Офлайн
1758
Біла Наталя Нарулгадівна

філія Дмитрівська ЗОШ І-ІІ ст. (основний заклад)

вчитель

Написати приватне повідомлення
Матеріалів: 6
Перегляд матеріалів: 725

Чернечі лицарські ордени та християнізація Східної Європи

Шановні семикласники!

Ми починаємо вивчати наступний розділ середньовічної історії “Країни Центральної та Східної Європи в Х-ХV ст.” Під час вивчення цього розділу ви ознайомитеся з історією виникнення та основними подіями в таких європейських державах як Литва, Польща, Чехія, Угорщина, Московська держава, а також Османська імперія. Всі ці держави є сусідами України і в різний час в більшій чи меншій мірі наші історії перепліталися. Тому деякий матеріал, що ми будемо вивчати, буде вам знайомий з уроків історії України (якщо, звісно, ви уважно вчили), наприклад, про монгольську навалу на землі Русі або про утворення Великого князівства Литовського. 

Сьогодні я пропоную вам дізнатися як проходила християнізація Східної Європи та яку роль у цьому процесі відігравали лицарсько-духовні ордени – Тевтонський та Лівонський (орден Меченосців).

Пригадайте! 

Як відбувалася християнізація Європи?

Робота з картою. Визначте, на які території поширювалася католицька релігія, на які правословна? Які землі останніми були приєднані до християнської релігії? Коли це сталося?

Немалу роль у поширенні християнства на Прибалтійські землі відіграли німецькі лицарі-хрестоносці.

1.Тевтонський орден

Пригадайте! Хто такі хрестоносці? Які лицарсько-духовні ордени виникли під час хрестових походів?

В ході Першого Хрестового походу християнами на Близькому Сході були засновані держави хрестоносців і виникли перші лицарські релігійні громади, покликані надавати медичну та матеріально-технічну допомогу паломникам до біблійних місць. Однак закріпитись на Близькому Сході християнам не вдалося і протягом наступних десятиліть усі їх завоювання були втрачені, включно із Єрусалимом, захопленим у 1187 році курдською династією Аюбідів. Це стало приводом для Третього хрестового походу, розпочатого в 1189 році за ініціативою папи Григорія VIII, під час якого війська французів, фламандців, італійців, вірмен та німців розпочали облогу Акри, добре захищеного морського порту, який мав виключне стратегічне значення.

Для зняття облоги міста султан Єгипту Салах ад-Дін кілька разів направляв до Акри свої війська, які вступали у криваві бої з численними жертвами в рядах хрестоносців. Для допомоги пораненим в околоцях Акри був облаштований польовий госпіталь, в якому догляд здійснювали вихідці із Бремена і Любека. Згодом вони об'єднались у громаду, що керувалась статутом ордену іоанітів, заснованого французами ще під час Першого хрестового походу для опіки над пілігримами.

Після взяття Акри в 1191 році госпіталь перемістився у Єрусалим, де патронаж над німецьким братством і його лікарнею взяла церква Святої Марії, а матеріальну допомогу надав новий король Єрусалиму Генріх II Шампанський. Не знаючи ні місцевих мов, ні латини, німецькі ченці тримались окремою громадою і за ініціативою імператора Священної Римської імперії Геріха IV, сина Фрідріха Барбаросси, що загинув під час Третього хрестового походу, вони вийшли з-під підпорядкування Ордену іоанітів, заснувавши власне «Братерство Святої Марії Тевтонської в Єрусалимі», затверджене 6 лютого 1191 року спеціальною буллою папи римського Климента III.

Після Німецького хрестового походу, організованого Генріхом VI, папа Римський Іннокентій III надав «Братерству» автономію і 19 лютого 1199 року затвердив Генріха Вальпота з Бассенхайма першим Великим Майстром духовно-лицарського ордену, призначеного для захисту німецьких лицарів, лікування хворих і боротьби з ворогами католицької церкви. Зусиллям Великого магістра Германа фон Зальца у 1221 році Тевтонський орден був звільнений від від єпархіальної влади і підпорядкований напряму папі Римському і імператору Священної Римської імперії. Він отримав у володіння землі в Баварії і Трансільванії, а після хрестового походу проти прусських язичників в 1230-х роках — землі на правобережжі Вісли, де були зведені численні замки.

 

Робота з картою. Знайдіть на карті місце виникнення Тевтонського оредену. Знайдіть місця розташування Тевтонського ордену у Європі.

