Офлайн
84
Таранюк Ольга Анатоліївна

Уманський медичний коледж (основний заклад)

викладач

Вчительський сайт

Написати приватне повідомлення
Матеріалів: 0
Перегляд матеріалів: 0

Працюю в Уманському медичному коледжі викладачем дисципліни " Мед. сестринство у внутрішній медицині".

Виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки( пептична виразка)

Виразкова хвороба – це хронічне захворювання з циклічним перебігом і схильністю до прогресування, яке характеризується утворенням дефекту в  слизовій оболонці шлунка, чи дванадцятипалої кишки внаслідок зниження її захисних властивостей або підвищення агресивності шлункового вмісту.

02005pke-f2d6-525x191.jpg

ЧИННИКИ

- Helicobacter pylori (виявляють майже у 100% хворих з виразковим ураженням 12-палої кишки і у 50-70% хворих з виразковою хворобою шлунка) – спіралеподібні бактерії здатні проникати під захисний шар слизу і пошкоджувати епітеліоцити шлунка і 12-ти палої кишки, викликаючи запальний процес в слизовій оболонці.

СПРИЯЮЧІ ЧИННИКИ:

- порушення режиму харчування;

- вживання їжі досить низької чи досить високої температури;

- механічний чинник (травма живота);

- нервово психічний чинник (стреси, емоційні напруження);

- конституційний чинник (виразкова хвороба шлунка трапляється у осіб астенічної конституції, а дванадцятипалої кишки – гіперстенічної);

- стан ендокринної системи (під час вагітності перебіг виразкової хвороби легший, а у клімактеричному періоді – перебіг надзвичайно тяжкий);

- спадковий чинник.

Пептична виразка 12-палої кишки трапляється в 4 рази частіше, аніж пептична виразка шлунка, здебільшого в осіб молодоговіку. Співідношення хворих жінок і чоловіків стаговить 1:7. Захворюваність жінок на пептичну виразку збільшується в клімактеричний період.

КЛІНІКА

Виразкова хвороба шлунка

Провідним симптомом є біль. Інтенсивність болю буває дуже значною. Час появи залежить від локалізації виразки. При виразках кардіальної частини і задньої стінки шлунка біль виникає відразу після їди, локалізується під мечоподібним відростком. Він тупий, ниючий, часто іррадіює за груднину і в ділянку серця, симулюючи атаки стенокардії. Блювання виникає рідко, нудота і печія – досить часто. При виразках малої кривизни біль виникає у надчеревній ділянці через 15-60 хв після їди. Антральним виразкам властиві голодний біль, відрижка, печія. Для виразки пілоричного відділу характерні блювання, інтенсивний біль, непов’язаний з прийманням їжі, хворі значно худнуть. Для виразкової хвороби шлунка характерні ранній біль, відсутність ритмічності і сезонності у появі клінічних проявів. За тяжкістю блювання стоїть на другому місці споміж інших симптомів виразки шлунка. Блювотні маси мають кислий смак, оскільки блювання частіше буває на висоті травлення. Блювання може виникнути і натще, що свідчить про постійне виділення шлунком соку. Одночасно у блювотних масах можна помітити домішки їжі, вжитої напередодні, що свідчить про пілороспазм. Блювання виникає швидко, без особливого напруження м’язів. Печія виникає після приймання їжі, хворі часто вживають питну соду, після чого вона зменшується. Печія не завжди виникає внаслідок підвищення кислотності, часто вона пов’язана із закиданням їжі із шлунка у стравохід внаслідок антиперистальтики. Апетит, як правило, збережений, але хворі бояться приймати їжу тому, що виникає біль. Частим симптомом є спастичний закреп, який має рефлекторний характер. Скарги пов’язані з невротичним станом: поганий сон, нестійкість настрою, схильність до серцебиття, запаморочення, похолодіння кінцівок.

Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки

Хворі скаржаться на періодичний нічний чи „голодний” біль (через 5-8 год після прийому їжі), які виникають навколо пупка, в надчеревній ділянці, справа від середньої лінії живота, які зменшуються або зникають після вживання їжі чи прийняття розчину соди. Біль часто віддає у спину, іноді за груднину. На висоті болю часто виникає блювання, яке, як правило, приносить полегшення. Одним із ранніх симптомів є печія. Після вживання їжі виникає відрижка кислим. Характерні закрепи. Загострення мають сезонний характер. Під час огляду виявляють, що при болю хворий займає вимушене положення на боці чи спині з підібганими до живота ногами або сидить скоцюрбившись. Язик вологий, обкладений білими нашаруваннями. При пальпації хворого біль виявляється в місцях локалізації патологічного процесу, незначне напруження м’язів живота.

ОСНОВНІ КЛІНІЧНІ СИНДРОМИ:

- больовий;

- шлункової диспепсії (печія, відрижка, нудота, блювання);

- кишкової диспепсії (закрепи, спастичний біль у кишечнику);

- астеновегетативний (підвищена подразливість, емоційна лабільність, розлади сну).

ДІАГНОСТИКА:

- фіброгастродуоденоскопія з біопсією;

-ренгенологічне обстеження шлунка;

-обстеження на Нр;

-фракційне зондування шлунку;

-рН-метрія шлунка;

- дослідження кала на приховану кров;

-ЗАК.

