування готовності старших дошкільників до самостійного пошуку способів пізнавальної інформації та принципово нових економічних відносин.

Новизна наукової ідеї досвіду полягає в можливостях організації освітнього процесу таким чином, що під час перебування дитини у закладі дошкільної освіти забезпечується максимальна активність дітей, дитяча діяльність наповнюється новим змістом, розширюються знання дошкільників в області економічної культури та особливостях сучасного суспільства.   

У роботі над проектом ми поставили мету: ввести дітей у світ елементарних уявлень про економічні процеси та об’єкти. Дати дітям уявлення про різні потреби людини,про обмеженість можливостей та задоволення потреб, про ресурси, які потрібні людині й для чого вони використовуються, про виробників та продукт праці, про те, як продукт праці перетворюється на товар, про обмін товарами та послугами, про гроші та їх значення, про те, що заробітна плата – це плата за якість і кількість праці, а пенсія – плата за колишню працю, про те, що витрати сім’ї не повинні бути марними і дитина, якщо буде ощадливою, зможе зменшити їх. В основу вивчення економіки з дітьми покладено родинну економіку, адже на нашу думку, тільки на її прикладі можна ознайомити дітей практично з усіма економічними категоріями, до того ж , показати роль дитини в економічних стосунках в сім’ї.

Розуміючи, що забезпечення системної роботи щодо упровадження програми соціальної та фінансової освіти «Афлатот» вимагає модернізації змісту роботи у закладі дошкільної освіти педагоги створили відповідне розвивальне середовище для малюків. Предметно-розвивальне середовище закладу включає в себе: економічну ігротеку, пізнавальну зону, тематичну бібліотеку.

Процес формування соціальної та фінансової освіти реалізувався нами через різноманітні форми його організації. У систему роботи ми залучили такі форми роботи: заняття, екскурсії, ігри (дидактичні, сюжетно-рольові) тощо.

У процесі роботи над проектом педагоги досконало ознайомилися з концепцією програми соціальної і фінансової освіти дітей «Афлатот», її ключовими елементами, методичними рекомендаціями щодо організації роботи з дітьми та батьками. Шляхом пробних практик педагоги оволоділи знаннями й уміннями організації освітньої роботи з дітьми в умовах закладу дошкільної освіти.

Для навчання педагогів була проведена велика робота. Надання методичних рекомендації, проведення семінару-практикуму, майстер-класу, ділових ігор, тренінгу, конкурсу дидактичних посібників, лепбуків із соціально-фінансової освіти дітей дошкільного віку дали змогу педагогам зрозуміти що їх головне завдання не лише дати об’єм економічних знань, але й навчити малюків правильно користуватися цими знаннями, тобто виховувати майбутнього економіста, господаря, хазяїна свого життя.

У результаті були розроблені заходи з реалізації програми «Афлатот». Це дало змогу спланувати роботу над проектом, провести: комплексне дослідження рівня освіченості педагогів, їх творчого потенціалу, здатності у сучасних соціально-економічних умовах вирішувати завдання програми «Афлатот»; комплексну діагностику обізнаності дітей; упровадження експериментальних програм, технологій, методик з проблеми формування соціальної та фінансової освіти дітей.

Розуміючи, що знання та уміння, набуті в дитинстві – це коріння, і чим воно міцніше, тим впевненіше почувається людина в житті, педагоги закладу перебували в постійному пошуку шляхів творчого зростання дітей із урахуванням їх індивідуальних особливостей та можливостей. Ураховуючи результати вивчення системи освітньої роботи з економічного виховання дітей педагоги розробили програму соціальної та фінансової освіти «Абетка Афлатунчика для малюків». Програма розроблена відповідно вимогам БКДО та програми соціальної та фінансової освіти «Афлатот».

Виконуючи завдання програми «Абетка Афлатунчика для малюків» вихователі сприяли формуванню дітей до світу елементарних уявлень про економічні процеси й об’єкти економічної сфери життя через ознайомлення з навколишнім світом речей, людей, природи на регіональному матеріалі; формували у дітей навички самопізнання через спілкування з людьми та практичну взаємодію зі світом; давали уявлення про різні потреби, обмеженість можливостей і задоволення потреб; про ресурси, як і для чого вони використовуються, які ресурси потрібні людині; про вироби, про те, як їх отримують; про обмін товарами й послугами, про гроші та їх значення; виховували інтерес до економічних знань на основі всіх видів дитячої діяльності та розвитку: екологічного виховання, математичного розвитку, художньо – мистецької діяльності, соціально – естетичного виховання; створювали сприятливі умови для ознайомлення батьків з основами економічної освіти та виховання дітей дошкільного віку.

Доцільність використання різноманітних методів, форм роботи дало педагогам можливість проявити творчість, індивідуальність і в той же час, що особливо важливо, зробити процес введення дітей у світ пізнання економіки цікавим, доступним, адже педагоги говорили з дитиною про економіку на мові, їм зрозумілій.

І як результат, засвоюючи кожний розділ (модуль) програми «Афлатот», дошкільники ознайомилися із сімейною економікою, закріпили набуті знання в іграх, отримали уявлення про розмаїття та вичерпність природних ресурсів. Діти навчалися оперувати грошима, знають, що вони потрібні для купівлі та продажу.

Зокрема, під час роботи над проектом педагоги розробили ряд авторських навчально-методичних посібників, серію конспектів занять, розваг, дидактичних ігор адаптованих для дітей старшого дошкільного віку, систематизували картотеку занять та дидактичних ігор соціально-економічного спрямування, мнемотаблиці, кросворди до занять, фольклорних та авторських художніх творів про економіку, словники економічних термінів для дошкільників; розробили перспективне та тематичне планування; створили авторські освітні проекти; виготовити демонстраційний та роздатковий матеріал: зображення Афлатуна, індивідуальні картки для роботи з дітьми, костюми для дорослих та дітей.

Розуміючи, щоб прищепити дітям навички діяльності в реальному житті, педагоги закладу навчали їх мислити й діяти за законами економіки. Вихователі під час роботи над проектом виховували у дітей такі риси, як: хазяйновитість, економність, бережливість. Формуючи ці якості, загострювали увагу, що бережливість – це не тільки вміння зберігати і берегти, а й моральна якість, ознаки загальної культури особистості, адже кожен повинен бути відповідальним за збереження природи, її ресурсів.

Робота щодо упровадження програми «Афлатот» показала, що особливого значення має встановлення зворотного зв’язку з дітьми та їхніми батьками стосовно досвіду виконання засвоєних дій в реальному житті. Саме щоденне обговорення цих питань робить їх предметом стійкого інтересу дітей. Без допомоги родин вихованців, зацікавленого й зваженого ставлення батьків до проблем економічного виховання малюків не обійтись.

У результаті роботи педагоги закладу зуміли налагодити співпрацю із батьками вихованців на принципах взаємоповаги, довіри, відповідальності та рівноправному партнерстві.

Об’єднавши зусилля спільні зусилля проведено такі види спеціально організованої діяльності:

  • Всесвітній День заощаджень;

  • тематичний тиждень до Міжнародного дня Афлатуна «Афлатун збирає друзів»;

  • тематичний тиждень «Дітям про гроші».

Організація таких тематичних тижнів, днів забезпечила упровадження інтегративного підходу в освітньому процесі вихованців для найбільш повного і глибокого розкриття соціальної та фінансової освіти, підвищенню рівня фінансової освіти не тільки дітей, але й їх батьків.

І як результат роботи над проектом було проведено підсумкову діагностику рів­ня сформованості основних економічних знань, уявлень та вмінь у ді­тей старшого дошкільного віку. Результати підсумкової діагностики показали високий та достатній рівень фінансової грамотності вихованців.

Ефективних засобом фіксації педагогом досягнень дітей групи щодо впровадження програми «Афлатот» було створення портфоліо – колекції творчих робіт, що демонстрував прогрес і досягнення вихованців. Портфоліо укладалося вихователями разом з дітьми та їх батьками, зміст портфоліо відображав успіхи досягнення не тільки дітей, а й батьків.

Також батьків залучали виконувати «домашні завдання» (домашні заняття). Такі заняття вихователі проводили з метою допомогти батькам ознайомитися з тим, що вивчають їхні діти і дізнатися більше про заняття за програмою «Афлатот», які їхні діти відвідують.

В результаті проведеної роботи заключне анкетування з батьками показало високий відсоток (90%) позитивного відношення родини до соціальної та фінансової освіти дітей і лише 10% негативне відношення.

Дослідивши результати впровадження програми «Афлатот» у практику роботу закладу дошкільної освіти, ми зробили наступні висновки: дітям уже в дошкільному віці потрібно мати первинні уявлення про свої потреби та потреби своєї родини; розуміти, що потреби можуть бути безмежними, а можливості для їх задоволення — обмеженими; уміти співвідносити свої бажання з можливостями родини їх задовольнити. Дошкільнята здатні робити висновки про значення товарів і послуг у житті людини, про особливості різних професій і їхнє значення в суспільстві, про свої права та обов’язки.

Сподіваємось, що в подальшій роботі досвід вихованців буде поглиблюватися, розширюватись, удосконалюватись, систематизуватись, що піде на користь економічному процвітанню України в майбутньому.

Участь у міжнародному проекті «Афлатун» сприяла підвищенню професійних якостей педагогів закладу дошкільної освіти, знайшла відгук в її учасників, які акцентували увагу на необхідності впровадження подібних проектів і надалі з метою обміну досвідом, отримання нових знань.

У процесі впровадження програми «Афлатот» педагоги напрацювали власний досвід:

  • серія цифрових посібників «Афлатунчик подорожує Україною» розробленими вихователем-методистом Макаріковою С.А. та директором закладу дошкільної освіти Мельник Л.А, нагороджений Дипломом КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської області» (від 22.05.2017);

  • методичний посібник творчої групи педагогів закладу дошкільної освіти «Я, Афлатунчик і таємниці великого життя» нагороджений Дипломом КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської області» (від 01.06.2017).

  • Вихователь закладу Нешко Н.В. брала активну участь у роботі творчої групи вихователів закладів дошкільної освіти м. Сміла, і як результат, її заняття висвітлені на шпальтах журналу «Дошкільний навчальний заклад» № 6–7.

Результативним було проведення в травні 2017 року на базі закладу дошкільної освіти обласного семінару спеціалістів з питань дошкільної освіти завідувачів, методистів, та координаторів проекту на тему: «Актуальність проблеми фінансово-економічного виховання в сучасному світі», де педагоги ділилися досвідом роботи з дошкільнятами та батьками, презентували свої творчі доробки.

Система нашої роботи з соціально-фінансової освіти дошкільників сприяла формуванню в кожної дитини економічного мислення, уміння орієнтуватись у нестандартних ситуаціях, проявляти ініціативу та самостійність, бути в майбутньому активними та свідомими учасниками соціально-економічних відносин.

















































матеріали БЕСІДИ З ДІТЬМИ


Я можу нюхати і куштувати

(Інформація дорослого із завданнями під час розповіді)
І навіщо вони нам потрібні — ці носи? Одні тільки неприємності з ними.

То розіб'єш його, падаючи з гірки. То з нього тече. Навіть хустинку для нього спеціальну придумали — носову. А дихати ми й ротом можемо.

Хіба не так? Так, але й не так.

Ніс важливий для нас не менше за інші органи. І дихати бажано саме носом, а не ротом. Чому?

Повітря, потрапляючи в ніс, проходить через два коридори, стінки яких вкриті волосинками. Ви самі можете їх побачити, якщо глянете в дзеркальце. Волосинки виконують роль охоронців. Вони не пропускають у ніс порошинки. Далі повітря проходить через лабіринт. (Можна показати малюнок — ніс у розрізі.) Стінки лабіринту вкриті липкою рідиною — слизом.

До цієї рідини прилипають мікроби, які намагаються пробратися до нашого організму.

Крім того, проходячи лабіринтами, повітря зігрівається. Тож у легені воно потрапляє вже теплим та очищеним від мікробів.

А ще ніс швидко реагує на запахи й першим повідомляє мозок про непридатне для дихання повітря (газ, хімічні запахи).

І чи змогли б ми насолоджуватися чудовим запахом квітів, коли б не наш чудовий ніс?

Педагог пропонує дітям намалювати свій ніс на схемі «обличчя», попередньо намальоване ним.


Потреба людини в їжі. Як берегти продукти?

Вихователь пропонує дітям висловити свої думки, відповідаючи на запитання.

  • Чи зможе людина виконувати будь-яку роботу, взагалі жити,

якщо вона не їстиме?

  • Чому, на вашу думку, їжа вважається однією з найважливіших потреб людини? Що потрібно для її задоволення?

  • Які продукти харчування ви знаєте? (Діти називають молоко, хліб, картоплю, овочі, фрукти, ягоди.)

  • Що з них можна приготувати? (Салати, супи, каші, варення,соки тощо.)

  • Де можна взяти ці продукти? (Виростити на ділянці або купити в магазині.)

Чому ми платимо в магазині гроші за продукти? (Тому що цетовар.)

Коли ми хочемо придбати молоко, то йдемо до крамниці. Там багато різних молочних продуктів. Купуючи ці продукти, люди планують, що готуватимуть із них: млинці, кашу, какао чи щось інше; обмірковують, скільки це коштуватиме, а також, дивлячись на термін вживання, продумують, скільки продукту треба купити, щоб не було залишків. Це стосується не тільки молока, а й усіх продуктів харчування У придбанні й використанні продуктів існують правила, яких повинні дотримуватись і дорослі, і діти.

