Світова література, 7 клас
___________
УРОК № _________
ТЕМА: АДАМ МІЦКЕВИЧ. «АЛЬПУХАРА» (ІЗ ПОЕМИ «КОНРАД ВАЛЛЕНРОД»). УСЛАВЛЕННЯ ГЕРОЇЧНОЇ БОРОТЬБИ ПРОТИ ПОНЕВОЛЮВАЧІВ
Мета: ознайомити учнів із відомостями про життя і творчість польського поета А. Міцкевича; розкрити ідейно-тематичний зміст його балади «Альпухара», її історичну основу; розвивати навички виразного читання, логічного мислення, аналізу поетичного тексту, характеристики образів-персонажів; виховувати увагу до внутрішнього світу людини, любов до вітчизни, активну життєву позицію.
Хід уроку
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Перевірка домашнього завдання
Виразне читання напам’ять балади «Вересовий мед».
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Слово вчителя
Адам Міцкевич увійшов в історію польської та світової літератури як геніальний поет і великий мислитель. Та доля його була досить печальною. Поетові судилося покинути батьківщину, блукати світом і все життя мріяти повернутися до рідної вітчизни, яку він любив найбільше у своєму житті.
Повідомлення
АДАМ МІЦКЕВИЧ (1798—1855)
Народився Адам Міцкевич 24 грудня 1789 року поблизу містечка Новогрудка (тепер — територія Білорусії) у сім’ї небагатого шляхтича-адвоката.
Легенди Білорусії й Литви, історичні оповідки про минуле Польщі привіз із собою молодий Міцкевич у 1815 році до Вільна, де був зарахований студентом на історико-філологічний факультет університету.
Починаючи з 1817 року Міцкевич стає учасником таємних патріотичних організацій «Товариство філоматів» (тобто «тих, що люблять науку») і «Товариство філаретів» (тобто «тих, що люблять доброчесність»), які ставили собі за мету боротьбу за свободу й незалежність Польщі.
У травні 1822 року вийшла збірка А. Міцкевича «Поезія», ліричні балади, пісні, романси якої спираються на традиції польської та литовської народної творчості.
Але на початку 1820-х років учасники товариства зазнали переслідувань офіційної влади. 22 жовтня 1823 року був заарештований і Міцкевич. «Філомати» й «філарети», щоб урятувати поета, говорили на допитах, що він не належав до їхніх об’єднань. 20 квітня 1824 року Міцкевича звільнили, йому заборонили виїжджати з Вільна, де відбувалися бурхливі політичні події. Через півроку за рішенням суду поет повинен був виїхати з Литви до центральних губерній Росії. За два дні Міцкевич змушений був назавжди залишити свою рідну Литву, до якої відтепер линув тільки у спогадах та мріях.
Дорога вигнанця пролягла до Петербурга, де він знайшов добрих друзів серед діячів російської культури (К. Рилєєв, С. Бестужев-Марлінський, П. Вяземський, Д. Веневітінов, М. Погодін). Наприкінці 1826 року познайомився з О. С. Пушкіним, який дуже приязно ставився до польського поета. Згодом Міцкевич вирушає на південь України — в Одесу та Крим.
В Україні А. Міцкевич перебував більше дев’яти місяців. За цей час він відвідав Київ, Харків, Одесу. Під час перебування в Харкові у грудні 1825 року поет познайомився з відомим українським письменником П. Гулаком-Артемовським, який потім зробив переспів балади «Пані Твардовська» українською мовою.
Та особливе місце серед творчих зупинок поета посідає Крим. Прекрасна природа цієї «землі богів і поетів» дала поштовх творчому натхненню, але навіть краса не змогла вгамувати його сум за батьківщиною. Увесь біль поета-вигнанця вилився на сторінках збірки «Кримські сонети».
У 1829 році Адамові Міцкевичу дозволили виїхати за кордон. У 1830 році в Римі він дізнається про польське повстання проти царизму. Як справжній патріот, поет прагне приєднатися до повсталих і з цією метою намагається перейти прусський кордон. Але його спроба не вдалася, а саме повстання було придушено. Разом із багатьма емігрантами-земляками
Міцкевич опинився у Парижі. Поетові вже ніколи не судилося повернутися ні до своєї Литви, ні до Польщі.
Останні роки життя Адам Міцкевич провів у неймовірних злиднях. Тільки у 1852 році йому вдалося знайти посаду бібліотекаря бібліотеки Арсенал у Парижі. У березні 1855 року померла його дружина, осиротивши шістьох дітей. А 26 листопада того самого року несподівано від холери в далекому Константинополі помирає й сам Міцкевич. Кажуть, що коли останки поета відправляли до Франції, за його труною до пароплава йшла численна юрба слов’ян-емігрантів, які віддали данину пошани відомому польському письменникові.
Творчий доробок поета багатогранний. У ньому — багато віршів («Ода молодості» (1820), «Пісня філаретів» (1820), «Він жив між нами» (присвячено О. С. Пушкіну)), балади й романси (збірка «Балади й романси» (1822)), сонети (цикл «Кримські сонети»), поеми («Гражина» (1823), «Дзяди» (1823—1832), «Конрад Валленрод» (1827), «Пан Тадеуш» (1834)).
Поезією Адама Міцкевича захоплювався Тарас Григорович Шевченко.
Твори А. Міцкевича українською мовою перекладали П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, М. Старицький, І. Франко, Леся Українка, М. Рильський, П. Тичина, М. Бажан, А. Малишко, І. Драч та інші.
