Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Figma – сучасний інструмент для створення якісних методичних матеріалів. Від ідеї до реалізації
»

10.03.2020

10

0

Всесвітня історія ( група № 11)

Тема 28 ( 17.03)

Тема уроку: Утворення вогнищ Другої світової війни. Створення блоку Рим-Берлін-Токіо та політика «умиротворення» агресора та її крах.  

Хронологія подій:

 осінь 1935 р. – весна 1936 р. – італо-ефіопська війна;

1937–1939 pp. – агресивні дії Японії в Цент­ральному Китаї;

листопад 1937 р. – створення «Осі Берлін–Рим–Токіо»;

березень 1938 р. – приєднання (аншлюс) Австрії до Німеччини;

29–30 вересня 1938 р. – Мюнхенська конференція.

1. Агресивні дії Італії та Японії. «Вісь Берлін–Рим – Токіо»

 Робота з роздатковим матеріалом

   Ознайомившись з роздатковим матеріалом та  параграфом 17 підручника , дайте відповідь на запитання:

1.Які дії Німеччини свідчили про її відмову від виконання положень Версальського договору?

2.Якою була роль СРСР у відродженні військового потенціалу  Німеччини?

3. Охарактеризуйте діяльність Ліги Націй в умовах наростання воєнної загрози.

Додаток 1.

   В умовах зростання міжнародної напруги, порушення умов Версальського мирного договору, агресивних дій Італії в Африці та Японії в Східній Азії у другій половині 1930-х pp. утворюється так звана «Вісь Берлін–Рим–Токіо» – троїстий військовий союз фашист­ських держав: Німеччини, Італії та Японії. Документальне оформ­лення «Осі Берлін–Рим–Токіо» відбулося в 1936–1937 pp.  У жовтні 1936 р. в результаті італо-німецьких переговорів між міністрами закордонних справ Чіано (Італія) і Ріббентропом (Німеч­чина) було укладено офіційну угоду. її основні положення були та­кими.

1. Визнано рівноправність сторін у співпраці.

2. Німеччина визнала захоплення Італією Ефіопії.

3. Італія зобов'язалася підтримувати Німеччину в питанні здо­буття колоній.

4. Німеччина й Італія домовилися про військову допомогу франкістській Іспанії.

5. Узгоджено питання про спільну політику стосовно Англії та Франції.

6. Узято курс на зближення з Японією.

   Співпраця Німеччини й Італії – двох фашистських держав Євро­пи – дістала назву «Вісь Берлін–Рим». Було заявлено про те, що співпраця Берліна й Рима закладе вертикаль, навколо якої гурту­ватимуться інші країни. Після створення «Осі Берлін–Рим» японський уряд визнав захо­плення Італією Ефіопії, а італійський – захоплення Японією Ки­таю і створення там маріонеткової держави Маньчжоу-го. Після військового заколоту і приходу до влади в Японії крайнього правого уряду активізується процес зближення Японії з Німеччиною. 25 листопада 1936 р. Німеччина та Японія уклали «Угоду проти Комуністичного Інтернаціоналу» (більш відому як «Антикомінтернівський пакт»). Країни домовилися про необхідність інформувати одна одну про діяльність Комінтерну і вести боротьбу проти нього і його прихильників усередині своїх країн та за їхніми межами. Тер­міном дії угоди визначалися п'ять років. Важливе значення для формування блоку «Вісь Берлін–Токіо» відіграла «Додаткова секретна військова угода», укладена в листопаді 1936 p., яка мала антирадянське спрямування. Укладання німецько-японських угод спричинило те, що Німеч­чина й Італія підтримали японську агресію проти Китаю (1937 p.). У листопаді 1937 р. Італія приєдналася до «Антикомінтернівського пакту». Так склався агресивний блок трьох держав; Німеччини, Італії, Японії, що дістав назву «Вісь Берлін–Рим–Токіо». Логічним продовженням агресивної політики Італії та Німеччини стало укладення 22 травня 1939 р. «Сталевого пакту» – військового союзу наступального характеру. Пакт передбачав взаємну підтримку країн на суходолі, морі й у повітрі в разі військових ускладнень чи нападів на одну з держав договору.

2. Політика «умиротворення» агресорів.

Ознайомившись з роздатковим матеріалом та  параграфом 18 підручника , дайте відповідь на запитання:

1.Що означає політика «умиротворення» агресорів?

