Незважаючи на повне проникнення комп’ютера в професійну діяльність, в сферу навчання і відпочинку, сам комп’ютер обплутаний цілим клубком забобонів і пересудів, пов’язаних з його негативним впливом на здоров'я та психіку дитини. І мало хто наважується роз’яснити реальні проблеми, які пов’язані з тривалою роботою за комп’ютером. Противники використання комп’ютерів у навчанні дітей молодшого шкільного віку тільки наголошують, що повністю безпечних комп’ютерів не існує, не вказуючи в чому ж їх шкідливість. Виробники і особливо власники комп’ютерних клубів не вказують навіть на найменші характеристики комп’ютерів, що можуть бути шкідливими для здоров'я дитини чи дорослого, наголошуючи тільки на покращенні захисних якостей моніторів, системних блоків, ергономічних властивостей клавіатури чи маніпулятора миші.

    Розглянемо найбільш розповсюджені "звинувачення" комп'ютера у шкідливості і реальні небезпеки, які несе в собі тривала робота за комп’ютером.

1. Комп’ютер негативно впливає на поставу дитини, спричиняє викривлення хребта

       Дійсно, сидяча поза за комп’ютером є неприродною: напружені відділ хребта і м'язи шиї, м'язи голови, рук і плечового пояса. У тих, хто багато сидить, між сидінням стільця і тілом утворюється тепловий компрес, який веде до застою крові у тазових органах. Разом з тим, сидяче положення, тільки за партою, є основною робочою позою в школі. І, відверто кажучи, робота за комп’ютером для постави дитини - заняття не більш шкідливе, ніж сидіння за партою і писання паличок в зошиті або читання книжки. Однозначно можна сказати, що 30-40 хвилин за партою має більший негативний вплив на ще не міцний скелет першокласника, ніж 10-15 хвилин за комп’ютером. При цьому, враховуючи індивідуальний темп роботи за комп’ютером і регламентований, нав'язаний вчителем темп при класичній системі навчання, негативний вплив сидіння за партою буде підсилюватись. В обох випадках і в школі, і вдома при підготовці домашніх завдань та роботі з комп’ютером потрібно дотримуватись санітарних норм до обладнання навчальних приміщень і вимоги до обладнання місць з комп’ютерною технікою та режимів роботи з нею.

Наведемо основні вимоги до робочого місця учня обладнаного комп'ютером

 Штучне освітлення:

  • на вертикальній поверхні монітора – не більше 200 лк;
  • на поверхні клавіатури – не менше 400 лк. 7

       У поле зору учнів, які працюють за комп’ютерами, не повинні потрапляти об’єкти, яскравість яких суттєво відрізняється від яскравості екрану – вікна, світильники. Аналогічно слід запобігати віддзеркалюванню інших яскравих об’єктів у склі відеомоніторів.

Мікроклімат у приміщенні:

  • - температура повітря повинна бути 19,5+-0,5 С;
  • - відносна вологість повітря 60+-5%;
  • - швидкість руху повітря не більше 0,1м/с.

Вимоги до меблів:

  • - одномісний стіл і стілець повинні бути виконані з дотриманням вимог пп.8.5, 8.6 ДСанПіН 5.5.6.009-98 і враховувати зросто-вікові особливості учнів;
  • - стіл учня повинен мати дві різновисотні горизонтальні поверхні – робочу і додаткову. Ширина і глибина робочої поверхні столу та додаткової поверхні повинні забезпечувати виконання роботи у межах моторного поля і мати розміри 750х600 мм та 750х350 мм відповідно. Обидві поверхні повинні регулюватися по висоті у межах 460÷760 мм. Стіл повинен допускати кріплення до підлоги або фіксування його положення іншим чином. Допускається використання стандартних учнівських столів при врахуванні зросто-вікових особливостей учнів і особливостей розміщення монітору;
  • - стілець учня повинен забезпечувати зміну висоти сидіння у межах 260÷460 мм, він повинен мати спинку;
  • - екран монітора в залежності від висоти символів рекомендовано розміщувати на відстані 400÷800 мм від очей. Площина екрану монітору повинна бути перпендикулярною нормальній лінії зору. При цьому повинна бути передбачена можливість переміщення монітору навколо вертикальної осі в межах ±30º (справа наліво) та нахилу вперед до 85º і назад до 105º з фіксацією в цьому положенні. 

