Мама… В усі часи, всі народи пов’язували з нею найдорожче, возвеличували її, як найбільшу святиню. Вона — корінь життя, берегиня роду людського, вона та квітка, промінь якої ніколи не в’яне, а розцвітає з плином літ усе ясніше. Не дарма ми кажемо: мати – Вітчизна, Ненька – Україна. Кожна людина, кожний народ має свої святині. До таких великих святощів кожній людині причисляємо перш за все любов до матері, до тієї, яка дала нам життя, яка нас виплекала, виростила і виховала. Всі клопоти, більша частина праці у вихованні дитини, все на плечах матері. Вона для добра своїх дітей віддає усе: болі, труд, сльози, здоров’я… Серце свого не жаліє для дитини, для її добра.