06.04.2020

110

0

18.03.2020.Група №12. Хімія.

Дата 18.03.2020

Група №12

Предмет Хімія

Тема: Поняття про багатоатомні спирти на прикладі гліцеролу .

Мета:

-дати поняття про багатоатомні спирти на прикладі гліцеролу,розглянути фізичні та хімічні властивості гліцеролу;визначити вплив функціональних груп на його властивості;

-поглибити знання учнів про хімічні властивості органічних речовин;сформувати науковий світогляд учнів при вивченні фізичних та хімічних властивостей гліцеролу;

-сприяти екологчному вихованню учнів.

Хід уроку:

Вивчення нового матеріалу

Формула гліцеролу (гліцерину) — С3Н5(ОН)3, систематична назва — пропан-1,2,3-тріол. Тривіальна назва гліцеролу — олійний цукор, пов'язана з солодким смаком і тим, що раніше добували з оливкової олії. Та й густиною і в'язкістю гліцерол нагадує олію. Інший багатоатомний спирт, формулу і назву якого варто знати, етиленгліколь або етан-1,2-діол. Його формула С2Н4(ОН)2

Фізичні властивості гліцеролу

Чистий гліцерин являє собою прозору, безбарвну, дуже густу, в'язку, сиропоподібну, без запаху, важчу за воду і неотруйну солодкувату на смак рідину. Гліцерин має здатність поглинати вологу з повітря та утримувати її. На повітрі може увібрати до 40% води від своєї маси. Таку властивість речовини називають гігроскопічністю. Через це гліцеринова крапля на руці дає враження легкого нагріву. Питома вага хімічно чистого гліцерину при 15оС становить 1,26469. Молекулярна маса 92,09 г/моль. При звичайному атмосферному тиску гліцерин кипить при 290 °C і частково розкладається; під розрідженим тиском його можна перегнати, не розклавши. Змішується з водою в будь-якій пропорції. Як і при утворенні спирто-водних розчинів, при змішуванні гліцерину і води сумарний об'єм стає меншим, ніж об'єм вихідних компонентів. Температура спалаху гліцерину становить 150 °C, температура самозаймання — 362 °C. Як і винний спирт він горить не яскравим синім полум'ям. При нагріванні гліцерин швидко випаровується, а у звичайних умовах — гліцерин не леткий. Гліцерин має здатність розчиняти різні мінеральні солі, через що чистий гліцерин добувається головним чином шляхом перегонки. Від сильного і тривалого охолодження гліцерин кристалізується; температура плавлення кристалів — 20 °C. Гліцерин може залишатись рідким і при температурі нижче 0 ° — подібним чином себе поводять його водні розчини, наприклад, розчин, в якому на дві вагові частини гліцерину приходиться одна частина води, замерзає при температурі мінус 46,5 °. Гліцерин вповільнює утворення кристалів льоду. Отримання гліцеролу Похідні гліцерину завжди є в організмах вищих тварин і людини. Ці жири — складні ефіри гліцерину і органічних кислот (пальмітинової, стеаринової і олеїнової) — найенергоємніші речовини організму. Енергетична цінність гліцеридів у два з гаком рази більша, ніж у вуглеводів. Гліцерин високого ступеня чистоти (не менше 98%) отримують шляхом алкоголізу рослинних жирів, із застосуванням вакуум-ректифікації. При остаточному тиску 400Па при температурі кипіння 130-140оС вдається уникнути полімеризації і термічного розкладання гліцерину з отриманням дистильованого продукту. До розробки синтетичних методів гліцерин отримували лужним омиленням жирів. При цьому утворюються мила з водним розчином гліцерину. Мило відокремлюють шляхом висолювання за допомогою хлориду натрію, а гліцерин отримують шляхом повторного згущення і кристалізації осадженого хлориду натрію. Отриманий 80% гліцерин темного кольору очищується перегонкою і обробкою активованим вугіллям. Існує ферментативний метод отримання гліцерину. Гліцерин присутній в натуральних винах але у долях процента.Біля трьох відсотків цукру, який міститься у винограді, в кінцевому рахунку перетворюються в гліцерин. В процесі дозрівання вина гліцерин частково перетворюється в інші органічні продукти. Інший метод оснований на гідролітичному розщепленні вуглеводів (крохмалю, деревного борошна і цукру, особливо тростинного), призводить до утворення суміші гліцерину з іншими гліколями. Також гліцерин утворюється при виробництві біодизеля. Синтетичним шляхом гліцерин отримують з пропілену.

Хімічні властивості

З водою гліцерин змішується в усіх пропорціях, причому об'єм такого розчину буде трохи менший від суми первинних об'ємів води й гліцерину. В усіх пропорціях змішується з етанолом. Не розчиняється в жирах, олії, бензині, хлороформі. Наявність гідроксильних груп зумовлює подібність гліцерину до одноатомних спиртів, він вступає в ті самі реакції, але за участю трьох гідроксильних груп. Реакції повного окиснення (горіння) відбувається, як і в інших органічних речовин, з утворенням вуглекислого газу і води. Гліцерин вступає в реакцію заміщення з металічним натрієм, яка супроводжується виділенням водню. Реакція з гідроксидами металів. На відміну від одноатомних спиртів, багатоатомні взаємодіють із гідроксидами лужних і металічних елементів. Горіння: Взаємодія з металічним натрієм: З нерозчинними основами: Застосування в промисловості. У промисловості його отримують головним чином при гідролітичному розщепленні жирів. Гліцерин випускають трьох видів — сирий, дистильований та технічно чистий. В косметиці дозволено застосування двох останніх. Гліцерин гігроскопічний. Завдяки властивості поглинати з повітря до 40—50 % води по відношенню до його початкової маси, він отримав широке розповсюдження в косметиці, як речовина, що швидко відбирає воду з тваринної та рослинної тканини. Він застосовується майже у всіх косметичних препаратах як пом'якшуючий засіб та є одним з основних видів сировини для виготовлення зубних паст. Він не засихає, не гіркне, замерзає при дуже низьких температурах і тому застосовується як речовина, що перешкоджає висиханню та замерзанню косметичних виробів. Гліцерин використовується в парфумерії та фармації як зм'якшувальний засіб або основа мазей, добавка до масла, у харчовій промисловості — як добавка до напоїв (особливо, алкогольних). Наприклад, добавку гліцерину передбачає класична технологія приготування хорошого портвейну. Спиртовий розчин тринітрогліцерину має судинорозширювальну дію й у вигляді ліків використовується при серцевих захворюваннях. Похідним гліцерину є гліцерофосфат (гліцерофосфат кальцію і гліцерофосфат натрію), який використовують в медичній практиці.

Із гліцерину синтетичним шляхом отримують незамінну амінокислоту метіонін, котру в медичній практиці застосовують при захворюваннях печінки і атеросклерозі. Гліцерин, його олігомери і полімери запропоновані як засоби, які зберігають свіжість харчових продуктів. У шкіряному виробництві та текстильній промисловості — для обробки пряжі і шкіри з метою їх пом'якшення та надання еластичності. Гліцерин застосовується в тютюновій промисловості, при виробництві поліуретанів, гуми, фанери, барвників, чорнил і паст, зубної пасти, емульгаторів, фотографічних і інших матеріалів. Гліфталеві смоли — продукти реакції гліцерину з фталевою кислотою, — будучи розчинені в спирті, перетворюються в хороший, хоча і дещо крихкий, електроізоляційний лак. Гліцерин необхідний для виробництва епоксидних смол — з гліцерину отримують епіхлоргідрин — незамінну речовину для синтезу епоксидної смоли. З гліцерину добувають вибухову речовину тринітрогліцерин, що використовується для виготовлення динаміту. Роль гліцерину при виробництві пороху другорядна, але гліцерин є назамінною сировиною для отримання нітрогліцерину, а значить і балістичного пороху і динаміту. Гліцерин як кормова добавка підвищує надої молока. Гліцерин разом з пропіленгліколем формують основу рідини для паріння в електронних сигаретах.

Домашнє завдання :

Прочитати параграф 15 ст 91. Зробити конспект теми у зошиті. Підготувати повідомлення «Історія відкриття гліцерилу» Виконане домашнє завдання відправляйте на почту memfi@online.ua

Інші публікації цього автора

18.03.2020.Група №12. Хімія.

6 квітня 2020
110

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.