Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Корекція когнітивних процесів. Інклюзія
»
Взяти участь Всі події

Впровадження компетентнісного підходу у навчанні на уроках зарубіжної літератури

    Впровадження компетентнісного підходу  у навчанні на уроках зарубіжної літератури


    
Сучасна школа покликана забезпечити досягнення таких освітніх результатів, які б відповідали цілям розвитку особистості й вимогам суспільства. Особистість має бути компетентною в різних сферах діяльності.

     Компетентнісний підхід є досить новим поняттям у сучасній освіті. Перша згадка про компетентність як педагогічне явище в освітянських  документах відбулася в контексті змін у системі  оцінювання. Адже оцінюванню підлягають результати навчання, тобто компетентності. У наказі Міністерства освіти і науки України «Про запровадження 12-бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної освіти» компетентність визначається «як загальна здатність, яка базується на знаннях, уміннях, цінностях, нахилах, набутих завдяки навчанню».  

Латинське слово compеtеns означає «підходящий», «відповідний», а compеtеntiа- «узгодженість частин», «симетрія».

     На сьогодні науковці пропонують різні напрямки впровадження та реалізації  компетентнісного підходу у систему освіти. Вони виокремлюють різні типи, види та групи  компетентностей. Проблем аналізу та впровадження компетентнісного підходу серед вітчизняних педагогів торкалися сучасні вчені та практики, серед яких О. Локшина, Л. Ломако, О. Овчарук, О.Павленко, Л. Паращенко, О. Савченко, О. Пометун, В. Раєвський, Г. Токмань та ін.               Класифікацію та структурованість компетентнісного підходу розглядали у своїх працях як українські (Л. Паращенко, О. Сібіль, І. Родигіна та інші), так і російські дослідники (А. Дахін,  Д. Іванов, В. Краєвський, А. Хуторський, С. Шишов та інші).

     Проблема впровадження компетентнісно  орієнтованого підходу в навчально-виховний процес на уроках зарубіжної літератури має розглядатися як надскладна й особливо актуальна проблема. Стратегічно важливим у викладанні зарубіжної літератури є саме компетентнісний підхід, що покликаний забезпечити соціалізацію учнів та їхню інтеграцію в сучасне суспільство, сформувати в них стійкі моральні принципи й світоглядні орієнтири, виховати особистість із національною свідомістю, громадянськими якостями й критичним мисленням, здатною до творчого вирішення життєвих задач, саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін та викликів.

     Думка про те, що уроки літератури вирізняються з-поміж усіх інших навчальних предметів загальноосвітньої школи, не потребує доказів. Саме

література виконує головну роль у формуванні світогляду, характеру й

особистісних якостей, естетичних смаків учнів. Високе мистецтво слова

допомагає читачам усіх вікових груп пізнати великий і складний світ, себе у

ньому, осмислювати людські стосунки й знаходити шлях до «країни» Краси та

Істини, вибудовувати  там храм Духовності. Метою сучасного уроку стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування умінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі. Саме тому в полі зору педагога-словесника є, на мою думку, вирішення проблеми, як допомогти дитині осягнути перш за все саму себе, відчути радість від свого розуму, емоцій, своєї неповторності, а відтак відповідні відчуття, що дають спілкування зі словесними шедеврами.

     Засобами предмета «Зарубіжна література» формуються такі ключові компетентності (відповідно до Рекомендацій Європейської Ради): 1) спілкування державною мовою; 2) спілкування іноземними мовами; 3) математична компетентність; 4) компетентності в природничих науках і технологіях; 5) інформаційно-цифрова компетентність; 6) уміння вчитися; 7) ініціативність і підприємливість; 8) соціальна та громадянська компетентності; 9) обізнаність та самовираження у сфері культури; 10) екологічна грамотність і здорове життя.

      У процесі вивчення зарубіжної літератури учні набувають (окрім ключових) і предметні компетентності, що є важливими для формування духовно-емоційного світу учнів, їхнього світогляду, моральних цінностей, громадянських якостей.

