Офлайн
2282
Кропивна Олена Іванівна

КЗ "ХСШ 12" ХОР
Основний заклад користувача
Освітян-колег: 8 (переглянути)

вчитель початкових класів

ID-код 411562

Поширити профіль:

Матеріалів: 104
Перегляд матеріалів: 33.5K
Блог

ТЕКСТИ ДЛЯ ДИКТАНТІВ ТА СПИСУВАННЯ ПРО УКРАЇНУ (4)

 4 клас

 Міста України

Найбільше в нас місто — Київ. Це столиця України. Названо його на честь засновника міста — князя Кия.

Велике і красиве старовинне місто Львів. Його заснував князь Данило Галицький. І назвав ім’ям свого сина Лева.

Місто Харків стоїть на річці Харків. Того й назва така. А тепер придивіться до цих назв.

Полтава. Місто, що стоїть на літописній річці Лтава. Ужгород. Уж – город. Місто, що на річці Уж.

Запоріжжя. Місто за порогами Дніпра.

71 слово

 Чумаки

Колись по безкраїх наших просторах різний вантаж возили чумаки.

Йдуть неквапом круторогі воли. Риплять важкі дубові вози. Ліниво цвьохкають батогами похмурі вусаті погоничі. Курна і тряска безмежна степова дорога. А на небі нема жодної хмарочки.

Вид у чумаків обсмалений. Одіж буйними вітрами пошарпана. Сорочки в дьогті випрані. А на возах сушена тараня з Криму, заморський крам, духмяний калган та перець, чудодійні ліки.

Проте найголовніше чумацьке діло було — возити людям сіль.

71 слово

 Україна

Україна... В одному вже тільки цьому слові і для нашого вуха, і для вуха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю... Україна — країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю...

Україна — це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медові та молочні ріки...

Україна — розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі...

Поема жалю і смутку, краси і недолі...

71 слово

 Квіти в українському вінку

Символом нескореності вважають квітку деревію. А барвінок — символ життя.

Безсмертник дарує здоров’я нашому роду людському. Цвіт вишні та яблуні - символи материнської любові.

Мальва — оберіг нашої оселі. А любисток і васильки — символ людської відданості.

Ромашка у віночку приносить здоров’я, доброту та ніжність. Є у віночку кетяги калини, є хміль – символ гнучкості й розуму. Всього в українському віночку 20 квіток, кожна — лікар, оберіг. Плести віночки — це ціла наука і дійство.

72 слова

 Хліб на столі

За всіх часів і в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Тяжко він діставався в давнину.

Паляниця, за добрим українським звичаєм, мала неодмінно лежати на столі. Хліб був мірилом життя. Будь-яке свято не відбувалося без паляниці. Народжувалася дитина - йшли з хлібом, виряджали сина в далеку дорогу - і мати ув’язувала в рушник житній окраєць. Дорогих гостей також зустрічали хлібом- сіллю.

Без хліба наш народ не уявляв свого життя.

73 слова

 Українська піч

Краса супроводжує українця протягом усього життя. Годістю кожної оселі була піч. Майстрував її найкращий пічник на селі. Піч займала багато місця, але його ніхто не шкодував, бо піч обігріє й нагодує, й обсушить. А як гарно пахне від неї стравами, сушеними яблуками, насінням. А ще піч важлива тому, що хліб пече. Хліб пекла мати чи бабуся в середу або в п’ятницю. Тоді він особливо вдавався. Готові паляниці складали на столі, прикривали рушником.

75 слів

 Ти і твій хліб

Куди б не закинуло тебе життя, пам’ятай про хліб, яким тебе годували. Твої батько й мати дали тобі твій перший хліб. Твій обов’язок — дати їм останній.

З дитинства навчайся бачити в хлібі живу душу рідної землі, рідного сонця і неба. Навчайся бачити в ньому працю всіх, хто віддає твоєму хлібові все своє життя.

Старі люди вміють шанувати хліб — шануй і їх за це, учися в них. Пам’ятай, що хліб — усьому голова.

75 слів

 У Решетилівці є фабрика художніх виробів. Там працюють чудові ткалі й килимарки. Вони тчуть за народними мотивами. Прокладають човником кольорові нитки на всю ширину тканини. Барвисті килими з квітковим орнаментом здобули світову славу.

Усьому світові давно відома й решетилівська вишивка. У ній переважають м’які полтавські кольори. Ось коричневий з голубим і синім. Там біла гладь з вирізуванням. На оксамитовому полотні розцвітають повні рожі, половіє пшеничне колосся, полум’яніють рожеві ягоди.