Вимоги до пристроїв комп’ютера:

  • - клавіатура повинна бути зручною для виконання роботи двома руками, конструктивно відокремлена від монітору (тобто не рекомендовано використання ноутбуків) для забезпечення можливості її оптимального розташування та прийняття робочої пози. Висота клавіатури на рівні середнього ряду клавіш не повинна перевищувати 30 мм. Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100÷300 мм від краю, який повернутий до користувача. Кут нахилу на панелі клавіатури має знаходитись в межах від 5º до 15º, для цього використовуються спеціальні ніжки клавіатури;
  • - монітор повинен відповідати вимогам загальновизнаних стандартів ергономічності і безпечності, які позначаються як TCO'951 , TCO'99 або TCO'03. Цифри в позначенні вказують на рік затвердження стандарту. На сьогодні використання моніторів, що не відповідають вимогам мінімум TCO'95 в навчальних закладах є недопустимим. З параметрів роботи моніторів з електронно-променевою трубкою найбільш важливим є частота вертикальної розгортки, яка згідно з TCO'03 повинна становити не менше 85 Гц. Монітор не повинен мати місць з розмитим, нечітким зображенням, з різним рівнем яскравості, не повинен спотворювати вертикальні чи горизонтальні прямі. 
  • - рівень шуму від всіх пристроїв комп’ютера (а це в основному вентилятори систем охолодження) не повинен створювати дискомфортні відчуття при роботі.

1TCO – сукупність стандартів сертифікації пристроїв електроніки (в даному випадку моніторів) на ергономічність і безпечність. Розробляється комітетом TCO Development, який входить до складу Шведської конфедерації профспілок. 

Робоча поза учня при роботі з комп’ютером:

  • - спина і ноги повинні мати опору, це досягається за рахунок спинки стільця та підставки для ніг;
  • - спина повинна бути рівною, голова трохи опущена. Рекомендують кут нахилу голови – не більше 200 . У цьому випадку значно знижується навантаження на шийний відділ хребта;
  • - руки повинні вільно лежати на клавіатурі або утримувати маніпулятор, у ліктьових суглобах повинен утворюватись кут трохи більший за 900 ;
  • - при роботі з клавіатурою або маніпулятором миша руки в зап'ясті не повинні бути в напрузі, тобто вільно звисати трохи вниз.

         Звичайно, необхідно привчати дитину контролювати свою позу – правильно сидіти потрібно і за звичайним столом.

2. Під час роботи з комп’ютером дитина перебуває під впливом електромагнітного випромінення монітора і інших пристроїв комп'ютера

  Звичайно, це так. Однак слід зважати на те, що рівень електромагнітного випромінення монітора в декілька разів нижче, ніж від телевізора, а у моніторів на рідких кристалах воно практично відсутнє. При дотриманні санітарно-гігієнічних норм роботи з комп’ютером, за дослідженням американських вчених негативний вплив на здоров'я людини від різних типів випромінення моніторів практично відсутній.

3. Погіршення зору при регулярній роботі з комп'ютером

         Удосконалення моніторів значно зменшило навантаження на зір, але сьогодні це один із найнебезпечних моментів "спілкування" з комп’ютером. Тривала робота за комп’ютером може викликати синдром так званого "сухого ока". Його причина – необхідність тривалої концентрації погляду на поверхні монітора. При цьому майже не змінюється напрямок погляду. Людина кліпає значно рідше, ніж звичайно, а при кліпанні зволожується поверхня ока. Без постійного зволоження поверхня ока висихає, підвищується кровонаповнення судин ока. Людина відчуває дискомфорт і різь в очах. Додаткові негативні фактори - мерехтіння монітора, неякісна кольоропередача, підвищена пікселізація та розмитість, нечіткість зображення, пил на поверхні екрану, бліки від сторонніх джерел світла.

        Дослідження показали, що різь в очах, сльозовиділення, почервоніння повік та очей, головний біль, швидка втомлюваність можуть з'являтися, якщо людина щоденно тривалий час безперервно спостерігає за екраном. Певне погіршення зору спостерігалися у третини людей, які більше 5 годин на день проводили за комп’ютером.

        Для усунення негативного впливу монітору на зір людини необхідно дотримуватись доволі простих правил:

  • - не перевищувати рекомендовані санітарною службою терміни безперервної роботи за комп’ютером;
  • - через певні проміжки (для дітей молодшого шкільного віку через 5-7 хвилин) – переводити погляд від екрану на об’єкт (можливо, навіть уявний), що знаходиться вдалині;
  • - через 7-10 хвилин протягом 15-20 секунд робити вправи для зняття втоми очей;
  • - через 15-20 хвилин роботи проводити фізкультхвилинку та масаж областей навколо очей;
  • - налаштувати перед роботою монітор, максимально зменшивши всі негативні впливи розглянуті вище.