Правила:

  • купувати продуктів потрібно стільки, скільки потрібно для родини;

  • готувати стільки, скільки зможе з’їсти родина;

  • не викидати продукти, які залишились, а знаходити можливість їх використати;

  • правильно зберігати продукти.


Хліб — усьому голова. Бережімо його!

Хліб завжди вважався головною стравою людей. Без нього не сідали та й нині не сідають за стіл. В усі часи люди бачили у хлібі

дар Божий і дуже цінували цей продукт, берегли його. На знак поваги до хліба почесних гостей завжди зустрічали з хлібом і сіллю.

Люди вважали: якщо в домі є хліб, то голоду не буде. Хліб і сьогодні посідає почесне місце в нашому домі.

Запитання до дітей

  • Чому кажуть, що без хліба немає обіду?

  • Які страви ви споживаєте разом із хлібом?

  • Чи замислювалися ви, звідки береться хліб?

ЧИ ВСЕ ВИМІРЮЮТЬ ГРОШИМА?

  • Навіщо люди ходіть у магазин?

  • Які ви знаєте магазини?

Сьогодні ми з вами вирушимо у «Чарівний магазин», у ньому незвичайні товари, і вони не продаються, а обмінюються на добрі демки і справи. У народі кажуть: «Не можна все продати і не все можна купити»

Можна купити черевики, а дружбу – ні. Іграшки можна купити за гроші, а можна зробити власноруч. Дотримуйтесь правил ввічливості «покупця» і виконуйте завдання «продавця».

Дорослий – «продавець» розпочинає торгівлю

  1. Щоб отримати сердечко від Афлатунчика «Що таке доброта», необхідно скласти правила доброти (нікого не ображати, ділитися, бути уважним)

  2. Щоб отримати сердечко від Афлатунчика «Моя найголовніша людина», потрібно розповісти, як покупець» сьогодні ввечері потышить свою маму (тата, бабусю, діда)

  3. Щоб отримати сердечеро від Афлатунчика «Мої три бажання», необхідно розповісти про свої добрі, заповітні мрії, які б могли сподобатися Афлатунчику….




Потреба у взутті.

У стародавні часи люди шукали засоби, які б захистили ноги від поранень камінням, від опіків розпеченим на сонці піском, від пронизливого холоду, снігу й льоду. Для цього люди створили взуття.

Спочатку його виготовляли зі шкіри різних тварин. Минав час. Потреби людей у взутті зростали. Люди почали міркувати про те, де взяти інші ресурси для виготовлення взуття, щоб не нашкодити природі. Тому вони знайшли матеріали, які можуть замінити шкіру,— це різні шкірозамінники.

У давнину взуття шили вдома. Зазвичай це були чоботи або черевики, які носили чоловіки й жінки, дорослі й діти. Згодом за виробництво взуття взялися фахівці. Виникла окрема професія —швець, чоботар. А в наш час взуття виготовляють на взуттєвій фабриці.

Як же створюється взуття?

Спочатку художник-модельєр розробляє модель взуття, добирає матеріал для нього. (Педагог пропонує роздивитися різні зразки взуття.) Потім закрійники на підготованій шкірі дуже ощадливо розміщують деталі викрійки. Їх вирізають точно за контуром на спеціальних машинах — пресах великими ножами — різаками. А майстри з пошиву взуття зшивають їх в одне ціле. Складальники з’єднують за допомогою клею або зшивають верх і підошву взуття. У цеху фарбування взуття фарбують. І вже пакувальники розкладають його за розмірами в коробки. Робітники завантажують їх у машини, і взуття відправляють до магазинів як нашого міста, так і інших міст та сіл.

Запитання до дітей

  • Чи купували ви взуття в магазині? Яке саме?

  • Які види взуття ви знаєте?

  • Яке взуття потрібне спортсменам, балеринам, бабусі вдома, татові на роботі?


Потреба в іграшках. Бережімо їх!

Щоб зробити іграшку, на фабриці працює багато людей. Насамперед потрібні різні матеріали: пластмаса, тканина, гума, соломка, глина тощо. Художник-дизайнер придумує, який вигляд матиме майбутня іграшка. Майстри виготовляють з різних матеріалів окремі деталі: голову, тулуб, руки, ноги. Потім збирають усі ці деталі докупи, й виходить готова лялька. Але це ще не все. Ляльку ще треба вдягнути і вже тоді запакувати. Ляльок, як і інші іграшки, відправляють до магазинів, де й можна їх придбати.

Вихователь пояснює дітям, що виготовлення кожної іграшки потребує від дорослих копіткої праці, багато знань та вмінь. Тому їх треба берегти, вчасно лагодити.

Діти пригадують правила поводження з іграшками:

  • не кидати;

  • не ламати;

  • ділитися з іншими;

  • завжди ставити на місце після гри;

  • дбати про них (тримати в чистоті, вчасно лагодити).

ПОТРЕБА В ЖИТЛІ

У давнину люди не вміли будувати, тому жили в печерах, де можна було заховатися від хижаків, дощу, вітру, спеки та холоду. Потім почали будувати собі житла з каменів, дерева, хмизу та звірячих шкур. Такі оселі називали хижами.

У наш час житла в людей дуже різні. У містах люди живуть у багатоповерхових будинках. У невеликих містах і селах будинки невисокі, переважно на один чи два поверхи. Найчастіше їх споруджують із цегли.

Люди будують собі житло й на воді — плавучі будинки або будинки на палях — довгих товстих палицях, колодах. Буває навіть житло на колесах — такий будинок називається «трейлер».


Природні ресурси. Блага

Ресурси — це те, що потрібно для задоволення потреб людини. Існують природні ресурси — те, що нам дає природа (дерева, квіти, гриби, ягоди, овочі тощо). Для того щоб із них щось зробити, нам потpiбнi piзнi інструменти (наприклад, пилки, молотки, гвіздки, рубанки) це капітальні ресурси. А ще потрібна «майстрова рука уміла», тобто праця, трудовіресурси.

Природні ресурси — це речі, які існують у світі, з яких можна виробити товари. Ці ресурси є дарами природи, вони з’явилися без втручання

людини. Дар — це благо, отримане без грошей.

Вихователь пропонує дітям назвати ресурси, подаровані природою.

  • Тварини (кури, качки, гуси, лебеді, свині, корови, олені…);

  • рослини (дерева, квіти, овочі…);

  • мінеральні ресурси (каміння, глина, пісок, сіль…);

  • паливо (вугілля, нафта, торф…);

  • інші ресурси (вода, повітря, сонце…).


Різновиди природних ресурсів

Вихователь розглядає з дітьми поняття “ресурси” й “природні ресурси”. Діти, пригадаєте, що таке природа? Усі квіти, усі дерева, чагарники, усі метелики, пташки, звірі, риби й комахи — це все природа. Люди використовують усе, що дає їм природа для виготовлення різних товарів. Шафа зроблена з … дерев. Светр зв’язаний з вовни … вівці. Із зібраних ягід ми готуємо … смачні джеми й варення. Усе те, що дає нам природа називається … природні ресурси. Ресурси — це те, що використовується для якої-небудь справи. Наприклад, щоб зшити штани, які нам потрібні ресурси? Голки, нитки, тканина, ножиці — усе це потрібні нам ресурси. А ось природні ресурси, це такі, які нам з вами дає природа. А подумайте, чи користуємося ми з вами тим, що відноситься до природи? (Повітря, вода, земля, рослини.)

Різновиди природних ресурсів. Діти, подумайте, і скажіть, що нам дає природа. Які природні ресурси ми використовуємо? Усі рослини, якими користуємося, називаються рослинними ресурсами. Це огірки й помідори, яблука й сливи, дерева, з яких роблять меблі й папір. А ось тварини дають нам свою вовну, молоко, кури несуть яйця й дають пух – і все це тваринні ресурси, тому що їх ми отримуємо від тварин. А ще є земельні ресурси – це поля, луки, ліси, якими користується людина. А, як ви думаєте, що відноситься до водних ресурсів? (Річки, озера, струмки, моря, океани.)


Потреби звірів і птахів.

Кілька тисяч років тому люди приручили дикого предка нашого собаки. Напевно, це був вовк, а в інших місцях — його менший родич — шакал. Собака — одна з найперших домашніх тварин.

Люди навчили собак виконувати різноманітні завдання. Ці тварини вдень і вночі охороняють оселі, підприємства, склади. Вони допомагають пастухам пасти худобу: повертають до стада тварин, що заблукали, охороняють їх від хижаків.

Спеціально навчені собаки можуть за запахом і слідом знаходити різні речі. Вони несуть розшукову службу. Ці тварини також допомагають прикордонникам в охороні кордонів нашої Батьківщини. Вони можуть працювати і як рятувальники — розшукувати людей, що потребують допомоги, наприклад, під час сходження снігів у горах. Собаки допомагають людям, що втратили зір, пересуватися по вулиці.

Собака — помічник і друг людини, уявити без нього наше життя дуже складно.

(За І. Заянчківським)

Зберігаємо навколишнє середовище

Упродовж життя людина створює багато відходів, які ми називаємо сміттям. Деякі люди викидають непотрібні речі прямо там, де їх використали. У результаті вулиці, ліси, парки, галявини та інші місця, де бувають люди, засмічуються. Через це вони стають негарними, гуляти там уже неприємно. Щороку дедалі більше територій перетворюються на смітники. Під купами сміття помирає земля, на якій могли би зеленіти дерева й трави, або можна б було збудувати житло чи алеї для прогулянок.

Усе це змушує нас замислитися про те, як зберігати довкілля в чистоті і як ставитися до тих, хто безкарно засмічує наші вулиці й парки. Отже, поміркуймо, звідки береться сміття. Ми купуємо багато фасованих продуктів, і через це в нас накопичуються різноманітні використані упаковки: консервні бляшанки, пакети, пляшки, обгортковий папір тощо. Додамо сюди відходи від приготування їжі. Ще й речі — одяг, іграшки, папери, які віджили свій вік. Уявіть собі, скільки відходів накопичується у великому місті, де живе багато людей. Підраховано: на кожного городянина припадає близько 100 відер різного сміття на рік.

Що ж робити з цим сміттям?

По-перше, його треба переробляти. (Вихователь демонструє зображення контейнерів для різних видів сміття.) А для цього побутове сміття потрібно сортувати, адже різні види сміття переробляють по-різному. Папір, пластмасу, металеві предмети слід складатив різні контейнери для сміття. На фабриці з цих відходів виробляють нові речі. Наприклад, із використаного паперу (газет, журналівтощо) знову отримують зошити, серветки, газети. Скло також переробляють і виготовляють із нього нові пляшки й інший склянийпосуд.

Дають раду і пластмасовим відходам — їх розплавлюютьі роблять із них нові речі: стільці, столи, пакети для сміття тощо.

По-друге, не можна викидати сміття будь-куди — для цього є

спеціально відведені місця.

Діти розглядають фотографії й розповідають, куди треба викидати різні відходи, як у них вдома розв’язується проблема збирання та прибирання сміття.


Потреби і можливості моєї сім’ї

  • Кожен із членів сім’ї має потреби. Однакові вони чи ні?(Відповіді дітей.)

  • Які ж потреби має мама? тато? бабуся? дідусь? братик чисестричка? (Діти називають: окуляри, пральна машина,автомобіль, велосипед тощо. Вихователь підводить дітей довисновку, що потреби в усіх членів сім’ї різні.)

  • Що потрібно всім членам сім’ї? (Будинок чи квартира, пли-та, їжа, ліжко тощо.)

  • Як можна задовольнити всі ці потреби одразу? (Купити

потрібні речі.)

Чи вистачить грошей на все? (Ні.)

Вихователь робить висновок, що потрібно спочатку задовольнити першочергові потреби сім’ї: в їжі, житлі, одязі тощо, а вже потім вибирати солодощі, іграшки, прикраси.


ПРАЦЯ

Вихователь пояснює, що для виготовлення товарів, або виробництва, необхідна праця людини. У нашому випадку для того, щоб наловити риби, потрібна праця рибалки.

Праця — це діяльність людини, спрямована на виробництво товарів або послуг.

Діти розглядають план міста. На ньому позначений заклад дошкільної освіти — місце, з якого починається подорож. На плані зображені райони міста, є позначки (умовні, малюнки або фотографії із зображенням заводу, фабрики та їхньої продукції). Вихователь знайомить дітей з тим чи іншим підприємством.

У кожної дитини в руках картинки (фото) із зображенням різної продукції: машини, меблі, кондитерські вироби, посуд тощо.

Дитина повинна розказати, хто і на якому підприємстві виготовляє той чи інший товар. Картинка прикріплюється до плану на тому місці, де розташоване підприємство.

Вихователь разом з дітьми робить висновок: продукція заводів і фабрик потрібна людям, вона задовольняє їхні потреби.

Людина серед людей

  • Що потрібно для того, щоб досягти успіху в житті?

  • Чому одну людину люблять, поважають, а іншу ні? За що можна

поважати людину, а за що ні?

  • Що таке байдужість?

  • Без чого людина не може жити?

  • Для чого людина приходить у світ?

Відповіді дітей.

Вихователь: Так, людина приходить у світ для добра. Вона людина серед людей і живе в людському суспільстві, а тому повинна нести у цей світ світло і чистоту своєї душі, бути відкритою у помислах, чесною у діях, милосердною і чуйною, свідомо виконувати правила поведінки, ввічливою, мудрою, доброю і уважною і не тільки до людей, а й до усього навколишнього світу, в якому нам випало щастя жити. Кожна людина приходить у світ і вже від першої хвилини свого буття знаходиться між людьми, тобто в людському суспільстві, де є багато правил, законів, заборон. А скажіть, будь ласка, для чого нам, людям, всі ці правила, закони, а тим більше заборони, хіба не краще було б без них? (Відповіді дітей).

