Ой я їздив коло хати,
Возив тещу продавати.
А я тещі не продам –
Зроблю з тещі барабан!
Хто води принесе? — Невістка. — А хто обід зварить. — Невістка. — А хто на жнива? — Невістка. — А кого б’ють? — Невістку. — А за що? — А за те, що вона невістка.
Своїх родичів багато, а як приишлось топитися, то ні за кого й вхопитися.
Мати б’є, то не болить, а мачуха як подивиться, то й на душі холоне.
Поки маленькі — то й рідненькі, побільшали — погіршали, а як оженилися — то як сказилися.
Брехлива свекруха невістці не вірить.
Змолоду мене теща зятем звала, а як виросла дочка, за іншого віддала.Бійся тестя багатого, як чорта рогатого.
Буває й від гарного отця, родиться дурна вівця.
Свекор — грім, а свекруха — уїдлива муха.
Хто винен? — Невістка. — Так її вдома нема. — А он її плахта на жердці висить.
Що мати в голову вб’є, того й батько не виб’є.У лихої свекрухи і ззаду очі є.
Цап — не скотина, зять — не людина, а невістка — чужа кістка.
Мене мати цілий вік дурила: Казала «битиму», та й не била.
Тещиного язика аршином не зміряєш.
Як багато родичів, то або сім раз пообідав, або ні разу не їв.
