Онлайн
62
Марченко Микола Миколайович

Миргородська СЮТ

керівник гуртків

Вчительський сайт

Написати приватне повідомлення
Матеріалів: 0
Перегляд матеріалів: 0

Керівник гуртків журналістики Миргородської СЮТ

До жінки вночі прилітала сова. Або «Розвиток творчих здібностей учнів у процесі дозвіллєвої діяльності в позашкільному закладі» (Теорія та практика)

Вступ..................................................................................................................................

Розділ 1. Головна функція позашкільного навчального закладу…………….

1.1 Виховання творчістю………………………………………………………….............................

1.2. Основні засади  розвитку гуртківців……………………………………………................

Розділ 2. Особливості діяльності гуртків технічного профілю………………

2.1. Проектна діяльність гуртків ПНЗ……………………………………………......................

2.2. Робота по взаємодії ПНЗ із батьками та організаціями…………………….........

Висновки......................................................................................................................

Список використаних джерел...............................................................................

Вступ

Для реалізації мети і завдань роботи закладу важливим є визначення умов реалізації концепції розвитку творчих здібностей у процесі дозвіллєвої діяльності в позашкільному закладі.

Серед них основними є креативна та інноваційна спрямованість діяльності педагогів, інтеграція компетентнісного та загально-культурологічного підходів, формування ефективних педагогічних систем розвивального спрямування, біологізація позашкільного навчально-виховного простору, розроблення організаційно-педагогічних засад психологічного супроводу суб’єктів навчально-виховного процесу, створення ефективних систем інформаційно-методичного забезпечення та обміну досвідом. Доведено, що кожний етап формування креативного мислення у дитини потребує організації педагогічно продуманих дій з урахуванням вікових можливостей дітей.

На першому (мотиваційно-цільовому) етапі пропонується створення умов для проникнення дитини за межі відомого та формулювання проблеми у формі питань. Другий (змістовно - операційний) етап - це самостійний пошук вирішення проблеми, створення проекту.

Упровадження методу проектів ефективно впливає на активізацію творчої діяльності учнів, розвиток їх творчих здібностей. Педагогічний процес у позашкільних навчальних закладах спрямований на всебічний розвиток творчої особистості,  формування соціального досвіду на основі власних бажаньдитини, урахування її нахилів і задатків .

У позашкільному педагогічному процесі дитина не просто відтворює те,  що засвоює. Завдяки своїй унікальності і неповторності вона доповнює,  удосконалює те,  що засвоїла, чого навчилася.

У цьому полягає закон творчої поведінки й  особливість методики позашкільного педагогічного процесу,  яка будується на обов’язковому заохоченні дитини, багатстві вражень,  створенні оптимальних людських стосунків, які є джерелом продуктивної творчої діяльності дитячої спільноти.

                                                            

             Головна функція позашкільного навчального закладу

Педагогічний процес у позашкільних навчальних закладах спрямований на всебічний розвиток творчої особистості, формування соціального досвіду на основі власних бажань дитини,  урахування її нахилів і задатків.

У позашкільному педагогічному процесі дитина не просто відтворює те, що засвоює.

Завдяки своїй унікальності і неповторності вона доповнює , удосконалює те, що засвоїла , чого навчилася. У цьому полягає закон творчої поведінки й особливість методики позашкільного педагогічного процесу, яка будується на обов’язковому заохоченні дитини, багатстві вражень, створенні оптимальних людських стосунків, які є джерелом продуктивної творчої діяльності дитячої спільноти .

Найголовніша функція позашкільних навчальних закладів – знайти такі види діяльності, таку працю, де дитина змогла б стати справжнім творцем . Без цього не може бути й мови про розвиток творчої, всебічно розвиненої особистості.

С. Шацький, один із організаторів перших позашкільних закладів,  наголошував, що завдяки позашкільному вихованню можна досягти того, що всі діти й підлітки зможуть розвивати свої творчі здібності , позитивні інтереси. Він писав, що діти допитливі, намагаються до всього доторкнутися, усе спробувати;  прагнуть виявити себе, ділитися своїми враженнями, звідси і розвиток творчої уяви, фантазії.