Всі ці закони і правила люди склали для того, щоб полегшити своє життя. Щоб у людському суспільстві панував мир, злагода, добро і щастя.

Хіба, живучи серед людей, можна робити що заманеться? «У товаристві лад — усяк тому рад». Каже народна мудрість. Якби кожен з нас робив те, що раптом надумав, то у світі панував би хаос, безлад. А люди були б щасливими? Живучи серед людей, треба поважати їх і ті порядки, які вони встановили. Бо хіба людина може одна вижити? (Відповіді дітей).

То якими нам усім треба бути, живучи в людському суспільстві, як ви гадаєте? (Відповіді дітей).


бесіда за твором М.Стеценка

«Гіркий апельсин»

      Оленка сиділа на перелазі і весело махала ногами. В руках вона

тримала щось схоже на маленьку переспілу диньку. Дівчинка відколупувала оранжеві шкірочки і кидала їх у калюжу.

— Що це в тебе? — підбіг Сергійко.

— Хіба ти не бачиш? — буркнула Оленка.

— Мандаринка! Така, як мені татко з міста привозив. Пам'ятаєш? Я й тобі давав...

— От і не вгадав!

— А що ж?

— А-пель-син-ка! — сказала дівчинка, і рожева скибочка сховалась у неї в роті.

— Дай і мені покуштувати,— попросив хлопчик.

— Вона недобра. Гірка й кисла.

— Та нічого, дай хоч одну скибочку.

— Кажу тобі, що вона погана,— відказала Оленка і скочила з   паркану.

У цю мить апельсин вислизнув з Оленчиних рук і покотився прямо   в   калюжу.  Дівчинка   ойкнула   й   заплакала.

— Чого ж ти плачеш,— здивувався Сергійко.— Вона ж погана!

Запитання:

  • Що робила дівчинка ?

  • Що попросив у неї хлопчик ?

  • Чому вона сказала неправду хлопчикові ?

  • Що сталося з очищеним апельсином ?

  • Чому заплакала дівчинка ?

  • Чи поспівчував їй Сергійко?

  • Діти, то чи гарно їсти в присутності іншої людини і не поділитися з нею?

  • Чи знаєте ви, що потрібно робити, щоб удвічі все здавалось би смачнішим ?

  • А в народі про такий вчинок кажуть :

« І сам не гам, і другому не дам »;

«Жадібний платить двічі ».

Запам’ятайте, діти, ділитися потрібно з друзями залюбки


Звідки у дорослих з’являються гроші?

Вихователь ознайомлює дітей з прислів’ям: «Хочеш гроші мати, треба добре працювати», запитує, що воно означає, за потреби пояснює

Запитання для дітей:

  • Хто працює у твоїй сім’ї? (Вихователь акцентує увагу на тому, що дорослі отримують гроші за свою працю).

  • Чи хтось із членів родини отримує пенсію, стипендію.

Вихователь. Гроші, які отримують члени родини, складають сімейний дохід. Щоб збільшити його, треба добре працювати. Крім того, треба ощадливо витрачати гроші. Сімейні витрати – це витрати на їжу, житло, взуття, одяг, комунальні послуги, навчання, користування транспортом тощо. Це – першочергові потреби. Чи можна зменшити першочергові потреби? Їх можна зменшити, якщо відмовитись від витрат на зайві продукти, солодощі, іграшки тощо; бережно ставлячись до своїх речей, книжок, іграшок тощо; завдяки економії води, світла, електроенергії, тепла, газу.

Крім того існують і другорядні потреби(розваги, подорожі, солодощі), які ми задовольняємо після задоволення першочергових. Тож зменшивши їх, можна скоротити сімейні витрати.


Що таке товар?

Вихователь пропонує дітям уважно оглянути кімнату, де вони перебувають, звертає увагу на різні предмети (ліжко, олівець, зошит, особисті речі — одяг, рушник, взуття тощо) і просить розказати про їхнє призначення. Педагог пояснює: кожна з цих речей виготовлена людьми, які працюють на заводах, фабриках, у сільському господарстві. Готові речі постачають у магазини та на ринок. Усе, що там продається, має загальну назву «товар». Товаром назива-

ють усе, що призначено на продаж. Люди купують товари для задоволення своїх потреб.

Те, людина виробила для власного споживання, а не для продажу, товаром не є. Наприклад: варення, що заготували влітку для себе, пиріжки, що напекли для сім’ї, або шкарпетки, які мама сплела для своїх рідних.

Запитання до дітей

  • Чи ходиш ти разом з татом і мамою до крамниці?

  • Які товари ви з батьками купували в крамниці?

  • Для чого вони потрібні?

  • Що купували батьки особисто для тебе? Чи сподобався тобі цей товар?

  • Як ти гадаєш, люди яких професій брали участь у його виробництві?

  • Для чого нам потрібні послуги?

Вихователь повідомляє дітям, що в нашому місті є дошкільні заклади, лікарні, школи, бібліотеки, пошта, вокзал, кафе. Там працюють дорослі люди, які не виробляють товарів, а надають послуги.

Послуги — це робота, яка виконується для того, щоб допомогти людям у задоволенні їхніх потреб: лікування, навчання, подорожі, відпочинок, ремонт і будівництво, стрижка, зачіска тощо.

житлово-комунальні послуги?

Серед багатьох послуг є такі, без яких сучасна людина просто не може обійтися. Скажіть, діти, що потрібно сучасній людині для комфортного життя у своїй оселі? (Вода, світло, газ, тепло тощо.)

Послуги, які забезпечують надання нам води, світла, газу, тепла, називаються житлово-комунальними. Завдяки їм родини отримують у своїх оселях газ, воду, електрику, підтримується чистота і порядок у будинках, під’їздах, подвір’ях, на дорогах, тротуарах, пішохідних доріжках. Але затишок і порядок у будинку залежать також від його мешканців — тобто від нас із вами.

Вихователь нагадує дітям, що існують товари і послуги, і вони різняться між собою.

Товар — це певні речі, які виготовлені людьми для продажу. Їх можна взяти в руки, роздивитися, поміряти, якщо це промислові товари; зважити і навіть покуштувати, якщо це продовольчі товари (дітям пропонується навести приклади різних товарів).

Послуги — це робота, яка виконується для того, щоб допомогти людям у задоволенні їхніх потреб: лікування, навчання, подорожі, відпочинок, ремонт і будівництво, перукарні, комунальні та інші послуги.

Разом з вихователем діти пригадують послуги, які отримують вони особисто та їхні сім’ї.

Банківські послуги

Вихователь: Що являє собою банк знає Афлатунчик. Слухаємо уважно.

Уявимо, що людина коштовності або важливі папери. Зберігати їх удома небезпечно – можуть викрасти. А банк має сховища – підземні споруди, захищені бетонними стінами та металевими дверима, які добре охороняються. Звідти що-небудь викрасти дуже важко. Покладеш свої коштовності, документи до такого сховища– і можеш спати спокійно.

Але головна справа будь-якого банку – це торгівля грошима. Будь-який банк намагається роздати якомога більше грошей під відсотки.

Раніше банки примушували працювати тільки свої гроші. Геніальний авантюрист Ло навчив банкірів ризикувати, і зараз навіть найпорядніший банк позичає під відсотки набагато більше, ніж має сам. Цікаво, де ж він дістає решту грошей?

Позичає! У фірм, установ, та й просто у пересічних громадян – подібних до нас із вами.

Ви, певно, теж хоч раз у житті збирали гроші на яку-небудь дорогу річ. Складаєш потрошку, копієчка до копієчки, поки не набереться потрібна сума. Весь цей час гроші собі лежать тишком-нишком, чекають своєї нагоди.

А банк дуже слушно пропонує віддати на якийсь термін ці гроші йому, а він за це заплатить Вам відсотки. Тоді омріяна річ коштуватиме Вам трошки дешевше.

Хлопчик заощаджує, приміром, на тенісну ракетку, дівчинка – на пишну ляльку, поміркований хазяїн – на невеличкий будиночок за містом, авіаційна фірма – на новий літак. І всі вони намагаються не тримати гроші вдома, а покласти в банки під відсотки. Це називається зробити вклад в банк.

Вклад – гроші, позичені банку фірмами або звичайними людьми.

А банк позичає гроші як свої, так і отримані в якості вкладів, під великі проценти. Це називається позикою.

РЕКЛАМА

Слово реклама походить із давньої мови — латинської і означає «кричати». Реклама з’явилася дуже давно — у стародавній державі Рим. Напевно, першу рекламу придумали торговці на ринку, які голосно закликали покупців, привертаючи увагу до свого товару.

Наприклад: «Риба, свіжа риба!»

У різних країнах під час розкопок учені знаходять камені або дошки, на яких зображена стародавня реклама різних товарів.

У ті часи, коли більшість людей не вміли ні читати, ні писати, доводилося вигадувати таку рекламу, яка була зрозуміла всім. Наприклад, чоботар малював при вході у своє приміщення чоботи, перукар — ножиці, пекар — хліб. Пізніше рекламу почали розміщувати в газетах, з’явилася реклама кави, шоколаду, чаю, цукерок.

Сьогодні рекламу можна побачити на телебаченні, в інтернеті, почути по радіо. Існує й друкована реклама в різних газетах. Її розміщують на вивісках магазинів, а також на великих щитах, які можна побачити на вулиці.

Запитання до дітей

Яка реклама найбільше привертає вашу увагу?

Якою рекламою ви скористаєтесь?

Яка реклама вам найбільше сподобалась? Чому?

Реклама яких товарів чи послуг зацікавила вас особисто? Чому?

Розкажіть, де ще люди стикаються з рекламою? (Телебачення, радіо, плакати…)

ХТО ТАКИЙ БІЗНЕСМЕН

Вихователь з’ясовує, як діти розуміють слово бізнес; пояснює, що бізнес — це власна справа, якою займається одна людина чи група людей. Це слово походить від англійського businnes і означає справу, діяльність.

В українській мові бізнес іще називають підприємництвом, а бізнесмен — це підприємець.

Підприємець організує справу на свій ризик, вкладає особисті кошти. Звичайно, він хоче заробити більше грошей, ніж вклав у свою справу, тобто отримати прибуток. Для цього треба добре продумати, яку справу розпочати, підрахувати, скільки потрібно грошей і де їх узяти (наприклад: накопичити, взяти кредит у банку та ін.). Крім того треба врахувати, хто йому допомагатиме, тобто знайти партнерів, організувати чітку роботу свого підприємства та збут готової продукції (продукція повинна бути потрібною для споживачів).

Підприємець повинен бути чесною і працьовитою людиною.

Запитання до дітей:

  • Як називають людину, яка має власну справу?

  • Чи є у вас знайомі, які займаються бізнесом? Якщо так, то

  • розкажіть про них.

бесіда за твором М.канончука

«Гірке морозиво»

  • Петрику, ти це куди біжиш?

  • По морозиво, — підкидаючи на долоні монетку, похвалився хлопчик.

  • Я теж з’їла б... — зітхнула Оленка. — Та ... грошей зараз немає...

  • Ходімо, дам половинку, — запропонував Петрик. — Тільки потім віддаси цілу. Згода?

  • Оленка здивовано подивилася на Петрика. Ну й жаднюга! Але промовчала. Дуже вже хотілося їй морозива. А онде й лоток, біля якого товпилися люди.

  • Постривай, Петрику! — дівчинка смикнула Петька за рукав і показала на дідуся, який штурхав костуром по землі, наче щось шукав.

  • Дідуню, ви щось загубили? — спитала Оленка.

  • Ой дітоньки, старість не радість. Поспішав ось по ліки, та спіткнувся і розгубив гроші. А окуляри дома забув, у піджаку. Тепер дивлюся-придивляюся, а воно в очах все мерехтить і розпливається.

  • Та ми вам враз допоможемо, — защебетала дівчинка і кинулася разом з Петриком збирати монети.

  • Ну, от і все. Тримайте, — передаючи гроші старому, мовив хлопчик.

  • От спасибі, от спасибі, мої голуб’ята! Виручили діда. — Дідусь задоволено посміхнувся у довгі вуса і почимчикував у бік аптеки, а діти— мерщій за морозивом.

  • Дві порції дайте, — задихавшись від бігу, попросив Петрик.

  • Як дві?—спантеличилася Оленка. — У тебе ж грошей було тільки на одну.

  • Т-с-с-с! — Петрик приклав пальця до уст і озирнувся, перевіряючи, чи ніхто не почув. — Я, коли збирали монети, на одну наступив. Все одно дід недобачає. А нам зате обом по морозиву буде.

  • Постривай. Я щось не розумію...

  • Ой! Ну яка ти чудна! Ти ж хотіла морозива? Хотіла. Тепер бери і їж. І віддавати не будеш.

  • А якщо дідусеві на ліки не вистачить. Ти подумав?

  • Хе! Велике діло — двадцять копійок. А якби не ми, він би ще й досі їх шукав.

  • Який сором, — обличчя дівчинки зашарілося, як ягоди горобини восени. Вона стояла розгублена, ладна втекти світ за очі або провалитися крізь землю. — Я не хочу такого морозива, — промовила рішуче. — Це... це гірке морозиво! — майже закричала. А далі благально: — Тітонько, нам тільки одну дайте. Одну.

  • Морочите голову: одну — дві, дайте — віддайте, — пробурчала продавщиця, кидаючи на лоток двадцять копійок.

  • Оленка тільки цього й чекала. Схопила гроші і бігом до аптеки.

