Розробка уроку
Природознавство 5 клас
Тема: Нагрівання й переміщення повітря.
Мета: продовжувати формувати в учнів систему знань про повітря та його властивості, шляхом ознайомлення з поняттям «вітер» і причинами його утворення; розвивати логічне мислення, пам'ять; сприяти розумінню учнями важливості спостереження та вивчення вітрів, виховувати екологічну самосвідомість.
Завдання:
закріпити в учнів знання про властивості повітря;
сформувати знання про нагрівання повітря від поверхні Землі, зміну його температури з висотою;
ознайомити з поняттям «вітер» і причинами його утворення;
розвивати вміння аналізувати навчальний матеріал, спостережливість, формувати пізнавальну самостійність.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Методи і методичні прийоми: словесний (еврістична бесіда, розповідь, пояснення), наочний (демонстрація дослідів, схем), практичний, проблемний.
Обладнання: свічка, пензлик з паперовими кінчиками(султан), мультимедійне обладнання, презентація.
Структура уроку:
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.
IV. Вивчення нового матеріалу.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
VI. Підсумок уроку.
VII. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ:
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів у вигляді бесіди з питань:
Що таке атмосфера?
Чим утворена атмосфера?
З яких газів складається повітря?
Які властивості повітря вам відомі?
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.
– Зверніть увагу на схему(слайд 4): червоним кольором виділені властивості повітря, які мають безпосереднє відношення до теми сьогоднішнього уроку. У природі постійно відчувається рух теплого і холодного повітря. Звідки ж береться тепле й холодне повітря і чому воно не однакової температури, якщо сонце гріє все повітря на нашій планеті? Як же саме нагрівається повітря? Чому і куди воно рухається? Яке значення має його рух? Саме на ці запитання нам необхідно знайти відповіді протягом сьогоднішнього уроку.
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Нагрівання повітря.
– Одного теплого літнього дня Незнайко лежав на сонечку та спостерігав, як його друзі високо піднялись в небо на повітряній кулі. Він помітив, що його товариші, незважаючи на спеку, були тепло вдягнені. Чому? Незнайці соромно було запитати у своїх товаришів, тому він із своїм запитанням звертається до вас
(слайд 5):
Проблемне питання від Незнайки:
«З підняттям угору відстань до Сонця скорочується, але, як відомо, температура повітря знижується. Чому?»(учні пропонують свої відповіді).
– Так, дійсно, Сонце випромінює величезну кількість енергії, однак атмосфера пропускає до земної поверхні тільки її частину(деяка її частина поглинається хмарами, деяка відбивається атмосферою назад у космос)(слайд 6). Крізь прозоре повітря сонячні промені проходять, майже не нагріваючи його. Непрозора земна поверхня нагрівається під дією сонячних променів та стає джерелом тепла, а вже від неї нагрівається атмосферне повітря. Тому, з віддаленням від поверхні Землі температура знижується.
Існують певні закономірності зміни температури повітря:
Температура змінюється з висотою: при підйомі вгору на кожний кілометр температура повітря знижується на 6° С.
Температура змінюється протягом певних проміжків часу(доби, року)
Температура знижується від екватора до полюсів.
!!! Температура залежить від кута падіння сонячних променів на поверхню Землі: чим більший кут падіння сонячних променів, тим сильніше нагрівається поверхня та вищі показники температури повітря(слайд 7).
Отже, запам’ятайте: Прозоре повітря нагрівається не сонячними променями, а від земної поверхні, а температура залежить від кута падіння сонячних променів на поверхню Землі(слайд 8).
2. Переміщення холодного та теплого повітря, вітер.
– Ми вже розглянули з вами як нагрівається повітря. Відгадайте, будь-ласка, загадку і ми з вами з’ясуємо про що далі йтиме мова на нашому уроці(слайд 9)
Прийом «Природнича лабораторія»(демонстрація досліду 1)
– Запалимо свічку. Повітря відразу нагрілося навколо полум'я. А куди рухається тепле повітря? Потримаємо над полум'ям паперовий пензлик. Подивіться, паперові смужки піднімаються вгору, хоча ми не створюємо руху повітря спеціально. Так який же висновок ми зробимо з побаченого?
(учні розповідають, що вони побачили і пояснюють, що це означає).
Пояснення вчителя:
– При нагріванні повітря розширюється, стає менш щільним, а тому легшим. Тепле легке повітря піднімається вгору – відбувається висхідний рух повітря(слайд 10).
Холодне повітря більш щільне й важке, тому воно опускається вниз – відбувається низхідний рух повітря(слайд 11). Таким чином відбувається постійний рух повітря(слайд 12). Щоб впевнитись у цьому, проведемо дослід
(Демонстрування досліду 2 – "Рух повітря" учителем та учнем-помічником, з яким попередньо був проведений інструктаж щодо безпечної поведінки із запаленою свічкою. Бажано дослід продублювати заздалегідь, щоб визначити, чи є різниця між температурами у приміщенні класу та коридору, яка необхідна для успішного проведення досліду. Одну запалену свічку вчитель тримає зверху біля відчинених дверей, а іншу учень тримає знизу).
– Поясніть, чому біля відчинених дверей полум 'я нижньої свічки спрямовується всередину кімнати, а полум 'я верхньої свічки направлене назовні(пояснення учнів: температура в класі та коридорі шкільного приміщення неоднакова, тому виникає рух повітря в горизонтальному напрямку).