У своїй практичній діяльності С. Шацький завжди створював найсприятливіші умови для творчої і цікавої роботи, в якій діти могли б проявити себе.

Пропонуючи  відкрити дитячий клуб, він  спирався на головну ідею дитячого клубу– організувати центр, де дитяче життя будуватиметься на основі вимог, які випливають із природи дитини.

На його погляд, клуб –  це таке творче об’єднання вихованців, де створені найсприятливіші умови для різноманітних зустрічей,  цікавого дозвілля, змістовної праці,  занять мистецтвом, ігри. Позашкільна діяльність розгортає творчу самосвідомість педагога-позашкільника та його вихованців, що виявляється у самопізнанні й адекватній самооцінці, самоорганізації, самореалізації, самовдосконаленні творчої особистості.

Вона забезпечує постійне зростання потенціалу творчої діяльності - бажання систематично здобувати нові знання, набувати вміння, навички, творчо їх використовувати; формування психічних якостей творчої особистості, її темпераменту, властивостей нервової системи (чутливості, пластичності, працездатності), доцільного індивідуального стилю діяльності й поведінки, у процесі якого використовуються найкращі і коригуються слабкі (з точки зору вимог творчої діяльності) якості нервової системи конкретного вихованця та педагога.

Серед засобів реалізації завдань концепції розвитку творчих здібностей у процесі дозвіллєвої діяльності в позашкільному закладі є: науково-методична та організаційно-технологічна діяльність педагогів, методико-педагогічне моделювання/проектування, авторські освітні методики, перспективний педагогічний досвід, сучасні інформаційно-комунікативні технології, виконання соціально-педагогічних програм і проектів спільно з науковими установами, закладами й осередками культури та мистецтва, владними структурами, батьками. 

                                                          

                                           Виховання творчістю

Позашкільну педагогіку можна розглядати як науку про виховання творчістю. Пріоритетними її категоріями є поняття співтворчість, захоплення, інтерес, творча діяльність, дослідництво, інтелектуальна незалежність, саморозвиток, психологічний комфорт, обдарованість, гармонійний і всебічний розвиток, взаємодія між керівником гуртків і вихованцями; між гуртківцями, їхніми батьками та керівником гуртків.

Така взаємодія дієво впливає на формування особистості дитини чи підлітка. Наприклад,  юні журналісти гуртка « Теледебют» Миргородської СЮТ   у листопаді 2019 р. побували у Вінниці.  Підготували телерепортаж із музею фото-відео-радіо-ретротехніки. Також гуртківці зустрілися із керівництвом Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки. Для них провели екскурсію по відділах  установи. А ще юні журналісти змогли оглянути більше 50 експонатів стародруків, що стосуються історичного минулого Полтавщини. 

Це була суто творча поїдка при взаємодії із конкретними батьками учнів. Та ця поїздка призвела до нового рівня комунікативності та пізнання взаємодії громадянського суспільства.

Але це дало також поштовх для комунікування юних журналістів , котрі мають певний життєвий і журналістський досвід із меншими «колегами» та просто пересічними громадянами.

Інший приклад. Група юних журналістів Миргородської СЮТ  побувала у селі Сакалівка на Миргордщині.

Там живе унікальний скульптор-самоук, котрий робить у натуральну величину фігури тварин, казкових персонажів, людей.

Діти спілкувалися із героєм свого телесюжету, із його односельцями. Навіть самостійно пробували робити фігури людей із пінопласту.

За день перебування у селі гуртківці не лише отримали масу вражень, а й певний творчий та журналістський досвід.

Нестандартні підходи до розвитку творчих задатків гуртківців сприяють розкриттю їхнього творчого потенціалу, формують громадянську позицію, розвивають професійні якості журналіста.

Ключові слова: дитина, креативність, поза навчальна діяльність, виховання.

Найголовніша функція позашкільних навчальних закладів– знайти такі види діяльності, таку працю,  де дитина змогла б стати справжнім творцем. 

Без цього не може бути й мови про розвиток творчої ,  всебічно розвиненої особистості.