     Важливим завданням словесника залишається формування в кожній непересічній особистості школяра кваліфікованого читача. “Від образного світу уроку – до образного власного “Я” – саме так можна визначити шлях учня, який він долає у своєму зростанні на уроці. Покликання літератури —через переживання, співпереживання розвивати особистість учня, його духовну сутність. З огляду на таку позицію в рекомендаціях МОН України  предмет зарубіжної літератури має викладатися як мистецтво слова. Такий підхід потребує вводити принципово нові нетрадиційні методики, які психологічно спонукали б до активної діяльності внутрішні емоційно-диспозиційні структури учнів із наступністю їхньої репрезентативності як на уроках, так і в позаурочний час. Серед них важливе місце займають ігрові підходи, інтерактивні, групові технології навчання, звернення до освітніх програм (проектів) «Читання та письмо для розвитку критичного мислення», «Рівний рівному». Соціально-естетична значущість уроків зарубіжної літератури, на яких  використовуються ігрові підходи, полягає в тому, що вони пробуджують у дітей потяг до краси, розуміння високохудожніх витворів мистецтва слова, виховують в учнів повагу до культурної спадщини інших народів, допомагають усвідомити своєрідний шлях кожної окремої літератури й водночас побачити загальні літературні закономірності розвитку світового письменства.

     У процесі  роботи вчитель висловлює свою думку, якою б правильною й

глибокою вона не була, не безапеляційним, категоричним, а конвенціальним

тоном, з позиції “я думаю”, “ мені здається”, “мабуть ми не помилимося”,

“мене тішить, хвилює”, “ я вірю”, “мені приємно доручити” , чого вимагає від своїх учнів. Таке спілкування само по собі визнає й передбачає право співбесідників на особистісне ставлення до того, про що йдеться, і цим стимулює їх до активного мислення та емоційного ставлення до даного

матеріалу, тобто до пошуків особистісного духовного змісту в художніх творах,

які вивчаються за програмою і поширюється ще глибше. Так, після знайомства з поняттям “щастя”, “радість” і героями, які прагнуть чинити людям добро і досягають цього в 5 класі, обговорювалось питання:” Чи щасливий Карлсон? У чому його найбільше щастя? В їжі? Адже він любить багато і смачненько поїсти?” Після емоційно насиченої дискусії, у процесі якої виявились чотири лідери, дійшли спільної думки: їжа для Карлсона —радість, а найбільше щастя його в тих хороших вчинках, які він чинить нібито для власного задоволення, але насправді для тих, кому вони просто необхідні.

     На своїх уроках педагог-словесник, виконуючи покладені на нього вимоги,

прагне розвивати творчу уяву –здатність ставити перед своїм внутрішнім зором бачене раніше дійство та фантазію учнів, здатність уявити собі те, чого не буває, чого не існує в дійсності кожної дитини. За такої умови творчість учителя переростає у творчий процес на уроці, на якому розвиваються творчі здібності учнів.

     Одне з головних завдань учителя-філолога –потреба навчити учнів гнучкості мислення. А для цього треба більшість занять проводити як уроки мислення, спілкування, де істина постає у вигляді суперечки про істину, як діалог, можливо, навіть без фінальної фрази, тобто підсумку. Під час такого діалогу важливим завданням є прагнення навчити кожну дитину розмірковувати, гнучко підходити до розв’язання проблем, знаходити нові, оригінальні рішення, аби відчути задоволення від навчання в цілому й спілкування з художнім твором зокрема.

     Свою роботу завжди розпочинаю з організації класу. Переконалася, як почнеш урок, так він і пройде. Створюю робочий настрій, щоб учні відчули потребу сприймати інформацію швидко й із зацікавленістю. Можна почати напівжартівливо,знайомлячи учнів із планом уроку: «Спочатку ми помилуємося вашими глибокими знаннями під час опитування, потім потренуємо мозок — порозв'язуємо задачі, нарешті витягнемо зі схованки дещо цінне (повторення)...». Добрий настрій на роботу дає відповідна музична пауза. Ще можна запропонувати учням на початку й у кінці уроку сигналізувати про свій емоційний стан за допомогою спеціальних піктограм. Якщо «посмішок» у кінці уроку стало більше — урок вийшов!

     Пропоную іноді учням вправу «Долоньки». Простягніть, будь ласка, праву долоньку. На ній подаруйте свою творчість і старанність. Простягніть, будь ласка, ліву долоньку. На ній я дарую вам свою любов і повагу. А тепер обміняємося дарунками, доторкнімося долонькою до долоньки. Дякую.

     Такі вправи сприяють позитивним міжособистісним стосункам, дають можливість кожній дитині заглибитись у свій внутрішній світ, а мені ефективно розпочати й провести урок.

     На етапі актуалізації знань, щоб допомогти учням поновити попередні знання, пробудити їхню цікавість, використовую літературні диктанти, кросворди, запитання для бесіди, кроссенси, вправа «Прес-конференція з автором», « Продовж речення», «Асоціативний кущ», «Літературний крос», метод «Так чи Ні», «Вибери зайве», рольова гра «Я - учитель», цитатна доріжка «Хто так сказав» .