  • От чудна, — розгортаючи пачку, знизав плечима Петрик. — А говорила, морозива хоче

Запитання до дітей.

  • Де зустрілися Петрик і Оленка? Куди біг хлопчик?

  • Що він запропонував Оленці?

  • Хто помітив дідуся?

  • Яка неприємність в нього трапилася?

  • Що зробила Оленка?

  • Як учинив хлопчик?

  • Як поставилася дівчинка до пропозиції Петрика?

  • Які почуття вона пережила?

  • Чи зрозумів Петрик ставлення Оленки до свого вчинку?

  • Як ви оцінюєте вчинок Петрика? А Олен


Дитина не повинна бути жертвою

насильства та війнИ

І.Жиленко

Біля лісу за лозою

Лис побився із козою.

Лис козу — хвостом, зубами,

А коза його — рогами.

На вояках шерсть — аж дибом,

Між кущів літає пух.

А за що? За кусень хліба,

Що згубив його пастух.

Дітки, перейнявши досвід,

Раптом — в бійку і собі.

Та побачили дорослі

Й зупинили бій.

Лисеня схопивши, лис

Відтягнув його у ліс.

А коза — за козеня

І додому поганя:

«Йди до школи! Йди учитись!

Не гайнуй на марне час!

Як дорослим треба битись,

То поб'ються і без вас».

А сіамський кіт культурний

Мудро нявкнув: «Взагалі,

Люблять бійки тільки дурні —

Чи дорослі, чи малі».

От якби по всіх світах

Президенти й генерали

Та послухались кота —

Гарне би життя настало:

І війни як не бувало



Всі діти мають право на любов та піклування з боку батьків та держави

В. Новомирова

Є в нас мати-Україна,

Що опікується нами,

Щоб і ситі, й чепурні.

В небо лагідне над нами

Лине сміх наш і пісні

. Чи було б ще десь так само,

Як у рідній стороні?!».

Але де б ми по світу

Не жили, в любій країні —

Пильнувати рідні діти

Буде мати-Україна.

Буде стежити здаля,

Чи не кривдить хто маля.


Найкраща іграшка

А. Костецький

— Не вгадать тобі нізащо,

Котра з іграшок — найкраща!

— Знаю! Трактор заводний!

— Зовсім ні.

— Електрична залізниця!

— Помилився.

— Ну, тоді це — пароплав!

— Не відгадав.

— Зрозуміло: це — літак!

— Знов не так.

— Добре, відповідь я дам:

Та, яку зробив ти САМ!

Л. Глібов

Бачить — не бачить,

Чути — не чує,

Мовчки говорить,

Дуже мудрує…

Люба розмова,—

Будемо, діти,

З нею довіку

Жити-дружити.

Хто ж то такая

В світі щаслива,

Мудра, правдива

І жартівлива?

Як не вгадали,

Стану в пригоді:

Річ коротенька —

Книжка, та й годі.

Запитання до дітей

  • Для чого потрібні книжки?

  • Які книжки ви знаєт е?

  • Які книжки є у вас удома ?

  • Назвіть сво ї улюбл ені книжки.

Про книжку

М. Пригара

Книжка скаржилась Мар’яні:

— Я у тебе не в пошані.

Звідкіля це на мені

Плями сині та масні?

Подивися, от сторінка:

Намальована хатинка,

Під хатинкою — маля

І написано: «Це я».

А за дві сторінки далі —

Різні звірі небувалі:

Сині, жовті та рябі,

Що й не снилися тобі.

Люди скажуть: — Ой, чия ти?!

Як тебе тепер читати?

Скільки ми читали книг,

А не бачили таких!

Запитання до дітей

  • На що скаржилася книжка дівчинці Мар’яні?

  • Чи зручно читати таку пошкоджену книгу?

  • А ви співчуваєте цій книжці? Чому?

  • А вам, діти, доводилося бачити пошкоджені книжки?

  • Що треба робити, щоб книжки не скаржилися й жили довго? (Шанувати їх.)

  • Як ви розумієте слова «берегти книжку»?

Книжчина лікарня

І.Кульська

Тут відкрита вчора

«Книжчина лікарня».

В кого книжка хвора

Вдома скніє марно?

Може Горбоконик

Зістрибнув зі столу

І обгортку скинув,

Мов їздця, додолу?

Може, кицька Мурка

(не її хазяйка!)

Здерла палітурку

З хлопчика Незнайка?

Мо’, листочки гарні

Губить Буратіно?

Всіх їх до лікарні

Просимо гостинно.

Тут сам головлікар

(палітурник Ваня)

Дасть їм клею-ліків

І зашиє рану.

Може, ви невмілі,

Може, незугарні, —

Будете при ділі

В «Книжчиній лікарні»!

Навчитеся гарно

Книги лікувати,

Для того й лікарня

В окремій кімнаті.

Заповітні двері

Всім уже відомі!

Дружать книголюби

У новому домі.

В «Книжчиній лікарні»,

У новім будинку,

Я щодня працюю

Хоч одну годинку.


Простіть мене, конвалії

О. Пархоменко

Простіть мене, конвалії

Весна лужок між липами

Перлинами усипала,

Прибрала темнолистими

Конваліями чистими.

На липі зяблик ценькає.

Тримаю квіти жменькою,

Навіщо рвав — не відаю,

Побавлюсь — і розкидаю.

Лишив жмуток під липою.

А сам я ледь не схлипую.

Покинуті, пов’ялі,

Простіть мене, конвалії.


Зламана гілка

А. Бортняк

Зламав Івасик гілку ясеневу

І кинув геть, коли награвся нею.

Веселий він побіг собі додому.

Вона лежить на глинищі рудому.

В самотині зітхає гілка тяжко:

Вже на ній не сяде більше пташка.

Вже вітерець її не захитає,

«Хитати ще?» — її не запитає.

В її прожилках не бродити соку,

Не гріти мрію, ніжну і високу!

Івась у ліжку спить спокійно, тихо.

Невже не знає він, що скоїв лихо?


Гостинна хата

Марійка Підгірянка

Тесляре, тесляре, збудуй мені хижку

В зеленім садочку, в квітучім затишку.

Змуруй мені, муляре, піч та й рівненько,

Щоб в xaтi зимою було всім тепленько.

Ти справ мeнi, столяре, двepi й віконця,

Поpiг — від дороги, а вікна — до сонця.

А ти мeнi, скляре, встав скло ясне в рамку,

Аби мені сонце світило від ранку.

Ковалю, ковалю, зготов мeнi ключик,

Залізнi завіси й замочок блискучий.

Я буду раденько замок відмикати,

Щоб ви не минали гостинної хати.

Запитання до дітей

- Хто будує хату? Перелічи.

Їжачків дубок

Т. Мезенцева

Жолудець в травицю впав.

Їжачок його підняв —

До хатинки через ліс

В торбі знахідку поніс.

Взяв лопату і граблі —

Ямку ладить у землі.

В неї жолудя поклав

І земельку розрівняв.

А щоб швидко він проріс,

Їжачок води приніс

Для добра, малий, рости —

Будем друзі — я і ти!

Запитання до дітей

  • Які ресурси потрібні були їжачку, щоб посадити жолудець?

  • Як ти гадаєш, що виросте з цього жолудя?



Кип’ятильник

М. Яцків

Кип’ятильник увімкни —

Скип’ятить тобі води:

Чи на каву, чи на чай.

Ти одне лиш пам’ятай:

Без дорослих не вмикай!

Бо він може спалахнути —

І пожежі не минути!

Кожен прилад електричний

Для дитини небезпечний.

Щоб біди вам не зазнати,

Без дорослих —

Не вмикати!

Запитання до дітей

  • Як треба поводитися з електроприладами, щоб не сталося біди?


Ліпимо вареники

В. Дворецька

Ми збиваємо з кефіром

Свіже куряче яйце.

Ложку цукру, солі в міру,

Перемішуємо це.

Сиплем соди чайну ложку,

Ну і борошно в кінці.

Все змішаймо, зіб’єм трошки.

Тісто в нормі. Молодці!

А тепер збираємось цілим миром,

Ліпимо вареники із сиром.

В казані вода скипає,

Вареники опускаєм.

Як спливуть всі як один —

Кип’ятити п’ять хвилин.

Потім їх виймаймо швидко,

Розкладаймо по тарілках,

Ще із ложкою сметани —

Ну й вареник! В роті тане!

Запитання до дітей

  • Які ресурси потрібні для приготування вареників? (Природні — вода,

продукти (яйця,

молоко, сіль, пшениця, з якої роблять борошно…); капітальні — плита, каструля, тарілки, миска, ложка, сірники та ін.; трудові — праця людини, яка готує страву…)

  • Що потрібно, щоб приготувати юшку? (Вода, картопля, сіль, цибуля, сало, риба,

морква; каструля, сковорідка, ніж, кухоль, плита, газ або інше паливо, електрика; праця господині.)


Гроші — це товар

Л. Яковенко

Колись товар міняли на товар:

На рибу — сир; на ягоди — тканину;

На східні спеції — сальце й узвар —

Купці везли усе це на чужину.

Та що ж робити тому продавцю,

Що має сир, а риба не потрібна?

Бо хоче курочку придбати він оцю

Або ж каблучку для дружини срібну.

А той, що з куркою, той сиру не бажав,

Сидів із нею на базарній площі,

За курку сорочину б він придбав…

Отак і народились гроші.

Бо гроші — це такий собі товар,

Що поміняти можна в будь-якій країні

На рибу, сир, ковбаску і узвар,

На книжку і на стрічку синю…

Так повелося в кожній стороні:

Без грошей ні продати, ні купити.

Та добре й вам відомо, і мені,

Що цей товар потрібно заробити!

Реклама

В. Рубана

Хто підкаже, що купити,

Де знайти потрібну річ?

Допоможе нам реклама,

Що не спить і день, і ніч.

На парканах, на вітринах,

На екранах, на машинах,

У тролейбусі й метро —

Нас запрошують бюро.

Ідіть, ідіть, летіть, біжіть,

Наш товар хутчіш купіть.

Бо тепер, як не кажіть,

Без реклами важко жить!

Запитання до дітей

  • Де можна знайти рекламу?

  • Реклама існує для того, щоб …

  • Що, на вашу думку, можна рекламувати?

  • Чи потрібна реклама для вашого дитячого садка? Якою б ви її зробили?

«Нехотійко»

Народний жарт

Один хлопчик, наш знайомий,

Вчора втік із дому.

Не хотів він умиватися,

Одягатися,

Прибирати, їсти й пити

І спасибі говорити.

Не хотів на піаніно

Нудні гамми довго грати

І за ручку з мамою

Не хотів гуляти.

Не хотів лишаться вдома

І побіг світ за очі,

Щоби бути вільним-вільним

І робить, що схоче:

Що захоче — те і зробить,

А не схоче — кине.

Запитання до дітей

  • Які шкідливі звички тут показано?

П. Ситниченко

Вмійте природу любити

Вам у походи ходити

І мандрувать, любі діти,

Вмійте ж природу любити,

Кожній стеблинці радіти.

В полі, у лісі, над яром –

Квіти, дерева і трави...

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави.

Оберігайте ж повсюди

Шлях і стежиночку в гаї.

Все те красою буде

Нашого рідного краю.

Запитання до дітей

  • То що потрібно робити, щоб рослини не зникли? (Не рвати, не

ламати гілок,....)


Були б гроші...

Володимир Книр

Є у нас велосипед,

А хотілося б мопед.

На столі три пироги –

Захотіла кураги.

Як купила я халат,

То ще треба й мармелад.

Гарна сукня синя,

Але ж не осіння…

Треба ще придбати

Хонду, дачу, хату.

Матиму я суму,

То піду до ЦУМу.

Все таке хороше –

От були б ще гроші…



Некультурні хазяї

Грицько Бойко

У неділю із гостей

Хлопчики вертались,

А дружок у них пита:

— Як вам гостювалось?

— Та нічого, все як слід...

Тільки, бачиш, друже,

В тому домі хазяї

Некультурні дуже.

Некультурні хазяї,

Грубі, нехороші,—

З нас при вході не зняли

Шапки і калоші.

Навіть з наших кожушин

Снігу не струсили...

То ми так, як увійшли,

І до столу сіли.


Запитання до дітей:

Що хлопчики зробили неправильно?

Як треба поводитись у гостях? (варіанти відповідей дітей)


ОПОВІДАННЯ, КАЗКИ


Хліб святий

Іван Сенченко

Принесла баба хліб із магазину. Катруся неголодна була. Покуштувала й ніс зморщила: Фе, який поганий!

Бабуся розсердилася та стала навчати внучку: Так ніколи не можна говорити про хліб. Коли він чомусь не подобається, кажуть: «Хліб трохи негарно випечений...»

  • А Юрчик теж не шанує хліба,— насупилася Катруся.—

Не доїв надворі шматочка й кинув на землю. Потім із Сергійком почали його футболити...

  • Ох, як негарно! — розгнівалася бабуся. І сказала внучці:

  • І сама ніколи так не роби, і Юрчикові не дозволяй. Недоїла — віднеси у хлібницю поклади, пізніше доїси. А коли хтось кине на землю — накажи підібрати. Топтати хліб не можна. Хліб дає людям життя. Без хліба ж голод, смерть. Скільки на світі людей вимерло без хліба! Хліб святий.

Катруся задумалася. Потім притулилася до бабусі:

  • Я більше ніколи не буду погано казати про хліб і не розкидатиму. І Юрчикові не дозволю. Тільки не треба сердитися на мене. Приголуб мене...

Бабуся поклала руку на голову внучці й пригорнула її до себе.

Запитання за змістом твору

  • Чи добре поводилися діти з хлібом?