Тевтонський замок у Марієнбурзі (нині — Мальборк, Польща), будівництво якого тривало з 1280 року до середини XV століття

2.Лівонський орден

У 1202 році в м. Рига чернець-цистереанець Теодоріх Трейденський з дозволу ризького єпископа Адальберта заснував лицарський орден для захисту, поширення і утвердження християнства в Лівонії (таку назву мали землі сучасної Латвії та Естонії). Оскільки гербом ордену був червоний меч із червоним хрестом він отримав назву Орден мечоносців. 1210 р. Папа Римський Інокентій ІІІ своєю буллою затвердив існування ордену, який однак не був самостійним і зберігав залежність від Ризького єпископа.

Мечоносці дуже швидко підкорили землі Лівонії утворивши тут свою державу. На захоплених землях вони зводили замки, які були центрами адміністративних одиниць. Частину захоплених земель Орден передавав у власність єпископам Ризькому, Езельському, Дерптському і Курляндському.

На кінець 1230-х років Орден мечоносців захопив датську Естонію й досяг вершини своєї могутності. Але одночасно в нього зросла кількість ворогів. Окрім Данії з Орденом ворогували на сході новгородці й псковичі, що прагнули повернути забрані у них землі естів та летів. На півдні хрестоносцям опиралися курші та земгали, а також непокірні литовці, які часто здійснювали спустошливі набіги на прикордонні землі. Підкорені мечоносцями язичницькі племена, особливо ести, були ненадійними союзниками. Це змусило магістра Фольквіна фон Наумбурга вислати у 1231 році посольство до Тевтонського ордену в Пруссії з пропозицією об'єднати сили. Переговори затягнулися на 6 років через сумніви великого магістра тевтонців Германа Зальца та контрзаходи данського короля Вальдемара ІІ. Лише нищівна поразка Ордену мечоносців в битві при Сауле 22 вересня 1236 року від литовсько-семигалського війська на https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/85/LivoniaKnight.jpg/240px-LivoniaKnight.jpgкордоні Курляндії й Литви пришвидшила справу об'єднання. 12 травня 1237 року в Вітербо римський папа Григорій IX разом із великим магістром Германом Зальца провели урочистий акт злиття Ордену мечоносців із Тевтонським орденом. Папа звільнив двох присутніх лицарів-мечоносців від статуту їхнього ордену, змусив їх зняти старий орденський одяг і прийняти білі плащі з чорними хрестами тевтонських лицарів. Орден мечоносців було офіційно скасовано, а замість ного постав Лівонський (Ліфляндський) відділ Тевтонського ордену, більш відомий як Лівонський орден.

3.Війни Тевтонського ордену

Коли в  1226 році князь мазовецький Конрад запропонував Тевтонському ордену Кульмську і Льободську землі за захист від прусів, навчений попереднім досвідом, Великий магістр виклопотав у Фрідріха II грамоту на володіння Кульмською землею й на Прусську землю, щоб "ввести там гарні звичаї й закони для зміцнення віри й установлення благополучного миру між жителями". В 1228 р. загін лицарів Тевтонського ордена прийшов на береги Вісли.

Пруссія, інакше Боруссія, була населена прусами або борусами, народом литовського племені. Це були язичники з досить розвиненим культом. В 1209 р. у цій країні вперше став поширювати християнство єпископ Крістіан із благословення папи й за сприяння Конрада, князя мазовецького. В 1215 р. папа призначив Крістіана єпископом і владикою Пруссії. Крістіан став скликати хрестовий похід проти прусів. Похід не вдався. Конрад Мазовецький, який сприяв Крістіану, звернувся, як сказано вище, до Тевтонського ордена, але Крістіан не погоджувався визнати права ордена на Кульмську землю й на Пруссію.

Після довгих сперечань між Фрідріхом II, папою, Конрадом Мазовецьким і Крістіаном, Тевтонському ордену вдалося влаштуватися. За таємним договором з Конрадом орден одержав від останнього у власність Кульмську землю.

В 1231 р. був укладений договір і з Крістіаном: орден визнав себе його васалом, зобов'язався платити йому десятину й віддати значну частину Пруссії, якщо її вдасться завоювати. Із цього ж року починається поступове захоплення землі прусів за певним планом: завойовується певна місцевість; у ній будують замки, міста; жителів б'ють; запрошуються переселенці з Німеччини, і завойована область стає німецькою.

