Офлайн
85
Таранюк Ольга Анатоліївна

Уманський медичний коледж (основний заклад)

викладач

Вчительський сайт

Написати приватне повідомлення
Матеріалів: 0
Перегляд матеріалів: 0

Працюю в Уманському медичному коледжі викладачем дисципліни " Мед. сестринство у внутрішній медицині".

Рак шлунка

Рак шлунка – одна з найбільш тяжких форм злоякісних пухлин, яка займає перше місце в структурі загальної онкологічної захворюваності. За частотою серед інших онкологічних захворювань рак шлунка посідає перше місце у чоловіків і друге (після раку яєчників) у жінок. Це захворювання найчастіше зустрічається у віці 40-60 років, хоча іноді може розвиватися у молодих людей

Захворювання виникає головним чином у літніх людей, що зрозуміло з точки зору ослаблення антибластної функції ретикуло-ендотеліальної системи. Крім того, в старшому віці в організмі накопичується більше ендогенних канцерогенів (холестерин, стероїдні гормони), які не виконують своїх прямих функцій.

СПРИЯЮЧІ ЧИННИКИ

Екзогенні:

- біологічні (вірусогенетична теорія);

- механічні (подразнення травного каналу грубою та недоброякісною їжею, яка містить компоненти з канцерогенними властивостями – пересмажені жири).

Ендогенні:

- ослаблена імунна система;

- обтяжена спадковість;

- наявність атрофічного гастриту,

поліпів шлунка,

виразкової хвороби (передракові захворювання).

Рак шлунка в основному є первинним. Пухлина найчастіше локалізується в пілоричній частині (50-65%), рідше – на малій кривизні (10—15 %), кардії (10 %), задній стінці (5 %).

КЛІНІКА

Клінічна картина раку шлунка визначається локалізацією пухлини, а також залежить від її морфологічних особливостей. В одних випадках анамнез типовий для хронічного гастриту, в інших будь-які скарги на порушення функції травного каналу відсутні. Тривалий безсимптомний перебіг характерний для раку кардіального відділу шлунка, а також для фіброзного раку. Умовно розрізняють кілька періодів розвитку раку: І – ранній (прихований) період; II – період виявленої пухлини; III – період розвитку метастазів. Ранній період перебігає приховано, скарги хворого неспецифічні, звичайне його обстеження не дозволяє встановити наявність захворювання. Для цього періоду характерні, так звані „малі” симптоми раку. До них належать: поява в старшому віці немотивованої загальної слабкості, стомлювання, зниження працездатності; зменшення апетиту, відраза до м’ясної їжі; відчуття “шлункового дискомфорту” – втрата задоволення від приймання їжі, відчуття тяжкості та тиску в надчеревній ділянці; прогресуюче безпричинне схуднення; психічна депресія, втрата інтересу до праці, апатія. У цей період можуть відзначатися нудота, блювання, біль у надчеревній ділянці. У період прогресування раку описані симптоми набувають більш чітких обрисів. Інколи захворювання супроводжується підвищенням температури тіла (частіше до субфебрильних цифр), що пов’язано з надходженням токсичних пірогенних речовин з пухлини в кров. При локалізації пухлини в кардіальному відділі виникають явища дисфагії. У хворих наростає схуднення, яке переходить у кахексію, посилюється анемія. Для цього періоду характерні біль у надчерев’ї, інколи виникає блювання з домішками крові у вигляді „кавової гущі”. При огляді хворого відмічається блідість шкіри і видимих слизових оболонок, склери з іктеричним відтінком. Язик з сіруватими нашаруваннями. Живіт часто здутий, інколи можна пропальпувати пухлину як у вертикальному, так і в горизонтальному положенні хворого. Для пухлини шлунка характерно те, що вона рухома під час дихання, зміщується при пальпації, „втікає” з-під пальців при роздуванні шлунка і наповненні його водою. Зазначена клінічна картина раку шлунка є пізньою стадією захворювання, і хворому вже практично нічим не можна допомогти. У ранніх стадіях раку за допомогою традиційних фізичних методів дослідження (перкусія, пальпація) відхилень від норми зазвичай виявити не вдається.

ОСНОВНІ КЛІНІЧНІ СИНДРОМИ:

- больовий;

- шлункової диспепсії;

- кишкової диспепсії;

- „малі” симптоми раку;

- інтоксикація.

Перебіг раку шлунка прогресуючий. Пухлина метастазує в регіонарні лімфатичні вузли, розміщені в ділянці пілоруса, малої кривизни, дванадцятипалої кишки, а також у заочеревинні лімфовузли, у печінку. У печінці часто зустрічаються „дрімаючі” метастази, які не проявляються 3-5 років. Для раку шлунка характерне метастазування в лімфатичні вузли лівої надключичної ямки в малий таз і в яєчник. Деколи спостерігається канцероматоз очеревини. Пухлина може проростати в сусідні органи – підшлункову залозу, печінку, кишку, органи малого таза.

УСКЛАДНЕННЯ

До ускладнень належать: хронічна постгеморагічна анемія, шлункова кровотеча, перфорація і раковий перитоніт, нагноєння пухлини.

Діагностика:

-фіброгастродуоденоскопия з прицильною біопсією;

-ренгенологічне обстеження;

-КТ;

-ЗАК;

- кров на онкомаркери;

-ан. кала на приховану кров.

ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ

Хірургічне лікування. Радикальним методом лікування є субтотальна резекція шлунка. Що раніше виявлений рак, то ефективнішою буде операція. Медикаментозне лікування. При задавненому процесі призначають симптоматичне лікування – переливання крові, знеболювальні (ненаркотичні та наркотичні аналгетики), спазмолітичні засоби, препарати заліза. Використовується і патогенетична терапія, метою якої є затримання росту пухлини.

Променева терапія. Іноді застосовують променеву терапію.

Хіміотерапія. Використовують низку хіміопрепаратів (нітромін, тіофосфамід, бензотеф, 5-фторурацил, мітомігрин, вінбластин)

ПРОФІЛАКТИКА

Основними принципами профілактики раку шлунка є ознайомлення населення з провідними причинами захворювання і пропаганда раціонального харчування. Систематично проводяться комплексні онкоогляди організованого населення віком понад 35 років з метою виявлення не тільки раку шлунка, але й передракових захворювань (гастриту зі зниженою кислотністю, поліпозу, виразкової хвороби з тривалим перебігом). Рекомендують оперативне втручання, якщо консервативне лікування передракового захворювання неефективне.

Медична сестра запрошує пацієнта 4 рази на рік для огляду його сімейним лікарем) і онкологом. Рекомендує хворому пройти езофагогастродуоденоскопію (після операції на шлунку), рентгенографічне обстеження, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, комп’ютерну томографію, здати аналіз калу на приховану кров та загальний аналіз крові. Проводить бесіду з пацієнтом про необхідність відмови від тютюнопаління і вживання алкоголю, необхідність дотримання дієти, режиму харчування, оперативного втручання (при необхідності).