Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Робота над граматичною будовою мови на корекційних заняттях з розвитку мовлення для дітей з ООП
»
Взяти участь Всі події

13.05.2022

5

1

Заняття гуртка "Пізнай свій рідний край". Тема: Охорона природи - невід ’ємна умова охорони здоров’я людей.

Рідна природа – це все, що нас оточує. Те, що не створено людиною, а було й без нас, людей. Рідна природа – це синиця, що прилетіла до тебе на балкон. І клен, що росте у дворі. Навесні листочки в нього ніжні, клейкі, а восени – яскраво-жовті. І дощ, що почався саме тоді, коли ти вертався додому зі школи. Рідна природа – це той пейзаж, що ти звик бачити поблизу свого міста або села. Це наповнений звуками ліс, таємничий і дрімучий.

Кожен із нас є невід’ємною частиною природи. Нам подобатися спостерігати за першою капеллю, що передвіщає початок весни за першим снігом, що перетворює місто в білу казку за осіннім листопадом, що встеляє землю золотим килимом. У різних частинах земної кулі природа відрізняється. Навіть на території однієї країни можуть бути відмінності, відрізнятися від природи інших місць.

Тому рідна природа для кожної людини – своя. Наприклад, для одних людей, природа рідного краю, це гори – гарні стрімкі скелі, схили, покриті травою або лісами, загадкові камені, рослини, характерні тільки для цих місць. Усе частіше ми забуваємо,що вся ця краса дуже залежить від нас, від того як ми до неї ставимося. Адже, всього цього не буде, якщо люди не перестануть перетворювати нашу планету у великий смітник.

Так, ми чекаємо весни, але адже навесні тане сніг, виставляючи напоказ все те, що люди кидали в нього, думаючи, що це не страшно, цього ніхто не побачить. Але ми бачимо. Це бачать всі, коли сніг уже зійшов, а перша зелень не в змозі сховати все це сміття. Ми повинні з повагою ставитися до навколишньої природи, як ставимося до власного будинку, щоб передати цей світ нашим дітям, які повинні побачити його таким, яким бачимо його ми. Для них світ повинен бути чистим. У ньому не повинне бути сміттєвих пакетів, що валяються уздовж доріг.

Ми не повинні бачити пивних пляшок, що коштують на кожному кроці. Наші діти повинні вчитися у нас зберігати природу рідного краю, переймаючи корисну звичку – не смітити. Якщо вони цьому навчатися, то у свою чергу постараються передати вже їхнім дітям.

З повагою потрібно ставитися не тільки до міської природи, але й до лісів. Відправляючись на відпочинок у сусідній ліс, ми навряд чи зрадіємо, побачивши там замість чудесних квітів жахливі пластикові пляшки, викинуті недбайливими туристами. Тим більше пластик, як всім відомо, залишається в землі довгі роки й не гниє.

Ліси повинні радувати нас могутніми деревами, благоухающими рослинами, чистою водою дзюркотливих струмків, а не засмучувати горами сміття, залишеного там людьми. Давайте берегти природу, адже вона так від нас залежить!

Правила для друзів природи.

• Ні в якому разі не залишайте в лісі сміття, яке не розкладається, - пластик, гуму, одноразовий посуд, бляшанки від консервів, скло. Все це зберіть в пакет і вивезіть в найближчий сміттєвий бак.

Розведення вогнищ в невідведених для цього місцях

• Ніколи не розводьте вогнище поблизу дерев і на сухій траві. Збирайте для багаття тільки сухі гілки. Вони горять швидше, і лісу не буде від цього шкоди.

Пошкодження дерев, кущів, зривання квітів, збір лікарських рослин

• Не вирізайте на деревах надписи, наприклад «Тут був я». Це може призвести до всихання дерева, заселення його паразитами.

• Не ламайте гілок дерев та кущів. Це заважає рослинам жити.

• Не зривайте лісових квітів, особливо рідкісних первоцвітів – це порушення закону. Хай гарні рослини залишаються в природі!

• Не виривайте рослини з корінням.

• Їстівні гриби зрізуйте обережно, щоб не пошкодити грибницю, не руйнуйте мохового килима.

• Не знищуйте неїстівних грибів! Для лісових мешканців – це ліки і джерело харчування.

Пошкодження об’єктів природи

• Не руйнуйте мурашників – вони лісові санітари.

Полювання на тварин, руйнування гнізд птахів

• Не ловіть диких тварин і не забирайте їх додому. В неволі тварини жити не зможуть і загинуть.

• Не руйнуйте пташиних гнізд.

• Не беріть у руки пташині яйця, пташенят, звірят: людський запах відлякує дорослих диких тварин, позбавляє малят батьківської опіки, вони стають легкою здобиччю для хижаків.