Скажімо, гуртківці гуртка «Фоторепортер» Миргордської СЮТ протягом літніх канікул 2019 р.  побували у багатьох творчих поїздках як  на рівні області, так і поза її межами. Це і Шишаки, і Хорол,  і Кременчук, і Опішня, і Херсон та Скадовськ.

І керівник,  і діти, при взаємодіє із батьками,  знайшли час, щоб побувати у творчих поїздках та отримати певний багаж знань , умінь і навичок.

Наприклад, вони побували у  військовій частині хімзахисту,  на яку із дрона  ДРГ Росії було скинуто запалювальну суміш.

Ця в/ч знаходиться під Селещиною. Гуртківці спілкувалися із військовослужбовцями та зробили цікавий фоторепортаж для газети і матеріал на радіо.

Або отримали у військовому окрузі акредитацію на військовий аеродром, де також спілкувалися із військовослужбовцями , оглянули матеріально-технічну базу і озброєння та зробили із в/ч фоторепортаж і матеріал в газету та  на радіо.

Визначення умов і засобів реалізації тих чи інших творчих завдань  забезпечує можливість розроблення основних концептуальних положень щодо вдосконалення системи діяльності закладу за основними напрямами позашкільної освіти.

Не зважаючи на те , що Миргородська станція юних техніків, це заклад із технічним профілем навчання, одночасно він забезпечує і краєзнавчу, і туристичну, і  екологічну складові.

На Миргордщзині є село Носенки. Ще  сорок років тому у селі були свій магазин, клуб, школа, ферми. За останні тридцять років село обезлюдніло, люди або повмирали, або виїхали. Гуртківці «Інтернет журналістики» Миргродської СЮТ дізналися, що у покинутому селі самотньо живе жінка, відрізана від цивілізації. Ні газу, ні електроенергії, ні навіть радіо вона на має. Живе із натурального господарства. Має козу, двічі на рік купує муку, крупи.  В одній половині хати живе коза (щоб звірі не розірвали чи ніхто не вкрав , а у іншій сама. Тут же знаходиться піч, де жінка вечорами готує собі їсти та пече хліб для власних потреб. До найближчого села 7 кілометрів по бездоріжжю. Гуртківці вирішили підготувати фільм та матеріал  у газету про цей неординарний випадок. Але туди жоден транспорт не ходить. І їхати по чагарниках у те село також охочих не знаходилося. Та діти знайшли вихід. Склалися людині на бензин, на амортизацію і все таки побували у цьому селі.

Мало того, що більше кілометра йшли в село взагалі по ледь помітній стежці, але ще й вивчали фауну, багато фотографували. А знайшовши саму жінку, дізналися багато цікавого про життя у покинутому селі.

Людина  користується ліхтариком на сонячній батареї , увечері до неї прилітає сова, сідає на плече. Жінка із нею гомонить. Періодично приходить лисиця, з якою також  має добрі відносини. У сусіднє село ходить кілька разів на рік, лише щоб скупитися про запас. Купує лише крупи та борошно. І далеко від цивілізації, від шуму почуває себе добре.

Спілкуючись із одинокою мешканкою села, гуртківці почерпнули для себе багато практичних речей, прийшло переосмислення буття та комунікації.

Через подібного роду взаємодію між батьками-учнями-керівником гуртків підлітки пізнають світ, починають критично сприймати ті чи інші стандарти спілкування, стають більш духовними , щирими.

Основні засади розвитку гуртківців ПНЗ

Робота щодо  загального розвитку дітей є інноваційним, актуальним і соціально зумовленим напрямом позашкільної освіти, що забезпечує формування первинного досвіду комунікативно-творчої взаємодії дітей у навчально-виховному соціумі. Без цілісного сприйняття розвитку системи позашкільної освіти, важко вибудувати парадигму розвитку гуртківців.

Соціально-педагогічне значення роботи позашкільного закладу за цим напрямом полягає в:забезпеченні загального розвитку вихованців дошкільного та молодшого шкільного віку, розширенні їхньої життєвої компетентності, сприянні соціальній адаптації особистості в процесі навчально-творчої та практичної діяльності в креативно-спрямованому позашкільному навчально-виховному середовищі;створенні та апробації ефективних педагогічних систем роботи з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку; розробленні методик навчально-виховної та розвивальної роботи, просвітницької роботи з батьками; розширенні в регіоні мережі шкіл (студій, об’єднань) раннього творчого розвитку та сприянні розвитку систем їхньої навчально-виховної роботи.

Основними концептуальними положеннями щодо розвитку системи роботи закладу за цим напрямом є:

інноваційна організаційно-педагогічна діяльність: упровадження сучасних ІКТ у навчально-виховний процес, методико-координаційну роботу;

науково-методична робота: удосконалення науково-методичного забезпечення діяльності шкіл (студій, об’єднань), інформаційно-методичне забезпечення роботи з батьками;

психологічний супровід: удосконалення діагностичної та корекційно-розвивальної роботи з дітьми; розроблення лекційно-практичного курсу для батьків і педагогів;

організаційно-координаційна діяльність: удосконалення організаційно-педагогічних моделей роботи шкіл (студій, об’єднань) раннього творчого розвитку дитини.

Концептуальними ідеями щодо вдосконалення роботи за напрямом є:

інноваційна організаційно-педагогічна діяльність: започаткування нових форм організації навчально-виховної роботи, зокрема родинних клубів, творчих майстерень, шкіл народних ремесел, курсів профорієнтаційного спрямування тощо;

науково-методична робота: розроблення матеріалів щодо формування системи мистецької освіти в ПНЗ у контексті європейської інтеграції, створення регіональних екскурсійно-просвітницьких програм і проектів, розвитку творчих здібностей вихованців засобами культури та мистецтва, удосконалення методик організації родинної творчої діяльності та проведення майстер-класів;

організаційно-координаційна діяльність: розроблення й упровадження  освітньо-мистецьких проектів і програм; створення електронного каталогу робіт переможців обласних конкурсів; інформаційне забезпечення сторінки декоративно-ужиткового відділу на сайті закладу; спрямування роботи обласного методичного об’єднання на вдосконалення профільних навчальних методик; створення галерей дитячої творчості.

Також існує таке поняття, як еколого-натуралістична творчість.

Гуртківці технічного напрямку Миргородської СЮТ, а це гуртки «Фоторепортер», «Інтернет журналістика» завдяки особливостям навчального процесу також долучаються до  еколого-натуралістичної творчості. По перше, відвідують заходи екологічного спрямування, по друге беруть участь у рейдах під час осіннього та весняного періоду, коли мешканці міста масово спалюють листя та бур’яни.

Еколого-натуралістична творчість є напрямом позашкільної освіти, що передбачає залучення дітей та учнівської молоді до вивчення природи, проведення практичної природоохоронної роботи, що сприяє формуванню екологічної культури особистості, набуттю нею досвіду розв’язання екологічних проблем.

Особливості діяльності гуртків технічного профілю

Технічна творчість спрямована на формування у вихованців техніко-технологічної компетентності, залучення дітей та учнівської молоді  до активної дослідницької роботи, спортивно-технічних видів спорту, декоративно-технічної творчості.

Важливим акцентом у роботі за цим напрямом є пропагування сучасних техніко-технологічних знань серед школярів, надання вихованцям можливостей для самореалізації в різних сферах практично-технічної діяльності.

Організація пошукової та науково-дослідницької діяльності учнівської молоді за різними освітніми напрямами є однією з тих особливостей сучасного етапу розвитку освіти, що забезпечує систематизацію роботи з інтелектуально обдарованою учнівською молоддю , її підготовку до активної творчої діяльності в галузі науки.

Характерними ознаками навчально-виховної роботи за цим напрямом є її спрямованість на:поглиблення знань учнів за обраними освітніми напрямами, формування дослідницької компетентності (опанування основами наукового дослідження, розвиток комунікативно-творчих умінь, навичок самоорганізації та самоконтролю, культури інтелектуально-творчої діяльності);розвиток творчих здібностей особистості в процесі навчально-дослідницької діяльності, становлення її творчої активності та самостійності, профорієнтацію та психолого-педагогічну підготовку до навчання у вищих навчальних закладах.