     Дітям дуже подобається прийом «Лови помилку». Пропоную «провокаційні» запитання, у яких уже є помилка.  

     Також з’явився у моїй роботі кроссенс. Кроссенс  – асоціативна головоломка нового покоління. Слово «кроссенс» означає  «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд», яке в перекладі з англійської мови  означає  «перетин слів». Цей вид головоломки винайшли зарубіжні педагоги в 2002 році. Ідея  належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору педагогічних наук, філософу і художнику Володимиру Бусленко. Ідея кроссенса проста, як і все геніальне. Це  асоціативний ланцюжок, що складається з дев'яти    картинок.

1    2    3

4    5    6

7    8    9

Зображення розташовують так, що кожна  картинка має зв'язок із попередньою і наступною, а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс - знайти асоціативний  зв'язок  між сусідніми  картинками. Починати розгадувати кроссенс можна з будь-якої картинки, що розпізнається, але центральним є квадрат під номером 5.  Оскільки основне значення кроссенса – це певна загадка, ребус, головоломка, то він є гарною формою  нетрадиційної перевірки знань із теми.  Застосування кроссенса на уроці різноманітне, його можна використати так: при формулюванні  теми і мети уроку; при вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації; при закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу; при підведенні підсумку роботи на уроці, включити як  рефлексію.

Повністю урок можна побудувати в формі  кроссенса, тобто дев’ять  елементів кроссенса можуть представляти собою структуру уроку. Кроссенс можна запропонувати учням як творче домашнє завдання.

     Для мене кроссенс - це  спосіб поглибити розуміння вже вивченого шкільного поняття (явища, теми); це можливість показати неординарне практичне застосування знань і зв'язок вивченого з життям; це можливість встановити  міжпредметні зв’язки з іншими шкільними дисциплінами. Робота з кроссенсом відображає глибину розуміння учнями  вивченої теми. Разом із тим кроссенс сприяє  розвиткові логічного, образного і асоціативного мислення, уяви; прояву нестандартного мислення і креативності; розвиває можливість самовираження. Під час  розгадування кроссенса розвиваються комунікативні і регулятивні вміння; навички роботи з інформацією; підвищується допитливість і мотивація до вивчення  предмету.

     Робота над формуванням компетентностей починається з визначення мети уроку (цілепокладання), що випливає із певної теми, і як наслідок — очікувані результати, тобто знання, уміння та навички, що їх учні опанують і застосують в конкретній ситуації. Важливим є вміння школярів самостійно визначати результати роботи на уроці. Для цього впроваджую прийом «Очікувані результати». Він дає змогу кожній дитині проаналізувати, чи досягнув він поставленої мети, визначити над чим ще слід попрацювати. Головне — «підштовхнути» дітей до роздумів, самостійного пошуку відповідей і прийняття рішень. Лише за таких умов школярі будуть творцями уроку, а значить — і власного життя. Наприклад, коли вивчаємо твір Е. Портер «Полліанна», очікувані результати: розуміння важливості вияву ініціативи та відповідального ставлення в суспільному житті; що індивідуальні сильні сторони є значним потенціалом для спільноти; усвідомлення загальної природи відповідальності, яку мають поділяти всі стосовно суспільних проблем. Складові громадянської компетентності, які можна розвивати за допомогою пропонованої вправи: відповідальність; навички участі; усвідомлення власної ідентичності; уміння працювати в групі.

     Невід’ємною частиною уроку є мотиваціяце своєрідна психологічна пауза, яка допомагає учням усвідомити, що і навіщо вони будуть робити на уроці. Мотивація чітко пов'язана з темою уроку і психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Готуючись до уроку, підбираю «Інтерактивні пазли», галерею ілюстрацій, репортаж інтерв’ю з однокласником по ілюстраціях, інсценізація початку твору, перегляд фільмів, наукових програм, відеоекскурсії, прослуховування аудіо записів - усе це не тільки урізноманітнить початок уроку,  але й зробить його яскравим, цікавим та емоційним.

     Ще не менш цікавим є буктрейлер.  - Чи є ця тема актуальною, чому?

Тема уроку: Ідея радості життя й відкриття світу у  романі Е. Портер        «Полліанна». Нагадую учням, що незабаром ми відзначатимемо день, коли все навколо буде оповите найкращим людським почуттям.  Не зважаючи на те, що сьогодні відбувається у світі і у нас, в Україні, без цього почуття життя неможливе. Пропоную послухати запис. Цікаво, чи зрозумієте, про що пісня?