2. Які особливості політики «умиротворення» у Великій Британії та Франції?

3.Як ви гадаєте, політика «умиротворення» проводилася західними країнами через необхідність чи від безвиході?

Додаток 2.

Політика „умиротворення” агресорів

   Головним завданням установленого в 1933 р. нацистського режиму в Німеччині був повний перегляд Версальського мирного договору (за цим договором Німеччина позбавлялася своїх колоній, на країну було накладено великі суми репарацій), скасування всіх військових обмежень. Цей курс супроводжувався пропагандистською і кампанією в країні та за її межами: Німеччина говорила про ліквідацію несправедливості й «рівність». «Рівність» означала відновлення німецького військового потенціалу. У деяких західних країнах це викликало певне співчуття, до того ж Німеччина вважалася цитаделлю боротьби з комунізмом. Врешті-решт, до 1936 р. Німеччина однобічно переглянула низку статей Версальського договору. Західні країни обмежилися формальними протестами і стали на шлях політики «умиротворення» Німеччини. Для проведення такої політики було кілька основних причин.

1. Велика Британія побоювалася зміцнення становища Франції в Європі (Версальський договір був вигідним для Франції); Німеччина розглядалася як противага Франції на європейському континенті.

2. У результаті укладання у 1920-х pp. низки договорів було пом'якшено найбільш жорсткі умови Версальського договору. Гітлер же безсоромно порушував міжнародні домовленості, Німеччина ви­йшла з Ліги Націй, котра над усе ставила відмову від війни як засо­бу вирішення конфліктів.

3.Громадська думка ряду західних країн була на боці «приниже­ної» Німеччини.

   Завзятим прихильником політики «умиротворення» був прем'єр-міністр Великої Британії Невілл Чемберлен. Саме з його згоди роби­лися поступки Гітлерові за рахунок третіх країн.

3.Приєднання (аншлюс) Австрії до Німеччини. Мюнхенська конференція та загарбання Чехословаччини.

На підставі наведених висловів політиків припустіть, що очікувало на Австрію в майбутньому.

Додаток 3.

1.Адольф Гітлер (травень 1933 р.)

Настав час розпочати боротьбу за Австрію .

2.Адольф Гітлер (12 лютого 1938 р.)

Мені треба лише віддати наказ, і вся ця смішна нісенітниця на кордоні буде відразу розбита вщент... Не вірте тому, що хтось у світі може цьому перешкодити! Італія? Щодо Муссоліні я не турбуюся; з Італією мене пов'язує тісна дружба. Англія? Вона не поворухне пальцем заради Австрії...

3.Міністр закордонних справ Німеччини Йоахім Ріббентроп (березень 1938 р.)

Я глибоко переконаний, що Англія зараз зі своєї ініціативи нічого не робитиме; навпаки, вона впливатиме заспокійливо на інші держави... Я гадаю, що ані Франція та її союзники, ані Італія не вступлять у війну через німецьке розв'язання австрійського питання

4.Адольф Гітлер (20 лютого 1938 p., з виступу в рейхстазі)

…Я не терпітиму надалі нападів європейської преси на Німеччину... Німеччина не може залишатися байдужою до долі 10 мільйонів німців, які живуть у двох сусідніх країнах. Німецький уряд домагатиметься об'єднання всього німецького народу

5.Адольф Гітлер у бесіді з австрійським канцлером Куртом фон Шушнігом (11 лютого 1938 p.)

Ви не повинні обговорювати ці умови. Ви повинні їх прийняти, як я вам кажу. Якщо ви будете опиратися, ви змусите мене знищити всю вашу систему. Ви що, не вірите мені? Я вас розчавлю!... На мою долю випало заснувати Велику Німецьку імперію з населенням 80 мільйонів... Моя армія, мої літаки, мої танки чекають лише наказу

6.Вінстон Черчілл (прем'єр-міністр Великої Британії)

Австрія відчиняла Німеччині двері до Чехословаччини і широкі ворота до Південно-Східної Європи... Процес підриву незалежного австрійського уряду за допомогою грошей, інтриг і шляхом застосування сили не припинявся

Висновок та узагальнення.