Гуртківці, котрі відвідують гуртки « Інтернет-журналістика», «Фоторепортер», «Теледебют» Миргородської станції юних техніків  не лише отримують ази знань основ журналістики, а й практичні навички в роботі із відеокамерою, фотоапаратом чи у написанні статей та підготовці радіорепортажів. Гуртківці вже 4 роки беруть участь у Всеукраїнському турнірі юних журналістів, де отримують призові місця.

Також останні два роки беруть участь у всеукраїнському фестивалі "ЖМИ на РЕКОРД".   Це все є основою як отримання певних навичок та умінь, так і профорієнтаційним стимулом для вибору майбутньої професії.

                                Проектна діяльність гуртків ПНЗ

XXI століття називають епохою проектної діяльності. В освітньому просторі проектна діяльність забезпечує продуктивний зв’язок теорії і практики в процесі навчання; сприяє формуванню в учнів життєвих компетенцій. Проектна діяльність – це конструктивна і продуктивна діяльність особистості, спрямована на розв’язання життєво значущої проблеми, досягнення кінцевого результату в процесі планування і здійснення проекту.

Проектна діяльність належить до унікальних способів людської практики, пов’язаної із передбаченням майбутнього, створення його ідеального образу, здійсненням та оцінкою наслідків реалізації задумів.

З точки зору учня (вихованця), навчальний проект – це:

можливість щось виконати в групі чи самостійно, максимально використовуючи свої можливості;

діяльність, яка дає змогу виявити себе, випробувати свої сили, докласти свої знання, принести реальну користь, публічно показавши результат.

Виконання проекту - це діяльність, спрямована на розв’язання значущої проблеми, зазвичай сформульованої самим учнем (або учнями).

Результат такої діяльності має практичний характер та важливе прикладне значення. З точки зору педагога, проектна діяльність – це:

освітня технологія, націлена на придбання учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою;

формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку;

це засіб розвитку, навчання і виховання, що дозволяє розвивати і формувати в учнів специфічні вміння, а саме:планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;

використовувати велику кількість джерел інформації, виокремлювати та засвоювати необхідні знання з інформаційного поля;

самостійно збирати, систематизувати і накопичувати матеріал;

проводити дослідження (аналіз, синтез, висування гіпотези, деталізація та узагальнення);

співставляти факти, аргументувати свою думку;

приймати рішення;

установлювати соціальні контакти (розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з одним); створювати «кінцевий продукт» - матеріальний носій проектної діяльності (доповідь, реферат, фільм, журнал, сценарій); презентувати створене перед аудиторією; оцінювати себе та інших (здійснювати самоаналіз успішності та результативності вирішення проблеми проекту). 

Основою успішної реалізації будь-якого творчого проекту в позашкільних закладах є комплексне і глибоке вивчення учнями, вихованцями, слухачами основних ідей, проблем, тем, пов’язаних із цим проектом.

Для цього розробляються творчі завдання, які можуть систематично

використовуватися для формування креативних навичок.

Формування таких навичок відбувається під час тренінгів. Поняття «тренінг» позначає процес удосконалення організму, пристосування його до підвищених вимог у певному виді діяльності шляхом систематичних вправ з навантаженням та складністю, що зростають. 

Пригадую, гуртківці  гуртка «Теледебют» Миргородської станції юних техніків отримали інформацію про людину¸ що має своєрідне хобі: із сірників та зубочисток робить макети храмів, палаців, фортець, кораблів.  А ще зробив із сірників скрипку, а також смичок.  На смичок натягнув кінське волосся. То ж  макет виявився, ще й таким, який грає ті чи інші мелодії в умілих руках.

Зібралися гуртківці і почали складати сценарій-проект майбутнього фільму. Що і в якому ракурсі буде відзнято, хто й що має робити, що говорити, яку музику підібрати. Далі проект обговорили і протягом тижня втілили його у конкретний  короткометражний фільм.  Фільм виявився доволі цікавим. Його показали  на місцевому телебаченні, уривки із нього  на телеканалі «1+1», короткий сюжет фільму із коментарями ведучої показав «5 канал».