  • Що розповіла бабуся Катрусі про хліб?

  • Чому хліб називають святим?


Бережіть воду

Борис Вовк

Вода лилася з крана невпинною цівкою.

  • Х то це тут порядкував? — суворо запитала Ніна.

  • То я руки мив,— почервонів Микола.

  • А кран чого не закрутив?

  • А хіба що? Вода ж ледь-ледь цідиться.

Ледь-ледь, а кухлик за хвилину повний. До вечора ціле б озеро натекло.

Де не взявся Гаврик. Він облизнувся, бо дуже хотілося пити. Микола вилив воду з кухлика в мисочку. І Гаврик, помахуючи хвостом, заходився пити.

Тим часом кухлик наповнився знову. Микола полив на підвіконні квіти. Листочки примули розправилися й посвіжішали.

  • Усім, усім потрібна вода,— сказала повчально Ніна.

  • І людям, і птахам, і тваринам. І рослинам. А візьмемо машини. Автомобіль без неї не обійдеться. Трактор також. І заводи, і фабрики без води не працюватимуть.

  • Я все зрозумів,— сказав Микола й міцно закрутив кран, щоб води даремно не витекло ні краплини.

Запитання до дітей

  • Для чого використовують воду у вашій родині?

  • Як бережуть воду у вашій родині?


Лінива Оленка

В. Вовк

П рийшла вранці Оленка в дитячий садок.

  • Чого це ти не причесана? — запитує вихователь.

  • Бабуся не встигла причесати,— каже Оленка.

  • А черевички чому брудні?

  • Дідусь не почистив.

  • А ґудзика біля комірця чому немає?

  • То вже я винна,— зітхнула Оленка.

  • Забула нагадати мамі, щоб пришила.

Запитання до дітей

  • Чи сподобалася вам дівчинка Оленка? Чому?

  • Пригадайте, як ви збираєтеся до дитячого садка.

  • Хто допомагає вам доглядати за одягом та взуттям?

  • Що ви вмієте робити самі?

  • Чого ще вам треба навчитися, щоб не потрапити в незручні ситуації, як у Оленки?


Зайчик

В. Карасьова

Б ув у Світлани зайчик. Не живий, не справжній, але гарний.

Сірий, вушка всередині рожеві, а хвостик — білий, пухнастий, дуже схожий на сніжинку.

Свого зайчика Світлана любила. Годувала його супом, спати із собою клала й іншим дітям давала погратися.

Ось і зносився зайчик. Спочатку хвостик у нього відірвався, потім — вушко. А шерстка збилася та наїжачилася.

Побачив зайчика Юрко й каже:

— Який поганий заєць!

Підійшла Галя й питає:

— Навіщо тобі такий старий та безхвостий?

Вітя радить:

— Викинь його!

А Наталка, Світланчина старша сестра, взяла голку з ниткою, пришила зайчикові хвостика, потім вухо, почистила його й сказала:

— Хто давніх друзів у біді кидає, той і нових не матиме.

Запитання за змістом твору

  • Як ви гадаєте, чи добрі поради давали діти Світлані?

  • Як би ви вчинили з цією іграш кою?

  • Що зробила Наталка із зайчиком?

  • Чи ремонтували ви свої іграшки, коли вони ламалися ? Як?


Намисто з чотирма променями

Василь Сухомлинський

П обачило Сонечко хвору Дівчинку в ліжку. Дівчинка лежала, очі її були закриті. Вона тихо стогнала.

Жаль стало Сонечкові Дівчинку. Нахилилося воно над її голівкою й тихо прошепотіло:

— Візьми, Дівчинко, чарівне намисто з чотирма променями. Чотирьох нещасних ти можеш зробити щасливими. На кого спрямуєш промінь, той і

стане щасливим.

Відкрила очі Дівчинка, бачить — лежить на постелі чарівне намисто, чотири промені грають на стіні.

«На кого ж направити щасливі промені? — думає Дівчинка. — Хто у нас нещасливий?»

Подумала і важко зітхнула: нещасними були бабуся, дідусь, тато й мама.

У бабусі зуб болить, у дідуся ліжко скрипить, татко горілку п’є, мама сльози ллє.

Спрямувала дівчинка чарівний промінь на бабусю — і зуб у неї відразу перестав боліти, спрямувала промінь на дідуся — ліжко перестало скрипіти.

Спрямувала промінь на тата — перестав тато горілку пити. Спрямувала

промінь на маму — перестала мама сльози лити, радісно посміхається.

Про себе, про свою хворобу Дівчинка забула. А коли всі стали щасливими, вона стала найщасливішою, і хвороба залишила її.

Запитання до дітей:

  • Що Сонечко подарувало Дівчинці?

  • Чому саме Дівчинці, а не комусь іншому зробило воно подарунок?

  • Яким було Сонечко у ставленні до дівчинки?

  • Як скористалася Дівчинка дарунком Сонечка?

  • Добери слова, які характеризували б дівчинку. (Дівчинка яка?)


Легкий хліб

Білоруська народна казка

К осив у лузі косар. Стомився і сів під кущем відпочити.

Розв’язав торбинку і взявся їсти.

Виходить з лісу голодний вовк. Підійшов він до косаря і попросив хліба. Сподобався вовкові хліб. Він і каже:

— Хотів би я щодня хліб їсти, але де мені його брати? Порадь,

чоловіче!

  • Спершу треба землю зорати...

  • Тоді й хліб буде?

  • Ні, братику, стривай. Потім треба землю заборонувати...

  • І можна хліб їсти?

  • Що ти? Зажди ще. Раніше треба жито посіяти...

  • Тоді буде хліб,— облизнувся вовк.

  • Ні ще. Дочекайся, доки жито зійде, холодну зиму перезимує,

навесні виросте, потім закрасує, потім почне наливати зернятка,

потім достигати...

  • Ой,— зітхнув вовк.

  • Ця робота дуже вже марудна й тяжка. Порадь мені, як легше їжу добувати.

  • Ну, що ж,— говорить косар. Раз не хочеш тяжкий хліб їсти, поїж легкий. Йди на вигін, там кінь пасеться.

Прийшов вовк на вигін. Побачив коня:

  • Коню, коню! Я тебе з’їм.

  • Що ж,— каже кінь,— їж. Тільки спершу зніми з моїх ніг підкови, щоб не поламати собі зуби об них.

  • А й справді,— погодився вовк. Нагнувся він підкови знімати, а кінь як ударить його копитом у зуби... Перекинувся вовк та тікати.

З’їсти він не з’їв коня, але скуштував легкого хліба. І досі вовк легкого хліба шукає.

Запитання до дітей

  • Які капітальні ресурси потрібні косарю?

  • Про які природні ресурси йде мова в казці?

  • Як у сучасних умовах вирощують та збирають хліб?

  • Які капітальні ресурси застосовують? (Трактори, комбайни…)

  • Назви професії людей, що працюють на цій техніці. (Тракторист, комбайнер.)


Працьовита ніч

О. Єфімов

Вітя вмостився у ліжку й запитально подивився на батька:

  • Тату, а ти чому не лягаєш?

  • Ще треба посидіти над кресленням…

  • А мама?

  • Та й у мами клопоту вистачає. І обід зварити на завтра, і сорочку тобі випрасувати. Спи, синку, спи!

Але Віті не спиться. Тільки батько схилився над роботою, а він знову за своє:

  • Тату, а ти ляжеш спати, як уже всі-всі дорослі поснуть?

  • Навряд.

  • Так ніч же!.. Ну, обід зварили, креслення закінчили. Ти ж сам казав: уночі

треба відпочивати.

  • Казав. І зараз кажу. Але є багато такої роботи, яка не кінчається ніколи.

Чимало людей працюють і вночі.

  • Уночі? — дивується син.

  • Атож, уночі. Чимало людей працюють на спеціальних змінах уночі.

Подивись-но, надворі темно, а у нас в кімнаті світло горить. А якщо комусь уночі пити захочеться — відкриє кран, набере води. Можна ввімкнути газ — скип’ятити чай. Виходить, хтось дбає і про воду, і про газ, і про електрику.

Знітився Вітя: і справді, як він не подумав про це?

Та батько вів далі:

  • Вранці підемо до магазину, а туди вже привезли і свіже молоко, і пухкий,

запашний хліб. Бо вночі працювали молочарі, і пекарі, і шофери. А буває, що комусь треба швидко дістатися аж на далеку околицю міста. Що робити? Можна викликати таксі по телефону. Адже і таксисти, і телефоністи теж чергують уночі. Працюють!

Тато підійшов до вікна і подивився в темряву:

  • Не сплять і охоронці нашого спокою — міліціонери. І лікарі також

чергують. Весь час насторожі прикордонники, напоготові ракетники, моряки…

А я думав — ніч як ніч… Усі сплять.

Ні, синку. Ніч теж роботяща, працьовита. Ну, а ти спи! Завтра тобі рано в школу…

Запитання до дітей

  • Чому ніч в оповіданні називають працьовитою?

  • Люди яких професій згадані в оповіданні?

  • Що вони роблять?

Казка

І. Мельник

Ж ив у затишній квартирі одного красивого міського будинку хлопчик на ім’я Байдужко. Понад усе на світі він любив розваги. Тільки й знав, що веселитися та бездумно витрачати гроші.

Повертався Байдужко додому пізно. Та ще здалеку йому підморгувало Світло у його віконцях, на плиті Кухар-газ готував смачну вечерю, а з крана весело дзюркотіла Вода, граючись з Байдужком і голосно сміючись. Лише Поштова скринька плакала і розривалася, переповнена листами. Байдужко навіть не виймав їх, бо знав, що в них усіх одне повідомлення: «Просимо оплатити борг за комунальні послуги».

«Байдуже, ще встигну»,— думав Байдужко і продовжував насолоджуватися послугами, які любязно надавав йому Господар Ко- мунальник.

Одного разу пізно ввечері Байдужко повертався додому, а Світло не моргало йому очками. Відчинив двері, а звідти — Холод. І Кухар-газ кудись подівся, Холодна і Тепла Водичка пропали.

«Байдуже»,— подумав Байдужко і знову пішов розважатися. Та наступного вечора хлопчик вже не міг зайти до будинку, бо жодне віконечко не світилось.

Засумував Байдужко.

І раптом, де не візьмись — Світлячок. Він присвітив вхід до будинку. Біля дверей лежав лист. Розкрив його Байдужко і прочитав…

Ой, ні, не прочитав, бо Світлячок згас.

Запитання до дітей

  • Про що розповідається у цій казці?

  • Чим займався хлопчик на імя Байдужко?

  • Про що нагадували йому листи у поштовій скриньці?

  • Чому так сталося, що в будинку відключили світло, газ, теплу і холодну воду?

  • Що потрібно зробити хлопчику Байдужкові, щоб знову повернулися комунальні послуги?


Півник і бобове зернятко

Російська народна казка

Жили собі півник і курочка.

Півник усе поспішав, усе поспішав, а курочка знай собі примовляє:

  • Півнику, не поспішай. Півнику, не поспішай.

Д зьобав якось півник бобові зернятка та похапцем і вдавився.

Вдавився, не диха, не чує, наче мертвий лежить.

Перелякалась курочка, кинулась до господині, кричить:

  • Ой, господиненько, дай швидше маслечка, півнику горлечко змастити:

вдавився півник бобовим зернятком.

Біжи швидше до корівки, проси в неї молока, а я зіб’ю маслечка.

Кинулась курочка до корови.

  • Корівонько, голубонько, дай швидше молока, з молока господиня зіб’є

маслечка, маслечком змащу півникові горлечко: вдавився півник бобовим зернятком.

Ходи швидше до господаря. Нехай він принесе мені свіжої трави.

Біжить курочка до господаря.

  • Господарю, господарю! Дай скоріш корівоньці свіжої трави, корівонька дасть молочка, з молока господиня зіб’є маслечка, маслечком змащу півникові горлечко: вдавився півник бобовим зернятком.

— Біжи швидше до коваля по косу.

Щодуху кинулася курочка до коваля.

— Ковалю, ковалю, дай швидше господареві добру косу. Господар дасть корівоньці трави, корівонька дасть молочка, з молока господиня зіб’є маслечка, маслечком змащу півникові горлечко: вдавився півник бобовим зернятком.

Коваль дав господареві нову косу, господар дав корівоньці свіжої трави, корівонька дала молока, господиня збила масло, дала маслечка курочці.

Змастила курочка півникові горлечко. Бобове зернятко проскочило.

Півник підхопився і на все горло закричав: «Ку-ку-рі-ку!»

Запитання до дітей

  • Чому курочка обмінювалась різними речами? (Щоб отримати масло.)

  • У якій послідовності відбувався обмін?

  • Що потрібно було господині? (Молоко.)

  • Чому господар погодився обміняти траву на косу? (Йому треба було

накосити трави.)

  • Чи можна назвати такий обмін бартерним? У чому полягає його незручність? (Потреби і можливості різних людей не завжди відповідають одні одним, тому доводиться так довго обмінюватися, як курочка в казці, щоб отримати потрібну річ.)


Срібна монета

Г.Х. Андерсен

Якось вийшла з карбування срібна монетка, світла та чистенька.

  • Ура! Я вирушаю гуляти світом! — задзеленчала красуня й покотилася…

Дитина міцно стискала її в тепленькому кулачку, скупар молився на неї, старі люди уважно роздивлялися, у молодих вона не затримувалася та швиденько котилася далі.

Цілий рік монета гуляла країною, аж одного разу опинилася за кордоном. І залишилася останньою рідною грошиною в гаманці мандрівника.

  • Он як,— усміхнувся чоловік.