Решетилівські візерунки чарують своєю чистотою й простотою.

76 слів

 Український віночок

Український віночок — не просто краса, а й оберіг, «знахар душі», бо в ньому є така сила, то біль знімає, волосся береже.

Впліталося до віночка багато квітів: ружа, калина, безсмертник, деревій, незабудки, чорнобривці , любисток, волошки, ромашки.

Найпочесніше місце належало деревію. Ці дрібненькі білі квіточки здалека нагадують велику квітку, її називають в народі деревцем. Коли квіти перецвітають, вітер розносить насіння далеко-далеко.

Та де б не проросла ця рослинка, вона завжди цвіте. Це символ нескореності.

76 слів

 Козацька зброя

Зброя в запорожців була добра, вся убрана в срібло і в золото. Гармат було мало. Більше всього — пістолі та ратища. Ратища довгі та гострі, як вогонь. А пістолі коротенькі, зате дірк» в них великі.

Пістолі в запорожця вішались на поясі, там же на ланцюжку висіла й шабля. Пістолі заряджалися кулями. Кулі були олов’яні й чавунні.

Козацька шабля була гостра, як бритва. Майстри виготовля­ли її із срібла, а ручку до неї із золота, з золотими китицями.

77 слів

 Багато уваги віддавали козаки сторожовим службам. На високому кургані в степу стояли на чатах молоді зіркоокі вартові й пильно вдивлялися вдалину. Забачивши десь ворога, вони швидко запалювали в котлі смолу. Стовп чорного диму здіймався до неба. Помітивши його, запалювала смолу сторожа з іншого кургану. І коли в українських степах з’являлася орда, чорні димові стовпи застеляли увесь простір, аж до самих дніпрових порогів. Важко було заскочити козаків зненацька.

77 слів

 Історія народної вишивки на Україні

Вишивка — поширений вид декоративно-прикладного мистецтва, в якому узор та зображення виконується ручним або машинним способом на різних тканинах, шкірі, повсті тощо. Вишивають лляними, бавовняними, шовковими, вовняними нитками, а також бісером, перлами, коштовним камінням, лелітками.

Цей вид мистецтва виник давно — корені його сягають у глибину віків.

Вишиванням на Україні займалися майже виключно жінки. Для цієї роботи використовувалась кожна зручна нагода: досвітки та вечорниці. Дівчата збиралися довгими осінніми та зимовими вечорами і вишивали.

77 слів

 Український рушник

Рушник можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою на полотні. Без рушника, як і без пісні, не обходяться народження, одруження людини, ювілейні урочистості. Ознакою охайності, працьовитості кожної господині є прибрана хата і чистий рушник напохваті. По всій Україні поширений звичай накривати рушником хліб на столі.

Ним накривали і діжу після випікання хліба, ставлячи її під образами на покуті. Дарунковими рушниками перев’язували кумів і гостей, запрошених на зорини. Гарний був звичай використовувати рушник на будівництві житла. Його вішали вгорі, у кутку, коли стіни були вже зведені.

77 слів

 Україна

Кожна людина з великою любов’ю згадує те місце, де вона народилася. Це маленька батьківщина кожного з нас.

Коли їх скласти разом, вийде велика держава — Україна. Це наша земля з її славною історією і мудрими, талановитими людьми. Протягом багатьох віків наш народ боровся за свою незалежність і переміг.

Україна в усьому, що нас оточує. Це і ясне небо над пшеничними ланами, і червона калина в лузі, і криниця на подвір’ї, і рушничок, вишитий бабусею. Любіть свою Батьківщину!

77 слів

 Коли святкували в Україні ювілей з дня народження Тараса Шевченка, у шевченківських селах — у Моринцях, Кирилівці, у Каневі — усі жителі намагалися почастувати гостей цього великого свята. Люди виносили яблука, мед, ковбасу, сало, вареники й пиріжки. Одна старенька в Кирилівці не мала нічого в своїй господі. Вона набрала з криниці чистої холодної води, вийшла за ворота з відерцем води і старовинним мідним кухликом і пригощала всіх.

Запам’ятається ота шевченківська вода назавжди як найвищий вияв золотої гостинності мого народу.

77 слів

 Кошовий Іван Сірко

Минуло чимало років відтоді, як жив славний кошовий Сірко. Він був до ворогів страшний і немилостивий.