То ж вдало підготовлений проект мав і відповідний наслідок.

       Робота по взаємодії  ПНЗ із батьками та організаціями

Реалізація  творчих здібностей у процесі дозвіллєвої діяльності в позашкільному закладі не можлива без урізноманітнення та удосконалення форм співпраці педагогічного колективу закладу з батьками вихованців, загальноосвітніми, професійно-технічними, вищими навчальними закладами, науково-виробничими установами та громадськими організаціями, а особливо із батьками. .

Робота з батьками вихованців повинна спрямовуватися  не лише на розв’язання проблем матеріально-технічного забезпечення, ремонту, фінансування участі дітей у масових заходах різних організаційних рівнів, а й на постійне розширення в батьків психолого-педагогічних знань, формування вмінь і навичок спільної з дітьми навчально-творчої діяльності.

Важливим у контексті зазначеного є використання різноманітних форм роботи з батьками. Зокрема, важливими є збори, лекції, родинні клуби, тренінгові програми, творчі майстерні, дні родинної творчості.

Серед інноваційних форм роботи найбільш актуальними є зустрічі творчих поколінь, сімейні зустрічі та свята за народним календарем, дні родинних добрих справ, дні здоров’я.

Організація співпраці із соціальними інститутами є необхідною умовою для розширення позашкільного навчально-виховного середовища, спрямованого на творчий розвиток і соціалізацію особистості.

Основними завданнями співпраці із загальноосвітніми та вищими навчальними закладами є забезпечення наступності навчальних програм, створення умов для активного застосування набутих у школі знань у практичній творчій діяльності в позаурочний час, розширення організаційних форм масової роботи у сфері вільного часу дітей.

Розширення співпраці з державними установами, науковими, науково-виробничими та громадськими організаціями передбачає реалізацію завдань щодо екскурсійно-просвітницької роботи, забезпечення участі вихованців у соціальних проектах, організації практики.

Все це включає у себе: реалізація дослідницьких проектів, виробнича практика, конструювання та моделювання, розв’язання винахідницьких завдань тощо).

Крім того у розвитку   творчих здібностей у процесі дозвіллєвої діяльності в позашкільному закладі  відіграє управлінська діяльність.

Управлінська діяльність має бути присутня в змісті всіх напрямів та аспектів діяльності закладу, повинна мати чітко визначену структуру і забезпечувати  розроблення та виконання управлінських рішень, контроль і корегування діяльності.

У контексті розвитку позашкільного закладу важливе значення має ефективна взаємодія адміністративно-методичного складу та колегіальних органів управління закладом, а саме:

педагогічної ради, що визначає стратегію розвитку закладу; створює організаційно-педагогічні умови для послідовних системних змін; забезпечує аналіз і контроль діяльності закладу;

методичної ради, яка спрямовує роботу на підвищення рівня професійної компетентності педагогів, реалізацію творчого потенціалу педагогічного колективу, поліпшення якості позашкільної освіти шляхом упровадження досягнень сучасної психолого-педагогічної науки й перспективного досвіду;

батьківського активу, робота якого базується на принципах усвідомленого партнерства, залучення до участі в організації та забезпеченні навчально-виховного процесу;

органів дитячого самоуправління, діяльність яких спрямовано на розв’язання актуальних питань життєдіяльності навчально-виховного соціуму, залучення вихованців до соціально важливої діяльності.

Відповідно до вимог сучасного освітнього менеджменту основними завданнями щодо вдосконалення системи управління закладом є вдосконалення її компонентів та етапів:

-діагностико-прогностичний

-організаційний

-програмно-проектувальний

-контрольно-корегувальний

-оцінювальний

-підсумковий

У комплексі це приводить до забезпечення ефективної діяльності, визначання перспектив подальшого розвитку закладу.

Важливою є організація роботи батьківського активу щодо забезпечення єдності педагогічних вимог сім’ї та закладу до виховання дитини, педагогічної просвіти батьків, педагогізації сімейних стосунків.