  • Іще маю пам’ятку з Батьківщини! Що ж, нехай подорожує разом зі мною.

Монетка радісно дзенькнула, коли в гаманці з’явилися іноземні подруги. Ті постійно змінювали одна одну, а вона залишалася на своєму місці. Це було почесно для красуні. Срібляста заїхала дуже далеко, навіть сама не знала куди. Монетка чула від сусідок, що вони француженки, італійки… Іноземки розповідали про місця, де зупинявся мандрівник, але сама красуня нічого не бачила. Згодом засумувала й нарешті вирішила: «Хіба багато дізнаєшся, сидячи в гаманці?» Тому за першої ж нагоди вислизнула у шпарину й опинилася в кишені штанів, які саме винесли в коридор, аби потім почистити. Монетка випала з них, примостившись на готельній підлозі.

  • Як добре! Відтепер можу знову вільно гуляти світом! Побачу нових

людей, цікаві звичаї,— зраділа блискуча красуня.

  • А що це за монетка? — почулося тієї ж миті.

  • Мабуть, фальшива.

  • Я ж срібна, чистого дзвону та справжньої чеканки! — виправдовувалася

бідолашна, проте її ніхто не слухав.

  • Позбудуся цього непотребу ввечері,— вирішив новий господар та так і

вчинив.

А наступного дня іноземку знову почали лаяти.

  • Бідолашна я, нещаслива! Чого варте моє срібло, коли ніхто не цінує?

А якось красуня опинилася в руках бідної жінки: трудівниця одержала гроші за важку щоденну працю.

  • Я занадто бідна, щоб тримати у своєму тонкому гаманці фаль- шиву монету, — почала розмірковувати робітниця.

  • Доведеться когось надурити, хоч як і неприємно про це думати…

Жінка завітала до крамниці багатого пекаря. Торговець дуже добре розумівся на грошах, тому відразу кинув підозрілу монету в обличчя трудівниці.

  • Як гірко відчувати, що ти створена на біду іншим. Нещасній не

дали за мене навіть хліба,— плакала срібна красуня.

  • Не хочу нікого дурити,— вирішила жінка, повернувшись

додому.

  • Проб’ю в монетці дірочку — хай кожен знає, що фальшива.

Хоча… Стривай, може, ти щаслива? Тоді повішу на шию сусідській

дівчинці. Хай носить на удачу.

Маленька радісно всміхалася сріблястій іграшці й заснула з нею на грудях. А зранку мати крихітки зважила монетку на долоні:

  • Ти й справді щаслива? Зараз перевіримо!

Жінка затерла дірочку та пішла до продавця лотерейних квитків. Через великий натовп монетку не викрили, вона опинилася в купі таких, як і сама. Чи виграв квиток — невідомо, та зранку знову пролунало:

  • Фальшива!

Срібляста переходила з рук у руки й усюди чула сварливі слова.

  • Обманювати знову і знову… Як же це нестерпно, коли ти чесна! — плакала красуня.

Ніхто не вірив у монетку… Аж одного разу з’явився мандрівник. Йому також підсунули цю грошину, та коли спробував нею заплатити, навколо закричали:

  • Підробка!!!

  • Що це?! — засяяв чоловік.

  • Це ж наша рідна монетка, чесна громадянка моєї Батьківщини!

А в ній пробили дірку та називають фальшивою. Це ж треба! Заберу її додому.

— Знову мене вважають доброю та потрібною. Повернуся до країни, де знають, що я справжньої чеканки срібна монетка. Красуню загорнули в білий папір, і незабаром вона повернулася додому.

  • Скінчилися мої поневіряння! — раділа мандрівниця.

  • Повертається щасливе життя! Я ж срібна, чесного карбування, і

зовсім не шкода, що пробили дірку й назвали фальшивою: це не біда, якщо ти справжня! Треба лише мати терпіння, й усе минеться.

Про повітряну кульку

А.Кох

Б авилась одного разу дівчинка з повітряною кулькою.

— Ходімо в піжмурки гратися! — гукнула її подруга.

Дівчинка прив’язала кульку до лавки й побігла.

Довго сиділа кулька на ниточці. Дуже сердилася, що дівчинка її залишила.

— Мені надокучила ця коротка нитка! Я хочу літати! — смикалася, смикалася, поки не відірвалася. Але злетіти не змогла і тому сердилася ще дужче, підстрибуючи по доріжці. Враз зупинилася біля галявини.

— Гей ви, лінюхи! — гукнула до кульбабок. — Скільки можна триматися за стебельця! Давайте разом літати!

— Ми не можемо з тобою мандрувати. Наше коріння в землі, — відповідали хором кульбабки.

— Ну то й що? — роздула боки кулька. — Я також ніколи не літала. Завжди гралася з дівчинкою. Вона прив’язала мене за ниточку до лавки. Я смикалася, поки не відірвалася. Тепер шукаю, з ким мені політати.

Кульбабки дружно почали вовтузитись, аж погубили біленькі шапочки.

Над галявиною піднялася пухнаста хмаринка.

— От з ким я полечу! — закричала кулька. Але щось не пускало її злетіти. Пухнаста хмаринка була вже далеко і високо, а кулька все ще бігала по галявині, галасувала, сердилася. Вона ледве не збила з ніг вітерця, що прогулювався стежкою.

— Ти чого лементуєш? — отямившись, запитав він.

Я не можу злетіти! — відповіла кулька.

— Тебе тягне до землі тітонька злість, — сказав вітерець. — Для того щоб

полетіти, треба бути веселим, як я.

Вітерець почав стрибати, крутитися, перевертатися. Врешті він розбігся і... полетів. Привітався до хмаринки, вклонився сонечку. Вітерець був дуже кумедний, і кулька дзвінко розсміялася. У ту ж мить стала зовсім легкою і полетіла у небо.

Запитання до дітей:

Чому кулька не змогла злетіти?

Яким був вітерець?

Яких правил поведінки дотримуєшся ти? Хто може сказати про себе:

  • я дотримуюся розпорядку дня;

  • у транспорті не штовхаюся;

  • поступаюся місцем старшим і дівчаткам;

  • вживаю ввічливі слова під час розмови;

  • люблю й оберігаю природу;

  • відповідаю за кожен свій вчинок;

  • думаю не лише про себе, а й про інших;

  • до чужої біди я не байдужий;

  • не засмічую вулиці різними речами;

  • радію успіхам товариша, разом із ним переживаю невдачі.

Повчальна казка про монетку

Жила якось у кишені у хлопчика одна монетка. Вона жила там недовго, бо хлопчик подарував її своїй мамі. Монетці подобалося жити в кишені у хлопчика, тому що там було тепло. Мама віднесла монетку на ринок, натомість отримавши свіже молоко.

Монетка, усвідомивши, що її передали, спочатку засмутилася, а потім стала мислити позитивніше, та чекала з нетерпінням наступної передачі, адже так вона подорожувала по всій країні, побувала на всіх великих ринках, у магазинах, побачила на своєму шляху різних людей та багато інших монет.

Але одного разу вона потрапила до рук одного дуже відомого колекціонера. Це був дуже розумний чоловік, у нього була велика колекція монет зі всієї планети.

Монетка спочатку злякалася, адже тепер їй було не вибратися, тож про подорожі доведеться забути. Колекціонер відмив її, вона стала чиста та блищала, як новенька, що не могло її не радувати. Ніхто раніше так дбайливо до неї не ставився. Вона більше не поневірялася по брудним гаманцях, її більше не впускали в бруд на ринку.

Монетці сподобалося жити в окремій оксамитової коробочці. По сусідству з нею жили так само й інші монети, якими колекціонер дуже пишався. Він беріг їх від тертя, протирав пил, а найголовніше - нікому не віддавав. Він став для них справжнім господарем. Так монетка знайшла свій дім, де тихо та спокійно, й так само добре, як колись у хлопчика в кишені.

Лисиця-обманниця

Марія Корольова

Зайшла якось лисиця в поле, зробила курку з соломи. Тикнула їй з червоного маку гребінець, з палички – дзьоба, а з чорних ягідок – вічка. Вийшла курка як жива. Заховала лисиця курку за пазуху та й біжить з нею. А назустріч їй вовк, голодний, аж очі виблискують.

- Гей, лисице. – каже. – а чи нема в тебе чогось поїсти? Що ти там ховаєш?

- А тобі яке діло? Якщо є, то тобі не дам!

- Давай, бо відніму! Я сильний!

- Я спокою не знала, здобичі шукала! Одну курку лише добула, та й ту віднімає, бусурман! – заголосила лисиця. – Ну, тоді дай мені що-небудь на заміну.

- Що б тобі таке дати? Хіба що порожній жбан з-під меду. Вкрав у мужика на пасіці, а до чого мені він?

- Згодна. – каже лисиця.

Віддала вона солом’яну курку, схопила жбан, тільки її й бачили. А вовк тільки встромив зуби у курку – як солома й посипалася.

Біжить лисиця зі жбаном, а назустріч їй ведмідь.

- Куди біжиш, лисице? Що несеш?

- Ага, так я усім про це й розказала!

- Кажи, що маєш, бо все одно відніму!

Лисиця давай голосити:

- Я спокою не знала, здобичі шукала! Потом, кров’ю здобула меду жбан, ледве тягну, а тепер ти, бусурман, єдине віднімаєш! Ну, дай мені хоч щось на заміну.

Ведмідь потилицю почухав та й каже:

- За цілий жбан меду я ладен душу запродати. Оце щойно вкрав у мужика рябу козу, та вона мені на один зуб. Бері ту козу, а я хочу медком поласувати!

- Згодна. – каже лисиця.

Узяла вона козу за вервечку та майнула з нею, тільки їх в кущах і бачили.

Ведмідь мерщій до жбану, медком поласувати, а жбан порожній!

А лисиця привела козу на ярмарок. Обступили її мужики, дивуються. А лисиця торгується, продає козу тому, хто найдорожче заплатить. Продала вона козу, гроші лапою зажала та підходить до мужика-візниці.

- Довези мене. – каже. – до міста.

Мужик погодився, взяв з лисиці за провіз гроші. Сіла лисиця на воза, мужик стьобнув коня, а лисиця з возу зіскочила, та тільки її й бачили.

Біжить лисиця дорогою та радіє:

- Надурила! Надурила! Всіх я сьогодні пообманювала!

ЇЇ люди питають:

- Кого ти обманила?

- Усіх! Вовкові підсунула солом’яну курку! У ведмедя козу за порожній жбан вициганила! А тепер мужика надурила – гроші йому дала, а з ним на возу не поїхала! Обманила! Надурила!

Дві білочки

українська народна казка

Жили собі в одному дрімучому лісі дві білочки. Одна з них цілий день працювала: збирала горішки, гриби, жолуді і складала до свого дупла.

А друга цілими днями тільки стрибала з гілки на гілку та гралася з пташенятами. Як схоче їсти – не журиться. Адже влітку харчів повно! То горіх, то жолудь з дуба, то різні корінці. Погризе і знову скаче. Так прожила вона ціле літо.

Тим часом старанна білочка підготувала собі їжу.

Устелила свою хатинку мохом, пушком і сухим листям, щоб не мерзнути взимку.

Минуло веселеньке літо: для однієї білочки – у праці та клопотах, а для іншої – в іграшках. Після дощової осені настала холодна зима. У лісі стало сумно. Ні листячка, ні грибів не знайдеш. Тільки морозний вітер свище.Сидить собі у тепленькому дуплі працьовита білочка, і зима її не лякає.

А ось ледача сусідка! Холодний вітер по хатині гуляє, їсти нема чого. Сидить вона, бідна, і не знає, що робити. Пішла тоді попросити трохи горішків.

Постукала несміло у двері.

  • Хто там?

  • Це я, твоя сусідка!

Як побачила білочка свою напівмертву, нещасну сестричку, то відразу все зрозуміла.

Прошу, сідай до столу. Я тільки збиралася повечеряти. А якщо хочеш, то живи разом зі мною. Нам і місця, і горішків вистачить.

Засоромлена білочка промовила:

  • Але ж я не заслужила такої доброти. Я ціле літо гуляла.

  • Нічого, – каже друга, – тепер ти зрозуміла, що без праці жити не можна.

Ледача білочка на радощах обцілувала свою добру товаришку. Наступного літа вона теж приготувала багато харчів. І відтоді стали білочки жити разом.

Зернятко, яке хотіло бути корисним

Одного разу в землі прокинулося зернятко. Розплющило очі. роздивилося навкруги, засумувало — скрізь чорна, суха земля.

«Я сиджу в землі й жодної користі не даю. Чому? Чому ми, зерна, не виходимо на сонечко подивитися, під його теплим промінням погрітися, з веселим вітерцем погратися та блакитним небом помилуватися?», — промовило зернятко.

Інші зерна почули та відповіли: «Коли сонечко прогріє землю, коли теплий дощ напоїть її водою, ми будемо міцнішати й рости, тоді й побачимо білий світ та дізнаємося, яка від нас користь».

Стало наше зернятко чекати, коли ж земля нагріється та водички нап’ється, і дочекалося. Росло воно й інші зернятка, аж поки виросли з них колоски.

Сонечко їх зігріло і золотом вкрило. Вітерець їх похитав та вусики розчесав. Коло­сочки міцніли, зернятка в них набиралися сили від сонця, свіжості від вітру, вологи від дощу. Аж ось на колосок, що виріс із нашого зернятка, сіла бджілка. А зернятка їй і говорять: «Бджілко люба, ти скрізь літаєш, нектар збираєш, мед корисний робиш. А ми вже он які важкі та великі виросли, і сонечком милувалися, і з вітерцем гралися... Та яка ж користь від нас?’». Бджілка відповіла: «Зберуть люди зерно, змелють з нього борошно і випечуть запашний хліб».