• Не чіпайте плазунів. Вони – невід’ємна , важлива частина лісового середовища.

• Не чіпайте змій. Вони можуть становити загрозу для вашого життя. Краще обійдіть їх стороною.

Пропоную здійснити уявну подорож лісом. https://www.youtube.com/watch?v=no_J3kGXRe0

Гра "Знай, люби, бережи" перейдіть за посиланням: https://vseosvita.ua/library/gra-viktorina-znaj-lubi-berezi-134886.html

Природа України на рідкість щедра і надзвичайно різноманітна. Прекрасний помірний клімат і родючі землі, а також численні річки та водойми в чому сприяють зростанню різноманітної степової, луговий і лісової рослинності. На жаль, діяльність людини по освоєнню природних земель часто призводить до зникнення рідкісних видів флори і фауни. Для того щоб зберегти і по можливості примножити рідкісні і вимираючі види рослин і тварин, а також зберегти унікальні ландшафти і поліпшити загальну екологічну ситуацію, були створені національні заповідники та заказники України.

Природно-заповідний фонд Сумської області створений з метою збереження природних територіальних комплексів і об’єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну цінність. Для охорони відбиралися типові або унікальні природні території та об’єкти, а також ті з них, які продовжують зберігати високе різноманіття рослинного і тваринного світу.

Природно-заповідний фонд Сумської області станом на 01.01.2022 налічує 312 об’єктів загальною площею 179225,731 га, що становить 7,52% від площі області («показник заповідності»). Сучасна мережа природно-заповідних об’єктів включає 19 об’єктів загальнодержавного значення площею 50,5 тис. га (28%) та 293 об’єкти місцевого значення площею 128,7 тис. га (72%).

Природно-заповідні об'єкти Лебединщини

Липова Алеязаповідне урочище місцевого значення в Україні. Розташоване в межах Сумського району Сумської області, на західній околиці міста Лебедин.

Площа — 5,5 га. Статус надано 28.07.1970 року. Перебуває в користуванні ДП «Лебединський лісгосп» (Українське лісництво, кв. 32, діл. 24-25).

Охороняється ділянка кленово-липово-дубового лісу природного походження з липовою алеєю штучного походження. Вік найстаріших дубів — близько 240 років, лип — 120—130 років.

В урочищі мешкає близько 30 видів тварин, що підпадають під охорону Бернської конвенції, зокрема: вухань бурий, вухань звичайний, яструб великий, дятел великий строкатий, дятел малий, крутиголовка, щеврик лісовий, волове очко, вільшанка, соловейко східний, кропив'янка чорноголова, вівчарик-ковалик, вівчарик жовтобровий, мухоловка сіра, мухоловка-білошийка, мухоловка мала, синиця довгохвоста, синиця велика, синиця блакитна, гаїчка болотяна, повзик, підкоришник звичайний, вівсянка звичайна, щиглик, зеленяк, костогриз, зяблик, іволга, жаба гостроморда. Також трапляється жук-олень, занесений до Червоної книги України.

03000s22-b996-305x229.jpg

Репівські дубиботанічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Знаходиться на західній околиці міста Лебедин на подвір'ї садиби лісництва.

Площа - 2 га. Статус надано 18.12.1985. Перебуває у користуванні ДП "Лебединський лісгосп".

Охороняється місце зростання п'яти унікальних за віком та параметрами дерев дуба звичайного (вік – близько 220-350 років, висота – 26-32 м, обхват на висоті 1,3 м – 2,8-4,9 м).

03000s21-906c-316x237.jpg

Ландшафтний заказник «Межирицький» розташований біля північної околиці села Межиріч Лебединського району правому березі річки Псел. На території мешкають жук олень, бджола-тесляр звичайна – види, занесені до «Червоної книги України» та ряд інших видів тварин, занесених до списків Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) й Бернської конвенцій. Площа заказника – 40,7 га.

Природний заповідник «Михайлівська цілина» єдиний природний заповідник на території Сумської області.

Площа: 882,9 га Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів України.

Розташований заповідник на території Сумського та Недригайлівського районів Сумської області в басейні річки Сула. (або розташований біля с. Великі Луки Катеринівської сільської ради Сумського району Сумської області).

«Михайлівська цілина» - заповідна територія, де охороняються найбільш північні ділянки лучного степу. Вона була створена з метою збереження та відтворення степових природних комплексів, що мають важливе природоохоронне, наукове значення.

Початком заповідної справи області стало оголошення 13 липня 1928р. постановою №64 Президії Сумського округового виконавчого комітету цієї унікальної території заповідником місцевого значення. У 1947р. заповідник отримав статус загальнодержавного значення. Пізніше, в 1951р., заповідник передано у підпорядкування Академії Наук УРСР, а саме Інституту ботаніки. У 1961р. «Михайлівська цілина» стала північною філією Українського степового природного заповідника.