Знаходження точок дотику у вирішенні тих чи інших завдань ПНЗ,

Оптимізація діяльності органів дитячого самоврядування закладу передбачає систематизацію навчально-виховної роботи з лідерами, забезпечення психолого-педагогічних умов для розвитку їхньої громадянської компетентності та соціальної активності, спільну реалізацію актуальних соціально-педагогічних проектів, удосконалення форм співпраці з громадськими організаціями, створення єдиного інформаційно-комунікативного з використанням інформаційно-комунікативних технологій.

До того ж розвиток творчих здібностей у процесі дозвіллєвої діяльності в позашкільному закладі складно організувати без матеріально-технічного  та фінансове забезпечення.

Джерелами фінансування є видатки, виділені  бюджетом, а також залучені позабюджетні кошти (добровільні батьківські внески, спонсорська допомога, надання платних послуг тощо).

Ефективне використання фінансів і раціональний підхід до застосування матеріально-технічних ресурсів забезпечить інноваційний розвиток  позашкільного закладу.

Сучасні вимоги щодо якості освіти, детерміновані інтеграційними процесами в європейському освітньому просторі, зумовлюють необхідність розширення роботи позашкільних закладів  щодо організації міжнародного співробітництва.

Міжнародне співробітництво спрямовується на реалізацію декларацій, конвенцій, інших документів ООН, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Європейського Фонду Освіти, інших міжнародних організацій.

Скажімо, гуртківці гуртків «Інтернет журналістика» та «Фоторепортер» Миргородської  станції юних техніків   брали участь у міжнародному проекті по залученню ВПО у місцеві громади, котрий фінансувався урядом Японії і  проходив під егідою ПРО ООН.

Гуртківці не лише протягом 8 днів спілкувалися із  медіатренарами, а й провели значну роботу по підготовці книги про внутрішньоперміщених осіб, що проживають на Полтавщині.

Тож розвиток творчих здібностей у процесі дозвіллєвої діяльності в позашкільному закладі не можливий без цілого комплексу як розпорядчих , так і організаційних, фінансових і іншого роду ресурсів та людського потенціалу.

Вихованці гуртків "Теледебют", "Інтернет журналістика"   практичні знання із тем: " Робота із архівними матеріалами", " "Інтервю як метод збору інформації", "Локації при зйомці" і т. д. втілили у реальність.  Вони створили документальний фільм "Дитячий притулок смерті" .

Далі ця робота переросла у проект "Без знання історії – немає майбутнього".  Він був присвячений трагічним подіям 1932–1933 років.

З цим проектом вихованці Миргородської СЮТ побували у багатьох навчальних, культосвітніх закладах  України .

Зокрема  презентували фільм "Дитячий притулок смерті" та фотовиставку про Голодомор у Луцьку, Хмельницькому, Одесі, Вінниці, Чернівцях, Скадовську,  Херсоні, Полтаві. Гуртківці не лише проводили презентації, але займалися просвітницькою діяльністю через регіональні ЗМІ, зокрема виступаючи  у теле/радіоефірах із потенційним охопленням аудиторії в кілька мільйонів осіб.

До речі,  під час презентації проекту "Без знання історії – немає майбутнього"  у Чернівецькому обласному  інституті післядипломної педагогічної освіти педпрацівників  та у Херсоні в ХОУНБ  історики, науковці порадили  добавити у фільм субтитри англійською мовою чи зробити сурдопереклад  англійською мовою, щоб і в країнах ЄС більше могли дізнатися про трагедію Голодомору  в Україні.   

Тож у гуртківців попереду ще дуже багато цікавої, пізнавальної  та чисто творчої роботи. 

                                                    

ВИСНОВКИ

Дослідження практичної діяльності позашкільних навчальних закладів дозволяє стверджувати, що побудова навчально-виховного процесу та дозвіллєвої діяльності гуртків, творчих об’єднань на засадах особистісно орієнтованої освіти, суб’єктної взаємодії, на основі технологій співробітництва, співтворчості педагога-позашкільника і його вихованців у процесі улюбленої пізнавальної або творчої діяльності забезпечують творчу спрямованість особистості дитини, усвідомлення нею значення творчих, гуманістичних потреб, мотивів, цілей як провідних у її саморозвитку та життєдіяльності. 