Аудіозапис «І willalwaysloveyou».

-  Про яке свято йде мова? ( День святого Валентина)

-  Якими подарунками обмінюються  в ці дні?

Одразу проводжу гру на розвиток творчого мислення « Дарую з любов’ю».

Учні передають один одному валентинку зі словами « Друже, вітаю тебе й хочу побажати …». І тут же використовую прийом «Паралелі». Розповідаю, що сьогодні на уроці недарма прозвучала саме ця композиція. Адже цю пісню виконує американська співачка Вітні Хюстон – одна із найпопулярніших світових співачок. На жаль, вона померла молодою. 11 лютого 2018 року минуло шість років із дня її смерті. Проте вона залишила по собі чималий спадок прекрасних пісень про найкращі людські почуття. Пісня «І willalwaysloveyou» («Я буду завжди любити тебе») стала своєрідним гімном закоханих. Американці завжди вміли виражати свої почуття. Саме цього вчить і Еліонор Портер – уже знайома їм американська письменниця, разом із своєю популярною героїнею. Тож на уроці ми будемо говорити про те, чого вчить нас руденька жвава дівчинка на ім’я … Полліанна.

     Етап сприйняття та засвоєння нового матеріалу містить інформаційний блок з теми, запитання для аналізу тексту, проблемні завдання. Використовую принцип орієнтації на ідеал. Вивчаючи біографію письменників чи поетів зарубіжної літератури, виховую у своїх учнів справедливість, завзятість, відданість своїй справі, чесність, принциповість. Орієнтую їх на ідеал. Відповідно до вказаного принципу у своїй роботі використовую такі вправи: інтерв’ю, лист герою, портфоліо автора чи героя, ментальна карта, карта подорожі, метод «Пошук»,   заочна екскурсія, робота в групах (історики, мистецтвознавці), метод критичного мислення "Сократівський діалог", вправа «Портрет», метод «Шість капелюхів», знайди пару.

     Або ось для прикладу вправа «Карта подорожі». Життєвий шлях письменника в уяві моїх учнів дуже часто асоціюється з річкою, яка бере свій початок із джерела, або з дорогою, яка починається там, де народився письменник. І одразу з’ясовуємо де, в якому мальовничому куточку світу народився письменник. Дитинство в уяві моїх учнів викликають асоціації колиска, дитячі іграшки. З’ясовуємо, а яким було дитинство, які риси характеру були успадковані письменником, а які йому сформували його рідні, батьки. Роки навчання  в уяві учнів викликають такі предмети: книга, зошит, ручка, глобус. Акцентуємо увагу на тому, що розширило його кругозір, що сприяло формуванню його світогляду. З вершиною гори виникають асоціації найбільших досягнень письменника. Як правило, це видання творів, збірок, присвоєння нагород. І наголошуємо на тому, а що при цьому відчував письменник. Не менш важливого значення в житті кожної людини має родина,у тому числі і видатної. І мимоволі на думку спадають слова: збудуй будинок, посади дерево, вирости дитину. До речі, саме моменти особистого життя найбільше викликають у дітей зацікавленість, і вони ставлять питання. У ході спільної роботи шукаємо відповіді на них. Учні наголошують, що найбільшою цінністю у родині є подружня вірність, а також любов до дітей. Останні роки життя письменника або той спадок, який він залишив, асоціюються в уяві дітей із слідом, який залишає ця людина у житті. Як правило, це твори письменника. Я ж називаю ті книги, які рекомендую прочитати, і які вплинуть на їхнє виховання.

     Дуже важливим на уроці є висновок – результат засвоєних знань, роботи на уроці. Для підсумкового етапу пропоную творчі завдання, завдання проблемного та аналітичного характеру: «Ланцюжок радісних відкриттів»,«Лист літературному героєві», сенкан, тестові завдання, літературний диктант..

     Творчий підхід має бути присутнім і у формулюванні домашнього завдання, не обмежуючись лише літературознавчим аспектом. Наприклад: Після виходу  у світ книги про Полліанну, у Америці  були створені клуби Полліанни. Пропоную створити такий клуб і у нашому селі. Звичайно, у цій справі потрібна й ваша допомога – намалюйте запрошення для усіх бажаючих та напишіть  твір-мініатюру « Як би змінилося наше село, якби у ньому жила Полліанна?»

     У 5 класі діти отримують завдання: удома створити сніжинку (витинанку) і підписати її порадами для Снігової королеви, як стати доброю або як зробити так, щоб тебе полюбили. У 6 класі після вивчення «Різдвяної пісні у прозі»

Ч. Діккенса діти готують листівки-привітання для Скруджа із Різдвом.

Подача домашнього завдання може бути цікавою, якщо влаштувати домашню пошту (домашнє завдання у конвертах і т. ін.), використати якусь формулу: мовні та літературні підрахунки.

     Літературний фотоквест. Сфотографувати дерево, символ свята, яке ненавидів Скрудж  Магдак із повісті Діккенса «Різдвяна пісня у прозі». Сфотографувати предмети, за допомогою яких було врятовано життя Сью з повісті О.Генрі. Сфотографувати героя найвідомішої повісті Дойля, який лякав всіх на болотах.

    «Фантазуємо разом». Продовжить оповідання. Змініть кінець твору. Я – репортер. Візьміть інтерв'ю у родичів чи знайомих на тему… Напишіть репортаж. Напишіть нарис або зробіть колаж.

    На етапі рефлексії дуже часто практикую вправу «Нате і мої 5 копійок». Діти, вкидаючи до чарівної скриньки 5 копійок, мають змогу висловити свої думки про урок.

     Та які б форми чи методи ми не використовували, потрібно пам’ятати, що кожна дитина народжується, маючи в собі іскру Божу. І завдання педагога — зберегти її, дати можливість розгорітись  на повну силу. Адже ми живемо в час, коли життя стрімко змінюється й треба вміти швидко орієнтуватися в нових реаліях. А вчитель повинен зробити перший крок, подаючи приклад нестандартного підходу до навчального матеріалу.

Словник термінів

1. Компетенція — суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини.

2. Компетентність – це набута в процесі навчання інтегрована здатність

учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть

цілісно реалізовуватись на практиці.

3. Особистісно зорієнтований підхід — спрямованість навчально- виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності в спілкуванні та партнерства у навчанні;

4.Компетентнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності.

5. Ключова компетентність — спеціально структурований комплекс

характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти в

різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх

стандартів.

6. Ключова компетенція — певний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, що можна застосувати у сфері діяльності людини.

7. Предметна (галузева) компетентність — набутий учнями в процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань.

8.Предметна компетенція — сукупність знань, умінь і характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій із метою розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій.

9.Соціальна компетентність – здатність особистості продуктивно

співпрацювати з партнерами в групі та команді, виконувати різні ролі та

функції в колективі.

10.Громадянська компетентність — здатність учня активно, відповідально

та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку

демократичного суспільства.

11.Загальнокультурна компетентність — здатність учня аналізувати та

оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в

культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати

методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності.

12.Здоров’язбережувальна компетентність — здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей.

13.Інформаційно-комунікаційна компетентність — здатність учня

використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби

для виконання особистісних і суспільно значущих завдань.

14.Комунікативна компетентність — здатність особистості застосовувати в конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи в групі, володіння різними соціальними ролями.

15.Міжпредметна естетична компетентність — здатність виявляти

естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати

предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних

видів мистецтва.

16 Міжпредметна компетентність — здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, що належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей.

                                                        Література:

1. Богосвятська А. І. Методика компетентнісного викладання на уроках літератури. Зарубіжна література в школах України. – 2012. – № 7-8.

2.Горностай П. Кроки до компетентності та інтеграції.–К.: Контекст, 2000.

3.Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій  /Автор-укладач Н.П. Наволокова. – Х.:Вид.група «основа», 2010 - 176  с. -  (Серія  «Золота педагогічна скарбниця»).

4.Ісаєва О. Про основні парадигми шкільної літературної освіти // Всесвітня література в СНЗУ. – 2011. – № 1.

5. Компетентність  учителя  ЗЛ:  реалізація  на  уроці / упоряд.  Н. Жданова, 

І. Кузьменчук. -К.: Шк.світ, 2009.-128с.- (Бібліотека «Шкільного світу»).

6.Національна стратегія розвитку освіти України на 2012 – 2021 роки. //

Онищенко О.В. Формування життєвих компетентностей учнів у процесі викладання світової літератури: Методичний посібник. – Кременчук, 2010. –

47с.

7. Сафарян С. Формування компетентної особистості починати з себе // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2011. – № 1.

8.Словник методиста: Методичний посібник. /Укладач Волканова В.В.- К.:2008.-192 с. – (Серія «Словники»).

9.Товста О.М. Підготовка компетентного читача на уроках літератури [Електронний ресурс].

     10.Штанько Л. І. Зарубіжна література. Інтерактивні технології на уроках.

5– 12 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 152 с.