Указом Президента України від 11.12.2009 №1035/2009 він був переданий в управління Міністерства екології та природних ресурсів із відділення Українського степового заповідника НААН України та набув статусу окремої природоохоронної установи: природного заповідника «Михайлівська цілина».

Унікальність Михайлівської цілини полягає в тому, що тут охороняється ділянка плакорного лучного степу (202,48 га), які в Україні майже всі повністю розорені. Цей невеликий куточок неораного степу, репрезентує особливі, лучні степи, які в минулому були поширені в лісостеповій частині України, зокрема, на Сумщині.

Історія заповідника "Михайлівська цілина"

https://www.youtube.com/watch?v=NdrQmgkJdWA&ab_channel=%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%A1%D1%83%D0%BC%D0%B8

Озеро Семиверстнеорнітологічний заказник місцевого значення в Україні. Розташований у південно-східній частин Сумського району Сумської області, на схід від села Чернецьке.

Площа 74,2 га. Стутус присвоєно згідно з рішенням облради від 26.05.2004 року. Перебуває у віданні: Будильська сільська рада, Калюжненська сільська рада.

Територія заказника являє собою велике заболочене зниження, що лежить біля підніжжя лівого корінного берега долини річки Псел. Місце поселення гуски сірої та інших рідкісних видів.

03000si8-9108-300x225.jpg

Петрівські дубиботанічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Знаходиться на північній околиці с. Михайлівка на крутому схилі правого корінного берега р. Псел.

Площа 1 га. Оголошено територією ПЗФ 27.07.2007. Перебуває у користуванні ДП "Лебединський лісгосп": Лебединське лісництво, кв. 83 (діл. 6). Рішенням Сумської обласної Ради депутатів трудящих від 20.06.72 р. №305 раніше оголошувалась пам'ятка природи під назвою «Дуби Петра 1».

Охороняється ділянка лісових насаджень з місцем зростання трьох унікальних за віком та параметрами дерев дуба звичайного (вік – близько 350 років, висота – до 25 м, обхват на висоті 1,3 м – 437-510 см).

За переказами дуби історично пов'язані з родиною місцевих меценатів графів Капністів що з перебуванням у цій місцевості російського царя Петра І під час подій російсько-шведської війни 1707-1708 рр. Має особливе рекреаційне, історико-культурне, еколого-освітнє та виховне значення. Місцеві жителі називають пам'ятку «Козацькі дуби».

03000sit-4841-177x266.jpg

Дуб у селі Будилка — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Знаходиться в центральній частині с. Будилка, по вул. Садова, буд. 5, на подвір’ї житлового будинку. Площа 0,01 га. Оголошено територією ПЗФ 23.12.1981року. У пам’ятці природи охороняється поодинокий унікальний за віком та параметрами дерево дуба черешчатого (вік – 350 років, висота – 25 м, обхват на висоті 1,3 м – 530 см).

0300f79b-4518-287x360.png

Шелехівське — озеро в Україні, гідрологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення (з 1975 р.). Розташоване в межах Сумського району Сумської області, серед лісового масиву, на північ від села Межиріч, що на південний захід від міста Сум.

Охороняється мальовниче озеро природно-антропогенного походження, що утворилося на дні широкої балки. Вода в озері прозора, чиста. Рослинний світ тут надзвичайно багатий. По берегах ростуть береза, верба, вільха, в лісі — дуби, а також груші, клени, акації та сосни. У підліску зростає папороть, ожина. З висоти пташиного лету озеро нагадує величезну розігнуту підкову із зеленою цяткою острівця посередині.

Озеро виникло близько 40 тис. років тому, коли струмок, який тік по дну балки від численних джерел, які там виходять, був перегороджений матеріалом, винесеним одним із бічних ярів. Так виникла загата, природна гребля, за якою утворилося озеро. Згодом, при будівництві млина, висоту природної греблі було нарощено, що викликало збільшення площі водного дзеркала озера.

Північна сторона озера, де в ньому пробиваються лісові струмки, зветься Гузир. За невеликим ярком — давно заросла садиба поміщиків Селиховських. Садиба розташована біля самого озера, а за Гузирем, у лісі, біля джерелець, стояли хати селян-лісовиків — Коваленків, Кищиків, Смолових, Коницьких. Безліч джерел зливалися в невеликий потік, на якому колись були побудовані зазначені вище гребля і млин.

03000sld-e58a-465x311.jpg

Шелехівське озеро

https://www.youtube.com/watch?v=hBs2OQWCTH4&ab_channel=%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%8F%D0%BA%D0%B0