   Першим результатом політики «умиротворення» став аншлюс (приєднання) Австрії до Німеччини в 1938 р. Гітлер ще в 1937 р. домігся, згоди Італії та Великої Британії на приєднання Австрії. Велика Британія, Франція і США визнали аншлюс, ліквідувавши свої дипломатичні представництва у Відні. Наступним наслідком політики і «умиротворення» агресора стало розчленування Чехословаччини. Гітлер домагався, щоб Судетську область, де жили німці, було передано Німеччині. СРСР готовий був подати допомогу Чехословаччині. Однак уряди Великої Британії, Франції, США пішли на поступки Німеччині. Вони «повірили» Гітлерові, який заявив, що це його остання територіальна вимога перед Європою. Здійснивши тиск на Чехословаччину, союзники змусили її відмовитися від військової допомоги СРСР.

4.Мюнхенську конференцію.

   У вересні 1938 р. на Мюнхенській конференції розглядалося питання про Чехословаччину. Учасниками конференції були Німеччина, Італія, Англія, Франція. Делегація Чехословаччини не брала в ній участі – її запросили тільки для підписання угоди. Основ і п положення Мюнхенської угоди:

1) Судетська область із усіма промисловими об'єктами переходила до Німеччини; 2) Чехословаччина зобов'язувалася задовольнити територіальні претензії Угорщини і Польщі;

3) учасники конференції виступили гарантами нових кордонів Чехословаччини.

   Наслідком Мюнхенської змови стадо розчленування в 1939 р. Чехословаччини: Німеччина загарбала чеські землі, Польща – частину Сілезії, Угорщина – Закарпаття. Словаччина стала «незалежною» державою.

Завдання.

  • Порівняйте вислови двох англійських політиків про Мюнхенський договір. Що стало підставою для таких заяв? Чию точку зору ви поділяєте? Чому?

1. Невілл Чемберлен: «Я приніс мир нашому часу» (заява в лондонському аеропорті після повернення з Мюнхена).

2. Вінстон Черчілл: «У Вас був вибір між ганьбою і війною. Ви обрали ганьбу і тому дістанете війну!» (виступ у Палаті громад після Мюнхенської конференції).

Бесіда.

  • Чому «мюнхенську змову» вважають зрадою з боку західних держав?

Висновок та узагальнення.

   Політика «умиротворення», яку проводили Велика Британія, Франція, США, полягала в наданні територіальних поступок Німеччині з метою уникнути війни і спрямувати агресію Німеччини проти СРСР. Врешті-решт, політика «умиротворення» агресора сприяла зростанню військової могутності Німеччини і розв'язуванню Другої світової війни.

Запитаня

  1. З якими подіями пов'язані дати:
  • осінь 1935 р. – весна 1936 р.;
  • 1937–1939 pp.; 
  • листопад 1937 p.;
  • березень 1938 p.;
  •  29-30 вересня 1938 p.?

2. Дайте визначення понять і термінів: «агресія», «Вісь Берлін Рим–Токіо», «аншлюс», «мюнхенська змова», «політика «умиротворення»».

Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 17,18 підручника.

2. Доповідь на тему “Мюнхенська змова та її вплив на геополітичну ситуацію в Європі”

 

Тема 27 ( 10.03)

Узагальнення знань за розділом V: “ Держави Азії та Латинської Америки".

1.Повторити  параграфи 15,16.

2. Пояснити значення понять і термінів: національна революція, гандизм, ліберальний реформізм, національно-визвольна боротьба, «революційний каудилізм», етатизм, латифундія, хунта, сіонізм.

3.Дати власну оцінку діяльності провідних політичних діячів періоду: Кемаля Ататюрка, Реза-шаха, Чан Кайші, Магатми Ганді.

4. Порівняти національні революції в Туреччині, Ірані та Китаї. Скласти таблицю.

Питання для порівняння

Туреччина

Іран

Китай

Хронологічні межі революцій

Причини й передумови

Основні події

Результати й наслідки

5..Підготуйте доповідь на теми:

1) Визвольні рухи першої половини XX ст. перед вибором: радикалізм чи ненасильницький опір;

2) Національний лідер на тлі епохи (на прикладі лідерів національних рухів 1920—1930-х рр.);

 

Інші публікації цього автора

Всесвітня історія ( група № 11)

10 березня 2020
10
Головна сторінка
10 березня 2020
9
Виховні заходи
10 березня 2020
19

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.