3. Причини утворення вітру.
Пояснення вчителя:
– Таким же чином повітря рухається й уздовж поверхні Землі. Різні ділянки земної поверхні теж нагріваються по-різному(слайд 13). Суша нагрівається швидше, а водна поверхня повільніше. Повітря, нагріте над земною поверхнею, піднімається вгору і тиск над сушею падає – утворюється область низького тиску. Над водною поверхнею атмосферний тиск високий. Повітря перетікає з області з високим тиском в область з низьким атмосферним тиском. Так утворюється вітер. І чим більше різниця атмосферного тиску, тим сильніший вітер. Отже, дамо визначення поняття вітер(робота з підручником сторінка 146 та зошитом)
(слайд 14).
Підсумуємо результати дослідів та складемо логічний ланцюжок причинно-наслідкових зв’язків «Причини утворення вітру»(слайд 15):
П Нерівномірне нагрівання земної поверхні Нерівномірне прогрівання повітря Утворення областей високого і низького тиску Рух повітря з областей високого тиску в область низького тиску Вітер
4.Фізкультхвилинка.
– А зараз встаньте із-за парт і уявіть, що ви молоді деревця: ваші пальчики – це листочки, руки – гілки, а стовбур – ваш тулуб.
Пролетів легкий вітерець. Підняли руки вгору. Пальчики-листочки захиталися. А тепер подув вітер посильніше. Гілки почали розгойдуватися з боку в бік все сильніше і сильніше. І ось налетів сильний вітер. Він дме так, що стовбури почали згинатися. Ми все одно випрямляємось, а вітер знову пригинає нас до землі. Вітер стихає, лише гілки хитаються вгору-вниз, все повільніше, аж поки лише тільки листочки-пальчики легенько ворушаться від подиху вітру. Завмерли деревця, сідайте.
5. Нагрівання й охолодження повітря над суходолом та водною поверхнею (пояснення вчителя)
– Пригадайте, що швидше нагрівається та охолоджується: суходіл чи вода? Як це впливає на зміни тиску над суходолом та водоймою вдень і вночі?
Пояснення вчителя:
Вдень суходіл нагрівається швидше, ніж вода, тому над суходолом панує область низького тиску, а над водою – високого, тобто вітер буде дути із водойми на суходіл. Це денний бриз(слайд 16). Нічний бриз навпаки буде дути із суші, тому що вода охолоджується повільніше і повітря над нею буде тепліше(слайд 17).
6.Значення вітру.
Учням пропонується прослухати українську народну казку «Сонце, Мороз та Вітер»
Зустрілися перехожому троє. Він привітався і пішов далі. Кожен з трьох подорожуючих запевняв, ніби перехожий вітав тільки його одного. Сперечалися, сперечалися і вирішили дізнатися правду у самого зустрічного. Наздогнали і запитали його:
- Кому ти, добра людина, уклін відважив?
А той у свою чергу питання задав:
- А ви хто такі будете?
- Я - Сонце, - сказав один.
- А я - Мороз, - відповів інший.
Третій назвався Вітром.
- Вітру я вклонився, - сказав, трохи подумавши, перехожий.
- Ах, так, - обурилося Сонце, - спалю твою ниву, з голоду помреш!
А я зроблю з тебе крижану бурульку! - Пригрозив Мороз.
Тоді Вітер і каже:
Не бійся, йди з миром. Налетить спека - подму прохолодою, води принесу, не згорять твої посіви. А в люту холоднечу - теплом дмухну, зігрію!
– Це старовинна українська казка. Глибока народна мудрість укладена в ній: і справді, буває, що вітер сильніший і від сонця і від морозу. Кожен день ми чуємо, як розмовляє шелестінням листочків вітер, але ніколи не бачимо його, бо це – Великий невидимка. Без нього ми не можемо жити, він відіграє велике значення у нашому житті. Хоча він може бути як лагідним та корисним так і грізним та лютим. Спробуйте навести приклади позитивного та негативного значення вітру.
Очікувані відповіді учнів:
А) позитивне значення вітру(слайд 19, 20, 21):
Забезпечує кругообіг води в природі;
Запилює рослини, переносить насіння;
Приводить в рух механізми, допомагає рухатись різним видам транспорту;
Приносить тепло або холод;
Є джерелом електроенергії.
Б)негативне значення вітру(слайд22, 23)
Бурі, урагани, тайфуни, смерчі, суховії
Руйнують будівлі;
Знищують сади і посіви;
Видувають родючий шар грунту;
Заносять пісками рослини, родючі землі, перетворюючи їх на пустелі;
Топлять в морі кораблі;
Розвіюють на далекі відстані шкідливі викиди підприємств.
V. Закріплення вивченого матеріалу(слайд 24).
1. Доповніть речення
Повітря нагрівається від …
З підняттям угору на 1 км температура …
Тепле повітря розширюється … та …
Холодне повітря щільне і важке, тому воно …
Основна причина переміщення повітря – це …
Вітер – це …
Денний бриз спрямований з … на …
Нічний бриз спрямований з … на …
Вітер допомагає людям …, …, …
2. «Міні-практикум»: за схемою визначити напрямок вітру(слайд 25)
VI. Підведення підсумку уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Домашнє завдання(слайд 26)
Опрацювати матеріал § 35, вивчити поняття;
Запитання 4(письмово),5*(усно) с. 146;
Творче завдання: скласти міні-твір на тему “Вітер – наш друг чи ворог?”