4. Перевантаження суглобів рук

       Тривала одноманітна робота кистями та пальцями рук може привести до так званого тунельного синдрому. Проявами його є поколювання, терпнення пальців рук, болі в зап’ястях. Тунельний синдром раніше вражав креслярів, друкарок, водіїв, працівників конвеєрних виробництв, зараз він став професійною хворобою комп’ютерних дизайнерів і людей, що займаються комп’ютерним набором. У дітей його симптоми можуть з'явитися при значних порушеннях режиму роботи з комп’ютером, особливо, коли вони грають в ігри, що вимагають одноманітних рухів по натисненню кількох клавіш клавіатури або одноманітних рухів мишею.

        Профілактичними заходами є дотримання норм тривалості роботи за комп’ютером, а також використання спеціальних підставок для клавіатури і ергономічних за формою та розмірами маніпуляторів.

       Слід зважати на те, що за результатами досліджень фізіологів у молодших школярів енергійно зміцнюються м'язи і зв’язки, зростає їх об’єм і сила. При цьому крупні м'язи розвиваються раніше дрібних. Діти цього віку краще пристосовані робити сильні і розмашисті рухи, але гірше виконують дрібні рухи, які потребують точності. Молодші школярі зі значними труднощами справляється з письмовими завданнями. У них швидко наступає стомлення рук, вони не можуть писати довго і швидко. Тому в І-ІІ класах не рекомендується перевантажувати дітей письмовими завданнями. Цім рекомендаціям необхідно слідувати і при організації роботи з комп’ютером, особливо з мишею або джойстиком.

5. Захоплення комп’ютером може призвести до психологічної залежності

        Як зазначають психологи, при тривалому "спілкуванні" з комп’ютером може розвинутись комп’ютерна залежність. Слід сказати, що повинні бути певні умови для розвитку цієї залежності. Перш за все, це люди, яким здебільшого потрібна певна соціальна підтримка. Як правило, у них проблеми в спілкуванні зі своїм оточенням (родина, друзі, товариші в школі і т.п.), вони відчувають невдоволення, дискомфорт, мають низьку самооцінку, закомплексовані. І здавалося б, "на допомогу" приходить Інтернет або ігри. В Інтернеті, заховавшись під псевдонімом, можна вільно висловлювати свої думки, представлятися ким завгодно, проживати інше "віртуальне" життя, тут немає проблем, які дитина боїться розв’язувати в повсякденному житті, тут немає конфліктів, немає обов’язків, які не хочеться виконувати. Поступово такий спосіб дій і думок проникає і в реальне життя, дитина не звільняється від своєї закомплексованості, а ще більше її поглиблює, намагається частіше бувати у віртуальному, а не у реальному світі.

    Психологи виділяють певні відчуття, які можна вважати симптомами початку комп’ютерної залежності:

  • - підвищений настрій перед початком роботи за комп’ютером, стан очікування позитивних емоцій;
  • - неможливість зупинитись, перервати свою гру чи спілкування в чаті;
  • - підвищена агресивність;
  • - зменшення часу, який йде на спілкування з рідними, друзями, зменшення або відсутність потреби в такому спілкуванні;
  • - відчуття пустоти, депресії, неурівноваженість, коли дитина не спілкується з комп’ютером;
  • - виникнення проблем у навчанні, непідготовлені або неякісно підготовлені домашні завдання;
  • - нав’язливе бажання кожну вільну хвилину проводити за комп’ютером.

       Якщо вчасно не прийняти необхідних заходів, то стан залежності може загостритись і призвести до сильних порушень в психіці дитини. У дітей гірше починає працювати уява, деякі види пам'яті.

       Як тільки у дитини комп’ютер починає займати домінуюче положення в її системі цінностей – це явна ознака комп’ютерної залежності. Для багатьох міст України типовою стала картина, коли в комп’ютерному клубі збираються хлопчаки 9-12 років і годинами ведуть бої в іграх по мережі. А якщо не вистачає коштів – сидять в напівтемному без нормальної вентиляції приміщенні і дивляться, як грають інші.

       Головною причиною комп’ютерної залежності є не сам комп’ютер, а рідні. Залежність від комп’ютера означає, що у дитини є проблеми з визначенням пріоритетів, цілей у житті, самоутвердженням і волею, у спілкуванні з батьками.

              Комп’ютер не жива людина, він не викликає психологічних проблем сам по собі. Тільки безконтрольність в його використанні дозволяє виразніше проступити проблемам психічного стану дитини, недолікам виховання і спілкування з оточуючими.

       Хочемо ми чи ні, але нашим дітям доведеться жити в суспільстві, де комп’ютер буде зустрічатися на кожному кроці. З комп’ютером нашим дітям і онукам доведеться жити і працювати. Світ це вже давно усвідомив і намагається використовувати комп’ютер для розвитку і навчання дітей, намагаючись мінімізувати його шкідливий вплив.