Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Особливості застосування антикорупційного законодавства у сфері освіти
»
Взяти участь Всі події

Олена Теліга

Запишіть у зошити тему уроку

Тема уроку: Олена Теліга. Поезії «Сучасникам», «Радість», «Пломінний день»

Діти, прочитайте, будь ласка, матеріал, випишіть собі в зошити найголовніше з життя та творчості поетеси. У ваших підручниках матеріал поданий дуже стисло, тому працюйте з моїм конспектом.

Народилася Олена Теліга (дівоче прізвище Шовгенів) українська поетеса і літературний критик в інтелігентній напівбілоруській-напівукраїнскій родині 21 липня 1907 року в Іллінському під Москвою, де її батьки відпочивали влітку. Але й до сих пір не встановлено, в якому саме з декількох підмосковних населених пунктах під назвою «Іллінське» відбулася ця подія, так як свідоцтво про народження Олени Теліги було втрачено.

Мати Олени була дочкою православного священика, батько — гідротехніком, працював на Москві-річці, Волзі, Клязьмі, Сіверському Донці, був одним з авторів зрошення Голодному степу біля Ташкенту. Молодший брат української поетеси також був поетом (писав російською мовою), але в порівнянні з Оленою Телігою він був майже невідомий.

Жила Олена Теліга в Москві. Та у 1911 році сім’я Шовгенів переїжджає до Санкт-Петербургу, а звідти у травні 1917 в українське місто Ізюм, де жили родичі Олени Теліги по батьківській лінії. З весни 1918 батько Олени працював у київському політехнікумі, тож і сім’я жила в Києві. Там Олена Теліга навчалася в жіночій гімназії Олександри Дучинської, де і вивчала українську мову разом з російською, німецькою та французькою. Судячи з табеля, навчалася вона в гімназії на середньому рівні. У 1919 приватна освіта на Україні припинилася і поетесі довелося перейти в народну школу.

У травні 1919 року батько Олени Теліги їде до Чехії. У травні 1922 він емігрує і мати Олени разом з нею і її братом Сергієм оселилися в м. Тарнові (Польща). Через два місяці вони переїхали до м. Подєбради (Чехія), де батько Олени Теліги викладав в Українській сільськогосподарській академії. У тому ж році Олена отримала атестат про середню освіту і вступила до історико-філологічного відділення Українського педагогічного інституту ім. Михайла Драгоманова у Празі. Тут вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Михайлом Телігою, кубанським козаком і колишнім сотником Армії УНР. Вони одружилися 1 серпня 1926. У той же час Чехії вперше публікувалася поезія і праці з літературознавства Олени Теліги.

Восени 1929 Олена Теліга разом з чоловіком переїхали до Варшави, де вже з 1928 жили її батьки. У Варшаві українська поетеса працювала вчителькою у початкових класах.

У грудні 1939 подружжя Теліг переїхало до Кракова, де Олена Теліга зустріла свого давнього знайомого, відомого діяча української емігрантської культури Олега Ольжича (творчість О. Ольжича ми вивчали на минулому уроці)і вступила до Організації українських націоналістів членом правління (Проводу) якого Олег Ольжич і був.

9 лютого 1942 її заарештували. Разом з нею добровільно здався гестапо і її чоловік, який заради цього назвався письменником. На стіні камери вона намалювала тризуб і залишила напис: «Тут сидiла i звiдси йде на розстрiл Олена Телiга». Українська поетеса була розстріляна разом зі своїм чоловіком і колегами (Іван Рогач, Володимир Багазій тощо) у Бабиному Яру 21 лютого 1942.

Спадщина Олени Теліги невелика за обсягом, але вельми значна за своєю сутністю і публіцистичною спрямованістю, характерною для поетів «празької школи». Сьогодні на уроці ми познайомимося з поезією видатної поетеси.

Виразно і вдумливо прочитайте поезію О. Теліги «Сучасникам»

1. Як ви вважаєте, що змусило О.Телігу звернутися до сучасників? ( Поетеса була переконана, що роль жінки в житті нації надзвичайно важлива. Вона сама була жінкою воїном, а тому очікувала, що поряд з нею стануть сучасники, а потім нащадки)

2. Чи можна назвати цей вірш зверненням, закликом? (Поза всяким сумнівом, поезія «Сучасникам» - поетичний маніфест, з яким О. Теліга звернулася не тільки до сучасників. Можна стверджувати, що рядки цього твору - моральний заповіт усім нащадкам, яких вона закликає не до словесних гасел, а до конкретних дій.)

