Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Професійне самовдосконалення педагога: кайдзен підхід
»
Взяти участь Всі події

16.05.2022

6

0

Заняття гуртка "Джура". Тема: Вивчення історичних пісень "Ой морозе, ти славний козаче".

Українська історія налічує багато славетних сторінок, які прикрашають імена національних героїв. Одним з них є молодий козак, улюбленець народу із славного козацького роду Морозів. Саме його оспівує історична пісня “Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче…”, розповідаючи про героїчну смерть молодого чоловіка в бою під час визвольної боротьби проти польської шляхти.

Інколи козакам доводилося виступати разом з татарською ордою проти багаточисельного польського війська. Але татари часто зраджували своїх союзників, продовжували грабувати українські землі й знищувати козацькі загони. Так трапилося і з загоном Морозенка. Мужній козацький ватажок загинув за свою країну, а українці завжди пам’ятають своїх героїв.

Тому і виникла пісня.

Історики точно не знають, про якого саме Морозенка її складено. Ним може бути Станіслав Морозенко, полковник, побратим Богдана Хмельницького, Нестор Морозенко – осавул Кропивнянського полку. Це, зрештою, неважливо, адже історична пісня створює на основі історичних фактів і персоналій узагальнений образ лицаря-оборонця рідної землі, бо Україна протягом всієї своєї історії дуже їх потребувала.

Це пояснює той факт, що твір існує у понад 40 варіантах.

На емоційне сприйняття цього твору сильно впливають традиційні фольклорні художні засоби, використані в пісні. Наприклад, оригінальний прийом заперечного порівняння:

То не грім в степу грохоче,

То не хмара світ закрила, –

То татар велика сила

Козаченьків обступила.

Ці рядки є також прикладом використання іншого прийому – паралелізму.

До інших, характерних для народної пісні художніх засобів, можна віднести звертання (“Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче…”), зменшувально-пестливі слова (козаченьки), епітети та інверсію (голова завзята; татари прокляті), окличні речення (Дивись тепер, Морозенку, Та на свою Україну!).

В центрі уваги творців пісні образ козака Морозенка. Головними рисами його характеру народ визначив силу, мужність, патріотизм, сміливість, незламність духу, здатність до самопожертви заради батьківщини. Герой показаний носієм незалежною духу, козацької непокори, вічного прагнення українського народу до волі.

Пісня популярна й донині, а її герой – один з найшановніших серед українців. Свідченням цього є й збережена до наших часів легенда про Савур-могилу. Кобзарі співали, що на Савур-могилі поховано козацького героя Морозенка.

Савур-могила – курган заввишки майже двісті двадцять вісім метрів, розташована за 12 км на південь від міста Сніжне. Кажуть, що одна з козацьких чатових сторож була на Савур-могилі.

Існує легенда про козака Савура, який стояв на чатах біля вишки й запізно помітив татар, які підкралися до козацької сторожі. Татари оточили Савура, та він не здавався, а відбивався. Бусурмани накинули на нього аркан, стягли з коня та посікли шаблями. І тут вся земля навкруги загула.

На місці бою виросла велика могила. Рідна земля піднялася, щоб далі було видно живе полум’я, яке піднімалося від козака Харциза, який облив себе смолою і підпалив: так він попередив своїх товаришів про небезпеку. Гул і світло вогню почули на Січі.

Запоріжці примчали на допомогу. Вони поховали порубане тіло Савура на горбі й шапками насивали вершину могили.

Отже, більшість історичних пісень є поетичною історією українського народу. Саме тому знайомство з ними є необхідною часткою духовного життя справжнього патріота України.

ОЙ МОРОЗЕ, МОРОЗЕНКУ

https://www.pisny.net/ukrainian-musik-uk/%D0%BE%D0%B9-%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B5-%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%83/

Ой Морозе, Морозенку Українські історичні пісні

https://www.youtube.com/watch?v=ZA0eMmGrpAI

Ой Морозе, Морозенку,
Ти славний козаче.
За тобою. Морозенку,
Вся Вкраїна плаче.

Не так тая Україна,
Як теє горде військо.
Ой заплакала Морозиха,
Ідучи на місто.

"Не плач, не плач. Морозихо.
Об сиру землю не бийся.
Ой ходімо з нами, з нами, козаками.
Та меду вина напийся".

"Ой щось мені, та милі браття,
Та мед вино не п'ється.
Ой десь мій син та Морозенко
Та із турчином б'ється".

Із-за гори, з-за крутої
Гордо військо виступає.
Ой попереду Морозенко
Сивим коником виграває.

Ой і став Морозенко
Та й у полі гуляти.
Ой і стали ж тоді та Морозенка
Ляхи і турки обступати.

Морозенко та козаченько.
Як мак, розпускався,
Ой Морозенко та козаченько
В неволю попався.

Ой повели та Морозенка
На Савур-могилу*:
"Ой подивися, Морозенку,
На свою Вкраїну!"

Вони ж його не били
І не в чверті рубали,
Ой тільки з його, з його, молодого,
Та живцем серце взяли

Прощай, прощай ти, Морозенку,
Ти славний козаче,
Ой за тобою, Морозенку.
Вся Вкраїна плаче.

Ой вийняли серденько
Та й вкинули у воду:
"Тепер дивись, Морозенку,
На свою ти вроду!"

Ой винесли Морозенка
На Савур-могилу:
"Тепер дивись ти. Морозенку.
На свою та Україну!"

* Савур-могила — височина в східній частині Донецької області, одна з найвищих точок Донецького кряжу (висота — 277,9 м над рівнем моря).

Література

https://ukr.school-essay.ru/analiz-istorichnoyi-pisni-oj-moroze-morozenku-ti-slavnij-kozache/