Позашкільна діяльність розгортає творчу самосвідомість педагога-позашкільника та його вихованців, що виявляється у самопізнанні й адекватній самооцінці, самоорганізації, самореалізації, самовдосконаленні творчої особистості.

Вона забезпечує постійне зростання потенціалу творчої діяльності - бажання систематично здобувати нові знання, набувати вміння, навички, творчо їх використовувати.

В педагогіці творчий пошук припускає пошукову діяльність, створення нового педагогічного досвіду.

Метод проектів - один з нових видів діяльності, який використовується у освітньому процесі В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок дітей, педагогів, уміння їх орієнтуватися в інформаційному просторі, організовувати процес пізнання, який повинен завершитися реальним результатом. Цей результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальному практичному житті.

Зовнішній результат можна побачити, осмислити, застосувати до реальної практичної діяльності.

Внутрішній результат – досвід діяльності – стає безцінним досвідом дитини, поєднуючи в собі знання і вміння, компетенції та цінності.

Це все можна простежити відносно вихованців Миргородської СЮТ.

Участь у творчих поїздках, у всеукраїнських конкурсах, фестивалях, тренінгах, де вихованці Миргородської СЮТ ставали не лише призерами, а й переможцями, свідчить про високий рівень їхньої підготовки, про системний підхід до отриманих на заняттях знань.

Але будь-яка діяльність гуртківців не можлива без комплексного підходу до вирішення тих чи інших організаційних, комунікативних, технічних питань. І значну роль  у цьому процесі відіграють батьки вихованців ПНЗ, а також громадськість.

Лише завдяки розумінню батьків, їхній співпраці із керівником гуртків "Інтернт журналістика", "Фоторепортер", "Теледебют" стала можливою практична діяльність в питанні засвоєння теоретичних знань, здобутих на заняттях гуртків. та втілення у життя проекту "Без знання історії – немає майбутнього"  на всеукраїнському рівні з потенційним охопленням (через прямі ефіри, виступи на регіональних телерадіоканалах)  у кілька мільйонів осіб. 

Список використаних джерел

1. Гаврилюк В. Ю. Суб’єкт-суб’єктна взаємодія як педагогічна умова формування творчої активності вихованців позашкільних навчальних закладів [Електронний ресурс] / В. Ю. Гаврилюк. - Режим доступу : http://www. nbuv. gov. ua/e-journals/NarOsv/2008- 1/08gvupnz. htm.

2. Горшкова О. Г. Формування креативного мислення дитини в позашкільному закладі [Електронний ресурс] / О. Г. Горшкова. - Режим доступу : www. nbuv. gov. ua/portal/socgum/pfto /20095/files/ped905 05 .pdf.

3. Биковська О. В. Творчий етап реалізації компетентністного підходу в позашкільній освіті [Електронний ресурс] / О. В. Биковська. - Режим доступу : www. nbuv. gov. ua/portal/socgum/pfto/201010/files/p1010_07.pdf.

4. Арсеньев А. С. Глобальный кризис и личность (размышления философа) / А. С. Арсеньев // Мир психологии и психология в мире. - 1994. - № 10. - С. 4-26.

5. Москалик Г. Філософія формування професійної орієнтації школяра через систему позаурочних технологій [Електронний ресурс] / Г. Москалик. - Режим доступу : www. nbuv. gov. ua/portal/Soc_Gum/Npd/ 2010 3/moskal. pdf.

6. Постовий В. Г. Батьківсько-дитячі взаємини - важливий фактор професійного самовизначення старшокласників / В. Г. Постовий // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. - 2011. - Збірник наукових праць. - Вип. 15. - Книга І. - С. 304-312.

7. Черкашина Л. Досвід вітчизняних позашкільних закладів еколого-натуралістичного профілю з трудового виховання учнів основної школи другої половини ХХ - початку ХХІ ст. / Л. Черкашина // Гуманізація навчально-виховного процесу. - Слов’янськ, 2011. - Збірник наукових праць. - Спецвипуск 7. - С. 341-360.

8. Єрмаков І.Г. Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати. – К., - 2003.