Зраділи зернятка: «Буде і від нас добро людям!».


ОПОВІДАННЯ В. СУХОМЛИНСЬКОГО ДЛЯ ЧИТАННЯ ТА БЕСІДИ З ДІТЬМИ

П раво на життя

Як котові соромно стало

Вийшов кіт на поріг. Мружиться від ясного сонечка. Аж чує — горобці зацвірінькали. Принишк, насторожився. Тихесенько пробирається до тину. А там горобці сидять.

Підкрався аж до тину та як плигне. Хотів горобця схопити. А горобчик — пурх та й утік. Кіт перелетів через тин у калюжу. Вискочив мокрий, брудний. Чалапає додому. Соромно йому. А горобці позліталися з усього двору, над невдахою шугають та цвірінчать. Сміються над котом.


Хто розмалював півника

У бабусі Марії два онуки — Миколка і Юрко. Якось прийшли хлопці в гості до бабусі. Побачили на високому даху бабусиної хати дерев'яного півника. Півник сидів на гострому шпилі, піднявши голову.

Микола взяв фарби, виліз на дах, по тонкому шпилю дістався до півника й розмалював його. Півник став як живий — з барвистим хво­стом, червоним гребінцем.

Юрко сидів на траві, йому було страшно. Здавалося, от-от Миколка впаде... Ой, сваритиметься бабуся! Ой, біда буде Миколці.

Нарешті Миколка спустився додолу.

Прийшла бабуся. Побачила розмальованого півника й питає строго:

  • Хто лазив на дах? Хто розмалював півника?

  • Не я, бабусю... — каже Юрко. Миколка стоїть собі мовчки.

  • Значить, не ти? — спитала бабуся у Юрка й похитала головою.


Б удеш із гнізда випадати?

У дятлихи в гнізді було четверо пташенят. Одно з них таке неспокійне. Виглядає з гніздечка, все йому хочеться знати: а що там, далі?

  • Виростеш, полетиш — то побачиш, що за гніздом. Але неспокійне дятленя не захотіло слухати маму, висунулося з гнізда й упало додолу. Сидить на траві, плаче.

Прилетіла мати до малого.

  • Як же тебе врятувати, неслухняний сину? Сідай мені на спину, берися дзьобом за пір'я та держись міцно.

Сіло пташеня матері на спину, вчепилося дзьобиком за пір'я. Полетіла мати.

Принесла своє дитя у гніздо, поклала та й питає:

  • Будеш із гнізда випадати?

  • Не буду, — сказало, плачучи, п ташеня й підняло голівку, щоб виглянути з гнізда.

Право на ім 'я

Матиєдина

У череді було триста корів. І всі вони сірі. Не могли чередники відрізнити одну від одної. Щоб якось запримітити корову, передни-, ки на лівому розі в кожної написали її кличку: Зірка, Щира, Добра, Лиска, Фіалка...

І от в одної корови вночі народилося теля. Ледве з'явилося, зараз же до вимені — ссе молочко. Корова його облизує, хвостом від нього мух відганяє.

Теля не відходить від матері. Коли вночі лягає відпочити, корова стоїть над ним, береже його сон.

Та якось теля відстало від матері. Пасеться череда, і мати чомусь не йде до теляти. Мукає воно й жалібно дивиться на череду. Потім побігло. Бігає від однієї корови до другої, обнюхує всіх. І таки знайшло свою матір.

  1. Як же воно її знайшло? — питає підпасич Юрко в старого че­редника діда Панаса.

  2. Знайшло, бо мати — єдина, — відповів дід Панас.


Мокра і суха сорочка

У матері двоє синів — Іван і Сергій. Коли почалися літні канікули, мати сказала синам:

  1. Беріть, хлопці, сапи та йдіть на роботу в колгосп.

Ще й сонце не сходило, збудила мати синів. Взяли вони сапи й пішли прополювати соняшники.

Увечері хлопці повернулися з роботи. В Івана мокра сорочка, у Сергія — суха.

Вмилися хлопці, повечеряли. Іван ліг спати, бо завтра знову на ро­боту. А Сергій вийшов на подвір'я, сів собі на лавці та й сидить. Наступного дня ще тільки хлопці на поріг, а мати вже дивиться на сорочки. В Івана — мокра, у Сергія — суха. Подивиться на Івана — усміхнеться. Подивиться на Сергія — тяжко зітхне.


Право на харчування

Т а й поклала кладочку

Біжить лісовою стежкою маленька мурашка. Біжить вона по їжу, бо вдома дітки маленькі її чекають. Коли це стежечку перетнув струмок. А на тому боці пахучі зернята лежать. Як же добратися до тих зерняток? Бачить мурашка — на березі струмка росте висока стеблина. Зрізала мурашка стеблину, бо в неї зуби такі гострі, як ножі. Впала стеблина через струмок. Перелізла мурашка по ній на гой берег. Ось і зернята пахучі. Чекайте, дітки, матуся вже їсти несе.


Куди поспішали мурашки

На дереві сиділа Білочка. Вона їла горішок. Смачний, бо аж очі заплющила. Крихітка горішка впала на землю. Друга, третя. Чимало крихіток упало додолу.

А стежкою між травою бігла Мурашка. Поспішала по їжу для му- рашенят. Вона чимчикувала на баштан: чула, є там багато солодких кавунячих шматочків. Коли це падають із дерева крихітки горішка. Покуштувала Мурашка — горішок добрий та пахучий. Понесла вона крихітку горішка до мурашника, розповіла сусідам. «Бігаймо по горішки!» — зібралися в дорогу. А дітки Мурашки їдять крихітку, що принесла мама, діляться з іншими. Всім діткам у мурашнику вистачило, ще й лишилося. А мурашки вже під великим деревом. Зібрали крихітки й понесли додому. Буде на цілу зиму.


Право на житло


Як їжачок піч змурував

У їжачка було і ніздо. А їжачиха й каже їжакові:

  • Узимку буде холодно нашим діткам. Змуруй піч. Наробив їжак цегли і склав ніч. Лринесла їжачиха дров. Запалили в печі. Стало в гнізді тепло, їжаченята раді, стрибають, граються. Полізли на теплу піч. Казки розповідають. Гак і поснули. А за вікном — завірюха, мороз тріщить, дерева від вітру стогнуть. Пташка біля ополонки плаче.


Лялька під дощем

Зіна вклалася спати. А надворі заходило на грозу. Гримів грім, з-за Дніпра насувалися чорні хмари. По залізному даху застукотів дощ.

Блиснула блискавка, на мить стало ясно, як удень. Зіна побачила: на подвір'ї уже стоять калюжі і — ой, горе, що ж не таке? — на лавці, під дощем, лежить її лялька Зоя. Вона забула Зою на лавці. Як же це с талося, що лягала спати й не згадала про неї. А тепер он її Зоя лежить під холодним дощем. Від цих думок Зіні стало тяжко, і вона заплакала.

Тут дівчинка встала з ліжка, тихо відчинила двері й вибігла надвір.

Дощ миттю змочив її сорочечку. Зіна кинулась до лавки, схопила Зою й пригорнула її до себе.

Коли верталась у хату, мама увімкнула світло й наполохано дивилася на порожнє ліжко.

Аж бачить: мокра, як хлющ, Зіна стоїть із лялькою на порозі. Мама скинула з доні мокре, витерла її рушничком і наділа сухеньку сорочечку. Потім дала їй рушник і сказала:

  • Витри ж і Зою... Як це ти її забула на вулиці?

  • Більше ніколи цього не буде, матусю...


Право на сім 'ю

Півень проса накосив

Квочка сиділа на яйцях. Чує, в яєчках курчатка ворушаться. Вона й каже Півневі:

  • Півню, не гуляй, іди проса накоси, намолоти й пшінця курчаткам приготуй.

Узяв Півень косу, накосив проса. Намолотив. Натовк. Приніс повне відро пшона. А курчатка вже повилазили з яєчок. Насипав Півень пшонця. Кличе Квочка маленьких курчаток:

  • Їжте, дітки, наїдайтесь, а татко нам водички принесе.


Материнське щастя

Гарячого літнього дня вивела гуска своїх маленьких жовтеньких гусенят на прогулянку. Вона показувала діткам великий світ. Цей світбув зелений і радісний — перед гусенятами простягнувся величезний луг. Гуска навчала діток скубти молоду травичку. Травичка була солодка, сонечко тепле й ласкаве, моріг м'якенький, світ співав багатьма голосами жучків, метеликів, комах. Гусенята були щасливі.

Коли це налетіла чорна хмара, на землю впали краплі дощу. А потім посипались чималі, як горобині яєчка, градинки. Гусенята прибігли до мами, вона підняла крила й накрила ними дітей. Під крильми було тепло й затишно, гусенята чули, як нібито звідкись і здалеку долинає гуркіт грому, виття вітру й стукіт градинок. їм навіть стало весело: за материнськими крилами твориться щось страшне, а вони в теплі й затишку.

І потім усе вщухло. Гусенятам захотілось мерщій на зелений луг, але мати не піднімала крил. Гусенята вимогливо запищали: «Випускай нас, мамо!».

Тихо підняла мати крила. Гусенята вибігли на траву. Вони побачили, що в матері крила зранені, вирвано чимало пір'я. Мати тяжко дихала. Але сві т навколо був такий радісний, сонечко сяяло так яскраво й лагідно, жучки, бджоли, джмелі співали так гарно, що гусенятам чомусь і на думку не спало поцікавитись: «Мамо, що з тобою?». І коли одне найменше і найслабше гусеня підійшло до мами й запитало: «Чого в тебе зранені крила?», — вона тихо відповіла: «Все добре, мій синку».

Жовтенькі гусенята розсипались по траві. Мати була щаслива.


Право па відпочинок

Як діти раділи,, а Ялинка плакала

Наближався Новий рік. Поїхали люди до лісу, зрубали ялинку. Привезли її у велику світлу кімнату. Поставили посередині, прикрасами та цукерками прибрали. Бігають діти навколо ялинки, милуються, пісні співають. Радісно дітям. А ялинці страшно й сумно. Бо немає ні лісу темного, ні зайчика сірого, ні неба синього, ні місяця ясного. Бо в ногах у неї не снігова ковдра, а папірці барвисті всякі.

Заплакала з туги ялинка, та ніхто й не помітив гіркої сльози, що впала з гілки на підлогу. Одна тільки дівчинка синьоока помітила, зітхнула й тихо прошепотіла: «Ялинка плаче...»

Закінчилося новорічне свято. Поїли діти цукерки, познімали прикраси. А ялинку викинули на подвір'я... Біля неї стояла синьоока дівчинка.








Монетний двір



Я і місто в якому я живу. природні Ресурси


Економічний словничок


  • Аванс - частина грошей (або продуктів, яка дається наперед у рахунок майбутньої платні за роботу, товар і т.ін.)

  • Альтернативна вартість- ціна заміни одного блага іншим. Якщо під час вибору з двох можливих благ споживач надає перевагу одному, відмовляючись від іншого, то друге благо є альтернативною ціною першого. Наприклад, у вас є певна сума грошей, яких досить, щоб купити сумку, або туфлі, або сукню. На першому місці у вас туфлі, на другому сукня, а сумка вже посідає третє місце. Якщо ви дійсно витратили гроші на туфлі, то ціною вашого вибору є сукня, від якої вам довелося відмовитися, бо вона у ваших потребах на другому місці.

  • Акція - цінний папір, який випускає акціонерне товариство і який підтверджує участь його власника в капіталі цього товариства, а також дає право на одержання частини прибутку у вигляді дивіденда.

  • Документ, у якому записано, що людина внесла гроші у виробництво і має право на одержання додаткових грошей від проданого підприємством товару.

  • Аукціон - публічний продаж майна, де покупцем стає той, хто заплатить більш високу ціну. Продаж шляхом змагання: покупцем стає той, хто за той чи інший заплатить більше грошей.

  • Акціонерне товариство - організація яка має статутний фонд, розділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості. Працівники добровільно об»єднали свої кошти і записали це в угоді. Вони створили товариство, яке може купувати матеріал, з якого виготовляють товар, що потім продається. Це дає працівникам прибуток.

  • Банк - заклад, в якому люди зберігають гроші та заробляють відсотки, а інші люди позичають гроші та сплачують відсотки.

  • Благо- все, що здатне задовольняти щоденні життєві потреби людей, приносити людині користь. Блага поділяються на дарові та економічні.

  • Бартер - прямий товарообмін, безвалютний обмін. Товар не продається, а обмінюється на інший товар, наприклад, машина на зерно.

  • Бережливість - моральна якість, що характеризує дбайливе ставлення до матеріальних цінностей.Людина не псує, не ламає, береже свої одяг, речі, предмети спільного користування, знає і виконує правила користування ними.

  • Бізнес - комерційна, біржова або підприємницька діяльність, яка дає прибуток.

  • Бюджет родинний - Фактичний баланс прибутків і витрат (показує всі прибутки за джерелами надходжень та всі витрати за їх призначенням).Розподіл грошей, які заробили члени родини, на оплату продуктів харчування, споживання електроенергії та інших комунальних послуг, одягу, з відпочинку тощо.

  • Валюта - грошова одиниця будь-якої країни.Гроші інших держав.

  • Дарові блага - це все те, що людина бере від природи в готовому вигляді (вода, повітря, гриби, ягоди в лісі).

  • Заробітна платня - гроші, які людина отримує за виконану роботу.