Запишіть у зошити аналіз твору (таблицю можете не малювати)

Тема

Послання в майбутнє, звернення до нащадків

Ідея

Авторка закликає горіти душею, діяти сміливо, виробити в собі рису суворої самодисципліни та обов’язку, не втрачати людських рис на тернистих шляхах випробувань

Мотив

Автобіографічний, усеперемагаючого життєлюбства

Жанр лірики

Громадянська (патріотична)

Художні засоби

епітети

«хуртовині сніжній», «у холодній зливі», «ясних привітів»

метафори

«Палити серце в хуртовині сніжній,
Купати душу у холодній зливі». «Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив»

риторичні оклики

«Не треба слів! Хай буде тільки діло!»

звертання

«О, краю мій, …»

інверсія

Хуртовині сніжній

образи-символи

вогонь, вода, вітер — символізують буремність, неспокій, очищення, оновлення

 

Прочитайте поезію «Радість»

Запишіть в зошити аналіз вірша

Тема: зображення життєрадісного настрою, ніжного ліризму та оптимізму  ліричної героїні

Головна думка: заклик бути життєлюбом та оптимістом («Пролітаю між людьми похмурими»)

Провідний мотив: радіти кожній миті та дивитися на труднощі оптимістично, щоб життя не було похмурим (прагнення переповнити кожну мить життя)

 

Рід літератури: лірика

Вид лірики: громадянська (патріотична)

Жанр: вірш

 

Художні засоби

Епітети: безжурний вітрогон, людьми похмурими

Персоніфікація: «радість тулиться»

Метафора: «поле перед нами стелеться», «пролітаю між людьми», «козачка вдаряю»

Порівняння: «радість..., як безжурний вітрогон-хлопчина», «рветься, як метелиця, ніби поле перед нами стелиться, ніби зникли авта й мотоцикли»

 Анафора, (єдинопочаток): «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли».

Риторичний оклик: «І сама я на ногах не встою … Бо хлопчина не дає спокою!»

Переходимо до читання вірша «Пломінний день»

Пишемо аналіз вірша

Тема: роздуми ліричної героїні про долю України, нації

Головна думка: «Хочу жити, аж життя не зломить…Хай мій клич зірветься у високість» (заклик до співвітчизників патріотично прозріти)

Провідний мотив: готовність продовжувати боротьбу за українську державність, патріотичне прозріння, прагнення переповнити кожну мить життя

Рід літератури: лірика

Вид лірики: громадянська

Жанр: вірш

 

Художні засоби

Епітети: «день прозорий», «рухливий натовп», «найгостріше слово», «запального квітня», «землі байдужно-непривітній», «далечінь безкраю», «шляхи великі», «невтомний сокіл», «гарячий подих», «застиглі і покірні води», «бурхливі води».

Метафора: «день мерехтить», «душа горить», «кинути слово … в натовп», «росте, росте прокляття», «душа …грає і рушає на шляхи», «клич зірветься… затріпоче…закружляє …зриває», «закрутить непогода … підхопить»

Порівняння: «день… мов пломінь», «мов прапор в сонці, затріпоче», «кружляє, мов невтомний сокіл», «підхопить, мов піщину».

Протиставлення (антитеза): «рватись вгору чи летіть в безодню»

Риторичний оклик: «І тому росте, росте прокляття!», «Хай мій клич зірветься у високість ….і зриває рідних і охочих!», «І коли закрутить непогода …від пориву до самого чину!»

Інверсія: «Росте, росте прокляття», «На землі байдужно-непривітній», «І рушає на шляхи великі»

Повтор (тавтологія): «росте, росте», «жити, аж життя», «кликать … клич».

Повтор (рефрен): «Хочу …», «Хай …»

 

Ну ось і попрацювали над темою

Перегляньте відео, яке я вам завантажила  https://youtu.be/w8touaxlgU8

Нагадую вам - читайте повість

 «Неймовірні пригоди Івана Сили»

 

 

Читайте також: