Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Розвиток навичок майбутнього у дітей дошкільного віку: творча гра і творчість
»
Взяти участь Всі події

ПРИРОДА КАРПАТ – НАЙКРАЩИЙ ДРУГ ДЛЯ ТУРИСТА

ПРОГРАМА

1. Розповідь про природу Українських Карпат

2. Конкур «Опиши природу Карпат у своєму вірші»

3. Сцена «Випадкова зустріч двох туристів в горах»

4. Відродження давніх легенд рідного краю

5. Змагання «Підбери назви сіл, вершини гір та річок

до літерів слова Костилівка»

1. Розповідь про природу Українських Карпат

(Звучить лагідна мелодія, нас сцену виходять ведучі. Вони відкривають масовий захід присвячений природі Українських Карпат. В цю мить, розпочинається трансляція відео презентації природи карпатських гір).

Ведуча 1. Карпатські гори та просторі високогірні полонини завжди залишаються прекрасними та чарівними. Найголовнішими її родзинками – це гори, квітучо-зелені полонини, співучі ліси, чисте повітря та чиста вода.

Ведуча 2. Стати найкращим другом для природи Карпат – одна із найважливіших кроків для кожної людини, а проявляти свою турботу, повагу та любов до неї – найцінніші речі.

03012dku-d067-529x397.jpg

Ведуча 1. У своєму житті, кожна людина повинна творити добро та приносити корисного, адже це те, що може зробити кожна людина у своєму житті.

Ведуча 2. І здається, що навіть сьогодні, давній світ гуцулів тісно переплетений із сьогоденням, і між ними, вже немає межі. Коли молодь карпатського краю повертається до автентики, відбувається поступове відродження давніх гуцульських пісень, поговірок та навіть вірувань.

Ведуча 1. Ми живемо в сучасному 21 столітті, але наші Карпати продовжують залишатися такими самими, як багато сотні років тому назад, а разом з ними, ті старовинні гуцульські хатинки й церкви, які були збудовані декілька століть тому назад. В таких стареньких гуцульських хатинках збереглися не тільки чіткі сліди давнього побуту життя гуцулів горян, але їхній запах, який наче закарбувався у дерев’яних стінах.

Ведуча 2. Сьогодні, ми розпочинаємо умовну туристично-краєзнавчу подорож територією гірської Рахівщини та ознайомимося із найцікавішими туристичними й краєзнавчими об’єктами. В туристично-краєзнавчій подорожі територією гірської Рахівщини будуть застосовуватися цікаві ігри та розваги, які ще більш зацікавлять нас із вами.

2. Конкур «Опиши природу Карпат у своєму вірші»

Ведуча 1. Отже, оголошується перший конкурс «Опиши природу Карпат у своєму віршику». Кожен учасник повинен вибрати той об’єкт природи Українських Карпат, який йому найбільше подобається і скласти про нього свій вірш. Це може бути вершина гори, високогірна полонина, високогірні озера, гірська річка, улюблена квітка чи дика тваринка і скласти про них свій вірш.

Виконання завдання.

Ведуча 2. А зараз кожен учасник дає назву свого власного вірша та починає його читати.

Вірш про Костилівку

Мар’яна Леле

Як хочеться здійнятися на своїх крилах

І полетіти над вершинами зелених гір,

Між якими бурлять повноводні потоки,

І тихо шепотять карпатські ліси.

А в далині лежить село Костилівка,

Сховавшись між зеленими схилами гір,

Воно маленьке, але чарівне,

І красота його незвичайною є.

Куди не глянь повсюди зелені гори,

Та безкінечне синє небо над ними,

Якого можна доторкнутися своєю рукою,

Та впіймати маленьку, білу хмаринку.

03012dkw-6926-529x397.jpg

Вірш про Нарциса вузьколистого

Олеся Кокіш

На високих полонинах, серед холодних вітрів,

Серед кам’яних бриль, на схилах Піп Івана

Росте тендітна, білосніжна квітка весни,

Нарцисом вузьколистим її називають.

Ця квітка тендітна і ніжна на вигляд,

Вона зростає на високих, зелених полонинах,

Де щодня дмуть прохолодні вітри,

А іноді пестять люті холоди.

Вона зуміла пережити не одну холодну весну,

Зуміла пережити крижані вітри.

І пристосуватись до суворих умов високогір’я,

Які панують на схилах Піп Івана.

03012dkx-b6d3-494x370.jpg

Вірш про Мармароси

Емілія Рожняй

Зійшло сонце над зеленими Мараморосами,

І кудись зникли густі, сірі тумани,

Холодними краплинками стікають ранні роси,

Виблискуючись своїми яскравими промінчиками.

Навколо тихо шепочелагідний вітерець,

Розповідаючи природі свої цікаві розповіді.

А десь в далині тихо дзвенять струмочки,

Весело стрибаючи по скелястим схилам.

Марамороси – квітучо-зелений куточок Рахівщини,

Який славиться своєю загадковістю.

Карпати – Божественний рай

Олеся Кокіш

Свій край можна по праву назвати раєм,

Наповнений незвичайними струнами природи.

Куди не глянь, навколо пишна красота,

Наповнена чистотою та Божественністю.

І чому б не називати, цей край Божественним раєм,

Наповнений чистим повітрям та ніжним теплом.

Наповнений чарівним співом маленьких пташок,

І ніжним-ніжним шепотом карпатського вітру.

Різнокольоровими квітами покриті поля,

Наповнені незвичайними, Божественними ароматами.

Від яких стає приємно та радісно в душі,

І наче в Божественному раю, ти уявляєш себе.

03012dky-43e0-503x377.jpg

Вірш про підсніжники

Ганна Ємороньонок

Зацвіли красиво підсніжники в лісу,

Між крислатими, сірими буками,

Прикрасили вони весняну природу,

І зажурений карпатський ліс,

Зацвіли білосніжні квіти так красиво,

Коли ще навколо було досить холодно,

А на схилах гір ще лежали латки білих снігів,

І вершини гір були ще білими.

Підсніжники, підсніжники ви красиві білі квіти,

Ви першими зацвітаєте ранньою весною,

Ви першими радуєте засмучену природу,

І зустрічаєте теплу, квітучу весну.

Річка Тиса

Ангеліна Балота

Тече річка, синя-синя,

В’ючись змійкою між схилами гір,

Вона несе свої прохолодні чисті води,

У далекі-далекі краї.

Вона спокійна, лагідна і тиха,

Пливе-пливе безкінечно кудись,

І тихо хлюпочуться її чисті води,

Вдаряючись об береги свої.

Наш Тиса красива і спокійна,

І нікому шкоди не завдає вона,

Але на жаль її красу ми не цінимо,

Безжально руйнуємо її природу.

Ведуча 1. Карпати – це місце, де високі вершини гір впираються в блакитне небо, де гірські потічки красиво виспівують, а сонячні промені ніжно-ніжно зігрівають нас своїм теплом.

Ведуча 2. Карпати – це місце, де навколо пишно цвітуть різноманітні квіти, які наповнюють природу своїми найніжнішими ароматами, де краплинки ранкових рос виглядають, наче справжні діаманти і виблискуються різнокольоровими промінчиками.

Ведуча 1. Карпати – це місце, де зима зустрічається із літом, а схід сонця літом набуває справжньої чарівної казки.

3. Сцена «Випадкова зустріч двох туристів в горах»

Ведуча 2. А зараз ми и пропонуємо вашій увазі невеличку інсценівку «Випадкова зустріч двох туристів в горах».

Ведуча 2. На невеличку лісову галявину поблизу гори Менчілу виходить турист Іван, щоб трішки відпочити біля холодного струмочку. І не встиг він скинути із спини свій рюкзак та присісти на землю, як з іншої сторони лісу, на галявину виходить туристка Марічка.

Турист Петро. Здоров туристко ! І звідки ти мандруєш?

Турист Марічка. Здоров були! Я мандрую аж із Верховини!

Турист Петро. О, так ти ж бойкиня! І як ти тільки вийшла на мій край що Рахівщиною зветься?

Турист Марічка. Через гори та полонини, крізь ліса та через гірські потоки. І побачив я на своєму шляху багато цікавого та дивного. Поспілкувалася я з декількома старенькими гуцулами та вівчарями, які пригощали мене своїми гуцульськими стравами. Ох, і красиво ж тут у вас, наче у раю.

Турист Петро. А звідки ж ти родом? І скільки разів ти бувала в цьому карпатському краї?

Турист Марічка. Я із Києва і живу я там, а в Карпатах я буваю по декілька разів на рік. Вони просто мене манять, кличуть та заворожують!

Турист Петро. Такі ж у нас то Карпати, наповнені чарівною магією. Тут є те, чого немає у вас в Києві, а природа тут, наче в Божественному раю.

Турист Марічка. А ти звідки будеш? І давай вже знайомитись.

Турист Петро. Я із Ясіня. І хоча народився в Карпатах, і щодня я бачу їх із вікна свого будинку, все одно люблю мандрувати Карпатами. А звати мене Петро.

Турист Марічка. А мене звати Марічка. Прибула я до Верховини, звідти піднялася на гору Піп Іван Чорногірський, а далі попрямувала на Мармароси. Зараз я прямую до міста Рахова, в якому бувала не один раз.

Турист Петро. О, так ти декілька днів перебувала в поході. Ну і як тобі наші Карпати?

Турист Марічка. Дуже гарні, незвичайні та чарівні, але одночасно вони є містичними. Коли я ночувала на полонині Гропа, то в опівнічній час і кричало, і гойкало, і в лісі тріщало, я думав, що там я не переночую.

Турист Петро. О, у нас ще не таке буває. Добре, що ти ще живим залишився. Ось минулого року, двоє туристів пропало на полонині Квасний, так їх знайшли через декілька днів мертвими, і знаєш де?

Турист Марічка. І де їх знайшли?

Турист Петро. Аж по той бік Піп Івана, на румунській стороні. Ледь їх впізнали рідні.

Турист Марічка. Все, іншим разом в гори буду йти не сама, а зі своїми друзями. Так буде краще та безпечніше.

Турист Петро. Наші Карпатські гори дуже прекрасні, але одночасно суворі. Вони мають свої закони і правила, яких потрібно дотримуватися, щоб не накликати на себе біду. І найголовніше правило для будь-якого туриста, який перебуває в горах, це не вживати спиртні напої, особливо зимою. Вони людину до добра не доводять, а ось дуже легко можуть довести до каліцтва чи навіть смерті.

Турист Марічка. А як же правильно зігріватися взимку?

Туристи Петро. Для того щоб зігрітися, потрібно якнайшвидше ватру розвести та гарячого чаю випити, це і врятує будь-якого туриста. Запам’ятай, ватра і гарячий чай – найкращі друзі та рятівник для туриста.

Турист Марічка. Так ти в цьому цілком правий, Петре. Тепер я буду знати, як себе вберегти зимою, в горах. Дякую за слушну пораду. Мені пора. Ще до днини потрібно дійти до Рахова.

Турист Петро. Дійдеш, головне, щоб не заблукав.

Турист Марічка. Бувайте здоровенькі.

Турист Петро. Дякую. До зустрічі.

Ведуча 1. Про природу Українських Карпат можна говорити безкінечно і описувати її у віршах та оповіданнях. Але найкраще самому вирушити в гори, побувати на найвищих вершинах та ночувати на високогірних полонинах, біля палаючої ватри.

Ведуча 2. Там можна посмакувати справжнього овечого сиру та вурди, назбирати цілющих ягід та лікарських рослин, і просто приємно відпочити на полонині.

5. Відродження давніх легенд рідного краю

Ведуча 2. Карпатський край – це край, в якому старовинних легенд.

Ведуча 1. Про старовинні та цікаві легенди нам розповість краєзнавці Ангеліна, Олеся та Ємілія.

Легенда «Берлибаш»

Краєзнавець Ангеліна.

В далекому минулому, в цьому мальовничому гірському селі Рахівщини, народилася легенда «Берлибаш», яка пройшла крізь століття, через не одне покоління гуцулів-горян, до наших днів. Народження цієї легенди було пов’язано із вторгненням в цей край, татаро-монгольських військ, яке відбувалося під проводом хана Батия. Вони захоплювали найцінніші речі гуцулів-горян, вивозили до Стамбула красивих дівчат та молодих парубків. Але, одного разу, під час вторгнення чужинців в село Костилівка, вони зазнали повного краху, а їхнє військо, було практично розбите. Хан Батий залишає в цьому селі своїх поранених та знесилених воїнів, а сам із декількома вояками повертається до Стамбула. Залишившись тут пораненими, місцеві жителі почали лікувати чужинців, а невдовзі поставили на ноги. Коли ті видужали, то почали жорстоко відноситися до місцевих гуцулів, спричинивши в них ненависть до себе. І однієї ночі, місцеві гуцули вбили до одного всіх татар та поховали в одній могилі. Тим часом, із Стамбула повертається хан Батий, із своїми вояками, щоб забрати із цього села залишених ним воїнів. Але коли він увійшов до села та дізнався, що жодного його воїна не залишилося в живих, то дуже сильно розгнівався. Своїм воякам, він наказав стратити всіх жителів цього села, на вершині однієї зі скель, яку сьогодні називають «Коханням», а всі їхні хатинки - спалити. Під час страти вояками-чужинцями місцевих гуцулів, із вершини скелі доносилися розлючені крики – «Берлибаш», «Берлибаш», що в перекладі означає «Рубай голову». Так і народилася давня легенда, а разом з ти, старовинна назва цього села «Берлибаш», яка проіснувала до 1946 року.

Легенда «Скеля Кохання»

Краєзнавець Олеся.

Скеля Кохання, яка розміщена біля самого центру села, зберігає в собі трагічну легенду, про нероздільне кохання Марічки і Іванка. Драматична подія відбулася в 1840 році і закінчилася дуже трагічно. А почалося все із звичайного знайомства на березі річки Тиси. Проходячи вздовж берега гірської річки, Іванко побачив незнайому та дуже красиву дівчину, яка відпочивала біля води та плела із квітів віночок. Між ними розв’язалася розмова, яка швидко перейшла у знайомство, і майже відразу, до безтями закохалися одне в одного. Марічка була із дуже багатої угорської родини, а її батько входив до Палати Панів, яка знаходилася в Будапешті. Іванко був із бідної, гуцульської родини і любив вівчарити на високогірних, мармароських полонинах. Між ними зав’язалося справжнє палке кохання, після декількох таємних побачень, вони мріяли створити спільну сім’ю та народити дітей. Але не так сталося як вони про це мріяли. Дізнавшись про таємні зустрічі своєї доньки із місцевим бідним гуцулом та про їхні серйозні наміри, батько Марічки дуже сильно розгнівався і почав застосовувати різні методи, щоб назавжди розірвати їхні стосунки. Коли зрозумів, що всі його наміри були марними, то він вирішив насильно видати свою доньку Марічку за багатого парубка-угорця із сусіднього села та відразу відправити їх жити до Угорщини. Дізнавшись про серйозний намір свого батька, Марічка сильно злякалася, бо зрозуміла, що в цій ситуації вже немає ніякого виходу. Та довго не вагаючись, вона вмовила Іванка, зберегти їхнє кохання і покинути цей світ назавжди. І от, однієї літньої, місячної ночі, вони вийшли на вершину скелі і міцно тримаючись за руки, стрибнули вниз до страшної прірви, а ранком їх знайшли мертвими. Після цього, на вершину скелі був поставлений металевий хрест в пам'ять про трагічну смерть молодої закоханої пари, а скелю назвали «Коханням».

Історія про бокорашів

Краєзнавець Єміліяна

В середині 18 століття, імператриця Австрійської монархії видала спеціальний наказ, про необхідність масштабного промислового вирубку та сплави по річці Тисі деревину. І це стало причиною виникнення нової прибуткової професії – «Бокораш», за яку платили великі гроші.

Бокораш – це та людина, яка займалася тільки сплавом деревини по руслі річки Тиси, тому, вона повинна була бути фізично сильною, підготовленою та володіти певними навиками в цій професії. Під час сплаву деревини руслом річки Тиси, вони завжди знаходилися на краю смертельної пропасти, багато з них калічилися та навіть гинули.

За допомогою спеціальних вірьовок, зв’язували готові, обрізані колоди у вигляді плота, довжина якого становила від п’яти до десяти метрів. Таких плотів могло бути від двох до п’яти, і їх називали «дарабами». В назначені дні, із спеціальних слюзів випускали воду, формуючи невеличку, штучну повінь, по яких сплавляли всі ці дараби. Найбільшою загрозою для бокорашів під час сплаву дараб, були круті повороти та низькі береги, на яких їх висаджувало водою, а їхню задню частину розкручувало за течією річки. Саме в цей момент, рвалися навіть міцні вірьовки, дараби розбивалися на окремі колоди та утворювався страшний хаос в руслі річки Тиси. Якщо бокораші не встигали вискакувати на берег, то вони провалювалися між колодами, які ламали їхні кістки та навіть гинули між ними. На території села Костилівки, найбільш небезпечними ділянками були Кутний (між присілками Клифою та Вільховатим), а також напроти центру села. І саме тут, дуже часто розбивалися дараби та гинули бокораші.

6. Змагання «Підбери назви сіл, вершини гір та річок

до літерів слова Костилівка»

Ведуча 2. А наступне наше змагання буде таким. На окремому плакаті висвітлена назва нашого села «КОСТИЛІВКА». Учасникам кожної команди потрібно буде якнайбільше підібрати до кожної літери даного слова назви вершини гір, гірських річок та гірських сіл, які знаходяться в межах Українських Карпат.

Ведуча 2. Назви природних об’єктів пишете на окремому листку, після чого, капітани команд оголошують відповіді.

Ведуча 1. Отже, обидві команди розміщують за різними столи. Один учасник пише назву села, другий – назву вершини гори, третій – назву гірської річки. Але на літеру «И», не розпочинається назва жодного природного об’єкту. Тому, ви вказуєте назву об’єкта, в якому знаходиться дана літера.

Ведуча 1. Після того, як учасники обидвох команд виконають поставлені завдання, капітани команд оголошують про це. Учасники команд підіймають догори свої листочки, на яких висвітлені назви природних об’єктів та гірських сіл.

Ведуча 2. Для виконання кожного завдання дається одна хвилина. Якщо ви готові, то розпочинаємо змагання. Час пішов!

Команда І.

Літе-ри

Назва сіл

Назва вершини гір

Назва річок

К

Кваси

(Рахівський р-н)

Кобила – 1117 м

(Свидовецький масив)

Ківса

(річка Тиса)

О

Орів

(Сколіваський р-н)

Окопи - 1243 м

(Горгани)

Опір

(річка Стрий)

С

Стебні

(Верховинський р-н)

Сморткич – 1898 м

Чорногірський масив)

Станіслав

(річка Чорна Тиса)

Т

Татарів

(Надвірнянський р-н)

Трояска -1702 м

Свидовецький масив)

Тиса

(притока Дунаю)

И

Луги

(Рахівський р-н)

Бутин - 1180 м.,

Мармароський масив)

Ріпинка

(річки Бистриця)

Л

Лазещина

(Рахівський р-н)

Латундур – 1736 м

(Мармароський масив)

Лазещина

(річка Чорна Тиса)

І

Ільці

(Верховинський район)

Ігоровець – 1804 м

(Горгани)

Ільця

(річка Черемош)

В

Водиця

(Рахівський р-н)

Висока – 1803 м

(Горгани)

Ворона

(річка Бистриця)

К

Криворівня

(Косівський р-н)

Коман -1723 м

(Чивчинські гори)

Красна

(річка Прут)

А

Акрешори

(Косівський р-н)

Апецька - 1511 м.

(Свидовецький масив)

Аслава

(річка Прут)

Команда ІІ.