  • Економічні блага- це те, що людина виробляє для задоволення своїх потреб.

  • Обмеженість- незбіжність кількості ресурсів із людськими потребами. Ресурсів завжди менше, ніж їх необхідно для задоволення людських потреб. З обмеженістю ресурсів пов'язана проблема вибору. Вона полягає в тому, що людям завжди треба вибирати, на що витратити ці ресурси, як найбільш раціонально їх використати.

  • Оренда - майнова угода, за якою одна сторона надає іншій майно у тимчасове користування за певну плату.Людина або підприємство домовляється з власником землі, крамниці, комори тощо про їх використання у власних потребах, за що сплачує певну суму грошей на певний термін.

  • Ощадливість- це моральна якість людини, яка характеризує дбайливе ставлення до матеріальних і духовних благ.

  • Освіта - процес і результат засвоєння людиною системи знань про світ,суспільство,саму себе,способи мислення і діяльності,формування власної особистості;феномен культури,що забезпечує її трансляцію,відтворюваність і зміну.

  • Особистісний підхід у педагогіці – гуманістичний підхід педагога до вихованців,що допомагає кожному з них усвідомити себе як особистість,виявити можливості,які стимулюють само становлення,самоствердження,самореалізацію.

  • Особистість-інтегровані соціально-психологічні якості людини (світогляд, самооцінка, характер, ціннісні орієнтації, моральні ідеали, соціально-політичні погляди), що визначаються її самосвідомістю.

  • Праця- використання фізичних та розумових здібностей, виробничого досвіду людини, необхідного для виробництва економічних благ.

  • Потреба- необхідність у чомусь, бажання, нестача чогось.

  • Педагогічна інновація (нововведення) – сукупність нових професійно - педагогічних дій педагога,спрямованих на вирішення актуальних проблем виховання й навчання з позиції особистісно-орієнтованої освіти;цілісна теоретична,технологічна і методична концепція оновлення педагогічної діяльності,що забезпечує її вихід на якісно новий рівень;процес освоєння нового (засобу,методики,технології,програми тощо).

  • Прибуток - адлишок виручки від реалізації продукції над затратами на її виробництво.Додаткові гроші, які отримує людина або підприємство від продажу свого товару.

  • Менеджер - найманий спеціаліст з управління.Той, хто управляє, керує працівниками.

  • Фірма - організація, підприємство, які самостійно здійснюють виробництво або надають різні послуги. Фірми бувають торгівельні, виробничі, юридичні, туристичні, рекламні тощо.

  • Штраф - сплачування особою певної суми грошей за те, що ця особа порушила правила поведінки, торгівлі, дорожнього руху тощо.

  • Реклама (від франц. reclame - вигукую) - цілеспрямоване розповсюдження інформації про споживчі якості товару або послуги з метою його продажу.

  • Ресурси (від франц. resource - допоміжні засоби) - в економіці - джерела, засоби забезпечення виробництва.

  • Ресурси поділяються на матеріальні - "капітал", природні -"земля", людські - "праця". Четвертий фактор - "здатність до підприємництва".

  • Ринок - система відносин добровільного обміну між покупцями та продавцями, яка здійснюється за допомогою грошей.

  • Розвивальне навчання (розвивальна освіта) – група ідей та концепцій(освіти) і практики освіти центральною в якій є особистість людини,що розвивається. Особистісний розвиток розуміють як розвиток мислення і пам’яті ,розвиток адаптивних здібностей і якостей, розвиток науково-теоретичного мислення,творчих здібностей тощо.

  • Споживачі - люди, які купують та використовують товари та послуги.

  • Споживча культура – знання,вміння,навички,ціннісні пріоритети,що передбачають формування в людини усталених,екологічно врівноважених звичок і моделей повсякденної поведінки,обізнаність у питаннях правового та соціального забезпечення прав споживачів,економічно доцільної діяльності..

  • Товар- продукт праці, призначений для обміну шляхом купівлі-продажу. Товар має такі властивості: споживна вартість та вартість.

  • Кредит - позичання грошей чи матеріальних цінностей за умови повернення їх у певний термін і з надлишком (відсотками). Продаж товарів з відстрочкою платежу. Гроші позичені у якоїсь людини чи банку, які треба повернути у визначений час.

  • Конкуренція - боротьба між підприємцями за найбільш вигідні умови виробництва і збуту товарів. 3магання між підприємствами в тому, хто виготовить кращу продукцію, продасть її вигідніше.

  • Ціна- вартість товару, виражена в грошових одиницях.

  • Школа життєтворчості – організація зосвітньогосередовища,що передбачає створення умов для активної соціальної діяльності вихованців на засадах проектування механізмів її реалізації.

  • Якість освіти - рівень знань і вмінь,розумового, морального і фізичного розвитку тих,хто навчається,на певному етапі відповідно до поставлених цілей; рівень забезпечення навчальної діяльності і надання освітніх послуг учасникам освітнього процесу навчально-виховним закладом.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:


  • Абетка чеснот української дитини. Практико-орієнтований збірник методичних матеріалів / Авт.-упор. Л.В. Калуська. — Тернопіль: Мандрівець, 2007. — 136 с.

  • Базовий компонент дошкільної освіти/Науковий керівник:А.М.Богуш; Авт.кол-в: Богуш А.М., Бєлєнька Г.В., Богініч О.Л., Гавриш Н.В., Долинна О.П., Ільченко Т.С., Поніманська Т.О., Піроженко Т.І., Сідєльнікова О.Д.,Шевчук А.С., Якименко Л.Ю. – К.: Видавництво, 2012.-26с

  • Богуш А. Базовий компонент дошкільної освіти. Нова редакція: «Вихователь-методист дошкільного закладу». Спец випуск – 2012– С.3-30.

  • Бояринцева А. В. Психологические проблемы экономической социа- лизации / А. В. Бояринцева // Педагогика. – 1994. – № 4. – С. 12–18. 6.

  • Гавриш Н. Книга – незамінний засіб духовно-морального виховання / Наталя Гавриш // Дошкільне виховання. – 2013. – № 9. – С. 9–12.

  • Григоренко Г. Щоб навчати, треба знати: методичні рекомендації з формування основ споживчої культури / Галина Григоренко, Раїса Жадан // Дошкільне виховання. – 2013. – № 8. – С. 26–30.

  • Валицкая А.П. Гуманитарные технологии и компетентностный подход в контексте инновации (антропо-философский взгляд) [Текст]: Вестник Герценовского университета/ А.П. Валицкая. - СПб.: издательство РГПУ им. А.И. Герцена. - С. 29-33.

  • Васюта О.А. Проблеми екологічної стратегії України в контексті глобального розвитку. - Тернопіль, 2001.

  • Висоцька О.Є. Освіта для сталого розвитку: Дніпропетровськ, «Роял Принт», 2011.

  • Виховання дошкільнят в сім’ї / під редакцією Т. А. Марковой. – М., 1979.

  • Грама Н.Г. Формування економічної грамотності у дітей дошкільного віку: Монографія. / Н.Г. Грама – Одеса, 1997. – 216 с. 3. Жадан Р.П., Григоренко Г.І.

  • Григоренко Г. Щоб навчати треба знати : Дошкільне виховання. – 2013. – № 8 – С.26-28.

  • Григоренко Г. Як виховувати ощадливість : Запоріжжя : ЛІПС, 2010.

  • Долинна О. Обов’язкова освіта дітей старшого дошкільного віку.:Тернопіль : Мандрівець, 2011.

  • Дитина в дошкільні роки: комплексна додаткова освітня програма / автор. колектив; наук. керівник К. Л. Крутій . – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2011. – 188 с.

  • Економічне виховання та організація пошуково-ігрової діяльності дітей у дошкільному закладі: методичні рекомендації для вихователів дошкільних закладів / Н.Г. Грама. − К. : ІСДО, 1995. – 24 с.

  • Економічна освіта дітей старшого дошкільного віку (перспективно-кален дарне планування занять з економіки). / Р.П. Жадан і др. – Запоріжжя: ТОВ "ЛІПС" ЛТД, 2006. – 116 с. 4.

  • Жуйкова Т. П., Кокухина А. А. Теоретические подходы в экономическом воспитании [Текст] // Проблемы и перспективы развития образования: материалы VIII Междунар. науч. конф. (г. Краснодар, февраль 2016 г.). — Краснодар: Новация, 2016. — С. 108-111.

  • Жуковская Р.И. Воспитание бережного отношения к личным вещам и общественного достояния // Формирование коллективных взаимо­отношений детей старшего дошкольного возраста / Под ред. В.Г. Нечае­вой. — М: Просвещение, 1967. — С. 205—261.

  • Іванова А.В. Економічний досвід – старшим дошкільнятам / А.В. Іванова // Дошкільне виховання. – 2006. – №7. – С. 22 – 25. 5.

  • Крисаченко В.С. Екологічна культура. - К., 1996.

  • Корнєєва Н. Перші кроки в економіку: Палітра педагога. – 2003. – № 1– С.8-13.

  • Кривошея Н.Б. К проблеме первоначального воспитания старших дошкольников посредством ознакомления их с трудом взрослых // Тр. Междунар. конф. «Образование в современном обществе: проблемы, теория, практика». – Одесса. – 1996. – С. 128—130.

  • Курак Е. А. Экономическое воспитание дошкольников / Е. А. Курак. – М.: СФЕРА, 2002. – 80 с.

  • Концепція розвитку економічної освіти в Україні // Освіта в Україні. – 2004. – 23 с. 4.

  • Климчук І. Економічна освіта в загальноосвітній школі: проблеми і перспективи / І. Климчук // Географія та основи економіки в школі. – 2003. – № 6. – C. 33–35.

  • Кривошея Н. Б. Ознакомление детей старшего дошкольного возраста с трудом взрослых как средство первоначального экономического воспитания : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.01 / Кривошея Неля Борисовна. – Славянск, 1996. – 216 с.

  • Лелюк Ю. М. Сучасні проблеми дошкільної економічної освіти в Україні / Ю. М. Лелюк // Економічна освіта: проблеми і перспективи:

  • матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. – Черкаси, 2001. – С. 63–66.

  • Маршицька В. Екологічні проекти: Дошкільне виховання. – 2001. – № 5. – С.14-16

  • Програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» (нова редакція). У 2 ч. Ч. ІІ. Від трьох до шести (семи) років / Аксьонова О. П., Аніщук А. М., Артемова Л. В., [та ін.]; наук. Кер. О. Л. Кононко. – Київ: ТОВ «МЦФЕР- Україна», 2014. – 452 с.

  • Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» / О. І.Білан, Л. М. Возна, О. Л. Максименко та ін. — Тернопіль: Мандрівець, 2012.— 264 с.

  • Підліснюк В., Рудик І., Кириленко В., Вишенська І., Маслюківська О. Сталий розвиток суспільства: роль освіти. К.: видавництво СПД "Ковальчук", 2005.

  • Плохій З.П. Виховання екологічної культури дошкільників:Київ, Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2002.

  • Плохій З.П. Формуємо екологічну компетентність молодшого дошкільника / З.П. Плохій. - Світич, 2010.

  • Прокудіна О. Маленькі таємниці великої економіки : Запоріжжя : ЛІПС, 2012.

  • Прокудіна О. Маленькі таємниці великої економіки :Палітра педагога. – 2013. – № 4 – С.5-10.

  • Раціональна діяльність дітей – джерело формування економічної культури: навч. метод. посібник для працівників дошкільних закладів, студентів / Грама Н.Г., Колосарьова С.Л., Біляєва Л.І. − К. : РМК дошк. вих. Міністерства освіти України, 1993. – 28 с.

  • Сазонова А. В. Формування первинного економічного досвіду старших дошкільників: Навчально-методичний посібник / Е.А. Кладієва, Т.П. Михайліченко, А.В. Сазонова; Наук. ред. А.В. Сазонова; За заг. ред. А.В. Сазонової. – Донецьк , 2008. – 200 с.

  • Сазонова А. Економічне виховання дітей дошкільного віку : Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2009. – №4. – С. 49-53

  • Сусахіна Л.В. До чистого довкілля - разом. - Полтава: Оріяна, 2005.

  • Сухомлинський В.О. Вибрані твори / В.О. Сухомлинський // В.О.

  • Сухомлинський Соч.: В 5-ти томах. – К.: Рад. школа, 1976 – 1977. Т. 1 – 5.

  • Формування економічної грамотності у дітей дошкільного віку : навчальний посібник / Н.Г. Грама. – Одеса : ОЦНТІ, 1997. – 216 с.

  • Фоміна О.Г., Марчук Л.Й, Тимощук Н.Й.. Система реалізації завдань екологічної освіти та виховання дітей старшого дошкільного віку: Запоріжжя, ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2012.

  • Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори: В 2 – х томах / Ред. кол.: В.М. Столетов ( голова ) та ін. – К.: Рад.шк., 1983. – Т. 1. – 488 с.; Т.2. – 352 с. 8.

  • Чорна С. Цікава економіка. Палітра педагога. – 2011. –№ 5 – С.6-10. Учебно-методическое пособие. - М.: Педагогическое общество России, 2005. – 256с.

  • Чесноускене Д.С. Формирование элементарных математических представлений у старших дошкольников при ознакомлении с мерами стоимости: Дис. канд. пед. наук. — М., 1985. — 200 с.

  • Струнилина Н.А. Формирование начал экономического мышления у дошкольников [Текст] / Н.А. Струнилина. - Харьков, 1999. - С. 34-61.

  • Шатова А.Д. Экономическое воспитание дошкольников. Учеб.-метод. пособ. / А.Д. Шатова. – М. : Пед. общ. России, 2005. – 256 с.



25