В 1231 р. був побудований Торн. Користуючись тим, що Крістіан потрапив у полон, Тевтонський орден у 1234 р. одержав від папи Кульмську землю й Пруссію у вічне володіння за зобов'язання платити данину.

В 1237 р. був захоплений Бальгас, розпочалися спроби заволодіти Вармією. В тому ж році до Тевтонського ордена приєднується Лівонський орден.

Тевтонському ордену довелося у своїх завойовницьких прагненнях зіштовхнутися з Руссю; в 1242 р. Олександр Невський розбив його війська на кризі Чудського озера.

 Папа ревно підтримував орден, схиляючи лицарів вступати в братерство "хоробрих Маккавіїв". Завоювання йшло успішно. У 1254-1255 рр. богемський король Оттокар розпочав хрестовий похід проти прусів, який закінчився розширенням володінь ордену і заснуванням Кенігсбергу. Населення упокорилося й стало приймати християнство, але жахи завоювання й німецького панування викликали загальне повстання в 1260-1261 рр. під керівництвом литовського князя Миндовга.

Положення ордену було критичне. Марно папи Урбан IV і Климент IV прохали про допомогу ордену: у Німеччині панувала анархія. Правда, Оттокар, на настійну вимогу папи, рушив хрестовим походом, щоб "здолати воскресле в Пруссії чудовисько колишнього ідолослужіння"; але похід його був невдалий.

Обрання Рудольфа Габсбургського врятувало орден. З Німеччини при сприянні Рудольфа рушив цілий потік германців, і повстання було придушено: у Померанії всі жителі були перебиті, у Замландії частину населення винищено, частина ховалася в лісах; Судавія перетворена в пустелю; Курляндія і Земгалія скорені й спустошені.

У такий спосіб Тевтонському ордену, за допомогою Німеччини й Лівонського ордена, вдалося заволодіти великою територією від пониззя Вісли до кордонів Литви на сході й до Мазовії на півдні.

Було засновано багато замків і міста Ельбінг, Марієнвердер, Марієнбург, Гольдинген, Віндава, Митава] і т. д. Була викликана безліч німців-колоністів, які осіли частково на землі, частково в містах; міста одержали право самоврядування (магдебурзьке, любекське); прибуло багато німецьких дворян; місцеве населення перетворили в кріпаків і поводилися з ним жахливо —воно було поза законом.

Війна тривала, власне кажучи, близько 55 років - з 1230 по 1285 рр. До початку XIV ст. Пруссія являла собою справжню германську провінцію; навіть лівий берег Вісли був у руках Тевтонського ордену й тут стояло квітуче м. Данциг.

XIV ст. було часом найбільшого процвітання ордену; завоювання були зміцнені, торгівля й промисловість росли, міста багатіли. В 1309 році гохмейстер Зиґфрід Фейхтванген переніс свою резиденцію з Венеції у Марієнбург. Із цього часу Тевтонський орден відмовився від свого релігійного покликання й став державною установою.

Перетворившись на державу, Тевтонський орден не відмовився від чернечого забарвлення. Лицарі як і раніше давали обітниці цнотливості, слухняності й бідності, але це було порожньою формальністю: вони потопали в розкоші, бенкетували й розпусничали.

Тевтонський орден не відмовився від своєї політики захоплень за рахунок Литви й Польщі, але й сусіди ордена у свою чергу об’днували свої сили. Почалася багаторічна спустошлива війна між орденом і Литвою, а потім Польщею.

В 1410 році польсько-литовсько-руські війська в битві під Грюнвальдом завдали нищівної поразки Тевтонському ордену.

Після цієї поразки починається занепад ордену, який пришвидшили наступні війни з Польським королівством. На початку XVI ст. Тевтонський орден припинив своє існування як самостійна держава, протримавшись біля п'яти сторіч.

Запитання:

  1. Коли і де утворився Тевтонський орден?
  2. В якому році об’єдналися Тевтонський орден і Орден мечоносців?
  3. В якому столітті припинила існування держава тевтонців?
  4. Яку роль відіграли лицарі-хрестоносці у поширенні християнтсва у Східній Європі.
  5. Спираючись на текст, складіть розповідь про становище населення Прибалтики під владою Тевтонського ордену. Як ви оцінюєте такі дії лицарів-хрестоносців?                                          Завдання. Складіть хронологічну таблицю за темою “Тевтонський орден і Орден мечоносців”