Літе-ри

Назва сіл

Назва вершини гір

Назва річок

К

Кобилецька Поляна

(Рахівський р-н)

Копилаш – 1599 м

(Чивчинські гори)

Квасний

(річка Біла Тиса)

О

Озерське

(Яворівський р-н)

Омул – 1786 м

(Чорногіський масив)

Озерянка

(річка Теребля)

С

Стримба

(Рахівський р-н)

Стіг – 1704 м

(Свидовецький масив)

Строговець

(річка Біла Тиса)

Т

Топільче

(Верховинський р-н)

Татарука – 1711 м

(Свидовецький масив)

Турка

(річка Прут)

И

Білин

(Рахівський р-н)

Лисина – 1409 м

(Свидоваецький масив)

Бистрець

(річка Черемош)

Л

Луг

(Рахівський р-н)

Лостун - 1653 м

(Чивчинські гори)

Люча

(річка Прут)

І

Ільник

(Турківський р-н)

Іволово – 1425 м

(Свалявський р-н)

Ілемка

(річка Лімниця)

В

Відричка

(Рахівський р-н)

Великий Верх - 1598м.

(Боржава)

Віча

(річка Латориця)

К

Космач

(Косівський р-н)

Короткан – 1675 м

(Горгани)

Колочин

(річка Прут)

А

Артасів

(Львівський р-н)

Аршиця - 1517 м.

(Горгани)

Аслава

(річка Прут)

Ведуча 1. А зараз, кожен учасник обидвох команд, виставить свої назви гірських сіл, вершини гір та гірських річок напроти кожної літери слова «КОСТИЛІВКА», з обох сторін.

Ведуча 2. Ми можемо побачити самі, скільки є назв природних об’єктів,

які розпочинаються лише з однієї літери даного слова.

Ведуча 1. Підійшов час оголосити останній конкурс «Склади свою колибу». Участь в даному конкурсі беруть по двоє учасників з кожної команд. Кожен учасник повинен скласти свою колибу, в якій він потім переночує. Максимальний час для проведення конкурсу – 15 хвилин. Отже, почали!

(Після цього, учасники конкурсу приступають до виконання даного конкурсу.

Ведуча 2. Ми дійшли до завершення останнього конкурсу і зараз попросимо кожного з вас дати назву своїй колибі, яку він збудував.

(Після цього, учасники команд дають короткий опис своєї колиби та назву до неї).

Ведуча 1. В наших мальовничих Карпатах є дуже багато цікавих природних об’єктів, легенд та історій, а на схилах гір, по сьогоднішній день зберігають сліди давнього побуту життя гуцулів-горян.

Ведуча 2. Українські Карпати – це той край, в якого можна закохатися дуже легко і назавжди. Лише достатньо один раз вирушити до Карпат, піднятися на найвищі вершини Карпатських гір та глянути на них з висоти, і тобі здається, що ти опинився в якомусь загубленому Божественному раю.

Ведуча 1. І побачивши таку красоту природи у ніг, ти відразу розумієш, що тут життя є набагато прекраснішими, радісним та безтурботним, що тут ти відчуваєш себе по справжньому вільним, як ті беркути в блакитному небі.

Ведуча 2. І кожен, хто хоча б один раз побував в Карпат, скаже «Справжню Божественну красоту, я побачив саме в Карпатах. І я хочу стати її справжнім другом».

Ведучий 1. Наш захід підійшов до кінця, але ми не зупиняємо наші цікаві розповіді, конкурси-змагання та умовні подорожі Карпатськими горами.

Ведучий 2. Тому, ми з вами не прощаємося, ми говоримо: До нових зустрічей та проведення ще більш цікавих туристично-краєзнавчих заходів.

Ведуча 1. До нових зустрічей, шановні наші друзі.

Ведуча 2. І всього-всього вам найкращого.

ФОТО-ЗВІТ

03012dkz-8338-582x436.jpg03012dl0-8eec-582x438.jpg03012dl1-d177-582x436.jpg03012dl2-642e-582x437.jpg03012dl3-f4c7-583x437.jpg03012dl4-0642-580x435.jpg03012dl6-7263-576x432.jpg

Читайте також: