Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Особливості застосування антикорупційного законодавства у сфері освіти
»
Взяти участь Всі події

Організація діяльності керівника гуртка

ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА ГУРТКА 

(Методичні матеріали)

  1. ПОЛОЖЕННЯ

про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-

виховного процесу в установах і закладах освіти (в и т я г)

(Затверджено наказом МОН України 01.08.2001 №563)

«8. Порядок проведення та реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності.

8.1. Інструктажі з безпеки життєдіяльності проводяться з вихованцями, учнями …

Інструктажі містять питання охорони здоров’я, пожежної, радіаційної безпеки дорожнього руху, реагування на надзвичайні ситуації, безпеки побуту тощо.

     Учні і вихованці, які інструктуються, розписуються в журналі, починаючи з 9-го класу.

8.2. Перед початком навчальних занять один раз на рік, а також при зарахуванні або оформленні до закладу освіти вихованця, учня, … проводиться вступний інструктаж з безпеки життєдіяльності. … Програма вступного інструктажу розробляється в закладі освіти на основі орієнтовного переліку питань вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності. … Програма та порядок проведення вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності затверджуються наказом керівника закладу освіти.

8.3. Запис про вступний інструктаж робиться на окремій сторінці журналу обліку навчальних занять.

8.4. Первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності проводиться на початку заняття в кожному кабінеті, лабораторії, майстерні, спортзалі тощо, наприкінці навчального року перед початком канікул… Первинний інструктаж проводять викладачі, вчителі, …, керівники гуртків тощо. Цей інструктаж проводиться з вихованцями, учнями, …, а також з батьками, які беруть участь у поза навчальних заходах. Первинний інструктаж також проводиться перед виконанням кожного завдання, пов’язаного з використанням різних матеріалів, інструментів, приладів, на початку уроку, заняття, лабораторної, практичної роботи тощо.

8.5. Запис про проведення первинного інструктажу робиться в окремому журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності, який зберігається в кожному кабінеті, лабораторії, майстерні,…, спортзалі та іншому робочому місці.(додаток).

     Первинний інструктаж, який проводиться перед початком кожного практичного заняття (практичної, лабораторної роботи тощо) реєструється в журналі обліку навчальних занять, … на сторінці предмета в розділі про запис змісту уроку, заняття.

8.6. Позаплановий інструктаж з вихованцями, учнями, … проводиться у разі порушення  ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо, при зміні умов виконання навчальних завдань (лабораторних робіт, виробничої практики, професійної підготовки тощо), у разі нещасних випадків за межами закладу освіти.

     Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів (…), що зберігається в кожному кабінеті, лабораторії, майстерні,…, спортзалі тощо.

8.7. Цільовий інструктаж проводиться з вихованцями, учнями, … закладу освіти у разі організації позанавчальних заходів (олімпіади, турніри з предметів, екскурсії, туристичні походи, спортивні змагання тощо), під час проведення громадських, позанавчальних робіт (прибирання територій, приміщень, … тощо). Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється у журналі реєстрації інструктажів (…).»

                                                                                                              Додаток

                                            ( назва закладу освіти)

                                                                   Розпочато:  ____________200__ р.

                                                                     Закінчено:  ____________ 200__ р.

Журнал

реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів вихованців, учнів з безпеки життєдіяльності

_______________________________________________________________

                        (кабінет, лабораторія, майстерня, спортзал тощо)

№ п/п

Прізвище, ім’я та по батькові особи, яку інструктують

Дата проведення інструктажу

(Клас, група)

Гурток

Назва інструкта-жу і назва інструкції

Прізвище. ім’я та по батькові особи, яка проводила інструктаж

Підпис особи, яка прово-

дила

інструк-

таж

Підпис особи, яку  інструк-

тували *

1

2

3

4

5

6

7

8

*  учні і вихованці розписуються у журналі інструктажу, починаючи з 9-го класу.

2. ТИПОВА ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ КЕРІВНИКА ГУРТКА

  1. Загальні положення
  1. Керівник гуртка (педагог додаткової освіти) призначається на посаду та звільняється з неї за­відуючим відділом освіти (керівником закладу).
  2. Керівник гуртка повинен мати вищу або середню професійну освіту (без урахування стажу пе­дагогічної роботи). Особа, яка не має відповідної освіти, але має достатній практичний досвід, знання, вміння (наприклад, у галузі народних промислів) та виконує якісно і в повному обсязі покладені на неї посадові обов'язки, за рекомендацією атестаційної комісії закладу як виняток може бути призначена на посаду керівника гуртка (педагога додаткової освіти).
  3. Керівник гуртка підпорядкований безпосередньо заступнику директора.
  4. У своїй діяльності керівник гуртка керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про загальну середню освіту», наказами органів управління осві­тою всіх рівнів з питань освіти й виховання учнів, правилами й нормами охорони праці, техніки безпе­ки, а також Статутом та локальними правовими актами закладу (в тому числі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами й розпорядженнями директора, цією Інструкцією), трудовим догово­ром (контрактом). Керівник гуртка дотримується Конвенції про права дитини.

2.   Посадові обов 'язки керівника гуртка

  1. Комплектує склад учнів гуртка, секції, студії, клубного чи іншого дитячого об'єднання і вживає заходів щодо його збереження протягом строку навчання.
  2. Здійснює додаткову освіту учнів. Забезпечує високий науково-педагогічний та організаційно-методичний рівень заняття.
  3. Забезпечує педагогічно обґрунтований вибір форм, засобів і методів роботи (навчання), виходя­чи з психофізіологічної доцільності. Запроваджує нові форми та методи в роботі з гуртківцями.
  4. Забезпечує дотримання прав і свобод учнів.
  5. Працює з гуртками за затвердженою навчальною програмою, навчально-виховним планом за­кладу та розкладом занять. Бере участь у розробці та реалізації освітніх програм.
  6. Складає плани і програми занять, забезпечує їх виконання, веде встановлену документацію та звітність. Своєчасно проводить записи в журналах про проведену роботу та після закінчення занять здає їх на зберігання методисту відділу (чи працівнику, призначеному наказом). Проведення занять поза центром оформляє у відповідності до вимог.
  7. Виявляє творчі здібності учнів, сприяє їхньому розвитку, формуванню стійких професійних інтересів і нахилів.
  8. Підтримує обдарованих і талановитих учнів, у тому числі дітей із обмеженими можливостями здоров'я.

2.9.         Забезпечує участь гуртківців у змаганнях, виступах, концертах, виставках, масових заходах згідно із затвердженим планом роботи відділу.

2.10. Надає в межах своєї компетенції консультативну допомогу батькам (особам, що їх заміню­ють), а також педагогічним працівникам.

Забезпечує під час проведення занять дотримання правил охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, проводить інструктаж з охорони праці учнів з обов'язковою реєстрацією в журналі встановленого зразка.

2.11. Оперативно сповіщає адміністрацію про кожний нещасний випадок, вживає заходів щодо на­дання першої долікарняної допомоги.

    1. Підвищує свій професійний рівень, бере участь у методичній роботі різних форм, у тому числі в діяльності методичних об'єднань, відвідує відкриті заняття педагогів позашкільних закладів освіти.
    2. Бере участь у роботі педагогічної і методичної ради та суспільному житті колективу.
    3. Проходить періодично безкоштовний медичний огляд.
    4. Дотримується етичних норм поведінки, що відповідають громадському статусу педагога в по­буті, громадських місцях.

3.  Права керівника гуртка

3.1. Участь в управлінні згідно зі Статутом закладу.

  1.   Захист професійної гідності та честі.
  2. Ознайомлення зі скаргами та іншими документами, що містять оцінку його роботи, надання щодо них пояснень.
  3. Захист своїх інтересів самостійно чи через представника, зокрема, адвоката, у разі дисциплінар­ного чи службового розслідування, пов'язаного з порушенням педагогом норм професійної етики.
  4. Конфіденційність дисціЙЬінарного (службового) розслідування, за винятком випадків, перед­бачених законом.
  5. Вільний вибір і використання методик навчання та виховання, навчальних посібників і матері­алів, підручників, методів оцінювання знань.
  6. Підвищення кваліфікації.
  7. Проходження атестації на добровільній основі на відповідну кваліфікаційну категорію, розряд.
  8. Надання учням під час занять та на перерві обов'язкових для виконання розпоряджень щодо організації занять і дотримання дисципліни; притягнення учнів до дисциплінарної відповідальності у випадках та порядку, встановлених Статутом закладу.
  1.  Відповідальність
  1. Керівник гуртка несе відповідальність відповідно до законодавства України за якість виконання освітніх програм, збереження життя і здоров'я учнів під час занять, дотримання їхніх прав і свобод.
  2. За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішньо­го трудового розпорядку та інших локальних нормативних актів, посадових обов'язків, встановлених цією Інструкцією, керівник гуртка несе дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому тру­довим законодавством.
  3. За застосування (навіть одноразове) методів виховання, пов'язаних із фізичним і/чи психічним насиллям над особою учня, а також скоєння іншого аморального вчинку керівник гуртка може бути звільнений з посади, відповідно до трудового законодавства і Закону України «Про освіту».
  4. За завдані закладу чи учасникам освітнього процесу у зв'язку з виконання (невиконанням) сво­їх посадових обов'язків збитки керівник гуртка несе матеріальну відповідальність у порядку і межах, встановлених трудовим і/чи цивільним законодавством.
  1. Взаємовідносини

Керівник гуртка:

  1.   Працює в режимі виконання встановленого йому навчального навантаження в повному обсязі відповідно до розкладу занять, участі в обов'язкових планових заходах і самопланування обов'язкової діяльності, для якої не встановлені норми обсягів виконання.
  2. Самостійно планує свою роботу на кожний навчальний рік і семестр. План роботи затверджує директор закладу.
  3. Подає заступнику директора письмовий звіт про свою діяльність  протягом 5 днів після закінчення семестру.
  4. Отримує від директора, його заступника та методиста інформацію нормативно-правового й організаційно-методичного характеру, ознайомлюється під розписку з відповідними документами.
  5. Працює в тісній взаємодії з учителями, батьками дітей (особами, що їх замінюють), система­тично обмінюється інформацією з питань, що належать до його компетенції, з адміністрацією та педа­гогічними працівниками закладу.

РОЗРОБЛЕНО:

Заступник директора                                   (підпис)                                            (П  І  Б)

ПОГОДЖЕНО:

Голова комісії з питань

охорони праці (або голова ПК))               (підпис)                                            (П  І  Б)

Інструкцію отримав(ла),

з її змістом ознайомлений(на)                  (підпис)                                            (П  І  Б)

 «___»_______ 20___ р.

ВИТЯГ

з Типових навчальних планів

для організації навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах системи Міністерства освіти і науки України

( затверджені наказом МОН України 22.07.2008 № 676)

Групові заняття: репетиції . . ., концерти, екскурсії, . . ., спортивно-технічні змагання, . . . , конкурси, . . . , виставки.

Індивідуальні заняття: гра на музичних інструментах, . . .; консультації для слухачів, кандидатів у члени та дійсних членів Малої академії наук України…; обробка  та узагальнення результатів науково-дослідницької роботи, комп’ютерна обробка спостережень;…; підготовка наукових статей; …; підготовка до участі в конкурсах, …, в змаганнях,…спортивно-технічного спрямування; відпрацювання технології виготовлення моделей (пристроїв), проведення ходових та польотних випробувань моделей…

Індивідуальна робота організовується з вихованцем (…) відповідно до можливостей, інтересів, нахилів, здібностей з урахуванням його бажань, віку, психофізичних особливостей, стану здоров’я.

Групова робота організовується у разі здійснення навчання з вихованцями (…) за однопрофільними або комплексними програмами.

При оформленні  в журналах індивідуальних і групових занять в гуртках спортивно-технічного спрямування записувати:

Індивідуальні заняття:

  • Підготовка до участі в (вказати яких: обласних чи Всеукраїнських тощо) змаганнях.
  • Відпрацювання технологій виготовлення моделей (пристроїв).
  • Проведення ходових (та польотних) випробувань моделей.
  • Проведення лабораторних досліджень, спостережень.

Групові заняття:

  • Спортивнотехнічні (конкретизувати – які?) змагання.

Оформлювати такі заняття можна на окремих сторінках журналу того гуртка, в якому дозволені індивідуальні або групові заняття (в кінці журналу, перед сторінками «Проведення занять з техніки безпеки».

3. ВКАЗІВКИ  ДО  ВЕДЕННЯ  ЖУРНАЛУ

            ПЛАНУВАННЯ  ТА  ОБЛІКУ  ГУРТКА

Журнал повинен бути заведений для кожної групи гуртка, окремо на весь навчальний рік.

У журнал заносяться плани відповідно до програми, затвердженої Міністерством освіти України, і обліковується зміст роботи гуртка, ведеться облік відвідування учнів та подаються відомості про членів гуртка.

Журнал веде особисто керівник гуртка. Всі записи потрібно вести чітко, чорнилом чи кульковою ручкою. Забороняється викреслювати прізвища членів гуртка, які вибули; проти прізвища учня, що вибув, пишеться „вибув".

Для відміток у розділі „Облік відвідування" вживаються такі умовні знаки: спізнився - „сп", був відсутній з невідомої причини - „нб", був відсутній з поважної причини - „лов", був хворий -,,хв".

Плани роботи гуртка на перше і друге півріччя навчального року і на період літніх канікул складаються керівником гуртка на основі програми гуртка або згідно з положенням відповідної установи та затверджуються керівником цієї установи.

На кожне заняття керівник гуртка складає окремий план, записує тему, зміст і методи роботи.

Звіт за навчальний рік складається керівником гуртка станом на 1 червня, окремий звіт за роботу гуртка влітку – на 1 вересня.

У розділі „Облік роботи гуртка" після кожного заняття записується тема і зміст заняття, його тривалість,

У розділі „Масова і суспільно-корисна робота" записуються проведені масові заходи гуртка, участь його в загальних заходах установи, виконана суспільно корисна робота, тощо.

У розділі „Список закінчених робіт гуртка" записуються роботи, що їх виготовлено гуртківцями і які зберігаються в дитячій позашкільній установі, школі, дитячому будинку, на виставках і т.д.

Адміністрація позашкільної установи зобов'язана систематично перевіряти роботу гуртка, виконання плану його роботи та правильність ведення журналу керівником гуртка.

Журнал підписують керівник установи і керівник гуртка. Журнал зберігається в канцелярії школи, позашкільної установи.

4. П А М ’ Я Т К А  КЕРІВНИКУ  ГУРТКА

  1. Розклад  та план навчально-виховної роботи гуртка надати адміністрації: на 1 півріччя – до 14 вересня; на 2 півріччя – до 25 грудня.
  2. Планувати роботу гуртка відповідно до навчальних програм – типових, затверджених МОН, а також «робочих, адаптованих», що затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади.
  3. Журнали обліку роботи гуртків здавати на перевірку заступнику директора з НВР  щомісячно з 15 до 20 числа.
  4. Завчасно повідомляти адміністрацію закладу про намір перенесення занять ( з поважних причин). Керівник гуртка пише заяву, на підставі якої видається наказ про перенесення занять. У такому разі у журналі  дати на сторінці «облік роботи гуртка» повинні співпадати з датами, які вказані у наказі про перенесення занять.
  5. Якщо керівник гуртка, який працює за сумісництвом (на філії), захворів і знаходиться на лікарняному, тоді він повинен обов’язково повідомити адміністрацію Центру про термін непрацездатності. У ці дні заняття гуртка не проводяться. Сумісник подає до Центру копію лікарняного листка (ще не заповнену за основним місцем роботи) та довідку про заробітну плату за останні 6 місяців (з 1 по 1 число) за основним місцем роботи для нарахування зарплати в період непрацездатності. Години програми у такому випадку зменшуються, а теми вичитуються усі («ущільнення» програми).
  6. Якщо керівник гуртка знаходиться у відрядженні, він: або заздалегідь пише заяву про перенесення занять (сумісники, за бажанням), або «ущільнює» години програм (бажано теми вичитати усі за програмою). Години за розкладом у дні, коли керівник гуртка знаходиться у відрядженні,  не зараховуються для нарахування зарплати (сумісникам). У журналі (на сторінці «Облік роботи гуртка») робиться помітка – наприклад: « З 12.03 по 17.03 – відрядження до Львова на Всеукраїнський семінар».
  7. При проведенні занять керівник гуртка повинен мати план-конспект заняття, використовувати наочність, технічні засоби навчання тощо (відповідно до методичних вимог до гурткових занять).
  8. На період канікул керівник гуртка може складати окремий план роботи (узгоджений із завідуючим відділом та заступником директора з НВР).
  9. План роботи гуртка і розклад занять на літо здавати до 31 травня.
  10. При складанні розкладу враховувати те, що короткі перерви між заняттями (уроками) є робочим часом керівника гуртка ( години в розкладі повинні бути «астрономічні» , а не «академічні»).

                       5. ПЕРЕЛІК ЗАВДАНЬ КЕРІВНИКА ГУРТКА

(ТВОРЧОГО ОБ’ЄДНАННЯ)

  1. Забезпечення атмосфери безпеки в дитячому колективі, комфортних умов для навчання та виховання дітей, сприятливого морально-психологічного клімату в гуртку (творчому об’єднанні).
  2. Організація різноманітної творчої та суспільно значущої діяльності вихованців у гуртку, створення умов для успішного самоствердження кожного вихованця в суспільно корисній діяльності.
  3. Збереження контингенту вихованців упродовж терміну навчання.
  4. Стимулювання та підтримка творчого розвитку обдарованих дітей.
  5. Здійснення індивідуальної педагогічної підтримки вихованців.
  6. Організація педагогічного супроводу учня в навчанні за індивідуальною освітньою траєкторією.
  7. Забезпечення педагогічно обґрунтованого вибору форм, засобів і методів навчання та виховання учнів.
  8. Організація допрофільної  підготовки учнів, сприяння формуванню в них стійких професійних інтересів.
  9. Організація участі вихованців у фестивалях, творчих конкурсах, проектній, науково-дослідницькій діяльності.
  10. Підтримка дітей, які мають відхилення в поведінці.
  11. Організація роботи з батьками, залучення батьків до надання допомоги в розвитку учнів.
  12. Створення дружнього до дитини виховного середовища (згуртування колективу, включення вихованців у різні види соціальної практики, розвиток учнівського самоврядування).
  13. Налагодження зв’язків та залучення ресурсів партнерських організацій.
  14. Створення позитивного іміджу гуртка  (творчого об’єднання).

6.ФУНКЦІЇ КЕРІВНИКА ГУРТКА (ТВОРЧОГО ОБ’ЄДНАННЯ)

Організаційна

Організація життєдіяльності дитячого колективу, індивідуальної роботи з вихованцями.

Дослідно-діагностична

Здійснення моніторингових досліджень розвитку особистості вихованців, дитячого колективу, навчально-виховного процесу.

Аналітична

Планування та організація навчально-виховної роботи на основі вивчення і врахування потреб, інтересів, переконань, ціннісних орієнтацій, мотивів, установок дитини, міжособистісних стосунків  у колективі.

Прогностично-проектна

Аналіз стану та тенденцій життєдіяльності творчого об’єднання, визначення цілей та завдань, шляхів та засобів її оптимізації, проектування, програмування та планування заходів з розвитку життєвої компетентності, життєстійкості та життєздатності вихованців.

Навчально-виховна

Проведення навчально-виховної роботи, передача знань, умінь і навичок життєтворчості, розвитку життєвої компетентності.

Корекційна

Виправлення в учнів негативних якостей та рис, асоціальних паттернів поведінки.

Профілактична

Попередження виникнення та поширення серед вихованців негативних соціальних явищ (тютюнопаління, алкоголізм, наркоманія, правопорушення, негативна підліткова субкультура тощо).

Інформаційна

Проведення інформаційно-освітньої роботи в дитячому колективі.

Представницька

Представлення інтересів творчого об’єднання в органах державно-громадського управління навчальним закладом.

Психотерапевтична

Попередження стресових ситуацій, конфліктів, створення, позитивного емоційно-комунікативного простору для вихованців.

Координаційна

Організація системи зовнішніх зв’язків творчого об’єднання, необхідних для його ефективної роботи. Координація діяльності співпраці з батьками, з партнерами.

Захисна

Захист прав, інтересів вихованців.

(журнал «Позашкілля» № 3(51) березень 2011, с. 16-17)

  1. СХЕМА-КОНСПЕКТ ГУРТКОВОГО ЗАНЯТТЯ

( як приклад)

   Заняття №____           _________________________

   Дата,  місце, час проведення

Тема заняття.

 Мета заняття (навчальна, розвивальна, виховна).

  Завдання заняття.

Методи:

  • словесні (розповідь, бесіда, пояснення, лекція, інструктаж тощо);
  • наочні (демонстрація предметів, явищ, посібників тощо);
  • практичні (практична робота, навчальні вправи, ігрові вправи, лабораторні досліди, екскурсія, похід тощо).

Рівні повідомлення навчального матеріалу (необов 'язково):

 - інформаційний (навчальний матеріал подасться у вигляді готової  інформації  -  (розповідь, де­монстрування, пояснення);

     - інформаційно-операційний (водночас з інформаційним способом відтворення навчального мате­ріалу розгорнуто пояснюється функціонування об'єкта вивчення та способи оперування ним);

- проблемний (визначається проблема і намічається шлях її розв'язання, наприклад, розгортання низки логічних міркувань і доведень).

Методи виховання (необов'язково):

  • переконання;
  • емоційний вплив;
  • стимулювання.

Терміни (в т. ч. додаткові до даної теми).

Міжпредметні зв'язки

Тип заняття (засвоєння нових знань, умінь та навичок; формування практичних умінь та навичок; застосування вмінь та навичок; узагальнення; комбінований).

Форма заняття: індивідуальне, групове, фронтальне.

Обладнання: таблиці, плакати, саморобні посібники, схеми, моделі, ТЗН, роздатковий матеріал, демонстраційний матеріал, діаграми, література тощо.

Хід заняття  (його структура)

(залежить від типу заняття, інших параметрів)

I. Вступна частина

- повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів;

- актуалізація опорних знань;

        - мотивація навчальної діяльності гуртківців.

II.         Основна частина

  • висвітлення керівником матеріалу нової теми;
  • оволодіння   новими   теоретичними   знаннями,   ознайомлення   з   термінами,   способами  практичних дій;
  • залучення учнів до самостійного осмислення нового матеріалу, самостійна робота учнів;
  • підведення гуртківців до узагальнень, висновків.

III.Заключне частина

  • обгрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок;
  • загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів;
  • повідомлення завдань на наступне заняття;
  • рекомендована література.

8. АНАЛІЗ ЗАНЯТТЯ ГУРТКА

Гурток ___________________________________________________________

Керівник_________________________________________________________

«     »_____________20___р.       Час проведення заняття__________________

Місце проведення__________________________________________________

Кількість гуртківців: на занятті__________ за списком __________________

Тема заняття______________________________________________________

Мета відвідування_________________________________________________

з/п

Пункт аналізу

оцінка

1

2

3

4

5

1.

Готовність приміщення, наявність необхідного обладнання, використання наочних посібників і сучасних засобів навчання

2.

Своєчасність початку занять, дотримання вимог до зовнішнього вигляду гуртківців.

3.

Зовнішній вигляд керівника гуртка, тон звернення, дотримання норм літературної вимови, ступінь емоційності

4

Визначення мети заняття, доведення її до дітей, запровадження мобілізуючого початку заняття

5.

Відповідність теми заняття його змісту, зв’язок із попередньою темою, наступність.

6.

Виховна спрямованість, використання методів виховного впливу на гуртківців. Виховна, розвивальна та профорієнтаційна робота на занятті.

7.

Наукова достовірність матеріалу, використання сучасних досягнень науки, мистецтва, зв’язок із подіями сьогодення.

8.

Різноманітність прийомів навчання на занятті

9.

Активність гуртківців у процесі заняття, використання ігрових форм. Розвиток допитливості, творчості, навичок самостійного мислення.

10.

Закріплення здобутих знань, вироблення вмінь та навичок відповідно до профілю гуртка. Повторення пройденого матеріалу.

9. З В І Т ПРО РОБОТУ ГУРТКА

                     за 20__ - 20___ навчальний рік

  1. Назва гуртка _______________________________________________

2 . П. І. Б. керівника гуртка __________________________________________

3. Кількість  груп/ вихованців _______________________________________

4. Масова та суспільно-корисна робота гуртка ( участь у конкурсах,  змаганнях,  виставках,  екскурсіях,  конференціях  тощо)________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Методична робота _________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Творчі досягнення членів гуртка за рік _________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 «____»_________20__ р.                           ____________(_________________)

10.ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО

 ІМІДЖУ  КЕРІВНИКА ГУРТКА (ТВОРЧОГО ОБ’ЄДНАННЯ)

  1. Участь керівника творчого об’єднання (ТО) в районних,  міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних конференціях.
  2. Участь керівника ТО в науково-дослідної діяльності.
  3. Участь керівника ТО в конкурсах професійної майстерності.
  4. Висвітлення діяльності ТО в засобах масової інформації (фахових газетах, журналах, на радіо та телебаченні).
  5. Створення авторських друкованих продуктів (посібників, програм, концепцій, програм розвитку ТО).
  6. Організація ефективної взаємодії з батьками:
  • чітке доведення до батьків завдань та перспектив розвитку ТО;
  • дотримання перед батьками взятих на себе зобов’язань у процесі організації навчальновиховного процесу;
  • вивчення та врахування потреб батьків щодо організації навчання, виховання та розвитку дітей;
  • забезпечення регулярної звітності перед батьками;
  • проведення спільних конкурсів для дітей і батьків;
  • залучення батьків до створення портфоліо учнів;
  • психологопедагогічна просвіта батьків ( семінари, дискусії, круглі столи, практикуми, індивідуальні консультації, тренінги).
  1. Створення портфоліо творчого об’єднання.
  2. Оволодіння сучасними педагогічними технологіями, використання їх у своїй практичній діяльності.
  3. Проведення семінарів, майстер-класів на базі творчого об’єднання.
  4.  Налагодження співробітництва із неурядовими і громадськими організаціями, діяльність яких спрямовується на вирішення завдань навчання, виховання дітей.
  5.  Розробка моделі особистості вихованця творчого об’єднання.
  6.  Розвиток традицій творчого об’єднання.
  7.  Залучення вихованців до участі в конкурсах різного рівня, фестивалях, науково-дослідної діяльності.
  8.  Створення друкованої продукції (буклети, проспекти, в яких дається  коротка інформація про творче об’єднання , його досягнення, перспективи розвитку.

11.КАРТА ОСОБИСТОГО ЗРОСТАННЯ ПЕДАГОГА

Навчальний (календарний) рік_______________________________________

Прізвище, ім’я, по батькові _________________________________________

Назва гуртка______________________________________________________

Тема (проблема) самоосвіти_________________________________________

_________________________________________________________________

Кількість років роботи над проблемою _________________________________________________________________

Самооцінка професійної підготовки (за 12-бальною шкалою):

  • змісту роботи гуртка ____________________________________________________________
  • планування ____________________________________________________________
  • методики викладання ____________________________________________________________
  • педагогіки___________________________________________________
  • психології___________________________________________________

Опрацьована література _________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________

Виступи і доповіді (на педраді, НМР, методоб’єднаннях, конференціях):

  • теоретичні викладки ____________________________________________________________

____________________________________________________________

  • з досвіду роботи ________________________________________________________________________________________________________________________

Участь у загальноцентрівських методичних заходах __________________________________________________________________________________________________________________________________

Відвідування відкритих занять, виховних і масових заходів __________________________________________________________________________________________________________________________________

Вивчення ППД _________________________________________________________________

Участь у роботі обласних методичних заходах__________________________

Громадська діяльність _________________________________________________________________

Результати роботи:

  • результати атестації ____________________________________________________________
  • оприлюднення свого досвіду ____________________________________________________________
  • участь вихованців у обласних заходах ____________________________________________________________

____________________________________________________________

  • участь вихованців у Всеукраїнських заходах ____________________________________________________________
  • особиста науково-дослідницька робота ____________________________________________________________

Пропозиції щодо організації науково-методичної роботи на наступний рік

_____________________________________________________________

_________________________________________________________________

Дата ____________________                          Підпис  _____________________

12.  ДО ВІДОМА  КЕРІВНИКІВ ГУРТКІВ:

      Облік робочого часу в дні відсутності дітей (наприклад, під час карантину, днів здоров’я, туристичних поїздок тощо на підставі наказів відділів освіти, директора) керівник гуртка може вести  в розділі «Методична робота», вказуючи дату, зміст діяльності (види робіт), кількість годин, підпис. У графі «Зміст роботи» можуть бути записані наступні види робіт: виготовлення методичних посібників, пристроїв, наочного приладдя, ремонт приладів, інструментів, написання розробок, сценаріїв масових заходів тощо.

            ПЕРЕЛІК РОБІТ,

        що мають виконувати  педагогічні працівники позашкільного    

     закладу  в період канікул, надзвичайних ситуацій та карантинів:

  1. Забезпечення та оснащення методичної роботи педпрацівника.
  2. Виготовлення наочності, шаблонів, заготовок тощо.
  3. Засідання методичних об’єднань, педагогічної та методичної рад.
  4. Індивідуальна робота з обдарованими дітьми.
  5. Робота в бібліотеці з довідковим та науковим матеріалом.
  6. Підготовка до обласних та Всеукраїнських конкурсів і змагань.
  7. Робота в кабінетах щодо утримання матеріально-технічної бази.

Ці види робіт оплачуються у випадках, коли гурткові заняття не проводяться з незалежних від працівника причин, з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації.

 «Робочий зошит керівника гуртка». Київ, «Шкільний світ» -  2008,

                           13.ПЕРЕЛІК ПРОФЕСІЙНИХ ЦІННОСТЕЙ

КЕРІВНИКА  ГУРТКА  (ТВОРЧОГО  ОБ’ЄДНАННЯ)

  1.  Професійні знання (знання основ педагогіки, психології; знання основних напрямів і змісту позашкільної освіти; знання методики і технології гурткової роботи).
  2.  Знання закономірностей психічного розвитку дитини в різні вікові періоди, методів вивчення особистості, дитячого колективу.
  3.  Наявність умінь прогнозувати розвиток особистості дитини, дитячого колективу на діагностичній основі.
  4.  Володіння сучасними педагогічними технологіями.
  5.  Здатність до творчій діяльності.
  6.  Демократичний стиль роботи.
  7.  Висока комунікативна культура.
  8.  Здатність змінюватися, упроваджувати нововведення.
  9.  Здатність ефективно працювати в команді.
  10. Наявність рефлексивної культури.
  11. Любов до дітей.
  12. Вміння будувати взаємодію з учнями з позиції безумовного прийняття дитини, толерантності.
  13. Володіння здібностями до рефлексії своїх індивідуальних особливостей і своїх професійних можливостей.
  14. Професійна майстерність.
  15. Професійна компетентність.

14. ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА

                      індивідуального плану роботи молодого педагога

Індивідуальний план стажування складає молодий керівник гуртка (методист) під безпосереднім керівництвом педагога-наставника, призначеного керівником закладу на період першого року роботи в закладі. План затверджується керівником закладу  або його заступником з навчально-методичної роботи.

  1. Навчальна робота:
  • ознайомитися з правилами внутрішнього розпорядку;
  • ознайомитися з навчально-методичною базою кабінету (лабораторії)
  • ознайомитися з перспективним та поточним плануванням роботи закладу;
  • детально ознайомитися з навчальною програмою гуртка та пояснювальною запискою до неї;
  • ознайомитися з вимогами до ведення гурткової документації;
  • спланувати навчальну, виховну та масову роботу гуртка;
  • виготовити наочні посібники (вказати які).

  1. Виховна робота:
  • ознайомитися зі змістом та формами виховної роботи в гуртках, вимогами до планування;
  • ознайомитися із календарем знаменних та пам’ятних дат на навчальний рік, планом обласних масових заходів;
  • освоїти орієнтовну програму вивчення індивідуальних особливостей вихованців;
  • вивчити особовий склад вихованців гуртка, їхні індивідуальні особливості;
  • налаштувати зв’язок з батьками вихованців;
  • провести виховні бесіди за визначеною тематикою;
  • підготувати і провести батьківські збори за визначеною тематикою.

  1. Методична робота:
  • брати активну участь у методичних заходах закладу та в роботі Школи молодого педагога;
  • ознайомитися з дидактичними вимогами до складання плану заняття;
  • ознайомитися зі схемами аналізу та самоаналізу заняття, виховного заходу;
  • ознайомитися з методичною літературою з фаху;
  • вивчити картотеку передового педагогічного досвіду з напряму роботи гуртка;
  • вивчити досвід роботи наставника;
  • відвідати заняття керівника гуртка з досвідом роботи;
  • провести відкриті заняття;
  • працювати над створенням власної картотеки літератури з напряму роботи гуртка.

  1. Громадська робота:
  • брати активну участь у роботі громадських організацій закладу;
  • виконувати доручення адміністрації, педагогічного колективу;
  • брати активну участь у масових заходах різного рівня (з напряму роботи гуртка);
  • підготувати і провести бесіди, заходи.

15.ПРАВИЛА  ТВОРЧОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  У  ГУРТКУ

Усе, що можна зробити без допомоги педагога, необхідно робити самостійно.

Ніхто з членів колективу не повинний застосовувати прямі вказівки, сковувати ініціативу інших.

Всім необхідно створювати та підтримувати доброзичливий стиль спілкування в колективі.

Відбирай творчі завдання так, щоб ти міг справитися з їх вирішенням самостійно або з невеликою допомогою педагога.

Не нав'язуй свою допомогу іншому, дай йому зробити своє відкриття.

Уникай докорів та зауважень, використовуй тільки доброзичливий і конструктивний аналіз помилок та недоліків.

Якомога більше поваги до людини, якомога більше вимогливості до неї.

Кожний член колективу має право вибору.

Кожний може допустити помилку, друзі повинні підтримати його, допомогти йому повірити у власні сили.

Кожний має право висловлювати свою думку.

Вирішення творчих завдань через співробітництво і взаємодопомогу.

Оорганізація взаємонавчання, взаємоперевірки, взаєморецензування результатів індивідуальних занять.

Урахування психологічної сумісності та взаємоадаптованості при розподілі на команди, групи.

Готуючись до доповіді, повідомлення, участі у конкурсі, відбирай основне, намагайся створити систему.

Основа знань - теоретичні поняття, закони, категорії.

Основа умінь - постійні систематичні тренування.

Вивчаючи тему, розподіляй матеріал на блоки, пов'язуй з попе-реднім і наступним матеріалом, використовуй таблиці, схеми.

Постійний розвиток творчих здібностей усіх членів колективу.

Підтримка демократичного стилю спілкування в колективі.

Спільний пошук нових ідей, обговорення змісту та оригінальних методів вирішення творчих завдань.

Залучення учнів до вирішення соціальних та наукових проблем, що цікавлять колектив.

16. ПОРАДИ  ПЕДАГОГІЧНОМУ  ПРАЦІВНИКОВІ 

 

1. Учитель не повинен вихваляти кращого учня. Не потрібно вирізняти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми . 

2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів .

3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда". Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність - зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей - звичайно, неприпустима. 

4. Учителеві необхідно пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються. 

 

Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей

 

1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо. 

2. Підкреслюй інтерес дітей до нового. 

3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання. 

4. Вчи дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидай її. 

5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок. 

6. Не вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи. 

7. Культивуй творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує. 

8. Вчи дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті. 

9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього терпимість і впевненість. 

10. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї. 

11. Розсіюй страх у талановитих дітей. 

12. Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати. 

13. Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви. 

14. Створюй в школі періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент. 

15. Допомагай оволодівати технічними засобами для записів. 

16. Розвивай критичне сприйняття дійсності. 

17. Вчи доводити починання до логічного завершення. 

18. Впливай особистим прикладом. 

19. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання. 

20. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення. 

21. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят. 

22. Під час опрацювання програмового матеріалу залучай до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації. 

23. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках. 

24. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук. 

25. Пам'ятай, що учень "...це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити" (К.Д.Ушинський). 

Якості, якими має володіти педагог для роботи з обдарованими дітьми 

 

1. Бути доброзичливим і чуйним. 

2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси. 

3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку. 

4. Мати широке коло інтересів. 

5. Бути готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних із навчанням обдарованих дітей. 

6. Мати педагогічну і спеціальну освіту. 

7. Володіти почуттям гумору. 

8. Мати живий та активний характер. 

9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і до постійного самовдосконалення. 

10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд. 

11. Бути цілеспрямованим і наполегливим. 

12. Володіти емоційною стабільністю. 

13. Уміти переконувати. 

14. Мати схильність до самоаналізу. 

17.КІЛЬКА КОРИСНИХ  І ВЕСЕЛИХ ПОРАД МОЛОДИМ -

ПЕДАГОГАМ – КЕРІВНИКАМ ГУРТКА

1. Будьте оптимістичними!

2. Не забувайте головного: діти, як і дорослі, істоти парадоксальні.

3. Вірно те ваше рішення, що протилежно вашим повсякденним рішенням!

4. Не бійтеся: досвідчені педагоги вже давно забули те, що ви ще пам’ятаєте!

5. Спілкуючись із батьками, пам’ятайте , що дорослі - це ті ж діти, тільки дуже втомлені; виходьте із принципу, що не батьки виховують дітей, а навпаки.

6. Не рвіться до кар'єри, погоджуйтеся з адміністрацією, але робіть так, як самі вважаєте потрібним.

7. Не забувайте: вирішальне значення має перший момент входу в клас, перше знайомство з дітьми.

8. Застосовуйте правило контрастів: якщо спочатку дати дітям волю, а потім притримати - вони вас незлюблять, якщо навпаки - будуть вам вдячні.

9.Пам’ятайте: ваша головна справа - це спілкування з дітьми; умійте переживати радість від зустрічі з ними.

10. Не перебувайте на очах у дітей без справи.

11. Давайте своє тепло й ласку не «любимчикам», а тим, кому це особливо необхідно.

12. Якщо сумніваєтеся, як підійти до дитини, краще не кваптеся.

13. Будьте завжди у формі, підтягнуті й у гарному настрої!

14. Вчіться вітатися з дітьми. Тоном, яким ви говорите «Добрий день», теж можна виховувати.

 15. Постарайтеся всіма можливими способами довідатися у ваших підопічних всі таємниці: як вони росли, як учаться - це допоможе вам у спілкуванні з ними.

16. Не бентежтеся своїми помилками - діти, на відміну від нас, завжди прощають нам помилки.

17. Хваліть самого себе три рази на день: ранком, удень і ввечері:

«Я - відмінний педагог, мене всі поважають, люблять і слухаються».

18. Умійте бути ледачим! Недолік багатьох педагогів у тім, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати.

19. Не відмахуйтеся й не відгороджуйтеся від дітей.

20. Умійте бути дітьми! Грайте, стрибайте з ними й сприймайте свою роботу із гуртківцями, як продовження дитинства!

21. Уникайте:

· Частих моралей й нотацій, виговорів й претензій!

· Лайки, покарань і погроз!

· Наказів і заборон!

· Нетерпимості й дратівливості!

· Кепкувань  над дітьми, іронії та сарказму!

      18. Ц І Л І  (мета),

з якими адміністрація та методисти закладу можуть  відвідувати

заняття гуртків:

  1. Контроль відвідування занять гуртківцями.
  2. Перевірка виконання навчально-тематичного плану гуртка.
  3. Перевірка професійної готовності до роботи з дітьми в умовах позашкільного закладу та надання методичної допомогу новоприбулому або малодосвідченому педагогу – керівнику гуртка.
  4. Ознайомлення з умовами роботи гуртка  (на філіалі).
  5. Контроль ведення гурткової документації.
  6. Ознайомлення зі станом підготовки команди (від гуртка) до участі у (обласних, Всеукраїнських) змаганнях .
  7. Перевірка усунення  попередніх зауважень.
  8. Вивчення системи роботи керівника гуртка (відвідування декількох занять)  з метою рекомендації його досвіду до запровадження в інших гуртках.
  9. Перевірка дотримання техніки безпеки (санітарно-гігієнічних умов, протипожежної безпеки, електробезпеки тощо) в гуртку.
  10.  Збір даних (з певної теми) для підготовки і проведення засідання педагогічної ради.
  11.  Перевірка методики проведення занять ( з урахуванням особливостей напряму роботи гуртка).
  12.  Вивчення результативності проведених масових заходів (участі в них).
  13.  Перевірка стану набору дітей у гуртки.
  14.  Виявлення причин відсутності оригінальних дитячих задумів і засилля традиційних копій на виставках технічної ( і художньої )  творчості.
  15.  З’ясування причин частих пропусків занять у гуртку та надання допомоги керівникові гуртка.  
  16.  Вивчення стилю роботи керівника гуртка із підлітками, які вимагають до себе особливої педагогічної уваги.
  17.  Ознайомлення з організацією пізнавальної діяльності на занятті гуртка.

      Формулювання цілей  може бути й іншим.  Головне ж завдання контролю – удосконалення на основі глибокого педагогічного аналізу всього навчально-виховного процесу, а також подання  допомоги педагогам в їхньому професійному зростанні.    

                                

19.   ПАМ’ЯТКА З ВИВЧЕННЯ СТАНУ ГУРТКОВОЇ РОБОТИ                                   

1.Як спланована робота гуртка?

2.Науковість проведеної роботи.

3.Яким способом реалізуються навчальні, розвивальні та виховні цілі?

4.Які практичні вміння набули учні?

5.Активність і цікавість учнів на занятті гуртка.

6.Ефективність форм і методів роботи з теми заняття.

7.Розширення та поглиблення знань учнів. Опора на знання, яких набули учні    на уроках. Зацікавленість учнів темою заняття.

8.Підготовленість учнів і педагога до заняття. Підготовка робочих місць до заняття.

9.Обладнання заняття.

10.Відвідування учнями заняття.

11.Санітарно-гігієнічні та  побутові умови для заняття, дотримання техніки безпеки.

12.Дотримання структури заняття.

13.Органи самоврядування гуртка та їх допомога керівникові гуртка.

14.Своєчасність і результативність проведення занять гуртка.

15.Результативність роботи гуртка.

                                  20. ПОРТФОЛІО ПЕДАГОГА

У перекладі з італійського "ПОРТФОЛІО" означає "папка з документами". Але що таке ПОРТФОЛІО насправді? Є безліч визначень, пропонується одне із них.

ПОРТФОЛІО педагога - це спосіб фіксування, нагромадження матеріалів, що демонструють рівень професіоналізму педагога й уміння вирішувати завдання своєї професійної діяльності. ПОРТФОЛІО педагога показує рівень підготовленості педагога й рівень активності в навчально-виховних  видах діяльності.

Електронне ПОРТФОЛІО педагога - це веб-базований ресурс, сайт педагога, що відбиває індивідуальність і професійні досягнення власника.

Ціль створення ПОРТФОЛІО педагога

У педагога повинне бути якесь "досьє успіхів", у якому відбивається все цікаве й гідне з того, що відбувається в його житті. Таким досьє може стати сайт педагога або ПОРТФОЛІО педагога.

Головне призначення ПОРТФОЛІО - продемонструвати найбільш значимі результати практичної діяльності для оцінки своєї професійної компетенції, такі як реалізовані проекти, участь в олімпіадах і конкурсах, проведені педагогом дослідження.

ПОРТФОЛІО дозволяє педагогові проаналізувати, узагальнити й систематизувати результати своєї роботи, об'єктивно оцінити свої можливості й спланувати дії по подоланню труднощів і досягненню більше високих результатів.

Друге важливе призначення ПОРТФОЛІО педагога - це альтернативна форма оцінки професіоналізму й результативності роботи педагога при проведенні експертизи на відповідність заявленої кваліфікаційної категорії.

Серед педагогів ПОРТФОЛІО завойовує все більшу популярність,  стає необхідним для педагогів для  підвищення свого професійного рівня.

Види ПОРТФОЛІО педагога

Спектр діяльності сучасного педагога може бути настільки широкий, що зібрати воєдино всі результати навчальної й результати іншої діяльності в одному документі просто неможливо. У цьому випадку необхідно створити електронне ПОРТФОЛІО, що об'єднає весь набір робіт педагога й представить всі аспекти його діяльності у вигляді повної картини.

Безсумнівно, у зацікавленого педагога повинен існувати й паперовий еквівалент електронного ПОРТФОЛІО у вигляді папки з документами. Це повинна бути стислий матеріал  на декількох аркушах, що містить у собі основні моменти й твердження про вас і вашої професійної діяльності. Паперовий варіант ПОРТФОЛІО педагога неодмінно повинен містити згадування про ваш особистий сайт-ПОРТФОЛІО й кілька посилань на нього.

Деякі автори у своїх статтях про електронний ПОРТФОЛІО педагога виділяють кілька видів ПОРТФОЛІО:

ПОРТФОЛІО досягнень - у цьому випадку найбільший акцент потрібно зробити на документи, що підтверджують успіхи вашої діяльності.

ПОРТФОЛІО презентаційний - необхідний при надходженні на нове місце роботи, особливо в тих випадках, коли заробітна плата призначається за підсумками співбесіди.

ПОРТФОЛІО тематичний - у цьому варіанті акценти розставляються на тематично відособлені творчі роботи в різних сферах діяльності.

ПОРТФОЛІО комплексний -  об'єднає у собі перераховані вище види ПОРТФОЛІО й придатний для презентації ПОРТФОЛІО педагога школи.

Структура ПОРТФОЛІО педагога. Один із варіантів.

1. Загальні відомості про педагога

ПІБ. - Прізвище Ім'я та по Батькові повинні бути позначені яскраво й чітко, щоб з перших секунд перегляду сайту педагога або паперового ПОРТФОЛІО вони добре запам'яталися. ПІБ повинні бути прописані досить великим, гарним шрифтом, що читається добре. Помилкою багатьох є "занадто" гарний шрифт із зайвими завитушками. Деякі педагоги вважають, що чим красивіше шрифт, тим очевидніше їхнє вміння користуватися комп'ютером. Це не так. Подібні написи нечитабельні й демонструють повний несмак. Не потрібно псувати враження про вас із самого початку. Постарайтеся створити чітку асоціацію між ПІБ й всім іншим, що говорить про Вас. Підберіть гарний шрифт і колір, тоді з'явиться шанс, що ПОРТФОЛІО викличе позитивні емоції, а його автор не залишиться безіменним.

Памятайте  Ваше ПІБ - це ваш логотип!

Рік народження.

Потрібно його вказувати чи ні - питання спірне. Якщо ваше ПОРТФОЛІО виявляє світу скупу вижимку фактів і сухий табличний опис Вашої діяльності, подібне до довідки міськвиконкому соціалістичних часів, то будь ласка - указуйте рік народження. Це буде гарним доповненням поганого ПОРТФОЛІО.

Пропонується інший варіант - розмістити поруч із ПІБ вашу фотографію. Фото саме розповість про ваш вік. Крім того воно продемонструє вашу чарівність і красу. А це, погодитеся, не маловажно!

Комбінація із красиво представленого ПІБ й гарної фотографії може стати ключовим.

Освіта

У цьому розділі потрібно вказати свою основну спеціальність і кваліфікацію по диплому. Якщо у вас кілька дипломів, то їх всіх потрібно перелічити тут.

Трудовий і педагогічний стаж роботи.

Цей розділ як би відбиває ваше положення на кар'єрних сходах педагога. Не забувайте обновляти цей розділ! Тут потрібно перелічити всі навчальні заклади, у яких вам прийшлось попрацювати. Даний розділ один з найважливіших, оскільки демонструє ваш педагогічний досвід і його розмаїтість, а це один з ключових параметрів оцінки педагога.

Підвищення кваліфікації.

У цьому розділі вказуються пройдені вами курси, семінари, де ви брали участь або проявити себе. Можливо, ви були організатором подібних курсів або семінарів - це також варто відзначити. Якщо курси не були пов’язані із професією педагога (із суміжних областей), то про їх однаково варто згадати. Більш докладно опишіть самі значимі епізоди із всієї практики підвищення кваліфікації (де й коли прослухані курси, їхня проблематика).

Нагороди, грамоти, подячні листи.

Цей розділ дозволяє судити про процес індивідуального розвитку педагога. У ньому можна писати все! Але є порада розміщати нагороди, грамоти й подячні лист у порядку значимості. Останні рядки  звичайно одержують менше уваги, тому постарайтеся найважливіше помістити під №1.

Копії документів.

Даний розділ найбільш важливий для паперового ПОРТФОЛІО. Роздрукуйте копії документів, що підтверджують наявність дипломів, учених ступенів, почесних звань, нагород, грамот і подячних листів.

Для електронного ПОРТФОЛІО усе простіше. Розмістіть скан-копії документів в окремій папці на вашому сайті педагога, а в розділах "Освіта" і "Підвищення кваліфікації" перетворіть рядки з описом дипломів у гіперпосиланні так, щоб при натисканні на них, відкривалися збережені зображення ваших атестатів і інших документів.

2. Результати педагогічної діяльності

У цьому розділі повинні бути зібрані:
матеріали, що демонструють результати освоєння  освітніх програм і сформованості в них ключових компетентностей; порівняльний аналіз діяльності педагогічного працівника за 3 роки на підставі контрольних зрізів, участі вихованців у позашкільних і інших заходах;
результати проміжної й підсумкової атестації учнів;
відомості про наявність переможців;
відомості про вступ у вузи за фахом і т.п.

Матеріали даного розділу повинні подавати  динаміку результатів педагогічної діяльності педагога, який атестується.

3. Науково-методична діяльність

У цей розділ поміщають методичні матеріали, що свідчать про професіоналізм педагога:

- обґрунтування вибору  освітньої програми й комплекту навчально-методичної літератури при атестації;

- обґрунтування вибору  використовуваних освітніх технологій при атестації;
      - обґрунтування застосування  у своїй практиці тих або інших засобів педагогічної діагностики для оцінки освітніх результатів при атестації;
      - використання інформаційно-комунікативних технологій в освітньому процесі, технологій навчання дітей із проблемами розвитку й т.п.;
     - робота в методичному об'єднанні, співробітництво з іншими  методичними центрами, вузами й іншими установами;

- участь у професійному й творчому педагогічному конкурсах;
- участь у методичних і предметних тижнях;

- організація й проведення семінарів, "круглих столів", майстер-класів і т.п.;
- проведення наукових досліджень;- розробка авторських програм;
- написання рукописів кандидатської або докторської дисертації;
- підготовка творчого звіту, реферату, доповіді, статті.

4. Позаурочна діяльність 

Розділ повинен містити документи:
- список творчих робіт, рефератів, навчально-дослідницьких робіт, проектів,

- список переможців олімпіад, конкурсів, змагань, інтелектуальних марафонів і ін.;
- сценарії позашкільних заходів, фотографії й відеокасети із записом проведених заходів (виставки, предметні екскурсії, КВВ, брейн-ринги й т. п.);
- програми роботи гуртків і факультативів,  інші документи.

5. Навчально-матеріальна база

У цьому розділі міститься виписка з паспорта навчальної лабораторії або кабінету (при його наявності):
- список словників і іншої довідкової літератури гуртка;
- список наочного приладдя (макети, таблиці, схеми, ілюстрації, портрети й ін.);
- наявність технічних засобів навчання (телевізор, відеомагнітофон, музичний центр, діапроектор і ін.);
- наявність комп'ютера й комп'ютерних засобів навчання (програми вірту-ального експерименту, контролю знань, мультимедійні підручники й т. п),
аудио- і відеопосібника;

- наявність дидактичного матеріалу, збірників завдань, вправ, прикладів рефератів і творів і т.п.;

- інші документи за бажанням педагога.

21. ПОЛОЖЕННЯ

ПРО  ПОРТФОЛІО  ГУРТКІВЦІВ

(як приклад)

21.1.Загальні положення

         Одним із перспективних напрямів реалізації компетентнісно спрямованого підходу до змісту позашкільної освіти є впровадження технології портфоліо.

1.1. Портфоліо (портфель досягнень) дає змогу враховувати результати, здобуті учнем  у закладі  у різних видах діяльності – навчальній, творчій, соціальній. Портфоліо дає можливість кожному учневі показати все, на що він здатний, створити для нього «стимул зростання», сформувати особистісну траєкторію освіти, продемонструвати його здатність практично застосовувати набуті знання та вміння.

1.2. Портфоліо  є формою автентичного оцінювання освітніх результатів за продуктом, який створено учнем у процесі навчання, творчої, соціальної та інших видів діяльності.

1.3. Портфоліо є перспективною формою представлення досягнень кожного учня, що відповідає завданням до профільної підготовки і в подальшому  профільного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі.

1.4.  Портфоліо допомагає вирішувати наступні педагогічні завдання:

*  підвищувати та стимулювати навчальну мотивацію  учнів;

* підтримувати їхню активність та самостійність, розширювати можливості навчання та самонавчання, виховання та самовиховання;

*  розвивати навички рефлексивної та ціннісної діяльності учнів;

* формувати вміння вчитися – ставити цілі, планувати, організовувати власну навчальну діяльність.

21.2. Зміст та структура портфоліо

2.1. Структура портфоліо учня  передбачає наявність титульного аркуша і 5 розділів.

         Титульний аркуш

         Розділ 1. Мій портрет (включає матеріали, які розповідають про автора портфоліо: автобіографія, резюме, цілі, результати самоаналізу, результати  діагностики тощо).

         Розділ 2. Портфоліо документів (включає дипломи, грамоти, подяки за участь у конкурсах різного рівня, виставках творчих робіт, турнірах, роботі МАН,сертифікати про проходження різних курсів, програм).

         Розділ 3. Портфоліо робіт (містить комплект різних творчих, дослідницьких, проектних робіт учня; інформацію про участь у наукових конференціях, виставках, олімпіадах, семінарах, круглих  столах, форумах; звіт про проходження соціальної практики тощо).

         Розділ 4. Портфоліо відгуків (може включати: висновки про якість виконаних робіт, рецензії, відгуки, резюме з оцінкою власних навчальних, творчих досягнень, рекомендаційні листи від батьків, педагогів, партнерів).

         Розділ 5. Скарбничка (пам‘ятки, інструкції, корисна інформація (як правильно скласти резюме; рекомендації для написання автобіографії; алгоритм розробки соціального проекту; рекомендації щодо написання науково-дослідницької роботи, реферату; рекомендації щодо розробки плану соціальної  практики, написання звіту про її проходження; матеріали діагностичного інструментарію, інформація про Інтернет-сайти для учнів тощо).

         2.2. Кількість розділів і рубрик у них, а також їхня тематика  визначається в кожному конкретному випадку. Кожен елемент портфоліо має бути датований, щоб відстежити динаміку прогресу учня.

         2.3. Принцип формування портфоліо:

* відкритість (інформація доступна для всіх учасників навчально-виховного процесу);

* багатоаспектність (оцінювання  не тільки знань учнів, а й умінь застосувати їх на практиці, їхнього соціального досвіду; відстеження динаміки особистості розвитку учня);

* особистісно зорієнтована спрямованість (урахування індивідуальних здібностей та можливостей кожного учня);

* варіативність (урахування індивідуальних цілей, потреб та  інтересів учнів).

         2.4. Зміст портфоліо визначається самим учнем згідно з метою, яку він ставить.

21.3. Оформлення портфоліо

         Портфоліо формується самим учнем відповідно до розробленої структури в закладі. Вихованець має право включати до портфоліо додаткові розділи, матеріали, елементи оформлення – такі, які відображають його індивідуальність. Усі записи ведуться акуратно. Папка і зібрані в ній матеріали повинні мати естетичний вигляд. Керівник творчого об’єднання надає допомогу учням у формуванні портфоліо. Проводить інформаційно-навчальну роботу по формуванню портфоліо з учнями та їх батьками. Здійснює посередницьку функцію між учнем, учителями школи, представниками партнерських організацій із метою поповнення портфоліо.

21.4. Презентація портфоліо

         Учень презентує зміст свого портфоліо на батьківській або  учнівській конференції, раді учнівського самоврядування, батьківських зборах.

         На презентації він виступає з коротким усним коментарем із використанням мультимедійних технологій. Критерії оцінки  презентації портфоліо: самостійність; здатність учня конструювати свою діяльність від постановки проблеми до одержання бажаного результату; наявність власної позиції учня стосовно представлених робіт; логіка роздумів і культура мови.

        

22. ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ  – ТЕХНОЛОГІЇ СПІВПРАЦІ

     Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам.

Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться. Формування особистості і її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних умов:

- створення позитивного настрою для навчання;

- відчуття рівного серед рівних;

- забезпечення позитивної атмосфери в колективі для досягнення спільних цілей;

- усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених умовиводів;

- можливість вільно висловити свою думку і вислухати свого товариша;

- вчитель не є засобом „похвали і покарання", а другом, порадником, старшим товаришем.

Усім цим умовам відповідають інтерактивні технології, які відносять до інноваційних.

Розглянемо пасивну, активну та інтерактивну (за О.Пометун, Л.Пироженко) моделі навчання і порівняємо їх.

22.1. Пасивна модель навчання.

    За цією моделлю учень виступає у ролі пасивного слухача. Він сприймає матеріал, який йому подає вчитель: відеофільм, текст із підручника тощо. За такої моделі використовуються методи, коли учні або дивляться, або слухають, або читають (лекція-монолог, пояснення нового матеріалу вчителем, демонстрація).

Спробуємо визначити позитивні та негативні сторони такої моделі:

Позитивні

Негативні

1.1 Можна подати великий

за обсягом матеріал за короткий час.

2.  Одночасно сприймають

матеріал усі слухачі.

3.  Витрачається мало часу

на розповідь або пояснення.

1. Учні пасивні, не спілкуються ні між собою, ні з учителем.

2. Не виконують ніяких завдань.

3. Вчителю важко зрозуміти якість засвоєння поданого матеріалу.

4.   Відсутній   контроль   за знаннями.

5. Як правило, невисокий

відсоток засвоєння знань.

Навчання за такою моделлю пасивне. Цю модель можна назвати "Монолог".

22.2. Активна модель навчання.

    У цьому випадку вчитель і учень перебувають у постійному взаємозв'язку. Учень відповідає на запитання вчителя, розповідає. Вчитель має змогу співпрацювати з кожним учнем зокрема. За такої моделі використовують активні методи навчання: бесіду, дискусію, фронтальне опитування тощо. Визначимо позитивні і негативні сторони цієї моделі:

Позитивні

Негативні

1.  Високий рівень інформації (проблемний метод).

2.  Велика кількість учнів, які     одночасно можуть сприймати інформацію.

3.  Відсоток засвоєння матеріалу досить високий.

4.  Майстерність  педагога відіграє велику роль в організації такого навчання.

5.  Учитель може проконтролювати    надані    учням знання.

1.  Учні спілкуються тільки з учителем.

2.  Як правило, на уроці така модель використовується тільки для опитування.

3.     Учень     перебуває    у постійній напрузі - „спитає - не спитає".

4.  Учень може бути незадоволений тим, що його не запитали, не вислухали його думку.

Навчання за такою моделлю - активне. Таку модель можна назвати "Діалог".

22.3. Інтерактивна модель навчання.

     Схема цієї моделі відображає постійне спілкування вчителя з учнями, учнів з учнями. Відбувається спілкування всіх членів колективу. Під час навчання за такою моделлю використовують ділові та рольові ігри, дискусії, мозковий штурм, фронтальне опитування, круглий стіл, дебати. Перерахуємо позитивні та негативні сторони моделі:

Позитивні

Негативні

1.    Розширюються   пізнавальні   можливості   учня (здобування, аналіз, застосування інформації з різних джерел).

2.    Як   правило,   високий рівень засвоєння знань.

3.    Учитель без зусиль може проконтролювати    рівень засвоєння знань учнів.

4.    Учитель має змогу розкритись   як   організатор, консультант.

5.    Партнерство між учите лем і учнями та в учнівському колективі.

1.    На вивчення певної інформації потрібен значний час.

2.    Необхідний інший підхід в оцінюванні знань учнів.

3.    В учителя відсутній досвід такого виду організації навчання.

4.    Відсутні методичні розробки уроків з різних предметів.

     Подану модель можна назвати "Полілог", вона є свідченням активного навчання.

Якщо порівняти ці моделі, то можна зробити висновки про те, що за наявності певних недоліків остання модель досить ефективна.

     У сучасному суспільстві навчання можна організувати таким чином, що джерелом знань виступатиме не тільки вчитель, а й комп'ютер, телевізор, відео. Учні, відповідно, повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, розуміти суть речей, вміти висловити особисту думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології навчання.

Слово "інтерактив" прийшло до нас з англійської мови від слова "intег" - взаємний і "асt" - діяти. Таким чином, інтерактивний - здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання - це специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

    Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання, навчання у співпраці, коли вчитель і учні - рівноправні суб'єкти навчання. В результаті організації навчальної діяльності за таких умов у класі створюється атмосфера взаємодії, співробітництва, що дає змогу вчителеві стати справжнім лідером дитячого колективу. Організація інтерактивного навчання передбачає використання дидактичних і рольових   ігор,   моделювання   життєвих   ситуацій, створення проблемної ситуації. Вирішення певних проблем відбувається переважно в груповій формі. Але не слід плутати інтерактивне навчання з груповими формами роботи, які компенсують всі недоліки фронтальної та індивідуальної роботи. Групова форма роботи передбачає навчання однією людиною групи учнів; всі учні групи працюють над одним завданням разом із наступним контролем результатів.

    Інтерактивні технології передбачають організацію кооперативного навчання, коли індивідуальні завдання переростають у групові, кожний член групи вносить унікальний вклад у спільні зусилля, зусилля кожного члена групи потрібні та незамінні для успіху всієї групи. Для роботи за інтерактивними технологіями вчителеві необхідно змінити свої особисті підходи до навчання, а в учнів у такому разі повністю змінюється життя в класі. Тому для роботи за даними технологіями вчителеві необхідна певна підготовка (дидактична, моральна) та учням, як і вчителеві, треба звикнути до них. Свою роботу вчителеві слід починати з простих інтерактивних технологій - робота в парах, малих групах - і переходити до більш складних. Коли у вчителя й учнів з'явиться досвід подібної роботи, то уроки проходитимуть набагато легше, цікавіше, а підготовка до них не забиратиме багато часу.

    Інтерактивні технології навчання О.Пометун, Л.Пироженко поділили на чотири групи: парне навчання (робота учня з учителем чи однолітком один на один), фронтальне навчання, навчання у грі, навчання у дискусії).

Кооперативна (групова) навчальна діяльність - це форма (модель) організації навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Кооперативне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь. Така модель легко й ефективно поєднується із традиційними формами та методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання.

До групового (кооперативного) навчання можна віднести: роботу в парах, ротаційні трійки, "Два - чотири - всі разом", "Карусель", роботу в малих групах, "Акваріум".

Під час роботи в парах можна виконувати так вправи: обговорити завдання, короткий текст; взяті інтерв'ю, визначити ставлення (думку) партнера до того чи іншого питання, твердження і т.д.; зробити критичний аналіз роботи один одного; сформулювати підсумок теми, що вивчається тощо.

До фронтальних технологій інтерактивного навчання відносять такі, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це - обговорення проблеми у загальному колі (її застосовують з іншими технологіями): "Мікрофон" (надається змога кожному сказати щось швидко, по черзі, висловити свою думку чи позицію), незакінчені речення (поєднується з вправою "Мікрофон"), "Мозковий штурм" (відома інтерактивна технологія колективного обговорення, широко використовується для прийняття кількох рішень з конкретної проблеми), "Навчаючи - вчуся", "Дерево рішень" та ін.

До технологій навчання у грі відносяться імітації, рольові ігри, драматизація.

Учасники навчального процесу, за ігровою моделлю, перебувають в інших умовах, аніж у традиційному навчанні. Учням надають максимальну свободу інтелектуальної діяльності, що обмежується лише конкретними правилами гри. Учні самі обирають свою роль у грі; висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її вирішення, покладаючи на себе відповідальність за обране рішення. Вчитель в ігровій моделі - інструктор (ознайомлення з правилами гри, консультації під час її проведення), суддя-рефері (коригування і поради стосовно розподілу ролей), тренер (підказки учням з метою прискорення проведення гри), головуючий, ведучий (організатор обговорення).

Як правило, ігрова модель навчання має 4 етапи:

- орієнтація (введення учнів у тему, ознайомлення з правилами гри, загальний огляд її перебігу);

- підготовка до проведення гри (ознайомлення зі сценарієм, визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів вирішення проблеми);

- основна частина - проведення гри;

-обговорення.

Технології навчання у дискусії - важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія - широке публічне обговорення спірного питання. Досвід використання дискусії у навчанні дає змогу сформулювати деякі головні організаційно-педагогічні підвалини, які є спільними для будь-яких різновидів дискусії:

- проведення дискусії необхідно починати з висування конкретного дискусійного питання (тобто такого, що не має однозначної відповіді і передбачає різні варіанти розв'язання, зокрема протилежні);

- не слід висувати питання на кшталт: хто правий, а хто помиляється в тому чи іншому питанні;

-у центрі уваги має бути ймовірний перебіг дискусії (Що було б можливим за того чи того збігу обставин? Що могло статися, якби..? Чи були інші можливості, способи, дії?);

- всі висловлювання учнів мають стосуватися теми, що обговорюється;

- вчитель має виправляти помилки і неточності, яких припускаються учні, та спонукати їх робити те саме;

-   усі твердження учнів мають супроводжуватись аргументацією, обгрунтуванням, для чого вчитель  ставить запитання на зразок: "Які факти свідчать на користь твоєї думки?", "Як ти міркував, щоб дійти такого висновку?";

- дискусія може вирішуватись як консенсусом (прийняттям узгодженого рішення), так і збереженням існуючих розбіжностей між її учасниками.

Вона сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує навички відстоювання своєї особистої думки, поглиблює знання з даної проблеми. Такі технології досить цікаві для сучасної школи. До них відносять: "Метод ПРЕС", "Обери позицію", "Зміни позицію", "Безперервна шкала думок", "Дискусія", "Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу", "Дебати". Так, наприклад, технологію "Метод ПРЕС" можна запропонувати до будь-якої проблеми за умови дотримання чотирьох етапів:

- висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору (починаючи зі слів: я вважаю, що...);

- поясніть причину виникнення цієї думки, тобто на чому грунтуються докази (починаючи зі слів: оскільки...);

-  наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, а також факти, що демонструють ваші докази (...наприклад...);

- узагальніть свою думку (зробіть висновок, починаючи зі слів: Отже, таким чином...) .

Коли учні засвоять етапи ПРЕС методу, його можна використовувати на всіх уроках у початкових класах, оскільки це привчає учня до логічного висловлювання своєї думки.

     Інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їх перевага в тому, що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), в класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес в отриманні знань. Значно підвищується особистісна роль вчителя - він виступає як лідер, організатор. Але треба зазначити, що проектування і проведення уроку за інтерактивними технологіями потребують, перш за все, компетентності в цих технологіях учителя, його вміння переглянути і перебудувати свою роботу з учнями. Аналогічно за певних умов проводяться й інші інтерактивні вправи.

  

                                                  23. ПОЛОЖЕННЯ

          про майстер-клас

  1. Загальні положення

    1. Майстер-клас є однією з ефективних форм групової науково-методичної роботи в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників
    2. Майстер-клас створюється за наявності в педагогічному колективі одного або кількох педагогів-майстрів, носіїв перспективного педагогічного досвіду, які володіють інноваційним досвідом роботи, індивідуальним стилем педагогічної діяльності, досягли високих результатів в навчанні, розвитку, вихованні гуртківців.
    3. Педагог-майстер здійснює навчальну, методичну і транслюючу функції з метою підвищення професійного рівня слухачів.
    4. Майстер-клас формується у складі 5 – 7 осіб з педагогів – слухачів, які виявили інтерес і бажання ознайомитися з досвідом педагога-майстра.

  1. Мета, завдання діяльності майстер-класу

    1. Метою майстер-класу є передача перспективного педагогічного досвіду , ознайомлення з інноваційними продуктами, отриманими в результаті творчої, експериментальної діяльності педагога-майстра.
    2. Основними завданнями майстер-класу є:
  • розвиток професійної компетентності педагогічних працівників, створення мотивації і умов для професійного вдосконалення;
  • поширення перспективного педагогічного досвіду;
  • упровадження нових технологій навчання і виховання в практичну діяльність;
  • ознайомлення педагогічних працівників з положеннями педагогічної концепції педагога-майстра, формування в них умінь та навичок їх практичного застосування;
  • розвиток мотивації до опанування авторською технологією;
  • обговорення актуальних публікацій, зміст яких відповідає досвіду педагога-майстра.
  1. Зміст діяльності майстер-класу

    1. Представлення педагогом-майстром власної системи роботи або окремих її елементів.
    2. Основними формами методичної роботи в майстер-класі є:
  • семінари-практикуми;
  • семінари-тренінги;
  • творчі звіти;
  • організація індивідуальної педагогічної виставки;
  • прямий коментований показ у дії методів і прийомів роботи через відкриті заняття, відео фрагменти навчальних занять, заняття імпровізації, виховні та масові заходи;
  • відвідування керівником майстер-класу занять у педагогів з метою ознайомлення з рівнем їх роботи та надання їм допомоги із застосування набутого під час  навчання  в майстер-класі досвіду;
  • вивчення літератури з проблеми;
  • консультування;
  • стажування; презентація творчих доробків.
    1. Прогнозування діяльності педагогів-послідовників по використанню представленого педагогічного досвіду.

  1. Організація діяльності майстер-класу

    1. Робота майстер-класу планується довільно. Майстер-клас може мати разовий характер, може повторюватися чи мати серійний характер.
    2. Керівник майстер-класу (педагог-майстер):
  • скликає і координує роботу майстер-класу;
  • готує і проводить засідання майстер-класу.
    1. Форма організації майстер-класу може бути стаціонарною та виїзною.

24. ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ ДЛЯ САМООСВІТИ ПРАЦІВНИКІВ

ПОЗАШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Питання психології

  1. Зміст і мета навчальної діяльності в сучасній системі позашкільної освіти.
  2. Психологічні умови, що забезпечують ефективне застосування індуктивно-дедуктивних методів навчання.
  3. Розвиток учня у системі позашкільного навчання: психофізіологічний аспект.
  4. Молодший школяр як суб'єкт навчальної діяльності.
  5. Підліток як суб'єкт навчальної діяльності.
  6. Старшокласник як суб'єкт навчальної діяльності.
  7. Способи визначення та врахування в навчально-виховній діяльності темпераменту учнів.
  8. Мета і форми співпраці педагога з шкільним психологом.
  9. Мотивація, як ключовий фактор засвоєння навчальної інформації .
  10. Загальні правила оптимізації навчального процесу.
  11. Основні компоненти педагогічної діяльності.
  1. Особистісні якості педагога, що сприяють успішній педагогічній діяльності.
  2. Особливості педагогічної діяльності молодого педагога.
  3. Труднощі в педагогічної діяльності і способи їх подолання.
  1. Психологічний підхід до організації особисто-центрованої освіти.
  2. Врахування індивідуальних психологічних особливостей учнів при організації навчально-виховного процесу.
  3. Забезпечення психологічного комфорту учасників навчально-виховного процесу.
  4. Технологізація педагогічної діяльності.
  5. Творчість вчителя як умова збереження психічного здоров'я.
  6. Виховний потенціал доцільно організованого навчання.
  7. Формування адекватної самооцінки учня в процесі навчальної діяльності.
  8. Формування вольових рис особистості в навчальній діяльності.
  9. Розвиток "Я - концепції"" учня в навчальній діяльності.

24.  Способи визначення темпераменту (Типи темпераменту та види типової поведінки)

25.  Врахування особливостей темпераменту учнів в навчально-виховній діяльності.

  1. Поняття характеру і його відображення в навчальній діяльності.
  2. Фактори, що впливають на формування характеру в учнів.
  1. Визначення акцентуацій підлітків і врахування їх в навчально-виховному процесі.
  2. Аналіз елементів індивідуального педагогічного досвіду - розвиток навичок рефлексії.
  1. Створення мотивації успіху в учнів.
  2. Врахування індивідуальних якостей учнів в навчальній діяльності.
  3. Забезпечення підтримки навчальної діяльності з боку батьків.
  4. Аналіз елементів власного педагогічного досвіду.
  5. Уніфікація методів навчальної діяльності, як основа для створення авторської педагогічної технології.

35.  Виділення суттєвих елементів педагогічного досвіду та їх психологічне обґрунтування.

36.  Творчість, як засіб збереження психічного здоров'я вчителя і учнів.

Національне виховання учнів у гуртках

37. Вільний розвиток особистості та формування її соціально-громадянського досвіду засобами позашкільної освіти.

38.Виховання патріотичних почуттів учнів засобами ...

39.Формування, збереження і зміцнення здоров'я учнів як обов'язковий компонент
системи національної освіти.

Організація процесу навчання

40.  Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі.

41. Організація соціально-комунікативної діяльності учнів

42.  Удосконалення занять гуртка як засіб розвитку творчої особистості учня.

43.Умови розвитку технічних здібностей вихованців під час занять у гуртках науково-технічного напряму.

44.Формування загальнолюдських моральних норм через залучення учнів до масових заходів.

45.Формування патріотичних почуттів учнів через залучення учнів до масових заходів.

  1. Розвиток пізнавальної активності учнів через ігрові форми діяльності у гуртках ПМТ.

47.Формування вмінь самостійної роботи учнів .

48.Упровадження нових інформаційних технологій у процес занять у гуртках науково-технічного напряму.

49.Відродження народних традицій, культури у гуртках декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва та під час масових заходів.

50. Організація групової та індивідуальної форм навчання як передумова ефективності навчально-виховного процесу.

51. Розвиток творчих здібностей учнів як умова формування особистості учнів.

52. Забезпечення єдності навчання, виховання і розвитку учнів під час занять у гуртках, групах чи інших творчих об'єднаннях.

53. Здійснення трудового виховання та профорієнтаційної роботи під час занять у гуртках....

54. Реалізація завдань естетичного виховання у гуртках художньо-естетичного виховання у гуртках художньо-естетичного напряму.

55. Практична спрямованість занять гуртка авіамоделювання.

56.Здійснення індивідуального підходу до учнів у гуртках....

57.Створення системи пошуку, розвитку і підтримки юних талантів і обдарувань у позашкільній освіті.

58.  Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів задоволення їх особистісних потреб.

59.  Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів стимулювання прагнення розвинути індивідуальні здібності.

60.  Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів розширення обсягу знань.

61. Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів вирішення особистісних проблем, спілкування з однолітками.

62. Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів допрофесійної підготовки, формування основних компетенцій, яких вимагає від своїх громадян сучасне суспільство.

63. Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів змістовної організації вільного часу,

66. Формування початкових технічних та технологічних умінь та навичок у роботі гуртків технічного напряму.

67.Розвиток конструкторських здібностей, досвіду власної творчої діяльності у роботі гуртків науково-технічного профілю.

68. Формування навичок інформаційної культури учнів у гуртках комп'ютерних технологій.

69. Розвиток творчої ініціативи, стійкого інтересу до технічних професій засобами позашкільної освіти.

70. Розвиток спілкування з однолітками, формування доброзичливості, товариських відносин у процесі колективної роботи підлітків у гуртках технічної творчості.

71. Створення умов для творчої самореалізації та духовного самовдосконалення, прояву кращих якостей особистості учнів у процесі позашкільної освіти.

72. Реалізація завдань загального розвитку особистості засобами позашкільної освіти.

73. Вплив змісту позашкільної освіти на процес теоретичного та практичного оволодіння основами творчої діяльності учнів.         •

74. Роль позашкільної освіти у створенні умов для розвитку творчих здібностей учнів.

75.  Психолого-педагогічні умови розвитку художньої (естетичної) діяльності учнів.

Психолого-педагогічні умови розвитку здібностей учнів.

  1. Психолого-педагогічні умови розвитку технічної творчості учнів.
  2. Психолого-педагогічні умови професійної орієнтації учнів.

78. Розвиток ціннісних орієнтирів особистості на основі гуманістичного підходу у вихованні.

79.Спільна робота школи та позашкільних закладів у забезпеченні цілісного підходу до розвитку особистості.

80. Реалізація принципів загальнолюдської моралі у навчально-виховній роботі позашкільного закладу.

81. Система роботи педагога позашкільного закладу з попередження шкідливих звичок учнів.

82. Система роботи педагога позашкільного закладу по пропаганді здорового способу життя.

83. Психолого-педагогічні умови вивчення індивідуальних особливостей учнів.

84. Формування правосвідомості учнів у процесі позашкільної освіти та виховання.

85. Розвиток мотивації до праці, працьовитості як високої моральної цінності.

86. Організація роботи педагогічного колективу позашкільного закладу з батьками та громадськістю.

87. Система роботи педагогічного колективу позашкільного закладу по попередженню правопорушень серед неповнолітніх.

88. Соціально-психологічні проблеми взаємодії педагогів позашкільних закладів та вихованців у навчально-виховному процесі.

89. Шляхи реалізації концепції громадянського виховання у позашкільних закладах.

90. Виховання в учнів бережливого ставлення до…

91. Формування в учнів якостей особистості, необхідних для трудової діяльності.

92. Реалізація гуманістичних цінностей у навчально-виховному процесі.

93. Роль педагогічної етики в особистісно орієнтованому вихованні.

94. Виховання моральності особистості як найважливішої складової громадянської освіти та виховання.

Методика занять гуртків

95. Здійснення структурно-методичного аналізу навчальної теми - один із шляхів удосконалення професійної майстерності педагогів позашкільного закладу.

96. Моделювання різних форм навчально-виховного процесу позашкільного закладу - шлях до технологізації процесу.

97. Моделювання занять гуртків науково-технічного напряму.

98. Моделювання різних видів діяльності учнів з реалізації кінцевої мети роботи гуртка ПТМ

99. Моделювання різних видів діяльності учнів з реалізації кінцевої мети роботи гуртка судномоделювання.

100. Моделювання різних видів діяльності учнів з реалізації кінцевої мети роботи гуртка авіамоделювання

101. Моделювання різних видів діяльності учнів з реалізації кінцевої мети роботи гуртка

102. Моделювання занять гуртків...

103. Моделювання занять гуртків...

104. Наукова організація праці при проведенні гурткової роботи.

105. Самоаналіз власної педагогічної діяльності - шлях до удосконалення професійної майстерності педагогів.