Одного разу запорожці пішли з Сірком у похід. Татари почули про це і використали відсутність кошового, набігли на Січ. Там вони всіх християн забрали та й повели в полон. Дізнався про те кошовий Сірко. Відразу кинувся з козаками в погоню за татарами. Довго тривав запеклий бій, багато козаків склали свої голівоньки. Усіх татар вирубали запорожці, а християн визволили з неволі.

79 слів

 Соловейки

Хто бував на Україні? Хто бував, той нехай згадає, що там скрізь білі хати у вишневих садках, і весною там дуже гарно, як усі садочки зацвітуть і усі соловейки защебечуть. Стільки соловейків тоді щебече — і злічити, здається, не можна.

Одного разу вилучилося мені заночувати на селі, у маленькій такій хатці у вишневому садочку. Приїхали ми пізно і зараз спати полягали. На селі хутенько, як сонечко закотилось, помовкли голоси і рух усякий повмер. Але соловейки не дали нам спати.

79 слів

 Український віночок

Кожна дівчинка плела віночок — із жовтих сонечок кульбаб, із кленових листочків чи просто з’єднувала в барвисте коло лісові й лугові квіти.

Впліталося до віночка багато квітів: ружа, калина, безсмерт­ник, незабудки, чорнобривці, любисток, волошки, ромашки.

Всього в українському віночку — дванадцять квіточок. Наші прабабусі знали, як і коли слід плести віночок, як зберігати квіти у вінку. Де відшукати той рецепт, за яким квіти замочува­ли в рослинних соках, аби довший час були свіжими? Може, твоя бабуся знає, то запиши від неї.

80 слів

 Древній Київ

Давній народ, який оселився над Дніпром, називався полянами. Жили поляни родинами і мали своїх князів. Були серед них три брати: одного звали Кий, другого — Щек, третього — Хорив. І була в них сестра Либідь. Поселився Кий на одній горі. Щек — на другій, що тепер зветься Щекавицею. А Хорив — на третій горі. Від нього вона називалася Хоревицею. Збудували брати місто і на честь старшого брата назвали його Києвом. Навколо міста росли ліси, дрімучі бори. А в місті жили люди працьовиті.

80 слів

 Сиві полини

Чи бачили ви, як після нагрітого сонцем дня стає над полинами сивий дим і млосний чад пливе над степом? Сивий дух полинів проникає щемом у груди. Хто вдихне його, стане ніби дужим від полинового сну і цвітіння, від сивого диму...

О полини, сиві полини! Хто посіяв вас на землі нашій? Чи вас посіяли по степах неораних прадавні скіфи? Щовесни проростають з кореня буйним зелом полини, цвітуть золотисто-сивою гіркотою серед літа і осипаються пізньої осені дрібненьким темним насінням.

80 слів

 Криниця

Криниця вважалася здавна чимось святим, споконвіку символізувала достаток, людську доброту, щирість, привітність. Наші предки вміли шукати, де добре б’є джерело, щоб і в посушливе літо криниця не міліла.

Над криницею будують дашки, приладнують ручки, жолобки, цямрини для того, щоб оберігати криницю від забруднення. Щоб вода не псувалася, опускають на дно криниці срібний предмет, бо срібло вбиває мікроби. Криниці — це світла пам’ять про тих, хто відійшов навічно, це чисте джерело наших душ. Цей домашній оберіг об’єднує покоління, адже криниці копали діди, батьки...

82 слова

 В’язати стрічки треба уміти і символи знати.

Першою — посередині — в’яжуть світло-коричневу стрічку, символ землі-годувальниці. Пообіч від коричневої — жовті стрічки як символ сонця. За ними — світло-зелені як символ краси і молодості. Потім — голубі, сині — символ неба і води, що дають силу і здоров’я. Далі оранжеву — символ хліба, фіолетову — символ мудрості людини, малинову — символ душевності, щирості, рожеву — символ достатку. Й потім в’язали білу стрічечку, коли кінці її були вишиті сріблом і золотом. На лівому кінці вишивали сонце, а на правому — місяць.

82 слова

 Великий художник

Всі знають Великого Кобзаря України. Ми шануємо Тараса Григоровича Шевченка не тільки за вірші, а й за його чудові малюнки.

У його картинах ніби оживало ніжне світло, дерева, хати, постаті.

Дуже любив малювати маленький Тарас. Малював він захоп­лено, натхненно. Малював не завжди на папері, іноді на стінах, на піску вугликом, паличкою. І друзі Шевченка пізнавали себе в тих малюнках.

Пройшов час. Т. Г. Шевченко став великим художником.

Ми бережемо картини, що їх малював своїм чарівним пензлем наш великий художник і поет.

83 слова

 Про Богдана Хмельницького

(легенда)

У селі Суботові жили колись одинокі дід і баба. Дітей у них не було. Одного разу чують вони, що в них коло ґанку плаче дитина. Вони вибігли і побачили немовля, загорнене в ряднину. Лежить під хмелем, що оповив ґанок. Пораділи дід і баба і забрали дитину в хату.

І вирішили:

— Богданом назвемо, бо Бог дав, а що знайшли під хмелем, то хай ще й зветься Хмелем, або Хмельницьким. Так і виріс в них Богдан Хмельницький, а згодом став гетьманом України.

83 слова

 Глиняні свищики

Колись не було фабрик, де б виготовляли іграшки. їх робили з дерева та глини народні майстри. Такими іграшками бавились ваші бабусі та дідусі.

У багатьох українських містах та селах і нині не забули це веселе ремесло. Живе в місті Хмельницькому народна майстриня Людмила Іванівна Микитюк. Які симпатичні глиняні свищики вона робить — і коники, і голубки, і кізки. І що цікаво, на них, як на сопілці, можна ще й танок заграти.

Онучка Ганнуся пильно спостерігає бабунину роботу. Вона й сама вже дещо вміє.

84 слова

 Запорозька Січ

Був час, коли всю нашу землю загарбали й поділили між собою сусідні держави. Нестерпно стало жити українському людові в неволі. І почав він утікати в пониззя Дніпра, за пороги, де були дикі степи.

Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували Запорозьку Січ. Це було грізне бойове укріплення. Його оперізували високі земляні вали, глибоченний рів та сторожові вежі. Підступи до Січі пильно охороняли дозорці.

Козацьке товариство обирало з-поміж себе кошового отамана. Очолюване ним військо було як одна сім’я.

89 слів

 У запорожців був дуже гарний звичай залучати молодь до козацької справи ще з дитинства. Біля всякого статечного козака був один або й більше хлопців-недолітків. Ті хлопці в давні часи звалися джурами. Джура доглядав коня та зброю свого названого батька-запорожця, ходив разом з ним у походи й навіть у бойовищах ставав йому в пригоді. До обов’язків джури входило набивати рушницю, викрешувати вогонь на люльку, приносити пити.

Цим хлопцям доводилось під час свого юнацького життя за­знавати багато всяких пригод та небезпеки. Коли ставали дорос­лими, вони набували собі великого хисту й ставали найзавзяті- шими козаками.

91 слово

 Річка Либідь

Річка Либідь пішла від сліз Либеді, дочки якогось київського князя. Вона була чудова. З усіх країв світу з’їжджались молоді лицарі, князі й королевичі просити її руки. Та княжна й чути не хотіла про весілля. Королевичі порадились між собою, здвигнули плечима, припоясали булатні мечі, сіли на своїх вірних коней і роз’їхалися. Пусто й сумно зробилося в княжому палаці. Не стало ні хоробрих лицарів, ні прекрасних королевичів. Минуло кілька літ. Помер князь. Сумним було життя молодої дівчини. Дні й ночі вона плакала. З цих сліз і пішов струмочок, який і називається Либіддю.

92 слова

 Чорнобиль

У квітні є чорний, траурний день. 26 квітня — День Чорнобильської трагедії. У цей день сталася аварія на Чорнобильській атомній станції. Лихо чорним крилом накрило українську землю. Маленькі невидимі радіонукліди забруднили, зробили непридатними для життя поля, луки, ліси, річки, села й міста.

Величезну територію було обгороджено колючим дротом, а людей переселено в інші місця. То — зона, там радіація таїть невиліковні хвороби. Проте ніхто не знає, де насправді кінчається небезпечна зона. Смертельно небезпечні невидимки можуть мандрувати за сотні кілометрів від Чорнобиля і відібрати у людини найдорожче — здоров’я.

96 слів

 Народний герой

Це було ще за часів кріпацтва, Кармелюк ненавидів панів і завжди допомагав бідним людям.

Часто якийсь бідак виходить було у двір, а під порогом у хусточці лежать гроші.

Радіють люди, що Кармелюк приніс їм гостинець. Одного разу бідна вдова із своєю дочкою вели на ярмарок продавати останню корову. Зустрів їх Кармелюк. Він дізнався, що вдова не має й шматочка хліба для маленьких дітей, а тому веде продавати останню корову.

Кармелюк дав вдові грошей, щоб та купила дітям хліба, а корови щоб не продавала.

Багатьох людей врятував Кармелюк від голодної смерті. Про нього народ складав пісні.

97 слів