ЛІКУВАННЯ

Насамперед потрібно дотримуватись лікувального харчування.У фазі загострення слід дотримуватись принципу механічного і хімічного щадіння слизової оболонки стравоходу, шлунка і 12-палої кишки. Тому на 4-5 діб призначають максимальну щадну дієту №1а або №1б за Певзнером із поступовим преходом на дієту №1. Передбачається обов'язкове 5-разове харчування,їжу готують на пару, відварюють, перетирають. Пацієнтам пропонують молоко, неміцний несолодкий чай, оливкову або соняшникову олію, свіжий нежирний м'який сир, некислу сметану, некруто зварені яйця, парові омлети, перетерті овочеві супи, молочні киселі. До дієти також входять нежирні сорта м'яса та риби, черствий білий хліб, печені або варені овочі, печені фрукти. В період ремісії з солодощів дозволяють зефір, вчорашні бісквіти, згущене молоко, варення з некислих сортів ягід та фруктів в невеликій кількості.

МЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ

- засоби центральної дії (седативні, транквілізатори, еглоніл, );

- М-холінолітики (атропін, платифілін, екстракт беладонни, гастроцепін);

-блокатори Н2 – гістамінових рецепторів (циметидин, ранітидин, фамотидин, нізатидин, роксатидин);

- інгібітори протонної помпи (омепразол, рабімак, ноль-паза);

- засоби, що діють на Helicobacter pylori (еіотропне лікування) (де-нол, метронідазол, напівсинтетичні пеніциліни, амоксицилін, кларитроміцин);

- антациди (альмагель, фосфалюгель, маалокс, гавіскон);

- гастроцитопротектори ( де-нол, віс-нол);

- засоби, що нормалізують моторну діяльність шлунка (церукал, еглоніл, мотиліум); - репаранти ( солкосерил, пентоксил).

ПЕРЕБІГ

Перебіг захворювання може бути легким і характеризуватися виникненням загострень не частіше одного разу на 1-2 роки, клінічні прояви виражені не різко, легко піддаються лікуванню, працездатність під час ремісії збережена повністю. Перебіг середньої тяжкості характеризується виникненням загострення 1-2 рази на рік, вираженими клінічними проявами, в патологічний процес втягуються інші органи травлення, ремісія тривалий час неповна. Тяжкий перебіг захворювання характеризується вираженими клінічними проявами, які тяжко піддаються лікуванню, загострення виникають декілька разів на рік, спостерігаються ускладнення.

УСКЛАДНЕННЯ

Шлункова кровотеча. Характерними ознаками є блювання шлунковим вмістом типу „кавової гущі”, мелена – чорні дьогтеподібні випорожнення, наростаюча слабкість, тахікардія, зниження артеріального тиску. Кровотеча може бути прихованою і явною. На другий день після кровотечі може виникнути резорбційна гарячка, яку відзначають у 10-15% хворих. Дуоденальні виразки кровоточать частіше.

Дії м/с при імовірній шлунковій кровотечі:

-при появі в блювотних масах та калі крові негайно викликати лікаря;

-укласти пацієнта в ліжко, голову повернути набік, під голову покласти клейонку і рушник. підняти ніжний кінець ліжка;

- максимально усунути психічні подразники;

-покласти на ділянку надчерев'я міхур з льодом;

-заборонити пацієнту пити та їсти, розмовляти;

-виміряти АТ, пульс, ЧД;

-підготувати необхідні кровоспинні засоби, систему для в/в краплинного вливання;

_підготувати все необхідне для визначення групи крові та резус-фактору.

Перфорація виразки. Клініка характеризується раптовим „кинджальним” болем в епігастрії, розвитком колаптоїдного стану, спостерігається дошкоподібний живіт. Хворий займає вимушене положення на спині, язик сухий і обкладений, брадикардія, печінкова тупість зникає. Діагноз підтверджується рентгенологічним дослідженням, на якому в черевній порожнині виявляють газ.

Дії м/с при імовірній перфорації шлунка.

У разі появи симптомів перфорації( раптовий кинджальний біль, рефлекторний колапс, дошкоподібне напруження м'язів живота, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга) негайно:

-повідомити лікаря;

-покласти холод на живіт;

- транспортувати пацієнта в хірургічне відділення для оперативного втручання.

Пенетрація. Це проникнення виразки в підшлункову залозу, жовчний міхур, малий сальник. Клініка характеризується виникненням постійного болю (наприклад, у поперековій ділянці, при перенетрації виразки в підшлункову залозу, підвищенням температури тіла до субфебрильних цифр, збільшенням ШОЕ). Діагноз підтверджують рентгенологічно й ендоскопічно.

Стеноз пілоруса. Виникає, як правило, після рубцювання виразок, розташованих у пілоричному каналі. Хворі відмічають тяжкість і відчуття переповнення в епігастрії після їди, відрижку тухлим, блювання їжею. При пальпації живота в епігастрії виявляють „шум плеску”, помітною стає перистальтика шлунка, хворі виснажені.

Малігнізація- перехід виразки в рак. Проявляється втратою періодичності й сезонності загострення, а також постійністю болю, прогресуючим зниженням секреторної функції шлунка, анемією, збільшенням ШОЕ, кахексією хворих.

ПРОГНОЗ

При неускладненій виразці – сприятливий.

ПРОФІЛАКТИКА

Первинна профілактика передбачає раціональне харчування, здоровий спосіб життя, ліквідацію шкідливих звичок та стресових ситуацій, попередження виникнення виразкової хвороби. Вторинна профілактика спрямована на досягнення тривалої ремісії захворювання, попередження ускладнень.

Медична сестра запрошує пацієнта для його огляду сімейним лікарем і гастроентерологом чотири рази на рік, при потребі – до хірурга чи онколога. Пацієнтам щорічно проводять езофагогастродуоденоскопію (при загостреннях з біопсією), рентгенологічне обстеження, аналіз калу на приховану кров, аналіз шлункового вмісту (1 раз на 2 роки), загальний аналіз крові (2-3 рази на рік). Медична сестра проводить бесіду з хворим про необхідність дотримання дієти, режиму харчування, необхідності використання медикаментозного та санаторно-курортного лікування, дає рекомендації щодо умов праці.