Літературознавчий коментар
Поему «Конрад Валленрод» А. Міцкевич написав після розгрому декабристів. Автор проголошує безоглядність дій в ім’я свободи вітчизни аж до самозабуття й самозречення, оскільки людина не може бути щасливою, коли батьківщина в неволі. Його романтичний герой-одинак ціною власного життя за допомогою страшних засобів, що спустошують душу, знищує хрестоносців — гнобителів Литви — і здобуває незалежність рідній землі. Передові сучасники сприймали цей твір не як проповідь помсти, а як заклик до взаєморозуміння між людьми.
Уривок із цієї поеми під назвою «Альпухара» («Альпухарська балада») й буде у центрі нашої уваги на уроці.
Історичний коментар
Історичною основою балади є події Реконкісти в Іспанії.
Реконкіста (від ісп. Reconquista, від reconquistar — відвойовувати, повертати) — відвойовування іспанцями і португальцями земель на Піренейському півострові, загарбаних на початку VIII століття арабами (маврами).
Реконкіста почалася битвою під Ковадонгою (долина в Астурії, Іспанія) у 718 році. Місцеве ополчення на чолі з Пелайо розгромило тоді загін завойовників-арабів. Вирішальне значення мала битва при Лас-Навас-де-Толоса у 1212 році. До середини XIII століття у руках арабів залишився лише Гренадський емірат, який упав у 1482 році. Тривала реконкіста до XV століття.
Альпухара, про яку йдеться у баладі А. Міцкевича, — це гориста місцевість на півдні гір Сьєрра-Невада в Іспанії.
Виразне читання вчителем або підготовленим учнем балади «Альпухара»
Бесіда за змістом прочитаного
1. Яка історична подія лежить в основі балади? (Боротьба іспанців проти завойовників-маврів.)
2. Де відбувається дія? Що там відбувається? (Дія відбувається поблизу містечка Альпухара, яке оточили іспанці. Окрім того, у місті лютує чума.)
3. Чи вдалося іспанцям узяти місто? Підтвердьте словами з тексту. (Так. Від слів: «Вдосвіта сурми до бою заграли…» до слів: «Взято фортецю останню».)
4. Якими зображені іспанці? (Не дуже привабливими. Вони вдерлись у замок, на свіжих його руїнах, посеред трупів, учинили бенкет, «купаються у винах», «здобич ділять і полонених».)
5. Хто такий Альманзор? (Це мусульманський володар, який здався на милість іспанців.)
6. Із якими словами мавр прийшов до іспанців? Підтвердьте словами з тексту. (Він прийшов до іспанців і сказав, що визнає їхнього бога, не боїться ніяких поговорів.)
7. Чи був щирим учинок Альманзора? Якою була його справжня мета? (Ні, він дуже хитро обдурив іспанців. А справжньою його метою була помста: помираючи, хворий на чуму, він здався в полон із метою заразити іспанців цією страшною хворобою.)
8. Які риси вдачі можна виділити у володаря маврів? (Альманзор був хитрим, підступним, розумним, ненавидів ворогів, вирізнявся сильним духом.)
9. З якими словами звернувся він до іспанців? Зачитайте. (Від слів «Гляньте, гяури! Я гордий і радий…» до слів: «Вам таких мук не минути!» Альманзор називає іспанців гяурами. Як відомо, у тих, хто фанатично сповідує іслам, це прізвисько є зневажливим для всіх невірних, тобто немусульман.
Його ще можна назвати, вживаючи сучасну термінологію, релігійним фанатиком, який ні перед чим не зупиняється.)
10. Чи повірили іспанці володареві маврів? У чому була їхня помилка? (Так, іспанці повірили Альманзорові, радо його зустріли. Саме в цьому була їхня фатальна помилка. Вони не врахували підступності мавра.)
11. Який фінал балади? (Трагічний. Усі іспанці загинули від чуми.)
12. Визначте головну думку твору. (Боротьба з ворогами за свободу рідної землі, мужність і нескореність у цій борні.)
Проблемна ситуація
Подумайте, кого з героїв можна вважати мужнім та незламним. (Сильні обидва супротивники, але кожна зі сторін захищає свої ідеї, інтереси, прагне здійснити свої наміри.)
Дослідницька робота
1. Які прийоми використовує А. Міцкевич у своєму творі?
2. Визначте художні засоби, які використовує автор.
Коментар учителя
В основу балади А. Міцкевич поклав історичний факт, художньо переосмисливши його, активно використовує прийом психологізму, що є характерною ознакою всієї його творчості. Значну роль у створенні образів відіграє діалог, який допомагає проникнути у внутрішній світ героїв, надати оповіді емоційності, динамізму. Драматичний сюжет, трагічний фінал твору дають можливість віднести його до балад героїчного різновиду.
Міцкевич використовує різноманітні художні засоби: епітети («розбиті загони», «страшна погоня», «кволими руками», «риси помертвілі» та інші), метафори («битва гримить», «п’ють, утопаючи в винах», «всіх моровиця скосила» та інші), антитеза («чи смерть, чи покора», «вмер, сміючись» та інші).
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Підсумкова бесіда
1. Які труднощі були у житті польського поета А. Міцкевича?
2. Назвіть найбільш відомі твори письменника.
3. Які особливості зображення образів, що є характерними для поета, відобразилиья у баладі «Альпухара»?
4. Як відобразились у баладі волелюбні погляди Міцкевича?86
5. Які образи балади вам запам’яталися? Чому?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторіть вивчене про літературні балади, підготуйтеся до контрольної роботи з теми «Літературна балада».